Арджуна сказав:

11:1. Щоб ануграху (милість найвищу) явити, мені розповів Ти найпотаємніше духовне, і від слів, що почув я від Тебе, омана з мене зійшла.

11:2. Від Тебе детально почув я, о Лотосоокий, про створення й знищення світу істот і про невичерпну велич Твою.

11:3. Так воно й є, як Ти про Себе говориш, о Парамешвара. Але зріти бажаю Твою Божественну форму, о Пурушоттамо.

11:4. О Господь, якщо Ти думаєш, що я гідний видіти це, то даршан споглядання мені прояви, о Йогешвара, нетлінне Я Своє покажи Ти для мене.

Шрі Бхагаван сказав:

11:5. Подивись, о Партхо, на Мої сотні й тисячі божественних форм – різних видів, кольорів та відтінків.

11:6. О Бхарато, ось Адіті дванадцять синів, вісім Васу, одинадцять Рудр, двоє Ашвінів, а також сорок дев'ять Марутів та багато інших не знаних тобою чудес.

11:7. Ось увесь Всесвіт в місці одному в тілі Моєму з рухомим й нерухомим усім. О Гудакешо! Поглянь! Все є тут, що побачити прагнеш.

11:8. Однак, ти не можеш узріти Мене своїми очима, божественні очі дарую тобі, і узри ж Мою Йогу Господню.

Санджая сказав:

11:9. О царю, промовивши це, Махайогешвара Харі даршан споглядання Своєї найвищої форми Ішвари Арджуні явив:

11:10. з багатьма ротами й очима, різноманітні і дивні видіння, з божественними різноманітними прикрасами, з незліченною кількістю зброї, що готова до бою,

11:11. одягненого в божественний одяг й гірлянди, змащеного божественними пахощами, предивного, сяючого, безкрайнього, багатоликого.

11:12. І якби зійшло одночасно на небі тисячі Сонць, то сіяння оце, подібне б було на Його Атму Вселенську.

11:13. Весь світ, що проявляється безліччю частин, там, в одній Вселенський формі Бога побачив Арджуна.

11:14. І тоді, сповнений трепету, аж дибки волосся, голову схиливши свою, склавши долоні, до Господа Арджуна звернувся.

Арджуна сказав:

11:15. Бачу я девів у Твоєму, о Господи, тілі та багато різних істот, у лотосі Господа Брахму, всіх ріши, а також божественних зміїв.

11:16. Безліч рук, животів, ротів та очей, я бачу Твою невичерпну форму усюди. Ні початку немає, ні середини у Тебе, ні кінця, о Господь, о Всесвіту Форма.

11:17. Я бачу Тебе у короні, з булавою та диском. Ти – світло, що сяє повсюди. Неосяжне і сліпуче сяйво від Тебе нуртує навколо, аж дивитися важко, як полум'я Сонця.

11:18.Ти – безкінечна найвища ціль пізнання. Ти – Всесвіту цього найвища основа. Ти – невичерпний захисник незмінної дхарми. Ти – Пуруша Вічний, така моя думка.

11:19. Без кінця, середини й початку, безмежно могутній, з незліченною кількістю рук. Твої очі – це Сонце та Місяць. Я бачу Тебе з обличчям, що сяйвом своїм опалює Всесвіт.

11:20. Лиш Тобою одним пронизаний простір між землею та небом. І видячи форму чудесну й жахливу Твою всі три локи (світи) аж тріпочуть, о Велика Душа.

11:21. Незліченна кількість богів входять в Тебе. А деякі, тріпочучи, склавши долоні, молитви возносять Тобі. І безліч махаріши та сіддхів, складаючи гімни, співають славу Тобі, що наповнює світ.

11:22. Рудри, Адітьї, Васу, всі Садх’ї, Вішви, двоє Ашвінів, Марути та Ушмапи, безліч гандхарвів, якши, асури, сіддхи – усі вони з подивом споглядають Тебе.

11:23. Бачачи форму жахливу й велику Твою, о Могутньорукий, з багатьма ротами, очима й зубами, з руками, стегнами, ногами та животами, світи всі тріпочуть, а також і я.

11:24. Коли бачу Тебе, о Вішну, що торкаєшся неба, що сяєш веселкою кольорів, з відкритими ротами й вогняними очима, я спокій і твердість втрачаю в душі.

11:25. Побачивши зуби Твої та лики страшні, що нагадують часу та смерті вогонь, я спокій втрачаю, і не знаю де вже сторони світу, тож прояви Свою милість до мене, о Дева-Іша, о притулку світів!

11:26. Усі сини Дхрітараштри та воїни царського роду, разом з Бхішмою, Дроною, Карною і наші воїни також,

11:27. входять в рот Твій, і Твої жахливі щелепи їх трощать. Бачу декого з них, хто застряг між зубів з розбитими головами.

11:28. Як води рік нестримно мчать до моря, так і ці герої світу входять в рот Твій щезаючи у полум’ї його.

11:29. Як рій метеликів в палаючий вогонь влітають хутко й гинуть, так і світи, щоб знищеними бути, в Твої роти влітають стрімко.

11:30. Палаючими язиками й ковтаючи усе навколо Ти злизуєш цілі світи. Наповнивши жаром весь Всесвіт, Твої промені страшні спопеляють усе, о Вішну.

11:31. Скажи мені, хто Ти, о лютий на вигляд? Я поклоняюсь Тобі, о Найкращий з богів! Милість Свою прояви! Знати я хочу Тебе, Споконвічний, бо не відаю діл я Твоїх.

Шрі Бхагаван сказав:

11:32. Я – Кала (час), що руйнує світи. Тепер руйнувати усе Я тут мушу. Крім тебе загинуть воїни всі, що зібралися тут по обидва боки з протилежних сторін.

11:33. Тому піднімись і славу здобудь! Перемагай своїх ворогів і насолоджуйся процвітаючим царством. Я всіх їх вже вбив! Ти лише знаряддя в цій битві, о Сав'ясачі!

11:34. Дрона, Бхішма, Джаядратха і Карна та інші відважні воїни Мною вже вбиті. Ти ж знищ їх і не турбуйся. Бийся, і ти переможеш суперників в битві!

Санджая сказав:

11:35. Почувши ці слова Ке́шави, Кіріті (Арджуна), склавши руки, тремтячи, вклонився Крішні знову, і налякано та запинаючись мовив.

Арджуна сказав:

11:36. О Хрішикешо, славою Твоєю радіє і веселиться світ. Врізно́біч розбігаються налякані ракшаси, і вклоняються сонмища сіддхів Тобі.

11:37. Як їм не шанувати Тебе, о Махатма?! Ти навіть за Брахму-Творця є найбільший! Безмежний Ти, о Дево-Іша! Ти – світу Обитель! Нетлінний! Ти – буття й не буття! Ти – Найвищий!

11:38. Ти – Споконвічний Господь, Пуруша, Найдревніший, Всесвіту цього пристанище Вище! Ти – Той, хто знає, і Те, що знати потрібно! Ти – Найвища Обитель! Тобою пронизаний Всесвіт, о Нескінченність!

11:39. Ти – Ваю, Яма, Агні, Варуна і Місяць, Праджапаті та Предок! Тисячу раз я вклоняюсь Тобі! Знову і знову, Тобі я вклоняюсь!

11:40. Вклоняюсь Тобі спереду й ззаду, також вклоняюсь з усіх боків! Ти – воїстину все, Нескінченна Велич і Незмірна Могутність! Ти пронизуєш все і Ти є усім!

11:41. Якщо я, вважаючи другом Тебе, наполегливо звертався до Тебе – о Крішно! о Ядаво! о Друже! – то робив це з нерозуміння й любові, не знаючи слави Твоєї!

11:42. І якщо жартуючи під час відпочинку, за грою чи під час їжі, я не був шанобливим до Тебе, о Непогрішний, на одинці з Тобою чи серед друзів, прошу прощення в Тебе за це, о Безмірний!

11:43. Ти – світу Отець, всього що рухається і що є нерухомим! Ти – об'єкт поклоніння і Гуру преславний! Не існує рівних Тобі і більших за Тебе в усіх трьох світах, о Безмежно Могутній!

11:44. Я схиляюсь, простираюсь перед Тобою й молю, о чарівний Господь, про милість. Як батько до сина, як друг до друга, як коханий до кохання свого, так і Ти повинен терпіти мене.

11:45. Не бачене раніше сподобився узріти, і я радію з цього, але злякався розум мій. Прошу, будь милосердним, яви мені свою Ти попередню форму, о Дево-Іша, о Пристанище Світів!

11:46. З короною, булавою та диском, бажаю бачити Тебе, як і раніше. Яви мені свій звичний образ, о Тисячорукий, о Форма Світів!!!

Шрі Бхагаван сказав:

11:47. Те, що ти бачиш з ласки Моєї, о Арджуно, є Найвища Форма Моя. І ніхто крім тебе, цю світлосяйну й безмежну Першоформу Вселенську не споглядав. Я з радістю це тобі показав Своєю силою йоги.

11:48. Ні вивчення Вед, ні яджни й обряди, ані благодійність чи аскези суворі, ніщо у світі не може дати бачення форми, котру ти споглядав, о найкращий із Куру.

11:49. Не турбуйся і не лякайся бачачи Мене в цій формі страшній. Хай пройде твій страх, будь щасливий, і знов подивись на звичну для тебе форму Мою.

Санджая сказав:

11:50. Так, сказавши наляканому Арджуні, Васудева знову явив свою форму дворуку. Він заспокоїв його, прийнявши Махатми образ прекрасний.

Арджуна сказав:

11:51. Побачивши цю ніжну людську форму Твою, о Джанардано, я знову приходжу до тями й природа моя повернулась до мене.

Шрі Бхагаван сказав:

11:52. Ти бачив цю форму Мою, яку дуже важко узріти. Навіть Деви завжди прагнуть узріти Її.

11:53. Ні вивчення Вед, ні аскези, ні роздача дарів, ані яджни, не можуть дати зріння того, що ти споглядав.

