Амріта

Амріта

Амріта (Олександра Куліш) – письменник, перекладач, видавець, засновник та головний редактор порталу Мистецькі грані. Учениця Махайогі Пайлота Бабаджі (Сомнатх Гірі).

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Глава 35 Дживатма

Субота, 21 серпня 2021 21:17

Життя чудесне та неймовірне. Його не осягнути ні в розпитуваннях, ні в подвійних твердженнях. Життя – це не те питання, на яке можна дати відповідь. Життя – це потік, який безперервно наповнює того, хто здатен любити.

Життю можна довіряти – воно здатне дати все. Це життя, в якому подібно пуранічній Трівені течуть Ганга, Ямуна та Сарасваті. Десь це вільна Трівені, а десь – з’єднана. Життя – це не тільки союз органів відчуттів та королівства розуму. Четана, Шраддха, Сома, Мангала, Кусум, Сур’я – всі ви, будь ласка, подумайте над цим. Якщо хтось з вас сліпий, то йому не зрозуміти, що щось тут є світлом, тоді як насправді світло скрізь. Якщо хтось глухий, то для нього глухий світ, і він не буде слухати ні звуку, навіть якщо буде звучати все навколо.

Ви бачите, скільки різних у світі калік: і сліпі, і глухі, обділені розумом, німі і зовсім безчуттєві. Спостерігаючи все це, вам не здається, що життя – це не тільки органи відчуттів, що воно безцінне?! І щоб люди не отримували, набагато більше завжди залишається від них прихованим.

Тому постарайтеся зрозуміти суть життя. Сучасні вчені досліджують, чи можливе життя на інших планетах, але вони не намагаються пізнати причини існування цього життя. Вчені вірять в те, що життя може існувати в тисячах інших зіркових системах, де є планети, схожі на Землю. Але вони так далеко! Вчені також знають, що багато тварин, птахів, комах та інші ведуть своє життя за допомогою принципово інших, власних органів. Чому б не припустити, що таке ж можливе на інших планетах? Але все це надто далеко від звичайних людей, бо їхнє мислення та розуміння ґрунтується на тому, що говорять органи відчуттів. Їхні мрії та фантазії наповнені обмеженнями. Тому процес наукового пошуку сухий.

Не дивлячись на те, що з допомогою приборів вчені фотографують внутрішнє тіло, процеси Всесвіту та інші невидимі оку субстанції, вони досі не осягнули внутрішню науку життя.

Тому зверніть свою серйозну увагу на медитацію. Медитація веде до стану самадхі, а в ньому сходить знання та мудрість. Той, хто може осягнути містичну науку життя, здатен пізнати увесь всесвіт. Людина, яка зможе просвітити себе, здатна осяяти увесь світ! І для цього необхідно вправлятися в медитації та розуміти світ.

Перш ніж я почну говорити про пробудження Кундаліні, необхідно зрозуміти життя. Все – в нашому внутрішньому житті. Ви можете бачити, що увесь світ – це майданчик для ігор наших органів. Думання, уява, сон – все це прив’язано до них. Але наше життя не обмежене тільки пошуком розваг для органів відчуттів та дій. Воно для чогось іншого. Ми вже знаємо багато про увесь світ та мудрість. Було здійснено багато досліджень. Ми дізналися про сім тіл і про п’ять оболонок (кош).

Сімом тілам відповідають сім чакр та сім лок. Я вже говорив про проникнення в ці тіла, подорожах локами і про досліди у внутрішньому світі. Але перш ніж почати тему про пробудження Кундаліні, сім чакр та сім світів, я б хотів тут познайомити вас з великою кількістю особливостей життя.

Душа покрита астральним тілом – карана-шарірою. Астральне тіло покрите тонким – сукшма-шарірою, яке є продовженням фізичного тіла. Тобто душа продовжує себе у все тіло. Вона теж активна, бо астральне тіло - це чітта, а сіяння атми відображається в чітті. Через відносини з астральним тілом атму називають дживатмою – живою душею.

Хрідая-пуруша розміщена в брахма-рандхрі – отворі у районі голови, розмір якого з великий палець. Над ним знаходиться сахасрара-чакра. Над нею простягається простір, який називається чідакашею. Чідакаша – це місце перебування чітти, тобто астрального тіла. На нього світять промені усвідомлення атми. Коли манас і прана досягають чідакаши, вони занурюються в самадхі, бо закінчують всяку свою діяльність. Це місце перехвату всіх врітті, життєдіяльності.

В стані сушупті (глибокого сну) душа перебуває в районі серця, який називається «хрідая прадеша». Серце – головний центр життєзабезпечення тіла, з нього артерії та вени розходяться по всьому тілі. Внутрішнє життя всього тіла виходить звідси. Коли серце перестає битися, тіло не рухається. Таким чином, під час сушупті дживатма в живій формі залишається в серці.

Коли вона відпочиває в області серця, вона усвідомлює, знає все про все, бачить всі рухи органів всередині тіла, тому сердечний центр – це місце самадхі одночасно і тіл і органів відчуттів і дій.

Під час свапни (сну зі сновидіннями) місцезнаходження дживатми є шия. Все, що було побачено, почуто чи пережито під час джаграти (неспання) переходить в тонку форму і розміщується в каналі з назвою «хітта» біля горлового центру. А під час джаграти вся внутрішня матерія пізнається дживатмою за допомогою всіх зовнішніх органів серед яких головні – це очі, бо під час неспання дживатма перебуває в очах.

Душа дивиться через очі. Коли приходить стан асампраджнята самадхі дживатма перебуває в брахма-рандхрі (тім’ячку). В цей час бачиться, що так багато всього тече вгору храмом життя. В ньому зосереджене життя всього Всесвіту, кожна в ньому дія. В цю мить одночасно присутній той, хто здійснює дію, той, хто приймає і той, хто спостерігає. В тілі так багато енергетичних центрів, в ньому також разом присутні інертний та усвідомлений стан. Свідомість – це Пуруша. Інертність зайнята творінням тіла, а свідомість зливається зі своїм же світінням.

Тепер свідомість розділена на два. Одна частина чиста, ні з ким не зливається, – її називають повною свідомістю, чи безякісним Брахманом – це свідомість Всесвіту. Друга перебуває в індивідуальній формі – вона зливається з тілом – піндою шарірою. Ця свідомість, яка об’єдналася з інертною матерією, розділяється ще на дві частини: те, що перебуває в чистій формі, називають «атмою», а другу її частину – «дживатмою».

У кожної живої істоти – свій внутрішній лад. Є відмінності в тому, як працює грубе, тонке та астральне тіла. Перебуваючи збоку від внутрішніх форм дживи, можна спостерігати Брахмана у багатьох областях тіла чи у формі пінди. В підсумку Він також простягається за межі Всесвіту, але в кінцевій своїй формі Господь єдиний. У світі так багато лісів з деревами, але якщо взяти всі дерева разом, то це теж буде називатися лісом. Точно так само Брахман єдиний, але бачиться в різних формах.

Ішвара, Параматма, безякісний  Брахман, чиста свідомість, Вища Душа і так далі – ми знаємо Його в стількох формах! Але, досягаючи усвідомлення душі під час самадхі, ми відчуваємо, що всі Вони – одне і те ж. Хоча Параматма відома під багатьма іменами, у неї немає касти, вона всюдисуща, як небо. Такий Він Бог.

Таким чином сама джива не може бути Богом. Вона може бути схожа на Нього, бути такою, як він. Може насолоджуватися та використовувати безкінечну мудрість, віру, благополуччя та неприв’язані якості Брахма-локи і може звільнити себе від зв’язуючих пут людського світу.

Щоб йти цим шляхом звільнення, джива повинна прийняти обітницю: досягнути самадхі. Стан самадхі – це останнє в духовній практиці. Будучи неприв’язаною ні до якої активності, не підвладною впливу будь-яких якостей, самадхі – це пряма дія чітти. Якщо ви можете перетворити свою внутрішню подорож в подібний стан відречення та неприв’язаності, то його можна назвати «самадхі».

Садхана та йога описують це багатьма способами, але я спробую розповісти в найпростішому вигляді. Інертна матерія та свідомість – дві причини активності світу та життя. Інертність – це вакуум, без життя та руху. Але в цій пустоті генерується магнітне поле, адже вона наповнена якостями. Така природа світу, а також основа нас самих. Це означає, що наш основоположний принцип (те, завдяки чому ми можемо бути) – інертність. Свідомість ж необхідна для активності, руху та дій. Під дією свідомості інертна матерія приходить в рух – такий підсумковий результат (будь-якого моменту). Самадхі теж знаходиться під дією інертності, бо наше інертне тіло – це теж форма свідомості, викликана відображенням променів атми на дзеркалі чітти. Це як Земля та Сонце: промені Сонця впливають на будь-яку дію на Землі. Свідомість Землі завжди є відображенням свідомості Сонця. Земля стає плодючою завдяки Сонцю, бо воно джерело всіх сил, будь-якої енергії. Місяць та планети також впливають на Землю, але все це відбувається під дією сонячних променів. За свідомістю чи інертністю Землі стоїть свідомість Сонця.

Подібним чином працює і наше тіло. Тіло називають складеним з множини чи колективним – це пінда. Світ – це також Всесвіт, тому і чітту також називають колективною. Чітту можна розуміти і як елемент землі та як земну кулю.

Вища субстанція, яка охоплює увесь світ, називається Параматмою, а субстанція, яка охоплює тільки тіло – дживатмою. Ми всі протягом багатьох інкарнацій спустилися з Всевишнього. Наша корінна природа – мати Земля, а батько – Всевишній Бог. Наука називає Його ядром – Вищою Свідомістю. Ми прийшли сюди, у свою кінцеву форму, з сушупті.

Такий підсумок можна назвати переміною, трансформацією чи розділенням. Той, хто залишає свою природу і, розпізнаючи, приймає природу чогось іншого, в результаті стає двома відразу.

Одна частина повертається до колишнього стану. Тобто коли молоко змішується з молоком, ця частина залишається незачепленою.

Друга частина – навпаки не урівноважена. Бачачи її, можна здогадатися, який стан вона породжує. Не проявлена корінна природа (джерела) – результат рівноваги трьох якостей.

Перебуваючи в самадхі, нам необхідно повернутися до початкової природи. Це означає: поступово переживаючи кожну складову матерії, відокремити її та просуватися до джерела, де ріка життя з’єднується з атрибутами – це називається «самадхі». Для цього необхідно великий ашрам тіла, досконале мистецтво природи, привести в нерухомий стан, інертність.

Для чого слід більше розуміти, що це життя подорожує довгим шляхом еволюції свідомості, переживає експансію за експансією, результат за результатом. Але шлях життя самадхі обумовлений одночасно скороченням та розширенням, і приведенням в початкову рівновагу. У стані скорочення слід просуватися до своєї суті. В стані розширення слід повертатися до самадхі. Подорож закінчиться тоді, коли ми всі повернемося додому. Тому у внутрішній подорожі спочатку потрібно пробратися від фізичного тіла до тонкого, а від тонкого – до астрального.

Тоді чітта зустрінеться з природою джерела. Махататтва, велика субстанція, звільниться від всякої діяльності і побажає світла знання. Таким чином, щоб отримати такого роду самадхі вам необхідно розуміти більше.

Кожного дня ми спостерігаємо, як на деревах та кущах з'являються бруньки, розпускаються квіти та дозрівають плоди. Кожна насінина народжується, росте, стає деревом та приносить ще насіння – і тоді тільки цей процес закінчується. Всі знають, що за всім стоїть пряма дія Сонця. Насіння дозріває завдяки вогню Землі, а він не що інше, як форма жару Сонця. Народжуються та ростуть різні лікарські трави та плодові дерева – так безпечно зберігаються всі наші життя. В кожному процесі життя траплятися єдність інертності та свідомості (матерії та духу). Всі ігри ведуться цими двома головними субстанціями. Одна з них тут на Землі відома під багатьма іменами, їй поклоняються. Крім духу та матерії немає нічого іншого. Обидва відомі як те, що не має ні кінця, ні початку. Це свідомість та інертність.

І такий же склад нашого тіла: воно матеріальне і всередині господарює дух. Але у свідомості Творця інертне тіло виглядає такою ж свідомістю. Це неможливо осягнути ніякою наукою світу. Це настільки тонко, що людська наука не в стані сюди проникнути; тому люди намагаються здогадатися про це, чи вивчити за допомогою Вед – перших слів світу. Це неможливо помацати руками, але можна відчути в самадхі.

Самадхі може досягнути тої свідомості тільки тому, що воно рухається через потік, вибудуваний інертними елементами. Існує двадцять чотири елементи матерії. Всі вони доступні і на шляху розширення і на шляху стиснення. Це партнери. Наша кінцева ціль – Параматма, яка перебуває в наших тіла як атма у проявленому та не проявленому вигляді – в залежності від того, контактує вона з матерією чи ні.

Щоб пізнати душу, потрібно спочатку пізнати всі двадцять чотири складові інертності та з їхньою допомогою ми повинні досягнути цілі. Не пізнавши їх, не зустрівшись з ними віч-на-віч, буде складно досягнути цілі. Існує вісім якостей, шістнадцять початкових результуючих і всього одна душа, яку ми також називаємо «пуруша».

Перша з восьми якостей народжується у процесі творіння, вона представляє природу джерела. Вона не є ні чиїмось викривленням, ні комбінацією інших. Вона – причина всього, а не результат, тому ніким не створена. Решта сім – це Махататтва, ахамкара і п’ять танматр. Вони одночасно і натуральне теперішнє і є викривленням теперішнього. Вони створені і будуть брати участь в подальшому творінні. Іншими словами вони настільки природні, наскільки ж штучні. Махататтва – це чітта – це результат викривлення (перетворення) першої кореневої якості. Вона ж є невіддільною властивістю ахамкари. Чітта – причина народження ахамкари. Так з джерела з'являється чітта та ахамкара.

Ось так з Махататтви народилася сама ахамкара (відчуття «я») і дала життя п’яти танматрам та одинадцятьом органам. Так вона має подвійну природу (грає дві ролі). Оскільки ахамкара була створена з Махататтви, вона є ніби викривленням Махататтви. Коли з ахамкари народжується п’ять танматр та одинадцять органів, вона сама стає якістю над ними. П’ять танматр також мають подвійну природу – це одночасно й викривлена ахамкара та відчуття (попередник, матерія) п’яти грубих елементів.

З шістнадцяти п’ять похідних є грубими елементами, решта одинадцять – це органи. Це відбувається не за час чийогось життя. Це не Пракриті, але грубий світ вибудований саме з цих п’яти елементів.

Пуруша не є ні якістю, ні похідною. Вона не є результатом переміщення чогось іншого: це з неї все створюється. Це означає, що створення починається з джерела. З Його природи народжується Махататтва, з Махататтви – ахамкара, з ахамкари – шістнадцять похідних, з яких з'являються п’ять танматр і п’ять грубих елементів. Не забувайте, що всі перераховані вісім властивостей та шістнадцять похідних знаходяться під впливом трьох якостей: саттви, раджасу та тамасу.

Ці три якості не належать якійсь матерії. Вони самі себе виражають і є своєю ж першопричиною. В результаті їхнього змішання та переміщення відбувається троякий процес творіння: створення, підтримання та руйнування. Рівність трьох згаданих якостей – це Пракриті. Творіння виходить з Пракриті. Як правило, ці три якості пригнічують одна одну. Коли переважає саттва, раджас та тамас подавлені, тоді царює блаженство та світло. Коли ж домінує раджас, пригнічуючи саттву та тамас, він породжує нещастя та різні сумні стани. Під час переважання тамасу над рештою, з'являється лінь, прив’язаність та бажання мирських насолод. Таким чином вони завжди працюють так, що одна якість покриває собою решту дві.

Саттва покриває собою раджас та тамас і поширює світло, і це світло своєю чергою благотворно впливає на раджас та тамас. Точно так раджас та тамас, покриваючи собою саттву, благотворно впливають на неї. Ці три якості, діючи один на одного, активують таким чином статичну матерію. Діюча субстанція перетворюється в субстанцію, яка випромінює світло. Подібно тому тамас впливає на раджас та навпаки. Так, будь-яка з трьох якостей завжди знаходиться в парі з іншою, і вони залишаються невідокремленими один від одного. Всі три дружні по відношенню одна до одної і кожна з них головує у своїй сфері.

Раджас дружить з саттвою, а тамас дружній до саттви та раджасу та навпаки. За своєю природою саттва наповнена світлом та випромінює світло. Раджас – це збудник, він орієнтований на дію. Тамас – це земля, яка зупиняє всяку дію. Через легкість та світність саттви будь-яка чеснота наповнена світлом.

Будучи легким за своєю природою, вогонь піднімається вгору. Коли переважає саттва, то органи швидко виконують свою роботу. Завдяки наявності саттви вогонь світить та пече. Розум та решта органів здатні впливати також завдяки переважанню саттви.

Саттва та тамас за своєю природою неактивні – в них живе інертність, і тому самі виконувати свою роботу не здатні. Ось чому і потрібен раджас: орієнтований на дію, він стимулює саттву та тамас, змушуючи їх виконувати свою роботу. Коли у вашому тілі переважає раджас, то зростає активність та збудження. А коли тілом володіє тамас, ви всі відчуваєте лінь, втому та небажання щось робити. Будучи землею, тамас зупиняє раджас; своєю чергою активний раджас дозволяє проявитися саттві.

В будь-якій матерії Землі присутні всі три елементи, тому будь-який предмет здатен дарувати радість, печаль та прив’язаність. Іншими словами, в кожній речі завжди відбуваються три типи хімічних реакцій, від чого народжуються насолода, біль та прив’язаності. Такі гуни саттви, раджасу та тамасу. Відчуття легкості, насолоди, підвищена витривалість, задоволення, творчість – все це ознаки та результати саттви.

Печаль, непостійність, сумніви, прив’язаності, бажання спати, відчуття важкості та лінь – це кінцеві результати раджасу та тамасу, якості яких пов’язані з інертною субстанцією. Їхня наявність ніколи не залишається без результату.

Сенс нашого обговорення в тому, що коли ми пробудимо енергію Кундаліні та відправимося вперед за межі четвертого тіла – тоді ми зустрінемося з тілом душі. Під час такої зустрічі Махататтва, також відома як чітта і, яка є першою похідною пракриті, покаже нам шлях свободи. Це і є самадхі, тому, щоб туди дістатися, нам слід пробудити відповідну силу.

Світ розуму поширюється аж до п’ятого тіла. Можна сказати, що перші чотири тіла психічні, вони вирощені ахамкарою. Але це теж стан самадхі, бо в ньому теж присутні вівека, вічара, праджняна, асміта та ананда (усвідомлення, мислення, знання, свідчення себе та блаженство). Садхана отримує дивовижний світ повної досконалості.

Після цього відбувається жертвопринесення всім якостям чітти, і подорож до джерел продовжується. Цей рух до Брахмана, до тіла Бога: такий вигляд самадхі, в якому нічого не відбувається. Вам прийдеться переміщуватися за межами відсутності інертності та свідомості. Ось чому необідно знати послідовність процесу творіння.

Ви насолоджуєтеся благами світу, виконаними всеможливими якостями. В цьому є накопичення та віддача. Подібно тому як з молока виходить сметана, а зі сметани – масло, процеси світу також мають свої результати. Ви досліджуєте їх науково. Але для того, щоб на цьому шляху просунутися, тамас повинен залишатися на своєму місці, тобто слід привнести стан рівноваги. Тоді дослідження відкриє шлях до джерел пракриті, до не проявленого, а також до джерел інертної субстанції.

Все це можливо завдяки самадхі. Спочатку відбувається хвилювання, з яким в кінці зустрічаються всі атрибути Махататтви: ця зустріч причина тонкого світу. Коли ми входимо в стан самадхі, можливо одночасно рівновага та не врівноваження (хвилювання). Самадхі трапляється під час глибокої медитації. Для того, щоб зануритися в глибоку медитацію, спочатку розум повинен оволодіти знанням. Освіта необхідна, щоб потім зуміти зупинити розум. І ось для цього вам прийдеться стати йогом. Вам потрібно зі свого розуму та тіла зробити йога.

Увесь світ переживає сушупті (глибокий сон). Людина бачить та насолоджується світом в джаграті (неспанні). Вона спить та бачить сни у свапні. Потім людина занурюється у глибокий сон, і в якийсь момент провалюється (виявляється) в сушупті. Але тих, хто пережив цей стан свідомо, дуже мало. Сушупті трапляється дуже легко, як тільки хтось до нього наближається. Після такого відпочинку людину відразу покидає лінь, нудьга та виснаження, – вона стає свідомою, і ось в той момент вона може увійти в самадхі. Самадхі може трапитися з кожним, бо це базовий стан чітти та досить природний.

В сушупті ви зливаєтеся з Брахманом; в сушупті знаходиться форма Брахмана. Тому, всякий раз, коли хтось повертається з сушупті, він виглядає набагато щасливішим,  задоволеним та більш свідомим.

Кожен проходить через це щоденно, але ніхто не пам’ятає. Так відбувається через те, що знання та космічна свідомість залишаються сплячими. Сушупті – це глибокий сон. Невдача відбувається через наявність тамасу. Дія тамасу зупиняється раджасом, такими його речами, як печаль, біль та прив’язаність. Тому джива повертається, але вона повна радості, бо побувала в сушупті.

Можна подумати: «Якщо кожна людина щоночі зустрічається з Богом та забуває Його після пробудження, то чому вона не здатна на самадхі?» Це дійсно так, і насправді можливо: в самадхі людина зустрічається з Богом.

Йога – річ практична. Вона підходить всім, незалежно від касти, віросповідання та інших відмінностей. Йога – наука внутрішнього світу. Але це не така наука, яка змінює щось всередині, а потім дивиться, що змінилося ззовні. Ні, йога – це наука пошуку своєї внутрішньої суті. З переживанням, зануренням у внутрішні складові, отримується повне знання. Це практичний рух до джерела. Йога – це наука про те, як з грубого перейти в тонке, тобто із зовнішнього світу увійти у внутрішній.

Ворушачи своїми  чітта-врітті, ви подорожуєте на грубому плані – це зовнішнє. Йога – наука про те, як розвинути внутрішні шляхи.

В йозі є гармонія – вона приносить плоди. Йога з’єднує елементи, зводить воєдино різні субстанції, змушує зустрітися їхні якості. Через це переміни відбуваються і ззовні також, але це вже наука про творіння.

Йога – це сходинки та платформа для творчості. Проявляючи себе ззовні, йога стає наукою творіння. Відображаючи саму себе, чітта стає пракриті. Це схоже на дію Сонця: його проміння наділяє свідомістю безжиттєву Землю. Подібним же чином атма наділяє свідомістю чітту. Для плодючості Землі потрібне світло Сонця. Так і Махататтві чітті потрібна йога, яка відображає атму.

Поки якості буття не зустрінуться, формуючи йогу, – доти не можуть проявитися ніякі похідні. Це означає, що йога – це велика наука Істини, можна назвати її природною наукою. Під час розділення йога приймає форму дії. А в стані гармонії та рівноваги йога діє як наука. Йога існує у своїй власній природній манері, які б при цьому не відбувалися процеси: хімічні, фізичні чи атомні.

Сутність йоги – дія. Вона є компаньйон раджасу. Світ рухається зовні, до грубої форми, завдяки єству ахамкари, яка своєю чергою є відображенням атми та чітті. Танматра, здійснюючи йогу з ахамкарою, тамасом та елементами органів, рухається назовні, утворюючи тонкі та грубі елементи, а також творячи органи дії та сприйняття.

Чим більше елементи рухаються назовні, тим сильніше обростають раджасом та тамасом. Альтернативно, чим більше вони рухаються всередину, тим менше в них стає раджасу та тамасу, і тим більше проявляється саттва. І в тому і в іншому процесі присутня йога. Інколи як йога, інколи як очищення, а інколи як жертва.

Йога – це жертвопринесення, йога – це очищення, йога – це і є саме життя. Життя – це яджня, вона й елемент, і результат (і індивідуальність) первинної Пракриті.

Поспостерігайте за тим, як працюють ваші органи – що вони роблять.

У природи своя індивідуальність. В ній можливе все та відбувається все. Ви помічаєте тільки те, що вона природня. Тому я кажу вам, що йога – це наука природи, хоча людина думає, що его. Їжа, сон, сміх, плач, прийняття, віддача, рух, ходьба, сидіння, ріст, біг і багато іншого – все це є йога. Йога концентрації та уваги (надання значимості), йога природних відносин між тілом і світом.

Процес творіння – це йога. Любов – це йога, і вона трапляється. Насолода – це йога, і воно стається. Без йоги чоловік та дружина не зможуть дати життя дитині. Птахи, тварини і всі істоти дають потомство завдяки йозі. За всяким народженням завжди стоїть йога любові та сексу.

І все це – жертвопринесення. Така йога посадки насіння. Це не людська наука, це – явище природи. Я усвідомив все це, проникаючи у мудрість під час самадхі. Природна йога не обмежена позами та контролем дихання. Яджня – це йога, яджня – це ось це сьогоднішнє життя, в якому є місце творінню та руйнуванню, а смерть трапляється кожного моменту.

Медитація – це праця, плодом якої є природна дхарма (віра). Дхарма якостей – бути легкими та невагомими. Релігія (дхарма) води – текти, а вогню – горіти. Також дхарма йоги – це створення та руйнування.

Йога – це не чийсь винахід. Йога – це саме життя, таке, як воно є, як природне явище. Релігія життя природна. Йога – це не регалія людини, йога – це релігія природи. Хіба є взагалі в житті щось: якийсь процес чи дія, яку можна здійснити без йоги? Все життя наповнене жертовністю. Пропозиція, жертва відбувається автоматично, адже всі форми дій – це йога. Все ваше життя, починаючи зранку та закінчуючи увечері, а також з вечора і до ранку є йога.

Йога – це те, завдяки йому ми можемо бути та жити. Будучи раджасичною за природою, йога активна. Вона породжує рух. Вона спонукає нерухоме проявити свою активність всередині та ззовні. Йога – наука штовхань і струшування. Наука про розділення та змішування.

Йога – це дія (крія). В ній присутній тапас, свадхья та Ішвара пранідхана (аскеза, самозбагнення та посвята життя Всевишньому). Ріши йоги виділили в ній три складових: джняна, упасана та карма (мудрість, молитва та безкорисна дія), у кожного з них – свій напрямок.

Все пізнається на практиці. Ви знаєте, що у створені світу чи тіла важливе місце займають три види матерії: груба, тонка та астральна. Зливаючись одна з одною, вони дають народження світу. Природні явища чи наукові закони працюють завдяки ним. Просте знання  про світ чи про його фізичну матерію – це не зовсім адекватні знання, інакше кажучи, яким би речам не навчила вас наука, чи які б інструменти не запропонувала, всі вони носять поверхнево прикладний характер, не будучи джняна-йогою.

За видимими речами цього світу приховуються дещо інші. Крім сучасної науки та людського знання, існує деяка інша мудрість, не володіючи якою люди, які залишаються під владою бажань, ведуть життя страждань та недовіри.

Осягнення безякісної чистої Вищої Духовної Субстанції за межами манасу, ахамкари, чітти, органів відчуттів та дій, тіла та всього світу – тої, яка складається з грубого, тонкого та астрального тіл, – тої, яка за межами аннамаї, пранамаї, маномаї, віджнянамаї та анандамаї кош – ось, що називається джняна-йогою чи йогою мудрості. У процесі осягнення джняни, оволодіваючи її принципами, приходиться виконувати крії у всіх тілах. Джняна-йога – це значить, мати повне знання про все без будь-яких сумнівів чи переживань, і щоб такою джняна-йогою оволодіти необхідна упасана-йога. Закріплятися, стояти, спиратися на якусь субстанцію, суть, матерію чи річ – це упасана-йога. Елементи чітти багатомірні. Вони утворюють дуже великі скупчення. Процес об'єднання всіх врітті чітти чи навпаки, стирання їх звідусіль і залишення однієї єдиної – це упасана-йога. Досконалість в упасані приносить всеможливі блага, радості та зручності, але упасана заради них не є йогою.

Якщо ви йдете таким шляхом, то упасану слід звести до йоги, а себе потрібно переналаштувати так, щоб кінцевою ціллю була Махататтва та атма вічара (усвідомлення суті). Це можливо в будь-якому місці, тільки потрібно ціль вибрати вірну.

Ви знаєте, що вода є скрізь. Під землею її набагато більше, але щоб до неї дібратися потрібно викопати колодязь чи пробурити скважину. Ось точно таку ж скважину потрібно пробурити всередині себе. Слід здійснити деякі зусилля, щоб відправитися у внутрішній шлях. В них вашим провідником та помічником стане чітта, і це повинна бути гостро заточена чітта.

Спочатку зробіть своєю ціллю чітту, а потім коли досягнете успіху, постарайтеся відправитися до вищої цілі – ось це і буде називатися упасана-йогою. Рух в бік самадхі називається «сампраджняна-йогою», тобто тою, що дарує сампраджнята-самадхі. В той момент ви піднімаєтеся над будь-якими ріддхами та сіддхами, а всі ваші врітті заспокоюються. Так будете перебувати у вищій, чистій та священній формі – це називається джняна-йогою. Інша назва «асампраджняна-йога» чи асампраджнята самадхі. Це пік мудрості. Ось так у храмоподібному тілі досягається перша ціль і починається подорож у внутрішній світ. В цьому тілі існують точки (центри) для посилення п’яти відчуттів. Кінчик носа пов'язаний з запахом. Середній відділ язика – з дотиком, а задній – зі звуком. Ці центри так влаштовані, що, даючи вірне відчуття (відчування) грубого, тонкого та астрального тіл, вони можуть прокласти вам дорогу до атми. А коли досягнете своєї суті, то дістатися до чистої форми Вищої Душі буде не складно.

Ці центри легко розпізнати у фізичному тілі, а воно має прямий зв'язок з тонким, на якостях якого засноване. П’ять відчуттів, про які я говорив, мають фізичну природу, а отже, наділені якостями. Вічара (мислення) має тонку природу. З центрів запаху, смаку, форми, дотику та звуку найвідчутніші два: форми та звуку, – і саме вони найбільше задіюються у процесі ознайомлення з чимось новим. Так відбувається, бо очі легко бачать форму, а вуха чують звук. Ці два органи відчуттів мають активну, безпосередню природу. Звуки та форми своїм впливом самі захоплюють людину за межі світу. Тому вони також є практичними інструментами.

Після пробудження Кундаліні ви ступаєте на найважливіший шлях. На ньому зустрічаються декілька енергетичних центрів, які називаються чакрами – вони розміщені всередині сушумни. Ці сяючі центри ще тонші, чим описані вище. Ми знаємо їх під іменами: муладхара, свадхістхана, маніпура, анахата, вішуддха, аджня та сахасрара. Сушумна починається в районі ануса і проходить всередині хребетного стовпу вгору до району головного мозку. Зі всіх наді вона найголовніша, в ній домінує саттва. Вона наповнена світлом і наймогутніша. Це місце перебування (зосередження) тонкого життя і всеможливих сил та енергій.

Активність фізичного тіла обертається навколо життя тонкого світу. Сушумна – це велика ріка (маханаді). Вона є центральною серед всіх наді грубого та тонкого тіл, в ній розміщено багато тонких енергетичних центрів,  до яких сходяться інші тонкі наді.

Існує сім чакр, які ми інакше називаємо квітками лотосу. З них найважливіші чотири: маніпура, анахата, аджня та сахасрара. Яка найкорисніша для медитації і для кого – про це я розповім пізніше.

Ви напевно бачили, як копають колодязі в землі. Якщо копати вглибину, то будуть зустрічатися різні породи землі, а серед них чудесні копалини. З глибин земної поверхні з'являються алмази та дорогоцінне каміння. Точно так само, якщо ви будете занурюватися у глибини медитації, то багато там виявите. Під час глибокої медитації усвідомлюються грубі елементи, тонкі елементи, ахамкара та сяюча чітта – всі вони нижче, чим три гуни, і переживаються у стані самадхі. Грубий світ, речовина, яка складається з грубих елементів, предстане перед вами під час стану «вітарканугата сампраджнята самадхі» (вибіркова надсвідомість з грубим усвідомленням). Тонкий світ та матерія, яка складається з тонких елементів, розгорнеться, коли ви будете знаходитися в стані «вічаранугата сампраджнята самадхі» (змістовна надсвідомість з тонким усвідомленням). В обох цих станах зберігається платформа «я є» (ахамасми). Говорять, що це через дію «ананданугата сампраджнята самадхі» (усвідомлення блаженства у надсвідомості), після якого залишається тільки «асмітанугата сампраджнята самадхі» (усвідомлення відображеного на умі початкової свідомості в надсвідомості). Ось такі унікальні скарби світу досконалості сампраджнята самадхі доступні духовному подвижнику. Але я не збираюся писати про це далі, бо це буде обговорюватися, коли ми вийдемо на шлях пробудження Кундаліні. А зараз я просто натякаю, що все це постає перед подвижником, що крокує шляхом йоги.

Коли ви бурите землю в пошуках води, то проходите через шари різної породи. В якийсь момент ви добираєтеся до шару каменів, після якого, на кінець, починається змішана з піском вода. Щоб отримати чисту воду, її можна відфільтрувати від піску, а можна пробурити глибше, і тоді ви доберетеся до чистої води без домішок. Ось точно так само вам слід йти глибше, ніж вищеописані чотири стани сампраджнята-самадхі. Тоді, відшарувавшись від поверхні чотирьох якостей, душа звільниться від дії чітти, і тільки потім відбувається те, що називають зустріччю з душею (атмавічарою).

Це область розрізнення, чи внутрішня мудрість, інакше названа рітамбхарою. Тут немає наповненого сумнівами світу. Ніякі якості тут також не діють, бо три гуни активні і впливають тільки аж до Махататтви, яку ми також називаємо чіттою, чи чіданандою. До цього стану діє тяжіння та зв’язки. На даному етапі природа та її похідні залишаються, а три гуни перебувають у рівновазі в основі пракриті. Після п’ятого тіла залишається тільки Божественна Субстанція – це восьма сходинка йоги.

Йога – не така проста наука, як про неї думають люди. Медитуючи життя за життям, виконуючи велику садхану, отримується стан самадхі. Розуміння того, як діють різні якості, і до яких це призводить результатів, доступно на першій сходинці самадхі.

Воно формується при погляді вгору з внутрішнього світу у зовнішній, і потрібно обов’язково повернутися, діючи шляхом, який є основою для грубого та тонкого. Розуміння сходить під впливом упасана-йоги. А заради упасани-йоги над всім слід рухатися шляхом дій (карма-маргою), нам слід стати карма-йогами. Для джняни-йоги слід привести в рівновагу три гуни.

Життя – це йога. Життя без йоги не може бути життям. Щоб ви не робили – все це частина йоги. Але та йога, якою ми закликаємо займатися – це шлях досягнення повного щастя в житті. Якщо ви сіли заради отримання благополуччя, честі та слави, то все це доступно в сампраджнята-самадхі. Якщо у вас не вистачає любові до Бога, тоді просто залишайтеся на цій сходинці, купаючись у хвилях моря сансари (світу). Цей світ створений заради вас: йдіть та повертайтеся. Ви, звісно, можете спробувати зробити його своєю власністю, але він не зможе відправитися вслід за вами, бо світ – тільки інструмент. Це таттва одночасно інертна та наділена свідомістю, вона росте (еволюціонує) так само як і ви. Плоди дозрівають, потім їх зривають і сіють знову. Квіти цвітуть, а потім сохнуть. Ви рухаєтеся в тому ж напрямку.

