З усіх великих істин найбільша – гуманізм, істина спрямована на вдосконалення природи людини. Саме вона швидше за все наближає нас до Всевишнього, до Параматми. Саме це і можна назвати справжньою йогою. Йога – це істина, яка допомагає людині пізнати її на власному досвіді, наблизитися до самого себе і досягти просвітлення.

***

Дія має намір, і має зовнішній прояв наміру. За допомогою наміру час допомагає проявитися індивідуальності. Висвітлюється індивідуальна свідомість, вона усвідомлює сама себе і прагне до самовираження. Це і є проявлений світ, світ живих істот, це і є сам Бог. Цей процес дає відчуття сили, наближає нас до тонкого світу. Наближає нас до безмежного. Якщо людина починає усвідомлювати, що таке матеріальний світ, що таке життя і що таке майя, велика ілюзія, то така людина стає особливою. Це і є справжня йога – це справжнє єднання між людиною і природою, дією і часом, духовністю і ілюзією, наміром і його втіленням.

***

Всі фізичні тіла мають центр тяжіння, навколо якого вони обертаються або просто притягуються, будучи в нерухомості. Цей центр і є Шіва, який проявляє себе то в своєму образі, то в образі Шакті, коли на час віддаляється від центру, а іноді повертається назад. Це і є Бог, Брахма, Аллах.

В безмежності існує центр. Тонке проявляє свою активність в безмежному. Існують час і дія, розум і рух. Саме в русі проявляється свідомість.

Кожна клітина, кожна частина в природі одухотворена. Скрізь присутній Шіва, кожна річ має в собі Брахму. В кожній речі ви знайдете Аллаха, побачите, що Всевишній управляє, навіть, найдрібнішою частинкою. Кожне матеріальне проявлення одухотворене, воно має власну свідомість. В явищах матеріального світу проявлено, як духовне начало (Шива), так і енергія (Шакті). Те саме можна сказати і про людину. Кожна людина – це Шіва, Брахма, Аллах, Всевишній. Саме в людині присутній Шіва, саме через людину проявляється божественна енергія, Шакті.

***

Пізнання свого істинного "Я" наближає нас до розуміння істини, яка проявляється на зовнішньому плані, перетворюючись в слова і звуки. Вимовлені, або записані, слова виражають цю істину в проявленій формі. Таким чином людина може донести цю істину до інших людей. Але слова, написані або висловлені, залежать від часу і ситуації, коли вони були висловлені або написані. Ось чому істина однієї людини не може стати істиною іншої людини, якщо тільки вона не виходила з самого центру, якщо тільки вища істина не обрала ту людину, як свій власний рупор.

***

Всі живі істоти мають власне тіло. Кожне тіло займає певне положення в просторі, знаходиться в певному стані, рухається певним способом, з певною швидкістю і прагне до самопізнання. Тіло для всіх живих істот є інструментом пізнання оточуючого світу, ситуацій, отримання досвіду і самовираження. Саме за допомогою тіла можна усвідомити матерію і свідомість. За допомогою тіла ми пізнаємо різницю між темрявою і світлом.

Якщо немає фізичного тіла, то для нього нічого не існує. Немає ні його самого, ні оточуючого світу, ні Космосу, ні Бога. Якщо є тіло, то є його центр, є внутрішня сутність, є розвиток. Якщо є тіло, то також функціонують органи відчуттів. Коли ці процеси є в активності, то людина сприймає оточуючий світ, усвідомлює свій власний центр тяжіння. Саме так світ живих істот пізнає Бога.

Тіло купається в хвилях відчуттів і емоцій. Занурюється в свій внутрішній світ. Тіло функціонує: бачить, чує, читає, пише, відчуває. Цей досвід сприймається, як переживання пізнання зовнішнього світу.
Людина знаходиться в обох станах. Її думки перебувають в тонких формах, в словах, намірах і в вираженні намірів. Все, що зв’язано з людиною, будується на цій основі: його минуле, теперішнє і майбутнє.
В минулому, теперішнє і майбутнє тіло відграє дуже важливу роль. За допомогою фізичного тіла людина усвідомлює ці три стани. Якщо є тіло, то є і все, якщо тіла немає, немає нічого. Я говорю це вам виходячи з власного досвіду. Я знаю, що це таке – знаходитися поза межами власного тіла, і що таке – бути присутнім у власному тілі. Я також знайомий з такими станом, коли повністю відходиш у внутрішній світ. Якщо людина не присутня в одночасно в обох світах – зовнішньому і внутрішньому – то нічого немає. Адже людині саме тоді належить цілий світ, коли у нього є знання. Досягнути стану максимальної усвідомленості – це і є наблизитися до просвітлення. Саме того, хто досяг цього стану, можна назвати духовною людиною.

***

Саме тоді і відбудеться справжня йога, з'єднання в рамках творіння – від найтоншого до безмежного і від безмежного до найтоншого.
... Адже інструмент пошуків людини – фізичне тіло. В якій би сфері діяльності людина не трудилася без істинного з'єднання, без істинної йоги, у нього нічого не вийде – він не зможе зрозуміти ні навколишній світ, ні самого себе.

З книги Пайлота Баби Гімалаї говорять