Давайте просто зрозуміємо: що таке любов?
Це творіння.
Любов з творінням.
Тому що без любові творіння перестане відбуватися.
Любов є приваблювання та гравітація.
Приваблювання до тяжіння Всесвіту.
А що ж є тяжіння?

Це сила Всесвіту. Тобто Вища свідомість. Брахман чи Параматма. Магніт із центру. Параматма першооснова сущого. Коли магнетична енергія центру виходить із Параматми, вона стає тяжінням. Магнітом тяжіння та розчинення. У тяжінні відбувається творіння. Так, Любов це стосунки між Пракриті (матерією) та Пурушою (свідомістю). Цілий Всесвіт це речовина, а речовина це є “Джад Падарс”, тобто нежива матерія (потенціал), і це означає, що в тебе немає власної енергії на Землі. Отже, коли Вища душа, Вища Свідомість прокидається від сну (адже вона в спокої, в дрімоті), енергія, подібна до Сонця, сходить з темряви, яка називається – "Ніщо".

Коли Сонце починає світити, весь світ прокидається. Те саме відбувається з усім творінням. Усе спить із великою свідомістю. Оскільки воно спить, то речовина стає потенційною енергією, а коли прокидається свідомість Всесвіту, то енергія стає активною. Пробуджена енергія відразу ж стає джерелом творіння. Ми можемо побачити та відчути, як одночасно встає Сонце, гори відбивають сяйво Сонця, рух океану у формі хвиль, течія річок. Рух проявлений у всій речовині (матерії), тому що планета складається з речовини. Отже, коли пробуджується свідомість все стає енергією. У цей момент Космос починає усвідомлювати, як збалансувати Всесвіт, який став тяжінням. Створення балансу й з'являється як Любов.

Як відокремити балансуючу енергію ненависті? Ми також можемо сказати, що енергія розділилася на негативну (-) та позитивну (+) і стала енергією центру (0).

Щоб збалансувати зовнішнє, спочатку ми маємо збалансувати внутрішнє. Ми маємо збалансувати Любов всередині нас самих. Різні виміри любові.

ॐ
ЛЮБОВ ВСЕРЕДИНІ ТЕБЕ

Любов – це не просто стосунки між двома істотами, це сама краса життя. Любов як етика, як братство і родинні зв'язки – Sneh "снех", як зв'язок між подружжям – Pranaya "пранайя". Материнська любов – Mamta "мама". Любов батька – Adarsh "Адарш". Віддане служіння – Bhakti "бхакті". Бо віддане служіння без любові безглузде.

Любов сама по собі є частина свідомості. Кожен із нас є частиною Вищої свідомості. Миру у житті можливо досягнути лише через зустріч із Вищою свідомістю. Твої тіла спустилися з Вищої свідомості матерії та повинні повернутися назад, стати Вищою свідомістю речовини.

У тебе є досвід життя у фізичному, астральному та космічному світі, але ти не знаєш того, що відомо твоїй підсвідомості. Щоб стати підсвідомістю, необхідно практикувати 4-ту пранаяму або “Чатуртха пранаяму”. (Ця інформація є у книзі Махайогі Пайлота Бабаджі “Гімалайська Сіддха Йога”)

Май на увазі, що освоювати пранаяму потрібно з реалізованим майстром. Двері до твоєї реалізації можуть бути відчинені лише практикою 4-ї пранаями, Гочарі та Агочарі мудрами. Це розвине твою любов до універсальної любові. Якщо твоя любов чиста і безумовна, тоді тобі не потрібно практикувати нічого. Чиста любов приведе тебе до реалізації. Як все на світі має свою протилежність, так і Любов існує поряд із ненавистю. Ненависть залишається сильною у кожному. Вона в Его, у поділі на “подобається” і “не подобається”, у неповазі до батьків. Це так, тому що ти не розвинув етичність. У тебе немає поваги до братів та сестер. Немає поваги до друзів і до всього світу теж.

Ти не розвинув енергію Любові до братів і сестер, твоя Любов до свого чоловіка чи жінки обмежена тілесною любов'ю. А любові до вічності немає взагалі. Коли розвиваються такого рівня енергії, то відбувається роз’єднання (не ідентифікація) з Его, закінчуються прихильності. В основному через те, що всередині вас немає співчуття. Як ти можеш бути хорошим в любові без медитації чи співчуття? Любов – це означає любити безумовно, без очікувань взаємності. Любов означає давати і отримувати від серця, не торгуючись. Щоб пробудити це в собі, ти повинен практикувати медитацію та співчутливу любов. Щоб змінити світ ти повинен стати СВОЇМ, а не чиїмось РОЗУМОМ, і не бути прив'язаними до життєвого розуму.

Любов без прихильності. Любов без вимог.
Любов з розумом, що вміє вірити.
Любов з розумом, що здався.

ॐ
ЛЮБОВ ЯК МЕДИТАЦІЯ ТА МОЛИТВА

Тільки любов є молитвою. Любов є медитація. Любов – це такий шлях, така дорога, яка, якщо тільки не пов'язана з тілом і розумом, може ставати все глибше і глибше, і виходити за межі фізичної любові. Вона піднімається над тілом і розумом і перетворюється на медитацію та молитву. А коли віра і віддача стають частиною Любові, то трансформація неодмінно відбудеться.

Ми готові отримати універсальну любов удосталь, забувши про нашу фізичну привабливість, яку ми вважали любов'ю.

Любов не запитує, не вимагає, не питає. Любов є довірою. Віддача. Вам усім слід навчитися так любити. Я не стверджую, що тілесної любові там не може бути. Коли трапляється така любов, не будь неосвіченим, не поринай тільки в тілесність. Ти мусиш пізнати, що лежить за її межами. Прокинься, вставай, будь напоготові, думай! Щоб ти не робив, будь напоготові, будь усвідомленим, будь свідком. Будь собою на 100%. Уявимо: ти займаєшся сексом із твоїм партнером. Ти намагаєшся, змушуєш себе витрачати всю енергію з метою отримати щось. Однак, якщо це просто відбувається, то ці ж відносини перетворюються на любов, вони не залишаються сексом. І коли любов стає все глибшою і глибшою – тіло і розум розчиняються. Це піднімається над тлінністю, стає Божественним. Поки ти не усвідомлений, секс для тебе як наркотик, як алкоголь що поглинає тебе, захоплює і веде до болю та страждань. Так, як завжди, я продовжую звати тебе назад. Звати тебе повернутися назад до себе.

Ми завжди намагаємося вести тебе, запалювати в тебе усвідомленість і пробудженість. Як мінімум, постарайся піднятися над тілом та розумом. Хоча б раз спробуй трансформувати віру у віддачу. Повернись додому. Дім – Божественний дім, де ти отримав мудрість, знання, шану та Божественну любов. Дім, який вчить тебе бути пробудженим. Де тебе навчили розуміти життя.

Так що означає для тебе життя:
Це тіло?
Це розум?
Це просто думка?

