Глава 11. Наука про рух

Вівторок, 19 січня 2021 13:31

Рух пронизує все. В русі є і потік, і подорож, і результати, і сам рух. Життя – рух. Секрет руху життєвої субстанції після смерті називається тут «наукою про рух». Тут ми розглянемо смерть людської істоти, але не тварин і птахів.

В одухотворених істотах, які стоять нижче людини немає егоїзму. Тому вони не можуть створити карму. Тут ми також не обговорюємо випадки, коли ті, хто впав до найнижчих втілень в тіла тварин і птахів, очікують повернення на вищий рівень. Згідно з природним порядком, для цього потрібно пройти 8 400 000 лон і змінити стільки ж тіл.

Але деякі йоги, аскети, довершені особистості можуть інколи залишатися в тілах тварин і птахів. У них на те свої причини. Я часто зустрічав подібних.

Мандруючи Гімалаями, я бачив багатьох святих в тілах тварин. Я також бачив богів та богинь, які пересувалися по землі в тілах птахів і тварин. В околиці Кайласа-Мансаровара я також бачив багатьох святих, які були в тілах великих мишей. Я зупинявся в них. Проте, чому вони живуть таким чином, тут не можна говорити.

Для тих, хто переміг смерть і досягнув безсмертя, неможливо залишатися серед звичайних людей. Світ і соціум знаходиться під впливом часу, але ці люди над часом. Час протікає через обитель смерті.

Ця лока, де ми живемо, завжди мінлива, вона рухається по своєму колу. Серед всього, що складає цю круговерть, рух має особливу важливість. Існує рух, чи дія, а без них зміни неможливі.

Черви, комахи, тварини та птахи не мають особливого руху, оскільки такі народження призначені для отримання досвіду. Їхнє життя створене лише для цього. У них немає можливості, здійснивши хорошу карму, перейти в якусь іншу форму руху. Але в наші дні люди приводять багатьох тварин на свій шлях. Сьогодні вони виконують роботу разом з людьми та стали достойні отримання людських тіл.

Вони проводять свої життя інколи краще, чим більшість бідних. Коні, собаки, кішки стали домашніми тваринами. У них більше немає інстинктів дикої природи.

Не дивлячись на те, що вони тварини, їхня поведінка більше схожа на дитячу. За ними доглядають як за дітьми, і тому їхня доля складається відповідно. Вони живуть з людьми, їдять з ними за одним столом. Вони демонструють свої здібності, за що отримують нагороди. Люди отримують напрям руху відповідно своїм справам. Можна потрапити в іншу локу: роблячи хороші справи, можна стати богом, а роблячи погані, впасти в нижче лоно, щоб пожинати плоди свої дій. Навіть отримавши людське тіло, їм доводиться залишатися схожими на тварин.

Ви тримаєте собак і кішок, і вони стають вашими улюбленцями. Може так статися, що ваша прив’язаність і зв'язок з ними змусять вас стати їхніми дітьми. В момент смерті ваш розум може бути зайнятий  цими тваринами. Просто продумайте, чи служите ви своїм дітям, чоловіку чи жінці з таким же завзяттям, як своїм вихованцям?

Протягом дня у вас більше справ заради вихованців, чим якихось інших. Куди ваш розум направиться під час смерті, туди вас і потягне для нового народження. Ви також не намагаєтеся пізнати свою душу, тоді звідки ж ви отримаєте свій рух?

Ви втратили зовнішній світ. Хоча ви самі люди, але у вас немає любові до людства. Ви думали, що тіло і любов потрібні тільки для насолод. І ви не пізнали любов як любов, служіння як служіння і релігію як релігію. Вся ваша любов була розтрачена на цих домашніх тварин. Всі ваші думки потонули в цих тваринах. Тоді чому ви чекаєте якогось руху?

Плоди ваших дій і рухів, згідно з діяннями, заздалегідь визначені. Домашні улюбленці, кішки та собаки, пам’ятають ваші емоції, дотики ваших рук. У них не було розуму, але ви зробили їхні органи здатними запам’ятати, і тому їхнє просування буде величезним. Але ці тварини обтяжені вагою вашої багатолітньої допомоги, і вони повинні відплатити цей борг служінням. Тому, коли вони стануть людськими істотами, ви народитеся їхніми дітьми.

Я бачу багато подібних речей. Пурани та писання говорять теж. Рух узгоджується з розумом.

В моєму житті з’являлося багато собак. Вони були моїми охоронцями, сторожили дім і машину. Я давав їм їжу тільки через свої слуг, не своїми руками. Але вони визнавали мене як свого господаря. Собаки дуже віддані.

Якщо ви поводитеся з собаками як зі своїми  дітьми, дозволяєте спати у своїй постелі, купуєте їм хороший одяг, купаєте їх у ванній шампунями, ллєте на них парфуми, даєте їм речі, недоступні для  звичайної бідної людини, то подумайте, як ваші дії будуть розцінені, в якому напрямку відбудеться ваше просування.

В моїх ашрамах утримуються кращі породи собак, вони своєчасно отримують їжу. Вони стовідсоткові вегетаріанці. Їдять фрукти, рис і дал, і п’ють молоко. Якщо ви дасте їм щось інше, вони навіть не доторкнуться до цього. Незвично чути, що собаки можуть бути вегетаріанцями, але це правда.

Я подумав про це, коли мені сказали, що ці собаки виношують і народжують хороших цуценят, але через місяць-два один за іншим всі вони вмирають. Це повторювалося чотири-п’ять  разів. Народжується п’ять-шість цуценят, радісно граються, але потім вмирають. Я проник своїм поглядом свідка в їхнє життя, і якось в самадхі прослідкував їхній життєвий шлях. Я побачив, що в наступному житті всі вони отримали лоно людської матері. Інколи вони були норовливими, дарували всю свою любов собакам. Деякі собачі інстинкти все ще залишалися, але завдяки контакту зі святими та садху ашраму вони були звільнені від них.

Сьогодні багато собак як і раніше живуть в моїх ашрамах. Німецька вівчарка – дуже велика собака, яка ніколи не приймає їжу, не виконавши роботи (карми). Поки їжа не запропонована Богу, сама вона  не почне їсти. Коди в храмі іде служба, деякі собаки приходять туди та видають звуки, ніби дують в раковини. Після молебню вони ідуть назад в належні їм житла. Коли б я не приїхав, всі вони з любов’ю збираються навколо і чекають подарунків. Деякі собаки також інколи виражають своє незадоволення.

Я знаю, хто вони. Я намагаюся, щоб вони захотіли покинути свої тіла і направитися шляхом спасіння, ставши великими душами.

Тому моя порада всім люблячим світу, щоб вони не втрачали себе, забувши про обов’язки людського народження, щоб їм не прийшлося спокутувати це покарання після смерті.

Це поле дії, і тут плоди дій приносять певний рух, розвиток. Відкинувши гординю, виконуйте ваші обов’язки. Будьте людьми, любіть все людство і захищайте тварин і птахів. Не втратьте своє наступне народження, потрапивши у пастку їхньої любові.

В Японії, Америці, Франції та багатьох інших країнах я бачив, що у людей немає любові до сім’ї. Вони не знають, що роблять їхні діти, але до кішок і собак їхня любов величезна. Вони не знають, чи добре харчуються їхні діти. Вони також не знають, коли їхні діти, чоловіки чи дружини повертаються додому чи йдуть з дому. Але вони дуже добре знають, коли їм потрібно піти погуляти з собакою.  В деяких домах сотні одежок для собак, які коштують близько десяти чи навіть двадцяти тисяч доларів. Я бачив дуже хороші ліжка, окремі кімнати та банківські рахунки для собак. Люди – наші матері, сестри та брати обмежили свій рух (розвиток).

Люди стали тваринами. Люди охоплені бідністю. Тисячі дітей в Африці, Індонезії, Непалі, Індії та інших  країнах вмирають від голоду, у них немає одягу.

Кішки та собаки щасливіші. Тільки подумайте над цим. І одночасно подумайте, де знаходиться ваш розум. Ваш рух буде обумовлений станом вашого розуму. Якщо ви не вірите моїм словам, йдемо, і для початку я покажу вам ваш рух. Ця земля все відмічає, повітря запам’ятовує. І найголовніше, що ваш розум записує інформацію в клітинах пам’яті, і все це може сказати про ваш рух в наступному житті.

Я зустрічав одного дуже хорошого йога, який залишив тіло в 1982-му році. Він дуже любив своїх слонів. У нього був улюблений слон, і тварина теж його дуже любила. Коли йог помер, слон також покинув своє тіло. Коли йог страждав від серцевої хвороби, слон плакав. Багато разів я нагадував йогу про це і попереджав, що любов до слона закриє шлях до звільнення, і двері більше не відчиняться. Але він просто усміхався. Йог не міг досягнути самадхі та помер від хвороби серця. Зараз вони живуть разом, обидва стали йогами та намагаються відкрити шлях до звільнення. Якось я мандрував лісами Калічаура. Я побачив одну мавпочку з чорною мордочкою у компанії з йогом. Мавпочка підбігла до мене. Йог був вайшнавським святим. Ми розговорилися, і я запитав, звідки ця мавпочка, і чому він її не залишить. Він сказав, сміючись, що ця мавпочка його не покидає. Він навіть дав їй посвячення та ім’я – Бхагаван Даса (слуга Господа). Він знайшов мавпочку, коли вона потопала в потоці, вона була ще зовсім маленькою.

Відразу ж згадалася історія царя Бхарати. Він також врятував оленятко, яке тонуло в річці. Він приніс його в ашрам, де доглядав з величезною турботою. Цар Бхарати повинен був стати звільненим. Досі його згадують за щиру практику та служіння. Деякі ріши попереджали царя про його прив’язаність і радили залишити оленятко, але Бхарата його не покинув. Зрештою, коли тіло царя загинуло, на ум йому прийшло оленятко. Бхарата був усвідомленим, і навіть після переродження в тілі оленя він зберіг пам'ять попереднього народження.

Спасибі ріши Нараді, який зумів впізнати царя Бхарата в тілі оленятка. Він розпитав царя, як той себе почуває в тілі оленя. Нарада джи дав посвяту в знання цьому оленятку і звільнив його. Те ж саме відбулося і з цим йогом. Мавпочка, яка з ним була, також була практиком. Я взяв з собою цю мавпочку названу їм Бхагаваном Дасою, і пішов разом з нею в бік Гімалайської печери, де ріши Маркандейя завдяки своїм практикам досяг безсмертя, перемігши смерть. Я відвів туди Бхагаван Дасу і зробив його вільним. Ця мавпочка робила все як практик. Зараз її могила знаходиться у дворі храму, який розміщений позаду залізничного вокзалу Катхгодама.

Всі ви людські істоти та ваша подорож ще не завершена. Ви ніколи не думали про самого себе. Ви просто здійснювали зовнішню подорож, залишаючись задоволеними чи незадоволеними насолодами та печалями цього світу. Єдина правда вашого життя – це те, що ви відчули любов, а потім відокремилися від неї, тому що закохалися лише заради отримання подібного досвіду. Ви займалися коханням і насолодами, замінивши подароване почуття на тілесний досвід.