11:54. Тільки лиш бхакті¹ доступне бачення Мене, о Арджуно. Лише тільки їй дано споглядати, пізнати та проникнути в Мене, о Парантапо.

11:55. Хто виконує дії для Мене, для кого Всевишнім Я є, хто Мій бхакта, котрий прихильності й ворожнечі не має, той, о Пандаво, досягає Мене.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є одинадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога видіння Вселенської форми

Пісня 10   Зміст   Пісня 12

_______________

(11.54) ¹ Бхакта – любов, віра та відданість.

Шрі Бхагаван сказав:

10.1. Знову, о могутньорукий, почуй Моє слово найвище. Я кажу тобі це, Мій любий, для блага твого.

10.2. Ні боги, ні ріши величні не знають походження Мо́го, бо Я – джерело і походження всіх богів і ріши величних.

10:3. Кожен, хто знає Мене як Ненародженого, як Того, Хто початку немає, як Маха Ішвару¹ усіх лок та світів, той, непідвладний омані, від гріхів звільняється всіх, ще живучи́ серед смертних.

10:4. Розум, знання, свобода від сумнівів, милосердя, правдивість, самовладання, спокій, щастя, біль, народження, смерть, страх, а також безстрашність,

10:5. ненасильство, врівноваженість, вдоволення, аскетичність, щедрість, слава й ганьба – всі якості ці, що притаманні істотам, від Мене одного походять.

10:6. Сім Ріши² Величних, а також чотири (Кумари)³ і Ману⁴ усі, з Моєї природи манаса⁵ з’явились, а від них всі істоти живі.

10:7. Той, хто справді знає цю славу Мою і цю Мою Йогу, непохитно єднається в йозі зі Мною, немає сумнівів в цьому.

10:8. Я – джерело всіх речей і все походить від Мене. Розуміючи це, мудрі усім серцем Мені віддаються.

10:9. Їхня свідомість сповнена Мене, їхнє життя віддане Мені, просвітлюючи одне одного та розмовляючи про Мене, завжди задоволені й радісні вони.

10:10. Їм, хто постійно перебуває в єднанні зі Мною з любов'ю, я даю буддхі-йогу, і нею вони досягають Мене.

10:11. Зі співчуття до них, перебуваючи в них самих, Я запалюю яскраву лампу знання і знищую породжену невіглаством темряву.

Арджуна сказав:

10:12. Ти – Верховний Бра́хман, Вища Обитель, Найчистіший, Всевишній, Вічний Пуруша, Божественний,  Первісне Божество, Ненароджений і Всепроникний.

10:13. Усі Ріши це про Тебе говорили, також і божественний Ріши Нарада, Асіта, Девала, В’яса і Ти сам тепер мені кажеш.

10:14. Все це, що Ти кажеш, мій розум тримає за правду, о Ке́шаво, бо ні боги, ні демони, о Господи, не знають прояву Твого.

10:15. Тільки Ти Сам Собою знаєш Себе, о Пурушоттама, о Джерело і Господь всіх істот, о Бог богів і світу Володар!

10:16. Розкажи мені про Свої божественні прояви й славу, якими Ти пронизуєш всі ці світи.

10:17. Завжди думаючи про Тебе, о Йогі, як я можу пізнати Тебе? В яких проявах й формах, о Господь, я маю Тебе уявляти?

10:18. Детально, о Джанардано, розкажи про Йогу і про славу Твою. Розкажи мені ще, для мене це як амріта, і скільки б не чув, не насичуюсь я.

Шрі Бхагаван сказав:

10:19. Хай буде так! Я розповім тобі про божественну славу Мою, але лиш головне, о найкращий із Куру, бо немає меж усього проявлення Мого.

10:20. Я – Атма, о Гудакеша, що живе в серцях усіх істот. Я – початок усіх цих істот, середина й кінець.

10:21. Серед Адітьїв Я – Вішну, зі світил Я – сяюче Сонце, з вітрів Я – Марічі, з сузір'їв-накшатр Я – Місяць.

10:22. З Вед Я – Сама-Веда, з богів Я – Індра, з почуттів Я – розум, і Я – свідомість в істотах живих.

10:23. З Рудр Я – Шанкара, а серед Якшів й Ракшасів Я – володар багатств, із Васу Я – Агні, а також Я – гора Меру серед вершин.

10:24. Знай, о Партхо, що Я – Бріхаспаті (головний серед жерців), серед воєначальників Я – Сканда, а серед водойм Я – Океан.

10:25. Серед Махаріши Я – Бхрігу, Я – экам-акшарам (священний склад ОМ серед слів), з жертвоприношень Я – джапа (мантр промовляння), із нерухомого Я –  Гімалаї.

10:26. Зі всіх дерев Я – баньян, серед божественних ріши Я – Нарада, Я – Чітраратха серед гандхарвів, серед сіддхів досконалих Я – Капіла Муні.

10:27. Знай, що серед коней Я – з нектару амріти народжений Уччайшравас, з могутніх слонів Я – Айравата, і серед людей Я – цар.

10:28. Зі зброї Я – ваджра, а серед корів Я – Камадхену (корова бажань), серед тих, хто потомство приводить у світ Я – Кандарпа (бог кохання), серед змій Я – Васукі.

10:29. Серед Нагів Я – Ананта, з живучих у воді Я – Варуна, сере предків Я – Ар’яма, також з суддів Я – Яма (бог смерті).

10:30. З Даітьїв Я – Прахлада, із сил руйнування Я – час, Я – лев серед звірів, серед птахів – Гаруда.

10:31. З очищувальних сил Я – вітер, серед воїнів – Рама, Я – Макара серед риб, а із рік Я – Ганга.

10:32. Я – початок, кінець і середина творіння, о Арджуно. Серед знань Я – духовне знання, Я – дискусія обізнаного.

10:33. З літер Я – буква А, зі сполучників Я – поєднання слів, Я – невичерпність часу, і Я – всюдиликий творець.

10:34. Я – всепоглинаюча Смерть, і Я – народження всього, що статися має. Я – слава, краса, мова красива, пам'ять, розум, терпіння і всепрощення жінки.

10:35. З гімнів Я – Бріхатсама, серед метрів вірша Я – Гаятрі, з місяців року Я – Маргашірша, із сезонів Я – квітуча весна.

10:36. З шахраїв Я – азартний гравець, Я – блиск пишноти, також Я – перемога, Я – рішучість, Я – саттвічна якість добра.

10:37. Я – Васудева серед Врішні й Арджуна серед Пандав, серед муні Я – В’яса, із поетів Я – Ушана.

10:38. Я – кара з усіх покарань, Я – політика жадаючих влади, серед таємниць Я – мовчання, і Я – знання прагнучих знань.

10:39. Я – сі́м'я в істотах, о Арджуно, і немає істот,  що не створені Мною – рухомі вони, а чи ні.

10:40. Моїй божественній славі немає кінця, о Парантапо, ось приклади слави, що описав Я тобі.

10:41. Знай, що все славне, прекрасне й могутнє походить лише від частки ві́дблиску Мого.

10:42. Але яка потреба в деталях всього цього знання, о Арджуно? Лише того достатньо, що однією частинкою Себе Я тримаю цей Всесвіт.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є десята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога Божественного Прояву

Пісня 9   Зміст   Пісня 11

_______________

(10:3) ¹ Ішвара – Господь, Верховний, Махешвара, Великий Господь.

(10:6) ² Сім Ріші – сім мудреців (саптаріші), що народжені з розуму Брахми (Творця). Їх ототожнюють з сімома зорями Великої Медведиці.

(10:6) ³ Кумари – четверо мудреців (Санака, Санатана, Санандана та Санат Кумара). Вони були першими хто з'явився з розуму Брахми, завжди виглядають, як діти і знаходяться на дуже високому рівні еволюції

(10:6) ⁴ Ману – існує чотирнадцять Ману, відповідно чотирнадцятьом манвантарам в кожній кальпі (епосі існування Всесвіту). Зараз триває сьома манвантра Вайвастата Ману.

(10:6) ⁵ Манас – розум.

Шрі Бхагаван сказав:

9:1. Тобі, о незаздрісний, розповім найпотаємніше знання, що супроводжується усвідомленням, пізнавши яке, ти звільнишся від зла.

9:2. Це цар усіх знань та усіх таємниць, священне воно і найкраще, безпосередньо пізнаване й праведне, в ньому радість здійснення, воно нетлінне й невичерпне.

9:3. Люди, о Парантапо, котрі віри не мають у дхарму (закон цей та істину цю), не досягши Мене, у самсару¹ повертаються до світу і смерті.

9:4. Я пронизую увесь цей світ у Своїй непроявленій формі, і всі істоти мають коріння в Мені, але коріння не маю в них Я.

9:5. І все ж таки, істоти не перебувають в мені, ось Моя Йога! Я – опора буття, але не є частиною світу, бо Я — джерело творіння.

9:6. Осягни, що так само як всепроникаючий вітер завжди в акаші (має коріння в ефірі), так й істоти усі знаходяться (мають коріння) в Мені.

9:7. Усі істоти, о Каунтея, в кінці кальпи² повертаються до Моєї Природи (в нерухомість і тишу), і на початку кальпи Я знову відроджую їх.

9:8. Спираючись на Мою власну Пракриті (Природу), я створюю знову і знову. Весь цей космос істот, помимо їх волі, підконтрольний Природі.

9:9. І дії оці не зв’язують Мене, о Дхананджая, ніби байдужого і не прив’язаного до тих дій.

9:10. Під контролем Моїм Пракриті породжує все нерухоме й рухоме, о Каунтея, через це обертається Всесвіт.

9:11. Нерозумні зневажають Мене, коли тіло людське Я приймаю, не знаючи Вищу природу Мою, Господа всіх існувань.

9:12. Усі їхні надії, дії, знання є марними – вони притулок знайшли у природі ракшасів³ й асурів⁴, яка вводить в оману.

9:13. Але Махатми⁵, о Партхо, що притулок знайшли у Божественній Природі Моїй, поклоняються Мені невідхильно, як джерелу невичерпному усіх існувань.