Життя – це є саме життя. Це момент в теперішньому. Це той момент, та мить, яка і є ти. Це і є ти сам. Ти маєш стати собою. Ти маєш прокинутися. Прокинутися і просто дивитися. Бути зібраним та дивитися. Ти повністю втрачений. Тобі здається твоїм те, що тобі не належить, ти абсолютно поглинений цим, загублений у цьому.

Це розум створює друзів, організації, стосунки і, як наслідок, ти живеш у Его. Чим би ти не займався, у цьому відбивається тонка форма Его. Єдине, чого ти не робиш – це не віриш і не здаєшся Собі справжньому. Добре, нехай так, нехай до цього моменту ти жив розумом і Его. Ти і твій світ, і твоя діяльність були поглинені Его. Але зараз, хоча б зараз – прокинься. Хто залишиться з тобою наприкінці? Ти маєш подумати: що це, що супроводжуватиме тебе до кінця? Любов і лише Любов.

Постарайся трансформувати Любов у молитву. Трансформуй Любов у медитацію. Любов – у поклоніння. Якщо ти вчиниш так, уяви, в які глибини це тебе приведе. Її тяжіння сильніше, ніж ти можеш собі уявити. Де нічого не існує. Немає ні форм, ні меж, все зникає. Усі думки розчиняються, всі концепції перестають існувати. Де ти йдеш від кінцевого до безкінченного? І це те, чим ти станеш – Божественною Свідомістю. Пильнуй, і прокинься збалансованим.

Таким чином, зупинись, повернися, повернися додому. Не засинай. Будь напоготові, стань пробудженим назавжди. Повернись.

ॐ
ЛЮБОВ ЯК ЕНЕРГІЯ ВДЯЧНОСТІ

Даруй любов від серця. Серце сильніше за розум. Знайди свою Любов. Розвивай свою Любов. Тому що Любов може контролювати розум. Любов може досягти Бога. У Любові є прихована сила. У Любові є невідома Енергія. Енергія, що приносить просвітлення. Приносить реалізацію. У будь-якому випадку тобі доведеться стати самим собою, а це означає злиття, союз із Богом. Бог є Вселенська Любов. Божественність дбає про Всесвіт, усвідомлюючи його як свідок, як спостерігач. Вона може спостерігати будь-де. Навіть може бути свідком усього та скрізь. Бог все знає. Про кожний вчинок. Про кожну істоту. Тож повертайся додому. Туди, де мешкає Божественність. Де ти та Бог – одне. Тотальна віддача. Віддача із любов'ю. Любов як подяка Божественному.

У ЛЮБОВІ НЕМАЄ КОРДОНІВ, НЕМАЄ ЗАМКА, НЕМАЄ КОЛЬОРУ, НЕМАЄ МОВИ, ВОНА БЕЗКІНЕЧНА ТА УНІВЕРСАЛЬНА. ВОНА ПРОСТО ПОДОРОЖУЄ ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ, ТОРКАЮЧИСЬ ДО ДУШІ БЕЗКІНЕЧНОГО.

Пролог   Зміст   Глава 2

Махайогі Пайлот Баба
ЛЮБОВ
Джерело творіння
Твій божественний танець з самим собою

Любов – це не стосунки
Любов – це не прихильність
Любов – це не обмеження
Любов – це не мораль
Любов – це Божественний танець із самим собою. Це двері, що відкривають шлях до Бога.

ПРОЛОГ

Полюби світ, що резонує у кожній клітині.
Любов відмовляється від ритуалів. Це божественний танець.
У злитті з Божественною благодаттю. Вільний потік
Ти є у всьому.
В усіх розділах.
Зупиняються думки.
Попит зростає.
Виникає Священнодія. Цвітіння у тюльпанах Всесвіту
Тюльпани закриваються після заходу Сонця, забираючи з собою нектар світлого дня, але у любові нічого не закривається.
Це просто безкінечність за межами простору, це остання межа, куди ви прагнете, щоб більше не повертатися. Це у святості храму трубить раковина.
Це дзюрчання струмка на світанку. Чи ти можеш затримати їх, зупинити їх?
Так і Любов за межами понять Ти та Я.
Вона досконала, вона ціла.
Це Божественний танець радості у кожній душі.
Святкування цієї радості у кожний момент.
Ось тому ти й увійди в любов, закохайся і не випадай із неї ніколи, бо нічого більшого не з'являтиметься.
Суха шкіра - мертва, не будь нею, бо ми відкидаємо суху мертву шкіру.
Любов не сміття, подібно до сухої мертвої шкіри.
Вона у тиші радості.
Вона у вакуумі простору.
Вона скрізь.

ВИЩА ІСТИНА

Любов є прийняття кожного моменту.
Любов – це транс тіла та душі. Любов – це аромат квітів та цвітіння.
Любов – це опора для старця.

ЛЮБОВ ЦЕ БОЖЕСТВЕННЕ СВІТЛО, ВИЩА МЕЖА, – ВІДЧУЙ ЇЇ У ГЛИБОКІЙ БЕЗМОВНОСТІ.

Спробуй текти.
Спробуй трястись.
Спробуй подорожувати та спробуй стати частиною цілого.

Проживи кожну причину. Відчуй тонкість.
Спробуй смакувати почуття.
У Любові почуття не пов'язані з хтивістю.
У Любові вони зливаються з душею, із самим танцем.
Танець з радістю в кожній частинці Всесвіту.
Чи зможеш ти існувати без Любові...?

Ти вже мертвий
Любов – значить вібрувати.
Любов – значить не рахувати.
Любов – значить не робити висновків.
Любов – означає не спиратися на досвід.

У ЛЮБОВІ Є ТІЛЬКИ ОДИН БОЖЕСТВЕННИЙ ТАНЕЦЬ З САМИМ СОБОЮ.
Це нескінченне розширення галактик.
Це тотальна ЄДНІСТЬ-ПОДОРОЖ ВІД ФОРМИ ДО БЕЗФОРМЕННОГО.

* * *
Від упорядника

На сторінках книги Вчителя Гурудева Махайоги Пайлота Баби, ви відчуєте аромат і божественність ЛЮБОВІ. Будь ласка, не поспішайте читаючи цю книгу. Насолоджуйтесь кожним її словом, відчуйте її. Це не просто слова, а сяйво Майстрів, які прийшли, щоб вести нас на нашому шляху. У їхньому керівництві часто пропущені звичні нам граматичні зв'язки та звичайна пунктуація для того, щоб їхні слова резонували з такою ж частотою, і щоб все інше було б не важливим. Що залишиться, те і є суть. Так ж відчуйте цю суть і будьте навіки благословенні з милості Гурудева і Майстрів його парампари (лінії передачі), їх благословення і Божественна Любов для одного і для всіх!

Савітрі Айма

Зміст   Глава 1

Бхагавад Гіта говорить про Найвищу Істину, але істина не може бути виражена словами, її можна пережити тільки на власному досвіді. У кожного свій досвід та свій погляд на істину, тому у кожного читача чи перекладача своя Бхагавад Гіта. Як не можливо зустрітися з Істиною ззовні, а тільки всередині, то так само й справжнє розуміння Бхагавад Гіти приходить тільки зсередини. Але існують мости, що з'єднують два береги.