Досвід насолод був названий вами «любов’ю». Ви одружилися і розлучилися. У нас немає бажання дати життя дитині, а якщо це відбувається, то ви не даруєте їй любові, але лише даєте засоби на її утримання. Ви все вивернули на виворіт, тому що ви інтелігентні, вчені, філософи, доктори, інженери, професори, політики, бізнесмени та інші. Але ви не знаєте, хто ви є. Ви забули, що зовнішній світ існує лише тому, що існує внутрішній. Це отримане вами тіло знаходиться в залежності від тіла внутрішнього. Оку, яким ви бачите, дає цю можливість світло, яке знаходиться у внутрішній стороні. Вухо, яким чуєте, отримує здатність чути з внутрішньої сфери. Зовнішній світ – всього лише об’єкт, а ви забули про суб’єкта. Ви живете в гордості свого его (гордині). Ви не знаєте, хто ви. Хтось зайнятий вимірюванням об’єктивного світу, а хтось загубився у грі хвиль суб’єктивного. Йдучи  цими двома напрямками дії, увесь світ збивається зі шляху.

Знайте, що об’єктивний світ містить в собі засоби власного руйнування. Матерія була створена, але для її розвитку потрібне широке об’єднання. Значно більше сховано всередині. Сьогоднішня наука змусила матерію відкрити укладену всередині її міць. Наука – це пошук. Вона дізналася про силу молекул і атомів. Вона отримала сховану енергію атомів і їхні секрети. Це руйнівно, і не повинно було відкритися. Люди не дійшли ще до такого рівня, щоб не зловживати цими силами.

Люди ще не виросли зі своєї дитячої поведінки. Вони не стали відповідальними до такого рівня, щоб не використовувати ці сили в ім’я своєї гордині. Сучасні люди дурні та підступні.  Вони можуть використовувати будь-яку небезпечну зброю для своєї так званої особистої вигоди.

Вчені, дослідивши, застосували атомну енергію для знищення людей та землі. Ця енергія не повинна була потрапити до рук людей. Найневдаліше, що така рідкісна і руйнівна енергія, як атомна, потрапила в руки політиків. Вона більше не належить вченим, які її відкрили. Тепер влада над нею перейшла до політиків, які ні на кого не зважають.

Ви чули, що політики скинули бомбу на Хіросіму та Нагасакі. І якими сумними та болісними були наслідки. Скільки сердець розірвалося від застосування атомної бомби, подумайте над цим. Черчіль порадив Америці скинути тільки одну бомбу. Але бомби були скинуті у двох місцях, і приховані наслідки цього напевно ще проявляться. Чому 9 серпня, після перерви в три дні, Америка скинула другу бомбу на Нагасакі, досі невідомо. В той час президентом Америки був Рузвельт, і він не зміг пояснити цього. Причину шукають досі.

В наші дні, щоб зробили зі Землі могилу, доступні засоби у багато разів більші тих, що були раніше. Можливість зникнення Землі – в руках людей. Після смерті всього, який буде їхній рух?

Вчені змусили матерію, і вона надала всі свої таємниці, що були сховані в ній, тому що речовину можна змусити віддати все. Але таке зазіхання неможливе у внутрішньому світі. З підготовкою стане явною вся правда про вас: чи буде знання для вас благотворним чи ні, чи буде співпраця з іншими чи ні і т. д., - поки все це не відкриється внутрішньому знанню, до тих пір воно не відкриє своїх секретів.

Для цього ви повинні перемогти свою гординю, жадібність, жадобу влади та всі амбіційні бажання. Тільки після перемоги над всім цим, коли ви отримаєте довіру свого центру (серця), тоді тільки він буде готовий повідати вам свої таємниці. Він покаже вам ваші важливість, розум та інтелектуальні здібності, і поверне до самого себе.

Якщо ви вб’єте особисті бажання, переможете страсті, знання і розподіл, тоді ви будете готові пройти через двері, які ведуть до Істини.

Це ваша особиста подорож. Все, що ви знали до цього, було причиною вашого знання душі. Ваш інтелект, ваша важливість і т. д., - все суб’єктивне.

Я намагаюся пояснити вам, як потрапити у сферу вашої чіти (свідомості), інтелекту. Я хочу провести вас у внутрішній світ, відволікаючи від предметів зовнішнього. Ви повинні змінити себе. Потрібно змінити напрям вашої енергій, тому як зараз вони йдуть до об’єктів і блукають на ринку ілюзій далеко від вас самих. Вони повинні повернутися і стати суб’єктивними. Залишивши все зовнішнє, вони повинні стати прив’язаними до внутрішніх матерій. І, коли це відбудеться, коли деякі з вас ввійдуть у внутрішній світ і повністю зануряться туди, тоді ваше «я» (самість) саме собою з’єднається зі всеохоплюючою свідомістю, і ви зможете ввійти в дім Істини.

Ви думаєте, бачите і працюєте з наповненим розумом. Якщо ви зможете піти внутрішнім шляхом, тоді це буде вашою особистою подорожжю, бо об’єкти – це не Істина, а лише її частинки. Суб’єктивне також не є Істиною, а тільки її частиною.

Ви, практики і йоги, коли підніметеся над об’єктивністю і суб’єктивністю, тоді тільки ви вступите на захоплюючий шлях Істини. Якщо ви напрямляєте свої органи відчуттів на зовнішнє, тоді вони ідуть в бік об’єктів, а якщо змусите їх іти всередину, тоді їхня подорож буде суб’єктивною.

Знаючий (істину) знає і себе, і душу, і зовнішні об’єкти. Той, кого ви пізнаєте зсередини – це знаючий, це діяч, і він самість. Це (суб’єктивно-об’єктивний світ) складає дві частини (подвійність), за якими – Істина. Істина складається з двох частин. Вона полягає в тому, що обидві ці частини є одне, що зветься Брахманом чи кінцевою Істиною. Ви не можете пройти до кінцевої Істини ні через одну з двох частин.

Ви хочете Істину. Але її не можна досягнути ні одним із двох шляхів. Вони не ведуть до Істини. Один шлях веде у світ, і він вже відомий. Другий веде до власної самості, і його доведеться дослідити. До тих пір, поки ви не залишите їх обидва, ви не зустрінете Істину.

Хто підніметься над ними, той зможе зустрітися з позатілесним, «нірвікальпою», з найвищою Істиною, з тим, що зветься вищою душею (параматмою). Коли ми досліджуємо душу, то діють внутрішні органи, а щоб пізнати зовнішній світ, ми використовуємо зовнішні органи. Всі ці відчуття мають два напрямки дії: всередину і назовні. Якщо ж ви хочете пізнати параматму, то ніякі органи не повинні бути задіяні: ні зовнішні, ні внутрішні. Щоб потрапити туди, ви повинні зупинити будь-яку активність і повністю відсторонитися від органів відчуттів обох видів. Коли ви станете «позбавленим органів» (нечутливим), тоді ви зустрінете справжню Істину, повну Істину. Ви переможете смерть; страху смерті більше не буде.

Сучасна наука, можливо, досягла багато, але вона не дає повних результатів. Деякі вчені напевно говорять, що немає ніякої Істини, ні Брахмана, ні Вищої Душі. Як це може бути правдою? Наукою досліджені тільки об’єкти та секрети матерії. Деякі вивчили ті суб’єкти, які також є об’єктами, а деякі, які пізнали суб’єкт, пізнали душу, яка є все: і сам суб’єкт, і душа, і самість, і знаючий. Міркувати про Істину і Вищу Душу може тільки той, хто вийшов за межі суб’єктно-об’єктивної сфери, і хто, закріпившись в Істині, піднявся над циклом смертей і народжень.

Я хочу сказати практикам, тим, хто хоче пізнати Істину, наступне: це життя було дане не для того, щоб його ось так розтратити. Всі йдуть на компроміси, навіть ставши святими чи практиками. Якщо ви вже встали на цей шлях, тоді чого ж ви боїтеся і кого чекаєте? Чому втікаєте від самого себе? Як далеко ви втечете і куди підете, якщо не зможете знайти кінцеву Істину? Чому ви відвертаєтеся від тих дій, які відкриють вам шлях? Ви так йшли до цілі, але чому ж ви вважаєте краще жити, ставши священниками чи головами храмів та монастирів (матхів)?

В той день, коли ви почали свою подорож, ваша ціль чекала вас, але ви стали гуру. Зробивши себе дурним, що ви отримаєте? Не для того ви вступили на цей шлях. Шлях не був вам відкритий, а ви потрапили в першу ж пастку. Ви звернули зі шляху, а дії, які наближали  вас до цілі, були  втрачені. Вони так і залишилися на шляху.

Вам знову потрібно піднятися і підготуватися, щоб звільнитися від страху смерті. Я покажу шлях для тих, то взявся за практику заради усвідомлення істини. Я відкрию вхідні двері, а вам потрібно увійти туди. Ви зустрінете там інших практиків. Ви готові увійти? Чи готові ви звільнитися від впливу інших світів, здійснивши зовнішню і внутрішню подорож? Все, що у вас є, обплутано сіткою вашої гордині. Вам потрібно іти за межі цих двох шляхів. Якщо ви готові, тоді  зверніться до Землі, але спочатку переконайтеся, що дійсно зупинили обидва шляхи. Не обманюйте. У практиці не повинно бути брехні, ні єдиної можливості  для будь-якої хитрості. Там немає місця для слабкості в діях. Ви повинні бути повністю готовими.

В землі є все. В ній таїться пам'ять про все. Де, коли і що ви робили, які дії здійснювали раніше, - все закладено в землі. Де, в якій формі і скільки разів ви народжувалися, як довго тривало ваше життя, як покидали тіло та скільки раз зустрічалися зі смертю і т. д. – все це можна дізнатися від землі, води, повітря і цього неба (простору), якщо ви по-справжньому порожні та самотні. Ви станете воістину самотнім, коли залишите всі свої думки та розум. Якщо ви повністю порожні, ви отримаєте все.

На цій Землі були народжені Рама, Крішна, Будда, Махавіра, Шанкарачар’я і я. Ви також народилися тут. Все це зберігалося всередині землі. Повітря, вода, небо і цілий всесвіт ховають в собі цю пам'ять. Якщо ви порожні, ви можете її знайти.

Я сам запитував у Крішни, як він прийшов на цю Землю, і сам бачив всі його діяння. Щоб не відбувалося в ті часи – все можна побачити й зараз. Діяння і рух великих особистостей послідовно розкладені та збережені землею відповідно їхній важливості. Дізнатися всі ці речі неважко.

Я неодноразово зустрічався з ріши Бхарадваджею: багато дізнавшись від нього, сам застосовував отримані знання. Через прояв Даттатреї та при посередництві землі я отримав багато знань. Ви також як і я зможете пізнати все це, якщо станете повністю порожніми. Природа бачить все, і ви нічого не можете приховати. Завдяки повітрю можна відтворити все, що було описано в Рамаяні та Гіті так, як воно було.

Всі істоти знаходять притулок в лоні, і на них можна медитувати. Також за допомогою повітря я отримав багато секретів медитації, які винайшов Даттатрея.

Ріши Бхарадваджа багато навчив Дроначар’ю. Я часто зв’язувався з ріши Дурвасою і навчився мистецтву справжнього чаклунства. Все це можливо. Все таємне знання світу сховане в повітрі. Ви можете сприйняти ці речі, якщо ви підготуєтеся до цього: тільки ваша готовність має значення.

Я знаю, в серці якої печери, на якій глибині бог вітру сховав це, знаю, як це можна показати вам, щоб ви отримали досвід. Все це дуже дивовижні та чудесні діяння розуму.

Все доступне з землею, повітрям, водою та іншими елементами, чисте і не може бути фальсифікацією, тому що немає іншої такої матерії, крім людського розуму, яка б могла показати своє цілковите панування над ними. Вони зберігають в собі справжню правду, як вона є. Земля не руйнує своїх відносин з ними. Велика Махапуруша, яка втілилася на цій Землі, знала істину і виразила її так, як вона записана.