Ось чому я хочу, щоб ви були йогами. У вас повинно бути тіло йога, розум йога, свідомість йога, а також душа йога. Тоді ваше життя дозріє, принесе плоди. Якщо ваше тіло не буде здорове, то воно перестане дружити з розумом. Якщо тіло буде хворіти, а розум буде базаром бажань, то життя стане проклятим: тіло стане ношею, а розум зведе з розуму.

Я застерігаю вас від цього. Не дозволяйте своєму тілу хворіти, не перевантажуйте розум, інакше станете божевільними. Також не приймайте все надто близько до серця, інакше воно зробить вас лютим, віддаливши від любові та добра. Не насолоджуйтеся життям надто, бо ваші печінка, нирки та мозок будуть приречені через перевантаження.

Ви багато працюєте, ви карма-йоги, але ви досі не зрозуміли сенсу карма-йоги. Перетворившись в роботів, ви не відчуваєте себе мандрівниками на дорозі життя; життя, подарованого вам Богом. Потрібно зрозуміти: ваш розум та тіло наділені силами, а всередині знаходиться унікальний скарб серця. Тіло – це не той інструмент, медитуючи яким потрібно заробити купу грошей, щоб стати мільйонером, добитися значимості у суспільстві чи прославитися. У світі було так багато мільйонерів: хтось вже його покинув, а хтось тільки готується це зробити. Час став рікою життя, він всім нам колись говорить: «До побачення». Але люди не зрозуміли життя, бо в них не було на це часу. У них немає часу, щоб стати йогом. Тому всі називають себе карма-йогами. Але ми всі тут карма-йоги, і всім слід постаратися зрозуміти, заради Бога усвідомити свою ціль життя – ту, що прихована всередині кожного.

Ви люди. Всередині кожної людини таїться святий, божа людина, а ви її не знаєте. Ви не можете дізнатися, хто обдарував вас своєю присутністю, хто зробив мандрівною по життю людиною. Ви не знаєте свого Творця, – того, за чиїм образом створені і чиї якості проявляєте.

Думаєте, що ви карма-йоги. Ви пізнали зовнішній світ настільки, що ці знання стали обузою. Повністю втративши себе в якостях зовнішнього світу, ви зовсім забули пізнати самого себе всередині, тому все ще називаєте себе карма-йогами.

Сьогодні машини працюють більше людей. Так що машини теж стали карма-йогами – через те, що ви створюєте сучасний комфорт життя. На своєму прикладі машини вирощують ідею капіталізму та комунізму. Але у машин немає ні споживання, ні насолоди: це звичайна карма-йога. Ваш манас – це творіння науки та мистецтва, але ви його втратили. Якщо людина працює наче машина, не можна назвати її карма-йогом. Робота заради посади, престижу, імені та слави – це не карма-йога. Якщо ви зможете виконати кожну роботу світу без якого-небудь бажання, тоді її можна називати карма-йогою. Все, від чого потрібно позбавитися – гординя. Зробивши так, ви нічого не втратите. Будь-яка робота, виконана з допомогою вашого тіла, органів, знання та благополуччя; кожне досягнення, всяка праця та її результат – все це слід присвятити Господу. Продовжуйте трудитися на своїй роботі, але робіть це без яких-небудь прив’язаностей та бажань – і тоді вона стане карма-йогою, а того, хто виконує, будуть звати карма-йогом.

Працюйте, наче машина: у неї немає ні гордині, ні прив’язаності до діяльності, ні бажань. Машина виконує тільки свою роботу без очікування якихось результатів, бо вона інертна: її активність виходить від вас. Всі результати її праці та виторг ви забираєте собі, бо ви з вашою наукою її створили. Ось точно так само плоди всіх своїх справ слід віддавати Господу, який створив вас. Станьте хорошими акторами: правильно проговорюйте діалоги зі сцени. Хороші актори змінюють себе так, як цього потребує роль, але це не зачіпає їхню справжню особистість. Будьте такими карма-йогами. Грайте свою роль, відносячись до світу як до ігрового майданчику. Не дивлячись на те, що продовжуєте виконувати свої обов’язки та інші справи світу, станьте від всього вільними, незалежними – і тільки тоді вас можна буде назвати карма-йогами. Присвятіть плоди Богу, залиште всі прив’язаності та продовжуйте трудитися.

Йог працює над очищенням внутрішнього світу шляхом залишення прив’язаності до діяльності, гордості та жаги її плодів. Він використовує своє тіло, органи, розум та ум. Якщо бажання направлене на плоди, то життя стає даремним.

В упасана-йозі слід злити воєдино всі врітті чітти та направити їх до однієї цілі. В цей час розум буде намагатися переключитися на що завгодно, бо він вміє любити тільки зовнішні об’єкти. Така любов народжується, коли в роботі присутня пристрасть. Для того, щоб розвинути неприв'язаність до об’єктів, слід виконувати роботу без ажіотажу. Карма-йога без упасана-йоги неможлива, бо як зажди необхідний елемент безпристрасності, а стан безпристрасності досягається тільки завдяки медитації. Ця якість зріє разом з глибиною дхьяни. Дхьяна – це частина упасана-йоги. Таким чином приходить розуміння, що для досконалості в карма-йозі потрібна упасана-йога, а для того, щоб виконувати упасану-йогу карма-йога вкрай необхідна.

Це відбувається наступним чином: у світі не існує матерії, яка не утворена змішуванням гун саттви, раджасу та тамасу. Тому вкрай важливо, щоб у житті були присутні три відповідні гілки йоги: джняна, карма та упасана. У формі тамасу упасана-йога надає концентрацію чітті, і коли там у формі раджасу з'являється карма-йога, то наступною у формі саттви повинна бути джняна-йога. Час від часу на перший план виходить упасана-йога, інколи – карма-йога, а інколи – джняна-йога – це залежить від відношення якостей саттви, раджасу та тамасу.

Тіло з п’яти елементів наповнене якостями. У тіла є безпосередні відносини з чіттою та праною. Тіло з п’яти елементів пов’язане зі всім світом. Душа та тіло знаходяться кожен на своєму місці. А відносини між ними вибудовує дихання. Дихання – це міст на шляху життя. Дихання – це також міст між рухом назовні та рухом всередину. Якщо дихання говорить тілу: «Прощавай», – це гарантовано означає, що життя його покинуло. Лишивши тіло одного з його органів, життя з ним не прощається. Але без дихання у життя немає шансів.

Дихання – це джерело любові, душі та тіла. Дихання – це точка їх з'єднання. Це той центр енергії, який називається Кундаліні. У неї дві форми. Якщо енергія з цього центру тече у напрямку тіла, то вона стає йогою сексуальної енергії, а якщо тече в напрямку душі, то стає Кундаліні. Подорожуючи до тіла, вона тече вниз, а прямуючи до душі – піднімається вгору. Там де вона зупиняється, життя затамовує дихання. В цьому напрямку потрібно обернути дихання.

Без потоку дихання у світі нічого не можна зробити, без застосування дихання ввійти у самадхі також неможливо. Після свого підйому Кундаліні прямує всередину з ціллю досягнути самадхі. Самадхі – це остання точка висхідного шляху. Творіння ж світу нисхідної подорожі – це секс.

У пробудженні Кундаліні найбільше значення має прана (життєва енергія). Глибоке дихання надає негайний ефект, тому була досліджена та відкрита наука пранаями. Йоги повинні старатися зо всіх сил вправлятися в диханні. Так можна навчитися його зупиняти і знову запускати. Але робити це потрібно вкрай уважно та обережно, бо пробудження Кундаліні – це наука життя. Дихання є життя. Його зупинка – смерть. Дихання – це ріка життя, перекриття якої викликає зупинку руху в чакрах. Існує дуже багато способів як за допомогою дихальних вправ підняти Кундаліні.

Те, звідки ви прийшли в це життя, сховано всередині Кундаліні. Подумайте, де зберігалася пам'ять багатьох життів? Ким ви були раніше, якого кольору шкіри, твариною, птахом чи людиною – про все вам розкаже Кундаліні після свого пробудження. Вкладіть всі сили заради глибокої дії та роботи дихання. Якщо вам хочеться дізнатися про деякі деталі інших життів, то потрібно пробудити Кундаліні.

Я вже говорив, що область дії четвертого тіла – це  психіка чи тіло розуму. Ви вже отримали тіло, яке здатне на дії (крії). Дихання пов’язане з роботою органів. Розум скріплений з думками, бажаннями, він ними гіпнотизується. Як застосовувати своє дихання – цьому ви повинні навчитися у свого гуру, бо під час практики пранаями змінюється ваша особистість, і в кінці ви зустрінетеся з самим собою – тим, хто ви є насправді.

Дихання дуже глибоко впливає на життя людини. Дихання робить особистість сильною чи слабкою. Застосування дихання – це особлива наука пранаями. Люди, які принесли цю науку, приховали її суть, тому все, що записано – це тільки підготовка. Багато крій передають особисто, а найголовніші та найважливіші моменти вчення зберігаються у пам'яті. Самовіддана праця пробудження Кундаліні – це віддана робота Шакті (енергії), а ціль шакті – створити натяг (напругу). Якщо в якийсь момент потрібно пробудити шакті, то необхідно створити напругу – тоді пробудження Кундаліні стане його завершенням.

Без напруги енергія не генерується. Кожен центр в потоці життя потрібно провести в стані напруги. Напругу потрібно створити в кожному грубому та тонкому тілах людини. Пробудження Кундаліні – задача не з простих. Сучасні вчені зіштовхують атоми один з одним, поміщуючи їх в поле напруги. При цьому заряд надається обом частинкам – від цього атомний ефект стає таким потужним. Зараз же ми говоримо про Кундаліні, а її природа набагато глибша. Щоб її досягнути на шляху життя прийдеться зірвати тисячі покривал, під кожним з яких виявляться сховані таємниці, більшість з яких – дуже особисті.

Є речі, про які можна розповісти дуже просто, але для більшості інших речей потрібен особливий момент (свій час). Ви всі садхаки. У вас у кожного своя особистість. Необхідно знати, в якій площині, на якому кроці розвитку і в якому тілі ви зараз перебуваєте. Кожен вибрав собі відповідний шлях: хтось шукає, копаючись у знаннях, хтось за допомогою асан, а хтось через карма-йогу. Є такі, хто займається раджа-йогою, дхьяна-йогою, джняна-йогою, санкхья-йогою,  бхакті-йогою, хатха-йогою, лайя-йогою та іншим. Поступово, з плином часу вони просуваються, і сахаджа-йога стає їхньою частиною. Ці назви з'явилися, щоб хоча б якимись словами виразити те, що відбувається.

Нехай буде який-небудь шлях. В розмові про пробудження Кундаліні вам потрібно усвідомити наступне: все, що обговорювалося вище – це грубе, а основа грубого – це тонке. Тіло також має грубу природу. Думки та дихання також грубі. Але все це сусідить – тонкою формою, яка є манаса шаріра (психічне тіло). Це тонша психічна форма світу грубих елементів. Що б ви не зробили – все впливає на тонку форму, бо вона в основі грубої. Тому, якщо хочете відправитися в невидимий, тонкий світ, прийміть притулок (живіть) в цьому грубому тілі та його елементах.

Я вже говорив про п’ять таттв та їхні основи в упасана-йозі. Зараз же тут слід чітко зрозуміти, що вам належить здійснити стрибок до найтоншого. Вам потрібно йти за напрямком до невидимої душі. Для цього спочатку потрібно проникнути в чотири тіла, очистити їх, а потім відправитися до п’ятого. У вас є всі необхідні для цього інструменти: ваші тіло та розум. Міст, який їх з’єднує – це ваші дихання та життя. Вам слід повністю підготуватися до того, що ви залишите своє тіло та розум. Вам прийдеться йти від відомості до того, чого не знаєте зовсім, і від мудрості до невідання. І коли ви пізнаєте непізнане – ось тоді це можна буде назвати зустріччю (зі своєю суттю). Але зараз, на даному етапі навіть не думайте говорити що-небудь типу: «Я усвідомив свою душу. Я став просвітленим, бо прочитав писання та прослухав про ціль йоги. Тепер я здатен проповідувати, адже я став майстром джняна-йоги.»

Для початку підготуйте себе до стрибка. Якщо ви зможете його здійснити, куди ви приземлитеся і буде душа. Це буде відчуття об'єктивної реальності, відчуття Буття. Це самадхі, і воно приносить вам самоідентифікацію з тим, хто ви є, але не з тим, як ви живете. Ви вже отримали життя, але воно як і раніше не пізнане. Це ваше буття, об’єктивна реальність. Самадхі – це стрибок і зупинка в пустоті, у великій пустоті – в тій, де закінчується рух життя. В самадхі життя не тече ні всередину, ні назовні: воно зберігає рівновагу. Для того, щоб отримати цю зупинку, точку спокою, необхідний одночасний стрибок і розуму і тіла.

Потік життя пов'язаний з диханням, через яке відбувається вся його активність. Життя – це частина дихання. Поки є дихання, є усвідомлення життя. Життя – це процес, пов'язаний нитками входу та виходу, процес окислення. Життя живе, поки є частиною дихання. Під час самадхі дихання зупиняється: воно не йде ні назовні, ні всередину.

Самадхі – це таке місце світу, спокою та відпочинку життя, де ви можете усвідомити своє буття, зустрітися зі своєю суттю, ідеєю себе. У стані самадхі не відчувається потреби у вдиху чи видиху: вони відбуваються там, де душа зустрічається з тілом. У самадхі ж все зупиняється. Диханню в нього не пройти. Навіть життя не може потрапити туди. Воно знаходиться  за межами життя та смерті; інакше кажучи, в ньому немає ні життя, ні смерті. Вища Душа – не життя, вона просто саме Буття.

У кожного з нас є життя. Поки ми живемо, ми будемо подалі від нашого буття. Але ми всі почали свій шлях життя звідти, тому якраз нам як мандрівникам життя потрібне дихання.

При досягненні стану самадхі дихання зупиняється. Люди, ви не можете знати про зупинку дихання, бо це не якесь переживання: воно просто зупиняється. Дихання відбувається саме, і якщо ви здатні його зупинити, то це вже практика. Воно входить всередину та виходить назовні, являючи постійне переживання життя, якому потрібен кисень для тіла. Чим глибше ви будете занурюватися, тим більше будете отримувати пустоту. Це за межею смерті, а також життя.

Ваші процеси вдиху та видиху будуть продовжуватися доти, поки Кундаліні всередині не пробудиться – так відбувається, бо, подорожуючи життям, ви прив’язані до фізичного тіла. Кундаліні знаходиться у тілі розуму, яке є четвертим тілом, а також тонкою складовою життя.

Коли Кундаліні пробудиться, то ця фізична форма стане нерухомою та недієздатною. В тілі не буде необхідності: почалася ваша внутрішня подорож, так що тепер йому потрібно менша кількість повітря. Поступово дихання зупиняється саме собою: вам нічого не потрібно для цього робити. Енергія направилася всередину, і вона проникне в тіло душі. Тілу душі дихання не потрібне, бо буття не обтяжене процесами життя чи смерті.

Самадхі – це глибокий пошук об’єктивної реальності. Самадхі – це небо, самадхі – це море. І, пробуджуючи Кундаліні, нам слід зануритися в нього для подорожі в глибину. Хвилі, що здіймаються – це життя моря. Спочатку в моря не було хвиль – воно було тихе та спокійне – це стан і є справжня об’єктивна реальність моря, його суть, його буття. Спочатку на морі не було ніякої напруги, ніяких хвиль.

Разом з хвилями почалося життя. І те й інше відбулося в один момент. Хвилі здіймаються та обрушуються, і закінчуються після удару об берег. Ріст хвилі – це життя, а її закінчення – смерть. Таке життя. Море перебуває у своїй об’єктивній реальності, і ця рівновага може бути досягнена в самадхі. Заради пробудження Кундаліні мені слід повідати вам про те, як застосовувати дихання.

Кундаліні – це енергія життя, а також центр всіх енергій. Але це не душа. Якби вона була душею, тоді б не перебувала, згорнувшись калачиком в сушупті (глибокому сні). Кундаліні також не є тілом. Тіло – це фізична матерія, а для того, щоб приводити в рух фізичну матерію, потрібна енергія. Кундаліні – це центр всіх енергій. Енергія – це шакті, а шакті – це прана (життєва енергія). Прана – це не дихання, а самодостатня інертна субстанція, завдяки якій відбувається дихання та інша активність живого тіла.

Кундаліні – це шакті, тобто теж прана. Завдяки прані, яка рухається під час вдиху та видиху, створюється активність тіла. Кундаліні разом зі своєю безмірною силою перебуває в основі сушумни. Ми називаємо цю енергію живою, бо живемо самі. Прана – це енергія життя. В будь-якій живій матерії активно діє прана – тільки тому життя відчувається. Прана народжується з прани та зливається теж з праною.

В розширені цього всесвіту важливу роль грає небесний світ. Але найбільше енергії виходить з прани. Прана – це міст, рух та життя. Якби у світі не було прани, то не було б нічого. Все рухоме та нерухоме, вся природна матерія без прани стає недієздатною. Прана визначає термін життя будь-якої живої істоти. Прана – це і шлях розвитку життя і його зупинка. У цього світу теж є свій «вік», протяжність якого визначається виключно праною.

Вітер прани є причиною народження, старіння та смерті будь-якої істоти. В залежності від поведінки та діяльності людини в ній працює прана десяти різних видів, які мають свої назви: прана, апана, самана, удана, ваяна, нага, курма, крікара, девадатта та дханамджая. Всі вони природним чином виконують свою роботу.

Вітер прани змушує тіло вдихати та видихати через ніздрі та рот. Ця прана сконцентрована у верхній ділянці тіла: від серця до носу. Вся життєдіяльність верхніх органів знаходиться під керівництвом прани-вайю.

Вітер апани виводить назовні кал з анусу, сечу з сечостатевої системи, сперму з яєчок та дитину з утроби. Він також відповідальний за роботу талії, стегон, колін та іншого. Місцезнаходження апани – від пупкового центру до основи ніг. Вся життєдіяльність нижніх органів знаходиться під впливом апани-вайю.

Вітер самани перебуває в центральній частині тіла, починаючи з пупка та закінчуючи серцем. Він також несе відповідальність за перетравлення та засвоєння, розділення їжі та води. Завдяки йому харчові продукти, води та соки перетворюються в кал, сечу, сперму та інші складові.

Початкове місцезнаходження вітру вьяни – над статевими органами. Проникаючи звідти у всі наді тіла, артерії, вени та нерви, він контролює їхню діяльність. Він відповідає за рух крові по всьому тілу.

Вітер удани розміщений в шиї та направлений до голови. Завдяки удані росте тіло. Тільки за допомогою вітру удани існують відносини між індивідуальним життям та колективним, чи, інакше кажучи, завдяки йому фізичне життя з’єднується з тонким. Під час смерті тонке тіло покидає фізичне і зі всіма своїми якостями, бажаннями, самскарами та прарабдхою проникає у черево для наступного народження – все це відбувається завдяки виключно удані. Йоги, які перебувають у стані самадхі, забирають удану-вайю з собою: з його допомогою вони виходять з фізичного тіла для подорожі іншими локами.

Крім вищеописаних, діють також й інші упавайю: нага активується під час блювоти, курма задіяна при моргані та руху очей, крікара – супутник носоглотки в чханні та кашлі, девадатта активна під час сну та позіханні, дханамджайя забезпечує харчування та догляд за тілом при житті та після смерті.

Прана знаходиться в районі серця, апана – в районі анусу, самана – в районі пупка, а удана – в шиї. Вьяна поширена по всьому тілі.

Прана-вайю рухається від серця до отвору носа. Апана-вайю працює зі всім нижнім відділом тіла. Самана-вайю представлена в області пупка: вона надсилає перетравлену їжу та сік каналами до всіх органів.

Не тільки груба, але і тонка складова потребує вітру прани. Тонкі органи відчуттів та внутрішній світ теж потребує прану: без неї вони теж не можуть діяти. Повітря, вогонь, вода та земля – всі народилися з акаші. Увесь Всесвіт, включаючи зірки, планети та Сонячну систему створений за допомогою прани. В кожному атомі світу є напруга. Їхня дія ґрунтується за енергії прани. Людина, яка здатна керувати праною за своєю волею, може контролювати роботу кожного органу свого тіла. Прана-вайю та апана-вайю – це два вітри є важливими інструментами у вправах йогів. Деякі йоги спалюють прану в апані, деякі навпаки апану в прані. Є такі, хто контролює рух одночасно і прани і апани, та виконує пранаяму парайяну. Парайяна – це кумбхака (затримка), яка зупиняє життя.

Пропонування прани апані називається «пуракою» (вдихом). Відповідно, жертва апани прані – «речакою» (видихом). Вітри прани та апани течуть кожен у своєму руслі. Але береги цих двох рік можна об'єднати. Крім них існують інші шляхи руху прани в тонкому тілі. В ньому існує сімдесят дві тисячі наді, з яких чотирнадцять мають принципове значення. З цих чотирнадцяти можна виділити три головні: я розкажу про них.

Кундаліні, що всередині кожного з вас – це несвідома енергія, яка перебуває у глибокій дрімоті. Вона пробуджується садхаками та йогами. Для побудження цієї сплячої енергії існують свої інструменти, і ці інструменти – вітри прани. Кундаліні дуже легка. Вона не пам’ятає про свою силу, так само як і син вітру Хануман: поки її не пробудить прана-вайю, вона про неї не підозрює. Таким чином, для пробудження Кундаліні потрібне чисте паливо, яке містить зовнішній кисень. Та кількість, яка знаходиться всередині вас зараз – її недостатньо. Всередині вашого топлива багато вуглекислого газу, який діє на Кундаліні як снодійне, спонукаючи її залишатися у глибокому сні, сушупті.

Вуглець – це не той елемент, що живить життя. Таким чином для пробудження цієї Махамаї необхідно все більше і більше прани. Чим більше кисню буде знаходитися всередині вашого тіла, тим відповідно менша буде дистанція між потоком життя та Кундаліні. Кундаліні та життєва енергія знаходяться на значній відстані, адже вони ніби дві ріки. У вітру прани своє особливе призначення: завдяки йому функціонує все тіло зі всіма каналами. Тому спочатку потрібно наповнити тіло повітрям прани. Для того, щоб життя відчувалося яскравим, слід робити це з хорошою швидкістю. Дозвольте вітру прани знаходитися скрізь, бо прана-вайю – це ваше життя. Це остання видима ззовні (яка сприймається зовнішніми органами відчуттів) частина людського життя. Вона має фізичний характер. Прана – це не тверде тіло, це потік, її не можна утримати (помацати). Тому, якщо ви хочете змусити Кундаліні пробудитися, спіймайте такий момент, коли багата киснем, який живить життя, прана буде легкодоступна в потрібному об’ємі.

Ріши вибирали місцями духовних практик береги річок, гори та ліси Гімалаїв. Час рано-вранці, перед сходом Сонця був відмічений як найбільш значимий для вправ йоги, бо в цей час доступна велика кількість прани в найчистішій формі.

В сучасних містах повітря настільки забруднене, що навіть важко дихати. Але якщо в подібних місцях дихати киснем у вранішній час, то це буде благо для всього тіла. На сході вранішнього Сонця земна атмосфера неймовірно змінюється, бо все прокидається від сну. В такий час отримується унікальний досвід. Цей незвичний момент відмічений як найкращий час для молитов, читання, кіртанів, бхаджанів, йоги, медитації та іншого.

Медитуйте на цю енергію, і, завдяки медитації в неї проникне кисень. Чим більшою кількістю прани ви наповнитеся, чим більше попрацюєте, чим більше виконаєте – тим сильнішим буде тиск крії, тим швидше буде пробудження Кундаліні. Все перебуває в готовності з перших днів і все знаходиться всередині, але без якої-небудь дії саме воно не підніметься. Якщо в лампу життя не підлити олію кисню, то вона не засвітиться. Без неї ніяка внутрішня частина не зможе пробудитися. Але коли лампа світить, то освітлюється увесь простір. Точно так само, коли прокидається Кундаліні, також прокидаються всі органи тіла, а внутрішня суть освітлюється.

Життя повинне палити вітер прани. Життя – це гра прани-вайю. Там, де до неї є великий доступ – там більше щастя. Скрізь, де є рух, повинна бути присутня прана, і вона повинна спалюватися: у рості дерев, у світінні Сонця, Місяця, вогню. Оскільки ви наділені життям, то використовуйте більше прани, кисню: життя стане простішим, врівноваженим та щасливішим. І тоді глибоко спляча в сушупті енергія Кундаліні стане вашим другом та складе компанію.

У ваше тіло увійшло колись нове життя, ви отримали енергію – все це тільки завдяки прані.

Спочатку я теж цього не розумів. Просто мені це дуже подобалося – проводити своє дозвілля, гуляючи горами, сидячи на берегах річок, водоймі, фонтанів, на вершинах пагорбів мого села – я робив це, коли навчався у школі, коли жив в батьківському домі, навіть під час служби в ВПС. Не можу стверджувати, що займався в ті моменти медитацією, але можу точно сказати, що вона траплялася зі мною. В той час я був далекий від молитов, йоги та медитації: мені подобалося грати у футбол, бігати, карабкатися по горах та їздити на конях – все це було частиною мого життя.

Коли я прийняв санньясу, я отримав Гімалаї. От тоді й вийшло зрозуміти про енергію життя. Я став частиною Гімалаїв. Місцями моєї садхани були унікальні печери та природні водойми. Багато хто живе там без їжі, харчуючись завдяки прані. Я бачив їх та відчував унікальність їхнього життя. Коли людина живе в долині Гімалайських гір, вона стає незвичайною.

Її життя стає простішим. Всі неприродні потреби життя автоматично закінчуються. Бажання змінюють свій напрямок: все відбувається саме – не потрібно нічого робити спеціально. У місті тіло стає важким, але в печерах і на берегах гімалайських рік воно легке ніби свіже повітря. Коли я проходив через села Гімалаїв, за мною намагатися піти люди, але в них не виходило: відстань, яку я проходив за день, вони покривали за три.

Зрозумівши з часом, що і як, я можу тепер сказати, що благословення Кундаліні перебувало зі мною з самого дитинства. З дитинства вона обдаровувала мене своєю радістю. Тільки тепер я розумію, що саме ця сила давала мені величезну радість життя та впливала на формування моєї особистості. В колі своїх друзів я з дитинства користувався популярністю, і неважливо, відбувалося це на ігровому майданчику, чи на полі бою. Скрізь мені було даровано щастя, високий статус, засоби та ріки любові. Матір Кундаліні велика, і життя без неї не має сенсу.

Обов’язково пробудіть цю енергію – адже тоді пробудяться всі надприродні органи, і сила манасу буде за межами Всесвіту. Ви напевно віддані сучасній науці, вражені її дослідженнями, але людина сьогоднішнього дня повинна на хвилинку зупинитися та задуматися.

В давнину наші ріши та муні знали набагато більше сучасних вчених, просто їхня мова та модель вираження думок була інша. В той час то була містична мова, і сьогодні вчені теж відносяться до нього, як до містичного. Наука досліджує, як зрозуміти мову пуран. Та мова проявилася як образ божественної мудрості. Зустрічі з девами, деватами та аватарами в писаннях мають образний характер.

Потрібно навчитися розуміти мову пуран. То не просто історії – то особистий досвід ріши та муні. З незапам’ятних часів вони приховують в собі величезні знання і зараз вчені намагаються їх зрозуміти (розшифрувати).

Наука душі знає мову йоги. Йоги знають науку тіла, і повністю володіють наукою манасу. Наділені силою розуму люди, знищують всі перешкоди на своєму шляху, бо ніщо не може встояти перед силою психіки.

Я сам особисто користуюся нею. Отримавши доступ до екстрасенсорних органів, я зрозумів, як працюють ментальні вібрації. Сучасна наука говорить, що Земля обертається навколо Сонця, і один оборот триває триста шістдесят п’ять днів: стало зрозуміло, що таке день та ніч. Зараз вченим доступно багато інструментів. Але хіба були подібні інструменти в ті далекі дні? Однак, вчені давності теж знали  арифметику – попередницю науки. І вони своєю мовою також знали все про влаштування Всесвіту. І вони знали про внутрішнє тіло та володіли всіма неспростовними доказами (доведеними дослідами).

З найдавніших часів ріши говорили, що у Сур’ї є сім різнокольорових коней. Сучасні вчені говорять теж саме: коли сонячний промінь проходить через призму, він розділяється на сім кольорів. Яка різниця між цими твердженнями? Різниця тільки в мові та розумінні. Та мова психічного тіла, вона старша за пуранічну еру. Вона може проникати на великі глибини. Але як це пояснити простому обивателю? Які інструменти чи засоби у них були, щоб піднятися над світом та намалювати його картку.

Ця таємниця зберігається всередині людського тіла. Ментальні хвилі людини можуть проникати у Всесвіт. Ментальна сила – це величезна енергія. З її допомогою людина знає все про фізичне та тонке тіла, а також про науку створення Всесвіту. В розумі таїться дивовижна сила проникнення у внутрішню сторону. Всередині нас сховано рідкісний скарб: потрібно знайти його та використовувати. Все це – чудеса четвертого тіла людини. Просто уявіть. Припустимо, людина знає все про своє внутрішнє влаштування – наскільки тоді просто буде відшукати цей скарб?

Людина – це унікальне творіння (знахідка) Вищої Душі. Я повністю підтримую це твердження, то сам стараюся пізнати кожне дихання життя. Відокремлюючи одне від іншого, я побачив всі сім тіл. Я використав (вивчив) розум у всіх його станах. Я відкривав різні виміри цього розуму, і я бачив у своїх подорожах увесь Всесвіт.

Я відокремлено досліджував саттвічну, раджастичну та тамастичну свідомості. Об’єднавши манас з елементами простору, я літав Всесвітом. Я також окремо проробляв досліди з повітрям, вогнем, водою та землею.

Та головний інструмент всіх описаних досліджень – ось це тіло. Унікальність людського тіла потрібно пізнати обов’язково, і тільки тоді проявиться містерія життя. Поки внутрішні складові життя невідкриті, доти життя буде знаходитися в постійній дилемі, а людина – в страху ілюзії.

Страх - це бар'єр для духовного просування. Через страх багато садхаків так і не змогли здійснити стрибок і не дісталися до глибокого самадхі. Він також є причиною, чому ми не отримуємо ключ до чарівного життя. Але страх – це всього лише емоція. Коли діє страх, все тіло трясеться і намагається стиснути емоційне тіло.

Тіло бхави можна перетворити в любов. Під час страху ефірне тіло людини стискається, тоді як під час любові – розширюється. В любові є властивість поширюватися, в ній живе відчуття спасіння. Але страх – це шлях стиснення. Коли народжується страх, тоді стиснення діє на фізичне тіло: людина стає боязкою і здається, що все її тіло стало менше. Але це не так насправді: фізичне тіло не змінюється, зменшується тільки емоційне.

Але поступово воно починає діяти на фізичне, бо між фізичним, тонким та астральним тілами існує дуже тісний зв'язок. Якби його не було, то доступ до радості в житті був би закритим.

Таким чином ці три тіла повинні добре один з одним поєднуватися. Щоб це зрозуміти, нам слід бути свідомими. Поки людина не піклується про стан своїх трьох тіл, вона залишається звичайною несвідомою людиною. І в цьому головна причина, чому люди не здатні налагодити відносини між фізичним та іншими тілами.

Ви всі з допомогою своїх відчуттів і на повній усвідомленості повинні перебувати на пильній варті всіх своїх тіл. Не робіть нічого бездумно і без розуміння того, що відбувається. В наші дні життя перетворилося в буденність у всьому: в їжі, питі, сні, рості, русі, подорожі та іншому. Життя стало рутинне, це свого роду гіпноз, можна сказати, що це нестяма розуму подібно стану несвідомості чи сну.

Якщо ви не будете уважно ставитися до свого першого тіла, то усвідомлення другого тіла не буде теж. Якщо існує недбальство до ось цього фізичного тіла, то теж буде нехтування ефірного та астрального тіл, бо вони тонші. Якщо у вас немає усвідомлення стосовно видимого тіла, тоді як вона з'явиться щодо того, яке невидиме? Без спостереження та усвідомлення неможливо встановити між ними гармонійні відносини. Всяке розрізнення та гармонія створюється тільки пильністю та усвідомленням.

Під час сну вся створена рівновага руйнується. У несвідомості охолоджуються всі відносини. Ось тому вам всім з самого ранку потрібно приводити себе в гармонійний стан.

 

Йог живе або у першому тілі, або у п’ятому.

Він просто перестрибує з першого у п’яте.

Ніякого значення другому, третьому та четвертому тілам.

Досягнення п’ятого – це вихід за межі.

Можна з першого тіла дістатися до четвертого.

Але, щоб досягнути п’ятого, потрібно померти та йти.

І це та точка, де необхідна допомога гуру чи духовного наставника.

Глава 34. Пошук Істини

Субота, 19 червня 2021 19:59

Ви ж шукаєте Істину, а не безпеку. Пробудити Кундаліні життєво необхідно: інакше життя так і залишиться в кайданах. Заради пошуку Істини прийдеться зламати всі захисні бар’єри, всі системи безпеки, бо вони прив’язують вас до життя. Вибудовано багато неіснуючих насправді перешкод, при цьому тримають вони набагато сильніше, і потрапити в них дуже просто. Обман завжди легше прийняти – в ньому легко жити. Той, хто шукає простоти та безпеки, ніколи не зможе досягнути Істини, бо це довга дорога.

Лідери, міністри та воєначальники шукають легкі шляхи. Сучасні гуру та голови монастирів шукають те ж саме. Ніхто не бажає правди. Не відчуваючи себе у безпеці, вони прагнуть легкості. Вони бояться, бо ходять стежками брехні. Вони скували свої життя нечесними лозунгами, недобросовісними обов’язками та справами.

Для Істини не потрібні ніякі сприятливі умови. Вона безмежна, незалежна, збережена та не має страху. Тому ті, хто шукає безпеки, впадають у фальш. Ви, напевно, звертали увагу на садху, які стали гуру та богами, але які самі потребують захисту. Тобто після того, як стали богами, які пізнали власну душу, вони відчувають страх. Їм потрібний захист зі всіх боків. Люди, які наймають охоронців, не можуть бути шукачами Істини. Просвітленим і тим, хто чесно служить людям, не потрібна ніяка охорона.

Духовним подвижникам та відданим слід уникати безпеки. Але сьогодні такого не побачиш. Проповідники розповідають про Бхагавату: мудрість струмує подібно Ганзі; людина переказує Гіту та несе послання свободи, але сама потребує захисту, тому біля неї озброєні солдати.

Там, де немає захисту та більше незалежності, – там є своя воля та більш розвинута душа. Коли шукач наймає охорону, його границі фіксуються. Захист робить людину слабкою. До людини приходить марнославство (суєта), закінчується її незалежність. Ви напевно помічали, що служба безпеки великих владних лідерів примушує їх вести життя в’язня. Їхні можливості обмежені. Вони не можуть трудитися для народу. Вони недосяжні для простих людей. Вони ведуть життя, полишене правди.

