Звільнення та спасіння може бути досягнуте. Реалізація може трапитись. Життя, врешті-решт, відкриє свої таємниці тому, хто невпинно рухається, і попри падіння, кожен раз підійматися та йде вперед не допускаючи поразки у своєму умі. Успішність чи не успішність залежить тільки від прийняття чи не прийняття розумом того чи іншого.

Сила думки – це реальна річ, котра впливає на події, явища, предмети, тіла та всю матерію. Якщо бути непохитним у своєму намірові-санкальпі, то можна досягнути вершин і стати подібним небожителям, навіть отримати сили, що рівні самому Шиві. Однак, істина не прийде, якщо не буде серця. Серце може досягнути Те, що не доступно нічому іншому. Тільки серце може вмістити любов, що є причиною світу. Серце і любов здатне об'єднувати й прибирати перешкоди до проявлення Великої Самості. Це не можна пояснити, описати та осягнути розумом. Серце не розділяє, а у різноманітті бачить єдине – бачить всюди себе і себе у всьому. Тож допомагаючи собі ми допомагаємо світові, а допомагаючи світові ми допомагаємо собі.

Велика любов існує не зважаючи ні на що. Ніякі перепони не можуть завадити божественному проявити себе. Те, що було зв'язано колись завжди матиме продовження, навіть через багато життів. Природа діє дуже і дуже помаленьку, тому потрібен час, а також і не одне життя для того, щоб квітка душі розцвіла, а природа була готова до зустрічі. Тому присутність є необхідною. Не важливо в якій формі чи статусі це трапляється. Ум не може передбачити або прорахувати як буде найкраще. Найкраще трапляється тільки само собою. І те, що нам важливо знати, то це прийняття та перебування в великому очікуванні. Якою б довгою не була ніч – світанок завжди невідворотність. Якою б довгою не була ріка – вона завжди впадає в щось більше за себе. Треба тільки почекати і все прийде та трапиться. В цьому чеканні велика сила, адже санкальпа не має зворотної дії.

Йогі Іша учень Шрі Сомнатх Гірі (Пайлот Бабаджі)

Будь-яка наша дія, навіть маленька, не може бути здійснена, якщо ми не долучимо силу волі. Без цієї сили ми навіть не зможемо зав'язати собі шнурівки. Але виявляється, що для одних речей людині вистачає сили волі, а для інших – ні.

Є велика різниця між нашими бажаннями і нашими намірами. У людини може бути безліч бажань, але переважна більшість цих бажань, як сміття, засмічують наше життя. На протязі дня наш мозок генерує різні думки і кожна, навіть маленька, думка – це певний намір. Але більшість намірів, які ми щодня продукуємо, так і залишаються нереалізованими. Ці нереалізовані думки подібні до броунівського руху, який присутній в незарядженому провідникові, в ньому не виникає електричний струм бо електрони мають хаотичний, а не впорядкований рух. Тільки в тому провіднику виникає електричний струм, в якому електрони мають однонаправлений вектор. Якщо наші думки, наші бажання будуть зібрані докупи і приймуть однонаправлений вектор, подібно до зарядженого провідника, то ми відчуємо і зрозуміємо силу наміру – сила струму неймовірно зросте, створивши магнітне поле, що притягне все для реалізації наміру.

Воля може стати страшною силою в руках того, хто упорядкував рух свої думок. Для такої людини є можливим те, що для більшості тільки залишається мріями і фантазіями. Коли сила волі зростає, то збільшується наша здібність до реалізації наміру. У зібраних і сконцентрованих людей завжди краще ідуть справи. Коли є концентрація – буде успіх.

Основна сила йогина – це санкальпа. Санкальпа – це непохитний намір на шляху реалізації якого не може бути нічого неможливого. Санкальпа завжди реалізовується, для неї немає перешкод і все, що стоїть на її шляху розступається, подібно до морських вод від руки великого Йогі і пророка Мойсея.