Ця істина буде доступна також і вам. Якщо ви будете шукати своє минуле, земля дасть його вам. З ким у вас були відносини сотні тисяч років тому – земля зберегла все. Щоб побачити це, вам потрібно розвинути свої внутрішні органи відчуттів. Вони розвернуть перед вами все минуле. Такі природні рухи були з вами вчора, вони й сьогодні з вами.

Ви володієте цим тілом, щоб залежати від п’яти елементів. Це дар ваших минули діянь. Люди, які були з вами раніше, як і раніше тут: хтось в тонких тілах, інші також володіють фізичними тілами, - вони сі знаходяться поблизу.

Душа людини може існувати у двох станах – у фізичному і тонкому тілах. Обидва тіла є частинами цієї локи, вони невільні. Вони чекають народжень. Люди, які пройшли цей шлях до вас, вже проклали дорогу для майбутніх практиків. Вам тільки потрібно рухатися  цим шляхом, і ви розвинетеся завдяки руху тих людей.

Великі, видатні мужі, скинувши свої тіла в цьому народжені, отримали звільнення. Вони відкрили цей шлях і, залишаючись в такому стані, розчищають дорогу для руху закоханих в Бога. Тіло гине, коли дія долі закінчена, і після загибелі тіла не залишається таких дій, які б називали рухом.

Ті практики і йоги, хто витратив життя і бажання, роблячи «Карма канду» (ритуали), належним чином здійснюючи приписані дії, чиє знання не було проявлене в думках, продовжують свій шлях після смерті. Ті, хто здійснював приписані дії правильно, уникаючи забороненого, також отримують рух після смерті. Цей рух називається «пітріяна» (колісниця предків). Закінчивши життя такі дживи, згідно зі своїми хорошими справами, через димчастий шлях відправляється в райські локи та насолоджується там плодами своїх дій на Землі. Але це тимчасово. Відповідно накопиченим хорошим діянням, вони отримують насолоди в локах, подібних раю (небесам). Коли їхні хороші справи закінчуються, вони змушені покинути небеса, іншими словами, після закінчення насолод, викликаних плодами їхніх хороших справ, вони знову отримують народження на Землі. Є багато сіддха-лок і райських сфер. Результати приходять згідно з діяннями. Тому потрібно розуміти, що ті, хто повернувся з раю на Землю, народжуються в хороших сім’ях. Переродження також відбувається згідно з останніми діями чи пропорційно незавершеному балансу дій. Подібно наповненому водою бутлю: коли її накопичують, вода виливається, але ще трішки залишається всередині. Так само і деякі хороші справи залишаються і душі повертаються на Землю, щоб знову отримати людське народження.

Ті, хто робить погані, гріховні справи, також отримують подібний принцип руху. Ці люди – з великими труднощами, вони відправляються в пекло димчастим шляхом (чистилище). «Пекельна лока» означає жити в муках настільки диких і страхітливих, що їх неможливо було б витримати у звичайному тілі. Хто робив неправедні справи та погано виконував приписану роботу, отримують тіло мук, в якому вони входять в пекельну сферу. Після довгого часу випробування тяжкими стражданнями, звільнившись, джива повертається. Ті, хто робив дуже огидні дії, отримують тіла тварин, птахів і подібних, і пізніше перероджуються в тілах людей. Можна помітити деяких тварин, птахів чи людей, хто все ще носить в собі сліди мук, які заподіяли їм в пеклі. Деякі люди з’являються на світ з тяжкими хворобами, вони багато разів перероджуються.

Життя в раю чи в пеклі визначається вчинками людей. Після завершення обох видів руху (в раю чи пеклі) необхідно замкнути коло: переродження неминуче.

Я хочу щось сказати вам про рай, оскільки у більшості уми стали умами вчених і філософів, які завжди змушують вас сперечатися. Без сумніву, ви та ваші вчені зі своїм інтелектом сильно постаралися, щоб змінити світ, але як вони можуть змінити чи знищити наслідки дій? Мангове дерево виростає тільки з мангового насіння. Ви можете змінити його гілки та можете додати щось інше прищепленням, але істина залишається істиною, і ніхто не може змінити її. Всяка робота принесе плоди. Все описане – це результат руху дій (наслідки вчинків).

Різні види життя, які ви спостерігаєте навколо, є результатом дій. Світ був створений на цій основі. Все у світі повертається: від руху до руху. Дія породжує рух, а рух – дію, дія несе насолоду, а насолода спонукає до дії, бажання викликають нові бажання і т. п. – все це створюється дією і задовольняється нею ж. Рай і пекло теж є плодами дій. Ваш людський розум може фантазувати, що їх не існує. Але для вашого ж блага краще завжди про це пам’ятати.

Можете спробувати втекти від божественного і природного порядку речей, але вам це не вдасться. Ваше життя, яке рухається в циклі народжень і смертей, знаходиться під впливом бажань. Народження залежить від долі. Ваше життя підвладне бажанням, а його найвища ціль – перемогти смерть.

Ви бачите людей навколо, можливо, ви цікавилися, як вони живуть. Якщо ви заглянете глибше, то побачите, що всі люди сумні. Я сумний, ви сумні, Будда, Махавіра, Шанкарачар’я, Ісус, Мухаммед та інші, - всі були сумні, тому що у всіх залишилися бажання. Якби не було цієї туги, вони б не стали тими, ким вони стали. Якби не було ніякої туги, Сіддхартха не зміг стати Буддою (пробудженим), а Махавіра – Тіртханкарою (творцем переправи). Без суму Шанкара б не став Шанкарачар’єю, Ісус – Христом, Мухаммед – Пайгамбаром (пророком): це було б неможливо. Ким би я не був сьогодні, за цим теж стоїть сум.

Засіб уникнення суму – це пошук задоволень. Сум породжується бажаннями. Кінець бажань є кінцем суму, а кінець суму і бажань – це свобода від туги.

Бажання можуть бути поганими та хорошими. Вони можуть бути будь-якого типу: божественного чи демонічного, але будь-яке бажання – це пута прив’язаностей. І водночас між ними є різниця. Погані бажання стягують узами ще міцніше, а хороші бажання поступово роблять людину безстрасною (вільною від бажань). Такі бажання укріпляють дії. Але всі вони – єдиний потік, і ми змушені страждати через них.

Демонічні бажання ведуть до пекла, а божественні – до раю. Відсторонитися від обох – значить стати безстрасним і знайти безособового (без якостей) Брахмана. Безособистісність – це плід безстрасності. Дії повинні здійснюватися без бажань, ні одна особиста якість не повинна переважати в роботі. Обидва типи бажань утворюють узи та призводять до наслідків, їхні наслідки потрібно спокутувати насолоджуючись в раю чи страждаючи в пеклі.

Одне життя вільне від насолод, інше ж повне суму і страждань. Одне життя наповнене світлом знання, інше – темрявою невідання. Обидва ці світи належать перетерплюванню, і після насолоди чи страждання люди змушені знову народжуватися, оскільки все тут пораховано часом.

У кожної людини є переважаючі характерні особливості. Вони накладаються на все, що вона робить. Якостям відповідають її бажання. Дії та рухи також керуються цими особливостями. Все пов’язано. Деякі тамастичні, інші раджастичні, а у третіх головує саттва. Згідно з цим народжуються бажання. Тамастичні особливості не дозволяють людям бути корисними світу. Такі завжди втікають від відповідальності. Вони бачать світ безкорисним і отримують насолоду, приносячи горе іншим. В них багато гордині.

Особистості, в яких переважає раджас в характері, не хочуть шкодити іншим, але в більшості шукають тільки власної вигоди. У них також присутня гординя, але вони не бажають завдавати шкоди світу. Саттвічні люди хочуть стати незалежними, борючись з будь-якими видами суму. Вони думають про благо всього світу. Вони дарують хороші ідеї та вказують шлях іншим. У них немає гордині. Їхні справи духовні, а служіння віддане і цілеспрямоване.

Чим більше ви будете розвивати в собі якості саттви, тим більше насолод будете отримувати, а ваш шлях у рай буде розширюватися.

Але якщо ви відокремите себе від усіх цих трьох якостей, і станете без якостей (без особистості), тоді ви станете Брахманом. Ви можете стати Буддою, Махавірою, Шанкарачар’єю чи подібним їм. В такому випадку цикл народжень і смертей не буде торкатися вас, а ви станете безособистісним.

Але я хочу розповісти вам про рай, де є якості, де первинна саттва. Раджас завжди утримує людину в колі життя. Тамас інколи за допомогою раджасу чи при взаємодії з саттвою, отримує волю. Інакше він створює долю, яка веде до пекла або ж до сотні мільйонів разового роду народжень.

Бажання і страсті самі по собі не погані. Вони не є неправильними. Життєвий процес будь-якої людини знаходиться під впливом бажань. Якщо ви зможете виконати свої хороші бажання і пройти вперед, тоді якось ви станете безстрасним.

Але потрібно пам’ятати: бажання безкінечні. Якщо ви зробите графік минулих і сьогоднішніх бажань свого життя, то вийде довга непереривна лінія. Слідом за кожним бажанням з’являється нове, їм не видно кінця.

Під владою бажань рухається колесо вашого життя. Це робить вашу подорож нижчою (якісно): обумовлені світом і соціумом, ви змушені робити роботу нижчого порядку, яка має якості тамасу. Рух від таки справ тому нижчий, але інколи, у співпраці з іншими, вони роблять велику роботу. Рух (наслідки) від хороших справ завжди хороші.

Плоди мирських дій дають вам життя перетерплювання (насолоди та страждання). Щоб перенеси муки пекла, набувається тіло страждань, а насолоди в раю припускають повітряне і вогняне існування. Життя продовжується в цих сферах, поки не закінчаться плоди діянь, а потім відбувається народження в людському тілі. Ті, хто провів своє життя як тварина, отримує тіло страждань для проходження мук в пеклі, не дивлячись на те, що були хорошими людьми. Ви могли бачити багатьох людей, одухотворених істот, які мають людські тіла, чиє життя схоже на пекло.

Але ви напевно зустрічали таких великих людей, хто, отримавши все, не забув про свою віру. Життя хороших святих і великих людей не затьмарені гординею. Вони сприймають своє тіло як благословенний дар і, зберігаючи його, роблять свою справу, присвячуючи себе Богу.

Рай, про який я розповідаю, повний дій. Він знаходиться під впливом дій, плодів дій і рухів, які викликають дії. Я не кажу про рай нижчого рівня, який був побудований вами, людьми. Він був заслужений вами як плід хороших справ.

Над цим нижчим раєм є інший. Невігласу, навіть маючи плоди хороших справ, як в рай нижчого рівня, туди неможливо потрапити. Це місце насолоди бажаними плодами. Там всі речі світу, які приносять насолоду, доступні за першим бажанням, ні в кого не потрібно про них просити.

Прихильні апраси, нектар, різних видів солодкі фрукти, красиві пейзажі, божественні пахощі, озера наповнені золотими лотосами й т. д. – всі ці речі, які дарують насолоду, тут легко доступні.

Це небеса насолод. Коли насолоди закінчуються, відбувається падіння і нове народження в людському тілі.

Є також багато райських сфер, які розміщені нижче. Там правлять Індри. Індра отримує його у володіння згідно зі своїми досягненнями. Багато індійських ріши отримували цей пост Індри й чи покидали його, чи були повалені. Багато демонів також отримували цей пост за свої заслуги. В індійській культурі описано багато міфічних подій нападу демонів на рай, а також розповідається про їхні великі досягнення.