Щоб розвіяти сумніви Арджуни, Крішна повідав йому найвище і найпотаємніше знання. Це була приватна розмова і ніхто насправді крім  Арджуни її не чув. Але колісничний царя Дхрітараштри Санджая, наділений даром яснобачення, розповів сліпому царю про все, що відбувалось на Курукшетрі. Таким чином Санджая став мостом для сліпого Дхрітараштри та з'єднав два береги. Так Гіта була почута не тільки Арджуною. Її почув колісничний Санджая, цар Дхрітараштра та всі ті, хто читав чи ще прочитає цю Пісню Господа. 

Будь-які переклади Гіти є лише інтерпретація, і кращий спосіб прочитати Гіту – перекласти її самостійно. А ще найкраще, це почути її від самого Господа Шрі Крішни. Але ми не Арджуна, і у нас немає ясновидющого Санджая, тому переклади теж можуть слугувати мостом. Але не більше ніж мостом. Також мостом, що з'єднує два береги, може бути й сама Бхагавад Гіта. Один берег – наша індивідуальність, інший – наша справжня безсмертна природа. 

Мости є для того, щоб перейти на інший бік, а не для того, щоб на ньому постійно залишатись. Зв'язавши себе мостом ніколи не трапиться перехід на інший бік, і не трапиться те, на що вказує сама суть Бхагавад Гіти. Прив'язавшись до форми й перекладу та залишаючись постійно на мосту, так і не трапиться контакт з Найвищим і Трансцендентним Господом. 

Слова Крішни в процесі перекладу мені нагадували слова мого гуру. Це ще раз підтверджує те, що істина універсальна, і хто знайшов Істину в собі, той уже є сам для себе Бхагавад Гіта.

Я не письменник, а тим більше не перекладач. Я – йогі, і для мене гуру є мостом, котрий з'єднав обидва береги. Це дало мені можливість виконати переклад. Крім того, моя лінія гуру поєднує мене з тими, про кого згадується в Махабхараті, й з тими, хто був на полі бою Курукшетра.

Справа зроблена! Гіта перекладена! Вдало чи ні – сказати не можу. Що мав зробити те і зробив, а результати мені не належать, як і все в цьому світі.

***

Коли я дивлюсь на зоряне небо, то Земля ніби комашка в безмежному Космосі. А коли дивлюсь в середину себе, то Космос, ніби маленька рибина, що пірнула в океан, щезає у Великій Пустоті.

Йогі Іша (учень Пайлота Бабаджі)
Переклав з милості гуру та допомогою Господа Крішни

ХАЙ БУДЕ МИР!
ОМ ШАНТІ ! ОМ ШАНТІ! ОМ ШАНТІ!

Пісня 18   Зміст

Арджуна сказав:

18:1. Знати я хочу, о могутньорукий, значення санньяси (відречення), а також і т'яги (відмови) та про відмінність між ними, о Хрішикеша.

Шрі Бхагаван сказав:

18:2. Мудрі знають відмову від бажаних дій як санньясу. Мудрі кажуть також, що т'яга – це відмова від плодів усіх дій.

18:3. Деякі мудрі говорять, що від дії слід відмовитися як від помилки. Інші ж кажуть, що не слід відмовлятися від жертовності, милосердя й аскез.

18:4. О найкращий із Бхарат, почуй же від Мене про відмову (т'яга) від дії плодів. Ця відмова буває потрійного виду, о найкращий серед людей.

18:5. Від жертовності (яджни), милосердя й аскези не слід відмовлятись, їх потрібно робити. Яджни, милосердя й аскези очищують навіть і мудрих.

18:6. Але дії ці треба робити, не очікуючи на результати й плоди, така Моя думка, о Партхо.

18:7. Також, зречення дій, щодо обов'язків певних – негідне й нікчемне. Відмова така від омани іде і по суті своїй – тамасична.

18:8. Хто відмовляється від дій через те, що вони клопіт приносять чи незручні для тіла, або через страх, той має раджасичну відмову – він не досягає зречень плодів.

18:9. Коли те, що потрібно, роблять просто, без чекань на плоди й тільки тому́, що так має бути – ця відмова саттвічною є, о Арджуно, така Моя думка.

18:10. Хто просякнутий саттвою, не цурається дій неприємних і до приємних байдужий, він – розумна людина, що від сумнівів вільна.

18:11. Насправді втілений не може зректися всіх дій, але той, хто відмову зробив щодо плоду – такого відреченим (т'яга) можна вважати.

18:12. Для не відречених результати дій є трьох видів: добрі, шкідливі та змішані – вони проявляються тут й також після смерті, але для санньясі (відреченого) нема вже нічого.

18:13. Взнай же від Мене, о могутньорукий, про п'ять причин всякої дії, і як це пояснює санкх'я для кульмінації досконалості дій.

18:14. Це тіло, виконавець, різні знаряддя (розум, почуття, інтелект), багато видів зусиль, і п'яте – доля.

18:15. Ці п’ять є причинами дій, правильних чи навпаки, котру людина виконує тілом своїм, словами й думками.

18:16. І той, хто розум має незрілий, вважає діячем лише своє я, він, як дурень, не бачить.

18:17. Хто від ахамкари (хибного я) звільнився, чиє буддхі бруду не має, він хоч і вбиває, але насправді не може він вбити, бо не зв’язаний він.

18:18. Пізнання, пізнаване й пізнаючий – потрійний імпульс до дії. Знаряддя (розум, почуття, інтелект), сама дія й діяч є потрійна складова для можливості дії.

18:19. Знання, дія й діяч, згідно санкх'ї та відповідно до гун, бувають трьох видів. Почуй же детально про це.

18:20. Те, за допомогою чого бачать одну нетлінну природу в істотах усіх, котра є неподільна у проявленнях різних, знай – таке знання є саттвічне.

18:21. Але те знання, котре бачить всіх істот різних видів, як окрему різноманітну множинність, знай – таке знання раджасичне.

18:22. Тамасичне ж знання – це мізерний і вузький погляд на речі, що прив'язує до чогось одного, як ніби це ціле, без розуміння загальних причин.

18:23. Ту дію, що без прихильності, відрази чи пристрасті, що виконується завжди незмінно, тим, хто плодів не бажає, називають – саттвічна.

18:24. Але дію, що раджасичною є по суті своїй, здійснюють з бажанням великим, егоїзмом й зусиллям надмірним. 

18:25. А дію, котра наслідки має, руйнівну чи таку, що до травми приводить, нехтуючи можливості власні та яку вчиняють з омани, називають – тамасична.

18:26. Без прив'язаності, від самоствердження вільний, з великим натхненням, в успіху та невдачах незмінний, – такий виконавець дій є саттвічним.

18:27. Маючи пристрасть, хто від діл жадає плодів, скупий, жорстокий, нечистий, сповнений радості й горя, – виконавець такий є раджасичний.