В кожного є сила волі, в кожного є сила наміру, і в кожного є здатність до санкальпи. Ці всі сили, насправді, є одна сила, але тільки санкальпа іде з глибини нашої природи – з центру нашого існування. Практика йоги розвиває в практикуючого силу, що здатна проникнути в самісінький центр – тоді санкальпа стає досконалою. Перебуваючи в центрі ми маємо все, адже центр кола контролює радіуси і всі точки на колі, і яким би не був радіус центр завжди залишається центром: чи в людині, чи в сонячній системі, чи в атомі.

Практика йоги дозволяє виявити та розвинути силу волі, силу наміру і дозволяє проявитися санкальпі. Практикуючи ми можемо змінити своє життя.

Енергії людини цілком достатньо для того, щоб забезпечити світлом велике місто на зразок Києва. Але неможливість полягає в тому, що ця енергія має вигляд хаотичного руху електронів у незарядженому провідникові.

Електричний струм – це впорядкований рух заряджених частинок. У провіднику, в якому немає струму, вектори напрямку енергій заряджених частинок не однонаправлені. Такий хаотичний рух частинок призводить до того, що стрілка приладу при вимірюванні сили струму не може зрушити з мертвого місця. Отже, по аналогії з провідником, людина теж не може зрушити з мертвого місця, якщо не впорядкує і не однонаправить свої енергії.

Кожної миті на поверхні нашої свідомості виникає безліч думок. Цілий світ є в середині нас і в цьому світі відбувається постійна гра стихій. Біль і радість, перемоги й поразки, здобутки та втрати – постійні супутники людини, що потрясають всю її природу. І так, рухаючись від однієї крайнощі до іншої, розум змушує свого власника кружляти по колу. В Бгагавад-Гіті написано, що розум – друг і ворог людини. Для того, хто підкорив свій розум він є найкращим другом, і найзапеклішим ворогом є розум для того, хто втратив контроль над ним. Сила розуму велика. І якщо ця сила не керована, якщо вона не згармонізована і не однонаправлена, то людина не те, що не забезпечить світлом Київ, а навіть не засвітить й ліхтарик власної природи .

Шак'ямуні Будда запитався у свого учня: "О Субхуті, скажи, чи можна назвати людину великим воїном, якщо він переміг по тисячу суперників у тисячі битв?" "Так. Можна назвати такого воїна великим" – відповів учень вчителеві. На що Будда промовив наступні слова: "О Субхуті, кажу тобі, що той, хто переміг самого себе, приборкавши свій розум – більший воїн!" Далі в Дхаммападі Шак'ямуні Будда ніби повторює сказане Субхуті: "Благородні сінхські скакуни, великі слони, смиренні мули – благо, але кращий за них той, хто приборкав себе. Бо з цими тваринами не досягнути того краю, в який може потрапити той, хто приборкав себе практикою і безпристрасністю."

Велика сила прихована в контролі над розумом. "Бо по-правді кажу вам, що коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне і горі оцій скажете – перейди звідси туди то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!" – промовив Великий Йогі. Віра – це здатність тривалий час утримувати певний образ у своїй уяві. Можна навіть сказати, що віра це дисципліна розуму. Йогини цю силу волі і уяви називають Крія-Шакті. Ця сила може повністю впорядкувати частинки нашого провідника і зробити нас божественними.

Крія-Шакті розвивається і зміцнюється регулярною практикою. Слово регулярною має ключове значення. Йогини приділяють цьому особливу увагу. Регулярність є потрібною умовою, яка упорядкує наше життя. Коли ритм встановлений, то енергії життя разом з матерією свідомості стають однонаправленими, схожими на провідник по якому протікає електричний струм.

Дихання і ментальні процеси тісно пов’язані між собою. Те, що відбувається у внутрішньому світі людини має свій відбиток в процесах дихання: частота, глибина дихання і т.д. Уявіть, як дихає людина, коли гнівається, і як дихає, коли їй приємно і спокійно. Також є й зворотній зв'язок між диханням і розумом. Тобто, контролюючи дихання можна контролювати процеси в нашому внутрішньому світі. Та частина йоги, яка займається цим питанням називається – пранаяма. Пранаяма може привести практикуючого до самадхі. Це є вища форма йоги.

Регулярна практика може повністю взяти під контроль ум. Тоді ум стає знаряддям в наших руках. А коли це трапиться, тоді мерщій до Києва – треба ж комусь його освітлювати…!!!