Будь-яка людина може потрапити у рай нижчого рівня, заслуживши його своїми хорошими справами. За винятком цих, вищі райські сфери непідвладні Індрі. Маха-лока, Сат’я-лока, Тапа-лока – це проміжні локи вищих небес. Без відповідного союзу знань та дій ніхто не може увійти до них.

Вищий рай відкривається тільки через енергію йоги і завдяки плодам зроблених дій. Туди не приходять шляхом пітріяни. На шляху пітріяни й хороші, і погані дії однаково рухливі. Деякий час обидва типи дій ведуть в один напрямок, а потім шляхи розходяться.

Рух шляхом деваяни також називається білим шляхом чи «Шукла гаті». Він не призначений для невігласів і бездіяльних людей. Багато справ величні, але вони не пов’язані зі знаннями. Духовність, служіння хороші справи заради інших, втішання літніх людей, допомога бідним і т. д. – це такі справи, де тіло, розум і стан (бхава) очищаються так, що гуни саттви, раджасу і тамасу більше не впливають. Це не є шлях самопізнання, знання Брахмана чи стан самадхі. Але він відчиняє людству двері серця. Щоб потрапити у нижчі сфери раю, люди йдуть шляхом пітріяни чи деваяни. Багато прив’язані до досконалості практики після досягнення сампраджнята самаді залишаються у стані, який підвладний думкам та аргументам. Після смерті тіла вони також потрапляють в нижчі шари раю.

Знання без дії не має руху, оскільки союз знання і дії необхідний. Таке об’єднання можливе двох видів: рівний та нерівний союз.

В рівній кількості знання рівна кількості дій. В нерівному союзі або дія приєднується до знання, або знання до дії. Коли дія не з’єднується зі знанням, рух неможливий. Перевага знань чи дій залежить від досягнень йога і прагнення спасіння практиком. Якщо в цьому союзі переважає дія, стає необхідним сходити на кожній точці шляху. Це означає, що джива продовжує подорожувати різними локами для насолоди плодами своїх справ: по закінченню насолод в одній – вона переходить в наступну.

Якщо знання переважає над дією, тоді, залишаючи в стороні Сат’я-локу, Маха-локу, Тапа-локу і їм подібні, джива іде прямо в Брахма-локу (обитель Брахмана). Ніякий інтелект не може досягнути Брахма-локи, поки не стане чистим.

Увійшовши в Брахма-локу, слабші практики отримують салок’ю хіран’ягарбхі (перебування в Богу, в лоні). Практики вищого рівня отримують саруп’ю (єдність з формою) і божественність.

Практики найвищого рівня отримують творіння і саміп’ю (ототожнення з Богом), яка є первинним станом. Вони отримують єдність, саюкту. Під час великої руйнації з кінцем всесвіту, коли тіло хіран’ягарбхі (лону Всесвіту, золотого яйця) теж розпадається, тоді разом з хіран’ягарбхі, дживи, які були її невід’ємними частинами, зливаються з великим Брахманом, і тоді вони теж називаються хіран’ягарбхою. Таким чином, всі практики отримують бажане божество, Істу (вище божество в групі). Цей рух шляхом життя тих діючих мандрівників, хто зайнятий практикою.

Опубліковано в Кундаліні

Чакри. Кундаліні. Свідомість.

Середа, 04 березня 2020 12:08

Уява стає реальністю. Можливості народжуються з уяви. Любов дуже сильна. Вона змушує Безформене приймати форму, Безстрашно Бога наділяє бажаннями. Багато працюєте і ви будете успішні. Темрява життя пропаде. Коли є зусилля, благословення зійде. Щоб знайти благословення Бога і Гуру потрібно пройти через важкі практики. Прогрес на Землі дуже швидкий, а в інших світах дуже уповільнений.

1 тіло
Мулдхара чакра. Земля. Аннамая коша. Стхула деха. Фізичне тіло.

2 тіло
Свастхіштхана чакра. Вода. Пранамая коша. Сукшма деха. Ефірне або небесне тіло, тіло емоцій

3 тіло
Маніпура чакра. Вогонь. Маномая коша Астральне, або каузальне тіло. Карана шаріра. Інтелект.

Наука про прану, поле битви енергії, розуму і знання, вогняне тіло, вогонь розуму і логіки, перехідна точка від зовнішнього до внутрішнього, мислення, розвивається досвід який виходить за межі емоцій, але це тіло приходить разом із самскарами мільйонів прожитих років, може прийти прарабдха карма і пам'ять попередніх втілень, активізуються вічари (мислеформи), ахамкара створює індивідуальність.

4 тіло
Анахата чакра. Повітря. Вігьянамая коша. Манаса деха. Манаса шаріра. Тіло психічного ума. Ум.

Це тіло зв'язано з гіпнозом, телепатія, магія і т.д., розуміння мотивів інших людей і читання думок. Час не може його зупинити. Може висловлювати думки без слів. Може зробити з людини кого завгодно. Може подорожувати поза тілом. Безкінечні можливості, його активність проявляється в тонкому світі, в нього немає границь. Світ цього тіла іде від самої душі, це суб'єктивний прояв душі.

З цього тіла починається поле ілюзій і обману, тому, що руйнуються принципи матеріального тіла. Основи світу четвертого тіла не є предметами звичайного світу, це дещо незвичайне, це цілком суб'єктивний світ. Те, що відбувається в четвертому тілі не можливо перевірити.

Сідхи. Душа тягне вверх, а це тіло заставляє бути в межах манаса шаріра. Це тіло впливає на три нижчих тіла і може їх розвивати. Процеси, які відбуваються в манаса деха (четверте тіло) можуть бути тільки уявними, але їм дійсно є місце. Які б не проявлялися сідхи, то це все дарунки четвертого тіла. Еле це найнебезпечніше місце, котре зачаровує і створює пастки.

В кого немає тіла ума (четвертого тіла) – той не людина. Цим тілом необхідно вміти користуватися. Ум візничий десяти органів, але не хазяїн. Він тільки інструмент. Ум необхідно зробити йогом і вирвати Кундаліні з його впливу. Тіло ума має пройти через практику і вправи. Це не шлях праведності чи гріховності, це шлях божественності й безстрасності.

Ум – це дуже великий прикладний центр. Це найкорисніша річ у світі. Якщо ум виявлений, то він не бреше. Ум стає фальшивим, коли намагається захопити органи під свою владу, ставши їхнім хазяїном. Спостерігайте за собою, дивіться збоку, на тіло, на рухи, на свій стан під час активності. Якщо станете простим свідком то легко знайдете місцезнаходження власного ума. Правильно застосована уява – це наука. Це є дар четвертого тіла. Сила знаходиться в середині тіла ума і зв'язана з матеріальним світом. Якщо четверте тіло розвинене повністю, то людина вільна від сідх.

5 тіло
Вішудха чакра. Акаша (простір). Анандамая коша. Атміка деха. Карана шаріра. Тіло душі., Адітья лока (сонячний світ),
Йому мільйони років. За допомогою сили санкальпи підняти Кундаліні в четвертому тілі і ввійти в п'яте тіло душі.
Все самовизначення знаходиться в четвертому тілі, а п'яте — це повна не урізана версія четвертого, але воно не є психічним, в ньому немає бажань. В 5 тілі ніякі знання вже не потрібні. Ніякі пізнання і наука не ввійдуть в п'яте, там прийдеться піднятися над усім людством. Для розвитку перших чотирьох тіл можна вчити і примінювати знання світу, а 5 тіло можна сказати є стислим довідником. Після п'ятого тіла залишається тільки Божественна субстанція – це восьма ступінь йоги.

6 тіло
Агья чакра.Немає елементу. Тіло Брахмана, Брахма шаріра. Космічне тіло

На цьому рівні все занурене в Брахман, відсутність ахамкари (Его). В шостому тілі є можливість зустрітися з Вищою Душею. Тут поки немає ні не свободи ні залежності. Тут все зливається у одне, в усвідомлення і реалізацію. "Ахам брахмасмі" або "Я є Брахман" – гімн шостого тіла.

Активна лиш мала частина мозку. Велика його частина очікує пробудження. Центр всередині мозку божественний. Його називають третім оком, і це надприродний орган. Як тільки він відкриється, сенс життя може бути зрозумілий, а загадка – розгадана.

7 тіло
Сахасрара чакра. Немає елементу. Мукта деха. Тіло нірвани. За межами всього.

Сім тіл – сім чакр. Все запечатано в середині трьох тіл: фізичного, тонкого і астрального. Душа покрита астральним тілом – карана-шаріра, астральне – сукшма-шаріра, яке є продовженням фізичного тіла. Вона теж активна, тому, що астральне тіло – це Чітта, а сяйво Атми відображається в Чітті.

Хрідая-пуруша розміщена в Брахмарандхрі (отвір в районі голови), розмір якого з великий палець, над ним розташована Сахасрара-чакра. Над нею простір чідакаша. Чідакаша – місцеперебування Чітти, тобто астрального тіла. На нього світять промені свідомості Атми. Коли манас і прана досягають чідакаши, вони поглинаються самадхі, тому, що закінчують будь-яку діяльність. Це місце зупинки всіх вріті (хвиль та вібрацій ума і матерії).

Чотири стани свідомості:
1. Джаграт (стан активності, неспання). Під час джаграт світ пізнається через 5 органів, але в основному через очі, тому дживатма (жива душа) в джаграт знаходиться в очах.

2. Свапна (стан сну з сновидіннями). В свапні джіва перебуває в шиї і все, що було в джаграт переходить в тонку форму в канал "хітта" поряд з горловим центром. Все, що переживається в свапна приходить з горла.

3. Сушупті (глибокий стан сну без сновидінь). В сушупті душа перебуває в районі серця "хрідая прадеша". Життєдіяльність тіла іде з серця, коли серце не б'ється – тіло не рухається. Сердечний центр – це місце самадхі одночасно і тіл, і органів відчуття, і дій.

4. Турія (стан, що йде далі ніж стан сну без сновидінь, це по суті пробудження). Уму потрібен відпочинок. Турія – це самадхі (відпочинок) для ума. Самадхі ума – це усвідомлення своєї суті. Стан самадхі – це подорож до світла в якому немає двоякості і сумнівів.

Душа дивиться через очі. В сампраджнята самадхі (самадхі з умом) дживатма знаходиться в Аджна-чакрі, це центр божественого зору і третє око Шиви.

В асампраджнята самадхі (самадхі без ума) дживатма знаходиться в Брахмарандхрі. Свідомість – це Пуруша. Тепер свідомість розділяється на усвідомлення чистого безякісного Брахмана (свідомість Всесвіту) і ту, що перебуває в з'єднанні з тілом – пінда шаріра. Пінда шаріра в свою чергу розділяється на чисту форму, яка називається Атма і на джіватму.

Пробудження Кундаліні.
В пробудженні Кундаліні важливу роль відіграє прана. Йоги повинні неабияк вправлятися в пранаямі. Є багато пранаям для підняття Кундаліні. Тіло і ум – інструменти для досягнення, а міст – це дихання і життя. Треба підготовити себе до того, щоб залишити тіло і ум, там прийдеться іти від визначеності до невизначеності, від мудрості до відсутності мудрості. Тоді, коли пізнається непізнанне буде зустріч зі своєю суттю. Для цього треба стрибнути в трансцендентне. Після трансцендентного стрибка ми приземлимося там, де ми є по-справжньому, це буде об'єктивна реальність і відчуття буття.