18:28. Недисциплінований, вульгарний, впертий, брехливий, підлий, ледачий, до депресій схильний, кому зволікання властиве, кажуть, що виконавець такий – тамасичний.

18:29. А тепер, почуй про усвідомленість (буддхі) й рішучість (дхріті) та потрійне розділення їх згідно трьох гун. Почуй же детально і вичерпно, о Дхананджая.

18:30. Що таке дія, а також бездія; що слід робити, а що ні; що є страх і безстрашність; що зв'язує і що звільнення (мокшу) дає, той, хто знає все це, о Партхо, – усвідомленість має саттвічну.

18:31. Хто чітко́го розуміння немає і сприймає неправильно дхарму й адхарму, а також, що можна робити, а що робити не слід, той – раджасичне усвідомлення має, о Партхо

18:32. Окутаний мороком, хто дхарму подає як адхарму, а адхарму як дхарму, роблячи все навпаки, усвідомленість в того, о Партхо, є тамасичне.

18:33. Непохитна рішучість, котрою підтримують розум, прани потоки і почуття, через йогівські практики (крії), є рішучістю в саттві, о Партхо.

18:34. Але та рішучість, о Арджуно, що заради плодів тримається міцно за дхарму (обов'язок), каму (бажання) і артху (багатство), та рішучість, о Партхо, є раджасична.

18:35. А та рішучість, через яку нерозумний не полишає сонливість, страхи, сум, відчай, гордовитість, є тамасична, о Партхо.

18:36. А тепер, о найкращий із Бхарат, почуй від Мене про щастя потрійне, – в ньому радість регулярної практики (абх'яса) покладає стражданням і болю кінець.

18:37. Те, що спочатку як отрута та вкінці подібно амріті нектару, називають щастям саттвічним – воно народжене від сприйняття усвідомлення Самості (Атми).

18:38. Щастя, що від контакту почуттів і об’єктів приходить, котре амріта спочатку, але вкінці ніби отрута, розуміють як раджасичне.

18:39. А те щастя, що спочатку й в кінці є омана себе, котре виникає від надмірного сну, невігластва й ліні, називають – тамас.

18:40. Ні на землі, ні на небі, ні серед богів немає нікого, хто звільнений був би від трьох властивостей гун, що від Пракриті походять.

18:41. Діяння брахма́нів, кшатріїв, вайш’їв і шудр, о Парантапо, поділяються відповідно до якостей гун – проявляючись з їх власної природи.

18:42. Спокій, самовладання, подвижництво, чистота, терпіння, щирість, джнана (знання) та віджнана (мудрість), релігійність – це карма брахма́нів, що від їхньої природи походить.

18:43. Героїзм, енергійність, стійкість, здібність, хоробрість у битві, щедрість, якості правителя й лідера – це кшатріїв карма, вона народжена в їхній природі.

18:44. Землеробство, скотарство й торгівля є вайш'їв карма за природою їх. А служіння – це природна карма для шудри, що їхній натурі властива.

18:45. Людина, яка зосереджена на своїй власній природній роботі, досягає досконалості. Послухай же, як той, хто зосереджений на діяльності своїй досягає досконалість.

18:46. Поклоняючись своїми діями Тому, від Кого походять істоти усі, і Ким пронизано все, досконалість досягає людина.

18:47. Краще виконувати дхарму власну не досконало, ніж чужу досконало. Виконуючи діяльність згідно природи своєї не має людина гріха.

18:48. Не слід відмовлятись від дій, що ідуть від вродженої природи, навіть якщо у них і недоліки є. Бо ж насправді, о Каунтея, починання усі мають недолік, як вогонь окутаний димом.

18:49. Той, найвищої досконалості сягає, у кого незв'язане буддхі, хто в Атмі й себе завжди цим контролює, без жодних потреб і бажань, він не реагує, і він дійсно санньясі.

18:50. Почуй же стисло від Мене, о Каунтея, як той, хто досконалість досяг, приходить до Бра́хмана – найвищої кульмінації джнани.

18:51. З'єднавшись з очищеним буддхі, терпеливо контролюючи Атму, залишаючись осторонь звуку та інших об'єктів, пристрастей і відраз позбувшись,

18:52. живучи́ в усамітненні, харчуючись легко, контролюючи мову, тіло і розум, завжди в медитації і йозі найвищій, у вайраг'ям знайшовши притулок,

18:53. від ахамкари звільнившись, від відчуття сили, гордості, хтивості й гніву, від відчуття власності вільний, умиротворений, він – гідний Бра́хманом стати.

18:54. Занурившись в Бра́хман, щасливий у Атмі, не сумує і не бажає, однаковий до всіх істот, він – найвищу бхакту Мою досягає.

18:55. Через відданість він пізнає Мене, хто Я та що, і яка реальність й природа Моя. І так, пізнавши природу Мою, він входить у ТО якнайшвидше.

18:56. Виконуючи дії усі, він завжди знаходить притулок в Мені й благодаттю Моєю досягає Вічну й Незмінну Обитель.

18:57. Відмовляючись від всіх активностей та направивши на Мене свідомість свою, він має Мене за Найвищу Мету. Покладаючись на буддхі-йогу його чітта завжди зі Мною.

18:58. Зі свідомістю направленою на Мене, і з милості Моєї ти подолаєш труднощі всі. Але якщо з егоїзму ти не почуєш Мене, то неодмінно загинеш.

18:59. Якщо, егоїзму піддавшись, ти думаєш, – Я битись не буду, – то твоє рішення марне, бо діяти змусить природа твоя.

18:60. Те, що через оману ти не бажаєш робити, о Каунтея, згідно природи своєї та зв’язаний нею неодмінно ти зробиш – природа твоя діяти змусить тебе.

18:61. Господь живе в серцях усіх істот, о Арджуно, і силою Маї Своєї, Він спонукає їх мандрувати, як ніби вони перебувають в машині.

18:62. Знайди в Ньому притулок усім серцем своїм, о Бхарато, і з Його благодаті ти досягнеш Найвищого Миру та Вічну Обитель.

18:63. Ось, Я дав тобі джнану, що є таємницею всіх таємниць. Обміркуй це ретельно, а далі вчиняй як захочеш.

18:64. Послухай же знову Мої найпотаємніші та найвищі слова. Ти дуже любий Мені, тому знову говорю це для блага твого.

18:65. Занурся розумом в Мене, будь Моїм бхактою, жертвуй Мені, поклоняйся Мені, і неодмінно до Мене ти прийдеш, Я тобі обіцяю, бо ти любий Мені.

18:66. Залиш всі шляхи, релігії й дхарми та знайди притулок тільки в Одному Мені. Я позбавлю тебе від гріхів та наслідків всіх, не турбуйся.

18:67. Ти ніколи не повинен говорити це тим, хто не має аскези, хто не відданий, хто не має служіння, хто злословить чи заздрить Мені.