9:14. Вони завжди оспівують Мене, стійкі в духовних зусиллях, вклоняються Мені з відданістю, постійно заняті поклонінням.

9:15. А інші, приносячи в жертву джнану (мудрість) свою, поклоняються Мені, як Єдиному у багатоликості, що прийняв форму Вселенську.

9:16. Я – ритуал, Я – яджна, Я – приношення, Я – трава, що дає вогонь, Я – мантра, Я – очищене масло, Я – вогонь, Я – те, що в жертву приносять,

9:17. Я – батько і матір Всесвіту цього, опора, а також дідусь, пізнання, священний склад ОМ, а також три Веди (Ріг, Сама і Яджур),

9:18. Я – мета, опора, господар, свідок, обитель, притулок, найближчий друг, руйнування й творіння, основа, місце спочинку, вічне насіння,

9:19. Я – даю тепло, Я – стримую і посилаю дощ, Я – безсмертя (Амріта), а також і смерть, Я – буття й небуття, о Арджуно.

9:20. Знавці трьох Вед, котрі п'ють Сому⁶, від гріха очищаються, поклоняючись жертвоприношеннями шлях до раю собі намолюють, і досягаючи небесних світів своєю праведністю, вкушають у раю богів задоволення.

9:21. Насолодившись цим величезним небесним світом, і вичерпавши свою праведність, вони у світ смертних знов повертаються. Так, дотримуючись запропонованою трьома Ведами дхарми, і насолод бажаючи, вони вмирають та народжуються.

9:22. Тим, хто поклоняються Мені не думаючи ні про кого іншого, хто йогою завжди урівноважені, їм захист свій дарую Я.

9:23. Навіть ті, хто Девам віддані й жертви (яджни) їм роблять з повною вірою, вони, о Каунтея, й Мені також поклоняються, хоч і не правильним способом.

9:24. Я – Господь усіх жертв, і Я насолоджуюсь жертвами цими, але вони не знають природи Моєї істини, і тому на падіння приречені. 

9:25. Хто поклоняється Девам – ідуть до Девів, хто поклоняється предкам – до предків ідуть, хто поклоняється духам – до духів, привидам – до привидів йдуть, а хто Мені поклоняється – той приходить до Мене.

9:26. Якщо хто з чистотою і відданістю пропонує Мені листя, квіти, плоди чи воду, то прийму Я це з любов'ю запропоноване.

9:27. Що б не робив ти, що б ти не їв, чим би не жертвував, що б не віддавав, і яку б тапасью-аскезу не звершував, о Каунтея, пропонуй це Мені.

9:28. Так ти звільнишся від кайданів карми, що мають хороші й погані плоди, і самовідреченно в йозі з'єднаний з Атмою, звільнишся та досягнеш Мене.

9:29. Я рівний істотам усім, і немає нікого кого б ненавидів Я чи любив. Але хто поклоняється Мені з відданістю і любов’ю, той – в Мені, і Я в ньому.

9:30. Навіть якщо нечестивий і грішний поклоняється цілковито Мені, того слід вважати садху (святим) – його рішення праведне.

9:31. Дуже швидко душа його на шлях дхарми стає і досягає він спокою й миру. Це обіця́нка Моя, о Каунтея, – бхакта Мій не загине ніколи.

9:32. Кожен знаходить притулок в Мені, о Партхо, навіть якщо й має походження грішне, бо Вищої Мети також досягають жінки, вайші й шудри.

9:33. А що вже казати про благочестивих брахма́нів й святих раджа-ріши. Тому, потрапивши у світ цей мінливий, де щастя немає, навернися до Мене.

9:34. Думай про Мене, будь Моїм бхактою, жертвуй Мені та вклоняйся Мені. Так, об'єднавши Атму зі Мною, ти прийдеш до Мене.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є дев’ята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога Величного Знання та Величної Таємниці

Пісня 8   Зміст   Пісня 10

_______________

(9:3) ¹ Самсара – рабство матеріального існування, цикл перероджень і страждань.

(9:7) ² Кальпа – цикл існування Всесвіту, він хоч і довгий, але має свій кінець. В кінці кальпи всі істоти і все проявлене розчиняється, але є ті, хто досягнув справжнього Безсмертя. Проявлення чи розчинення світу для них уже немає ніякого значення. Це істинне Безсмертя про котре постійно говорить Крішна.

(9:12) ³ Ракшаси  – певний клас демонічних істот, мають неабиякі сили і здібності, але направляють свою енергію на злі вчинки.

(9:12) ⁴ Асури – противники богів, демони, вони постійно ворогують і воюють з девами (богами).

(9:13) ⁵ Махатма – Велика Душа, цим словом можна назвати кожного, хто трудиться заради блага світу.

(9:20) ⁶ Сома – найтонша форма енергії, п'ючи її досягають безсмертя.

Арджуна сказав:

8:1. Що таке Бра́хман, що таке Атман і що таке Карма, о Пурушоттама? Що таке адхібхутта (елементів знання)? І хто такі Деви?

8:2. Хто є жертвопринесень Володар, і як Він перебуває у тілі, о Мадгусудано? Та як під час смерті пізнає Тебе той, хто Атман пізнав?

Шрі Бхагаван сказав:

8:3. Нетлінне (Акшара) і Трансцендентне є Бра́хман. Його справжня вічна природа є Атман. Карма – це дія й творіння, вісарга¹, що початок істотам дає.

8:4. Адхібхутта (елементів знання) – це є тлінна (кшара) природа, а Деви – це Пуруша (Вселенська Душа). Жертвопринесень Володар – це Я, тут, в цьому тілі, о найкращий Арджуна.

8:5. І хто в кінці життя, залишаючи тіло, пам'ятає тільки Мене, той досягає Моєї природи, немає сумніву в цьому.

8:6. Яку б хто природу існування не пам'ятав, залишаючи тіло своє, того стану і форми досягне, о Каунтея, бо думки завжди формують майбутню природу.

8:7. Тому пам'ятай Мене завжди і бийся. Бо якщо твій розум і буддхі на Мені завжди будуть, то неодмінно ти прийдеш до Мене.

8:8. Досягає Божественного Вищого Пурушу той, о Партхо, хто непохитно думки направляє на Нього і так, практикуючи йогу, здобуває єднання.

8.9. Хто думає про Древнього, Всевідаючого, Володаря світу, що найменшого менший і для всього опора, чия форма немислима, Котрий сяє, як Сонце по той бік темряви,

8.10. той, під час виходу з тіла, з незворушним розумом, наділений відданістю, направляє прану силою йоги у центр між бровами, досягає Божественного Вищого Пурушу.

8:11. Про шлях, що знавці Вед називають – Акшара (нетлінний), і на який ступають подвижники, самовладаючі, позбавлені пристрасті, котрий брахмачарі бажають, тобі про цей шлях розповім.

8:12. Зачиняючи всі двері тіла, утримуючи розум (манас) у серці, на маківку голови прану піднявши, примінивши концентрацію йоги

8:13. та вимовляючи односкладове ОМ, котре є Бра́хман, Мене пам'ятаючи, той, хто йде, залишаючи тіло, досягає Найвищої Цілі.

8:14. О Партхо, Я легкодосяжний для такого постійно в єднанні перебуваючого йогина, котрий завжди пам’ятає Мене, не думаючи ні про що інше.

8:15. Прийшовши до мене, не народяться знову в цьому тлінному місці страждань ті Махатми², що Досконалість Найвищу спіткали.

8:16. Усі світи, аж до Брахмалоки³, проявляються і щезають, о Арджуно, але той, хто Мене досягнув, о Каунтея, перероджень більше не має.

8:17. Хто знає Брахми день⁴ тривалістю тисяча юг, і ніч, що теж тисяча юг триває, той день і ніч пізнав.

8:18. Коли день настає, то із непроявленого проявляється все, коли ж ніч, то все розчиняється в тому, що непроявленим називають.

8:19. І безліч істот проявляється знову і знову, безпорадно розчиняючись з ніччю приходом, о Партхо, щоб з днем настання нестримно проявитися знов.

8:20. Але поза цією непроявленістю є й інша Непроявлена Вічна Природа, котра разом з розчиненням істот всіх не гине.

8:21. Таке Непроявлене, називають – Акшара (Вічне, Нетлінне), про це говорять, як про Вищу Ціль. Хто цю Ціль досягає вже ніколи не має повернень, то – Моя Найвища Обитель.

8:22. І Найвищого Пурушу цього, о Партхо, в Кому існують істоти усі і Ким пронизано все, досягають чистою бхактою.

8:23. Я розповім тобі, о найкращий із Бхарат, про час, коли йогини йдуть та не повертаються, і про час, коли йдуть, щоб повернутися знов.

8:24. Вогонь, світло, день, два тижні наростаючого місяця, шість місяців коли Сонце рухається на північ – це час, коли ті, що відають Бра́хмана, до Бра́хмана йдуть.

8:25. Дим, ніч, два тижні спадаючого місяця, шість місяців коли Сонце рухається на південь, йогі, досягаючи місячного світла повертається знов.

8:26. Світлий і темний – це світу два вічних шляхи. Йдуть по одному, щоб вже не вернутись, а іншим, щоб вернутися знову.

8:27. Знаючи ці два шляхи, о Партхо, жоден йогин не піддасться омані. Тому, о Арджуно,  завжди будь непохитним у йозі.

8:28. Плід вчинків почесних, що проголошені в Ведах, жертвоприношень, аскез та роздача дарів, над всім цим піднімається йогі. Він – пізнав! Він у Вищу Первинну Обитель приходить.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є восьма розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога Вічного Брахмана

Пісня 7   Зміст   Пісня 9

_______________

(8:3) ¹ Вісарга – космічна вібрація, ОМ.

(8:15) ² Махатма – Велика Душа

(8:16) ³ Брахмалока – найвищий світ, світ Брахми (Творця).

(8:17) ⁴ День Брахми триває 1000 маха-юг, а це 4320 мільйонів земних років. Ніч Брахми триває стільки ж. Брахма живе 100 років. В кожному році 360 діб, тому вік Брахми 31 104 000 000 000 років. Коли вік Брахми закінчується то Він розчиняється. Зараз Брахмі іде 51 рік.