Самадхі – це стрибок і зупинка в пустоті, в великій пустоті, там де закінчується рух і життя. Ця пустота не як відсутність, а як джерело з якого все вийшло. Там життя не рухається назовні чи в середину, там – рівновага, а для цього необхідно одночасний стрибок розуму і тіла. Ум боїться зробити цей стрибок в пустоту, адже він (ум) втратить свою владу. В пустоті приходить справжня реалізація.
САМАДХІ – це ДОРОГА, ПРАВДА і ЖИТТЯ.

З книги Пайлота Бабаджі Кундаліні

Опубліковано в Пайлот Бабаджі

Чакри. Тіла. Кундаліні. Свідомість.

Понеділок, 10 лютого 2020 10:51

Уява стає реальністю. Можливості народжуються з уяви. Любов дуже сильна. Вона змушує Безформене приймати форму, Безстрашно Бога наділяє бажаннями. Багато працюєте і ви будете успішні. Темрява життя пропаде. Коли є зусилля, благословення зійде. Щоб знайти благословення Бога і Гуру потрібно пройти через важкі практики. Прогрес на Землі дуже швидкий, а в інших світах дуже уповільнений.

1 тіло: Мулдхара чакра. Земля. Аннамая коша. Стхула деха. Фізичне тіло.

2 тіло: Свастхіштхана чакра. Вода. Пранамая коша. Сукшма деха. Ефірне або небесне тіло, тіло емоцій.

3 тіло: Маніпура чакра. Вогонь. Маномая коша Астральне, або каузальне тіло. Карана шаріра. Інтелект.

Наука про прану, поле битви енергії, розуму і знання, вогняне тіло, вогонь розуму і логіки, перехідна точка від зовнішнього до внутрішнього, мислення, розвивається досвід який виходить за межі емоцій, але це тіло приходить разом із самскарами мільйонів прожитих років, може прийти прарабдха карма і пам'ять попередніх втілень, активізуються вічари (мислеформи), ахамкара створює індивідуальність.

4 тіло: Анахата чакра. Повітря. Вігьянамая коша. Манаса деха. Манаса шаріра. Тіло психічного ума. Ум.

Це тіло зв'язано з гіпнозом, телепатія, магія і т.д., розуміння мотивів інших людей і читання думок. Час не може його зупинити. Може висловлювати думки без слів. Може зробити з людини кого завгодно. Може подорожувати поза тілом. Безкінечні можливості, його активність проявляється в тонкому світі, в нього немає границь. Світ цього тіла іде від самої душі, це суб'єктивний прояв душі.

З цього тіла починається поле ілюзій і обману, тому, що руйнуються принципи матеріального тіла. Основи світу четвертого тіла не є предметами звичайного світу, це дещо незвичайне, це цілком суб'єктивний світ. Те, що відбувається в четвертому тілі не можливо перевірити.

Сідхи. Душа тягне вверх, а це тіло заставляє бути в межах манаса шаріра. Це тіло впливає на три нижчих тіла і може їх розвивати. Процеси, які відбуваються в манаса деха (четверте тіло) можуть бути тільки уявними, але їм дійсно є місце. Які б не проявлялися сідхи, то це все дарунки четвертого тіла. Еле це найнебезпечніше місце, котре зачаровує і створює пастки.

В кого немає тіла ума (четвертого тіла) – той не людина. Цим тілом необхідно вміти користуватися. Ум візничий десяти органів, але не хазяїн. Він тільки інструмент. Ум необхідно зробити йогом і вирвати Кундаліні з його впливу. Тіло ума має пройти через практику і вправи. Це не шлях праведності чи гріховності, це шлях божественності й безстрасності.

Ум – це дуже великий прикладний центр. Це найкорисніша річ у світі. Якщо ум виявлений, то він не бреше. Ум стає фальшивим, коли намагається захопити органи під свою владу, ставши їхнім хазяїном. Спостерігайте за собою, дивіться збоку, на тіло, на рухи, на свій стан під час активності. Якщо станете простим свідком то легко знайдете місцезнаходження власного ума. Правильно застосована уява – це наука. Це є дар четвертого тіла. Сила знаходиться в середині тіла ума і зв'язана з матеріальним світом. Якщо четверте тіло розвинене повністю, то людина вільна від сідх.

5 тіло: Вішудха чакра. Акаша (простір). Анандамая коша. 

Атміка деха. Карана шаріра. Тіло душі. Адітья лока (сонячний світ).

Йому мільйони років. За допомогою сили санкальпи підняти Кундаліні в четвертому тілі і ввійти в п'яте тіло душі.
Все самовизначення знаходиться в четвертому тілі, а п'яте — це повна не урізана версія четвертого, але воно не є психічним, в ньому немає бажань. В 5 тілі ніякі знання вже не потрібні. Ніякі пізнання і наука не ввійдуть в п'яте, там прийдеться піднятися над усім людством. Для розвитку перших чотирьох тіл можна вчити і примінювати знання світу, а 5 тіло можна сказати є стислим довідником. Після п'ятого тіла залишається тільки Божественна субстанція – це восьма ступінь йоги.

6 тіло: Агья чакра. Немає елементу. Тіло Брахмана, Брахма шаріра. Космічне тіло.

На цьому рівні все занурене в Брахман, відсутність ахамкари (Его). В шостому тілі є можливість зустрітися з Вищою Душею. Тут поки немає ні не свободи ні залежності. Тут все зливається у одне, в усвідомлення і реалізацію. "Ахам брахмасмі" або "Я є Брахман" – гімн шостого тіла.

Активна лиш мала частина мозку. Велика його частина очікує пробудження. Центр всередині мозку божественний. Його називають третім оком, і це надприродний орган. Як тільки він відкриється, сенс життя може бути зрозумілий, а загадка – розгадана.

7 тіло: Сахасрара чакра. Немає елементу. Мукта деха. Тіло нірвани. За межами всього.

Сім тіл – сім чакр. Все запечатано в середині трьох тіл: фізичного, тонкого і астрального. Душа покрита астральним тілом – карана-шаріра, астральне – сукшма-шаріра, яке є продовженням фізичного тіла. Вона теж активна, тому, що астральне тіло – це Чітта, а сяйво Атми відображається в Чітті.

Хрідая-пуруша розміщена в Брахмарандхрі (отвір в районі голови), розмір якого з великий палець, над ним розташована Сахасрара-чакра. Над нею простір чідакаша. Чідакаша – місцеперебування Чітти, тобто астрального тіла. На нього світять промені свідомості Атми. Коли манас і прана досягають чідакаши, вони поглинаються самадхі, тому, що закінчують будь-яку діяльність. Це місце зупинки всіх вріті (хвиль та вібрацій ума і матерії).

Чотири стани свідомості

  1. Джаграт (стан активності, неспання). Під час джаграт світ пізнається через 5 органів, але в основному через очі, тому дживатма (жива душа) в джаграт знаходиться в очах.
  2. Свапна (стан сну з сновидіннями). В свапні джіва перебуває в шиї і все, що було в джаграт переходить в тонку форму в канал "хітта" поряд з горловим центром. Все, що переживається в свапна приходить з горла.
  3. Сушупті (глибокий стан сну без сновидінь). В сушупті душа перебуває в районі серця "хрідая прадеша". Життєдіяльність тіла іде з серця, коли серце не б'ється – тіло не рухається. Сердечний центр – це місце самадхі одночасно і тіл, і органів відчуття, і дій.
  4. Турія (стан, що йде далі ніж стан сну без сновидінь, це по суті пробудження). Уму потрібен відпочинок. Турія – це самадхі (відпочинок) для ума. Самадхі ума – це усвідомлення своєї суті. Стан самадхі – це подорож до світла в якому немає двоякості і сумнівів.

Душа дивиться через очі. В сампраджнята самадхі (самадхі з умом) дживатма знаходиться в Аджна-чакрі, це центр божественого зору і третє око Шиви.

В асампраджнята самадхі (самадхі без ума) дживатма знаходиться в Брахмарандхрі. Свідомість – це Пуруша. Тепер свідомість розділяється на усвідомлення чистого безякісного Брахмана (свідомість Всесвіту) і ту, що перебуває в з'єднанні з тілом – пінда шаріра. Пінда шаріра в свою чергу розділяється на чисту форму, яка називається Атма і на джіватму.

Пробудження Кундаліні

В пробудженні Кундаліні важливу роль відіграє прана. Йоги повинні неабияк вправлятися в пранаямі. Є багато пранаям для підняття Кундаліні. Тіло і ум – інструменти для досягнення, а міст – це дихання і життя. Треба підготовити себе до того, щоб залишити тіло і ум, там прийдеться іти від визначеності до невизначеності, від мудрості до відсутності мудрості. Тоді, коли пізнається непізнанне буде зустріч зі своєю суттю. Для цього треба стрибнути в трансцендентне. Після трансцендентного стрибка ми приземлимося там, де ми є по-справжньому, це буде об'єктивна реальність і відчуття буття.

Самадхі – це стрибок і зупинка в пустоті, в великій пустоті, там де закінчується рух і життя. Ця пустота не як відсутність, а як джерело з якого все вийшло. Там життя не рухається назовні чи в середину, там – рівновага, а для цього необхідно одночасний стрибок розуму і тіла. Ум боїться зробити цей стрибок в пустоту, адже він (ум) втратить свою владу. В пустоті приходить справжня реалізація.

САМАДХІ – це ДОРОГА, ПРАВДА і ЖИТТЯ.

(Стаття підготовлена на основі книги Пайлота Бабаджі "Кундаліні")

Опубліковано в Асани. Пранаями. Крії

Глава 3 – 6.

Середа, 08 серпня 2018 18:46

Глава 3. Фізичне тіло

Наше фізичне тіло дуже важливе для всіх народжених і всіх живих істот.

В цьому тілі закладені всі види станів. Воно народжується зі всіма необхідними якостями та відповідним йому тонким тілом. Тонке створене згідно з нашою бхавою. Є рамки, які обмежують його. Бхава і тонке тіло створені згідно прарабдхи (непереборній кармі). У фізичному тілі вищі стани затьмарюються обмеженнями. Крайні обмеження – це інстинкти та інтелект цього народження. Це означає, що інтелект та інстинкти – це не лінга деха (тонке тіло), а фізичне тіло. Після отримання тонкого тіла душа спочатку потрапляє до пекла, чи до раю на шляху пітріяни (шляху отців).

Напрям зумовлений попередніми діями душі, але вище божество-перевізник може показати їй справжній шлях.

 

Глава 4. Небеса

Коли тонке тіло відправляється до раю чи пекла, там воно пожинає плоди своїх вчинків. Коли тонке тіло людини закінчує там свої насолоди (чи страждання), воно знищується, і тоді людина повертається на Землю з новим тонким тілом.

Це причина, через яку існує два типи джив. Один тип перероджується відразу після смерті. Це дживи четвертої варни (психотипу), тобто шудри. Вони перебувають комарами, мухами, черв’яками та комахами, а після смерті перероджуються у вищих станах. Після завершення шляху із 8 400 000 форм життя вони отримують тіло людини.

Рослинам та ікрокладним тваринам для появи на світ не потрібні батьки: вони самі створюють тонке тіло виходячи зі своїх фізичних. У інших народженнях тонке тіло з'являється до того, як вони потрапляють в черево матері. Під час смерті джива сильним бажанням створює своє тонке тіло, щоб насолоджуватися прарабдхою (непереборною кармою).