18:68. Той, хто відкриє цю таємницю найвищу бхактам Моїм, він найвище служіння і бхакту зробить для Мене та до Мене неодмінно прийде.

18:69. І немає нікого серед людей, хто дорожчий та любий Мені. І для Мене у світі ніхто дорожчий за нього не буде.

18:70. Хто буде вивчати цю нашу священну розмову, той, яджною знань буде поклонятись Мені, така Моя думка.

18:71. Хто без заздрості слухає це, хто має віру, звільнившись від карми, щасливих досягне світів – там праведні й благочестиві.

18:72. Чи почуте тобою, о Партхо, свідомість твою спрямувало? Чи зникло невігластво й омана твоя, о Дхананджая?

Арджуна сказав:

18:73. Омана зійшла! Завдяки Твоїй милості пам’ять моя при мені, о Безгрішний! Я непохитний! Розвіяні сумніви! Я вчиню по слову Твоє́му

Санджая сказав:

18:74. Я почув цю дивовижну розмову Махатм Васудеви та Партхи, і від неї волосся моє аж дибки стає.

18:75. Завдяки милості В’яси я почув цю таємницю найвищу, цю Йогу, безпосередньо від Йогешвари Крішни, котру Він сам розповів.

18:76. О царю, згадуючи й згадуючи цю дивовижну і священну розмову Ке́шави й Арджуни, я радію знову і знову.

18:77. Також згадуючи й згадуючи цю найдивовижнішу форму Господа Харі, я дуже дивуюсь, о царю, та радію знову і знову.

18:78. Я думаю, що там, де присутній Йогешвара Крішна, де Партха, лучник найкращий, там – добробут, перемога та щастя, там – праведність є непохитна.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є вісімнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога зречення та звільнення

Пісня 17   Зміст   Йогі Іша

Арджуна сказав:

17:1. Хто жертви (яджни) з вірою робить, але відмовляється від приписів шастр, то чи в саттві, чи в раджасі, чи в тамасі вони мають основу, о Крішно?

Шрі Бхагаван сказав:

17:2. Віра втілених потрійного виду буває в залежності від природи трьох гун. Почуй же про саттвічні, раджастичні й тамастичні натури.

17:3. Віра кожного, о Бхарато, відповідає свідомості того, хто вірить. Маючи віру, людина є те, у що вона вірить.

17:4. Саттвічні натури жертву Девам приносять, раджастичні – якшам й ракшасам, тамастичні ж поклоняються претам, бхутам і ганам.

17:5. Люди, які роблять сувору аскезу, всупереч шастрам, із гордістю та егоїзмом, спонукані силою своїх хтивих бажань і пристрастей,

17:6. нерозумні, що мордують елементи, котрі утворюють тіло, і також непокоять Мене, сидячого в тілі, знай, вони мають демонічну рішучість асурів.

17:7. Для кожного їжа має потрійний характер, також як і яджна, аскеза та милосердя – воно приємне для них. Почуй про різницю між цими трьома.

17:8. Їжу, що довголіттю сприяє, дає силу, здоров'я, радість й бадьорість, соковиту, маслянисту, живильну та для серця приємну споживають саттвічні особи.

17:9. Гірка, кисла, солона, дуже гаряча, гостра, суха і пекуча – це їжа, яку раджасичні натури бажають, вона є причиною болю, смутку й хвороб.

17:10. Для тих, хто в тамасі, особливо є цінна їжа черства і несмачна, котра запах вже має, стара та нечиста, ще й та, котру хтось перед цим недоїв.

17:11. Яджна, котру роблять без бажання плодів та чинять згідно з правильних рішень, направляючи розум в самадхі – така яджна від саттви.

17:12. А ту яджну, що приносять бажаючи плоду чи на показ, о Бхарато, знай, що вона має раджасичну природу.

17:13. Не дотримуючись ритуалів і правил, без прасаду, без мантр, без роздачі дарів, таку яджну, що позбавлена віри, до тамасичних відносять.

17:14. Поклоніння Богу, двічі народженим, гуру, мудрецям, чистота й простота, брахмачар'я, ахімса, таке називають аскезою тіла.

17:15. Мова, що іншим не шкодить, правдива, приємна й корисна, регулярне вивчення текстів священних та декламація їх називають аскезою слова.

17:16. Ясна і спокійна розуму радість, лагідність, тиша, самовладання, а також чистота природи своєї, все це аскезою розуму зветься.

17:17. Ці три види аскез, які здійснюють без бажання плодів та з вірою в Вище, називають – саттвічні.

17:18. Та аскеза, що робиться тут заради визнання, слави, поклоніння, котра на показ, вона, у гуні раджас – нестійка й швидкоплинна.

17:19. Аскеза, що робиться катуючи себе, дурна, з безглуздим зусиллям чи з метою нашкодити іншим, її називають такою, що в гуні тамас.

17:20. Та пожертва саттвічна, котра безкорисна і тільки заради віддачі, у належному місці, у відповідний час та гідній людині.

17:21. Раджасична ж віддача це та, що заради користі, неохоче дається та з думкою про взаємні плоди.

17:22. Дарунок, що в місці не тому, невчасно, недостойним особам, зневажливо, а може й з презирством, є таким, котрий тамасичним вважають.

17:23. ОМ ТАТ САТ – це Бра́хмана символ потрійний. Від нього браміни, Веди і яджни споконвіку походять.

17:24. Тому, завжди з промовляння священного ОМ, згідно правил писань, починають всі акти жертовні, дари милосердя та діяння аскез, ті, хто Бра́хман пізнали.

17:25. Вимовляючи ТАТ, ті, хто мокшу (звільнення) прагнуть, здійснюють яджни, роблять аскези, пропонують дари, без бажання плодів.

17:26. Слово САТ означає природу реальності й природу добра. А також звук САТ, о Партхо, використовується в сприятливих діях.

17:27. Непохитну жертовність, аскези та милосердя також вимовляють як САТ. Словом САТ називають ще дію, котра призначення Вищого має.

17:28. А те, що звершують без віри, чи то жертва, чи пропонування дарів, чи аскези діяння, називають – Асат (ілюзорне), о Партхо, воно нічого не варте ні в цьому житті, ні після смерті.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є сімнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога розуміння трьох типів віри

Пісня 16   Зміст   Пісня 18

Шрі Бхагаван сказав:

16:1. Безстрашність, чистота розуму, знання, стійкість у йозі, милосердя, стриманість, жертовність, вивчення священних писань, аскеза і простота,

16:2. ненасильство, правдивість, гніву відсутність, самозречення, мир та спокій, відсутність прискіпувань, співчуття до істот, не жадібність, лагідність, скромність, постійність,

16:3. енергійність, прощення, терпіння, чистота, заздрості та гордині відсутність, ось багатства людини, що мають Девів природу, о Бхарато.

16:4. Гординя, зарозумілість, надмірна самооцінка, гнівливість, грубість, невігластво, це, о Партхо, багатство людини, що з якостями асурів прийшла у цей світ.