А подивіться на цих аватарів, богів та проповідників, які одягнені в одяг божественних кольорів, вони благословляють народ на захист, але самі живуть в зоні безпеки. Хіба вони там не в тюрмі? У них немає такої свободи, щоб змішатися з рештою і пити й їсти, що хочеться. Якщо вони самі себе бояться, тоді як стали богами?

Мене завжди дивує бачити, як багато з моїх друзів в супроводі поліції проїжджають на червоне світло.

Один мій друг, який усвідомив атму, дуже популярний. Він їздить в оболонці з куленепробивного скла. Люди говорять, що він знає душу. Йому поклоняються сотні тисяч. Що ви відчуваєте, коли бачите, що людина, яка усвідомила свою душу, боїться за життя настільки, що потребує захисту? Це така нісенітниця – як її можна прийняти за істину? Як людина, яка сама потребує захисту, може дарувати її іншим?

Шлях пробудження Кундаліні подібний істині. Не потрібно ні до чого прив’язуватися, ні тримати під час руху чужу руку. Відчуття безпеки ослаблює стан розуму. Безпека – це перешкода для розвитку, для росту сили та волі.

У процесі пошуку істини не потрібен чийсь захист: потрібно тільки благословення якогось великого святого. Таке благословення не прив’язує і не сковує: в ньому зберігається повна незалежність одного від іншого (ніхто нікому нічого не повинен). Більшість релігійних подвижників стараються зв’язати себе подібним чином. Вони стараються створити узи відносин між учнем та учителем. В такому випадку між ними діє страх. Вони обидва починають думати, що не можуть залишатися відокремлено, і тому стараються бути один біля одного.

Для духовних подвижників, для патріотів своєї батьківщини, для її лідерів безпека – це сітка великих ілюзій. Садхака не отримує цілі, а у слуг народу просто не залишається часу для служіння своєму народові. Всі вони знаходяться у полоні гордої охорони. Моє послання призначене не для тих, хто займає високі пости лідерів країни, і не для тих, хто став Богом, аватаром чи садгуру, веде життя в’язнів. Мені хочеться торкнутися розумів шукачів істини – тих, для кого я розповідаю про основи отримання свободи без яких-небудь прив’язаностей на шляху. Пробудження Кундаліні перенесе вас через чотири тіла та відправить на шлях душі в п’яте.

Дорогі духовні подвижники, я хочу сказати, що якщо у вас з'являється необхідність захисту хоча б на день, отже – ви віддаляєтеся від свого шляху. Шукачам не потрібен ніякий захист: вони повинні бути незалежними. Для того, щоб розкрилася душа, щоб стати сильним та безстрашним, необхідно зруйнувати всі стіни.

Приймайте допомогу, але не заради своєї безпеки. Приймаючи допомогу, завжди йдіть своїм власним шляхом. Чому, відправляючись на пошуки істини, ви переживаєте за своє життя? Ви повинні бути готові померти за це! Якщо у вас є страх, тоді буде бажання щось утримати. Кажуть, що людина, яка тоне, чіпляється за кожну соломинку. Але вона ніяк їй не допомагає: соломинка тоне разом з людиною. Ви створюєте собі гуру, бо хочете, стискаючи його руку, відчувати себе в безпеці. Це ознака наповненого страхом розуму. Ви ж шукач! Тримайтеся подалі від бажання вибрати безпечну дорогу, та рухайтеся вперед! Задача гуру полягає не в тому, щоб тримати вас, але в тому, щоб залишити. Справжній гуру не простягає свої руки учню, якщо той старається увесь час за них триматися. Вчитель дозволить вам зазнати невдачі. Після трьох-чотирьох падінь ви навчитеся стояти на своїх ногах. Для того, щоб піднятися, необхідно спочатку впасти. Для того, щоб  відпустити руку підтримки гуру, необхідно зустрітися віч-на-віч зі страхом невдач та помилок.

Для того, щоб знайти істину, ні до чого не прив’язуйтеся! В тому числі і до свого гуру. Адже це духовна прив’язаність, і вона дуже небезпечна. З її допомогою приходить духовна залежність. Це духовна залежність в ім'я духовної незалежності. (Будьте обережні!) В Індії служителів духа набагато більше, чим в будь-якій іншій країні світу. Тому вчіться, усвідомлюйте і рухайтеся далі з тим, що зрозуміли.

Віра ні від чого не залежить: вона ніколи вас не зв’яже. Але хіба життя, яке стало життям в ім'я віри чи релігії, не стає слабким (неповноцінним)? Релігія стала використовуватися, щоб тримати людей на прив’язі, - так вона перетворилася у бізнес. Спочатку релігія була вільною від прив’язаностей – вона була провідником на шляху до Господа. Але нині релігія залишила свої аскези, медитації, подвиги та пошуки пізнання Бога; тепер вона зв’язана з людьми і стала засобом експлуатації в ім'я служіння, самскар і прарабдхи.

Раніше дхарма була божественною структурою (даром). Тепер стала людською. В ім'я людства розум в основному вчиться копіювати суспільство. Якщо трішки задуматися, то не складно зрозуміти, як грає психіка в духовному світі. Все це гра розуму, якому дали імена душі та Вищої Душі. Такі назви як доля, насолода, самскара та прарабдха, – все це майстерність розуму. Той, хто став гуру, прекрасно сам знає, що дурить суспільство, бо не здатен сам стати Буддою, Махавірою, Шанкарачар’єю, Ісусом, Нанаком, Кабіром, Туласі, Ведавьясою, Шукадевою чи кимось ще. Але їм як і раніше цього хочеться. Так що ви будьте уважними до таких ігор розуму, адже вони всліпу продовжуються з самого дитинства.

В наші дні заведено закладати відносини між вчителем та учнем. Сьогоднішній учень завтра сам стане вчителем. Учень витрачає свій час, бо чекає, поки сам стане гуру.

Ця слабкість відбувається через те, що не розвинуте четверте тіло – обитель розуму. Між вчителем та учнем не повинно бути ніяких зв'язків. Вони обидва повинні підніматися вгору та отримати любов душі. Віра – це не узи, – це запрошення любові. Релігія – це подорож своїм шляхом. Любов незалежна, нічим не скута – це вільний шлях до пізнання своєї глибинної суті.

Сьогодні релігія – це гуманізм у грубій формі, наділений почестями та освітою. Релігія тепер пов’язана з поклонінням гуру, соціальним навчанням і сатсангами. Медитація – це шлях до усвідомлення себе, але тепер вона перетворилася в медитацію на особистого гуру. Релігія сьогоднішнього дня – це нетрі всередині та фальшивий блиск ззовні. Все це – сіті. Зросла значимість відносин між учителем та учнем, батьком та сином, чоловіком і дружиною, в той час, як шлях духовності закритий.

Для того, щоб підняти Кундаліні, необхідно стати вище цих зв'язків. Це неможливо, поки ви схоплені в сильці світу. Вам слід стати одним зсередини та ззовні. Слідуючи духовним шляхом, не потрапляйте у рабство. Якщо ви хочете, щоб хтось з вас став духовним прикладом для всієї країни, тоді рвіть всі зв’язки та крокуйте вперед довгим шляхом пошуку душі. Ніде не затримуйтеся. Якщо ви зможете пробудити сплячу всередині вас Махамаю, тоді станете багатим своєю душею (собою).

Не витрачайте свій час біля подібних вчителів та проповідників. Ніхто не знає, що буде далі, тому не витрачайте свій дорогоцінний час. Не слухайте тих, хто вас зупиняє. Просто думайте про те, що те, що ви шукаєте – це явно не ще одна прив’язаність. Ви шукаєте Істину! Чому ж зупинилися біля сітей мислення? Такі люди хочуть зробити з вас рабів. Вони зупинили всі шляхи вашого розвитку. Ваш рух до усвідомлення себе та самореалізації зупинено. А тепер подумайте, яким скарбом ви самі можете бути.

Ці люди вас просто спокушають, зображаючи, що можуть дати вам все. Вони щось вам дають, але навзаєм хочуть більше. Крок за кроком, вони витягнуть з вас увесь достаток, віру, благоговіння, служіння та смирення від повного серця, але взамін нічого не дадуть. Одного разу ви самі втечете. Таке трапляється в наші дні. Ви спіймані в їхню пастку, ніби риба в тенетах. Тільки після того, як втрапите у капкан, ви зрозумієте, що вас спіймав черговий розрекламований на ринку гуру.

Досі ще є час, щоб насторожитися та вибратися з їхній сітей – ви нічого від них не отримаєте. Передача енергії, шактіпатх – це не так просто. Передавати мудрість також не просто. Досягнути самадхі – це все одно, що випити океан, як це зробив ріши Агастья, чи підняти пагорб Говардхана, як Шрі Крішна.

Мудрі люди не дають обіцянок. Вони знають Вищу Душу. Вони надають важливість вашим власним вчинкам, і ніколи не дають оманливих обіцянок, що познайомлять вас з самим собою. Це особлива подія в житті світу і вона повністю має духовну природу. Мудреці приймають все, що відбувається, як Божу милість і не оцінюють власні вчинки.

Ви ж бачите, що люди набивають собі ціну. Говорять, що вони вчені чи реалізовані, чи аватари. Вони вшановують самі себе і примушують вас проповідувати перед людьми про їхню велич. Але той, хто пізнав істину, може запитати у них: «А «я» - це хто?» Адже Бог єдиний, хто насправді все робить.

Тому, залишаючись в миру, слід грамотно мислити, вірно тлумачити та бути добре підготовленим, бо людей, які вимагають щось від інших, все більше і більше. Місця, де кричать і проповідують так звані самодіяльні гуру, дуже небезпечні. Ви можете туди ходити, але не дозволяйте їм себе залякати. Завжди пам’ятайте, що всередині вас живе спрага істини і незадоволеність, і ви ж щось шукаєте. У вас є свої власні вимоги, а шлях призначений для того, щоб щось отримати.

Все це - васани (бажання). Кричачи та даючи у своїх проповідях оманливі обіцянки, вони самі посилюють свої васани. Коли ви остаточно в них повірите, тоді вони почнуть виставляти свої вимоги.

Стан шукача істини завжди повинен бути з вами. Не бігайте за тими, хто роздає обіцянки. Слід шукати тих, хто нічого не обіцяє. Нікому нічого не говорить, нічого не вимагає, просто продовжуйте спостерігати, що відбувається, – інакше потрапите у пастку. Подумайте, що відбувається, коли ви у своєму пошуку вимагаєте та просите: адже гуру, хто сидить вище, теж шукає того, хто б міг потрапити в їхні сіті, теж думають про це і вимагають цього.

Рухайтеся до своєї цілі, а не до чиєїсь. Що б ви не робили, робіть це від серця. Спочатку станьте готовими самі. В той день, коли ви будете готові – тоді все і відбудеться. Якщо ж ви не будете готові, то потрапите у пастку. Створіть себе самі. Зробіть себе достойними, і тоді зможете отримати щастя.

Виконуйте свої обов’язки та віддавайте плоди Параматмі. Не думайте про нагороду. Якщо будете думати про завтрашній день, то зіб’єтеся зі шляху. Пробудіть свою внутрішню суть: і в той день, коли вона зійде, все трапиться само – подібно тому, як щось само відбувається всередині насіння. В той день, коли насіння стає достойним, щоб розірвати себе на шматки, – народжується розсада. Коли бутони досягають своєї готовності, розкривається квітка. (На небі) з'являється Сонце. Так, це Сонце сходить, але бутони повинні бути готовими розкритися і, ставши квіткою, показати себе. Ваша садхана поки ще не готова до такого розкриття. Але тільки не сумуйте, бо Сонце сходить кожного дня. Спочатку підготуйте квітку всередині себе, і тоді, розкрившись, вона відобразить схід Сонця.

Не забувайте, що у світі ніякий горщик ніде ніколи не пустує. Такий закон природи. Будь-яку посудину, будь-якої форми та розмірів можна помістити куди завгодно, і вона буде заповнена в момент. Ви всі і є ці горщики. Думайте так і крокуйте вперед! Все залежить від того, яким типом горщика ви будете. Спочатку вам його потрібно спустошити, але вам і належить наповнити його. Свіже повітря заповнює кімнату тільки тоді, коли з неї виходить несвіже. Як тільки ви позбавитеся брудного повітря, свіже ввірветься в момент – цього навіть чекати не потрібно. Так ось, всі плоди отримуються таким чином.

Таке ж правило і у внутрішньому світі. Якщо ви дозрієте тут, то дозрівання почнеться там. Проблема тут в тому, що просто люди самі не готові, але вони з самого початку про щось просять. Ці просьби оманливі, бо відповіді на них відповідні. Відкрито так багато ілюзорних магазинів психічного розуму. Чудесні прилавки готові задовольнити будь-яку вашу потребу, починаючи з проведення робіт, надання послуг, перевозок і закінчуючи будь-якими видами матеріалів та іншого. В пошуку ж істини вимоги світу залишаються прихованими.

До мене приходили тисячі людей. Деякі говорили: «Махараджа! Так важко жити. (У мене стільки неприємностей). Будь ласка,  скажіть, як я можу запобігти весіллю своєї доньки?» «Хочу побудувати будинок. Навчіть, де взяти грошей?» «Ніяк не зачати дитини, вкажіть шлях!» «Будь ласка, благословіть мене, щоб я переміг у суді!» І я не зміг нікому з них нічого дати, бо вони стукали не в ті двері.

Час від часу я влаштовую вогняні яджни (жертвопринесення). Тобто я теж уважний до потреб людей. Адже, якщо бажання будуть виконані, то люди зможуть прийти до мене (в іншій якості), інакше у своїй більшість вони підуть до когось іншого.

Був випадок в Гургаоні, де проживає одна сім'я Ядавів. В ній багато братів та сестер, а також своя ділова компанія. Батько залишив у спадок величезну власність. Я часто відвідував їхній братерський дім, де всі члени сім’ї по-особливому відносилися один до одного. Поруч мирно несла свої води Ганга, і нічого більше.

Якось мені зателефонувала донька старшого брата й сказала, що з батьком трапився нещасний випадок: він не отримав серйозних травм, тільки зламав руку. В той день я летів до Японії, тому не зміг їх відвідати. Я переслав свої благословення телефоном її дітям і матері. Через декілька місяців повернувшись в Індію, я почув від людей, що той старший брат прийняв духовну посвяту від когось, хто володів чудесними силами. Мені стало смішно, тому я сказав, що відбулася підмінна цінностей, через що він прийняв ініціацію в іншого гуру.

Але відправившись до нового вчителя заради плодів, він нахапався неприємностей на все життя. Коли згодом мені прийшло запрошення, то, відвідавши його дім, я побачив, що на стінах висять величезні фото його гуру. Навіть у спальні замість колишніх зображень Бога та божеств висіла картина з його гуру. У всьому домі висіли виключно фотографії вчителя, бо той так вимагав. Його послідовники говорили, що він втілення самого Бога.

Пошуки Істини, Вищої Душі, миру та спокою – всьому цьому прийшов кінець. Тепер там було поклоніння гуру та його фото. Кожного понеділка збиралися його послідовники та співали йому хвалу.

Все закінчилося плачевно. Приготоване ним одруження виявилося невдалим, а дитина, яка народилася, – паралізована. Сам гуру піддався нападкам фізичних недуг, від чого провів своє проблемно-печальне життя, проходячи через діаліз та готуючись покинути цей світ.

Тому я наказую вам триматися подалі від подібних гуру, яким щось від вас потрібно, а також і від сліпих учнів. Можливо, буває, вони комусь дарують спокій та роботу. Тоді останні починають кричати про це на всі чотири боки: «Будь-хто, хто прийде до вчителя, досягне успіху в житті!» «Мій син влаштувався на роботу, моя дружина вилікувалася, а я сам вийшов переможцем з судового процесу!» «Мій магазин виріс в розмірах, тому бізнес та гроші будь-кого, хто сюди прийшов, виростають!»

Як правило, подібні плоди отримує один із тисячі. Але всі туди їздять і там залишаються. Я бачив, як за постановою влади була знесена будівлю ашраму, бо її будівництво було виконано не за правилами, незаконно і без жодних прав на земельну ділянку. Хоча  гуру ніяк не зміг обґрунтувати свої права, проте його магазин продовжував ефективно працювати.

Тому, залиште обхідні шляхи та задвірки та приготуйтеся до омовіння у своїй внутрішній Трівені (трьох каналах). Це стане можливим тільки якщо ви себе підготуєте. Допоки ви будете жебракувати? Те, що уготовано вам, іншим недоступне. Якщо ви самі дозрієте, то все потрібне доступне завжди, і воно обов’язково відбудеться. А поки не дозрієте – не відбудеться. І тільки тоді, коли це дійсно трапиться, ви усвідомите, наскільки сильно були сліпі. Те, що доступно завжди і скрізь, куди не піди – ви шукали цього, жебраючи від дверей до дверей.

Один сліпець поневірявся дорогами Найніталя, просячи милостиню (щоб люди допомогли та світили на дорогу). Він бродив вдень та вночі біля ламп, у світлі Сонця, полум’я та електрики. Але через свою сліпоту не бачив ні одного з цих джерел. По чиїйсь милостині він отримав зір та зміг бачити світло Сонця, свічок та електрики. Тоді він все зрозумів, сказав: «я був настільки сліпий, що не бачив ні одного вогню в той час, як світ насправді повний вогнів. Тепер я бачу, що світло повсюди.»

З вами відбувається теж саме. Ви не бачите ні одного світла, а тільки пітьму. Коли ваша Кундаліні пробудиться, тоді зможете бачити світло скрізь. Але поки вона не підніметься до кінця, повсюди будуть продовжуватися царство розуму, скрізь буде пітьма. Тому ступайте вперед! Приймайте благословення, говоріть їм «Намаскар» та залишайтеся на своєму духовному шляху. Ні в кого нічого не просіть: інакше так і залишитеся жебраками. Жебраки не отримають істини. Якщо почнете просити, тоді черговий власник придорожнього прилавку обов’язково запросить до себе спробувати товар. Там же ви залишитеся жебраком на все життя.

Тому продовжуйте йти своїм шляхом, назустріч до своєї цілі та залишаючи всі речі там, де їм слід бути. Ви неодмінно досягнете Істини і тільки тоді зрозумієте, що її нектар струмує завжди та скрізь.

Глава 33. Коротка довідка

Понеділок, 14 червня 2021 20:16

У п’ятому тілі ніякі знання вже не потрібні. Звичайна людина навіть не в стані досягнути його. Після досягнення п’ятого тіла починається виключно ваш власний шлях. Для розвитку перших чотирьох тіл можна вчити та застосовувати знання світу. Розвинути перші чотири тіла – не така складна задача. Інформація, яка нами отримана в перших чотирьох тілах – це всього коротка довідка. Бо ніяка наука чи пізнання не можуть увійти в п’яте, де вам прийдеться піднятися над всім людством.

Якщо ви його досягнете, то всі ваші справи тут втратять свою важливість. Будучи в п’ятому тілі, ви можете робити, що хочете. П’яте тіло – це шлях звільнення. Для світу воно недосяжне. Воно, а також те, що після нього – шосте та сьоме тіла – також є вашим власним шляхом.

Кундаліні – об’єкт четвертого тіла. Це психічний процес, центр сили (енергії). Вона перебуває в колодязі нектару, і її потрібно пробудити. Пробудивши Кундаліні та вірно використавши силу чотирьох тіл, її слід відвести до витоків. Вона може допомогти чоловікові познайомитися з жінкою всередині нього. А Кундаліні жінки здатна привести її на зустріч з внутрішнім чоловіком.

Кундаліні – ось справжня причина задоволення. Кундаліні дарує досконалість силам чотирьох тіл. Пробудивши та пропустивши через сім тіл, її слід познайомити з  Васундхарою (Землею). Людина зв’язана багатьма кайданами. Вона зв’язана відносинами та ілюзією світу. Вона також зв’язана почуттями, розумом та важкими психічними вузлами. Хтось скований любов'ю, милосердям чи повагою. Коли Кундаліні пробуджується, з'являється можливість порвати всі кайдани – і вона зробить це сама.

Глава 32. Кундаліні – Махамая

Понеділок, 07 червня 2021 17:35

Не можна точно сказати, чи знали люди про Махамаю з самих витоків цивілізації.

Це могло відбутися в епоху Ману і Шатарупи в Індії чи в еру Адама та Єви. Цивілізація змінювалася багато разів, адже вона залежить від релігії і від зброї, для яких в Санскриті одна назва – «шастра». Люди, у яких жив страх, зводили все до озброєння та амуніції. З іншого боку мудрість Будди, Махавіри, Шанкари, Ісуса та решти сильно змінила людей та навколишній світ.

Сьогодні все перетворилося в політику. Сьогоднішня людина не просто добре про все обізнана: за допомогою багатьох наукоємних пристроїв стала впливати на свідомість людей.

Матеріалізм процвітає. Навіть духовність піддалася впливу науки та матеріалізму. В минулому наука та релігія теж впливали один на одного, але вони не належали політиці. Сьогодні і те і інше – інструменти в руках політиків.

В наші дні політики стали Брахманом (Творцем), – ось чому йоги, святі, махатми, священники та гуру перейшли під їхній контроль.

Закони та правила природи непорушні. Але людина вийшла з рамок природи. Світобудова існує вічно – хіба може людина повністю її охопити? Природа – це Істина. Вона знається як Сатья Пуруша, душа, Вища Душа, Ішавара, Бог, вища Свідомість. Вона не закована в кайдани науки, людських законів та порядків. Її ж називають Махататтвою, чіттою та іншими словами, і нічого не може вплинути на її життя – вона не перебуває в чиємусь тілі. З незапам’ятних часів і по цей день махататтва та чітта знаходяться у своєму первинному стані.

Творіння та руйнування траплялися вже багато разів, і все у світі завжди підпорядковано їм.

Зверніть увагу на жителів будь-якої країни, яка знаходиться під впливом релігії. Можете порівняти з іншою будь-якою країною, де релігії немає взагалі. Кожен релігійний інститут заявляє, що тільки він є провідником, здатним привести людей до Істини.

Може бути, що через постійну зміну правителів, а можливо від семи сотень років рабства цивілізація Індійської культури прийшла в занепад. Релігія цієї країни піддавалася насиллю: з неї зірвали увесь одяг. Матхи та храми – те, з чим ототожнюється релігія Санатани, – були зруйновані, а священні писання спалені. Після отримання незалежності, політики, які керували долею Індії, не змогли повернутися до коренів своєї цивілізації. Тому вони почали доїти країну заради своєї вигоди – заради вшанування себе на світовому ринку. Індія стала їхньою здобиччю. Індійці не знають хто вони, не можуть себе ідентифікувати. І поки політики продовжують доїти, країна не зможе отримати свою релігію та мову.

З іншого боку – погляньте на інші релігії – ті, що стали світовими. Так відбулося, бо вони спочатку стали релігією своєї країни, стали вище політиків. Люди світу ніколи не дозволять зав'янути своєму Християнству чи Мусульманству: в цьому погляді вони всі одностайні.

Але сьогодні Індія як і раніше шукає свою культурну незалежність, все так само просить про самовизначення. Розтаскуючи країну, лідери переслідують свої особисті цілі. Вони просто забули, що життя дуже коротке. Але релігія – це не тимчасово. Природа – це не тимчасово. Забути свою країну, мову та релігію заради того, щоб досягти швидкоплинного успіху – це звичайна гординя. Хіба для цього Індії потрібно було ці шістдесят три роки незалежності, якої так в підсумку і не відбулося. В наші дні одні люди змінюють віру, а інші прагнуть релігійної війни. Лідери країни це заперечують, хоча все прекрасно бачать самі. Сьогодні країна занурена у кризу, і політки несуть повну за це відповідальність. Вони сприйняли незалежність, як щось те, що їм належить, через що зв’язали країну рабством, замість того, щоб дарувати справжню незалежність.

З плином часу все в підсумку стане його здобиччю. Не дивлячись на те, що вони зловживають сьогодні своєю владою, вони також відправляться туди ж, куди і всі. Через їхні дії на карту поставлена релігія та незалежність всієї країни.

Підростаюче покоління політичних діячів, філософів та вчених Індії зобов’язане пробудитися, їм слід усвідомити своє коріння, свою власну цивілізацію, культуру та мову, вони повинні зрозуміти, що є частиною цього. Релігія повинна берегти країну настільки сильно, що ніякий Джихад не народиться. І ніяке братовбивство тоді не буде її ослаблювати.

Як я вже казав, все людство, незалежно від статі та нації, перебуває в розгубленості через те, що відходить від Істини. Зрештою все повертається на круги свої. Ви прийдете туди, звідки був початий ваш шлях. Такий закон природи. Ви можете намагатися творити іншу історію, але вам все одно прийдеться повертатися. Не потрібно забувати, що всі ми крутимося в колесі часу.

Тому спробуйте забути на хвилину про все на світі і зробити хоч щось для себе справжнього. Світ і Всесвіт не такі маленькі, як вам здається. Ви можете стати великим промисловцем, міністром, прем’єр-міністром, президентом, чи ким завгодно, але ваша природа та тіло так і залишаться колишніми. Можливо, накрившись чужою простинею, ви і змогли забути про свою справжню віру та обов’язок, але ваша природа не змінилася.

Можете бігти куди завгодно, але коли прийде час, смерть буде близько – вона вас змінить.

Люди, подумайте на мить, чи досягнули ви спокою та щастя? Чи отримали все, що хотіли? Якщо ні, то чи хоча б досягнули своєї цілі? Ні, відповідь буде «ні» – бо ви так і не зрозуміли рух життя. Ви не співпрацювали з процесом еволюції душі. Ви самі залишили той шлях, який веде до миру, спокою та головної цілі.

Перед вами дві дороги: одна – природна, інша – штучна. Вибір за вами.

Все людство занурилося в дилему: яким життям жити. Природне життя ніяк не приваблює. В штучного ж, фальшивого світу, багато привабливих моментів, він може очаровувати. Але проблема в тому, що він не був даний нам з народження – він зовсім новий, вигаданий. І в ньому немає Істини, бо Істина завжди залишалася з природою. І в ній не було нічого такого, що спонукало розум на дурні вчинки.

Людина сьогоднішнього дня безпомічна, вона вимушена жити неприроднім життям. Куди б вона не йшла, скрізь знайде штучне. Кожна людина, чи то дитина, чи підліток з часом залишає свою природну поведінку, бо вимушена виконувати ненатуральну роботу.

Наука зробила увесь сучасний світ. Вона впливає на освіту та рух. Заради того, щоб вести незалежне життя, людина пішла далеко вперед. Але незалежне життя приносить так багато бажань, що їх неможливо втілити.

А ось птахи та тварини, кущі та дерева своєї незалежності не втрачали. Вони насолоджуються блаженством небес, бо не в стані щось сказати (заперечити), і вони нічого не втрачають. Кожен момент приносить зміни. Нерухомі об’єкти, такі як гори, зірки та решта, нічого про себе не знають: де вони знаходяться і що їм робити? Вони знаходяться в пустому космосі з самого початку. Вони не бажають ставати ні Рамакрішною, ні Буддою, ні Нанаком. Бо для того, щоб кимось стати, прийдеться щось втратити. Ви вже люди. І всі люди вже втратили те, що у них було спочатку. Кожна людина втратила свою власну природу і тепер веде неприродне життя. Таке життя – не справжнє життя. Якби це було так, тоді його пошуки давно були б вже завершені.

Люди, ви намагаєтеся стати святими чи духовними подвижниками та пробудити свою Кундаліні. Але є одне «але»: ви бажаєте отримати те, що було залишене вами раніше.

Вам було дароване життя, як на Небесах, але ви його втратили. А тепер намагаєтеся отримати його знову. Ви напевно помітили, що дерево чи гора не здатні ні від чого відрікатися. Вони стоять на своєму рідному місці. Їхня природа перебуває разом з ними. Вони нічого не втратили і не залишили. В нас інший випадок. Ви змогли все залишити, бо вмієте думати. Ви залишили свою натуральну природу, бо вона виглядає не так привабливо, як очарування штучного світу. Коли ж розум прийшов в пригніченість, то захотілося стати Нанаком, Кабіром та йогом. Вам слід змінювати життя.

Тепер вам хочеться володіти тим, що самі залишили. Натуральне щастя, унікальне життя і неймовірний досвід чекають вас на дорозі до рідного дому. Повернення в рідний дім – це як отримати благословення Небес. Коли ви йдете проти природи, ви втікаєте від самих себе. А тому ви починаєте відчувати потяг назад та хочете повернутися. Напевно кожен з вас відчував щось подібне під час чергового паломництва чи подорожі, коли ви йшли далеко від свого рідного дому: згадайте, як через декілька днів знаходячись далеко, як сильно ви починаєте сумувати за рідним домом! Ось точно такий потяг існує стосовно своєї первинної природи.

Це і є дорога додому. Коли ви відчуваєте втому та пригніченість, вам слід піти додому. Зворотна подорож починається з цієї Істини. Це і є головний потік ріки, та природна подорож людської душі. З цієї причини Будда та Махавіра залишили все. І ми, йоги, також в минулому залишили все.

Йдучи, спочатку він став Гаутамою. Будда був народжений Буддою, але йому прийшлося стати Гаутамою. І потім знову прийшлося з Гаутами перетворитися в Будду. У всіх наших випадках відбувалося приблизно подібне.

Дерева та кущі ні звідки не йшли: вони не залишили своєї натуральної природи. В цьому і полягає різниця між нерухомою матерією та людьми. Після народження, з розвитком тіла, розуму та ума кількість благодаті продовжувало зменшуватися. Ваша (природність) відійшла далеко. Тепер прийшов час залишити те, чому ви навчилися у школі, залишити все своє розумне знання, бо воно ненатуральне, а отже повинно бути відкинуте.

Поки ви це не залишите, ви не зможете ні зустрітися з собою, ні пробудити свою Кундаліні. Все тому, що ваш розум спіймав вас, ніби свого слугу, і ви знаходитеся під його впливом. Розум змушує вас працювати на його волю. Вам потрібно зрозуміти, що в цьому світі людина здатна знайти своє місце та здатна отримати розуміння.

Людина може робити вибір між добром та злом, і вона здатна зрозуміти. Людина може бути віруючою чи атеїстом. Людина здатна піти проти самої себе та досягнути повного самознищення. Вона може зруйнувати всю радість та щастя. У людини є така якість, що в один момент вона може когось любити, а в інший – його ж ненавидіти. Вона здатна друга зробити ворогом, і здатна навіть не вірити в існування Бога. Але все це неприродна поведінка.

Ось чому вам слід вернутися. Якщо ви хочете пробудити свою Кундаліні та відправитися на Небеса, то слід йти природнім шляхом. Довіра чиїсь істині – це не ваша віра. Вам слід йти разом зі своєю власною істиною. Довіра (дхарма) має таку природу, яка передбачає, що для того, щоб щось відбувалося, не потрібно нічого спеціально робити. Наприклад, річка тече, але вона не робить це спеціально, вона нічого при цьому не робить. Дерева ростуть, квіти наливаються кольором та пахнуть навколо. Всі ці речі відбуваються самі, вони нічого для цього не роблять. У них нема ні страху, ні думки, ні якої-небудь пристрасті. Вони всі природні, натуральні.

Коли ми росли в материнському череві, ми також нічого не робили. Щоб не відбувалося в ті дев'ять місяців – все було натуральним. Той період людини в дев'ять місяців – це стан самадхі, коли з одного боку відчувається, що все відбувається, а з іншого – нічого. Дитина всередині материнської утроби ніколи не відчуває такого страху, як людина. Вона там ніколи не думає, нічого не вимагає і вже точно не будує якихось планів. Всередині матері дитина самотня і вона прийшла туди зі світу порожнечі. Дитина прийшла по дорозі з невидимого світу у фізичну форму.

У природі і так все само відбувається, але ви люди, будуєте свій шлях всупереч природі. Гаутама зміг усвідомити це після довгої подорожі. Ті речі, які Гаутама отримав в житті – королівство, сім’ю, любов своєї дружини – все це було поверхневе. Всередині нього ж все було природно. Просто зверніть увагу на те, як ви спите: хіба ви стараєтеся дихати? – Ні, це відбувається саме по собі.

Вдих та видих – це природні явища і вони відбуваються самі по собі. Ви приймаєте їжу, але що ви робите потім, щоб її засвоїти? – Нічого. Всі дії відбуваються автоматично. Субстанція їжі трансформується та засвоюється організмом, відбуваються необхідні хімічні реакції, утворюється нова кров та інше – і все відбувається автоматично.

Чим би ви не займалися, все це не справжнє, поверхневе. Те, що відбувається всередині тіла – природно та вірно. Таким чином, ви думаєте, будуєте плани, день за днем щось досягаєте – від цього росте его (відчуття авторства), яке буде подавляти всю природність внутрішнього світу.

Такий ваш фізичний світ зі всіма властивими йому бажаннями, страхами та хвилюваннями, які живуть всередині вас. Для того, щоб стати таким, як Гаутама, Махавіра, Нанак, Кабір, Анасуйя, Гаргі, Міра та багато інших, необхідно зупинитися де ви є, і саме звідти почати свій рух назад. Ви повинні, пробудивши Кундаліні, вийти зі свого четвертого тіла та увійти у п’яте – тіло душі. Тільки так ви зможете стати по-справжньому незалежним від природи. Це теж ваше усвідомлення суті, розпізнання душі та самопробудження.

Ось чому я розповів вам про процес створення семи тіл. В побудові семи тіл задіяний увесь організм, включаючи пам'ять про багато народжень. Якщо в цьому процесі буде одна маленька недбалість, або на нього подіє хтось штучно, тоді еволюція людини сповільниться – вона буде довго жити без будь-яких змін. Стан логічного розуму, ума що насолоджується чи мандрівника психічним світом так і залишиться всередині такої людини.

Розрізнення за статевою ознакою існує тільки в перших чотирьох тілах. Після четвертого ж не залишається ні чоловіка, ні жінки. Самець та самка – це біологічні типи, їх можна розпізнати звичайною наукою про тіло.

Тепер слухайте, що я скажу, бо це напевно, вам не відомо.

Візьміть, наприклад, себе. Хтось з вас – чоловік, а хтось – жінка. Це всього лише визначення, але деякі визначення приходять до нас з мови науки та природи. Ідентифікацію приходиться виробляти мовою полярності: «позитиву» та «негативу», яка присутня у поведінці чоловіків та жінок, а також в потоці життєвих сил та електричних зарядів. Це життя – це і енергія, і хімічний процес. Що в житті б не відбувалося, – все є дією хімічних і фізичних процесів між позитивними та негативними зарядами.

Ви прекрасно знаєте, що ці два полюси не можуть залишатися в ізоляції один від одного. Плюс повинен перебувати з мінусом, і навпаки. І тоді тільки відбудеться життя Пуруши. Фізичне тіло Пуруши – це тіло чоловіка. Але наступне за ним – ефірне тіло, тіло бхави (емоцій) – це тіло жінки.