 

Глава 5. Безтілесний дух

Наші тіла – це тіла індивідуальних душ, яких ми можемо торкатися, а, чіпаючи – сприймати та здогадуватись про будь-яку неповторну за формою сутність (матерію-причину): її можна побачити, розпізнати, вона має власну індивідуальність. Це називається тілом.  Душа надягнула на себе сукню тіла і стала дживатмою (душею в тілі).

У дживи є різні оболонки (коші). Оболонка, складена з 5-ти елементів, називається тілом. У кожного тіла є своя неповторна індивідуальність. Це тіло дживи з гординею "Я" і "моє".

Падіння цієї гордині – це звільнення від свідомості тіла. Падіння гордині (егоїзму) – це спалення зв’язку з тілом. Істота, вільна від егоїзму – це не просто жива істота. Джива може існувати в тілі та одночасно бути вільна від тіла. Король Джанака, Дадхічі-муні були вільні від гордині. Вони не жили життям інтелекту. Істота, вільна від стану гордині чи залежності, вільна від тіла, тобто безтілесна.

Завдяки вправам, йогини можуть залишатися у позатілесному стані. Сонячні промені, вогонь і голос мантр (заклинань) всепроникні. Вони дієві наче час. Мантри – це різного роду мудрість, закладена у звуках. Мантри – це хімія, і в них полягає суть всього життя. У мантр є сила зачаровувати тонкий світ. Мантри – це також тіла жителів тонкого світу. Мантри випромінюють енергетичні потоки. Вивчаючи мантри, можна зробити себе позатілесним.

Після усвідомлення себе тіло і гординя практика згорає чи переварюється, тоді стає помітною природна індивідуальність. Тоді ця сутність не існує вже як фізичне тіло, а стає астральним. Душі, гординя яких мала, називаються безтілесними духами.

 

Глава 6. Апогей позатілесності

Істина, як вона є, досягнення первинної форми істини – це апогей життя. Паравастха – це досягнення первинної форми істини.

Милістю гуру чи власними зусиллями спочатку практик спалює власну гординю. Вітер, який виник в результаті практики, видуває попіл, який утворився тілесними інстинктами. Тільки тоді він встановлюється в землях чидатми. Цей стан і є перебування в паравастці, здача чистому духу (душі). Коли тіло очищене, вища душа займає головне місце в триєдності душі, тіла і життя.

Опубліковано в Кундаліні

Глава 2. Дихання

Середа, 25 липня 2018 15:03

Всесвіт, що розширюється у всі боки, також відомий, як одухотворений і неодухотворений світ.  Він поширюється у фізичній, тонкій та астральній формах. Завдяки наявності руху і гравітації кожній усвідомленій і неусвідомленій матерії дана можливість у самовизначенні індивідуальності.

Кожна субстанція і кожне життя, залишаючись у своєму власному центрі, рухається навколо іншого центру. У кожного є свій пройдений шлях, а також минулі заслуги. Кожен, хто потрапляє під притягальну міць іншого, втрачає себе, чи навпаки: втягує когось у своє поле. Все рухається, і ніщо не залишається колишнім. Все під впливом часу. Так неодухотворене очікує руйнації, вибуху і повернення у природу. Атмосфера – це житло тих, хто знаходиться під впливом видихів та вдихів. Будучи в середині часового інтервалу, поки у них є форма, вони стають мандрівниками на великому шляху.

Ми говоримо, що у тих, хто робить видих і вдих, залишаються глибокі взаємовідносини між діями та результатом (досвідом). Поки наука про дихання незбагнена, чи сутність вдиху і видиху непізнана, до тих пір не буде ясного розуміння того, що ж таке дія і знання. Видих і вдих – це зв'язок життя. Це не життєва енергія, але це життя всього одухотвореного світу.

Процеси видиху і вдиху у більшості живих істот різні. Дихання тих, хто живе почуттями, і тих, хто прагне завершеності, також різне. Наділена душею істота втягує повітря, котре є достатком зовнішнього світу. Цей процес має ефект приваблення, втягування зовні всередину. В такому приваблені зір того, хто живе, існує у формі точки в оці. Ця точка дуже гостра і містить в собі велике тяжіння та енергію. Через дію цієї сили тяжіння в тіло живої істоти у формі вдиху входить сила смерті. Але більшість людей не в змозі побачити сховану в цьому потаємну дію. Першоелементи повітря разом з баченням проникають всередину тіла та через схожі на сплетіння канали під язиком спускаються вниз.  Це сплетіння сплетених каналів.

Це притягнуте повітря, про яке я пишу, насправді є атомами (частинками) смерті. Я представляю вам скупчення цих тканин, як канали смерті чи часу чи канали вдиху. Так починається циркуляція елементів повітря всім організмом: спочатку за допомогою цих сплетінь повітря у формі найменших частинок досягає пупкового центру, звідки поширюється далі.

Після цього з пупкового центру один потік першоелементів повітря підіймається вгору і досягає ребер тіла в особливому місці, яке називається "нірай хрідайя" (нижче серця). Другий потік опускається нижче пупкового центру ближче до статевого, звідки завжди випромінюється жар (тепло). Автоматично він підіймається вгору і входить в область "нірай". І тоді там перший потік, який є частинками смерті, змішується з другим нагрітим, і вони обидва проникають в нірай, а після – в інструмент дихання, легені.

Апарат дихання легень має багато тонких пор. Першоелементи проходять через ці пори та по шийному відділу підіймаються вгору до області основи піднебіння (гортані) із гортані разом з видихом вони виходять назовні. Рот і ніс – це двері для їхнього виходу.

Видихати повітря ротом дуже погано, тому що збивається час смерті. Зменшується тривалість життя. Елементи повітря (життя), які виходять через рот, виштовхуються елементами смерті. Через рот назовні виходить повітря більше, чим потрібно смерті. Таким чином, смерть насичується, і життя передчасно закінчується.

Ніс – це природний шлях для видиху. Правильно виходячи назовні через ніс, першоелементи повітря залишаються наділеними життєвою силою. Смерть не в силі випити чи поглинути їх. І таким чином джива отримує перемогу над смертю: коли жива істота рухається шляхом діяння і робить роботу, тоді при потребі вона може видихати назовні потрібну кількість першоелементів повітря, і те "повітря" буде підконтрольне їй.

Якщо хтось дихає одночасно і носом і ротом, то це не принесе йому плодів. Робота дихання стає безплідною. Через змішування зі смертю він стає безвольним і безсилим. Приблизно так відбувається процес дихання звичайної живої істоти. Вхідні двері – це очі, а вихідні – гортань. Втягуючий шлях "пураки" (вдиху) – це очі, а виштовхуючий шлях "речаки" (видиху) – це гортань. Ніс і рот – це проміжні двері. З кожним видихом жива істота народжується, а з вдихом – помирає. Видих і вдих – народження і смерть. В диханні практиків можна помітити деяку незвичну природу.

З пупкового центру потік частинок рухається в область нірай і змішується з нагрітим потоком, який пройшов через нефізичний статевий центр. Це все так, але у випадку з усвідомленими майстрами, після області нірай потік першоелементів повітря не прямує в легені. Замість цього в легені потрапляє тільки нагрітий потік, який іде знизу.  Повторюючи цей процес, поступово легені стають сухими. При довгій практиці, коли сухість легень досягає кульмінації, в тому місці проявляється світло. Це світло дуже велике, і не ясно, де воно починається, а де закінчується.

Але це світло – не є світло душі. Більшість практиків думають, що це світло душі. Але це простий спалах, а не спалах проявлення душі. Перш ніж стати свідком цього світла, трапляється стан "кумбхаки" (затримки). Ця кумбхака штучна, не природна. В цій кумбхаці не відбувається зупинки повітря чи дихання. Затримується тільки жар, а залишок повітря знищується.

Всередині тіла є ставок "кхечарі". Можете називати це горщиком, горщиком кхечарі. В нього завжди виділяється нектар. Навколо того ставка нектару є мережа тонких каналів, і ця мережа – основне місце зберігання нектару. Спорожнення цього місця здається практику усвідомленням себе (реалізацією душі). Цей нектар дуже чистий.

В момент цього проявлення практик не може зробити себе повністю готовим до зустрічі з самістю, бо його міцність зменшується вдвічі. Хоча практик сприймає це як самореалізацію, насправді це прояв життєвої енергії.

Нектар і життєва енергія мають однакову природу. Після цього практик підіймає свій погляд вгору і фіксує його у міжбрів’ї. Тоді енергія видихаючого повітря починає виходити в тонкій формі. Двері її виходу знаходяться у зовнішніх куточках очей. Тоді практик починає думати, що він встановив зв'язок зі своєю сахасрарою. Насправді ж в цей момент йог не досяг сахасрари: це лише зовнішній прояв. Це гра світла зі світлом.

Коли внутрішнє світло об’єднується із зовнішнім практик може зрозуміти це, як останній видих. Це етап вищої досконалості практика. Відносини з тілесною оболонкою руйнуються, і у формі великого світла він виявляється в чідакаші (просторі свідомості).

Але це не є досвід перебування в сахасрарі, тому, що без дозволу Матері Світу, Парабхуті, Парамешварі, Радж Раджешварі Кундаліні в сахасрару доступу не буде. Тільки за благословення гуру йог може пройти на це поле діяльності з тілом пробудженої кундаліні.

У більшості практиків немає благословення гуру, і таким чином вони не отримують користі від пробуджених енергій і не отримують звільнення від ілюзій Махамайї.

Опубліковано в Кундаліні

Глава 1. Шлях йоги

Вівторок, 17 липня 2018 19:44

Не дивлячись на те, що робота сама по собі відносна, проте в досконалому життєвому шляху вона займає достатньо важливе місце.

На людину завжди впливає жага, яка наповнює все її життя. Це така жага, яку неможливо втамувати, навіть якщо отримати увесь Всесвіт. І її не буде втамовано доти, поки розум не стане йогином. Коли розум йогина осяяний знанням, неспокій і вічна жага змінюється. Навіть якщо отримати все можливе, серце йогина скаже, що це ніщо. Бажання залишаються доти, поки всі вони не будуть виконані. Запал бажань завжди залишається незавершеним, і це є жага блаженства. Блаженство залишається схованим всередині всього творіння. А жага створює пристрасне бажання отримати це блаженство.

Гуру, який пізнав себе, залишається у серці духовного шукача завдяки чистій сутності йоги. Але поки джива не досягла своєї цілі, її блаженство приховане від неї. Коли практики приносять деякі досягнення, і розквітає знання, тоді блаженство в м'якій формі витікає у зовнішній світ і проростає.  Подорож дживи в основному зовнішня, і коли вона бачить зовнішнє щастя, вона стає щасливішою. Коли бачить  спалахи блаженства, вона хоче спіймати та втримати цей стан, і цей ріст бажання називається рухом у прямій формі. Насправді цей спалах енергії відбувається завжди в одному і тому ж місці. Але джива шукача нездатна вловити це.  Щоб зловити, вона рухається вперед і досягає іншої точки. Проте там вона бачить, що ні блаженства не існує, ні якогось на нього вказівника. Тоді шукач повертається з того місця назад, і, бачить спалах знову, прямує в ту точку. Таким чином, він рухається знову і знову та повертається, розчарований. Точно так само спрагла людина, занурившись в рух і насолоди світу, увесь час бігає за міражем в пошуках щастя.

У цьому, подібному пустелі, світі людина постійно бігає і поневіряється. І ніде не знаходячи сенсу, вона стає втомленою та виснаженою. Спокушена, рухаючись сумнівами та рішучістю, ще не досягнувши якоїсь точки, вона вже здогадується, що блаженства там теж немає.