Шрі Бхагаван сказав:

7.1. Розумом направленим на Мене, о Партхо, практикуючи йогу, знайшовши притулок в Мені, почуй, як цілком ти зможеш пізнати Мене.

7:2. Я розкажу тобі джнану й віджнану¹ у всій повноті, і пізнавши, тобі не залишиться у світі більше нічого, що знати потрібно.

7:3. Серед тисяч людей хіба що один досконалості прагне, а з тих, хто шляхом досконалості йде, хіба що один знає Сутність Мою.

7:4. Земля, вода, вогонь, повітря, акаша, манас, буддхі та ахамкара (его) – це Моя пракриті-природа, що має вісім частин.

7:5. Це є нижча природа Моя. Пізнай же, о могутньорукий, іншу, Вищу, Природу Мою. До неї належать всі істоти живі, завдяки їй тримається світ.

7:6. Знай, ці дві природи – лоно усіх істот. Я ж джерело проявлення світу і в Мені розчиняється світ.

7:7. Немає нічого, о Дхананджая, що вище за Мене. І ніби на нитку перлини, на Мене нанизано все – увесь світ, що існує.

7.8. Я — смак води, о Каунтея, Я — світло Місяця й Сонця, Я – Пранава (склад ОМ) у всіх Ведах, Я – звук в ефірі, Я – людяність в людях.

7:9. Я – чистий запах землі та жар вогню. Я – життя в усіх істотах, Я — аскеза подвижників.

7:10. Пізнай Мене, о Партхо, як вічне насіння всіх істот! Я – розум розумних, Я – блиск всього пишного.

7:11. Я – сила сильних, позбавлених хтивості й пристрасті. У істотах, Я – статеве бажання, що дхармі не суперечить, о найкращий із Бхарат.

7:12. Знай, що всі бхави², – саттва, раджас і тамас, – від Мене походять, але не в них Я, хоч вони й в Мені.

7:13. Весь світ, в оману введений гунами цими трьома, не знає Мене – Всевишнього, Невичерпного.

7:14. Ця Моя Божественна Мая, що походить від гун – непереборна. Але хто шукає притулку лише в Мені, переступають ілюзію цю.

7:15. Злі, дурні та найпідліші люди не шукають притулку в Мені. Мая забрала джнану у них, і вони знайшли притулок у демонічній природі.

7:16. Серед доброчесних, котрі поклоняються Мені, о Арджуно, чотири є види: страждаючі, знань шукачі, хто хоче багатства та джнані (мудрі).

7:17. Серед них, мудрий джнані, що постійно відданий єднанню з Єдиним, є найкращим. Бо Я надзвичайно любий для джнані, також і він любий Мені.

7:18. Всі вони благородні, але мудрого джнані Я вважаю подібним Собі. З Атмою з'єднавшись, він, як найвищу ціль приймає Мене.

7:19. У кінці багатьох народжень, джнані, досягає Мене. Він говорить, – Васудева є все, – але Махатма такий зустрічається рідко.

7:20. А ті, у кого кама-бажання забрали знання, звертаються до Девів, і згідно зі своєю природою, дотримуються ритуалів і правил.

7:21. І якій би формі віддано, з вірою, не бажали поклонятись вони, Я зміцню їхню віру у це.

7:22. Наділені вірою поклонятися прагнуть тій формі, і тоді від неї своїх вони досягають бажань, але насправді тільки від Мене одного плоди всі приходять.

7:23. Швидкоплинні плоди нерозумних, роблячи яджни для Девів, вони, за Девами йдуть, а хто відданий Мій, той приходить до Мене.

7:24. Позбавлені розуму думають про Мене, Непроявленого, як про обмеженого проявом, не знають вони Моє Трансцендентне Буття – нетлінне Воно та найдосконале.

7:25. Я не відкритий для всіх, а Йогамаєю огорнутий Моєю, тому цей збентежений світ не знає Мене – ненародженого, невичерпного.

7:26. Я знаю минуле всіх істот, теперішнє й майбутнє, о Арджуно, але Мене не знає ніхто.

7:27. Через оману подвійності, що виникає з бажання й ненависті, о Бхарато, усі істоти перебувають в ілюзії від самого народження, о Парантапо.

7:28. Але люди благочестивих вчинків, гріх котрих прийшов до кінця, вони, звільнені від омани подвійності, поклоняються Мені, непохитні в обітницях своїх.

7:29. Ті, хто знаходить притулок в Мені, прагнуть звільнення від старості й смерті. Вони Бра́хмана й Істину знають, Атму і всі дії карми.

7:30. Ті, що знають Мене як Вище Буття, Володаря Девів, жертвопринесень Владику, то навіть в час смерті вони знають Мене – їхня свідомість в єднанні зі Мною.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є сьома розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога знання та розрізнення

Пісня 6   Зміст   Пісня 8

_______________

(7:2) ¹ Віджнана – вище інтуїтивне пізнання, трансцендентне знання.

(7:2) ² Бхави – елементи природи, тобто гуни (саттва - благість, рівновага; раджас - пристрасть, імпульс; тамас - тьмяність, тупість, інертність).

Шрі Бхагаван сказав:

6:1. Хто виконує дії свої без залежності до дій цих плодів, той – санньясі та йог, а не той, хто без вогню, та без дії.

6:2. Знай, о Пандаво, те, що називають санньяса, насправді й є йога. Бо ніхто йогом бути не може, хто не зрікся санкальпа-бажань¹.

6:3. Для муні, що прагне до йоги вершин, на шляху є засобом дія. А коли ж він досягне, то не-дія (спокій-мир-шанті) для йога є засіб тоді.

6:4. Не прив’язаний до об’єктів чуття і до дії плодів, усіх зрікся санкальпа-бажань, кажуть про того, що він йоги досяг.

6:5. Хай підніме своє я він до Вищого Я, а не навпаки. Бо Вище Я хоч і ворог для я, але насправді також і друг.

6:6. Вище Я – друг я, у того, хто підкорився Я Вищому. Хто не підкорився, для нього Вище Я є ніби ворог.

6:7. В кого я переможене Вищим Я – досягає рівноваги і спокою, тоді в холоді й жарі, насолоді та болю, у честі й безчесті незмінним він залишається.

6:8. Джнаною й мудрістю вдоволений, перебуває в кутастха (центрі свідомості), почуттів переможець, про такого кажуть, він – йогі, і для нього однаково: глина, камінь чи золото.

6:9. Той понад всім, хто однаково друзів сприймає та недругів, товаришів, рідних, чужих, люблячих, ненависників, святих та й навіть грішників.

6:10. Хай наполегливо йогі єднається з Атманом, в усамітнені перебуваючи, наодинці, з контрольованим розумом, ні до чого не маючи потягу та за мирське не чіпляючись.

6:11. В чистому місці він повинен зробити сидіння собі, щоб нерухомо в асану сісти. Не надто високе й не низьке має бути воно та покрите тканиною, шкірою оленя і куша травою.

6:12. Там, однонаправленим розум зробивши, приборкавши чітту (думки) й почуття, в асану всівшись, нехай практикує він йогу для очищення Атми.

6:13. Тримаючи рівно шию, голову, й тіло він нерухомо сидіти повинен, на кінчик носа спрямувавши свій погляд та не дивлячись на всі боки.

6:14. З вмиротвореним я, вільний від страху, брахмачарі прийнявши, контролюючи розум, спрямувавши думку на Мене, непохитно хай в йозі сидить він, цілковито віддавшись Мені.

6:15. Так, практикуючи завжди, з врівноваженим розумом, йогин, досягає Вищого Миру Нірвани, котра має основу в Мені.

6:16. О Арджуно, неможлива йога для тих, хто їсть занадто багато чи мало, спить надмірно або занадто мало спить.

6:17. А хто поміркований в їжі, відпочинку, у сні та роботі – для нього є йога, вона – відносить скорботи.

6:18. Коли контрольована чітта², що вільна від світу бажань, нерухомо в Атмані спочиває, то кажуть про того, що в йозі він утвердився.

6:19. Як нема мерехтіння у полум'я лампи, що у місці без вітру, так само і йогина розум, – в нього чітта нерухома й спокійна, він возз'єднавсь з Вищим Я. 

6:20. Коли нерухома й заспокоєна чітта, завдячуючи практиці йоги, споглядаючи Атму (Самість) в собі, він, – задоволений Атма (собою).

6:21. Те щастя найвище приходить, котре розум (буддхі) спіткав, воно – трансцендентне (поза меж почуттів), перебуваючи у цьому він стверджується в реальності (Істині, ТАТ).

6:22. Отримавши це, він не уявляє нічого, що вище за це, і утвердившись в цьому – його не можуть похитнути навіть найтяжчі страждання і горе.

6:23. Такий розрив зі стражданням відомий як йога. Слід прагнути йоги рішуче й докладаючи волю.

6:24. Спинити потік всіх санкальпа-бажань, й почуттями, що біжать на всі боки, розумом слід керувати.

6:25. Мало-помалу, крок за кроком, нехай спокій разом з буддхі приходить, і зосередивши розум у вищому Я, не потрібно ні про що помишляти.

6:26. Куди б не тікав розум, мінливий й рухливий, ним слід керувати – повертати під контроль свого Вищого Я.

6:27. Коли заспокоєний повністю розум, то на йогина сходить щастя найвище, вільне від раджасу (пристрасті), стає він тоді як Бра́хман, безгрішний.

6:28. Так, практикуючи йогу, отримавши Атму, йогі, вільний від скверни й гріха, вдоволений дотиком Бра́хмана, набуває щастя найвище.

6:29. Він з Атмою з’єднався у йозі, тому Атму бачить в істотах усіх і істот всіх він бачить у Атмі – він повсюди бачить одне.

6:30. Хто скрізь бачить Мене і в Мені бачить усе, того ніколи Я не покину, також ніколи й він не покине Мене.

6:31. Хто поклоняється Мені, Сущому в усіх істотах, той в єдності живе, такий йогин, при будь-яких обставинах, живе в Мені.