У жінок перше тіло, фізичне, має негативний заряд, а друге – емоційне – позитивний заряд. Чоловіче ж перше тіло природа створила з позитивним зарядом. Воно здатне нападати, застосовувати силу і старатися отримати насолоду. Але жінка ніколи не нападе, адже її насолода – це прийняття. Якщо жінка не хоче, чоловік, звісно, щось може зробити сам, але ось жінка сама без чоловічої волі не може нічого. Чоловіче тіло позитивно заряджене та рішуче, а жіноче – негативне і нерішуче. Мовою електрики негативний заряд називається резервуаром, сховищем енергії. В ньому зосереджена дуже велика енергія, але вона неактивна – це пасивна енергія.

Вона подібна силі Кундаліні, яка дуже велика, але при цьому перебуває у сплячому нерухомому стані. Точно так само в кожній жінці світу прихована сила, але вона не діє. Через це жінки у світі не можуть створити нічого для себе важливого. Дуже мало жінок винайшло щось в науці чи зробило якісь відкриття. Вони не написали великих поем і не створили відомих творів мистецтв. Причина в тому, що їхні тіла не наповнені рішучістю, а для того, щоб поглинати, шукати та відкривати, необхідна рішучість. Тому жінки перебувають у стані очікування і тільки народжують дітей.

Отже, у жінок негативне тіло, а у чоловіків – позитивне. Але там, де є негатив, завжди повинен бути позитив, інакше його там не буде, або він буде неактивний. Обидва повинні залишатися у зв’язці. З’єднанням двох утворюється чакра (завихрення). Таким чином, емоційне тіло будь-якого чоловіка – жіноче, і точно так само друге тіло будь-якої жінки – чоловіче. Ви напевно помічали, дивлячись на чоловіка з  великим мускулистим тілом, що, не дивлячись на всю фізичну міць, за ним часто ховається емоційно слабка особистість.

На довгій дистанції часу всі чоловіки зазнають поразки перед жінками, бо в жінці наступне за фізичним тілом – позитивне, тобто має чоловічу природу. Через це на довгі дистанції жінки набагато витриваліші, ніж чоловіки. Жінки можуть терпіти біль набагато довше чоловіків. Якби чоловіка попросили б народити дитину, він би просто не витерпів такого болю.  Дев'ять місяців виношувати дитину у своєму череві, піклуватися про підростаючу дитину, спати в мокрому ліжку та заспокоювати дитячий плач – таке можливо тільки для жіночої долі, але ніяк не для чоловічої. Причина в тому, що за сильною фізичною міццю чоловіка ховається його ніжне емоційне тіло. І через це жінки живуть довше чоловіків. А різницю у віці в чотири-п’ять років під час весілля намагаються підтримувати для того, щоб вберегти жінку від болю вдівства.

Рухаймося далі. Якщо ми розбираємо чоловіка, то третє його тіло – знову чоловіче. Це тонке тіло. А четверте тіло, тіло розуму – жіноче. Розділення на чоловіче та жіноче існує тільки в перших чотирьох тілах. П’яте тіло знаходиться поза статевих відмінностей: в душі немає статі. Тому коли пізнається душа, то стирається різниця між чоловічим та жіночим. Але для такого усвідомлення відчуття протилежностей залишається. Якщо так трапиться, що у шлюбі чоловіче тіло всередині жінки встановлює хороші відносини з фізичним тілом чоловіка, то сімейні відносити перетворюють в рай. А якщо чоловікові дістається така жінка, яка відповідає його внутрішній жінці, тоді одруження приречене на успіх, інакше – ні.

Якщо пробудити Кундаліні, то все стає набагато простіше. У минулому весілля відбувалися тільки при досягненні двадцяти п’яти років, а до цього всі дотримувалися цнотливості, під час якої їм давалося вчення про Кундаліні. Таким чином, до двадцяти п’яти років, у них майже завершувався розвиток перших чотирьох тіл.

Всі труднощі життєвого шляху народжуються на початковому етапі формування третього тіла, коли інтелект (розум), маючи розвинене друге тіло, хоче залишатися тим, хто насолоджується. В Європі, Америці та Японії шлюби не так успішні, бо у них сильно розвинуте тіло розуму. Надто багато роботи для логічного мислення. Функціонування третього тіла завжди заганяє у сумніви. Щоб такого не було, необхідно його розвинути в повному об’ємі (а не тільки як засіб знаходження шляхів отримання насолоди).

Глава 31. Тіло душі

Понеділок, 31 травня 2021 17:10

Отже, на шляху вашого життя з'являється п’яте тіло. Його черга настає після продовження відмітки у двадцять вісім років, а розвиток відбувається до тридцяти п’яти. Цей відрізок довжиною в сім років знаменує собою становлення справжньою людиною. Тобто людина досягає своєї повноти розвитку після цього етапу.

Але найчастіше це стає неможливим, бо навіть четверте тіло ще не повністю розвинулося. Досить небагато жителів світу просунулися далі четвертого тіла. Якщо ви пошукаєте, то здивуєтеся, дізнавшись, що серед всіх людей світу, які досягнули четвертого тіла, більшість повернулися до третього.

В нашому світі душу знають тільки як слово. Тут немає досвіду її переживання, вона як і раніше залишається лише предметом розмов. Цей стан намагалися досягнути тільки декілька людей. А ті, хто добралися до неї і потім повернулися, стали проповідниками, оповідачами про душу. Їхня дорога там і закінчилася. Їм здалося, що коли вони досягнули душі, вони отримали все. Але атма – це не головна і не єдина ціль в нашому житті. Якщо залишитися тільки біля душі, можна втратити Вищу Душу. Люди, які так зробили, не отримали Параматми. Вони не пізнали Бога і тому тепер розповідають, що немає ніякого Бога, ні Параматми, ні Брахмана.

Це як у випадку з людиною, яка зупинилася на першому тілі, коли вона заявляє, що ніякої душі немає. Просто вона закохалася в тіло і в фізичний світ. В її розумінні тіло – це все: якщо воно вмирає, то для нього все помре.

Люди тіла розуму точно такі ж. Для них душа – ніщо, а розум – все. Для них Бог – це чудеса. Їм навіть не віриться в існування атми та Параматми. А ті, хто дістався душі, теж говорять щось подібне. З їхньої точки зору душа – це все, а за її межами нічого немає, бо це вища обитель буття. П’яте тіло слідує за четвертим, на розвиток якого йде двадцять вісім років життя.

Четверте тіло найбільш значиме і в нього також є своя особлива значимість. Чим довше ви будете залишатися серед людей, у яких воно не розвинене, тим більше буде чудесним їхня думка про вас. Тобто четверте тіло більше значить. Але поки в четвертому тілі не пробудиться Кундаліні, доти ввійти в п’яте тіло дуже складно, подібні люди так і залишаються на рівні четвертого тіла. Більшість практиків нездатні пробудити Кундаліні. У четвертого тіла є багато чудесних сил та неймовірних можливостей. У нього є всі вісім сіддх, а ще воно володіє силою виявляти брехню. В ньому знаходиться область тонкого тіла, в якому відбувається увесь рух життєвої сили і вся наукова діяльність (логіка).

Енергія Кундаліні – це частина тонкого тіла. Поки вона не пробуджена, відправитися до п’ятого тіла неможливо. В наші дні більша частина садхани направлена на пробудження Кундаліні. Більшість садхаків прив’язані до йоги, інші мислять як сільські жителі, але ніщо з цього не здатне пробудити Кундаліні досконало. Всі зупиняються на чеснотах, які отримали від вправ йоги. Вправляючись в думанні, вони стають прив’язаними до психічної сили і вважають, що попереду нічого немає. Вони живуть в розумі та думають, що це і є їхній рідний дім. В такому випадку п’яте тіло, тіло душі, залишається непізнаним. Такі люди забувають, що на всяку активність тонкого тіла є своя причина, і за всіма його діями є невідана рука. Зустріч зі своєю душею можлива при пробудженні Кундаліні, при звільненні її від впливу четвертого тіла. Вся життєдіяльність тіла відбувається виключно завдяки душі. Атма прокидається, коли спить грубе та тонке тіло. Таке є астральне тіло. Воно знаходиться під впливом свідомості, ахамкара (гординя, відчуття «я») перебуває в ньому у формі насіння (зародків). Астральне тіло породжує розум. В ньому закінчуються всі дії, в ньому ж приховується его, яке ми називаємо «асміта», тобто суттю людини. Асміта – це і є карана шаріра (причинне, каузальне тіло). Під час свапни якість тамасу настільки починає переважати над раджасом, що тонке тіло вже не в стані проявляти активність, тому настає наступна стадія сну – сушупті. І в ньому присутня лише активність астрального тіла, а всі решта процеси завмирають. Будучи повністю обгорнутою тамасом, в астральному тілі відчувається потреба (в чомусь ще, крім себе), бо через пітьму тамасу там не може проявитися ніяке знання: ні внутрішнє, ні зовнішнє.

Таке наступне за четвертим тіло. Воно за межами вічари та бхави (мислення та емоцій), тобто для думок воно недосяжне. Воно за межами устоїв та обітниць (стереотипів і намірів). Таке тіло душі. Коли приходить смерть, шлях продовжується в тонкому тілі. Йому мільйони років. Перебуваючи в ньому, йоги подорожують з одного світу в інший. Багато йогів і санньясі віддають перевагу виконанню своєї садхани, живучи в тонкому тілі. Вони не хочуть користуватися фізичним, бо дії, які в ньому здійснюються в теперішньому, можуть вплинути на їхнє майбутнє, і тоді знову почнеться поневіряння у світі ілюзій.

Своїм подвижництвом в тонкому вони стверджуються в астральному, п’ятому за рахунком, тілі та отримують здатність до розрізнення. В ньому перебуває чітта, в ньому розум бачить душу. І в ньому ж знаходиться сенс самадхі. Тільки йоги, які занурилися в самадхі, можуть пересікти четверте тіло. Йогам в стані самадхі немає потреби піднімати Кундаліні. Своїм наміром вони можуть зберегти свої фізичні та тонкі тіла в сушупті, тобто в повністю несвідомому стані. Також йог, який перебуває в самадхі, силою свого наміру може підняти Кундаліні і провести її через всі чакри. Подібний досвід простягається значно далі психічного тіла. Такого йога не можуть втримати ніякі чари, чудеса і сіддхи. Після зустрічі з самим собою (Мокши), він здатен подорожувати до тіл Брахмана чи Нірвани (повного звільнення).

Маючи здатність до розрізнення, можна усвідомити різницю між атмою та чіттою (душею та свідомістю). Зрозуміти, що це чітта переживає зустріч з атмою. Не намагайтеся це уявити, адже це найчистіша форма душі (не розуму). Здатність до розрізнення є причиною створення стану сприйняття досвіду. Коли йоги залишають цей стан, то вони добираються до Параматми, яка нагадує атму, але за межами карана шаріри (астрального тіла). Такий стан самадхі йогів.

Концентрація під час такого самадхі збільшується настільки сильно і настільки сильно саттва витісняє раджас, що те, що відбувається, охоплює увесь прояв тонкого тіла. Його можливості розширюються, і воно тоді здатне об’єктивно побачити чи відобразити те, що відбувається. Все це трапляється після підняття Кундаліні, коли сіяння саттви стає явним, і вона входить в п’яте тіло, тіло атми.

Після проникнення у п’яте тіло потрібно ще сім років, щоб розвинути його повністю. Таким чином у природних умовах воно дозріває до тридцяти п’яти років життя людини. Але більшість людей не здатні його досягнути. Це обитель йогів, відданих Бога і подвижників високого рівня.

Перш ніж ми підемо далі, я хочу вам дещо сказати. Мені не хочеться зараз говорити про самадхі. Це сходинка розвитку. Це обитель та мистецтво йогів, за допомогою якого вони піднімаються вище по стежці життя. Але без досягнення самадхі звільнитися від четвертого тіла неможливе.

Джива вплетена в сіті ілюзії, вона зачарована нею. Життя – це акомпанемент до ілюзії. Духовна практика – це тільки інструмент звільнення від ілюзії. Друга складова – блаженство. Я відведу вас туди потім. Зараз же я зупиню вас тут, прямо перед тілом душі, караною шарірою. Вам всім потрібно знати декілька важливих речей, які будуть необхідні для подальшого просування.

Йога – це основа розуміння світу та творення. Щоб пізнати йогу, необхідно розуміння чітти (свідомості): знати що це таке, які у цього бувають форми, і які етапи її створення. Якщо всього цього не знати, то це буде схоже на гру на флейті перед (розлюченим) биком.

Все, що я кажу – не порожні слова. У  мене є цей досвід. І мені хочеться, щоб ви теж через нього пройшли. Це наука доведена і може бути застосована. Все це – особисті зусилля на шляху будь-якої людини. Якщо ви підете таким шляхом, то потрібно обов’язково навчитися вести життя в дисципліні, концентрації та відчутті свідка. І тоді він стане шляхом до самадхі.

Без самадхі зрозуміти це прив’язане до матерії тіло буде дуже складно. Без самадхі чітті буде важко пройти через переживання Брахмана.

Всі подвижники рано чи пізно приходять на шлях самадхі, але зараз не про це, адже це те, що трапиться потім. Я спостерігав пракриті та пурушу. Це два вектори творення. У спадному творенні основа природи залишається нерухомою, але вона дарує результат без необхідності злиття. Вона зіткана з таких трьох якостей, як світло, активність та інертність. Світло – це дія саттви, віри. Стхіті (нерухомість), чи інертність – це релігія розділення. Природа цих якостей така, що їхні похідні мають таку ж форму. Ось чому навіть їхня невеличка присутність дає відповідний результат. Іншими словами результатом саттви є сатт (істина), раджаса – раджа (сила), а тамаса – тама (пітьма).

Міркуючи подібним чином про будь-які матеріальні речі, можна зрозуміти, з якої якості вона пішла, яка природна основа в ньому закладена. Це означає, що ті гуни природи, які брали участь в її створені, так в ній і залишаються. Те, де формуються та мають результат ці якості, називається Пракриті (кореневою основою). Це не прямо, не опосередковано. Результати непроявлених якостей не обов’язково відчуваються людиною.

Другий прояв творіння – це пуруша. Пуруша необхідна для відчування і для самовираження (прояву). Відчуття – це прояв роботи якостей гун у відповідній їм формі, а самовираження – це суть власної форми пуруши. Рідко буває так, щоб буття саме проявлялося без якихось якостей. Найчистіша форма просвітленої матерії (саттвічної) завжди відмінна від інертної (тамастичної).

Його називають Ішварою (Владикою) через те, що він зв’язаний з інертною формою. У дживи є ім'я та визначення. У тамасу є свій прояв і він нескінченний. Нерухома матерія зазнає змін. Просвітлена матерія незмінна. Тамастичність – активна, водночас як саттвічність – неактивна. Всередині інертної матерії (тамасу) знаходяться всі знання, правила та систематизації.

Все це сусідить зі світлою матерією. Саттвична матерія – це причина тяги до пізнання. Її визначення в з’єднанні (в термінах) з тамастичною є всезнаючим, всюдисущим та всемогутнім. Завдяки природному знанню (стану) саттви пуруша отримує можливість сприймати результати взаємодії інших якостей. Ось приблизно так відбувається творіння всього світу.

Перша важливіша (вирішальна) похідна – це махататтва, тобто великий першоелемент. В ньому сильно переважає саттва, а раджас проявляється тільки під час дії. Тамас там дуже легкий. Простіше кажучи: саттва – це основа, а існування та стосунки на її фоні раджасу і тамасу символізує секс. Така перша вирішальна результуюча, яка називається махататтвою.

Так зароджується творіння. Це секс і завдяки йому був створений увесь світ. Це сім'я творення. Для йогів творіння настільки ж загальне, наскільки і особисте. Санкхья називає це колективним та індивідуальним умом. У Веданті ж колективний усвідомлений ум (Махататтва) називається Хіраньягарбхою, а індивідуальна чітта – це теджас. Вони є інструментами взаємодії (зустрічі) пуруши з якостями природи.

Манас, буддхі, ахамкара і чітта – це чотири різних стани, їх ще називають квадратом душі. Манас називається «розумом» за його здатність відокремлювати та розрізняти. Ахамкару називають «гординею» за егоїстичний характер. Буддхі зветься «умом», бо він здатен розуміти та приймати рішення. Чітту називають «свідомістю», бо вона наповнена пам’яттю та самскарами (звичними тенденціями).

Йоги, які зберегти звички (силою наміру), вбирають свідомість своїм умом і за допомогою йоги зливаються з умом у свідомості. Філософи Санкхьї, як правило, долають всю плутанину міркуванням ума, який дискримінує (відсікає зайве). Будучи орієнтовані на активні дії, йоги довели, що проникнення та зустріч може бути здійснена завдяки свідомості.

Чітта подібна дзеркалу, вона схожа на дзеркальну пластину. Вона здатна вловити будь-яке проявлення того, що може бути якось сприйняте. В ній знаходиться радість, горе та прив’язаність, а також плоди саттви, раджасу та тамасу. Ця супроводжувана самскарами чітта з тонким тілом переходить від одного грубого тіла в інше грубе.

Тобто, після смерті грубого тіла, завдяки тонкому тілу, чітта зі звичними тенденціями йде. Вона несе в собі прарабдху та самскари. В цей час ахамкара зберігається в чітті у вигляді зародка, а пуруша залишається простим спостерігачем.

Друга важлива складова – це ахамкара. Розділення на індивідуальне та колективне володіння відбувається тільки завдяки ахамкарі. Гординя – це друга з головних складових Махататтви і її ілюзії. Завдяки его, існують результати сприйняття.

Третя складова – це похідна ахамкари. Це одинадцять органів: п’ять представлені відчуттями (вухами, шкірою, язиком, очима та носом), п’ять – діями (руками, ногами, анусом, мовою та геніталіями), одинадцятий – це розум. Всі вони – це одинадцять основних складових того, хто сприймає розділення ахамраки та її перетворень.

Четвертою важливою результуючою сприйняття є п’ять танматр (потенціалів для п’яти елементів). Вони взаєморозділяються на танматру звука, танматру дотику, танматру образу, танматру смаку і танматру запаху. Такі всі можливі основні похідні розділення ахамкари.

П’ятою сприймаючою грубою основою результуючої є елементи землі, води, вогню, повітря та простору. Вони є грубим представленням танматри. Все це створюється завдяки поступовому спуску матерії саттви, раджасу та тамасу. Так в Ахамкарі п’ять елементів та одинадцять органів поступово перетворюються у п’ять грубих елементів, і поступово кількість раджасу та тамасу росте та починає переважати над кількістю махататтви. У п’яти грубих елементах раджасу та тамасу набагато більше, і їх можна спостерігати в тому вигляді, в якому вони є. Ми бачимо це своїми звичайними очима.

Вони завершили свою подорож до фізичного світу. Це шлях від найтоншої махататтви до грубого стану. Шлях назад до найтоншого має ім'я самадхі.

З пракриті народжується махат (велике), з махата проявляється ахамкара, з ахамкари створюється шістнадцять наступних органів: п’ять танматр, п’ять органів відчуттів, п’ять органів дії та манас. З п’яти танматр утворюються п’ять грубих елементів. Пракриті не перетворюється, вона залишається такою, яка є. Вона не створюється з чогось іншого, навпаки у неї існує здатність до створення.

Пракриті – це основа всього. Махататтва, ахамкара, п’ять танматр – ці сім елементів є самою Пракриті, це її видозмінна. Тобто вони народженні з Пракриті, є її проявами, але у них самих є здатність породжувати, тому вони також є Пракриті. П’ять грубих елементів та одинадцять органів – ці шістнадцять елементів є тільки проявом. Вони не Пракриті, бо не володіють здатністю породжувати інші таттви (елементи).

Ні Пуруша, ні Пракриті не є народженими. Пуруша необхідна для створення стану відокремлення і сприйняття. Вона однаково присутня у всіх якостях. Це одна з головних результуючих основної Пракриті та її складових. Пракриті та сім її проявів є первинними, тобто у них самих немає початку. Сім проявів – це махататтва, ахамкара та п’ять танматр.

Шістнадцять породжень – це одинадцять органів і п’ять грубих елементів. За допомогою них був вибудований увесь Всесвіт. Вони схильні до змін, хоча в потоці віків здається, що в них немає початку. Під час розчинення світу вкінці чи під час смерті вони переносять свою активність в астральне тіло і проявляються такими вже в наступному творінні чи перероджені. Такий потік і переміщення продовжується в кожному народжені і кожному творінні, і через це воно є безначальним, вічним.

Тепер зосередьтеся на найтоншому, бо це знадобиться в майбутньому. Подорож в проникаючому і сприймаючому вигляді починається з грубих елементів і йде до Махататтви. Завдяки союзу чітти з пурушею (душею), можна відчути результат дії кожної властивості (якості). Цей світ створений за допомогою властивостей. Зустріч з творінням зветься сприйняттям.

Це самадхі всередині самадхі, воно називається «сампраджнята самадхі» (досвід надсвідомості зі збереженням пізнання) ми застосовуємо його в кожній дії. Після сприйняття (гри, насолоди), тобто після зустрічі зі світом, створеним набором якостей, процес повернення в початковий стан є звільненням. Такий стан повного звільнення відомий як «асампраджнята самадхі» (надсвідомий стан без здатності сприйняття).

Самадхі в будь-якому його прояві – це дхарма чітти. Причина її непроявленості чи прихованості в тому, що вся наша поведінка (життя) протікає у формі проникнення у шістнадцять проявів грубого світу, в якому переважає тамас і раджас, а саттва витісняється.

Через це всі ваші розуми приковані до таких плодів тамасу та раджасу, як гнів, заздрість та іншим постільним інстинктам, які накрили вас з головою. У світі більше непослуху. Доля раджасу та тамасу росте від гордині собою. З'являється хвилювання, яке є ні чим іншим, як розладом балансу чітти, раджасу та тамасу. Звідси народжуються невігластво, сумніви та нерозбірливість. Така поведінка весь час перекриває тускле ледве помітне світло чесноти чітти.

У стані заціпеніння раджас стає головнокомандуючим і тоді виробляються такі якості тамасу, як сонливість, лінь та неуважність. Приходять раджасична нестабільність та непостійність. В такому розсіяному стані також намагаються прорости елементи справжніх саттвічних якостей, але вони не стійкі і змінюються на раджас.

Через це в розумі з'являється схильність приліплюватися до всякої речі, а можливість за допомогою концентрації чітти виділити з них головну залишається стриманою. Щоб виростити цю якість, слід рухатися вперед в практиці неприв’язаності (безпристрасності), тим самим пересікти тамас та раджас. Піддавшись саттві, ви отримуєте реальне знання про річ. Все це можливо тільки коли ви рухаєтеся прямо до самадхі.

Залишення усвідомлення первинної природи частинок і занурення у форму (тіло) зветься кінцевим результатом. Світ – це місце зібрання та взаємодії всіляких якостей; через це будь-яка матерія (річ) в кожен момент зазнає змін. Кінцевий результат буває двох видів. Перший називається «самья» (однаковий) – рівнозначне перетворення. Наприклад, коли молоко, навіть змінюючись, залишається молоком, це називається зміною типу самья (рівною). Другий вид трансформації – це коли молоко перетворюється у сир чи в інший його продукт. Така трансформація відрізняється за своєю природою, ніж вихідна пахта і тому таке перетворення має ім'я «вісама» (неоднаковий) чи «вірупа» (видозмінний), тобто нерівне.

Вісаму видно неозброєним поглядом і завдяки цьому можна здогадатися: якщо була вісама, то означає, мала місце і самья. Для такого перетворення вам на життєвому шляху належить пройти через практику самадхі. Спочатку зробіть зі свого розуму та тіла йога, і тоді тільки ваша внутрішня подорож почнеться. Всі прояви почнуть свій шлях, щоб зустрітися з початковою Пракриті. На цьому шляху немає омовінь, причастя та жертвопринесень. В такій подорожі всі однаково отримають самадхі: дорога шириться попереду.

Давайте знову повернемося до п’ятого тіла, тобто тіла душі, в якому чітта зустрічається сама з собою. Майже всі святі та подвижники говорять про душу, але це все – ментальні доводи. Активність розуму можна помітити (замірити). А душа – це просто слово без будь-якого значення, тому що ви люди, її не досягаєте. Поки ви цього не зробите, ваш шлях незавершений. Чи ви найбагатша людина у світі, чи найбільший філософ. Ви можете бути також великим проповідником, наділеним мудрістю чи закоханим у Бога святим, але ви не в стані отримати насолоду тої Сат-Чіт-Ананди, як не можете стати вільним від фізичних недуг.

Можна бути послідовником, відданим, хатха-йогом, прійя-йогом, раджа-йогом чи ким би то не було, але доти, поки ви не станете йогом душі, все це буде обмежено активністю четвертого тіла. Поки ви не розвинете силу свого наміру, доти ви не зможете досягнути самадхі. Поки за допомогою наміру не піднімете Кундаліні у своєму четвертому тілі, неможливо увійти в п’яте тіло душі.

Четверте тіло – це обманщик (шахрай). В ньому плетуться сіті думок, відчуттів, любові, відданості, віри та смирення. Плоди перерахованого також таяться в четвертому тілі. Ви задоволені його пропозиціями про світ і тому не в стані перетворити свою любов у море, спасіння у відданість – все це залишається прерогативою когось іншого. І це наділяє його унікальністю та авторитетом.

В такій любові та набожності присутні самовизначення та індивідуальність, але в ній немає життєвого шляху. У справжній же любові немає перешкод, а у відданості немає меж. Любов незалежна і губиться сама в собі. Любов сама все розуміє, сама дякує, сама росте (розвиває) і сама себе визначає. Любов не несе ніякої печалі, не конфліктує, не егоїстична (не шукає свого) і нікого не засуджує. Любов велика сама по собі.

Не злиться, не ненавидить, не бреше, не зв’язана тільки з внутрішньою суттю. У любові не буває компромісів. Вам усім потрібно зрозуміти сенс любові (що таке любов). Очі любові – це ваші очі, вона виходить з вас самих, а не з чиїхось очей. Зараз розповім вам одну історію, свідком якої був я сам.

Це історія про одну багату людину з Джайпура. Його дуже любила дружина, вона готова була на все заради нього. Але чоловікові вона не подобалася. Він був закоханим в тітку по її материнській лінії, витрачаючи на неї своє багатство, розум та тіло. Дружина добре про це знала, як знала і те, що тітонька любила її чоловіка тільки через багатство, і віддалася йому, обманюючи свого власного чоловіка та дітей. Своєю чергою багач віддавав тітоньці все з їхнього спільного з дружиною банківського рахунку. Як наслідок справи його почали йти погано, він захворів. І коли його кошти закінчилися, та нехороша жінка зненавиділа його. Не дивлячись на те, що стан його зіпсувався, і смерть вже підступила, він як і раніше був у неї закоханий.

Коли дружина виявила, що термін життя її чоловіка підходить до кінця, вона прийшла до нього запитати, чи залишилися у нього якісь невиконані бажання? Чоловікові було дуже соромно: він не міг промовити ні слова. Коли ж все-таки дружина наполягла на своєму, він нерішуче розповів їй про те, що хоче знову побачити ту погану жінку, яка його зрадила. Дружина настільки сильно чоловіка кохала, що вирішила виконати навіть таке останнє його бажання. І вона відвезла чоловіка в дім своєї тітки з боку матері.

Побачивши їх обох, тітка була вражена. Жінка розповіла їй, що вони прийшли виконати останнє бажання її чоловіка, якого вона так ніжно любить. Тітка відповіла: «Ти дивовижна жінка. Твій чоловік завдав тобі стільки болю, а ти продовжуєш до нього так добре відноситися!» На це жінка відповіла: «Ти вже низько опустилася в очах власного чоловіка та дітей. В обмін на багатство ви віддала все, що в тебе було. Ти впала навіть у своїх очах. Але я люблю свого чоловіка, так само як і раніше. У мене є своя сім'я, діти. І я несу істинну любов і пишаюся цим».

Пізніше чоловік видужав, але він так і не перестав ходити в дім до тієї поганої жінки, а його дружина померла, сильно кохаючи його. Чоловік теж не міг більше жити.

Ви собі можете уявити, що любов померла? В любові не існує заздрощів. Щоб пізнати таку любов, необхідно пересікти четверте тіло, зануритися в глибоку медитацію, спостерігати глибоку тишу. Любов променіє своєю власною силою. Ставши коханцем, ви тонете в любові. Любов впливає на вас.

Так відчували себе гопі зі Шрі Крішною. У них самих у серцях була любов. Тому ніхто ні на кого не ображався і не заздрив.

Любов – це найкраща прикраса. Любов завжди каже «Так», але відповідь «Ні» у неї також є, бо любов не сліпа.

Таке глибоке визначення любові. В любові немає місця хитрощам. Сенс (якість) краси полягає в любові. Ось чому я кажу, щоб ви не дозволяли душі залишатися словом на воді. У такого слова немає сенсу, воно несе тільки назву. Вам слід зустрітися з душею. Це  стане можливим тільки після того, як ви увійдете в четверте тіло і досягнете п’ятого. Четверте тіло як і раніше всіх вас тримає. Ви всі кохаєтеся, але у вашій любові є розумування, умови та бажання.

Ви займаєтеся поклонінням, але в тому поклонінні спочатку хтось присутній. Хтось сидить як гуру, шанований, бхагаван чи аватар. Ви займаєтеся йогою, медитаціями чи когось тримаєте у пам'яті, але ваші цілі вже намічені. Ви зв’язані бажанням досконалості та величі, через дію якого не можете вибратися з четвертого тіла.

Подібну прему, бхакті, йогу і дхьяну слід звільнити від чиїхось бажань. Все це повинно прийти на ваш ні від кого незалежний шлях і тоді він стане унікальним. Поки ви не звільните їх від своїх духовних зусиль, доти вони будуть вас напружувати, нести сумніви та надії, бо вони проходять шлях, щоб стати «кимось».

Зробіть любов мовчазною та дозвольте відданості виливатися з вашого серця. Нехай медитація сама стане небом. Вам слід бути уважним і стати закоханим у відданість. Будьте справжнім йогом і залиште все це, щоб йти прямо до душі. Дозвольте цьому просто трапитися і не намагайтеся контролювати. Не забирайте у них свободу, залиште їх на волі.

У любові є свої власні очі, а у медитації своя глибина. Якщо ви не потрапите в сіті четвертого тіла, тоді на шляху до душі не буде заминок. Бо первинне джерело всього цього є душа. Душа – їхній єдиний господар, у них немає своєї індивідуальності. Залиште їх серед їм подібних. Любов, поклоніння, йога, пам’ятання та медитація знають про самадхі. Все це подорож до самадхі. Не існує поклоніння особистості чи власній формі. Не існує того, хто молиться. Є тільки садхана та поклоніння. Ніхто не обмежує життя інших, як ніхто не втягує інших у своє. Самовизначення криється у премі, бхакті та дхьяні. Любов себе не втрачає (не забуває, хто вона). Відданість ніколи не зійде зі шляху. Любов, відданість, щастя та медитація не живуть в рамках індивідуальності. Їхнє самовизначення в серці. У серця своя власна мова. У серці не живуть докази чи заборони (відмови).

Ви напевно вже зрозуміли про ознаки входження у п’яте тіло. Ви добре обізнані про роботу розуму. Ви знаєте, як його зачарувати, гіпнотизувати, логічно розставляти, розуміти та перемагати. Тепер прийшов час покинути його обитель. Спробуйте критично придивитися до своєї любові, відданості, йоги та медитації. Чи не переносите ви свою любов на кого-небудь іншого? Чи не існує у вашій любові якась логіка чи заздрість?

Проаналізуйте свою відданість. Так само як і з любов'ю: чи не існує в неї якийсь кумир? Чи не зв’язали ви себе якимось з обмежень відданості?

Подібним чином перевірте свою йогу: чи не стала вона засобом насолоди тіла, засобом отримання тілесної краси, чи інструментом заробляння коштів?

І також важливо розібратися у своїй медитації. Чи не називали ви медитацією копання в пам'яті та надію?  Більшість людей спіймані та утримуються своїми спогадами. Деякі залипають на світло та говорять, що медитують. Хтось концентрує свій розум на лобі, бхракуті (міжбрів’ї), аджна-чакрі, маніпурі чи анахаті, на брахмарандхрі, на внутрішньому чи зовнішньому погляді та ще на чомусь: і вони теж говорять, що медитують.

Слід добре розібратися в тому, чим саме ви займаєтеся. Необхідно вибратися з кайданів тіла манасу. Я вже розповідав про стан розуму і про самадхі розуму. Отже, я хочу, щоб ви просувалися вперед у своїй практиці. Мені хочеться взяти вас всіх до самадхі. Це дхарма чітти. Чітта стає поза досяжності яких-небудь якостей і обертається до світу. В цей час вона насолоджується ним. Коли вона залишається зовсім без якостей і отримує свою власну форму, вона виявляє (проявляє) атму в самій собі. Так відбувається тому, що вони обидві близькі один одному. Без близькості душі у свідомості немає проявлення та активності. Чітта – головна рятівниця. З її черева вийшов увесь існуючий світ. Чим більша активність світу, тим більше у всьому проявляються якості свідомості.

У процесі спускання свідомості з астральної форми в тонку, а з тонкої в грубу зявилося дуже багато складових. Всі вони вийшли з чітти. Останнє тіло, вироблене в даному процесі – це фізичне тіло. В цьому тілі дуже сильна дія тамасу. Раджасу в ньому менше, а саттви зовсім трішки. Саттва – це поле дії, близьке до душі, без неї нічого неможливо.

Коли ви відправитеся до п’ятого тіла, вам прийдеться стати тонким. Розум – це активне тонке тіло. В ньому знаходиться центр органів відчуттів. З нього починається активність органів дій. Основа розвитку перших трьох тіл – це тонке тіло. Воно покрите трьома кошами, оболонками: пранамаєю кошею, маномаєю кошею та віджнянамаєю кошею. Вказані три оболонки об’єднані в тонкому тілі, яке слугує прихистком (джерелом) будь-якої активності фізичного тіла. Якщо одне з них йде, тіло стає некорисним. Все самовизначення розміщене в четвертому тілі, а п’яте тіло – це повна (не урізана) версія четвертого, але воно не є психічним, і воно не так заплутане (зв’язане). В ньому, на відмінну від розуму, не живуть бажання. Йому подобається його незалежна форма. Через це тіло не піклується про свої права (не пам’ятає їх). В розумі живуть думки, а в умі – рішення, але вони обидва відводять (плутають). Існує логіка та постійна суперечка про обман і про істину. Але ці два тіла поняття не мають про те, що роблять. У своїх судженнях вони спираються один на одного, тобто їхнім редактором виступає їхнє сусідство.

В чітті і манасі зібрані всі прарабдхи, всі самскари і все багатство попередніх життів. Будучи першою сходинкою творіння, все вказане несе в собі чітта. Але коли на світ з'явився манас, він зробив світ божевільним: він вислав істину так далеко, що люди світу залишилися тільки з розумом.

Сьогодні все у світі забуто. Три головних нерухомих складових і Пуруша також залишилися в минулому. Чуттєвість та самовизначення Пуруши – це необхідність будь-якої результуючої творіння. Все, що існує в Пуруші, доступне для пізнання через Пракриті. Тут про значення Пуруши можна говорити як про знання та правила, які застосовуються до існуючої системи.