16:5. Божественна природа до звільнення приводить, демонічна ж природа асурів до рабства. Не турбуйсь, о Пандаво, народився в природі ти Девів, для славної долі.

16:6. У світі цьому є два види створених істот – божественні та демонічні. Про божественні Я детально уже описав, а тепер же, о Партхо, детально почуй про асурів природу.

16:7. Люди, у кого природа асурів, не знають, що можна робити, а що ні, у них немає ні чистоти, ні моралі, ні правди.

16:8. Вони кажуть, що немає правди у світі, немає основи, а також немає і Бога. Що світ випадковий, а є лише ками хтиве бажання.

16:9. Дотримуючись поглядів цих, вони свій Атман нищать та розум, шкодять та вчинки жахливі вчиняють, що ведуть до знищення світу.

16:10. Віддавшись ненаситному кама бажанню, лицемірні, зарозумілі, сповнені гордині й омани та, дотримуючись переконань неправдивих, переслідують цілі нечисті.

16:11. Перебуваючи в нескінченних турботах, котрі лише зі смертю свій мають кінець, вони вважають, що задоволення бажань – то найвище.

16:12. Скуті сотнями мотузок надії, залежні від настрою, хтивості й гніву, заради бажань прагнуть багатств, навіть якщо й неправдиво.

16:13. “Сьогодні я цього досяг, а тієї мети досягну завтра. Це багатство моє, а те у майбутньому буде моїм.

16:14. Цього ворога вбив я, також й інших я вб'ю. Я – ішвара (господь), я – той, хто насолоди приймає, я – досконалий, я – сильний й щасливий.

16:15. Я – багатий та зі знатного роду. Хто ще схожий на мене? Я буду яджни робити, милостиню щедро давати, я буду радіти,” – так невігласи кажуть, жертви самообману.

16:16. Збентежені численними думками, павутиною омани оповиті, в полоні насолод і бажань, вони, потрапляють у пекло нечисте.

16:17. Самозакохані й вперті, сповнені гордості, зарозумілі, засліплені багатством, вони, тільки формально жертви (яджни) приносять, демонстративно та неправильним чином.

16:18. Ахамкарою (хибним я) оповиті, віддавшись насильству, гордині, хтивості й гніву, ці заздрісні люди зневажають Мене у своєму власному тілі та в інших тілах.

16:19. Цих ненависних, жорстоких та найгірших з людей, Я знову і знову в самсару кидаю в несприятливе лоно асурів.

16:20. Потрапивши в лоно асурів, життя за життям, ці ду́рні не шукають Мене, о Каунтея, а далі ідуть ще найнижче.

16:21. Потрійні двері до пекла, що знищують Атму – жадібність, хтивість та гнів. Залишити треба цих трьох.

16:22. Людина, котра вільна від мороку цих потрійних дверей, о Каунтея, прагне добра для Атми своєї, і так досягає Найвищої Цілі.

16:23. Хто відкидає правила шастр та діє під впливом бажань, той не дося́гне досконалості сіддх, ні щастя, ні Найвищої Цілі своєї.

16:24. Отже, нехай шастри будуть мірилом твоїм у визначенні того, що робити потрібно, а що ні. І знаючи те, що шастри говорять, ти повинен, згідно шастр, в цьому світі чинити дії свої.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є шістнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога розпізнання божественного та демонічного

Пісня 15   Зміст   Пісня 17

Шрі Бхагаван сказав:

15:1. Кажуть, що є нетлінне дерево ашваттха, коріння в нього вверх росте, а гілля вниз, і листя в нього – гімни ведичні. Хто відає це, той є знавець Вед.

15:2. Гілки дерева цього, живлячись гунами природи, простягаються вгору і вниз. Його паростки й бруньки – об'єкти чуттів. Вниз, у світ людей, тягнеться коріння його та зв'язує кармою дій.

15:3. В цьому світі не можна пізнати форму його – ні кінець, ні початок, ані середину. Але дерево те, з корінням міцним, неприв'язаністю можна зрубати.

15:4. Тоді варто шукати основу, досягнувши якої, назад уже повернень немає. І в цьому Початковому Пуруші притулок знайти, від котрого прадавнє праврітті (спонукання до дії) походить.

15:5. Звільнившись від марнославства й омани, подолавши прихильності ваду, перебуваючи постійно в собі, вільний від хтивості-ками, від подвійностей вільний, що відомі як задоволення й смуток, він, хто омани позбувся, ТО досягає – Нетлінну Обитель.

15:6. Ні Сонце, ні Місяць, ні вогонь не може ТО освітити. ТО – Моя Вища Обитель, пішовши туди не вертаються знов.

15:7. Вічна частинка Мене, що дживою стає у світі цьому, формує навколо себе п'ять індрій (почуттів) і шостий – розум, котрі належать пракриті.

15:8. Душа (Ішвара) набуває тіло, а залишаючи його, з собою забирає все (всі попередні шість), подібно вітру, що переносить запах.

15:9. Через слух, зір, дотик, смак, а також і нюх та пройшовши крізь розум, Він, сприймає об'єкти чуття.

15:10. Введені в оману не бачать Його, коли залишається Він чи відходить, або перебуває під впливом гун, але бачать ті, хто має око джнани.

15:11. Йоги, що прагнуть, в Атмані своєму бачать Його. Але ті, несвідомі, що Атман не досягнули, хоч і прагнуть, однак нічого не бачать.

15:12. Те сяйво, що від Сонця іде та весь освітлює світ, котре в Місяця є, а також є і в вогні, знай – це сяйво від Мене.

15:13. Я входжу в землю і підтримую істоти Своєю енергією (оджасом). Я також живлю всі рослини ставши сомою соком.

15:14. А ставши травлення вогнем, Я входжу в тіла живих істот, діючи через прану й апану перетравлюю чотири види їжі.

15:15. Я в серці кожного. Від Мене пам’ять, знання, а також їхня втрата походять. І Я є пізнання всіх Вед. Я – автор Веданти. І Я – знавець Вед.

15:16. У цьому світі є пуруші дві – тлінна (кшара) і нетлінна (акшара). Тлінна – це істоти усі, а нетлінну називають кутастха (нерухоме та вічне).

15:17. Але крім цих двох є Пуруша Вищий, називають Його – Параматма. Він увійшов в три світи та підтримує їх – Вічний Ішвара.

15:18. До тлінного Я трансцендентний і за нетлінне Я вищий. Тому у Ведах та у світі Я знаний, як Пурушоттама (існування Бога найвище).

15:19. Хто не маючи сумніву, як Пурушоттаму знає Мене, він – всевидячий, він своїм всім єством, о Бхарато, поклоняється й любить Мене.

15:20. Ось, о безгрішний, я розповів тобі шастри ці найсокровенні й містичні. Хто пізнав це, той мудрим стає, о Бхарато, і досягає всього, що зробити потрібно.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є п’ятнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога звільнення від трьох гун

Пісня 14   Зміст   Пісня 16

Шрі Бхагаван сказав:

14:1. Я знову проголошу про Найвище, найкраще знання серед знань. Пізнавши котре, всі муні святі, досконалість вищу надбали.