6:32. Хто видить Атму у всьому і так пізнає рівність всього́, чи то щастя, чи горе, такого йогі, о Арджуно, найвищим вважають.

Арджуна сказав:

6:33. В цій йозі тотожності, що Ти мені описав, о Мадхусудано, я не бачу стабільного стану, бо ж розум завжди неспокійний.

6:34. Розум завжди неспокійний, о Крішно, імпульсивний, сильний та впертий, і здається мені, що керувати ним важче ніж вітром.

Шрі Бхагаван сказав:

6:35. Безсумнівно, о могутньорукий, розум неспокійний і стримати важко його. Але, о Каунтея, через абх'ясу (регулярною практикою) й вайраг'ям (безпристрасністю) досягнути можливо контролю над ним³.

6:36. Ця йога важко досяжна для того, хто не володіє собою, така Моя думка. Але це є можливо при самоконтролі й старанних зусиллях.

Арджуна сказав:

6:37. Хто з вірою за йогу береться, але не може контролювати себе, він від йоги відходить, о Крішно, яким шляхом й куди він іде, не досягши досконалості в йозі?

6:38. О Могутньорукий, залишивши позаду минуле та збившись зі шляху до Бра́хмана чи не знищиться він, від обох відхилившись шляхів, як розірвана в небі хмаринка?

6:39. Цей мій сумнів, о Крішно, нарешті розвій. Бо немає нікого, крім Тебе, хто в змозі сумнів цей знищити мій.

Шрі Бхагаван сказав:

6:40. О Партхо, немає знищення для нього ні тут, ні в майбутньому житті. Бо ніхто, хто робить добро, о улюблений Мій, не йде до нещастя.

6:41. Досягнувши світів благочестивих, він там проживе багато віків. А потім знову, той, хто відійшов від йоги, народиться в домі славних і чистих батьків.

6:42. Або навіть може родитись в родині йогинів мудрих, але в цьому світі дуже рідко стається таке.

6:43. Там він відновлює здатність єднання із духом, котру надбав у минулому житті, і знову, о нащадку Куру, досконалості прагне.

6:44. Зусилля минулої практики притягують його непереборно. Навіть той, хто поки ще тільки шукає йоги пізнання, той уже перевершив обряди й писання.

6:45. Той йогі, що прагне з зусиллям, очищається від гріхів, і через багато життів, вдосконалюючись, Найвищої Мети досягає.

6:46. Йогі вище тапасві (аскетів), вище мудреців. Йогі вище також за тих, хто дії вчиняє, тому, о Арджуно, йогом ти стань.

6:47. З усіх йогів того Я вважаю найвищим, хто до Мене має віру й любов, хто живучи в Мені, через Атман з'єднався зі Мною.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є шоста розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Дх’яна Йога
(Єднання через медитацію)

Пісня 5   Зміст   Пісня 7

_______________

(6:2) ¹ Санкальпа – це намір і направленість думок в певному напрямку. Санкальпа може привести до самадхі, але в цих шлоках мається на увазі намір стосовно реалізації різних бажань, котрих у людини завжди є багато, і котрі ніколи не закінчуються.

(6:18) ² Чітта – свідомість.

(6:35) ³ Абх'яса і вайраг'ям – це два базових принципи йоги (регулярність і безпристрасність) котрі приводять до досягнення всіх цілей.

Арджуна сказав:

5:1. Відречення від дій Ти хвалиш, о Крішно, а також і йогу. Скажи мені ствердно, що з них найкраще?

Шрі Бхагаван сказав:

5:2. Відречення (санньяса) і карма-йога – обидва ведуть до найвищого, але все-таки йога діяльності краща аніж зречення дій.

5:3. Того стійким санньясіном треба вважати, хто не ненавидить і не бажає, піднявшись над протилежностями, о могутньорукий, він щасливий та вільний.

5:4. Не мудрі пандіти, а діти про санкх’ю і йогу говорять, що pізня́ться вони. Але хто утвердився в одному, той плодів досягає обох.

5:5. Що досягають шляхом санкх’ї, те йогами досягається тако́ж. Той видить вірно, хто видить, що санкх'я і йога – одно.

5:6. Санньяса (відречення), о могутньорукий, без йоги приносить страждання. Але йогою з'єднаний муні¹ досягає Бра́хмана швидко.

5:7. Об'єднаний в йозі, чиста душа, володіє собою, почуття контролює, чиє Я стає Я усіх існувань, він хоч і діє, але дії не діють на нього.

5:8. Хто істину відає та перебуває у йозі, говорить, – Я не дію, – однак він дивиться, чує, торкається, нюхає, смакує, ходить, спить, дихає,

5:9. говорить, дає і приймає, розплющує очі та їх заплющує. Це, – стверджує він, – взаємодіють предмети з чуттями.

5:10. Без прив'язаності присвячує Бра́хману дії свої, він гріхом не брудниться подібно тому, як не змочується лотос водою.

5:11. Тілом, розумом, свідомістю (буддхі), і навіть почуттями своїми для очищення йогини діють, і не зв'язані ними, а з метою досягнення Атми своєї.

5:12. Хто в єдності (з Богом) плоди усіх дій відкидає, той досконалий отримує мир. Хто без Бога, і лише бажає плодів, той – їх раб, той зв'язаний цим.

5:13. Розумом відмовившись від дій, Втілений, щасливо перебуває в місті, що має дев'ять брам², не діючи, й не спонукаючи до дій.

5:14. Втілений (прабху, господар тіла) не діє сам, не спонукає інших, не створює зв'язок між діями та наслідками дій. Це все природа (бхава) самопроявляє.

5:15. Ні праведності, ні гріха, будь-чийого, Господь не приймає. Невіглаством окутана мудрість оця, що істот з пантелику збиває.

5:16. Воістину, хто невігластво розсіяв пізнанням Атмана сво́го, для того джнана (мудрість), сходячи та сяючи мов Сонце, освітлює ТАТ-ПАРАМ (Найвище ТО³).

5:17. Чий буддхі звернений на ТО, Атма спрямована на ТО, хто утверджений в ТОМУ і лиш ТО має ціллю своєю, він, очистившись в джнані і змивши гріхи, до звільнення йде і назад уже не вертає.

5:18. Мудрі пандіти зрять одне й те саме в освічених і культурних брамінах, в корові, в слоні, у собаці та навіть у тих, хто її поїдає.

5:19. Навіть тут народження й смерть переможене тими, чий розум утвердивсь в рівновазі. Бра́хман – нірдошам (бездоганний), і Він – рівновага, тому в Бра́хмані вони перебувають.

5:20. Хто з пробудженим буддхі, не збентежений, видячий Бра́хмана, перебуваючи в Ньому, не радіє, коли приємне до нього приходить і на неприємне він не зважає.

5:21. До дотиків світу байдужий, він отримує щастя в собі, через Бра́хмана в йозі⁴ він поєднався з собою, тому необмежене щастя вкушає.

5:22. Насолоди, що народжені дотиком світу, це утроба страждань, вони мають початок й кінець (швидкоплинні вони), тому мудрий, о Каунтея, не прилещений ними.

5:23. Хто втримати може, ще тут, ще будучи в тілі, швидкість гніву й бажань, той – йогі, він – щаслива людина.

5:24. Хто щасливий в собі, хто насолоду черпає із себе, хто самоосяяний з себе, той – йогі, той – Бра́хман, він досягає Бра́хмана Нірвани.

5:25. Ті Ріши⁵ отримують Бра́хмана Нірвану, хто плями гріха з себе стер, двоякість відкинув, володіє собою та зайнятий благом для всіх.

5:26. Хто пристрастю й гнівом не скуті, володіють собою, досягли свідомості (чітти), для них Нірвана Бра́хмана існує повсюди, вони знають Атму (себе).

5:27. Відключившись від світу об'єктів, між бровами зосередивши зір, зрівнявши рух прани й апани у носі,

5:28. контролюючи індрії (почуття), манас (розум) і буддхі, той муні, націлений на мокшу, що приборкав бажання, страх та гнів переміг, є мукті – завжди вільний⁶.

5:29. Як Того, хто насолоджується жертвами й аскезами, Махешвару (Володаря) усіх світів, як друга всіх істот, він пізнає́ Мене та досягає шанті (миру).

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є п’ята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога єднання через зречення плодів діяльності

Пісня 4   Зміст   Пісня 6

_______________

(5:6) ¹ Муні – святий, котрий розвинув мудрість в собі.

(5:13) ² Дев'ять воріт тіла – двоє очей, двоє вух, двоє ніздрів, рот, анус і геніталії.

(5:16) ³ ТО – означає Брахмана, Істину, ТАТ.

(5:21) ⁴ Будь-яке єднання є йога, а хто крокує шляхом єднаня з Всевишнім, Брахманом, Атмою чи Ішварою називається – йогі, йогин, або йог.

(5:25) ⁵ Ріши – святі, великі йогини та мудреці котрі осягнули істину в процесі стоєї практики та аскези.

(5:28) ⁶ Шлока 5:27 і 5:28 теж розкриває таємниці Крія-Йоги.

Коли прана (енергія вдиху) і апана (енергія видиху) урівноважені, то трапляється зупинка всіх прані в тілі, і все завмирає в самадхі. Це вихід за межі розуму. Це повна свобода від тіла, емоцій та думок. Це свобода від обмежень людської індивідуальності та від ілюзії уособленості. Це вихід за межі всього і одночасно це є все.

Шрі Бхагаван сказав:

4:1. Цю нетлінну йогу Я передав Вівасвану (Богу Сонця), Вівасван передав її Ману (батьку людства), а Ману повідав Ікшваку (засновнику династії Сонця).

4:2. Так, передаючи за парампарою, її пізнавали раджа-ріші, але з часом у світі ця йога губитися стала, о Парантапо, і сліди її зникли.

4:3. Тож сьогодні тобі передам Я йогу цю древню, бо ти відданий Мій, ти Мій друг – пізнай таємницю цю трансцендентну.

Арджуна сказав:

4:4. Спочатку з'явивсь Вівасван, а Ти народився набагато пізніше за Нього, як зрозуміти, що Ти передав Йому йогу?