Обидві існують з незапам’ятних часів. Все, що відбувається у присутності Пуруши чи в союзі з нею – все дуже давнє, воно може мати рівну чи нерівну за формою результуючу. Образ відчування та самовизначення також існує з початку часів. Намір древності (вічності) трапляється на границі часу. Часу насправді не існує, воно не ідеальне. Поняття часу вибудуване умом, щоб розуміти ланцюг подій, що відбуваються, чи були вони раніше чи пізніше, і який їхній результат.

Все, що відбувається у світі, також відбувається (відображається) в тілі. Все це – відповідальність внутрішнього світу тіла, хоча здається, що все відбувається тільки через Пурушу.

Ви ж бачите, що люди у світі не вмирають в один і той же час. Кожен вмирає та народжується у свій час – в цьому немає рівності. Є і сліпі, і глухі, і криві, і каліки. Не у всіх у світі рівні можливості. В той час, як одні трудяться, – інші сплять, чи тільки прокидаються. Хтось сидить, а хтось іде. І у всіх різні якості. Хтось саттвічний, хтось раджасичний, а хтось тамасичний. Це схоже на відображення Сонця: в різних водних джерелах воно різне. Але точно так само у всіх чіттах активна складова, яка усвідомлює. Така ілюзія світу. Ви зрозумієте це, коли переправитеся через четверте тіло.

Ви бачите, що в проявлені творіння гра свідомої складової зустрічається віч-на-віч  з махататтвою. Тобто один бік наділений свідомістю, а інший – ні. Промені свідомості падають на несвідоме. Присутність свідомості в неживій матерії виражається в дії: з неживою частиною відбувається дещо незвичне, що здається, наче вона пробудилася.

Будь-яка дія саттви має на увазі активність раджасу. Щоб її зупинити, необхідна відповідна карма, в наслідок чого все приймає вигляд махататтви, великої субстанції. Махататтву теж називають чіттою, бо в найтоншій формі в ній присутня саттва. В чітті також залишається колективне его, але в зародковій формі. Це чітта Ішвара (свідомість Всевишнього). У випадку прояву індивідуальностей саттва залишає свою чистоту і стає саттва-чіттами, яких незчисленно багато. В них як насіння перебуває індивідуальне его. Такі чітти джив.

З незапам’ятних часів свідома складова променіє знанням, а несвідома має можливість її застосовувати. Хоча Пуруша залишається нейтральною, однак чітта її бачить. Все, що відбувається всередині чітти, завдяки її власним променям знання, залишається в пам'яті не сплячого стану.

Пурушу, зв’язану з індивідуальною чіттою, називають дживою. Пуруша, зв’язана з колективною чіттою – це Ішвара, який перебуває в образі Парабрахмана. Шунья Брахман (Брахман як порожнеча) і Шабал Браман присутні у всьому. Все єдине. Свідомість в найчистішій своїй формі відома як вища душа. Це те саме, що і безякісний, чистий Парабрахман. Слово «Пуруша» використовується в різних випадках для позначення дживи, ішвари чи Параматми.

В даному ж випадку, коли я вживаю слово «Пуруша», слід розуміти, що мова йде не про Брамана, а про душу (атму). Тобто це атма. Після махататтви, вищої душі, друга основоположна складова – це его (ахамкара). Зрозуміти можна наступним чином: промені Пуруши освітлюють чи відображаються в Махататтві. Завдяки цьому зростає кількість раджасу та тамасу, які починають її викривляти. Тоді ж махататтва набуває рис ахамкари і відправляється назовні (у зовнішній світ). Ахамкара – це егоїстичний характер (гординя). Якраз вона у формі індивідуальності (самовизначення) чи в образі колективної свідомості і створює все розділення. Ахамкара складається з двох частин: можливості брати участь і можливості сприймати. Виходячи з цього, в подорожі, утворюється два напрямки.

Через ріст раджасу та тамасу над саттвою відокремлена ахамкара викривляється ще сильніше і створює одинадцять можливих органів: п’ять органів відчуттів, п’ять органів дій та розум. Розум також є і керівником над десятьма органами.

Потім раджас і тамас накривають саттву і, будучи тим самим деформованими, відправляються назовні у вигляді п’яти взаємопроникаючих танматр. Тобто п’ять танматр, завдяки раджасу і тамасу стають п’ятьма грубими фізичними елементами. П’ять танматр наповнені егом. Спершу вони проявляються в тонкій формі, а вже потім перетворюються у грубу.

Вам потрібно зрозуміти наступне: у зовнішній подорожі, завдяки наявності гордині, в життєвій махататтві відбувається збільшення стану раджасу та тамасу. Кількість раджасу та тамасу в одинадцяти органах і в п’яти танматрах більше, чим в ахамкарі. Далі, своєю чергою, кількість раджасу та тамасу в п’яти тонких і в п’яти грубих елементах зростає у порівнянні з п’ятьма танматрами. Кількість саттви зменшується, і через це у грубому світі і у грубому тілі дія раджасу та тамасу найбільш виражена. Саттва залишається малою, подібно світлу.

Подібним же чином шлях починається з брахмапуруши (свідомості Бога) і проникає в астральний світ. Потім з астрального він переходить в тонкий, а з тонкого – у грубий. Такий процес відбувається під час творіння великого всесвіту, і світ тіла теж створюється подібним чином.

Така спускна драбина життя. Покрита шарами раджасу та тамасу, свідома складова у фізичному тілі та світі відчувається тільки під час осяяння. Якщо ж ви хочете роздивитися її повністю, то прийдеться підніматися, що називається «подорожжю в середину».

Чим більше ви будете занурені в себе, тим менше буде відчуватися дія раджасу та тамасу, і поступово будуть відкриватися приховані ними шари, а дія саттви буде зростати. Пітьма тамасу та раджасу розсіється, а саттва засіяє. Постарайтеся пробратися далі вглиб. Так, поступово просуваючись, ви, на кінець дійдете до початкового стану, що основні складові якостей предстануть перед вами, а поведінка чітти припиниться. Все зіллється зі своїм власним астралом і в найтоншій формі свідомості душі ви зможете досягнути свого блаженства. Такий висхідний шлях життя, і, слідуючи ним, ви зможете звільнитися від кайданів четвертого тіла.

Так можна подолати четверте тіло. Будь-яка його діяльність повинна приводити до (розчинятися в) самадхі, бо сіті тіла розуму дуже глибокі та заплутані. Психічне тіло зв’язане з характером (настроєм) індивідуальної чітти, але якщо в ній залишиться маленька частка пітьми в образі невідання, то воно стане насінням майбутнього невігластва. Його стараннями відродиться людське «я», гнів, заздрість, жадібність, занепокоєння, біль, в результаті чого народиться бажання діяти. Наскільки бажання діяти буде рости, буде визначатися область діяльності та долі – так будуть встановлені місце народження, тривалість життя, кількість печалі та радості (щастя та незгод).

Це перша сходинка сампраджнята самаді. Так усувається затьмарення чотирма сторонами світу, логікою, думками, блаженством та егоїзмом.

Неможливо пізнати душу за допомогою четвертого тіла. Це обитель всі чеснот, але також і шлях сампраджнята самадхі, тобто практики, дій свадхьяї (самопізнання) та Ішвара-пранідхани (присвячення життя Богу).

Таким чином духовне вдосконалення сампраджнята самадхі також є практикою пробудження Кундаліні. Існує чотири ступені. Після тривалої практики в цьому та внутрішніх тілах приходить усвідомлення розрізнення душі та вищої душі. Обидва – показники чистого всепронизуючого Брахмана, таттви свідомості.

Душа усвідомлюється за межами тіла, а Вища Душа – за межами Всесвіту. Поки розум не звільниться від якостей раджасу та тамасу, цього не усвідомити. Для такого усвідомлення необхідно проникнути в асампраджнята самадхі, де зупиняється всяка діяльність чітти. Тоді джива стає усвідомленою. Якщо в чітті залишаються якісь сліди діяльності (тенденції), тоді дживі прийдеться повернутися. Якщо зупинена вся діяльність чітти (свідомості), то відбувається скачок вгору. Якщо вся діяльність чітти зливається з її астралом, тоді джива зустрічається та залишається поряд Вищої Душі, бо вся її власна активність знищена. Вона більше не повернеться. Така істота сама стає Брахманом, подібно тому, як ріки стають морем, зливаючись і впадаючи в нього. Тоді втрачається власне ім'я та форма.

Зараз потрібно зрозуміти, що у свідомості немає складових чи окремих частин, так, як це ми спостерігаємо у грубому світі. Це все Брахман, Вища Душа. Його також називають Вищою Свідомістю. Він не обмежений простором, часом та якостями. Коли Він присутній у процесі творіння грубих об’єктів, здається, що їх дуже багато. Тоді відчувається, що їх можна порахувати, але насправді це багаточисельність – через велику кількість відчуттів душ поруч.

В махататтві, яка є відображенням та ілюзією свідомості, зароджується колективна форма, яка називається колективним его. Тобто колективне его знаходиться всередині колективної махататтви. З колективного его зароджується п’ять незалежних танматр. Це матерії звуку, дотику, форми, смаку та запаху.

Точно так з его народжуються одинадцять органів. «Я є» - це продукт чітти. Це індивідуальність. Якщо концепцію «я відчуваю» перенести на колективну чітту, тоді це буде «Хіраньягарбхою Пурушею», а якщо на індивідуальну, то слід розуміти це як душу, яка утворює життя (дживатму). В цій індивідуальності є найчистіша саттва – її називають колективним «я», а є саттва, змішана з раджасом та тамасом – її називають індивідуальним «я».

Далі, змішуючись з танматрою, створюється груба матерія:

  1. Якщо з танматрою звуку змішується якась інша танматра, тоді створюється ефір – простір, наділений здатністю передавати звук.
  2. Коли зростає кількість танматри дотику, створюються елементи повітря, які несуть здатність тактильності.
  3. Коли росте танматра форми, створюються елементи вогню, наділені якістю форми.
  4. При збільшені танматри смаку, створюються елементи води, наділені якістю смаку.
  5. При рості танматри запаху створюються елементи землі, наділені запахом.

Між танматрами і п’ятьма першоелементами є ще одна сходинка. Це тонші першоелементи. В них, в їхній тонкій формі існує зв'язок з танматрами і п’ятьма грубими елементами. Після п’яти грубих елементів більше не створюється наступних сходинок.

Наше людське тіло, а також тіла тварин та птахів, змій та черв'яків, різні метали та рідини – все створюється різним набором (трансформацією) п’яти елементів. Це називається «змішанням» та «викривленням». Все, що стається в несвідомій матерії, відбувається виключно завдяки Пуруші. Його називають Вищою Душею, Брахманом, Богом та іншими іменами.

У присутності Вищої Душі несвідома матерія розділяється на двадцять чотири складових. Плоди та дії Пуруші призначені для Його ж насолоди чи проявлення. Це нескінчений процес і він взагалі не вписується в рамки часу.

Ці двадцять чотири складових несуть в собі якості саттви, раджасу та тамасу. Суть саттви – це світло, а суть раджасу – дії. Суть тамасу – існування. Три природних елементи присутні в кожному предметі. В нерухомій матерії генерується дія, і завдяки цьому отримується світло. З плином часу освітлений шлях залишається без світла, а в самому кінці також і без дії. Будь-яка статична матерія повна тамасу. Раджас і тамас перебуває в подавленому стані, але коли приходить час, вони проявляються.

Коли будь-яка річ стає активною, в ній зростає раджас, а кількість саттви та тамасу зменшується. Коли річ сяє (осяяна), тоді в ній переважає саттва, а раджас і тамас подавлені. Таким чином в будь-якій матерії завжди присутні три елементи, в головуючій чи сплячій формах. За винятком душі, увесь Всесвіт за своєю природою складається з трьох якостей і знаходиться в ілюзії трьох форм.

Четверте тіло тонкіше тонкого. Людина може його подолати, занурившись в глибоке самадхі. Відправляйтеся прямо зараз на шлях пробудження Кундаліні чи на шлях санкальпи самадхі. Зробивши так, розум більше не буде перепоною для проникнення в п’яте тіло.

П’яте тіло – це тіло атми чи ж «духовне» тіло. Це астральне тіло також називається Адітьєю-локою (сонячним світом). А тонке тіло по-іншому називається Чандрою-локою (місячна обитель), чи Пітра-локою (земля наших предків). Сат і Чіт – це і чітта дживи, і астральне тіло.

П’яте тіло – це анандамая-коша, астральне тіло, це місце, де перебуває душа. Душа відображається в чітті (простирається над чіттою), так що це дім махататтви, Великого Буття.

Те, де живе ум та его, називається віджнянамаєю-кошею (оболонкою мудрості). Місцезнаходження розуму називається маномаєю-кошею – в ній розум перебуває разом з п'ятьма органами відчуттів у формі енергій. Енергія п’яти органів дій знаходиться в пранамаї-коші разом з п’ятьма пранами (життєвими енергіями). Ці три коші, з’єднавшись між собою, утворюють тонке тіло.

Віджнянамая, маномая та пранамая – три ці оболонки належать до тонкого світу. Вони знаходяться всередині тіла і є центрами буддхі, манасу та ахамкари, виключаючи чітту. Аннамая-коша починається з кишечника і створена з п’яти першоелементів. В ній створюються грубі органи та грубе тіло. На розвиток фізичного тіла йде сім років. на розвиток наступного – ще сім років, потім ще і ще, тобто всього на ріст пранамаї, маномаї та віджнянамаї кош з відповідними їм тілами думок (емоцій), розуму та ума йде в цілому ще двадцять один рік. Розум і десять органів в них тонкі, інакше кажучи, всередині фізичного тіла знаходиться тонке.

В колективній формі (в загальному виді) тонкий світ – це «Дью-лока» (небеса), інакше названа «Брахма-локою». «Пітра-лока» (світ предків) відома також як «Чандра-лока» чи «Сома-лока». Матерія потоншується в міру просування від грубих сутностей вгору до танматри, і як сходинки, існують п’ять тонких світів: «Сва, Маха, Джана, Тапа та Сатья». Інші назви: «Гандхарва-лока», «Дева-лока», «Пітра-лока», «Аджанадж Дева-лока» (світ зіркових божеств), «Індра-лока», «Бріхаспаті-лока», «Праджапаті-лока» і «Брахма-лока».

Досвід переміщення з тонкого в найтонше переживається йогами, подібними нам, за допомогою занурення в сампраджнята самадхі. Шістнадцять складових, з яких п’ять – першоелементи, а одинадцять – органи дій, відчуттів та розум, – знаходяться в грубій формі і це «локи» грубого світу, відомі як «Накшатра-лока», «Бху-лока» і «Бхува-лока», всі вони перебувають в колективній формі (чи це все в загальному вигляді). В індивідуальній формі ж у нас є тільки думки, які претендують на своє головування в грубому тілі.

Простіше кажучи, засвойте наступне: Бхур і Бхувах – це грубий світ, Накшатра-лока. Ми називаємо нашу планету «Бху» (землею), жителі інших зірок свої планети називають так само. Нас же вони називають «Бхува» (небесами), своєю чергою для позначення її ми використовуємо це ж слово. В індивідуальній формі, тобто у грубому тілі є тонке тіло, а всередині тонкого – простирається астральне. В колективній формі (Всесвіті) все влаштоване так само: тонке в грубому, а астральне – в тонкому. І ось, після цього п’ятого тіла слідує шосте, «Брахма шаріра» - космічне тіло.

Сьоме тіло – це тіло Нірвани. Після зустрічі в чітті зі своєю атмою, після розчинення всіх якостей чітти в первинній Пракриті, можна проникнути в шосте тіло. Це відбувається вже після усвідомлення своєї суті (реалізації, пізнання душі). Цей шлях передбачає залишення тіла душі, і він виходить за межі самопізнання. На цьому рівні все занурене в Брахман, все перебуває у формі свідомості. Ахамкару прийдеться залишити зовсім. Не втратьте свою суть і тоді після її усвідомлення ви зануритеся в Брахман.

На розвиток цього тіла також потрібно сім років, тобто всього вже сорок два роки з моменту народження. Після цього настає період сьомого тіла, на розвиток якого теж потрібно сім років. сьоме тіло – це тіло Нірвани, небуття. Тобто тіло там вже не існує. Це найвищий стан, вище нічого, велика пустота. Не відбувається нічого. Це схоже на стан, коли свіча вже погасла. Коли гніт погас, світло зникає. Це стан Нірвани.

Пракриті втягується в створення потоку життя. Ці стани впливають: всі вони зайняті створенням життя у храмі. Шлях завершений. Ніхто не знає, скільки затрачено часу спроб на створення цього храму подібного тіла.

Ці сім тіл були побудовані, ніби Сім Чудес Світу. Людина цього не розуміє, поки не витратить на усвідомлення сорок два роки свого життя. Як часто природа вже переривала це на половині, і життя опускалося у пітьму ще до того, як відбулося повне занурення (в себе). Всі надії, мрії обірвалися посередині. Ось так відбуваються мільйони життів, і людина навіть не розуміє своїх можливостей.

В п’ятому тілі приходить осяяння Мокши. Отримуючи це тіло, решта чотири розщеплюються, і душа отримує стан свободи. Мокша – це стан п’ятого тіла. Відсічення відносин (розрив зв’язку) душі зі світом, тілом, предметами і суб’єктами називається Мокшею. Людина, яка лишилася на рівні четвертого тіла, також переживає рай і пекло, бо рай та пекло – це рівень можливостей четвертого тіла. Якщо хтось залишається на рівні розвитку першого, другого чи третього тіла, тоді він переживає стан між життям та смертю. В цих випадках продовжується цикл народжень та смертей. В четвертому тілі відкриваються безмежні можливості для печалей та радощів. При досягненні п’ятого тіла відкриваються ворота Мокши.

При досягненні шостого тіла відкривається можливість зустрічі з Вищою Душею. Тут поки немає ні свободи, ні незалежності.

Тут все зливається в одне, в усвідомлення, реалізацію. «Ахам брахмасмі» (я є Бог) – це гімн шостого тіла. Всього один стрибок за його межі, і там вже немає ні ахаму, ні Брахмана. Там немає ні мене, ні тебе. Нірвана.



Глава 30. Розум і Кундаліні

Неділя, 23 травня 2021 20:14

Життя - це гонка, в якій кожен хоче стати переможцем. На стиль життя впливає система освіти: вона змінює його точно так само, як і захоплення спортом, танцями, музикою та співом впливає на формування вашої особистості. І тепер просто уявіть, що відбудеться, коли пробудиться Кундаліні – який ефект справить вона?

Якщо щось відбувається в розумі чи з розумом, то звична поведінка людини змінюється. Тіло розуму дуже ніжне та чутливе. Воно дуже вразливе до впливу різних інтоксикацій, таких як канабіс, конопля, ганджа, марихуана, чарас, абак, різного роду таблетки та рідини. Все це змінює не тільки поведінку людей, але і їхній характер. Сп’яніння сильно впливає на особистість, бо тіло розуму дуже ніжне. У випадку ж, коли пробуджується Кундаліні, в поведінці людини відбуваються величезні зміни – його стиль життя повністю перетворюється.

Пробуджуючи Кундаліні, людина п’яніє нею, і таке сп’яніння не йде ні в яке порівняння з будь-якою інтоксикацією матеріального світу. Закоханість між чоловіком та жінкою – ніщо перед таким пробудженням. Коли Кундаліні прокладає свій шлях вгору, людина вже не може залишитися звичайною: вона починає усвідомлювати, що перебуває в глибоких відносинах зі всім світом відразу. Коли вона піднімається від чакри до чакри, відбувається подорож різними локами Всесвіту.

Чакра – це не просто маячок. Чакра приховує в собі таємниці багатьох лок. В її тілі в тонкій та найтоншій формах існує цілий світ. Він представлений як в чоловікові, так і в жінці. Серце та розум жінки дуже ніжні, а їхня вразливість набагато сильніша, тому, якщо вони захочуть, то можуть з легкістю досягнути успіху.

Це світ тонкого тіла. Його п'ять органів відчуттів не фізичні, але тонші та набагато потужніші. Всередині вони застосовують форму енергій, таких же тонких. За допомогою п’яти зовнішніх та п’яти внутрішніх відчуттів живе фізичне тіло. Всередині нього знаходиться розум, завдяки якому працюють органи.

Манас – причина розрізнення та розділення. Ми як раз про нього говоримо. В ньому все існує в тонкій формі та пов’язане з тонким світом. Кундаліні також об’єкт (предмет) тонкого світу. Якщо зовнішня активність тонкого тіла розвертається в бік внутрішнього, тоді грубе тіло стає нерухомим та занурюється в самадхі. Все це – справа йогів. Йоги високого рівня приводять тіло в стан самадхі, а потім завдяки своєму тонкому тілу подорожують в тонкому світі. Все залежить від бажання та наміру йогів.

Ви бачили, як в небі ширяють повітряні змії. Змій прив’язаний до волосіння, інший кінець якого з’єднаний з котушкою. Якщо волосінь розпустити, то змій підніметься вище, а якщо знову намотати на котушку, тоді він повертається на вихідну позицію. Точно так само йоги повертаються у своє тіло. Це йогівський намір. Нитка – це життя, прана. Сердечний центр діє подібно котушці. Вітер удани залишається зв’язаним з життям матеріального світу за межами тонкого тіла. Через це життєва та наукова діяльність людини активно пов’язана з тілом розуму. Тобто в тонкому тілі з’єднується прана, манас і віджняна (життя, розум та знання).

Пранамая коша, маномая коша та віджнянамая коша складають тонке тіло, в якому також існує вісімнадцять природних елементів, про які я згадував раніше.

Досконалі йоги досвідчені в самадхі. Перебуваючи в різних його станах, вони здатні подорожувати тонким світом в тонкому тілі.

Завдяки тонкому тілу в чітті відбувається зберігання самскар народження, терміну життя і чуттєвих бажань. Переродження схоже на повітряного змія, в якого нитка відірвалася з однієї котушки, після чого її прив’язали до іншої. Так змій зв’язується з новою котушкою (яка його веде). Смерть – це щось подібне. Коли життєва нитка зривається з котушки серця, тоді, відлітаючи далі, змій досягає лону, в якому ловиться тонким тілом заради майбутньої карми чи дій. Створення долі самскар здійснюється четвертим за допомогою своїх же енергій.

Справжнє пробудження Кундаліні відбувається в тілі розуму. Це неможливо довести просто словами чи переживаннями. Існує так багато духовних (психічних) вчителів, які обманюють таким чином людей. Дія Кундаліні поширюється і на матеріальний світ. Будь-яка активність тонкого тіла відображається на фізичному. Вся внутрішня активність тіла виробляє ефект також назовні.

Ви бачили десятки тисяч людей, які страждають від хвороб фізичного тіла. Будь-яка хвороба спочатку зароджується у внутрішньому світі. Всяка зовнішня життєдіяльність тіла пов’язана з внутрішньою сутністю. Життєвий потік фізичного тіла також прив’язаний до внутрішньої складової. Кундаліні – це її силовий центр. Неможливо, щоб вона пробудилася і це не ніяк не вплинуло на особистість. Це не може бути тільки предметом внутрішнього світу. Що б не відбувалося у внутрішньому світі, ефект відразу ж видно зовні. Це впливає як на природу людини, так і на його поведінку.

Те, як людина себе веде, є лакмусовим папірцем, розпізнавальним інструментом. Зовнішня поведінка відображає те, що відбувається у внутрішньому світі. Якщо у вас піднялася Кундаліні, ви зазнали переживання, але воно не здобуло впливу на вашу особистість, отже підняття ніякого і не відбулося. Це ваше невірне тлумачення тіла розуму, надумане переживання психічного стану.

При її дії змінюється сам потік життя. Коли щось практикується, то щось відбувається. Якби Кундаліні піднялася, ви б не змогли жити як звичайний домохазяїн. Коли піднімається Кундаліні, ви вже не можете приймати ніяких інших п’янких речовин, а тенденція робити погане іншим повністю знищиться. Ви навіть подумати про це не в стані. Подібне мислення може бути до пробудження Кундаліні. Але в той момент, коли вона піднімається, всі ваші думки виявляються за межами Всесвіту, так що не можете думати більше ні про що інше.

Просто уявіть приклад. Коли ви блукаєте дорогою туди-сюди і часто запитуєте про неї інших не дивлячись на те, що очі розплющені, що це означає? Це означає, що очі все-таки ще не розплющені. Точно так само те, як ви поводитеся в житті, зажди свідчить про ваш стан.

Страх життя, боязнь світу, побоювання, що можна впасти чи потонути, боязнь подорожувати – все це показує, що ваша Кундаліні не піднімається. Ви перебуваєте у безладі своїх думок. Занурені в сліпу віру вчителям, які дали духовні настанови. В такому випадку слід викинути все думання (вічари). Будьте впевнені, що підняття Кундаліні несе тотальні зміни, велику спокуту (покаяння)!

Всі ознаки пробудження описані та підтверджені. Можливо вони мають психічний характер, але вони несуть зміни стану розуму. Якщо щось з перерахованого (в писаннях) відбувається з вами, тоді ви можете рухатися далі. (Але не обманюйте!). Наявність брехні в житті ніколи не дозволить просунутися вперед, бо Істина забуде про ваші двері. Коли багато фальші, тоді тамас бере гору над раджасом. Коли ж в житті переважає Істина та пробудження, то раджас переважає саттва.

В тілі розуму, який занурений у мрії та фантазії, тамас переважає раджас. Але в їхній поведінці практично не буде ніяких змін, а життя так і залишиться подібним спектаклю. Але коли тіло розуму прокладає шлях в самадхі, саттва починає переважати над раджасом. Так у внутрішній подорожі проявляється тонкість.

Таким чином я кажу вам, що те четверте тіло, до якого ми звертаємося, розвивається зовсім в декількох випадках. Якщо воно розвинене повністю, то людина стає вільною від сіддх. Наше прекрасне розвинене тіло залишається за межами чудес цього світу. Багато людей зупинилися на сходинці четвертого тіла. Вони здійснили багато духовних подвигів, але так і не дозріли (недорозвинулися). Вони залишилися прив’язаними до фізичного стану, і відчуття переваги (чи досконалості) спіймали їх. Багато святих та садхаків практикували йогу, дхьяну, тапас і дхарму. Вони вчилися гіпнозу за допомогою концентрації, застосовуючи його в тантрі, тратаці та інших подібних речах, але, не досягнувши своєї цілі, загубилися в містичних чеснотах.  Вони стали чудесними магами. Обитель четвертого тіла – це місце сіддх, дім чудес і кіно. Люди просто не здатні йти далі. Заради цього вони матеріалізують вібхуті (священний попіл). На їхнє сплутане волосся ллється молоко, а самі вони стали фальшивими богами, одягнувши наряд втілень.

Через недорозвинене четверте тіло ці люди невірно підняли Кундаліні (фальшиво). Мрії про подвижництво направили їх до (пошуку) самадхі, а розуми занурилися в чарівність вічар. Буває так, що людині виповнилося тільки чотирнадцять років, але видно, що його інтелект знаходиться на набагато вищій сходинці. Таке чудо може бути через вплив якоїсь високорозвиненої істоти. Подібне інколи трапляється у школах та коледжах.

Сьогодні нам добре відомо про час сонячних та місячних затемнень. Астрологічні писання та комп’ютери спростили цю задачу. Але тисячу років тому, якби хтось передбачив настання сонячного чи місячного затемнення – це було б найдивовижнішою річчю, чудом. Таку б людину дуже сильно поважали. Але це ж просто математика. І зараз така робота проробляється машинами.

В наш час, щоб впливати на інших, викликати в них священний трепет, люди показують чудеса. Хтось перетворює прикраси в золу, хтось виймає з рота годинник. Один сипле вібхуті прямо з рук, тоді як інший матеріалізує статуетки. Хтось дістає цукерки з кошика. Все це предмет четвертого тіла і не під силу звичайній людині – ось чому здається, що це дуже важливо. Просто ви всі зараз знаходитеся на рівні третього тіла.

В наші дні, за допомогою вправ, дітей з другого тіла відразу приводять до стану четвертого чи третього. Це розвивається завдяки практиці чи роблячи упор на розкриття їхніх екстрасенсорних відчуттів. Можна виявити багато подібних дітей, хто у віці чотирьох-п’яти чи семи років дуже розсудливо міркує про Бхагавату Катху. Але через подібний розвиток їхнє емоційне тіло залишається подавленим, тобто в майбутньому вони так і залишаться на тій сходинці, тобто не повноцінно розвиненими.

Теж саме відбувається і з четвертим тілом. Сьогодні прийшло багато Саї Бабів чи Саї Натхів (мудреців Саї чи вчителів Саї), які оголошують себе втіленням Саї. Хтось оголосив себе втіленням Калки. Вони можуть творити вібхуті зі своїх рук. Подібне буде продовжуватися, поки знання про тіла не буде викладатися відкрито. Хтось так і буде отримувати з цього користь.

Для розвитку четвертого тіла необхідно двадцять вісім років. Якщо захоче, людина може залишатися в ньому і до п’ятдесяти, і до сімдесяти років. Ви напевно бачили восьмидесяти-дев’яносторічних, які перебувають в четвертому тілі. Їхній розум, відчуття та емоції так і не розвинулися. Їхнє тіло не в стані дозволити їм увійти в п’яте тіло. Вони не пізнали духовне тіло і на їхній погляд, це не так вже і необхідно, бо їхнє життя все одно погасне. Тобто (вони самі вважають, що) вся їхня божественність і ланцюг перевтілень відімре, а вони погаснуть.



Глава 29. Стан розуму

Понеділок, 17 травня 2021 20:13

Я вже розповів про три тіла. Ми зупинилися на тілі психічного розуму. За ним існують ще три тіла. Якщо є час, постійте на мосту, який їх з’єднує. Цей центр – границя фізичного та внутрішнього світів. Коли він активується в бік зовнішнього світу, тоді розум залишається з органами відчуттів та тілом. Коли він занурюється у внутрішній, його слід губиться. Але після повернення відчувається, ніби отримано рідкісний скарб, і тоді дія і бездіяльність стираються. І людина знову може бути активною у фізичному світі.

А тепер задумайтеся про ті невивчені стани свідомості, які трапляються з вами щоденно.

Якщо ви не спите, то це ваш стан неспання – «джаграта». Коли спите – то це стан сну зі сновидіннями – «свапна». А коли занурюєтеся в глибокий сон так, що не можете нічого відчувати (думати), то таке називається «сушупті». Це не сон. Джаграта, свапна та сушупті – все це стани тіла, те, як воно взаємодіє з розумом.

Майже всі люди розповідають про сни. У сні ви бачите та багато впізнаєте. Сни одночасно правдиві та ні. Сон може бути навіяний, а може бути відігнаний, бо це все зовнішній стан розуму та тіла. Це дії, які пов’язані з фізичним тілом, емоційним і з тілом ума.

Ці три стани пов’язані з роботою фізичного та психічного розуму. Все це – спогади про плоди перемог та поразок, пов’язаних з нашою діяльністю та обов’язками. Коли ви не спите, то спостерігаєте свої різні стани. Ви бачите стан розуму, поведінки, емоцій, думок, ума та фізичної свідомості. Ви все це знаєте. Поспостерігайте за своїм життям протягом одного дня, прослідкуйте його. Якщо зупинятися на кожній події і розглядати її, то можна все зрозуміти про існуючі стани, бо вони трапляються саме з вами. Все це відбувається в потоці вашого життя, а ви спостерігаєте. В подібному усвідомлені пошукайте себе, свою суть – де вона і чим зайнята? Ставши свідком, поспостерігайте, як рухаються ваші очі, а також як працюють решта органів. Дивіться збоку на своє ім'я, вуха, обличчя, язик, на обидві руки та ноги, на всі свої пальці. А після цього спостерігайте відразу своє тіло. І у всьому цьому помітьте власне усвідомлення, яке знаходиться в стані неспання. Якщо ви станете простим свідком, то з легкістю виявите місцезнаходження свого розуму. Ви виявите себе самого (суть) незалежно від себе несплячого, а також виявите розум, як окрему сутність.

Ви знаєте, що це тіло та світ є сумішшю трьох складових. Це означає, що все було створено дією трьох якостей: саттви, раджасу та тамасу. Зараз я не буду про них тут говорити, інакше ми відхилимося від головної теми. Достатньо згадати, що увесь світ створений на основі цих трьох гун, а також п’яти елементів, які називаються «панча махабхутою».

Під час джаграти істина змішується з розумом і затьмарюється. Переважаючий тамас перестає відображати дію істини. Роблячи розум провідником органів відчуттів, які приліплені до предметів зовнішнього світу, раджас очолює стан неспання, контролюючи всю зовнішню роботу органів відчуттів грубого тіла. Це бурління спостерігається в розумі як звички та наслідки. Тобто в стані неспання в середині вас зберігаються тенденції у формі переконань та можливих альтернатив, і на такій основі створюються наступні думки. Такий стан вашого розуму в неспанні. Якщо хочете, можете перевірити самі на собі і тоді зрозумієте, як діє тіло, розум та душа. Це принесе вам користь.

Перейдімо до другого стану розуму – стану сновидінь. Ви бачите сни і навіть пам’ятаєте їх. Ви розповідаєте про них і знаходитеся під враженням. Через це відчувається страх, задоволення, хороше чи погане самопочуття. Інколи сни показують майбутнє. Розум того, хто у своїх практиках здобув велику витонченість, у снах може показати більше з того, що відбувається у Всесвіті.

Інколи свапна стає хорошим інструментом (продовженням) життя. На сон також впливають якості саттви, раджасу та тамасу. Так, коли тіло спить, воно завмирає. Всі органи звільняються та відпочивають, тільки розум не засинає. Розум продовжує бачити сни і дає вам відчуття, ніби це робите ви.

В такому стані, так само як і під час неспання, якості саттви припиняються. Саттва сильно перекривається тамасом і раджасом, розум виходить з-під впливу органів відчуттів чи відокремлюється від них так, що об’єкти зовнішнього світу не сприймаються. Але коли дія раджасу проникає в тонку форму, то з її допомогою розум оголює всю звичну пам'ять (пам'ять звичок). Це стає сном, видимим на срібному екрані.

Будучи внутрішньою складовою органів відчуттів, розум проявляється у вигляді сну тонкого тіла. Інколи тонкий розум подорожує далеко від тіла з такою великою швидкістю, що можна навіть побачити події, які відбуваються на дуже великих відстанях.

У сні я бачу деякі події набагато раніше, ніж вони трапляються. І навіть бачу те, що відбувається після цієї ери. Подібні сили доступні також багатьом моїм учням. Одна моя учениця у сні побачила велику катастрофу з вежами-близнюками в Америці за два дні до події. Якби про це розповіли у ЗМІ чи в поліції, ніхто б не надав значення: не повірив би.

Стан розуму в сновидінні виконує заплановану роботу. Це може застосовуватися для хорошого лікування. Воно керується тілом розуму, який в деякій формі знаходиться за межами Всесвіту. Я можу без будь-якого страху подорожувати в тонкий світ. Він знає таємні секрети чужих розумів. Сучасним вченим варто було б попрацювати в цьому напрямку. Зрозумівши енергію розуму, яка визначає психічне тіло, можна розкрити багато прихованих секретів. Світ можна вберегти від передбачуваних подій.  Можна передбачати всі природні катастрофи, а також таємні справи терористів. Якщо вдасться вивчити повністю науку про самоконтроль, то дхарана-дхьяна-самадхі предстане у прийнятній формі, і тоді в цій області можна буде робити набагато більше.