Це усвідомлення є і знанням, і шляхом пошуку, яким прямує людина.

На цьому шляху, коли людина остаточно втомлюється, тоді її зовнішня подорож закінчується: вона просто тихо сидить. В той момент зовнішні подразники не мають ефекту на органи відчуттів, і розум не працює, і тоді відкривається внутрішнє бачення. Це означає, шлях до цілі тепер відкритий, і це – перший крок. Другий крок – із внутрішнього блаженства спадає пелена. В цьому стані увесь набір задоволень у вигляді кінцевої цілі розкривається перед духовним практиком.

Все це відбувається всередині дживи, це не зовнішні події. Із зовнішнього світу все перетікає у внутрішній. Мандруюча форма дживи, яка марно поневірялася заради бажань у світі, тепер внутрішнім поглядом бачить благодать у своєму серці.

Благодать і є кінцева ціль, це і є садгуру, вона достойна поклоніння, це щастя, це і Шива і Божественна Мати у формі природи. Без відкриття внутрішнього бачення з цим безпосереднім знанням неможливо зустрітися. Саме тут може бути знайдено найдорогоцінніше. В одній точці можна побачити разом всі найдорожчі речі в найповнішій формі сприйняття.

На цьому шляху відкриваються всі досягнення практиків, всі великі шляхи йогинів і смиренність відданих. Це океан любові, де людська любов перетворюється в божественну. Потрібно пам’ятати: тільки коли всі цілі виявлені, тільки тоді благодать сходить. Гірка правда в тому, що коли кінцева ціль життя відкриється, не залишиться нічого, що можна отримати від зовнішнього світу, ніякої роботи, яку можна зробити. І це відкриття стає останнім досягненням йогина, після якого він стає малоактивним, тому як тепер все, що потрібно для радості – це просто сидіти.

Насправді після споглядання природних форм Божественної Матері, йогини стають полоненими її чарівністю настільки, що не можуть продовжувати йти вперед. Після того, як вони отримають досвід вищих станів, запал їхніх духовних практик слабшає, і вони остаточно перестають в них просуватися. Ця слабкість виливається у слабкість і неповноцінність будь-яких їхній дій. Якщо дія буде інтенсивною, то не буде видно форми. Тільки через споглядання світло знання Брахмана (Істини) може бути втримано. Великі ж йогини не розвивають комплекс неповноцінності відносно своєї карми й дій. Таким чином, якщо ціль всього життя йогина вже досягнута, він все ж продовжує діяти у світі, здійснюючи свою карму, але привносить в це нову якість усвідомлення Брахмана. Але більшість з тих, хто слабкіший, після отримання цього стану, починає думати про нього, як про кінцевий, і, таким чином залишаючи в стороні власну карму, вони залишаються зайнятими вилученням переваг з ситуації та не йдуть далі.

Щодня я бачу таких практиків і відданих матері Махамайї, хто отримав деяку досконалість і побачив деякі форми йоги, хто став так званим знаючим Брахмана і тепер, ходячи по світу, широко проповідують свої знання. Але всі вони як і раніше залежні від тіла, вони просто обманюють себе. Невже ви можете пізнати Брахмана, якщо ви не розумієте власного розуму? І вони не здатні прийти в царство вчителів, ні в країну знань. Але деякі, найфартовіші, отримують благословення гуру, який кличе їх і дає їм місце в країні знань, де вони встановлюють баланс дій, які були упущені ними на Землі.

Земля – це світ смертних. Країна знань і царство вчителів – світ безсмертних. Поведінка людини залишається такою ж  у всіх цих світах. Але поки ціль життя не відкрита, ні звідки немає можливості увійти у свій внутрішній світ. Люди, будь ласка, не заплутайтеся: відвідування країни знань чи царства вчителів зовсім не означає, що пізнання Брахмана з’явилося саме собою. Країна знань і царство вчителів – це не внутрішні світи. Вони один біля одного і є частиною зовнішнього світу, але обидва відмінні, як один від одного, так і від Землі.

Прогрес від одних і тих же дій на Землі досить швидкий, а в тих місцях – дуже сповільнений. Якщо ви виконуєте карму в цьому фізичному тілі, то можете досягти успіху за дуже короткий час. Якщо ви помрете і потрапите у ці безсмерті місця, тоді ваша подорож буде повільніша і навіть, якщо кінцева ціль вже відкрита, все одно потік дій там набагато повільніший, і вона може тягнутися століття за століттям.

Коли ви здійснюєте карму в смертному тілі, у ваших рухах буде сила і швидкість. Так, якби не було ніяких перешкод, ви б змогли швидко перетнути всі поля діяльності. Але перешкоди підстерігають на кожному кроці. Навіть якщо підете тонким шляхом, тоді прийдуть тонкі перешкоди в такій формі, що ви навіть не зможете їх розпізнати.

Таким чином, хоча швидкість руху на Землі досить висока, шлях не може бути пройдений без труднощів. На кожному кроці є можливість впасти. Для цього потрібні благословення садгуру. Спочатку він демонструє учневі результат дії, після чого вказує шлях подолання труднощів. І, якщо благословення гуру немає, то мандрівнику важко зробити навіть один крок.

Істотну роль в діях грає допомога енергій. Без енергії не існує руху і сили. Ця енергія – Джагадамба у формі великої Шакті. Милість матері енергій надається через служіння, і без її благословення не так-то просто звільнитися від перешкод. У вигляді енергії вона присутня в кожній дії та русі.

Ціль полягає в тому, що в процесі ініціалізації йогин отримує від гуру нове енергетичне тіло. Під час посвяти гуру впливає на енергетичне тіло духовного шукача. Тепер ця енергія допомагає йогину чи практику здійснювати свою карму. При цьому зовнішні дії йогинів не так важливі. Ця енергія і є сила чи благословення гуру. Вона постійно активна і продовжує створювати дії на різних рівнях, перетворюючи їх таким чином, що вони стають власними діями йогина. І обов'язок йогина підтримувати її природнім чином.

Дана садгуру енергія існує у формі Матері, і таким чином вона відома як вид шакті-пат.

Коли в процесі роботи інструменти зношуються, їх ремонтують і налаштовують заново. Будучи формами Кумарі, в цьому живому тілі енергія тече у формі матері Джагадамби та Калі. Необхідно   вшановувати цю енергію.

Неможливо отримати життєву енергію, поклоняючись зовнішнім ідолам, тому як на поклоніння божкам використовується ваша власна життєва енергія. Якщо самі божки отримали своє життя завдяки енергіям брахманів і йогів, то звідки вони візьмуть енергію, щоб знову віддати йогам? Таким чином у дживи знаходиться велика материнська енергія і через поклоніння вона пробуджується, насичуючи та задовільняючи грубе тіло. Її пробудження йог сприймає як дар. Непорушним зв'язком йог залишається зв'язаний з материнською формою енергії.

Дія цієї енергії неминуча. В безсмертному світі отримати матір, яка володіє смертним тілом – велика рідкість.  Речі, які ми спостерігаємо на Землі, так само доступні в інших світах (локах). Сіддха-лока, Шангрі-Ла, ставки Чандри та Сур'ї лок існують в горах Шумеру Бадрінатха після льодовика Шантопатхі по обидва боки лісу Лакшмі. Спочатку знаходиться ставок Чандра-лока, а в кінці – Сур'я-лока. Це також світи безсмертних, де йоги та ріши досі перебувають у безсмертних тілах.

Сіддха-лока і Шангрі-Ла – це одне. Більшість ріши і йогів залишаються тут. Це не місце для діяльності. Тут час зупинився. Енергія гуру своєю благістю допомагає учням завершувати всі свої дії на Землі та веде їх у країну знань і царство учителів. Але в Сіддха-лоці таке неможливо. Вона присутня на Землі, але ріши сховали її божественною завісою. Її жителі безсмертні. Три дороги з’єднують її з рештою Землі. Тільки великий духом шукач може досягти цієї локи.

Одна з доріг з Джаянті Утагхурі, що після льодовика Піндарі, йде у бік Кайлашу. Скориставшись верхньою дорогою від озера Ліпу, можна досягнути Сіддха-локи.

Сіддха-лока, країна знань і царство учителів виглядають як кристали. Хоча насправді це не кристали. Увесь простір залитий чистим світлом, білі промені якого, відображаючись, створюють в небі кристалічну решітку. Країна знань схожа на гранований кристал. А в царстві учителів тільки верхня частина виглядає гранованою. В Сіддха-лоці це виглядає, як наче б сходило Сонце, і його променями залитий увесь світ. Ці локи не знизу, як земля, і не зверху, як небо. В цих світах зникає відчуття сторін і восьми напрямів світу. І не видно границь. Немає ні початку, ні кінця, ні верху, ні низу. І немає відчуття дня чи ночі просто тому, що там немає ні дня, ні ночі. Все купається в аурі чудесного білого світла. Цю локу побудували люди, такі ж, як ми, але вони пізнали Брахмана (Істину), і тепер вони чекають, поки це станеться зі всім світом. Багато століть минуло з моменту розділення дживи та Бога (Брахмана). "Нехай всі звільняться від ілюзій, і нехай всі повернуться додому", – такі благословення цих учителів.

Коли ви люди, що мислите в межах земного знання і науки, загляньте в знання цих світів, тоді все ваше розуміння часу і простору зруйнується. У всіх вас є свої обмеження, а також обмеження, накладені країною, часом і культурою, в якій ви живете. Ваша наука дісталась до Місяця і зірок, проникла глибоко у фізичне тіло, але вона досі не знає своєї суті. Ці місця знаходяться за межами ілюзії, і це бентежить звичайних людей доти, поки ціль вашого життя не буде ясна. А поки ви не усвідомите себе, ви не побачите шляху.

Розгортання цього шляху відбувається не зовні, а всередині царства бхави (буття). Царство бхави означає не те, що воно заповнене бхавою, а якраз навпаки: повна відсутність будь-якої бхави всередині бхави. І поки цей тип відчування (бхави) не буде розвинутий, до тої пори блаженство матеріальної енергії не проявиться. В цьому світі,  перш ніж знання проявиться, в серцях людей народжується відданість Богу. Але чинна відданість ніколи не прийде, поки кінцеву ціль не видно. Розвиток уміння відчувати своє буття (бхаву) якраз і означає набуття благодаті та зустріч з блаженною формою Матері.

Істина в тому, що поки світло знання не зійшло, поки кінцева ціль неясна, поширююча бхава непостійна. Простіше кажучи, це шлях кругообігу бхави. В міру піднесення над діями ілюзорного світу і перетинання червоної річки ілюзії, яка єдина з суттю вогню, ми виявляємо, що вище буття нічого немає.

Велике знання – це предмет який найдалі від нас. Все це закінчується, коли завдяки внутрішньому зору виявляється кінцева ціль. В цьому ілюзорному світі залишається багато відданих бхава-лоці, але вони не пізнали своє буття і благоговіють перед божествами.

Справжні йогини не потрапляють в ці замкнуті тенета невірних шляхів. Вони продовжують рухатися прямою дорогою і досягають джерела нектару. Переступивши через подібне, вони не перестають самовдосконалюватися і стараються доти, поки не досягнуть цілі. Коли куштуєш воду з цього озера, здається, що вона холодна, але насправді це не вода, а нектар. Він подібний до густого молока і на смак він солодкий. А його запах приваблює. Після пересікання озера, ніхто не може насолоджуватися цим нектаром. Навіть йогини не мають на це право. Тільки коли велика бентежність життя пройдена, коли ціль сяє у своєму центрі, тільки тоді йогини отримують право пити цей нектар.