Шрі Бхагаван сказав:

4:5. О Арджуно, багато народжень в минулому було у тебе і в Мене, я знаю їх всі, о Парантапо, ти ж нічого не знаєш про себе.

4:6. Хоч Я – ненароджений і тління не знаю, хоча й Я – Ішвара (Господь) всіх істот, та ввійшовши в Пракриті Свою, через Маю Свою, отак Себе проявляю.

4:7. Завжди, коли, і де, дхарма згасає і домінує безбожжя адхарми, тоді, о Бхарато, Я сам Себе проявляю.

4:8. Для захисту садху (святих), для злочинців поразки, для відновлення дхарми, Я з віку в вік появляюсь.

4.9. Хто знає насправді Мою божу діяльність таку і появу, той, о Арджуно, залишивши тіло, до Мене іде та нових вже народжень не має.

4:10. Звільнившись від пристрасті, страху і гніву, сповнені Мною, притулок знайшовши в Мені, очищені аскезою-тапасом¹ джнани², вони, досягли Мого існування (мадбхави).

4:11. Як хто звертається до Мене, так Я його й приймаю. І яким би хто шля́хом не йшов, о Партхо, йде насправді Моїми шляхами.

4:12. Хто прагне успіху в земних ділах, для Девів³ яджну робить, і швидко успіх приходить у їхнє життя від яджни та дії такої.

4:13. Чотири касти⁴ створені Мною згідно з властивостями діяльності гун, знай, – Я створив їх, і Я є незмінний та бездіяльний, і Я є над ними.

4:14. І дії не впливають на Мене, і не прагну Я їхніх плодів; хто пізнав Мене таким, той не зв'язаний ділами та наслідками від них.

4:15. Знаючи це, ще в давні часи ті, хто звільнення мали, все ж карму й діяльність здійняли вони, хай для тебе, як в давні-предавні часи, це прикладом стане.

4:16. Що є дія, а що бездія? – навіть мудрі не можуть таке до кінця зрозуміти. Тому тобі роз'ясню, що є дія, і знаючи це, від нещасть ти звільнитися можеш.

4:17. Що є дія, що є заборонена дія та бездія – зрозуміти потрібно, таємничий шлях дії.

4:18. Хто може в дії бачити бездію, а в бездії дію, той – мудрий поміж людей, він в йозі та в рівновазі справи вчиняє.

4:19. У кого всі починання і наміри хтивості-ками не мають, чиї дії спалені вогнем знання, того освічені пандіти мудрим називають.

4:20. Відкинувши прив'язаність до плодів своїх дій, завжди задоволений і незалежний, він не діє, хоча і творить дії.

4:21. Не корисливий, підпорядкований Атману, відмовившись від відчуття власності та діючи тільки тілом, він не чинить гріха.

4:22. Вдоволений тим, що приходить природно, перейшовши двоякість, від заздрощів вільний, незворушний в успіху, незворушний в невдачі, він не зв'язаний навіть тоді, коли діє.

4:23. Він немає бажань, він вільний, утверджений в джнані, як яджну (жертву) здійсняє всі дії, і повністю карму свою розчиняє.

4:24. Бра́хман – це жертовне підношення. Бра́хман – це жертва (очищене масло), і Бра́хманом у вогонь Бра́хмана вона пропонується. Бра́хман – це те, що досягнути потрібно. В самадхі досягається Бра́хман.

4:25. Деякі йоги роблять натхненно пожертву (яджну) Богам, інші лише у вогні Бра́хмана жертву приносять.

4:26. Деякі приносять слух та решту відчуттів у вогонь контролю (утримуючи їх), інші ж пропонують звук та різні об’єкти чуття у вогонь почуттів (не допускаючи їх).

4:27. А ще інші, в запалений мудрістю йоги вогонь, самоконтролю досягши, усі активності індрій (почуттів) й рух прани зупиняють.

4:28. Є такі, хто в жертву приносять багатство, і що тапас (аскезу) здійсня́ють чи практику йоги. Є ще ті, хто вивчають, і що джнану-знання у яджну-жертву приносять, вони в обітницях стійкі.

4:29. Є ті, що апану приносять у прану чи навпаки – прану в апану. Так, прани й апани потік зупиняють, так вони пранаяму (зупинку дихання) здійснюють⁵.

4:30. Ще інші, обмежуючи їжу, жертвують праною в прані. Всім їм відома яджни (жертви) ціль, і яджною себе очистили вони.

4:31. І хто від яджни амріту вкушає – досягає Вічного Бра́хмана, а хто яджну не чинить – не для нього цей світ, о найкращий із Куру, не для нього й світ інший.

4:32. Отже, є різні жертви (яджни), що розповсюджені у Бра́хмана вустах (тих вустах, що жертви приймають). Дією народжених, знай  їх усі. Знаючи – звільнишся.

4:33. Джнана-яджна (жертва мудрості й знання) краща ніж жертва багатства, о Парантапо, бо в джнані всі дії, о Партхо, повноту свою досягають.

4:34. Пізнай ТАТ (правду-істину цю) через відданість, служіння, запитання смиренні. І Джнані, ті, що видять й ТАТ (істину) мають, тебе втаємничать у джнану.

4:35. Взнавши це, ти ніколи не втрапиш в оману, о Пандаво, бо побачиш всіх істот в Атмані – в Мені їх побачиш.

4:36. Навіть якщо ти з грішників всіх є найгірший, то на човні джнани цієї ти зможеш перетнути страждань океан.

4:37. Подібно вогню, що перетворює дрова на попіл, о Арджуно, так і джнани вогонь палить дії – перетворює карму в ніщо.

4:38. Не існує нічого піднесенішого в світі ніж джнана (духовне знання). І хто досконалий у йозі, той з часом знаходить знання це в собі.

4:39. Сповнений віри досягає джнана-тат-парах (вищої правди знання), і хто контролює свої почуття теж сповнений джнани. Досягнувши знання – Пара-Шанті (мир і спокій найвищий) швидко приходить.

4:40. Невіглас, позбавлений віри, що має лиш сумнів, йде до падіння. Ні цей світ, ні вищий, ні щастя немає для того, хто в сумнівах є.

4:41. А хто йогою відкинув дії плоди, джнаною сумніви знищив, занурений в Атман, того карма і дії зв'язати не можуть, о Дхананджая.

4:42. І тому, відсічи мечем мудрості Атми невігластва сумнів, що в серці притулок знайшов та вдайся до йоги! Підіймись же, о Бхарато! Встань!

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є четверта розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Джнана Йога

Пісня 3   Зміст   Пісня 5

_______________

(4:10) ¹ Тапас – жар, тепло, горіти. Будь-яка практика й аскеза породжує тепло і це тепло приводить до трансформації, подібно тому, як під впливом тепла з яйця вилуплюється пташенятко. Цей вогонь тапаса є великим очищувачем.

(4:10) ² Джнана – знання. Сила знання є первинною з трьох сил: джнана-шакті (сила знання), іччха-шакті (сила волі) та крія-шакті (сила дій).

(4:12) ³ Деви – дослівно означає "осяяний", "досконалий", "небесні істоти". Девами зазвичай називають напівбогів, таких, як Індра, Сур'я, Бріхаспаті, Шукра та інші.

(4:13) ⁴ Чотири касти – це брахмани (священники), кшатрії (воїни та царі), вайш'ї (люди професій праці), шудри (ті, хто прислуговують).

(4:29) ⁵ Ця шлока (4:29) розповідає про спеціальну практику Крія-Йоги.

Коли прана і апана зустрічаються та об'єднуються, то вони розчиняються одне в одному. Там немає ні вдиху, ні видиху, але це не затримка дихання, а те, що між ними. Так відбувається звільнення не тільки від постійної потреби в диханні, а й від всіх тіл, котрі закривають собою нашу справжню самоосяяну природу душі (Атми). Жодних активностей і жодних думок немає в такому самадхі, а тільки – САТ ЧІТ АНАНДА (Істина-Свідомість-Блаженство).

Арджуна сказав:

3:1. О Джанардано, якщо Ти вважаєш, що шлях розуму (буддхі) вище шляху дій (карма), то ж чого, о Ке́шаво, спонукаєш мене до жахливого вчинку цього?

3:2. Двояка промова Твоя знітила мій розум. Скажи мені чітко одне – що краще для мене, для блага мого?

Шрі Бхагаван сказав:

3:3. О безгрішний, як Я казав уже, є ствердження двома шляхами в цьому світі – знання для санкх'ї¹ та дії шлях для йогів.

3:4. Відмовившись від дій, людина не звільняється від карми й відречення (санньяса²) само собою досконалість (сіддхи³) не дає.

3:5. Ніхто, навіть на мить, не може бути в бездіяльності. Гунами, що від пракриті⁴ походять, всі спонукаються природою до дії (карми).

3:6. Хто відволікає свої органи дій-відчуттів⁵ від об'єктів, але має спрямований розум на них, той дурить себе і є самозванцем.

3:7. Але, о Арджуно, хто розумом свої відчуття контролює, і діє як йогин, без прив'язаності, той – досконалий.

3:8. Виконуй же карму свою – діяльність краща бездії. Бо навіть підтримання власного тіла не можливе в бездії.

3:9. Світ зв'язаний діями, якщо вони не як жертва (для Бога), о Каунтея. Тож дії як жертву (яджну⁶) роби, й будь вільний.

3:10. На початку творіння, через яджну, створені були всі істоти, й Праджапаті⁷ сказав: "Цим (яджною) процвітайте, хай буде для вас воно джерелом всіх бажань.

3:11. Деви (боги), живлячись цим (яджна) живитимуть й вас. Підтримуючи один одного так, ви досягнете вищого блага.

3:12. І Деви, вдоволені яджною, подарують все необхідне в житті й бажане вами. Але злодій той, хто насолоджується цими дарами й нічого взамін не дає".

3:13. Праведні, що їдять залишене з яджни, звільняються від всіх гріхів. Ті ж, що турбуються за їжу виключно для себе, вкушають лиш гріх.