Глибокий сон – це стан за межами неспання та сну зі сновидіннями. В такому стані немає ні свідомості тіла, ні менталу. Всі органи відчуттів, а також розум приходять до одного стану та заспокоюються (відпочивають) – це сушупті. В ньому немає відчуттів. В цьому стані якості саттви повністю придавлюються. Тамас припиняє сновидіння раджасу. Коли ж тамас стає головним атрибутом розуму, то все занурюється в глибоку пітьму. Настає стан сну без сновидінь. Але раджас все ще десь залишається в тонкій формі, завдяки чому існує можливість пробудження чи переходу в стан сновидінь.

Наступним етапом припиняється можливість дій фізичного та тонкого тіл і глибокий сон зациклює астральне тіло. Після цього три вказаних стани переходять в повністю несвідомий стан. Це теж стан сну, і в ньому також присутні всі якості сну. Але він настільки глибокий, що в ньому знаходять свій спокій джаграта, свапна і сушупті.

Для зовнішньої активності розуму це самадхі. Занурюючись в нього, три попередні стани знаходять там спокій. Але оскільки в людях переважає раджас, то з будь-якого з них вони повертаються.

Несвідомість – це таке місце в розумі, куди він віддається всім серцем. Несвідомий стан – це стан душі, в якому пробуджується божественна форма розуму, так що він може відправитися до самадхі. В цьому несвідомому стані існує і турія – з'єднання душі та Вищої душі. Це і є подорож розуму у внутрішній світ. З цього моменту всі зовнішні зв’язки розуму відрубуються. У нього вже немає влади, щоб знову повернутися у світ. Це стан розуму за межами турії – туріятіта. Це можна також назвати основним станом самадхі розуму.

Розум – це четверте тіло, яке знаходиться в середині ланцюга з семи тіл. Це тіло тонкого світу. Точно так само турія – це четвертий стан розуму. Йому передують стани: джаграта, свапна та сушупті. Після несвідомого стану, турії настає стан туріятіта, праджня та бхума. Праджняна складається з двох частин: одна – праджняна, а друга – рітамбхара, яка також є частиною світу пізнання. За ними слідує бхума, яка називається обителлю розуму чи полем його діяльності. Це образ ахам, тобто его. Прямо звідси і генерується розум. Він не є складовою природних основ. І як результат, коли розум входить в тіло людини, починається його само ідентифікація. З цього моменту народжується людство і це четверте тіло.

Розум змушує все служити людині, але він також знищує людяність, бо розум стає набагато важливішим та чудовішим в людському тілі. Розум великий сам по собі, а це людське тіло – це храм благодаті, де перебуває Вища Душа. І це можна зрозуміти тільки за допомогою розуму. Розум об’єднується з умом і заявляє про свою необхідність і важливість.

Четверте тіло – це тіло розуму, в якому після створення семи енергетичних центрів він сів на трон сам. Три зовнішні центри розуму – це джаграта, свапна та сушупті. Коли розум втомлюється і вже не хоче більше працювати, він біжить відпочивати. Розуму теж потрібен відпочинок і він хоче цього. Відпочинок – це приємно (розслаблення). Ви знаєте, що розслаблятися приємно. Чим глибше розслаблення, тим приголомшливіше блаженство від нього настає. Сат-Чіт-Ананда перебуває в цьому блаженстві. Розуму теж цього хочеться, у нього є подібний досвід. Ось чому, коли ви беретеся за добру справу, приходить сонливість. Коли починаєте читати хороші книги, сон запрошує вас до себе. А коли займаєтеся духовною практикою, очі самі заплющуються. Коли ви перебираєте намистинки на чотках, вимовляєте мантри чи намагаєтеся медитувати, тоді до вас приходить сон.

Сон – це подорож у пітьму. Сон забирає вас на відпочинок. Вся істина світу вийшла з нічого (темряви). Сили на підтримку життя кожна джива черпає з глибокого сну. Центр відпочинку розуму знаходиться в іншому світі – в турії. Туди ж відправляються відпочивати джаграта, свапна та сушупті, після чого повертаються.

Це стало природним явищем манасу. Якщо він занурюється глибше, тоді він йде за турію, інакше кажучи, несвідомий стан перетворюється в турію. Це основна форма внутрішньої подорожі розуму. Сушупті – це зовнішній прикордонний центр, звідки розум спрямовується у світ. Несвідомість – це місце відпочинку дживи. Турія – це самадхі, самадхі розуму. Це двері, які ведуть до праджняни, рітумбхари та бхумі. Двері в повну перевагу розуму називається праджняною, мудрістю. Праджняна – це зібрання науки та знань. Рітумбхара – це тонка форма праджняни, а бхума зливається з природою (єством, основою). Це двері до змін манасу. Бхума – це поріг, з якого розум підстрибуючи, залишає своє его.

Шлях, який дарує розум, веде до себе. Самадхі розуму – це усвідомлення своєї суті. Подібно тому, як у манасу є сім станів, у чітти їх дев'ять. Манас – це дитя его, а людська чітта – це плід природної початкової свідомості.

Манас – це найкраще в пуруші, а чітта – найкраще в пракриті. Природа (пракриті) знаходиться за межами якостей, і вона зайнята у створені. Але у своєму творінні їй необхідна присутність свідомості (пуруши). Під час царювання розуму органи використовуються тільки для насолоди. Але манас не господар органів, він тільки виконавець. Точно так само в семи своїх станах розум активний та неперевершений. Але за неперевершеністю знаходиться рука свідомості. Що б не відбувалося, за всім стоїть велика свідомість. В цьому тече природна життєва сила, і коли пуруша потрапляє під вплив пракриті, народжується шлях дій.

На цьому етапі шлях звільнення полягає в йозі та тапас'ї. Я вже розповідав про взаємодію розуму та тіла. В стані неспання (джаграти) грубе тіло взаємодіє з грубим світом, видимим завдяки світлу Сонця. Тому Всесвіт – це грубе тіло величезних розмірів. Душа проявлена також грубо. Стан сновидіння (свапни) є тонким світом, і в ньому прив’язка до фізичного тіла втрачається, залишаючись тільки з тонким. В такому функціонуванні як і раніше присутня благодать великої душі. Але на перший план виходить найгрубіші якості душі.

В стані сушупті все стає коротким (маленьким) та проявляється відчуття, що це ніщо. Все залишається, але продовжує спати. Це ефект астрального тіла. Відчуття (почуття) бажання – ознака астрального тіла. Це праджняна. При близькості грубих проявів чисту форму душі не видно. В трьох станах змішуються між собою гуни природи. Тому в інших проявах вони також сильні.

Тільки після того, як подолані перші три етапи, ми починаємо рухатися до праджняни та бхумі, в яких здається, що душа набагато ближча. Це чиста та світла частина шляху, по якому відбувається ваш власний рух.

Таке ваше тіло і воно не піддається підрахунку чи опису, це світ вашого багатомірного розуму. Але за його межами живе відчуття близькості Вищої Душі. Якщо ви захочете, то можете вивчити деревовидний всесвіт, так само як ви пізнали своє тіло. Ваше тіло мале ніби пінда (крапля), а Всесвіт дуже великий, він Брахманда (кокон). Але і те та інше є тілами. За допомогою цього тіла можна сприйняти та пізнати душу. І точно так само, за допомогою тіла Всесвіту можна пізнати та зрозуміти Вищу Душу.

Одне – це фізичний світ, а друге – тонкий. Третє – це астральний світ. У фізичному світі значення має груба форма Вищої Душі. У випадку тонкого світу переважаюча форма Вищої Душі є родючим ґрунтом (областю діяльності) і називається «Хіраньягарбха» (золоте насіння). В астральному світі форма Вищої Душі зветься Ішварою чи Богом.  В цих трьох станах її активність перемішується з якостями пракриті. Такі є зовнішні стани і проявлені форми пуруши та пракриті.

Якщо ви відокремите пракриті, то побачите без якостей вищу душу. Так чудно граючи, четверте тіло сидить в середині людського тіла.

Ваше грубе тіло зроблене з раджи та вір’ї, тобто насіння та ростків. Воно вирощується за допомогою рису. Тіло складається з п’яти елементів: землі, води, вогню, повітря та ефіру. В тонкому тілі існують енергії п’яти органів відчуттів: носу, язика, вух, шкіри та очей. І в ньому ж знаходиться енергія п’яти органів дій: рук, ніг, мови, анусу та статевої системи. Енергія розуму також діє в тонкому тілі. Енергії п’яти органів сприйняття і п’яти органів дії працюють завдяки розуму, в якому однаково присутні як впевненість, так і невпевненість.

П’ять тонких елементів генерують прану та ахамкару. Їх можна назвати еготворчими. Ця ж енергія здатна нести буддхі, чітту, бхаву та самскари.

Комбінація з вищеописаних вісімнадцять енергій складає тонке тіло, яке відповідає стану свапни. Коли ваші тіла втомлюються від роботи у зовнішньому світі, тоді якість тамасу подавляє якість раджасу і робить грубе тіло нездатним до функціонування у зовнішньому світі.

Але тонке тіло хоча і подавлене тамасом, однак містить всю пам'ять про неспання, включаючи всі можливі думки. Додаючи їх один до одного, воно починає над ними працювати. Цей стан називається свапною – сном зі сновидіннями.

Стани, які трапляються після цієї сходинки головним чином потрапляють під вплив саттви, якості якою розчиняють раджас. Коли раджас поглинений, то грубе тіло і вся його діяльність зупиняється. Так під впливом енергії саттви тонке тіло продовжує діяти в тонкому світі.

Звідси починається подорож в самадхі. Єдина відмінність полягає в тому, що уві сні все занурене у пітьму тамасу, всі місця несправжні та відчуття надумані. Але в стані самадхі, завдяки якості та світлу саттви пізнається істинне знання про предмет медитації.

Стан самадхі – це подорож до світла, в якому немає подвійності та сумнівів. Все переживається на досвіді. Але потрібно розуміти, в якому стані ви перебуваєте в самадхі. Можливо розум закрив вас у своєму домі і показує тільки психічні прояви самадхі, бо покидати своє королівство не в його інтересах. Розум також не обізнаний про власні дії, чи видумані вони, чи істині.

Тіло людини бачить сон, запам’ятовує його і якось виражає (описує). Сон у кожного виключно свій. І він відбувається у четвертому тілі.

Сон веде вас до істини. Сон відтворює минулі події. Розум і збирає минуле, і заглядає в майбутнє. Я бачив так багато снів, які стають реальністю в наступні два-три дні. Деякі траплялися через місяць. А навіть бачив у сні місця, куди я потрапляв через декілька місяців чи років.

Залишивши це тіло, розум подорожує ззовні. Я не кажу зараз про астральні проекції під час перебування в самадхі. Я кажу про розум. Якщо я вирішив почати якусь справу й існує можливості якихось перешкод, то перш я побачу це уві сні.

Багато винаходів та відкриттів сьогоднішніх днів спочатку були побачені уві сні та записані. Сни приходять згідно з намірами.

Ваші думки можна перевірити. Можна дізнатися, чи говорите ви правду, чи обманюєте. Тварини також бачать сни і це навіть вже зафіксовано. Але бачити сни можуть лише ті тварини, які живуть поряд з людьми. Вони дивляться телебачення разом зі своїми господарями, з ними ж вони сплять та харчуються.

Наука далеко просунулася. Раніше на людей можна було покластися. Перед прийняттям будь-якого важливого рішення люди раніше радилися один з одним. Тепер наука звела все до прикладних речей. Вона досягла четвертого тіла. Записала активність розуму. Все, що відбувається в розумі, залишає свій відбиток на фізичному тілі. Правда чи обман – все виходить на світло. Сон же – це розшифрування манасу. Сновидіння стікаються на його екран. Коли тіло не спить, тоді розум спить. Це можна помітити в момент пробудження. Свапна – це наступний стан після джаграти.  Уві сні активність душі перемішується з перешкодами. В стані неспання душа діє через очі.

У четвертого тіла є зв'язок з Кундаліні. Багато йогів дають ініціацію на пробудження Кундаліні за допомогою шактіпатху. Майстер Кундаліні також зв’язаний з четвертим тілом, перебуваючи з ним в глибоких взаємовідносинах. Речі, які відбуваються на екранах манасу, про які говорять люди, можуть бути справжніми або ні.

Уві сні існує істинний стан розуму, який зветься справжнім психічним світом. Але також є і фальшивий стан, який називається хибним психічним світом.

Манас – це найефективніше та найважливіше силове поле. Зверніть увагу, коли розум несе вічари, де він сам в цьому стані ховається? Хіба він залишається всередині емоційного, фізичного чи розумного тіла? За допомогою одного з цих трьох тіл розум знаходить вихід своїй психічній силі. В розуму є фізичний простір, психічний та космічний. Сам розум – це психічна зона, але більшу частину часу він прив’язаний до фізичної, контролюючи її роботу. Коли він з’єднується з космічною областю, тоді переважає саттва. Це область – це механізм внутрішньої суті. Це місце самадхі. Так ось, хоча Кундаліні повністю ментальна, однак вона є не брехнею. Навіть коли розум представлений психічною складовою, він все одно не є брехнею, бо сяє Махамаєю, у якої є сила досягнути бхави, емоцій.

Розум - це дуже великий прикладний центр. Це найкорисніша річ у світі. Якщо розум виявлений, то він не бреше. Розум стає фальшю, коли він намагається захопити органи під владу, ставши їхнім господарем.

Ви всі бачите сни, хоча більшість з них не запам’ятовується. Деякі сили настільки тонкі, що ви не в стані їх розпізнати. Сни теж стають реальністю. Сни можуть стати фальшю для мрійливого розуму, а можуть провести через досліди пізнання.

Уві сні можна в одну мить побачити увесь Всесвіт та перенестися через різні часи існування. Сон як ілюзія. В Пуранах існує історія про Шрі Нараяну та Нараду ріши, його найвідданішого послідовника. Якось Нарада джи запитав Господа Вішну: «Твоя Ілюзія настільки чудова, що я не в стані її зрозуміти. Колись ти перетворив моє обличчя в мавпячу морду та забрав собі Лакшмі джи, яка призначалася мені». Сказавши це, Нарада джи пішов. Господь Вішну тихо посміхнувся і почав свою гру. Нарада дістався до красивого саду і, присівши відпочити під деревом, занурився у сон. Він загубився в чудесному світі сновидіння. Він побачив, як до нього підійшла прекрасна дівчина. Нарада джи покликав її заміж. Поглинений її красою, Нарада джи закохався в неї. Він почав вести життя домогосподаря, у нього народилися доньки та сини. Він постарів разом зі своєю дружиною. Діти виросли та поодружувалися, і в них з'явилися свої діти. Подружжя стали дідусем та бабусею. Нарада був дуже задоволеним своєю дружиною та дітьми.

Якось до нього у двері постукав Яма раджа. Побачивши перед собою смерть, Нарада джи сильно злякався. Він хотів жити, але на порозі дому стояла смерть. Було дуже страшно. І тоді від такого дикого страху його очі раптом відкрилися, сон обірвався, і він побачив стоячого перед ним Господа Вішну. Нарада джи почав запитувати: «А де мої дружина, діти, онуки та внучки? Адже це все було тільки що поряд зі мною!» Господь Вішну продовжував посміхатися, кажучи: «Все це було моєю ілюзією. Ти спав. Уві сні все відбувається за короткий час. Тепер ти здатен відрізняти сон від ілюзії.»

Нарада джи бачив сон. Ви теж бачите сни, бо сни – частина Істини і вони трапляються. Це відбувається з вашим четвертим тілом. Те, що трапляється – Істинне. Король Харішчандра, якось уві сні пожертвував Вішвамітрі муні ціле королівство, а на ранок Вішвамітра постав перед королем, щоб забрати підношення.

Четана Мата у вересні бачила сон про вежі торговельного центру в Америці. Вона побачила, як один літак врізається у величезну вежу, і звідти вирвався вогонь. Вона розповіла мені про цей сон за один день до інциденту. Ми нічого подібного ні уявляти, ні придумати не могли. І тільки коли літак з терористами атакував торгівельний центр, відразу згадався сон напередодні.

Сни можуть ставати реальністю, а можуть не ставати. Все це – робота психічної зони та стану розуму.

Кундаліні теж потрапляє під вплив психіки. Але не тільки одна Кундаліні; всі досягнення йоги, всі розвинені енергії центрів також знаходяться в цьому просторі. Все це – четверте тіло. Тут все складається з тонкої матерії, тому ні лікарі, ні вчені не можуть його дослідити.

Кундаліні та чакри – це система тонкого тіла. Якщо ви захочете до них доторкнутися, у вас нічого не вийде. Помацати можна тільки фізичне тіло.

Між цими двома тілами існує сильний зв'язок. Тому всі садхаки, будь ласка, пам’ятайте, що Кундаліні та чакри – це не органи фізичного тіла. Люди роблять шактіпатху фізичному тілу. Але енергія далека від нього: вона струмує у психічному тілі та в розумі. Більшість шактіпатх призначені для того, щоб зупинити відтік енергій. Енергія ніби гіпнотизується. Це схоже на електричну іскру. Воно зачаровує розум та тіло.

Я вже розповідав раніше, що мудрість, воля та дії (джняна, іччха та крія) – це три сили, які керують життєвою силою. Мудрість надає дію, що спонукає. Воля (бажання) ініціюється мудрістю. Дії відбуваються від бажань, і кожна дія в результаті приносить плід. Сила емоцій та рішень знаходиться всередині знань. Чисте знання (інформація) перетворюється в розуміння, і коли це трапляється, починається її подорож зсередини назовні. Знання буває двох типів. Перший з них – видумане. Спочатку воно існує тільки в уяві, а потім потихеньку намагається прийняти матеріальну форму. Коли воно рухається вгору та досягає розуму, воно стає психічним. Союз розуму та ума завжди залишається в психічному світі. Все це не виходить за межі розуму. Поклоніння статуям, зображенням богів та божеств, медитація на них та інше – все є органами розуму. Відповідні люди не в стані просунутися далі, вони так і залишаються зачаровані на одному місці.

В такому випадку це поле переваги бхави (емоцій). Тут думкам надається велике значення. Другий же тип мудрості ґрунтується на усвідомленні суті. В цьому випадку знання перетворюється під час здійснення дії та отримання досвіду. Фізика та більшість інших галузей науки пішли далеко вперед, бо вони пройшли через експерименти.

Духовний світ зв’язаний з вірою та мисленням і живе в надуманому світі. Духовна наука найефективніша, але коли вона залишається на рівні сліпої віри та поклоніння, тоді вона стає слабкою, та відповідні їй люди залишаються тільки на рівні четвертого тіла. Ті, хто називає себе духовними, втратили себе в мріях про майбутнє, в той час, як мирська наука пішла далеко вперед, ґрунтуючись на своїх дослідах.

Кундаліні – це колодязь з енергією. Поки енергія витікає, вона не приносить плодів. Кундаліні – це річ практична. Люди намагаються підняти її двома способами. Перший – це мислення, засноване на уяві, а друге – це застосування та практика, які виконуються у вигляді реальних дій. Людина завжди чимось рухома, і найчастіше своїми емоціями (світовідчуттям). В такому випадку розум є всім, і він спочатку утримує матерію за допомогою візуалізації і тоді світовідчуття пробивається через думки (вічари), тобто мислеобрази у вигляді емоцій. Далі вона уявляє плоди всього, що відбувається, і застосовує їх. Вона приймає за правду власні відчуття, вирощені з вічар, після чого виявляє підняття власної Кундаліні та шактіпатхи. Така дія четвертого тіла, його психічний ефект. В цій справі найважливіші психічна уява, гіпноз, віра та відчуття.

Уява також стає реальністю. Тварини не мріють. Людина намріяла собі ціле море в майбутньому. У тварин же майбутнє визначене. Вони про нього не хвилюються. Тварини також бачать смерть інших тварин. Але вони й уявити не можуть, що якось теж помруть – у них немає таких сил уяви. Проте таке є у людини. Те, як мріє людина – це ціле мистецтво. Але якщо вона коли-небудь зможе прорватися через мрійливість, то зможе заглянути в майбутнє. Якщо ви можете мріяти про те, щоб трапилося ось це чи ось те, то таке ніколи не буде правдою, бо це тільки хибна уява.

Правильне застосування уяви – це наука. Головна річ в науці – це уява. Наука народжена з уяви. Колись люди мріяли про польоти в небі. Хтось спробував це втілити і тепер ви бачите, що люди літають в небі. Це не фантазія якоїсь однієї людини, але сотень тисяч людей. Ось яка можливість криється за будь-якою уявою. Можливості народжуються з уяви. Подумайте про можливості, а потім досліджуйте.

Тисячі років люди на Землі думали про те, як потрапити на Місяць. Сформувалася уява, а після і можливість подорожі на Місяць, і тепер це матеріалізувалося. Сьогодні люди крокували Місяцем і готуються до відправки на Марс. Те, що колись було мрією, нині доведено і застосовано на практиці. Тобто така уява йшла шляхом істини, і вона перетворилася на відкриття. Ця уява вчених мужів, це мрії про занурення в майбутнє людства.

Це дар четвертого тіла. Сила перебуває всередині тіла розуму і вона пов’язана з матеріальним світом. Видима матерія існує з початку творіння, і не може бути так, щоб вона не існувала. Місяць та зірки знаходяться на небі. Все це фізичне. У них є форма. Уява тіла розуму є наукова. Але в них необхідний баланс.

Люди рідко мріють про такі речі, які ні з ким не пов’язані, ні зараз, ні в майбутньому. Наприклад, мріють дві людини: уявлення одного ґрунтується на науці, а у другого – не зв’язані ні з чим у світі, ні зараз, ні в майбутньому.

Перший – це вчений, а другий – божевільний. Перший застосовує на ділі, а другий – тоне. Один перетворює думки, а інший губиться. Перший сильний у психічному тілі. Обидва мрійники, але перший на чомусь ґрунтується, а другий – ні.

Четверте тіло – це обитель розуму і в нього неймовірні можливості. Якщо ми використаємо їх вірно, то зможемо досягнути цілі. Але якщо ми відхилимося хоча б трішки, то буде створений фальшивий світ. Тому, перш ніж ввійти в це четверте тіло, ми повинні бути попереджені і бути готові. Спочатку слід перетворити наш розум і тіло в йога, після чого неодмінно війти в цей дім.

Ми занурюємося в деяку обитель чи область, яку можна називати тілом розуму. В розуму великий вплив. Він керує органами відчуттів і вважає, що фізичне тіло – це королівство. Він породжує деякі можливості фізичного світу та намагається ними володіти. Він також може відправитися за межі будь-якого зі шляхів (з органів).

В мить він може опинитися де завгодно. Він може подорожувати, покидаючи людське тіло, але також здатен робити це, залишаючись всередині.

Перш ніж увійти в цей храм розуму, залиште всі очікування, чи застосуйте науковий підхід. Щоб зрозуміти четверте тіло, почніть з того, щоб подивитися, де ви вже є. Уявіть такий приклад: вам потрібно перейти на інший поверх. Якщо ви зі свого поверху захочете спуститися чи вийти на вулицю, то якими будуть ваші дії? Щоб спуститися чи піднятися, вам прийдеться пошукати сходи чи ліфт. Якщо ви думаєте, що досягнути цілі можна просто нічого не роблячи, тоді ваше думання так ним і лишиться. А думкам і справді не потрібні ніякі ліфти чи сходи.

Ця думка - така ж сила. В уяві чи думках є небезпека, тому що нам починає здаватися, що нічого особливо не потрібно робити. Ви впускаєте до себе цю небезпеку, бо не йдете вниз сходами, нічого не робите. Ви намагаєтеся спуститися одними думками. Людина може спуститися завдяки думкам, тільки якщо є сильна концентрація. Наберіться терпіння та спускайтеся донизу. Спробуйте дочекатися своєї цілі та спустіться до неї. Але без тіла. Нехай туди відправляться всі ваші очікування, а розум прийме це все та повідомить, що все добре. Це область діяльності розуму, думки – це шлях для розуму, а практика – його складова. Вона потрібна, щоб зрозуміти та прийняти, яке істинне призначення розуму, навіщо взагалі він потрібен, які у нього обов’язки.

Підйом Кундаліні – це також справа розуму. Розум вам повідомить, що Махамая Кундаліні пробуджується, і ви уявите, що Кундаліні повільно прокидається. Розум скаже вам: «Кундаліні повільно, подібно змії, повзе вгору до чакр. Чакри відкриті, і, будучи повністю задоволеною, Кундаліні завершує свій шлях». Тоді ви прокинетеся та усвідомите.

Все це думка. Це шлях мислеформ. І люди займаються цим. Вони піднімають Кундаліні своїми думками. Пронизати всі чакри теж можна за допомогою думок. Але подібне уявлення не може принести глобальні зміни в особистості. Бо при справжньому пробудженні чакр буде таке перетворення вашої особистості, про яке ви просто не можете уявити. Цього не можна зробити в думках, бо зміни належать до матеріального світу. Думки чи уява того, у кого пробуджується Кундаліні, не пов’язані з матеріальним світом. Але ті зміни, які воно несе – вони належать до матеріального світу, і їх можна перевірити та поставити експерименти. Які б речі ви не робили у своїх думках, це ніяк не подіє на вас, не змінить вас. Це пов’язано тільки з потоком уяви. Отже,  давайте тепер зберемося та поговоримо про зміни, які відбуваються при реальному пробуджені Кундаліні.



Глава 28. Тіло розуму

Вівторок, 11 травня 2021 20:04

Для того, щоб навчитися відокремлювати свої тіла, почніть шлях свідомо. Ваше тіло складається з семи тіл. Так утворюється індивідуальність. Вивчіть не тільки фізичне тіло, але відправтеся далі, до самої суті вашої індивідуальності.

Найзовнішніше з семи тіл, перше, називається грубим (стхула деха). Воно також відоме, як матеріальне чи фізичне тіло. За ним знаходиться тонкий світ і фізичне тіло від нього залежить. Друге тіло називається тонким (сукшма деха). Це ефірне тіло чи по-іншому «небесне».

За тонким знаходиться третє тіло: це схоже на те, як нарівні з бхуталою та суталою (землею та небесами) існує патала (підземний світ). Це ж називають як бхур, бхувах, свах. Це тонке тіло йменується астральним чи каузальним. Після астрального слідує четверте тіло.

Четверте тіло – це тіло психічного розуму, «манаса деха». Після усвідомлення перших чотирьох тіл слідує п'яте — духовне тіло чи тіло душі, тобто «атміка деха».

Після духовного наступним іде тіло Брахмана (Бога, буття) чи космічне тіло. За космічним тілом слідує сьоме – безтілесне, тобто тіло звільнення, «мукта деха». Його також називають тілом нірвани. Це останнє з тіл.

Будьте уважні! Постарайтеся зрозуміти. Я розповім вам про основи цих семи тіл і про те, як бхутала (земний план) з’єднується зі всім Всесвітом. Якщо ви зможете всі їх усвідомити, тоді я познайомлю вас з матір'ю Джагадамбою, прокладу шлях до Кундаліні.

Зовнішнє тіло покриває всі решта. В будові тіла знайшов відображення Всесвіт. Ваше тіло не таке просте. Це рідкісне діяння Параматми. Це безцінний дар Землі. Йому немає ціни.

Наше тіло містить в собі бхур – грубе тіло, бхувах – тонке тіло, свах – каузальне чи астральне тіло, махар – велике тіло наміру, джнана – тіло знання та мудрості, тапар – тіло світла, і сьоме – сатья – тіло істини. В них зібраний увесь Всесвіт. Всякий рух, чи то на Землі, чи у Всесвіті, представлений в тілі. Для створення цього тіла мая працює в повній гармонії з вищим буттям, якому прийшлося сховатися у храмі, яким є тіло. Вона знає, що якось людський розум відправиться на пошуки. Він буде шукати скрізь і якось загляне і в цей храм. Ось чому цей храм сконструйований з сімома дверима та потаємними кімнатами. Вона залишила в ньому дев'ять воріт і йогу. Тому, хто спробує через них пройти, прийдеться пробратися через сім світів (лок). В тілі є дев'ять воріт, за якими – сім земель, сім світів та сім морів. В них, подібно венам в тілі, протікають мільйони рік, серед яких є одна головна – Маханаді.

Ви будете вражені, на досвіді дізнавшись про оболонки, які існують крім фізичного тіла. На створення кожної з них йде по сім років. Сім тіл поділені на п’ять оболонок – кош, які містять в собі три головні тіла. В аннамаї коші знаходяться тонкі тіла. Каузальне тіло відноситься до карана шаріри чи інакше віджнянамаї коші. За ним слідує тіло душі. Але зараз я збираюся вам розповісти трішки про інше.

Це життя – дуже рідкісний дар. Зрозумівши це, ви можете уявити наскільки великий Творець. Але більшість людей знаходяться в невіданні і тому розтрачують свої життя даремно. На розвиток тільки одного фізичного тіла витрачається сім років. Решта тонких тіл знаходяться в зародковому стані. Вони можуть розвиватися в повноцінні тіла, але в перші сім років це поки недоступно.

Згадайте себе в дитинстві. Ким ви були та що робили. Семилітній період дитинства був часом наслідування. Що б ми не робили в ту пору, все було наслідуванням. То було життя копіювання. Тоді у нас ще не було ума, мислення чи статевого потягу. В перші сім років розвивається тільки фізичне тіло.

Деякі люди так і залишаються тільки у фізичному тілі. Вони поводяться ніби тварини, і в них не розвинений розум, ум, мислення і воля. Сьогоднішній світ достатньо розвинувся, пішовши далеко вперед. Люди намагаються дізнатися про все як можна більше. Бажання перевершили всякі розумні границі. Але без грубого тіла неможливо ні насолоджуватися, ні позбутися від страждань. Це тіло – посередник світу дій. Подорожуючи у світі, воно стає індивідуальністю. Поки росте перше тіло, друге тіло не розвивається. Тільки після того, як за перші сім років розвивається фізичне тіло, з'являється семилітній простір для розвитку емоційного світу.

Це також називається небесним чи ефірним тілом. В другу «семилітку» дозрівають статеві органи. Це період дорослішання людини. Час її самовизначення. Росте тіло базових емоцій. Для повного його розвитку необхідний період в сім років, тобто до чотирнадцяти. Це ворота в юність, улюблені двері тіла насолод. Дозрівають статеві органи. Любов запрошує до насолоди. У статевих органів свої цілі. Потяг починає переважати над всіма рештою бажаннями.

Якщо хтось буксує на цій сходинці, то він і залишається шукачем насолод. Тобто залишається в емоційному тілі. Такі люди також ідуть шляхом розвитку, але не можуть піднятися над бажаннями насолоди. Їхня самосвідомість зупиняється на рівні чотирнадцяти років. Я бачив так багато юнаків та дівчат, хто веде лише життя пошуку задоволень. Якщо вони хочуть кимось стати, то їм не дозволять їхні слабкості. Їхній ум не розвивається, а розум увесь час кудись веде. Вони залишаються на тій сходинці, де переважає тільки насолода та страждання.

Після порогу в чотирнадцять років починає розвиватися третє тіло. Це тонке, астральне тіло. Це поле битви прани, манаса та джняни (енергії, розуму та знання). Шлях його розвитку триває з п'ятнадцяти до двадцяти одного року. Тут розгорається полум’я ума та логічних доведень. Це перехідна точка від зовнішнього до внутрішнього пізнання. Це центр науки мислення. В цей час розвивається тіло досвіду, яке знаходиться за межами емоцій; формується наука та прикладне знання. Але це тіло приходить до людини з самскарами (звичними тенденціями) мільйонів вже прожитих років. На цьому етапі починає діяти прарабдха (доля) і пам'ять численних минулих народжень.

(Ще раз повторимо.) Ніякий суд у світі не наказує хлопчиків та дівчаток молодших семи років, бо до того часу у них немає нічого, крім тіла. Людина навчилася керувати тільки фізичним тілом. Її називають дитиною. Вона не несе відповідальності за свої дії. Її поведінка нагадує тварину, бо вона тільки наслідує інших. Навіть якщо вона здійснює злочин, швидше всього вона просто скопіювала його.

Сучасні невинні хлопчики та дівчатка просто добре копіюють і здійснюють злочини так, як показують по телевізору. Телебачення стало їхньою освітою та предметом наслідування. Кожен з батьків повинен приділити цьому увагу. Особливо це стосується матерів, бо створення людини починається з черева матері. Все, що вона в цей час робить – які книги читає, що за фільми чи телепередачі дивиться – все відобразиться на її дитині. Вона все запам’ятає. Вона може скопіювати щось з цього, що зробить її злочинцем.

Перші сім років батькам слід уважно приглядати за дитиною: показуйте їй те, що зробить її великою, що може стати ціллю її життя та вибудує її долю.

Наступного періоду – з семи до чотирнадцяти років, – що б не відбувалося, підліток сам несе відповідальність за це. В той час розвиваються емоції. Покращуються тактильні відчуття. Усвідомлюється важливість хвилювання. Цей час є мостом в майбутнє життя. Молодий пагін готується стати деревом. В цей період батькам варто уважно слідкувати за підлітком. Бо в цей час, крім фізичного, всі решта тіл знаходяться в зародковому стані. І їхній розвиток може піти по-іншому. Якщо в той час щось відбувається, це залишає глибокий відбиток. Наприклад, хтось з жадаючих дорослих може використати підлітка, який розвивається. Відомо, що якщо нехороша людина спокушає до сексу дитину, то в останньої залишається травма на все життя.

Після чотирнадцяти років починає розвиватися третє тіло. Тут зароджується древо свідомості. Розвивається логіка та розум. Все, що було отримано в житті до цього періоду, було часом дозрівання юності. Це було зроблено природою і результат очевидний. Все було правильно та природно. Спочатку природа створює тіло зі всіма його якостями. В такому розвитку природа грає першочергову роль.

Немає ні єдиного шансу стати людиною, поки розвивається перше тіло, як немає такого шансу під час розвитку другого тіла.

Але цей час стає основою самоідентифікації людини на шляху її становлення. Відбувається розвиток всіх польових структур. В такий період ви можете культивувати щось самі, чи можете залишити все на волю світу. В такій подорожі природа світу зливається з вами. Створення поля діяльності, тіла завершене. Під час його творення маленька безтурботність батьків може стати причиною слабкої будови тіл синів та дочок на все їхнє життя.

