Все давно уже сказано... я тільки розставляю акценти.
Існування – це рух. Все має свій початок, розвиток, завершення та перехід в непроявлене. З непроявленого виникає щось, щоб проявитися, і в кінці циклу знову перейти в непроявлене. З проявленого в непроявлене, із непроявленого в проявлене відбувається вічний рух свідомості і матерії – так пульсує Всесвіт. Свідомість і Матерія, Шива і Шакті, Пуруша і Пракріті не можуть існувати одне без одного. Вони – невичерпна Пульсація, що проявляється у всьому, і все проявляється, як пульсація. Пульсація є саме існування. Безкінечність пульсує в кожній частині всього того, що має проявлення у часі. Час, сам по собі, є проявленням пульсації.
Як художник має справу з фарбами й пензлями, так само і музикант має справу з часом. Час для музиканта є основою не тільки метроритміки, а й всього, що є музика. Мелодія, гармонія, метр і ритм та інші музичні компоненти, ніби бусинки одного намиста, нанизані на шнурівочку часу, що проявляється, як пульсація. На відмінно від мелодії та інших акустичних, чутних, і зрозумілих музичних маніфестацій, пульсація має неакустичну природу.
Неакустична пульсація, це така ж сама складова музичного твору, як і акустичний звук, на ній тримається вся тканина твору. Це напружена пульсуюча неакустична матерія свідомості, її так само потрібно виконувати та відтворювати, як і все інше. Пульсація проявляється, стає явною і присутньою завдяки уму – інструментові, який є невід'ємно частинкою людини. Ум є інструментом в руках майстра, а пульсація, як санкальпа-намір приводить в рух матерію свідомості Чітту, проявляючись у вигляді своєрідних музичних вібрацій Врітті. Пульсація твориться волевим зусиллям виконавця. Музикант повинен відчути і виконати її, як щось цілком реальне та незалежне. Для музиканта важливо внутрішньо відчувати та вміти сотворити пульсацію, і це не метроном, а пульсація матерії свідомості, яка має експресивну напруженість та безперервність розгортання.
Звуковий музичний континуум об'єднує акустичне і неакустичне. Ми не можемо говорити про незвучне, все звучне, є тільки неакустична складова музики. Ми можемо контролювати тільки те, що ми бачимо і усвідомлюємо. Неакустична пульсація має бути зрима, і не важливо в якій формі вона інкарнується на екрані нашої свідомості. "Звукові образи нашої уяви – набагато потужніший стимул, ніж будь-яке зовнішнє сприйняття". (Глен Гульд)
Пульсація має неперервну вісь руху. Пульсуючий континуум. Безперервність. Рух. Матерія. Все пульсує. Все має свою пульсацію. Все має пульсацію. Пульс – це і є сама матерія. Пульс – це часово-просторовий континуум потоку звукової матерії, що розгортається в просторі.
Непереривність потоку пульсації звукової матерії проявляється в метроритмічній довершеності і правильності. Хоча, метроном, як пристрій, відмірює рівні долі, але по своїй суті він є аметричним. Створити метр можна тільки неперервним потоком пульсації звукової матерії. Безперервність пульсуючого потоку є найприродніше, що може бути, це є в основі самої природи існування бо: рух (пульсація) – форма існування матерії. Ум і метроном створює перешкоди на шляху пульсації, робить мікрозупинки й таким чином розриває неперервність потоку, а потім намагається попасти в долю, тобто "ловить долю". Швидкість чи темп пульсації, навіть на мікрорівні, виходячи з агогіки твору, може змінюватися, але це не вказує на вихід з потоку. Серце може прискорювати свої пульсації чи уповільнювати, однак в нього немає зупинок. Якщо серце хоча б на мікро долю перерве потік, то ми помремо.
Коливання матерії. Дрижання матерії. Биття чогось невловимого. Биття. Буття. Існування. Безперервність існування. Пульсація – безперервність існування. Пульс – це взаємодія між двома бусинками намиста і те, що їх зв'язує. Що їх зв'язує? Їх зв'язує пустота, що між ними. Між цими пульсуючими бусинками є простір. Тільки наявність цієї пустоти може створити пульс, тільки пустота наділяє щось життям. По суті пульс – це правильно упорядкована пустота.
Пульсація має:
- Вісь. Це є те, що перебуває в стані абсолютного спокою, це точка в середині круга, абсолютний нуль, Шіва, і те, відносно чого є рух в принципі.
- Безперервність. Це сам принцип руху, ніби дзиґа, що крутиться, і, що уособлює в собі Шакті.
- Осьовий наскрізний безперервний неакустичний пульс. Те, що виникає від взаємодії перших двох.
Пульсація також має багаторівневу структуру:
- Осевий рівень. Пульсація самої осі або рівень нуль.
- Елементарний рівень. Пульсація елементарних долей такту, як безтактова пульсація.
- Складений рівень. Відрізняється від елементарного більш складною конструкцією: тріолі, дуолі, 16-ті та інше.
Неакустична пульсація музики. Неакустична пульсація матерії твору. Неакустична пульсація матерії свідомості. Неакустичний осьовий пульс — це пульсація матерії свідомості, і цей процес потребує певного залучення енергії, Шакті. Неакустичний осьовий пульс — це сама Шакті, що пульсує як Свідомість.
Пульсація відтворюється виконавцем. Музикант повинен відчути і виконати її. Для музиканта важливо внутрішньо відчувати та вміти сотворити пульсацію.
Метроном — це неприродний замінник внутрішнього пульсу. Якщо матерія твору опирається на метроном, то музика позбавлена певних можливостей, і найголовнішого – бути посланцем Абсолюту і маніфестацією самої Шакті.
Контроль неакустичного осьового пульсу енергозатратний процес, але це і є справжня внутрішня робота. Гра під метроном теж вимагає уважності і концентрації, але така діяльність має іншу спрямованість та інші результати.
Мистецтво музики – це мистецтво пульсації. І, як будь-яке справжнє мистецтво, музика — це істина йога, де мистецький продукт є безсмертний союз ідеї-свідомості з матерією-формою, союз Шіви і Шакті, акустичного і неакустичного, звуку та пауз. Пульсація, як незбагненна космічна гра Бога проявляється, і повною мірою реалізовує всю сукупність і цілісність в кожному своєму прояві, як в пульсації нашого серця, так і в пульсації музичного твору. Пульсація (музика) – це дорога (рух, фуга), правда (справжня емоція) і життя (існування, твір).
