В кожному з нас є цілий світ, велетенський Космос з міріадами Галактик. Однак людина продовжує жити в маленькій замкненій кімнаті і бачити світ крізь прорізі в стінах, які ми називаємо – вікна.
Все життя людина знаходиться в такій кімнаті спостерігаючи за тим, як змінюються декорації по той бік вікна. Зір, слух, нюх, смак, дотик – назви цих вікон сприйняття, вони створюють нашу картину світу, пропускаючи через себе тільки те, що попадає в їх видимість. Це обмеження є майже фатальним і невідворотним для всякого, хто знаходиться в тілі. Більшість з нас навіть не задумується, що світ, котрий ми сприймаємо через наші вікна, може бути іншим, не таким, як нам здається. Світ, який ми сприймаємо, є урізана версія чогось більшого: ми не сприймаємо світ цілісно, ми бачимо тільки уривки. Однак в житті є миті, в які переживається і відчувається щось, що не можна пояснити в звичайний спосіб. В кожного такі переживання відбуваються по-своєму, проте спільним завжди є те, що такі стани супроводжує відчуття – ніби відкрилися якісь потаємні двері і ти вислизнув у зовсім інше сприйняття. Тоді немає потреб у вікнах, адже двері з'єднали нас з тим, що знаходиться по ту сторону вікна.
Йога – це двері, котрі з'єднують два світи – маленьку кімнату і велетенський Космос з міріадами Галактик. Йога – це з'єднання і об'єднання: з'єднання нашої обмеженої природи з безмежною; з'єднання автора і читача, глядача, слухача через його твір; з'єднання закоханих та будь-яке з'єднання, що призводить до цілісності є справжня суть Йоги. Отож, Йога – це мистецтво з'єднувати. А мистецтво, в свою чергу – це те, за допомогою чого таке з'єднання може трапитися. Адже сприйняття мистецького твору відкриває двері у світ з міріадами Галактик, в світ, в якому щезають кордони між я і ти, де автор і читач, глядач чи слухач стають одним цілим – стають Божественним.