Третє тіло – це тіло міркувань, логіки та інтелекту. Третє тіло – це наука про прану. Вона може йти всередину чи у напрямку світу. На цій сходинці починають діяти звички. Може прийти прарабдха – доля від минулих життів. Активуються вічари (мислеформи), починаючи працювати в повну силу. Логіка набуває вигляду розуміння. Его росте і ахамкара (відчуття «Я») творить свою індивідуальність. Розум розвинутий повністю. Це період дозрівання плодів нашої системи освіти, культури, цивілізації і решти, чому нас вчили з дитинства. Через це у всіх країнах світу дозволено починати голосувати в період з 18-ти по 21 рік

Розуміння світу більшості хлопчиків та дівчаток формується в ранньому віці, інколи пізніше. Більшість дівчаток досягає зрілості до 13-14 років, але в країнах, подібних Америці та Англії – до 11. Причиною є швидкість розвитку розуму. Природа задумала так, щоб деякі речі розвивалися до 13-14 років, але наука та суспільство підштовхує до того, щоб це відбувалося раніше. В результаті в більшості випадків розвиток зупиняється після семи років. У когось він зупиняється в чотирнадцять, а у багатьох – у двадцять один. В наш час все менше людей стають інтелігентами, філософами чи вченими. Інші речі залишаються незачепленими. Той, хто зупинився на якійсь сходинці, продовжує стояти на ній до кінця життя. Природа забирає від нього свої руки. У людей, які зупинилися на стадії третього тіла, розум повністю не розвивається.

Розум – це четверте тіло. Це манаса шаріра (оболонка розуму) чи психічне тіло. Це дивовижне тіло, світ досвіду. Уявіть, що людині хочеться насолоджуватися математикою, але якщо його інтелект не розвинутий, як тоді він відчує таке задоволення? Розвиток інтелекту дозволяє отримувати радість від занять наукою. Тіло розуму дозволяє досягнути переваги в будь-якій області і повною мірою насолоджуватися знанням. Це можуть бути математики, письменники, гітаристи, музиканти чи вчені подібні Ейнштейну. Тепер ви, мабудь, розумієте, як розвиваються ці три тіла.

Якщо ви досі не зрозуміли, тоді я поясню більше. Поки ви повністю не розберетеся в цих трьох тілах, далі продовжувати марно: ви нічого не зрозумієте. Пробудити енергію стане дуже важкою задачею. Адже Кундаліні очікує всіх у вигляді Махамаї.

Перш за все розберіться зі створеною нею ілюзією. За допомогою її тіло розвивається в цілісне дерево. І воно приносить плоди. У кожного з тіл є своє его, своє самовизначення та своє призначення. Кожне тіло знаходиться у своєму вимірі. Ця конструкція багатовимірна. Після розвитку чергового тіла відкривається багато нових можливостей. Якщо ви уважно вивчите характери оточуючих вас людей, це стане ясно. Щоб я вам не казав зараз – все це просто визначення, слова. Але те, що відбувається на практиці – це природно, адже кожна людина при зустрічі залишає у вас свій відбиток.

Зрозумівши це, відправляйтеся далі. Адже багато особливих якостей доступні кожному з вас. Але зараз ви стоїте на місці. Енергія почне підніматися тільки коли ви підете вперед і звільните себе та свої тіла від всіх умовностей.

Багато з вас хочуть смачно поїсти. Обід приносить насолоду, і здається, що їжа та напої і є істина життя. Це означає, що емоційне тіло недорозвинуте, тобто воно не діє на ваше життя. Ви зупинилися на рівні семи років. Ваша дхарма-карма та культура полягає тільки в їжі та напоях. Ціль вашого життя – це смак для язика і нічого більше. Якщо це так, тоді докладіть зусилля для розвитку своєї бхавани, чутливості. Для цього є всі можливості.

Тепер погляньте на людей, які люблять насолоди та секс. Їхній розвиток зупинився на другому тілі. Вони живуть в сексуальному центрі. Подивіться на їхні ліжка, кімнати, будинки, манеру говорити, на їхню поезію, музику, фільми, хобі, картини, машини та інше – все в тій чи іншій формі несе в собі жагу сексу.

Такі люди зупинилися на другому тілі і їм слід просуватися далі, до третього, інакше вони такими і помруть. Тобто вони відкладуть своє становлення людиною, бо рівень другого тіла – це рівень тварин.

Сьогодні ваші погляди повернуті в бік культури та цивілізації, яка наповнена міркуваннями та логічними доведеннями. Ви напевно помічали, що якщо в такому суспільстві стають впливовими людьми, які мають найбільш розвинуте те чи інше своє тіло, то це відображається в культурі всієї країни.

Люди тої цивілізації, в якій переважає сила інтелектуального мислення, зупинилися в третьому тілі. Третє тіло приносить радикальні зміни. Ті, хто знаходиться під впливом цього тіла, збагачують культуру, і такий час дуже важливий в потоці соціального життя.

Можна поглянути на той час, коли в Біхарі народився Будда та Махавіра – чим тоді був Біхар? Це був світовий центр освіти та культури і на його землях жило багато людей з розвинутими третіми тілами. Коли на землі Бхарати (Індії) ступив Шанкарачар’я, тут відбулося так багато радикальних змін. З ним відправилися мільйони людей, які розвинули своє третє тіло. В той час виділялися такі люди, як Рамануджачар’я, Баллавачар’я, Німбакачар’я, Горакхнатх, Кабір, Туласі, Нанак. Те ж саме можна помітити в тих країнах і в той час, коли там були Мойсей, Ісус, Мухаммед, Сократ, Платон, Конфуцій, Лао-цзи. Погляньте на Унану чи Давню Грецію часів Сократа та Платона. Погляньте на стан Китаю під час Конфуція та Лао-цзи. Якщо ви подивитеся, які люди світу впливають на культуру, то виявите, що всі вони мали розвинуте третє тіло.

Інколи хтось приходив з ознаками досконалості з народження, у таких людей неможливо прослідкувати швидкість розвитку їхніх тіл.

Тепер ви напевно зрозуміли, що потоки суспільного життя дуже тісно пов’язані з діяльністю трьох тіл.

А тепер давайте відправмося до четвертого тіла. Воно дуже важливе. Досі ми спостерігали тільки ті риси людини, які розвиваються разом з ростом тіла. Але тепер перед нами тіло розуму. Коли людина починає дружити зі своїм розумом, вона пізнає свою власну форму.

Неможливо стати людиною, якщо немає манасу (розуму). Дане тіло важливіше та величніше, але водночас наповнене небезпеками. Цей розум може зробити з людини бога, а може божевільного. Ставши додатковим органом, розум веде свою гру чудово. Він пов'язаний з гіпнозом. Телепатія – це мистецтво. Чорна магія та інше – все це психічний світ розуму.

Манас – господар психічного світу. Він розуміє наміри інших людей та читає чужі думки. Він може переміщуватися в будь-яке місце та повернутися без будь-якого посередництва, часових витрат, без оболонки та без опору. Може зустрітися з ким завгодно. Немає нічого, щоб його зв’язувало чи обмежувало. Час не може його зупинити, і він може виражати свої думки без слів. Він легко проникає в кого завгодно і може перетворити Сатьянараяну в Сатья Саї. З будь-якого хлопчика він може створити Хедіакхана Бабу. Будь-яку дівчинку може перетворити в матір Сантоші. Це психічний розум. Він може зробити так, щоб жінка говорила як чоловік та навпаки. Він може молитися кому завгодно і може змусити їх говорити мовою привидів. Він може проникнути в будь-яке тіло і створити з нього бога чи богиню, а когось може зробити калікою.

Це четверте тіло – тіло розуму, психічне тіло, яке наділене психічною міццю. До цього були фізичне тіло, тіло насолод та астральне. А це – психічне, тіло розуму. Воно здатне проникнути в кого завгодно, зачарувати його і стати його насінням, його життям. Знаходячись всередині фізичного тіла, воно водночас може бути ззовні. Воно може подорожувати поза тілом. Може відокремлюватися від будь-якого тіла і поставати в інших формах з повним набором відчуттів.

У тіла розуму величезні можливості, але вони не розвинені. Це психічний розум. Він вибудовує ілюзорний світ над істиною. В ньому приховуються численні можливості. Це тіло багатомірного розуму.  В ньому так багато можливостей. Але в їхньому використанні прихована велика небезпека. І велика ймовірність заплутатися в ілюзії. Тут все діє на тонкому плані. Його активність проявляється в тонкому світі. Хоча розум і є тілом, він не має тіла. Це тонке тіло, у якого немає границь. Його оманливість також тонка. На цьому шляху до потоншення матерії, стаючи все тоншим, може одночасно стати більш ілюзорним та оманливим.

Навіть якщо звичайна людина вийде зі свого тіла, вона не зможе залишитися в такому стані надовго. Не завжди це правда, інколи це вигадка чи сон – що завгодно. І не треба нікому нічого доводити – це не їхня справа. Важлива лише внутрішня суть. Але існує багато пасток. І набагато більше там уявних пасток, чим їх є насправді. Це розум розставляє пастки.

Світ цього тіла простягається від самої душі. Це суб’єктивне проявлення душі.

Тоді як згаданий раніше світ об’єктивний і прив’язаний до матерії. Наприклад, якщо я візьму в руку щось матеріальне, всі це побачать. І я, і ви можемо це бачити очима – ось проста істина. Бачення – це істина і це причина розуміння. Це звичайна реальність. Ми всі розділяємо те, що можна побачити, дізнатися та спробувати.

Але коли постає питання про світ моїх думок, таке стає неможливим. Ви не можете поділяти думки іншої людини. Мислення починається зі свого власного світу, а де починається суб’єктивний світ, там починаються і небезпеки. Тому по той бік істини руйнуються всі принципи матеріального світу. І в результаті з четвертого тіла починаються небезпеки. З психічного тіла починається світ обману. До цього будь-який обман може бути виявлений, спійманий і зв’язаний, а правда – перевірена. Але основи світу четвертого тіла не є предметом звичайного світу. Це дещо незвичне. Це цілком суб’єктивний світ.

Те, що відбувається в четвертому тілі, ніяк не перевірити. Людина може не знати про це. Таким чином, в цьому тілі дуже багато всього, і в ньому також може приховуватися багато небезпек. Воно сміється над собою і над іншими. Воно не знає ні про які грубі речі через те, що воно тонке. Щоб там не відбувалося, це настільки тонке та особисте, що людина не може це перевірити. Психічне тіло не піклується про себе. Не дивлячись на те, що процеси, які відбуваються в ньому, найчастіше можуть здаватися уявними, проте вони дійсні.

Які б не проявлялися досконалості (сіддхі) у світі чи в тілі, все це дари четвертого тіла. Ось чому йоги завжди попереджають проти слідування шляхом сіддх. Писання та йоги високого рівня радять уникати впливу та плодів четвертого тіла, бо від них складно звільнитися. Після проникнення в це тіло, відкриваються лотки з досконалостями, але також проявляється багато шансів збитися зі шляху.

Ми говоримо про те, як перевершити досконалості. Про те, щоб залишатися на рівні сіддх (містиків), не може бути і мови. Це все світ розуму, світ психічного. І дуже мало вибираються з нього, оскільки він закручує все у вир обману та правди. Адже з отриманням сіддх з'являється багато манливих можливостей.

Четверте тіло – це перешкода для духовного росту. Воно не дозволяє просунутися вперед, бо всі райські насолоди світу, такі як закоханість (моха), ілюзія (мая), багатство (артха), дівчата (кама) та казкові світи – все це дари четвертого тіла. Досконалості, мрії та принади – точка зупинки більшості святих. Більшість подвижників потрапляють під дію сіддх і тому є багато прикладів. Самоусвідомлення чекає їх, але вони потрапили в паску психічного тіла. Вони не в стані ні покинути його, ні, вийшовши з нього, направитися до душі. Вони загубилися в оманливому его, стали фальшивим втіленням думки. Вони залишилися в тілі розуму, віддалившись від усвідомлення своєї суті.

Оголошуючи себе аватарами (великими втіленнями), більшість садху залишаються в домі свого четвертого, психічного тіла. Інкарнації Каліюги, святих і садху, богів та богинь – всі вони залишаються під впливом психічного тіла. Вони самі знають, що вони не аватари, що помиляються, але дія четвертого тіла змушує їх вірити в те, що брехня – це істина, і вести таке фальшиве життя. Тіло їхньої душі тягне їх вгору, але психічне, навпаки, примушує залишатися у своїх межах. Це приводить їх до роздвоєння особистості. Одна особистість повністю вигадана та фальшива, інша – істина, яка бажає та намагається вирватися на волю.

Що б не відбувалося, все залежить від дій. Це не думка, не уява і не сон. Це основи четвертого тіла. А воно хоче жити по-своєму, залишивши все решта збоку. Воно впіймане в пастку ілюзії, мрій та ланцюга думок. Завернуте в покривало брехливої індивідуальності. Роблячи так, людина починає так само розуміти і цим же стає. Хоча вона боїться, що насправді не така, але вибратися назовні не вистачає сил.

Це неймовірний світ розуму. Я викладу деякі настанови з приводу розуму перед тими, хто занурився у світ, зв’язаний його путами. Сила манасу четвертого тіла також зв’язана трьома тілами ззовні, а вони функціонують під його покровом. У фізичного тіла немає сил створювати насіння. Друге тіло – тіло бхави (умонастрою), воно тонке та знаходиться у формі насіння. Воно може розвиватися. Тіло ума теж тонке і воно перевершує вплив культури та цивілізації.  Воно тонке і має форму насіння. І ось на всі ці три тіла поширюється дія тіла розуму. З ним пов’язані стан усвідомлення, неспання, сну зі сновидіннями і сну без сновидінь. Розум направляє ці три тіла вперед своїми командами (дорученнями). Таке четверте тіло. Наука та духовна сила також бояться його дії. Бо у нього неймовірна сила, адже воно знає багато таємниць.

Раніше я казав про те, що в селах живуть маги. Вони знають, як використовувати магію на інших. Чарівники продовжують правити, гіпнотизують інших, роблячи з них своїх провідників та змушуючи їх до чого-небудь. Все це дія четвертого тіла. У селах це модно. Це вражаюче діє на горців. Сьогодні це модно в кожному селі, в Гархвалі та Кумаоні в Гімалаях. Я знаю багато подібних чоловіків та жінок. І також знаю майстрів, хто вміло застосовує силу свого четвертого тіла, хто вкладається у власне просування.

В давнину подібні експерти усувалися королями, які хотіли вивідати деякі таємниці, а потім вбивати майстрів, щоб отримане знання більше нікому не досталося. У Франції, Англії та інших західних країнах, і навіть в Індії було вбито багато жінок, які знали про четверте тіло. Їх таврували відьмами, привидами та чорними магами. Сьогодні, оскільки чоловіки та жінки продовжують це використовувати, люди залучаються (потрапляють під дію). Функції четвертого тіла називаються чорним мистецтвом чи чорною магією – люди побоюються і не покладаються на нього.

Але ви запам’ятайте, що четвертому тілу передує третє – тіло розуму, в якому живе логіка, а після четвертого слідує п’яте – тіло, в якому живе душа.

Ви можете зупинитися на рівні третього тіла і прожити як філософ, вчений, математик, дослідник чи співак. Ставши відомим в будь-якому виді мистецтв, ви залишите слід в історії світу. Третє тіло – це тіло знання та науки, і воно впливає на культуру та цивілізацію. Або ви можете залишатися з другим тілом, проводячи життя в насолодах. Можете прийняти насолоду як істину свого життя, і звідти знайти шлях. Це був девіз сучасного філософа Зиґмунда Фрейда та Ошо. Ви також можете присвятити себе їжі та напоям, чи жити так, постійно знаходячись в очікуванні небезпек, які підстерігають вас в майбутньому.

Четверте тіло небезпечне та не вільне від ризику. Але це міст, який веде людину до становлення цілісною, завершеною. Але воно здається небезпечнішим, чим є насправді. Це поле знання та намірів. Це місце набуття досвіду, бо це тіло розуму, а розум – це самоідентифікація людини. Того, у кого немає розуму, не можна назвати людиною. Таким чином тілом манасу потрібно навчитися користуватися, як одним з центрів. Це центр екстрасенсорних органів.

Манас багатогранний. Він постійно в пошуку. Він став хазяїном всіх органів. Це візник десяти органів, їхній керівник, але не господар. Але він став таким і тільки тому існує небезпека. І так, заволодійте розумом, тілом розуму і це просуне вас далеко вперед.

Манас тонкий та могутній. Він може, не дивлячись ні на що гуляти де завгодно, йти та повертатися. Але він теж від дечого залежить. Тіло розуму не в стані зануритися в таку глибину, де все закінчується. Це тільки інструмент. Він досяжний і може досягнути. Ось чому різними техніками йоги вирвали Кундаліні з-під впливу розуму та підняли її. Вона піднімається вище всіх досконалостей, сама усвідомлює себе та зустрічається з істиною ось для якої цілі розум повинен перетворитися в йога. З цього розуму потрібно усунути дакіні, шакіні, лакіні, пишачіні та хакіні (містичні сили, які перебувають у відповідних чакрах). Бхайравність (страх) повинна бути вимита і ззовні, і зсередини. Потрібно усунути вплив 64 йогинь (головних струмів енергії тонкого тіла). Чаруюча сила розуму повинна перетворитися в дослідника. Свій розум потрібно витягнути з пітьми та звернути до світла.

Таким чином необхідно, щоб манас став йогом, а його тіло пройшло через вправи. Шлях йоги полягає не у гріховності чи праведності. Йог віддає (присвячує) всі свої дії і самоусвідомлення Господу, і подорожує без будь-яких бажань, залишивши позаду плоди своїх зусиль.

Якщо ви хочете побудувати розум йога, тоді слідуйте шляхом божественності, в якому не буде ніяких чарів та чорної магії, бо вони постараються схилити чітту врітті (свідомість, що вагається) до своїх цілей. Коли це буде зроблено, розум перенаправиться на інші об’єкти, з якими він був пов'язаний раніше. Прив’язаності діють від бажань першого, другого і третього тіл. Ось чому необхідно ставати безпристрасним. Не повинно бути ніяких прив’язаностей. Плоди невірних дій присутні з самого початку. Плоди хороших дій приходять у вигляді обов’язків (служіння). Але бажання володіти ними повинно бути повністю усунуто, слід стати тотально безпристрасним.



Глава 27. Занурюючись вглиб

Понеділок, 03 травня 2021 19:02

Доти, поки дія знання не проявлена, воно подібне невіданню. Спробуйте глибше, чим зараз, пізнати своє життя. Коли знання напрямлене на дію, його значення зростає. Мудрість, проявлена в дії, дарує мир та спокій. Доти, поки знання перебуває лише у словах, воно залишається непізнаним. Так мудрість залишається збоку від досвіду. Коли ви міркуєте про це, це стає знанням. Знанням немає меж. Але тільки їхнє застосування в житті дарує вам переживання спокою та щастя.

Повинен трапитися щасливий союз знання та дії. Поки є тільки одне знання, ціль людського існування не досягнута. Ціль буває чотирьох типів: дхарма, кама, артха та мокша (праведність, задоволення, благополуччя та звільнення).

Для дхарми, тобто духовної служби, існує сім видів очищення. Дхарма людини, яка пройшла через всі сім видів очищення, досконала. Види чистоти такі: 1) чистота землі; 2) чистота часу; 3) чистота мови; 4) чистота тіла; 5) чистота думок; 6) чистота органів відчуттів; 7) чистота свідомості.

Існує п’ять шляхів до накопичення засобів: 1) благословення батьків; 2) благословення гуру; 3) власні зусилля; 4) доля (прарабдха); 5) божа милість.

Для ками (задоволення) необхідна кооперація одинадцяти органів. Тобто жадання сидить в домі, який збудований з одинадцяти органів, з яких п’ять – сприйняття, п’ять – дії, а одинадцятий – розум. Це одинадцять адрес звернення до задоволення. Саме це відчуття збуджує душу, змушує її плакати, але воно також є причиною безпристрасності. Бажання насолод так просто не покидає розум. Воно проникає туди за допомогою очей. Заспокоїти жадання необхідно, адже тільки після цього може прийти мокша (звільнення).

Щоб зрозуміти мокшу, погляньте на природу, яка складається з восьми елементів: земля, вода, вогонь, повітря, простір, розум, ум та его. Тільки та людина, яка здатна контролювати їх, може досягнути волі. Людина, яка здатна перевершити восьмеричні узи природи, благословенна та отримує звільнення. Суть природи – простота та натуральність. Звички багатьох народжень зберігаються в розумові. Не так просто контролювати природу. Найвеличніші ріши та муні пройшли через складні випробування, намагаючись контролювати ці вісім природних начал.

Природа керує дживою, але всередині людської істоти таїться божественність. Гуру знаходиться всередині людини. Природа підконтрольна Господу та наставнику. Поки ви не зіллєте воєдино божественність та вчителя всередині самих себе, природа не буде з вами співпрацювати.

Таким чином вам потрібно об'єднатися з суттю всіх природних елементів та перевершити їх. Кожного разу при злитті з якимось з елементів природи буде відбуватися ваше вдосконалення у восьми типах досягнень, після чого ви зможете вийти за межі всі цих досягнень.

Отже, для завершення життєвого шляху перш за все ви заробляєте дхарму, а в кінці отримуєте мокшу. Між цими двома розміщуються артха (користь) і кама (насолода). Але вони також повинні отримуватися на основі прихильності до дхарми та до мокші.

Праведність і звільнення – це основні цілі в житті. А благополуччя та насолода – другорядні. Щоб зрозуміти дхарму, необхідне знання тіла, яке є обителлю благополучного життя.

Дхарма – це духовна міра тіла, країни та часу. Це також суть всієї світобудови. У Сонця та Місяця, у землі, води, вогню та повітря теж є своя дхарма. Вказані основи природи не залишають своєї доброчинності – тільки людина живе без неї. Ось чому люди стають нещасними та занепокоєними. Люди намагаються зрадити свою доброчинність (дхарму). Але від зміни імені, звички не змінюються. Не змінюється також і душа. Люди, які змінили свою дхарму, віру, загубилися на багато народжень. Для людини головне і краще – це віра, дхарма, а зовсім не гроші. Зрадивши своїй дхармі чи заробивши грошей, щасливим не станеш. Та віра, яку можна змінити – не віра зовсім.

Для отримання щастя необхідно мати благі звички, простоту та добрі вчинки. Дхарма залишається з вами і в цьому, і в іншому світі. Коли людство надає більше значення благополуччю, ніж дхармі, воно стає нещасним. Людство пішло невірною дорогою, але ті люди, хто надав більший пріоритет дхармі, чим грошам і благополуччю, отримали щастя в житті. Вони живуть щасливим життям.

Отримані гроші, достаток, яким нагородила Земля, набута сила здоров’я – все це повинно благо впливати на вашу дхарму. Всім країнам слід ввести у свою освітню систему вчення про набуття хороших звичок. Праведна культура набагато важливіша, ніж необхідність благополуччя. Для того, щоб направити людство на шлях божественності, добробут та насолоди повинні відійти на другий план.

Розвиток дхарми повільний та тонкий. Інколи ми помічаємо, як дарма (праведність) обертається адхармою (неправедністю). Якщо благих намірів стає менше, дарма стає безуспішною. Помилково вважати, що ворог вашого життя знаходиться ззовні. Ворог сидить у вашому ж розумові. Якщо ви зможете від нього відсторонитися, тоді зможете досягнути успіху.

Шлях релігії – це благе мислення. Не варто думати погано ні про кого у світі. У дхарми є тринадцять шляхів: шраддха, майтри, дайя, шанті, тушті, пушті, крія, уннаті, буддхі, медха, тітікша, хрі та мурті (віра, дружелюбність, співчуття, спокій, задоволеність, комфорт, дія, благородство, ум, мудрість, терпіння, соромливість, набожність). Дхарма, яка рухається цими тринадцятьма шляхами, приносить плоди. Шраддха (віра) – ефективний та могутній шлях. Кожна  дія, яку рухає віддана віра, стає успішною. Тверда віра, преклоніння та любов роблять з несвідомої людини свідому. Таким чином важливо рухатися до тої суті, яка дарує усвідомлення всьому неусвідомлену.

В будь-якій справі найважливіше саме життя. Але більша частина зусиль витрачається на те, щоб оздоровити тіло чи зробити його придатним для потреб світу. Але для того, щоб із несвідомого тіла зробити усвідомлене, набагато важливіша життєва сила. Застосування асан до тіла підходить тільки для накопичення (енергії). Але асана не здатна привести вас до глибин благодаті, бо наше тіло – це не просто фізична оболонка. Всередині фізичного знаходиться ще шість тіл. Зовнішнє тіло нагадує храм, всередині якого зберігаються ці внутрішні тіла, і тільки пройшовши їх всі ви можете потрапити у святеє святих.

Життєва сила пов’язана зі всіма тілами: вона приводить їх в рух. Життєва енергія і собі поділяється на головну – «прану», і на п’ять її складових. Кожна з них важлива та виконує свою задачу чи дхарму. Саме завдяки їхній активності людське життя супроводжується різними досвідами та переживаннями, через що воно значно відрізняється від життя птахів та тварин. Людина є людиною. Це не просто тіло. Це божественне тіло. Але, пройшовши шлях від тонкого джерела до грубого, божественність сховала себе. Вона приховує в собі багато внутрішніх інструментів і чудесних прикладних центрів. Ні один з прикладних центрів не заважає своїми діями іншим, поки людина використовує своє тіло за призначенням і не шкодить йому. Розвиваючи свою гординю і потрапляючи під вплив поганих планет, людина змушує себе страждати доти, поки живе її тіло. А хто не хоче жити? Запитайте про це смертельно хворого і ви дізнаєтеся наскільки сильна його пристрасть до життя. Але відбулися якісь внутрішні розлади. Інакше кажучи, просто необхідно зробити зі свого розуму та тіла йога. Зробіть свій ум мудрим. Розум повинен зануритися в йогу відданого служіння. Якщо ви наділите розум мудрістю, то він зробить вас мудрецем. Вчені, філософи та експерти не надають значення існуванню Бога. Вони знають цю істину, але не приймають. Бо, якщо вчені відправляться на пошуки Бога, всі їхні знання на практиці виявляться непотрібними.

Подібно їм вчені святі отці та віддані уникають крій (дій). Крія – це медитація, практика, зміна, очищення та союз. У крій є самозречення, це цілий світ досвіду. Крія не приходить через вгадування, в ній немає припущень. В крій є і досвід, і реалізація, там немає ніяких свідків і немає якоїсь цілі. Медитація – складна задача, а без йоги не буває крії.

Тілу необхідна йога, а для розуму і прани важлива дхьяна. Але залишаючись прив’язаним до всіх цих дій, продовжуючи проводити життя в насолодах – це не йога. Саме тому святі (садху) та йоги сьогодення перебувають в очікуванні, бо вони не знайшли тих, хто досяг самадхі гуру. Якщо гуру не здатен ввійти в самадхі в кожному зі своїх семи тіл, якщо він не в стані відокремити їх один від одного і знову злитися з ними, усвідомлюючи істину, то слідуючи шляхом такого гуру потрапити в Сат-Чіт-Ананду неможливо.

Йога – це не лікувальна методика. Здоровому тілу ніяка терапія не потрібна. Авжеж йогою можна оздоровитися, але йога – це наука. Йога – творення. Без йоги неможливо нічого ні створити, ні зруйнувати. Йога все об’єднує та розділяє.

Йога є в любові та відданості, у відразі та смерті, бо в йозі між двома сенсами встановлюється рівність. В йозі об’єднуються та зіштовхуються протилежності. Якщо трапляється йога, результат проявляється негайно. Йога – це практична наука усвідомлення.

В житті існує сила тяжіння, яка об’єднує два люблячих серця разом. Цей союз називається йогою, і саме тяжіння – теж йога. У відданості і у вірі присутня самовіддача. Йога зв’язує все так, що стає видна Вища душа.

Воістину Господь всюдисущий, і це важливо. Йога існує, щоб це усвідомити. Буває йога відданості, віри, самовіддачі, думки, дії та знання. Просто на словах всюдисущість Господа невідчутна, але рухаючись однією з цих йог, людина може пережити істину.

Ось тіло. Воно корінь всього, що стосується практики. В будь-якій дії та вчинку цього тіла присутня йога. Ви людина, а отже у вас є сила розуму. Ум – сила. Але неможливо лише міццю розуму та ума добратися до Бога. Істину досягнути можливо тільки, якщо ви будете розвивати йогу розуму, намір розуму і зробите з розуму йога. Але найпростіший шлях – любов. Перед любов'ю Шакті, енергія, стає слабкою. Шрі Крішна завжди був слабким перед любов'ю Яшоди. Будь-яка мати слабшає перед любов'ю свого малюка.

І ви також творите любов і робите йогу. Перед йогою любові вища душа слабшає. Збільште потік своєї любові – тільки тоді вона прийде. І в такій любові слід виконати безпристрасну йогу. Ви ж одержимі ідеєю про захист своїх багатьох тіл. Захистіть їх всі разом за допомогою дхарми. Дхарма приведе вас до цілі життя. Кінцева точка дхарми не від світу цього, так само як і як і ціль життя. Доти, поки ви будете піклуватися тільки про тіло, природа завжди буде відводити вас у світ.

Коли ви направитеся до цілі свого життя, вісім природних елементів будуть супроводжувати вас у формі вчинків. Дуже важливо як можна скоріше звільнитися від уз природних елементів. Ці вісім природностей створили увесь світ і його ілюзію. Щоб отримати волю від матерії, необхідний шлях відречення.

І це теж йога, але тільки не додавання, а віднімання. Люди, ви займаєтеся йогою життєвого повітря, вона зазвичай відбувається спочатку життя, і є її причиною та супутницею. Але що відбудеться, якщо ви з цим життєвим повітрям проробите пранаяму (дихальну практику)? Можливо ви проживете трохи довше і трохи більше зможете сумісно потрудитися. Поступово ви зможете продовжити своє життя, але у вас не вийде усвідомити свою суть чи ж Вищу Душу. Всюдисущі відносини з Вищою Душею пронизують все життя. І життя також всюдисуще. Процеси прийняття та віддачі – природні складові життя. В цьому нічого немає. Ви можете займатися пранаямою хоч все життя, але ви нічого від цього не отримаєте, бо цим також займається природа просто заради підтримки вашого життя. Завдяки практиці ви зможете просто прожити довше на декілька днів чи років.

Ваша йога так і залишилась наукою про те, як продовжити життя. Асани та пранаями, котрі ви робите – це просто йога для підтримки здоров'я тіла. Ви не отримали науковий ключ, що приховується в йозі.

Благочестя вимите із західної культури. Не залишилося нікого, хто міг би стати святим. Дві тисячі років тому вони ще були на це здатні. В той час в горах та печерах жили численні святі та досконалі люди. Зараз там отці, монахи, попи, але ніяк не святі. І гори як і раніше чекають святих та практиків. Точно так само у вашому знанні йоги була знищена наука про з'єднання з Вищою Душею. Ви займаєтеся медитацією точно так само, як приймаєте на озброєння нові концепції. Але ви не досягаєте цілі. Побачити святого чи того, хто пізнав свою душу, стало рідкісним шансом. Сьогодні все це залишилося предметом книжкової розповіді.

Люди, ви робите стільки вправ йоги та медитації, несете в собі стільки, але ваша йога перетворилася в йогу розваг. І це зайшло настільки далеко, що медитацією та йогою займається тепер увесь світ. Але і те і інше робиться безцільно. Йога стала засобом наповнити тіло насолодами, а медитація – інструментом зняття напруги. Світ знаходиться від сильним впливом матеріалізму. Тіло користується заради отримання мирського щастя, а думки – заради мирської насолоди. Дві життєві сили, фізична та психічна, витрачаються без потреби, а людство в результаті так нічого і не досягає. Люди сидять, склавши руки. Розум розкаюється, а обидва світи втрачені. Доля та звички є причиною слабкості як для життя в цьому світі, так і для переходу в інший світ. Люди не можуть зрозуміти: вони роблять вправи, щоб стати йогами, медитують, щоб стати святими чи поклоняються, щоб називатися садхаками, тоді як раніше подібне робилося заради звільнення від бажання насолоди світом.

Вони не пізнали власного тіла. Вони не вловили сенс свого життєвого шляху. Вони не думають, навіщо прийшли в цей світ і навіщо підуть. Більшість з людей за все своє життя не пізнали свого притулку, тіла і того, чому цей храм настільки неймовірно спроектований.

Вони поневіряються в пошуках Сат-Чіт-Ананди, і вони навіть знають, що вона виконана Богом, але вони не знають, що її можуть отримати тільки люди. Це називається реалізацією, усвідомленням своєї суті і відбувається не де-небудь, а тільки у вашому побудованому з п’яти елементів храмі. Можливо Господь і всюдисущий, але пізнати його можуть тільки люди в цій обителі Шиви (у своєму тілі). Вся йога створена тільки для того, щоб використовувати її у своєму храмі, в той час, як ви медитуєте, щоб самим стати богом чи створюєте бога з гуру.

Не дивлячись на те, що світ великий, якщо в ньому немає існування Бога, він недосконалий. І тоді дживатма, яка є такою ж частиною Господа, теж залишається незавершеною. Всі мандрівники хочуть пройти свій шлях без Бога. Вони так багато трудяться заради миру та свого тіла. Вони отримують плоди  від своєї важкої медитації, але залишаються сумними, бо плоди, які були зароблені з таким трудом, не принесли їм щастя.

Сьогоднішні медитації та вправи йоги повертають вас знову до світу, бо всі вони робляться заради отримання задоволення. В нинішній йозі немає роботи свідомості (концентрації), а в медитаціях – завершеності. Тепер ніхто не займається відокремленням тіл один від одного і не залишає їх, а так раніше отримувалося усвідомлення. Йога, яка не приводить до смирення та руху вперед, не може привести вас до вищої досконалості.

Йога – це наука. Коли світ, тіло, розум, ум і гординя знаходиться в рівновазі – це справжня йога, і така йога робить життя наповненим. Наука фізики, хімії та арифметики – теж йога. Втративши суть, неможливо застосувати йогу і зібрати її плоди. Йога також є наукою творення. Любов – це йога. Любов є причиною появи кожного з нас. Єднання між чоловіком та дружиною – теж йога. А процес прийняття їжі – жертовна йога. Йога – це жертвопринесення. Йога – це падаючі на Землю сонячні промені. Кожною своєю краплею дощ займається йогою з землею, здійснюючи таким чином їй жертвопринесення. Хмари творять йогу, перемішуючись один з одним. Йога проявляється в мовленні. І це є природна йога.

Процеси пураки та речаки (вдиху та видиху) прани – теж жертовна йога.  Стояти чи сидіти – це також йога. Небо і земля притягаються один до одного, роблячи йогу.

Але люди, подивіться на те, що робите ви! Яку б асану ви не виконували, видно, що це не ваша природна дія. Можливо у нього є деякий зв'язок з попередніми народженнями. Ці асани були запозичені у тварин, птахів та рослин. Чому ви не берете до уваги причини, через які позичили ці пози.

Природа створила вас досконалими та здоровими, без хвороб. Природа подарувала вам багато речей: людське тіло, розум та ум. Тваринам такого не дано. Природна поведінка тварин доступна вам в асанах. Цю науку про асани придумали заради того, щоб ви насолоджувалися своїм фізичним тілом та красою, як це роблять тварини. Ви взагалі колись задумувалися, звідки взялася в цьому необхідність?

Ви ж усі люди. Чому ви тоді корчите з себе тварин? Ви що втратили свою людяність? Чи не надто далеко ви від того, де слід бути?

Вам дали ці асани, щоб ви навчилися використовувати своє тіло для насолод, так що тепер ви можете знову стати людиною. Ви поняття не маєте про задачі людей. Ви навіть не намагаєтеся здійснити подорож від людського до божественного. Розтрачена на насолоди тіла життєва сила слабшає. Тобто ваші тіло та розум ослабли. А зараз вам потрібно стати здоровими. Тільки у здоровому тілі міститься здоровий розум, і тільки так можна прогресувати в медитації. Медитація – це дхарма людини. Медитація веде до досконалості.