14:2. Отримавши притулок у цьому знанні, та ставши подібним до Мене, вони не народжуються з творенням світу і від його руйнування не знають страждань.

14:3. Моє йоні (лоно) – Махат Брахма (Велика Природа), в це Я поміщаю насіння (зародок життя), звідти, о Бхарато, виникають істоти усі.

14:4. Які б форми не виникали в утробах, о Каунтея, Махат Брахма є їхнє лоно, Я ж є батько, що біджа (насіння) дає.

14:5. Саттва, раджас і тамас – три гуни, котрі від Природи (Пракриті) походять, вони, о могутньорукий, зв'язують нетлінного мешканця тіла.

14:6. З них саттва (благості гуна) – найчистіша і світла, гармонійна та повна здоров'я, тому зв'язує прив'язаністю до щастя і знань, о безгрішний.

14:7. Знай же, що раджас – це пристрасті гуна, котра виникає з бажань, вона втіленого діями в'яже, о Каунтея, і штовхає до справ.

14:8. А народжена невіглаством тамасу гуна всіх вводить в оману, вона, о Бхарато, неуважністю, лінню та сном обплутує втілених в тілі.

14:9. Саттва прямує до щастя, раджас до дій, а тамас, як хмара покривши собою мудрість-знання, о Бхарато, веде до омани й нав'язує тупість.

14:10. Коли раджас і тамас переможені – домінує саттва, о Бхарато. Коли саттва і тамас переможені – домінує раджас. А коли переможені раджас і саттва, то тамас домінує над ними.

14:11. Коли в усіх воротах тіла нуртує сяйво джнани, то очевидним є домінування саттви.

14:12. О найкращий із Бхарат, коли раджас зростає, то виникає жадібність, активність, напруга, невгамовна жага до дій.

14:13. Коли ж тамасу більше стає, о радість Куру, то проявляється тьмяність, інерція, недбалість й омана.

14:14. Якщо в час розчинення тіла переважає саттва, то втілений йде у світи благодатні, до тих, що знають Найвище.

14:15. Коли ж в раджасі тіло скидають, то народжуються серед таких, що активні у діях. А якщо вмирають у тамасі, то народжуються в лонах негідних.

14:16. Плід дії праведної – саттвічний і чистий. Плід раджасу – смуток страждань, а  невігластво є плодом дій тамасичних.

14:17. Із саттви виникає джнана, із раджасу скупість, а з тамасу – недбалість, омана і дурість.

14:18. Хто в саттві – той вгору іде, хто в раджасі – залишається посередині, а в тамасі хто – той в гуні нижчих вібрацій, іде він донизу.

14:19. Коли видючий бачить, що виконавець усього є гуни, і знає, що поза гунами цими є трансцендентне, він досягає Моєї природи.

14:20. Три гуни здолавши та піднявшись над ними, втілений має свободу від народження й смерті, старості й смутку – він вкушає безсмертя амріту.

Арджуна сказав:

14:21. Які ознаки людини, котра перевершує гуни ці три, о Прабху? Яка його поведінка і як він долає три гуни оці?

Шрі Бхагаван сказав:

14:22. Той, о Пандаво, хто не гидує і не ухиляється від світла, активності й помилок омани, коли вони є і не прагне до них коли їх немає.

14:23. Хто нейтральний до гун і незворушний, знаючи, що діють лиш гуни, він, стоїть непорушно.

14:24. Хто однаковий у щасті й нещасті, утвердився в собі, однаково бачить глину, золото й камінь, непохитно приємне та неприємне сприймає, байдужий до похвали і образ.

14:25. Не стривожений ганьбою та славою, до дружнього і ворожого рівний, відмовившись від усіх починань, про такого кажуть – він до гун трансцендентний, він піднявся над ними.

14:26. А хто непохитно у бхакті та йозі служить Мені, він виходить за межі всіх гун, він готовий Бра́хманом стати.

14:27. Бо Я – нетлінний і неви́черпний Бра́хман, основа Вічної Дхарми та найвищого щастя.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є чотирнадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога звільнення від трьох гун

Пісня 13   Зміст   Пісня 15

Арджуна сказав:

13:1. О Ке́шаво, я хочу знати про Пракриті (природу) та Пурушу (дух), про поле і того, хто його пізнає, про знання та об'єкт пізнання.

Шрі Бхагаван сказав:

13:2. Це тіло, о Каунтея, називається полем (кшетрам), а того, хто його пізнає, знаючі, називають Знавцем цього поля.

13:3. Знай Мене як поля Знавця в усіх полях, о Бхарато. Знання поля і знання про Пізнавшого поле – це істинне знання, така Моя думка.

13:4. Що це за поле, як виглядає воно, як трансформується, звідки походить, і хто Він (що поле пізнав) та яка Його сила, почуй це тепер стисло від Мене.

13:5. Кожен по-своєму з ріши великих в різних гімнах співали про Нього і поле. В гімнах Брахма-сутри також йдеться про це, сповнених логіки й обґрунтувань доказових.

13:6. Великих п'ять елементів (земля, вода, вогонь, повітря, ефір), ахамкара (его), буддхі, Непроявлене, десять індрій (відчуттів) та один (розум), об'єктів п'яти відчуття,

13:7. бажання, відраза, щастя, страждання, елементів сукупність, свідомість, наполегливість – все це є поле діяльності (кшетрам) та його видозміни.

13:8. Смирення, не лицемірство, ненасильство, терпимість, простота, Гуру служіння, чистота, непохитність, самоконтроль,

13:9. відчуженість до об'єктів чуття, не егоїзм, розуміння того, що народження, смерть, старість, хвороби й страждання – це вада,

13:10. неприв'язаність, відсутність жаги до дітей, дружини, дому й сім'ї, постійність, рівновага до бажаних та невгодних обставин,

13:11. непохитна відданість (бхакта) Мені та шлях йоги, тяга до усамітнених місць і відсутність бажання бути в суспільстві,

13:12. постійність в пізнанні себе та бачення сенсу пізнання Істини – це називають джнана (знання), а все інше – аджнана (незнання).

13:13. Я розповім тобі те, що знати потрібно, і знаючи це досягають безсмертя – Безпочаткового Найвищого Бра́хмана, ТО, що існуванням вважати не можна, але й не існуванням також.

13:14. Скрізь Його руки й ноги, скрізь Його очі, голови й обличчя, скрізь Його вуха, скрізь Він у світі й пронизує все.

13:15. Він відображений в діяльності всіх почуттів (індрій), але Сам Він індрій не має. Неприв'язаний Він ні до чого, але все ж таки підтримує все. Він позбавлений гун (саттва, раджас і тамас), але є Тим, Хто насолоджується ними.

13:16. Він всередині й ззовні істот, Він рухомий і нерухомий, невловима і тонка природа Його, Він є ТО, Він далеко, але й одночасно і близько.