3:14. Від їжі ростуть тіла живих істот, від дощу залежить їжа, дощ виникає від яджни, а яджна народжується в дії.

3:15. Ти знати повинен, що всі дії походять від Брахми⁸, а Брахма в Нетлінному Акшара⁹ початок свій має. Тому всюдисущий Брахма постійно перебуває у яджні.

3:16. Той, хто у своєму житті не допомагає обертатись цьому колесу (яджни), хто живе у гріху, лише для задоволень, той даремно живе, о Партхо!

3:17. Але той, хто отримує насолоду у Я, задоволений Я й у Вищому Я умиротворення повне знаходить, той – воістину все доробив до кінця і немає ніякого діла.

3:18. Для нього в цьому світі немає більше потреби діяти чи бути в бездії, і він не залежить від інших.

3:19. Тому, без прив'язаності, завжди виконуй роботу, яку треба зробити, бо діючи так, людина досягає Найвище.

3:20. Завдяки діяльності Джанака й інші досягнули досконалості сіддх. Тому дій і ти заради блага світу.

3:21. Що б не робив найкращий з людей, те роблять й інші особи, та який би приклад він не подав – весь світ іде за ним.

3:22. О Партхо, немає нічого в трьох світах, що Я б зробити мав. Я нічого не прагну, і немає недосяжного для Мене нічого, але все одно перебуваю Я в дії.

3:23. Однак, якщо перестану Я виконувати роботу свою, то всі люди, о Партхо, неодмінно будуть брати приклад із Мене.

3:24. Якщо діяти Я перестану, то всі ці світи загинути можуть, і причиною стану Я плутанини та загибелі людства.

3:25. Люди в невіданні прив'язані до результатів дій, а той, хто відає, о Бхарато, діє без прив'язаності – заради блага світу.

3:26. Не повинен, хто видить, бентежити розум прив'язаних до діяльності, тих, у кого немає знання. Він повинен спонукати їх чинити всі дії у йозі єднання.

3:27. Всі дії – взаємодія трьох гун, що від Пракриті походять. Але введений в оману аханкарою¹⁰ (его своїм) міркує – Я дію.

3:28. О могутньорукий, хто знає сутність розділення гун і дій та розуміє, що гуни діють у гунах, той – не прив'язаний. 

3:29. Зачаровані властивостями (гунами) природи та введені в оману, є прив'язані до дій. Але людина досконалих знань хай не бентежить тих, чиє знання не досконале.

3:30. Віддаючи всі справи Мені, направивши свідомість на Атму, від вигоди й прагнення власності вільний, вийди із заціпеніння та до бою ставай!

3:31. Ті, хто постійно дотримуються цих Моїх настанов, без заздрощів та маючи віру, звільняються навіть від карми кайданів.

3:32. Ті ж, хто настанови Мої зневажає та не дотримується їх, позбавлені знання й розуміння, знай, приречені вони на загибель.

3:33. Навіть мудрий джнані згідно зі своєю пракриті-природою діє та й істоти усі діють згідно з своєю. То ж навіщо противитись власній природі?

3:34. Відраза й прихильність до об'єктів в індріях (почуттях) мають коріння свої. Не піддавайся ні тому, ні тому, на шляху перешкоди вони.

3:35. Краще виконувати дхарму свою не досконало і скромно, ніж чужу бездоганно. Ліпше померти в обов'язку власному й дхармі, ніж іти чужим шляхом – це є небезпечно.

Арджуна сказав:

3:36. Що ж спонукає людину коїти гріх, о Варшнея? Навіть проти власної волі, ніби сила якась штовхає на це.

Шрі Бхагаван сказав:

3:37. Це хтивість (кама), що походить від раджасу гуни та переростає у гнів, всепожираючий і гріховний. Знай же цього найгіршого ворога тут.

3:38. Подібно вогню, що окутаний димом, дзеркалу, що покрите пилюкою, подібно зародку в утробі, що оточений оболонкою, так і ним (кама-хтивість) покрито усе.

3:39. Цим ворогом вічним, о Каунтея, покрита й мудрого мудрість (джнана), цим ненаситним вогнем хтивості-ками.

3:40. Індрії (почуття), манас (розум) та буддхі його місцем перебування вважають. Через них, затуливши джнану, він Втіленого вводить в оману.

3:41. Тому, о кращий з-поміж Бхарат, спочатку індрії (почуття) візьми під контроль та приборкай цей корінь гріха, що губителем є для віджнани (самосвідомості) і для джнани (знання).

3:42. Говорять, що індрії вище об'єктів, але вище над ними є розум (манас), а над розумом – буддхі, а над буддхі є Він – Бра́хман.

3:43. Так, осягнувши Те, що над буддхі, приборкавши нижче я вищим Я (Атма), знищ, о могутньорукий, важкодоступного ворога в образі ками-бажання.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є третя розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Карма Йога

Пісня 2   Зміст   Пісня 4

_____________

(3:3) ¹ Санкх'я – шлях пізнання через логічні висновки.

(3:4) ² Саньяс – відречення, відмова від всього. Дослівний переклад означає "покласти все".

(3:4) ³ Сіддхи – дослівно означає "досконалий, досконалість". Також словом сіддхи називають вищі містичні здібності. Ці здібності приходять до йогина в результаті його практики-садхани.

(3:5) ⁴ Пракриті – природа, матерія, разом з Пурушою (Дух) є вічне начало. Від взаємодії Пракриті і Пуруши виникло все, але Пракриті, на відмінно від Пуруші, котрий завжди в спокої, є активним началом. Це те саме, що Шива і Шакті.

(3:6) ⁵ Тут мається на увазі індрії (органи відчуття).

(3:9) ⁶ Яджна – жертвопринесення в широкому сенсі. Як правило яджна – це  ритуал з вогнем, мантрами і маслом гі та травами. Але яджною може бути все, всі наші дії, внутрішні і зовнішні, можуть бути яджною.

(3:10) ⁷ Праджапаті – син Брахми, буквально означає "Владика створінь". Праджапаті, за вказівкою Брахми (Творця) породив всі живі істоти.  Праджапаті встановлює закон і правила за яким мають жити всі істоти.

(3:15) ⁸ Брахма – Творець Всесвіту. Є одним з трьох Богів Трімурті. Брахма  – творить, Вішну – підтримує, а Шива руйнує світ. Не слід плутати слово Брахма зі словом Брахман. Брахман – це Господь що за межами сприйняття і форм, з Брахмана все вийшло і в Брахман все повертається, а Брахма стосується тільки процесу творіння, і все де є творіння зв'язано з Брахмою

(3:15) ⁹ Акшара – дослівно "нетлінне, незнищенне, фіксоване, незмінне". Може виступати як символ Бога, обо АУМ, як єдне, що не зазнає змін.

(3:27) ¹⁰ Аханкара – відчуття відособленості, відокремленості від цілого,  "его". В океані може утворитися лід, він є щось окреме та індивідуальне, але насправді це та сама вода. Люди відчувають себе індивідами, однак насправді це тільки тимчасова форма у вигляді льоду.

Санджая сказав:

2:1. Йому, охопленому співчуттям, з очима повними сліз, кинутому в розпач, Мадхусудана мовив.

Шрі Бхагаван¹ сказав:

2:2. О Арджуно, звідки на тебе в такий важкий час прийшла ця відчаю скверна, що арію не притаманна, і котра до раю шлях закриває?

2:3. О Партхо, не піддавайся безсиллю. Воно не личить тобі. Вирви з серця цю слабкість ганебну і піднімись, о Парантапо!

Арджуна сказав: 

2:4. О Мадхусудано, чи можу я стріли пускати в людей подібних до Бхішми чи Дрони, які гідні мого поклоніння?

2:5. Краще просити милостиню, ніж існувати ціною загибелі душ цих великих, яких я вважаю вчителя́ми своїми. Нехай ними й рухає користь, але вони все одно є мої вчителі. Якщо загинуть вони, все те, чим ми збираємося насолоджуватися, буде заплямоване їхньою кров'ю.

2:6. Ще не відомо, що краще для нас – перемогти їх чи зазнати поразки. Сини Дхрітараштри стоять зараз тут перед нами, і якщо ми їх вб'ємо, то наше життя може втратити сенс.

2:7. Я більше не знаю, в чому полягає обов'язок мій, і слабкість ганебна лиши́ла мене самовладання. Тому прошу, скажи прямо, що найкраще для мене? Я Твій учень віднині, і душа, що віддала́ся Тобі, мене наставляй.

2:8. Ця скорбота висушує мої почуття, я не знаю що з нею робити. Я не зможу позбутись її, навіть якщо й досягну царство квітуче, котре не має рівних собі на Землі та владу спіткаю, яку небожителі мають.

Санджая сказав: 

2:9. Звернувшись до Хрішикеші зі словами такими, Гудакеша, переможець сну й ворогів, промовив, – “Говіндо, не битимусь я”, – і остаточно замовк.

2:10. О нащадку Бхарати, тоді Хрішикеша, перебуваючи між двома арміями, з усмішкою сказав охопленому горем Арджуні таке.

Шрі Бхагаван сказав:

2:11. Висловлюючи вчені промови, ти оплакуєш те, що негідне жалю́. Мудрі пандіти не оплакують ні живих, ані мертвих.

2:12. Не було часу такого, коли б не існував Я, ти, всі ці царі, і в майбутньому ніхто з нас існувати не перестане.

2:13. Втілений в тілі переживає дитинство, молодість й зрілість, а потім після смерті переходить в тіло наступне. Мудрого переміна така не бентежить.

2:14. О Каунтея, відчуття щастя й страждання, спеки та холоду (як зима і літо) то виникають, то щезають. Їх, о Бхарато, безпристрасно треба сприймати.

2:15. О найкращий серед людей, той, хто однаковий і незворушний в стражданні та горі, хто урівноважений, той здатний до безсмертя амріти.

2:16. У нереального немає буття, а реальне не перестає існувати. Вникнувши в природу обох, ті, хто видять, це пізнали.

2:17. Знай, ТО² Нетлінне, чим пронизано все, зруйновано бути не може. Ніхто не може призвести до знищення Безсмертного Того.