Але по-справжньому медитувати не так просто. Для того, щоб залишатися в стані медитації, енергія та розум повинні знаходитися в спокої. Ви – це зібрання енергій. Життя – це енергія і тіло також енергія. В нас існують різні тіла, і в кожного свій власний центр. У кожного тіла свій власний механізм, це ціла наука. Перш ніж ввійти в цю дослідницьку лабораторію, потрібно її вивчити.

Практика, яку я хочу вам дати – це не наука про те, як дихати чи затримувати дихання. Це чиста наука йоги без будь-чого зайвого, без втручання сторонніх енергій. Це наука про відмову від досконалості. Це така практика, що її можна назвати наукою про розрізнення чи також про взаємопроникнення. Але тільки не про те, як змішувати і перемішувати. Ця йога використовує саме життя як свого посередника. В ній застосовуються сили мудрості, волі та дії. Вона працює за допомогою сили наміру. Це йога самопізнання і вона приведе вас до самадхі.

Це також наука про смерть. На цьому етапі потрібно, щоб вісім основ, які містять п’ять першоелементів, були розділені між собою. Відокремлюючи їх по черзі, слід пізнати силу, знання та владу кожного, після чого зробити їх інертними (без впливу). Напрямлена усвідомленням, така інертність просуває вперед. Це шлях самотності. Ніхто не зможе піти з вами. Благословення чи добрі справи тільки підводять вас до потрібних дверей. Тут вже нікого вшановувати. Це подорож душі заради зустрічі з самим собою. Так (тут) руйнується всяка індивідуальність. Всі вісім основ відсторонюються та спалюються. Силою своєї волі залишивши їх, вам потрібно почати подорож внутрішнім дослідженням. Так ви зможете стати господарем свого внутрішнього світу. Усвідомити себе господарем всього, вищої душі – це самадхі, це спалювання самого себе. Це самадхі в області восьми основ, тобто спочатку відбувається спалювання п’яти першоелементів, складових тіла, після чого відбувається кремація розуму. Розум – це такий дуже цікавий дослідник, який ніколи не сидить без діла. У нього величезний вплив. Розум – це така річ, яка діє одночасно і всередині, і ззовні тіла. В один і той же час він і доповнює індивідуальність, і є пасовиськом для гордині.

В розуму багато оболонок. Це багатовимірний центр, який володіє численними можливостями. Тіло розуму – це індивідуальність, самовизначення людини. Кремувати розум просто необхідно, але це не так просто, як спалити тіла п’яти першоелементів. Адже розум – це самоідентифікація людини. Не слід також зовсім втрачати розум. Просто розум не повинен ставати господарем. Вам потрібно дати розуму зрозуміти, що він всього лише провідник, слуга. Він народжений, щоб служити. Він повинен виконувати всю роботу, а також слідкувати за роботою всіх внутрішніх органів і систем. Розум не господар.

Оскільки існує сім тіл, то чакр (спинномозкових центрів) теж сім. В розуму також є сім головних станів. Неспання, сон зі сновидіннями, і сон без сновидінь – це три зовнішні стани розуму. Основа цих трьох – це «сушупті» (сон без сновидінь). Всі три спочивають в сушупті у несвідомому стані. В решті чотирьох станах проявляється самадхі, і розум щоденно глибоко туди занурюється. А коли він входить назовні, то знову стає активним. Це щоденне самадхі відбувається природно, і під час його розум занурюється в нектарний ставок. Після пиття нектару він виривається назовні, залишаючи всяку втому, чи то ментальну (психічну) чи фізичну. Ось чому розум могутніший, ніж людина. Розум – це уповноважений дослідник. Коли такий розум об’єднується з умом, тоді людина стає видатним вченим. Точно так само, якщо цей розум з’єднується з насолодою, він стає енергією насолоди.

Те, чим ви наповнюєте розум, стає його бадшахом – тобто його правителем. В наші ж дні бадшахом душі людини став сам розум. Люди, можливо, розуміють розум. Але той, хто розгадав розум, спалив його, пішовши вперед. Будда, Махавіра, Ісус, Шанкара та інші – всі кремували свій розум, ум і гординю, відокремились від них, усвідомивши, хто вони є насправді.

Сьогодні мільйони втомлених від життя садхаків стараються знайти компроміс. Постійно практикуючи бхакті-йогу, джняна-йогу, карма-йогу, крія-йогу, сахаджа-йогу, дхьяна-йогу, вони дуже втомилися. Вони не можуть зрушити ні на крок, і вони змушені заключати з життям компроміс. Хтось став богом. Хтось став гуру і оголосив себе господом. Такі люди повністю залежні від свого стану розуму та гордині. Плоди медитації тільки тішать їх самолюбство. Занурившись в невігластво, вони тягнуть за собою мільйони людей. Вони затвердили безвір’я та брехню, назвавши це релігією та правдою. Прикрасивши неправду повагою, її зробили істиною.

Акти адхарми (безвір'я) стали називатися дхармою (вірою). Уже немає ніяких самоусвідомлень чи переживань. Обгорнувши все покровом брехні та сліпою вірою, з цього зробили бізнес.

Будда ніколи не просив з його робити Бога. Він тримався подалі від будь-яких питань, які стосуються Бога (божественності). Махавіра, Ісус, Шанкара, Мухаммед, Кабір і Нанак ніколи не просили собі поклонятися. Ті люди піднесли майстерність усвідомлення на найвищі вершини. Але багато з них, завдяки своїм послідовникам, були обоготворенні, таким чином було покладено початок офіційним релігіям. Хоча зараз існує численна кількість їхніх пам’ятників, храмів і матхів, самі вони ніколи не закликали себе робити Богами. І вони були великими. Вони були мандрівниками на дорозі самоусвідомлення. Вони пізнали істину. Вони всі досягнули самадхі своїх тіл та розуму, пізнавши свою суть і Брахмана.

Але люди зробили з них вищу ціль і написали про це стільки книг. Наша божественність знищена, усвідомлення померкло, а сяюче світло приховане. Об’єктами для поклоніння стали тіло та особистість. Медитують на тіло і вчать концентруватися на особистості. Душа прихована за розгляданням індивідуальності.  Як тоді може відбутися якесь усвідомлення?

Шастри та писання вчать бути безпристрасними, подібно гопі, але сьогоднішні боги навпаки говорять вам стати спраглими. З'явилася величезна пустота, вирита глибока яма. Втілився фальшивий бог, який ні на що не здатен, крім брехливих обіцянок.

Будда породив багато будхатв. І Махавіра відкрив істину багатьом. Шанкара направляв на шлях сприйняття своєї душі. Але сьогодні гуру стали втіленнями Парамаханси, Рамакрішни та Саї. Вони навіть вже стали інкарнаціями Крішни та Шиви, але неможливо знайти нікого, кого б вони наставили на шлях пізнання себе.

Сьогоднішні боги, йоги, аватари, святі та проповідники залучені в піклування про добробут. Всі стали бізнесменами. Заради свого бізнесу вони роблять сильну рекламну кампанію, і кожен прагне перевершити в цьому іншого.

Раджніш (Ошо) помер з проханням не робити з нього бога. Він був спійманий смертю, коли встановлював новий шлях розвитку санньясі. Його мудрі казки видохлися, а шлях фізичного тіла погас. Але його послідовники досі позиціонують його як бога. Послідовники їхньої санньяси перетворили насолоди у свою йогу самадхі. Люди не зрозуміли, що намагався сказати Раджніш. Більшість людей одягли одяг фальшивої самореалізації, оголосивши усвідомленими себе душами. Їхні послідовники перемінили значення свободи та звільнення, перетворивши їх в розслаблення. Релаксувати, заводячи нові стосунки з кимось, стало новою санньясою, і вважається, що це буде шляхом миру та спокою.

Ашрам перетворився в санаторій зі зняття напруги розуму та тіла. Послідовники того, хто рухався шляхом вищого знання Ганги, стали бізнесменами і думають, що чинять розумно. Я бачив тисячі і тисячі новомодних санньясі, які перебували в замішані. Ніде не затвердившись, вони живуть свою гординею.

Я говорю вам, що люди Раджніша його не зрозуміли. Вони не занурилися на його глибину. Про що говорить будь-який рух, будь-який сплеск? Чому він говорив вам прямо і чому знімав паранджу з вашого обличчя? Чому він хотів, щоб через хмари пробилося світло? Послідовники зруйнували його надії, невірно інтерпретувавши значення звільнення і насолод.

Бачачи тисячі хлопчиків та дівчаток, освічених людей та новомодних санньясі в Англії, Японії та Німеччині, я відчуваю, що їм потрібно змінитися. Вони не так зрозуміли значення звільнення. Їм потрібно звільнити свою суть. Їм сказали звільнити свою душу, а вони дали волю насолодам. Вони не в стані перевершити своє тіло, розум та інші органи.

Ось чому я застерігаю вас не поклонятися чи не потрапляти під вплив особистості чи індивідуальності.

Йога – це наука, а не додаток. Все це від природи. Якщо ви повторюєте речі, які раніше були створені природою, отже, саму природу ви не розумієте. Ваша розумова наука досліджує природу, пізнає її та використовує – ось чому вона така просунута. Знання – це дослідження, а бажання – пробудження. Дія – практика, а за всім цим стоїть буття. Намір – ось багатство, і воно здатне стати дослідником.

Любов та доброта живуть в серці, це наука серця. Бажання насправді не таке глибоке. Все, що відбувається в серці, не ґрунтується на уяві. То непорушна істина.

Разом зі змінами в розумові змінюється і його наука. Якщо ум щось хоче, то відкривається шлях насолод світу, а якщо ум перебуває в серці, тоді насолода серця стає океаном благодаті.

Йога – це наука тіла, розуму, серця, душі та прани (життєвої сили). Прана – те, що з’єднується зі всім і те, що оживляє світ.  Прана – це не Бог, це енергія. Без прани світ був би нерухомим.

Таким чином, тіло – це основа для йоги. Тіло – це інструмент. Прана – теж інструмент, але такий, що її потік в один і той же час і прив’язує до світу, і звільняє від нього. Існує так багато різновидів пран. Стояння чи сидіння – це теж робота прани. Прана – це життя. Той, хто знає принцип роботи прани, перемагає життя. Той, хто знає, як користуватися праною, звільняє свою душу. Прана несе як прив’язаність, так і звільнення.

Я вже розповідав про енергії мудрості, бажання та дії, так ось, за всім цим стоїть прана. Я прийшов з йогою науки про взаємопроникнення. Мені не подобається весь час приймати допомогу від ріки життя. Люди, мені хочеться зробити вас великими, подібними океану. Залиште увесь природний одяг таким, яким він вже є. Він буде робити свою справу. Вам потрібно полюбити смерть. Ступайте дорогою смерті, адже це і є дорога змін і перетворення.

Я починаю свою подорож з апани, а не з прани. Я починаю шлях до звільнення душі з дверей смерті, щоб вона стала моїм свідком, а вам пропоную піти зі мною. Я не кажу зараз про те місце, звідки і ви і я почали своє існування. Наше життя почалося звідти і за цей час ми пройшли дистанцію в мільйони перероджень. Ні, зараз я вам кажу саме про нинішнє народження, яке існує завдяки цьому тілу. Всі складові цього тіла пройшли свій шлях з найтоншого стану в тонке, а з нього – в теперішній грубий стан. Воно міститься у всьому.

В атомах присутні різні енергії. Тіло складається з мільярдів атомів. Кожен атом великий сам по собі, і кожен виконує свою роботу. Ось чому до кожної складової тіла звертаються як до бога чи богині. У кожного божества є свої атрибути. Це тіло – святий храм енергій, Шакті-Пітха. В цьому тілі так багато різних пітх, і в кожній – свій власний центр. Знаходячись всередині тіла, кожен центр створює свій світ (локу). Кожна лока складається з різного роду частин, кожна з яких, будучи досконалою, виконує свою роботу. Через це тіло називають мініатюрним всесвітом чи піндою брахмандою (мікрокосм-макрокосмом).

Ззовні тіла простирається величезний світ, Всесвіт, але в ньому не існує такої частинки чи процесу, який би не був представлений у тілі, в цьому мініатюрному всесвіті. Таким чином, щоб пізнати господаря зовнішнього світу, спочатку потрібно дізнатися про брахманду (кокон), чим є ваше тіло. В цьому тілі таїться унікальний світ. Створивши Всесвіт, сам творець сховався всередині тіла. Ним була породжена сила наміру, він же перебуває всередині неї.

Місце народження блаженства є «тілесна пінда». Для її досягнення не достатньо одних тільки асан та пранаям. У випадку роботи з сутністю і тілом недостатньо простих затримок дихання. Щоб зрозуміти той вимір, перш потрібно зрозуміти тіло. Потрібно розібратися із зовнішніми та внутрішніми процесами розуму. Вам потрібно змінити напрям своїх думок. Потрібно зробити так, щоб сушупті розуму знаходилося за межами турьї. За турьєю починається самадхі. За межами турьї розум відкривається для внутрішнього світу. Розум може проникати в найтонші стани, таким чином може досягнути навіть локи рітамбхари (Духа). Він зустрічається зі своїми природними складовими – бхумою та асмітою (безмежністю та відчуттям «я»). Там, де немає розуму, він перетворюється у Васундхару (джерело блага). Так здійснюється подорож до джерел тіла.

Розуміння на поверхні шару і в центрі різне. Істина знаходиться на своєму місці. Вона є істиною для всього, що б не оточувало. Цей світ виник з істини, тому крім неї нічого не існує. Світ називають брехнею, але насправді це не так, бо всередині нього спочиває істина.

Якщо хтось говорить, що раніше він був Рамакрішною Парамахансою, Кабіром, Самартхом Рамдасом, то це означає, що він хоче щось розповісти. Такі люди приходили вчора, приходять сьогодні і будуть приходити завтра. Але ніхто з них не пізнав себе і в майбутньому теж не зможе. Сьогодні вій той, хто він є, але йому б хотілося бути Рамакрішною. Коли він не може кимось стати, він виражає це словами. Можливо він мріє стати Кабіром чи Рамдасом, але не може, тому говорить про це. Але просто від слів такого не відбудеться. Але мова так заплутана, що зрозуміти нічого неможливо. Рамакрішна Парамаханса ніколи та ніде не говорив, ким є і ким стане. Він пішов. У нього не було бажання знати це, як і не було такого бажання у Самартха Рамдаса чи Кабіра. Але ця людина хотіла цього.

Ви бачите, як віддані Рами та Крішни чекають повернення Господа. Буддисти чекають Будду. Можливо подібне відбувалося і вони багато разів поверталися в цей світ, але їх ніхто не взнавав. Зовсім необов’язково, щоб вони приходили як Рамакрішна, Рама чи Крішна. Вони можуть прийти в будь-якій формі.

Вираз «Саї з Шірді прийшов як Сатья Саї» не має сенсу, бо немислимо, щоб той, хто завершив всі свої справи, повернувся знову. Той, хто став єдиним з Богом, не може повернутися як людина. Він може стати чим завгодно, але тільки не людиною. Адже будучи людиною, він не зможе нічого робити, бо він вже виріс за межі всій дій. Він вийшов за узи тіла і залишив хитросплетіння слів. Але коли проповідник називає себе чиєюсь інкарнацією, він втрачає себе. Він загіпнотизований і не живе своїм власним життям. Тому інколи йому страшно, а його гординя бунтує. Буває, що його внутрішнє «Я» пробуджується, і йому  хочеться скинути з себе зовнішній покров, але він не може цього зробити, бо знаходиться під впливом особистості.

Навіщо одній душі потрібна інша? Кожна душа велика сама по собі. Бог та істинний гуру живуть в кожній душі, тоді навіщо ж вести чуже життя? Цей випадок відбувся після смерті Деварахи Баби. Велич ослабила людські розуми. Бажання стати божественним виросло. Як одна душа може ввійти в іншу душу, яка вже прийняла народження? Це чергова історія про людину, яка пізнала душу і залишила життя позаду.

Такі люди ведуть зачароване життя. Вони сильно розвивають психічне тіло розуму. З таким розумом вони стають дуже могутніми, адже виконується все, що б вони не побажали. Але яка в цьому радість? Хіба це великий дар душі? Ці люди не пізнали свою суть. Вони не аватари, подібно Рамі чи Крішні, які завдяки медитації зробили себе вільними та безпристрасними. Цих людей називають безмежними, в той час, як вони влаштовують підступні драми, прикриваючись великими іменами. Світ поклоняється таким і я бачив тисячі тих, хто пройшов через них, які хотіли просто все отримати, нічого при цьому не роблячи.

Ось чому я говорив вам проте, що центр і поверхня цього різні. Різне знаходження і різні мови. Не зупиняйтеся. Якщо у вас є можливість пізнати себе, то навіщо думати про життя інших? Тільки коли ви не знаєте себе, ви продовжуєте говорити та думати про інших. Як хтось може знати, що ось така-то і така-то людина стала Буддою, Махавірою, Кабіром, Шанкарою та іншими? Хіба Будда коли-небудь міркував про Махавіру? А Махавіра про Будду, Раму чи Крішну? Все це тому, що після отримання знань зникає всяке розрізнення, всяка відстань. Той, хто нічого не знає, використовує інших як опору та подорожує з їхньою допомогою. У них немає нічого свого, вони все втратили.

Я хочу, щоб ви зустрілися зі своєю душею. Тільки не втратьте себе при цьому. Ви не повинні наслідувати мене, ви повинні бути собою. Це забезпечить вам зустріч зі своєю суттю. Перш за все – знайдіть себе!

Почнімо подорож, ґрунтуючись на Землі. Щоденно ви ходите по землі. У Землі є сила гравітації та магнітне поле. Ви ходите, рухаєтеся, бо є Земля. Якщо ви не будете рухатися, то ці сили все одно залишаться. Вони були до вашого пришестя і будуть, коли ви підете. Але якщо ви підете невірно, то впадете та поранитеся. Все це відбувається виключно завдяки силі гравітації.

Ви нічого не зможете з цим зробити, бо нікого немає. Причина лише в Землі, в потоці її життя. Там немає мислення. Це її природа. І лише ви робите все, обдумуючи, навіть ходите думаючи.

У вас є тіло, а у нього – своя власна дхарма. Також, як і на Землю, на тіло діє сила гравітації. У нього свої якості. Всередині знаходиться енергія вищої душі, але вища душа не робить нічого за допомогою обдумування.

У води теж є своя власна дхарма, і це дар Параматми. Вода – це життя. Всередині води є потік життя, але він рухається без участі мислення. Він слідує своїй дхармі. Лише ви, перш ніж використовувати воду, перш ніж ввійти в неї чи здійснити омовіння, завжди думаєте.

Точно така ж задача вогню – це горіти. Горіння не спирається на роздуми, але ось вам потрібно думати, перш ніж його використовувати.

З повітрям все так само. Він дує та дарує вам життя. Вам слід використовувати його розумно та обачливо. Небо залежить від сили гравітації. Все це – енергія вищої душі, але не вона сама. Вона не особистість, це велика сила, і вона пронизує все суще.

Якщо хочете вгодити Параматмі, то спробуйте навчитися, як догоджати своїй душі. Виховайте спочатку себе, і тоді отримаєте плоди. Все, що ви робите – це молитви та поклоніння. Ви бажаєте, чекаєте, молитеся та просите. Все це робиться відносно іншого. Ви або просите Параматму дарувати все це, представляючи її особистістю, або звертаєтеся з таким проханням до ідолів божеств чи до свого гуру, хто на вашу думку втілення Господа. Ви медитуєте на зображення чи фотографію їхнього фізичного тіла, і через це залишаєтеся з пустими руками.

Під час медитації ж потрібно робити щось відносно до душі. Здійснюйте дії в напрямку своєї суті, і тоді медитація не буде схожа на річку, а стане подібна океану. Увесь сенс духовних практик чи медитації в тому, щоб привести себе в стан, коли ви не можете піти проти своєї дхарми, чи дхарми природи, тобто дхарми енергії Параматми. Коли, подібний гірській річці, починається потік медитації, ніхто не повинен зупинятися на середині, інакше вас просто змиє цією рікою.

Я так хочу все про це вам розповісти. Тут важливі ви. Ви особливі і ви ті, хто усвідомлює. Вам потрібно йти з вірним розумінням. Процеси цього тіла природні та зумовлені природою. Кожна сутність випливає на це тіло створюючи ефект. Потрібно осягнути їх усі. Я хочу звернутися до духовних подвижників, ставши посередником для четани та шраддхи (усвідомлення та віри). Я хочу добратися до всіх практиків світу, хто ще не зрозумів цього, що таке поклоніння, медитація, практика та молитва.

Люди, зрозумійте вже на кінець, що ми не були народженні для того, щоб випрошувати. Вам потрібно робити в медитації щось для самих себе, але ви у своїх молитвах та поклоніннях звертаєтеся до інших, жебракуєте, простите про захист, благословення та милості. В пуджах і молитвах вам приходиться догоджати комусь іншому. Але в дхьяні та садхані немає нікого, крім вас самих та пошуку вашої душі. Встаньте на пошук та досягніть успіху. Ваше тіло прийшло в такий стан після великої кількості народжень. Ви вже багато зробили під час своїх минулих життів.

Але пам'ять про попередні втілення втрачена. Люди, ви не знаєте, що вже робили садхану та дхьяну, і від цього в поточному житті володієте такою активною свідомістю. Але де всередині вас сховані всі ці спогади? Не важливо, чи пам’ятаєте ви минулі життя та вправи, чи ні, бо зараз ви йдете іншим шляхом. Ваші минулі досягнення та прожитті життя, – все це у вас в незайманому вигляді, як було. Коли ви сядете в медитацію, то вони раптово відродяться та перенесуть вас на те місце, де ви зупинилися. Ви повинні бути до цього готові. Я навчу вас розпізнавати тіла та покажу техніки, які допомагають ними керувати. Це потрібно чітко зрозуміти та пережити на досвіді. Не грайте з цим і не вішайте на це мене. Це вам потрібно стати садхаками. Дайте свою згоду. Ви повинні стати самим прийняттям, бо енергії можуть зійти в будь-який момент і вам потрібно їх прийняти і бути в стані їх утримувати. Будьте завжди готові сприймати їх. Ви – символ всіх своїх втілень. Кожен садхака в будь-який момент садхани повинен бути в стані готовності, бо це не ігри. Це практика, під час якої відбувається справжні хімічні активності та реакції, а також присутній ефект радіації.

Ви не тільки тіло, і пов’язані не тільки із зовнішнім світом. Ви – це система, і вам потрібно стати вільним від неї. В русі сонячної системи присутні органічні реакції. В духовній практиці присутні злиття та розсіювання, підйоми та опускання. Творець всього встановив свої одвічні закони. Це вічна істина і вона сама є релігією. Це не така наука, в якій ми щось винаходимо, але наука практична, яка відкриває те, що вже дано. Досліджуючи, ми не винаходимо нічого нового, ґрунтуючись на вже існуючих першоелементах, але шукаємо їхню суть – те, що було спочатку.

Тільки зусиллями можна зламати стіни та зірвати покров. Підготуйте себе до дослідження. Тисячі та тисячі років ви мандруєте дорогами, а зараз доведеться повернутися. Вперед дороги більше немає, прийдеться змінити напрямок. Ця подорож за напрямком до своєї суті, подорож розкриття себе.

Не думайте, що не підходите. Ви всі люди, а отже, маєте право отримати. Але одне обов’язково – потрібно добре себе підготовити. Ви дещо запізнилися, і ваша пам'ять пішла далеко. Ви стали рабом мислення. Ваше думання, відданість і любов, віра та довіра бути використанні невірно. Ваш розум духовного подвижника був задіяний в пуджах і молитвах.

Ваша безпристрасна свідомість була напрямлена за невірною адресою. Вашою ціллю стала якась особистість або ж ви перетворилися в слухача чергового писання. Бажання «пізнати себе» було подавлене. Вам прийшлося присвятити себе комусь. Але оскільки ви вже ввійшли в цей тренувальний центр, нічого не бійтеся. Істина вирветься назовні й енергії запрацюють, бо істина приходить тільки до тих, хто здатен її сприйняти. Тільки праведні та підходящі люди можуть практикувати; ті ж, хто чинять неправедно, залишаються збоку. З непідготовленими людьми нічого не відбувається. Ви всі вже готові сприймати, оскільки стали подвижниками.

Будьте постійно напоготові. Ви не уявляєте, коли це може відбутися. Але не чекайте, поки це трапиться. Для таких речей час – не показник. Це може відбутися в будь-який момент.

Всі знають, що світло видно тільки зрячому, а сліпому – ні. Але коли сліпій людині роблять операцію на очах, то після видужання йому відразу не показують Сонце. Якщо він захоче побачити сонячне світло раніше терміну, то все зіпсує. Щоб навчитися дивитися на Сонце, слід трішки зачекати. Якщо ж він спробує побачити Сонце раніше терміну та отримає травму, то це не буде провиною Сонця. Те ж саме відбувається з непідготовленим чи поганим садхакою, який намагається бути готовим, і це його помилка.

Для кожної вправи на шляху цієї садхани потрібен час. Якщо хтось не очікувано отримає великий скарб, то він не зможе з ним впоратися; його чекає нещасний випадок. Раптова зустріч з великим щастям може привести до нещастя. У вас повинна бути здатність нести щастя та багатство. Добре, коли це отримується поступово. Щастя прибуває в міру готовності. Можливість винести щось залежить від багатьох речей всередині.

У нервів вашого мозку, у тіла та розуму є свої межі. Подія, про яку ми говоримо, безмежна. Це подібне тому, як океан падає на краплю води. Подумайте, що відчуває крапля, коли її накриває океан.

Після того, як все зрозумієте, вам потрібно зайнятися садханою. Ви збираєтеся встати на шлях тої супер енергії. Ви повинні підготувати себе і виростити можливість нести ту енергію та відчувати себе з нею комфортно, перш ніж ви станете відповідати системі.

Це два боки духовної практики. З одного – двері потрібно відчинити, щоб очі звикали. А з іншого боку, почекайте, поки ваші очі зціляться повністю, щоб побачити світло Сонця.

Ви всі були садхаками та йшли шляхом садхани. Звільніть своє тіло від будь-чиєї залежності. Це значить, що залежність потрібно вбити. Вам слід йти рука об руку зі смертю та зануритися вглиб.

Ззовні світить Сонце, а внутрішня подорож йде незвіданим шляхом. Відправляйтеся тим шляхом і зануртеся у темряву та побачте там світло тисячі сонць. Вам доведеться пройти через сім дверей. Ви будете насолоджуватися кожним із тіл, а після – залиште їх одне за одним. Візьміть все на себе. Головна ціль становлення садхакою в тому, що ви більше нікого іншого не робите відповідальним за які б то не були дії в цьому світі. Ви повинні однаково приймати і печалі й радості. І тоді мир та спокій будуть ваші. Досі ви звинувачували оточуючих. Ви зробили з Бога особистість. Ви навіть свою долю зробили особистістю. Тепер доведеться перекласти відповідальність за всі наслідки на свої плечі. Якщо щось з вами трапиться, не звинувачуйте свою долю чи Бога. Якщо ламаються ноги, нерозумно звинувачувати силу гравітації. Прийміть відповідальність на себе.

Якщо ви зможете так зробити, то ця гра – ваша. Все буде сприятливо та корисно, а життя буде благословенне. Щоб зробити життя сприятливим, вчіться розуміти своє тіло.

Я бажаю, щоб всі практики встали на такий шлях, адже це дорога душі. З вами ніхто не піде, адже не буде ні пудж, ні молитов. Що будете робити, коли у вас нічого не буде?




Глава 26. Дихання

Понеділок, 26 квітня 2021 18:29

Дихання – це союз душі та тіла. Це міст. Коли відбувається видих, життя йде. Точка зустрічі душі та тіла називається центром. Дихання – це рух, це життя. Вдих пробуджує індивідуальність. Це основа життя. Без цього не існує простої можливості пробудити енергію. Життя ґрунтується на диханні.

Дихання – це життєвий міст. Якщо тіло буде втрачати свої частини одну за іншою, то нічого не відбудеться, але якщо йде дихання, вже нічого не може трапитися.

Дихання – це життя. Воно не повинно йти, адже це з’єднувальний міст. Дихання з’єднує душу та тіло. Це відбувається в центрі. Цей центр і є центр сили (енергії), центр матері Джагадамби, центр Махамаї. Його називають також Кундаліні.

Коли Махамая здійснює свій шлях з розумом та тілом, це називають сполученням. Це яма, де сконцентровані всеможливі насолоди життя. Її називають матір’ю сексуальних енергій. Ця енергія впливає на всіх людей, птахів та тварин. Вона з’єднує тіла чоловіків та жінок за допомогою любові чи шлюбу, і тим самим продовжує процес творіння.

Сексуальна енергія дуже могутня. Все живе знаходить в ній розслаблення. Заради неї не тільки люди, але навіть птахи та тварини вступають в битву. Всі світові війни та суперечки відбулися через сексуальну енергію. Бажання її нескінченні. Вона і насолода, і той, хто насолоджується.

А коли ця сила починає текти в бік душі, вона ж дає тотальне звільнення, ріддхи та сіддхи і називається Тріпурешварі Тріпура Сундарі (найпрекрасніша повелителька у всіх трьох світах). Її ж звуть Кундаліні. Коли вона спрямована вниз, то тече до тіла, а коли вгору – до душі. У своїй висхідній подорожі вона досягає небес (раю), а в спускній вона творить. Коли жива істота рухається вгору, вона рухається перш за все до своєї суті, до своїх джерел. Але в спускній подорожі істота змінюється, втрачає свій шлях, стає «кимось».

В спускній подорожі керує жадання, а в висхідній – зростає влада внутрішньої сили.

Ви повинні зрозуміти, що на початку шляху розуміння йоги та мирського життя вам потрібно як слід піклуватися про своє людське тіло.

Коли енергія жадання заволодіває тілом, тоді шанси піднятися різко падають. Через це ті, що живуть в людському тілі, поневіряються землею сотні й сотні тисяч років, відчуваючи, ніби щось втрачено. В той час, коли ми обмінюємося любов'ю, відчувається, що щось змінилося, що не виходить отримати повноту. Щось не завершено і завжди таким лишиться. Подорож в погоні за сексуальними насолодами випхнули людину назовні з неї самої. Вона не занурюється всередину себе; сексуальна насолода нічого не дає, навпаки – вона завжди все забирає. Але людина завжди залишається в оманливій надії, що це може принести її до вищого блаженства. І так вона залишається в пошуку того великого спокою, який ніколи не отримає цим шляхом.

Але шлях спокою – це шлях душі. Шлях йоги досить виснажливий. Він потребує стільки зусиль, що ми бачимо тільки спалахи відпочинку, але не сам спокій.

Істина життя ґрунтується на шляху Кундаліні. Рухаючись в будь-якому напрямку, ця енергія переплітається з енергіями дихання. Без дихання немає ніякого руху. Дихання – це енергія, яка в тілі людини співпрацює з життєвою силою. Доти, поки ви повністю свідомі в диханні, людське тіло неможливо змінити ззовні. Усвідомлене застосування дихання змінює тіло зсередини. Необхідно спеціально медитувати на дихання.

Для того, щоб ввійти всередину свого тіла та користуватися ним, як лабораторією, шлях дихання підходить найкраще. Зупинка дихання – найвеличніший досвід. Це змінює особистість. Для вирощування сили характеру контроль дихання є обов’язковим. Дихання є життя, і воно також живить життя. Дихання – це те, що рухає ріки бхогі (насолоди) та йоги (єднання), дихання також утворює міст між ними. Можна насолоджуватися, вправлятися в йозі чи працювати – так прийде втома, завдяки якій відбудеться зміна в процесі дихання.

За кожною дією стоїть те, як ми дихаємо. При будь-якій ментальній чи фізичній активності відбувається зміна ритму дихання. Затримка дихання дуже ефективна у шкільних екзаменах, а також на полях битв. Без дихання людина ні на що не здатна. Дихання – це шлях; це сила Рудри, а також всього життя. Люди, ви можете робити все, що завгодно, але ви не здатні зберегти спокій дихання.

Дихання стає активним завдяки сексуальній енергії. Вправами йоги росте глибина та тривалість дихання. А коли приходить чітта (усвідомлення), дихання стає ще довшим.

Статевий центр – це центр Кундаліні. Коли дихання дотикається до сексуальної енергії, відбувається вдих, і з насолодою також втягується життєва сила. Коли дихання зв’язане з Кундаліні, тоді вона приковує життєву силу до душі та рухає нас вперед.

Ціль одна. Під час заняття сексом відбувається тілесна йога. Ця йога сім’я сексу. Це шлях отримання щастя. Тут кожен залежить, впливає та ділиться один з одним. Тут всі дають та беруть. Це творча дія йоги. Так підтримується колообіг світу та зберігається природний хід подій.

В цьому процесі сім’я є жертвою, а любов – жертвоприношенням. Там витрачається життєва сила. Займаючись цим, ви не зможете стати внутрішньо багатим. Так ви будете продовжувати день за днем, проводячи їх в їжі та сні, і якось зовсім виснажитеся. Таке життя розпилює енергію і перетворює людину в раба. Отримувати насолоду від сполучення входить у звичку більшості людей. Шлях сходження вгору залишається закритим. Кундаліні, яка чекає шляху нагору, спить.

Поки ця ілюзорна форма сили Кундаліні не буде пробуджена, двері самадхі не відчиняться. Це означає, що стан усвідомлення (чітти) недосяжний.

Чітта повинна бути спокійною. Медитація – це занурення в чітту. Дія дихання все змінює. Тоді потрібно застосовувати особливі ритми дихання. Ви робите вдих, який з’єднує з потоком вашої життєвої сили. Подібне дихання зазвичай підвищує бажання сексуальної насолоди в ім'я процесу розмноження.

Люди, щоб змінити свою індивідуальність, оголосіть страйк звичному процесу дихання. Цей страйк потрібен для того, щоб переробити ваше дихання: щоб зі спадного воно стало піднесеним.

Без зміни ритму дихання під час обміну любов'ю йога сполучення неможлива. Точно так само без зміни дихання неможливо пробудити Кундаліні. Після пробудження Кундаліні необхідно здійснити її висхідну подорож, ціль якої – досягнути самадхі.

В стані самадхі джива відпочиває в Сат-Чіт-Ананді, і в той момент відбувається одкровення, що таке все наше життя.

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. А те, що необхідне на шляху, може прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

ЛЮБОВ – ДВЕРІ У БЕЗСМЕРТЯ

Любов – це найкоротший шлях на якому немає втрат і поразок. Любов здатна на неймовірні речі, що недосяжні навіть для сильних.

 

ЧАС Є ПРИЧИНОЮ ВСІХ ЗМІН

Можна використовувати час для змін, а не змінюватись з часом. Час може як знецінити щось, так і навпаки. Якщо є намір, то час – це можливість. 

 

НЕПОХИТНИЙ НАМІР І САНКАЛЬПА

Найголовніше, те чим володіє йогин – це непохитний намір та санкальпа. Маючи санальпу йогин творить й реалізовує усі свої справи.