13:17. Неподільний, але ніби розділений в істотах усіх, Його знають як ТО, Він опора для всіх, поглинає Він все, а також і творить.

13:18. Кажуть про Нього, як про Світло Світил, котре за межею темряви. Він – знання, те, що знати потрібно і знання цього ціль. Тако́ж Він є ТО, що знаходиться у кожного в серці.

13:19. Поле, знання і пізнаване – коротко формулюється так. Отже, Мій бхакта, зрозумівши це все, Мого єства досягає.

13:20. Знай, що Пракриті¹ та Пуруша², обоє, не мають початку й кінця. Та́кож знай, що гуни та їх видозміни від Пракриті походять.

13:21. Причинно-наслідковий зв’язок є знаряддя Пракриті, а Пуруша, кажуть, є причина радості й страждань сприйняття.

13:22. Пуруша, перебуваючи в Пракриті, насолоджується гунами, що від неї походять. Прихильність до тієї чи іншої гуни є причиною народження в кращій чи гіршій утробі.

13:23. Спостерігаючий, хто згоду дає, Майстер, хто насолоджується, Махешвара, Параматма – так, в цьому тілі, іменують трансцендентного Пурушу.

13:24. Той, хто таким чином знає Пурушу, Пракриті й гуни, як і де б він не жив та не діяв, він не народиться знову.

13:25. Деякі, медитуючи на Атман, Атман пізнали в собі, інші, йогою санкх'ї йдуть шля́хом, а ще інші – йогою карми.

13:26. Є й такі, хто шляхі́в цих не знають, але слухають інших про це і поклоняються цьому. Вони також перевершують смерть, будучи віддані, то́му, що чують.

13:27. Знай же, о найкращий із Бхарат, що будь-яке існування, рухоме воно, а чи ні, походить від союзу між полем і Знавцем цього поля.

13:28. Хто видить Нетлінного в тлінному, Парамешвару, що однаково перебуває в істотах усіх, той істинно видить.

13:29. Оскільки, бачачи Ішвару, що однако́во присутній повсюди, він не шкодить собі, і так досягає Найвищої Цілі.

13:30. Той, хто бачить, що діячем усіх дій є насправді Пракриті, і що Атман завжди в бездії, той по-справжньому бачить.

13:31. Коли він сприймає різноманіття істот, що перебувають в Єдиному, і котрі від Нього походять, тоді Бра́хмана він досягає.

13:32. Без початку і без атрибутів, нетлінна Вища Душа (Параматма), о Каунтея, не діє і не заплямовується дією, хоч сама і знаходиться в тілі.

13:33. Як всепроникаючий ефір через тонкість свою бруду на со́бі не має, так само й Атма, будучи в тілі, не брудниться ніяк.

13:34. Подібно до того, як Сонце єдине освітлює світ, так і поля Володар, о Бхарато, освітлює поле усе.

13:35. Ті, хто оком знання бачать різницю між полем і Знаючим поле, а також бачать шлях звільнення для істот від природи (пракриті), вони, – досягають Найвище.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є тринадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Йога розпізнавання між полем і пізнавшим поле

Пісня 12   Зміст   Пісня 14

_____________

(13:20) ¹ Пракриті – Матерія, Пророда, Шакті. Первинним продуктом Її розвитку є Махат. В індивідуумі Махат проявляє себе як буддхі.

(13:20) ² Пуруша – Дух, Шива. Основна властивість Пуруши – це відсутність властивостей (ніргуна).

Арджуна сказав:

12:1. Одні в поклоніннях завжди шукають єднання та бхакти з Тобою, а інші до Нетлінного і Непроявленого в поклонінні приходять. Которі з них кращі у йозі?

Шрі Бхагаван сказав:

12:2. Хто поклоняючись зосередив свій розум на Мене, наділений вірою і завжди в єднанні зі Мною, того Я вважаю досконалим у йозі.

12:3. А ті, хто поклоняються Нетлінному, Невимовному, Непроявленому, Всепроникному, Немислимому, Незмінному, Нерухомому, Вічному,

12:4. хто почуття контролюють, однаково врівноважені скрізь, віддані благу істот всіх живих, також Мене досягають.

12:5. Однак труднощів більше у тих, котрі Непроявлене як ціль вибирають. Шлях Непроявленого, для того хто в тілі, важкий і суворий.

12:6. Але хто від всіх дій зрікся для Мене – заради Найвищого Мого, вони поклоняються та медитують на Мене непохитно у йозі.

12:7. Я для них рятівник від смерті та океану самсари. І невдовзі в Мені, о Партхо, розчиняться їхні думки.

12:8. Зосередь свій розум лише на Мене, буддхі на Мене направ, так, безсумнівно, будеш жити ти тільки в Мені, зараз й надалі.

12:9. Якщо чітту (свідомість) не можеш твердо тримати в самадхі на Мене, тоді, направляючи волю, регулярно вправляйся у йозі й так Мене досягай.

12:10. Якщо ж і до практик не здатен постійних, то дії свої Мені віддавай. Діючи так ради Мене, навіть досконалості сіддх ти досягнеш.

12:11. Але якщо й цього не можеш зробити, вдавшись до йоги Моєї, тоді, контролюючи я, у відреченні будь до плодів усіх дій.

12:12. Джнана за регулярну практику краща, медитація краща за джнану, а відречення від плодів усіх дій за медитацію краще, бо за відреченням цим мир та спокій приходить.

12:13. Незаздрісний, доброзичливий і співчутливий до всіх, від почуття власності вільний та вільний від его, однаковий в насолоді й стражданнях, терпеливий,

12:14. вдоволений завжди, хто є йогі, контролюючий себе, рішучий, чий розум та буддхі капітулював задля Мене, той Мій бхакта, він любий Мені.

12:15. Хто світ не турбує, і хто не стурбований світом, хто вільний від хвилювань насолод, обурення, страху й тривог, такий також любий Мені.

12:16. Безкорисливий, чистий, вправний, нейтральний, безтурботний, хто байдужий до всіх починань, той – Мій бхакта, він любий Мені.

12:17. Хто не радіє, і не приходить у відчай, не сумує і не прагне прибутку, до доброго й злого байдужий, той Мій бхакта, він любий Мені.

12:18. До друга і ворога рівний, однаковий у честі й безчесті, у холоді й спеці, у насолодах й стражданнях, вільний від спілкувань непотрібних,

12:19. байдужий до слави й ганьби, мовчазний і вдоволений всім, не зв'язаний домом, чий розум стійкий, той Мій бхакта, він люба для Мене людина.

12:20. Але ті, хто йдуть шляхом безсмертя (дхарма-амріта), що проголошений Мною, мають віру і вищою ціллю поставив Мене, той Мій бхакта, він любий Мені надзвичайно.

ОМ ТАТ САТ

Так в Шрімад Бхагавад Гіті, Упанішадах священних, науці про Бога та йоги писаннях, є дванадцята розмова Шрі Крішни й Арджуни, котра має назву:

Бхакта Йога

Пісня 11   Зміст   Пісня 13