2:18. Тлінні тільки тіла цього Втіленого³, котрий є Нескінче́нним, Безмежним, Вічним, Незнищенним. Тому, о Бхарато, бийся!

2:19. Хто думає, що він може вбити, чи той, в кого думка, що його можуть вбити, – обидва мають помилку. Бо ніхто не вбиває і ніхто не може бути убитим.

2:20. Те, будучи буттям, не народжується і не вмирає. Ненароджене, Постійне, Вічне та Давнє не перестає існувати ніколи. Воно не гине, коли зникають тіла.

2:21. О Партхо, той, хто знає, що він незнищенний, постійний, ненароджений, незмінний, як він може вбити чи бути убитим?

2:22. Подібно до того, як людина, скинувши одяг старий зодягає новий, так скидає Втілений зношені тіла та одягається в нові.

2:23. Зброя не розсікає Втіленого, вогонь не палить, вода не мочить і вітер не сушить Його.

2:24. Бо не можна ні розрубати, ні спалити, ні просочити водою, ні висушити Його. Він – постійний, всепроникний, стійкий, непорушний та споконвічний.

2:25. Непроявленим, Незбагненним, Незмінним називають Його. Знаючи що це таке, тобі не потрібно тужити.

2:26. О могутньорукий, якщо думаєш ти, що Він постійно народжується і постійно вмирає, то й тоді журитись ти не повинен.

2:27. Хто народився – смерть неодмінно спіткає, і народження отримає померлий. Тому про неминуче не треба тужити.

2:28. Непроявлені живі істоти спочатку, о Бхарато, потім проявляються та знову ідуть в непроявлене під час руйнування світу. Про що ж тут журитись?

2:29. Одні Його чудом вважають, інші, як про чудо говорять про Нього, чи чують про Нього, як про чудо, але й почувши, ніхто не знає Його.

2:30. Той, хто знаходиться в кожному тілі, завжди невразливий. Тому, о Бхарато, не жалкуй ні про кого.

2:31. Також, обов'язок кшатрія знаючи свій, сумніватись ти не повинен, адже немає для кшатрія краще ніж битва за дхарму.

2:32. О Партхо, щасливі ті кшатрії, котрим сама собою така битва приходить, широко відкриваючи двері на райські планети.

2:33. Але, якщо ти не вступиш в цю битву за дхарму, то не виконаєш обов'язок кшатрія свій, затьмариш воїна славу та отримаєш гріх.

2:34. І твою ганьбу згадувати будуть завжди усі, а для шанованої людини таке гірше смерті.

2:35. Великі воїни, котрі високо цінили тебе, будуть осуджувати та сміятись, вважаючи, що страх змусив тебе відмовитись від битви.

2:36. Вороги будуть ганити тебе та сміятись над неміччю твоєю. Чи ж можуть бути гірші страждання за це?

2:37. Якщо тебе вб'ють, то ти раю досягнеш, якщо переможеш – насолоджуватимешся миром. Тож, о Каунтея, вставай рішуче до бою!

2:38. Сприймаючи однаково щастя й страждання, досягнення і невдачу, перемогу та поразку, так, вступивши в битву, ти уникнеш гріха.

2:39. Щойно ти почув з точки зору санкх'ї, а тепер послухай це згідно йоги. Так, о Партхо, сприйнявши це, ти кайдани карми розірвеш.

2:40. Хто йде цим шляхом, не втрачає нічого, і навіть зусилля найменше не проходить даремно, та від великого страху рятує.

2:41. Думки рішучого розуму однонаправлені, думки нерішучого, о нащадку Куру, розгалужуються безкінечно.

2:42. О Партхо, квітисті немудрих слова, що покладаються тільки на Веди, вони кажуть, що поза Ведами немає нічого.

2:43. Вони сповнені бажань, рай – найвища мета, народження для них – плід діянь, а їхні обряди спрямовані лише для досягнення задоволення й влади.

2:44. Хто введений в оману цим і прив’язаний до втіхи та влади, для тих недоступний розум рішучий, що твердо спрямований на самадхі.

2:45. Дія трьох гун є темою Вед, піднімися над гунами⁴ цими, о Арджуно. За межею подвійності, завжди будь в саттві, – від вигоди вільний, сповнений Атми⁵.

2:46. Як для місцевості, що затоплена водою, корисний маленький ставок, так і для того, хто осягнув Бра́хмана⁶, корисні Веди⁷.

2:47. Ти маєш право на дію, але результат тобі не належить. Нехай не спонукають тебе дії плоди, але й бездіяльності не піддавайся.

2:48. Урівноважений та не прив’язаний до успіху чи невдачі, дій, о Дхананджая, – рівновага ж є йога.

2:49. Воістину йога свідомості (буддхі-йога) вище діяльності заради плодів. В буддхі прагни притулку, о Дхананджая. Хто діє заради плодів – жалюгідний.

2:50. Хто досягнув єдності з буддхі⁸ – відмовляється від добрих й поганих діянь. Йозі ж віддайся, йога – досконалої дії мистецтво.

2:51. Мудреці, що об’єдналися з буддхі, плодів діяльності знати не хочуть, звільняються від народжень та йдуть за межі страждань.

2:52. Коли подолає твій буддхі ілюзії хащі, то байдужим ти станеш до того, що чув, також і до того, що маєш почути.

2:53. Коли нерухомо замреш ти в самадхі⁹, – твій розум не турбуватимуть шруті-писання, тоді йоги досягнеш.

Арджуна сказав:

2:54. О Ке́шаво, яка ознака людини в самадхі, того, хто отримав божественну мудрість? Як говорить той, хто утверди́вся? Як сидить і як ходить?

Шрі Бхагаван сказав:

2:55. Коли всі бажання розуму залишають людину, о Партхо, самим собою (Атманом) є вдоволений він, тоді кажуть про нього – утверджений в мудрості.

2:56. Чий розум незворушний в скорботах, в насолодах спокійний, вільний від бажань, прив’язаності, страху та гніву, того називають муні (мудрець, що приборкав свій розум).

2:57. Хто ні до чого не має прихильності, не радіє та не ненавидить, коли добре чи зле він спіткає, той, – вкорінився в знанні, котре дає досконалість.

2:58. Як подібно до черепахи, що втягує кінцівки у панцир, він відтягує свої індрії-відчуття від об’єктів, він зміцнився в мудрості-праг’ї.

2:59. Від об’єктів, але не від смаку до них звільняється той, хто не дає їм підживлення, але й смак зникає до них у того, хто узрів Трансцендентне.

2:60. О Каунтея, навіть у людини, що має знання та наполегливо вдосконалюється, почуття нестримно захоплюють розум.

2:61. Потрібно взяти під контроль усі почуття, з’єднатись зі Мною, тоді праг’я (мудрість найвища) буде встановлена міцно.

2:62. Чиї думки біжать до об'єктів, той зв'язує з ними себе. Від цього виникає бажання та хтивість (кама), а з хтивості – гнів.

2:63. Від гніву – омана, а омана затьмарює пам'ять. Через пам'яті розлад втрачається розум. А втрачаючи розум (буддхі) він падає вниз.

2:64. Від прив'язаності та неприязні вільний, хто індрії (почуття) контролює, хто слухає Атман й володіє собою, той милість (прасадам) Господню вкушає.

2:65. Хто милість вкушає, той ніяких уже не знає страждань. І чиста свідомість (чітта) швидко стверджує розум (буддхі) у нього.

2:66. Хто йогою розум свій не зв'язав, той позбавлений концентрації (бхави), і миру та спокою (шанті) позбавлений він, а без миру й щастя немає.

2:67. Коли розум (манас) слідує за почуттями (індрії), котрі блукають де хочуть, то подібно до човна, що від сильного вітру відносить подалі, так мудрість відносить у того, хто почуттям потурає.

2:68. Тому, о могутньорукий, хто відволікає свої почуття від об'єктів, той мудрість може пізнати тверду.

2:69. Те, що є ніч для створінь, те для мудрого (муні) – пробудження час. А коли для істот активності день настає, то для мудрого, зрячого в себе, є темрява ночі.

2:70. Океан є незмінним, хоч й води до нього впадають невпинно, так само і той, хто на потоки бажань не зважає, – він спокій пізнав, – а не той, хто бажає постійно.

2:71. Відкинувши бажання, живе він позбавлений его (аханкари) та туги. Хто єдність пізнав той до шанті, великого спокою й миру, крокує.

2:72. Це є стан Бра́хмана, о Партхо! Хто утвердився в ньому, той збентежень не зазнає повік. І хто отримав цей стан, хоча б у свою смертну останню хвилину, той єдності з Бра́хманом досягне неодмінно.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, священних Упанішадах, науці про Брахмана, писанні йоги, викладена друга розмова Господа Шрі Крішни з Арджуною, котра має назву:

Санх'я Йога

Пісня 1   Зміст   Пісня 3

_____________

(2:2) ¹ Бхагаван – Верховний, Господь, Абсолютна Істина, Бог в Його особистісному аспекті, Шрі Крішна.

(2:17) ² ТО – Бог, Істина, в санскритському тексті пишеться як ТАТ.

(2:18) ³ Втілений – ТО, як Господь, що пербуває в кожному. Те, чим ми є насправді, котре зодягнулось в смертні тіла (фізичне, астральне).

(2:45) ⁴ Гуни – якості природи: саттва, раджас і тамас.

(2:45) ⁵ Атма – безсмертна душа, наша справжня нетління суть.

(2:46) ⁶ Брахман – Вищий Дух, Космічна Душа, Бог позбавлений атрибутів.

(2:46) ⁷ Веди – священні писання.

(2:50) ⁸ Буддхі – вища здатність розуму до розрізнення. Походить від санскритського слова, що означає – прокидатися, спостерігати, бути присутнім, усвідомлювати, бути свідомим.

(2:53) ⁹ Самадхі – вершина і ціль йоги, пермога на смертю, істина, перебування в справжній природі, що за межами розуму. Тіло йогина, котрий є в самадхі, залишається незмінним навіть тисячі років.