Всі йогини на шляху великого повернення на північ розвивають концентрацію і намагаються відкрити своє внутрішнє бачення. А поки воно не відкрите, вони споглядають чисте небо білого кольору.

В цьому небі проявляється отвір, тонший за волосину. Через цей отвір в міжбрів’ї ледве вловиме світло приходить з великою швидкістю і вдаряє у третє око йогина, який сидить обличчям на північ. Цей спалах продовжується деякий час, після чого проміння через той же отвір повертається. Раз за разом йогин споглядає це випромінювання між бровами, поки раптово у нього не відкривається третє око мудрості. Після цього увесь світ постає перед йогином. Так йогин проходить до своєї цілі, і так проявляється кінцева ціль.

В цей момент все тіло йогина зливається з цим світлом і здається, що вони стають одним; залишається тільки саме буття і те, куди треба прийти. Хоча фізичне тіло йогина знищується, місце його аскез порожнім не залишається. Реалізований йог рухається своїм шляхом далі, а на його місце поселяється інший. Залишившись лише у людському тілі світла, йог виглядає набагато меншим чим раніше, максимальної величини з великий палець. Все його тіло наповнене світлом і більше нічого. Після усвідомлення своєї суті та задоволення усіх бажань і цілей, йогин, у своєму божественному тілі отримує доступ до озера нектару. Скуштувавши нектар, йогин стає вільним від довгих медитацій на шляху безсмертя і через цей отвір проникає на інший бік. Так відбувається перехід в царство учителів, а також інші подорожі на шляху йогина.

У країні знань заняття такі ж, як і в царстві учителів. У країні знань практика йоги повинна бути вдосконалена, після чого з'являється можливість відвідати ашрам сіддхів. Так досягається ціль життя завдяки шляху йоги, на якому людина пересікає озеро нектару і пізнає Брахман (Творця). Предмет нашого розгляду зараз – це призначення безсмертних тіл у країні знань і царстві учителів.

Шляхом добрих діл теж можна потрапити в царство буття, і це найкращий спосіб. Як тільки ви увійдете, все зміниться. Там ви не знайдете нічого схожого на те, що було раніше, тому як раніше були на сцені із зовнішнього світу, а зараз ви увійшли у внутрішній. Цією дорогою намагаються йти сотні тисяч і десятки мільйонів подорожніх. Навіть якщо там будуть люди з вашого минулого, ви не побачите один одного. Ціль одна. Вони не будуть бачити нічого стороннього, і їхні шляхи ніколи не перетнуться, тому, що після проникнення у внутрішній світ концентрації, не залишається сприйняття мальовничих форм зовнішньої матерії.

Розвиток сприйняття свого буття (бхави), проявлення кінцевої цілі, входження у тіло світла, рух у внутрішньому світі, і багато іншого – все це подібні шляхи йогинів, відданих, духовних практиків та інших. Всі вони мають один головний обов'язок: із зовнішнього світу увійти у внутрішній. Далі їм доведеться здійснити подорож всередину: від зовнішньої поверхні внутрішнього світу вони поступово занурюються глибше і глибше, поки не досягнуть центру. Зовнішній світ і зовнішнє бачення окутані невіглаством. Тому спочатку необхідно залишити затуманене бачення, справи та життя, перемішане з невіглаством, після чого увійти у внутрішній світ з мудрістю внутрішнього бачення, буття і знанням чистих дій. Внутрішній світ – це світ буття, і це небеса серця.

Тільки той, хто досягне цілі, рухаючись вищим шляхом, отримує це тіло буття. А поки це не сталося, для отримання відповідного засобу пересування у внутрішньому світі потрібно виконати відповідні дії у зовнішньому.

Поки йогин не досягне остаточної цілі, до тих пір йому слід берегти своє смертне тіло. Він робить свою роботу у смертному тілі та, отримавши безсмертне, не залишає дій. Але він пам'ятає, що серед будь-яких його дій немає більш чи менш важливих (правильних чи незначних), тому, як все тут є благодать, проявлення сфери вищого буття. Коли людина сюди приходить, всі її бажання закінчені. Це місце перебування Бога, місце Брахмана, рідний дім душі. Після повернення сюди, зупиняються всі дії та рухи.

Махабхава – це вища природа (парамапракриті). Вона знаходиться значно вище Всесвіту, і вище королівств безсмертних. Після цього вже не треба нікуди йти. Але таке відбувається дуже рідко, тому що, залишаючись у смертних фізичних тілах, будучи залежними від власних дій, дуже мало людей прийшли сюди з початку творіння і по сьогоднішній день. Оскільки у смертному тілі це місце недосяжне, йогину потрібна допомога царства учителів і країни знань. Це вище буття – найпотаємніше місце. Більшість йогинів, досягаючи махабхави, думають, що вони досягли кінцевої точки. Вона називається Брахмападою (стопами Творця).

Для духовного практика Брахмапада є "чікадашою" (простором знань), і цей етап може бути пройдений. Досягнувши махабхави, посягаєш, що потік просто струмує до своєї вищої природи. Йогин пізнає це завдяки зусиллям через пупковий центр. Введений в оману рутиною життя розум заплутується і вважає себе господарем того, що відбувається. Кожен жадає задоволення бажань свого розуму. Розум, зв'язаний станами неспання, сну зі сновидіннями та сну без сновидінь (сушупті), стає розсіяним. Такий стан трапляється, коли практик на шляху до своєї цілі відволікається через будь-які причини.

Коли розсіяний зір концентрується у бік від зовнішнього світу, тоді в результаті розуміння цілі відкривається внутрішній світ чи земля серця. Іншими словами, розпустився білий лотос серця, пундаріка, відкривши кожен зі своїх пелюсток. Після цього збільшується потік в напрямку серця. У серці розміщена вища природа (парамапракриті) і чисте буття (махабхава) як ціль. Це та вища форма благодаті, та внутрішня форма Бога, якій ми поклоняємося. Як тільки всі ці стани відчуваються, чи трапляється усвідомлення своєї суті, в той же момент закінчується увесь рух всередину.

В цілому, якщо йогин закріпився у своєму серці чи у внутрішньому серці Всесвіту як свідок, то всі дії та рухи всередину закінчуються. За цим – справжній Брахман. Він оточений сліпучою безмежною матерією, про яку нічого неможливо сказати. І це справжній Брахман. Це за межами Творіння, внутрішнього і зовнішнього світів, прив’язаностей і махамайї. Це одвічна вища сутність. Це пронизує собою все і залишається не зв'язаним нічим. Це за всім. Хоча воно все пронизує, саме залишається недоступним. Навіть володіючи всім знанням Махалакшмі, це неможливо отримати. Відданість і молитви не досягають цього. Це не може бути схоплене ні одним сенсом. Енергії дживи недостатньо, щоб отримати це. Це не може бути отримане навіть з благословення вищої душі. Це за межами істини та не істини. Що ж це? Неможливо визначено сказати, що це і що цим є. Ціль людського життя: своїм усвідомленням вловити цю сутність Брахмана.

В царстві вищої природи ви отримаєте немислиме, безкінечне, непереривне блаженство. Але це все ніщо у порівнянні з пишнотою і достатком обителі Брахмана: так само як краплю порівняти з великим морем. До цього часу ні одному йогину не вдавалося втримати цю сутність Брахми, залишаючись в  цьому тілі, навіть в пробудженому стані. В текстах великих йогів і ріши форма стоп Всевишнього описана як далека ледве відчутна мрія.

Позамежні стопи Шрі Вішну, які неперервно споглядають боги, є ніщо інше, як стопи Брахмана. Навіть із королівства вищої природи до них ціла безконечність. Хоча воно рівно пронизує все собою, відстань до цього не може бути вимірна.

Рух всередину закінчується в самому центрі серця, після чого ця подорож більше не продовжується. Після входу в чисте буття, бхаву, зовнішній світ закінчується. Так само після досягнення парамапракриті (вищої природи) блокується внутрішнє бачення. І якщо в той момент все зовнішнє і внутрішнє не зливається в одне чи засяє як рівне, то оволодіти сутністю Брахмана неможливо.

Весь рух в Махамайї відбувається між королівствами ілюзії й тим станом Брахмана. І тому на шляху йоги можливо переміщатися від однієї землі до іншої чи з одного стану в інший. Рух існує як у зовнішньому світі, так і у внутрішньому, – різниця тільки в напрямках. У внутрішній світ дуже важко проникнути, тому що до пори це знаходиться за межами сприйняття звичайних людей. Але йоги призначені для цієї цілі. Поки ви мандруєте у зовнішньому світі, ваша ціль життя не може бути проявлена, і ви не увійдете у внутрішній світ. Точно так само, не проникнувши у внутрішній світ, ви не можете дібратися до справжньої правди. Істина там, де немає розділення на внутрішній та зовнішній, і де немає якогось протистояння чи конфлікту.

Минуле і майбутнє порівняні у вічному зараз. З різницею між "я" і "ти" покінчено назавжди. Якщо у внутрішній світ не проникнути, поки у вас є тіло, то після можливості вже не буде. Це тому, що при досягненні центру внутрішнього світу з тілом відбуваються серйозні потрясіння, після чого досягається царство одвічної пракриті. Ніхто крім великих йогів не може пересікти царство вищої природи в тілесній оболонці. Навіть після пересічення океану пракриті та до скінчення віків можливість руйнування тіла залишається. Після смерті тіла йогин набуває вічної слави в лоні вищої природи.

Подорож дживи настільки складна, що про це нічого неможна сказати, тому що джива у своєму вічному мандруванні відділялася від своєї первинної природи протягом багатьох віків і кальп. Невідомо, скільки віків джива була частиною неусвідомленої природи, поки вона не отримала можливість усвідомити себе.

Розказуючи про шлях досягнення вищої душі (параматми) святі, йоги, аскети, вайшнави та інші розходяться у думках. Вони говорять, наче вищий Дух може бути пізнаний простим слуханням декількох історій. На їхню думку, спасіння отримати дуже просто. Вони продають самопізнання на своїх духовних ринках. Сьогодні в магазинах світу вже доступні духовні тексти, писання, поеми, шруті, молитви та кіртани.

Так звані святі та махаріши роблять бізнес на очаруванні. Сьогодні на продаж виставлені Дурга Саптасаті Мантра, Соундар'я Лахарі, Лаліта Сахасранама (1000 імен Богоматері) та ін., а Наварна Мантра, Шрі Відья Мантра у своїх змінених формах використовуються в різних видах ініціалізації. Ціни на шакті-пат так само фіксовані.

Я був здивований виявити бізнес заклинань на міжнародному ринку Японії. Там так само можна укласти договір на самореалізацію.  Хоча вони знають, що все це неможливо, але заради грошей обманюють людей. Щоб осягнути науку мудрості, ріши і йоги проникали у внутрішній світ з величезною складністю, але сьогодні все це можливо через думки та доводи.

Гопі були поглинуті божественним союзом зі Шрі Крішною. Відокремлення від нього (від Господа) може бути сприйняте тільки серцем йога. Їхню божественну любов не можна зіставити зі звичайною людською любов'ю. Але оповідач своєю ігровою мовою виражає це в дуже спрощеній формі. Час поставив свою печатку. Коли якась людина переказує ці історії у формі спектаклю, вона робить себе об'єктом поклоніння, після чого їй не так складно довести, що вона втілення ріши, святих і муні. В натовпі ярмарку все може бути виставлене на продаж. Ринки зайняті обманюванням покупців яскравими спектаклями та вивісками. У них немає часу навіть подумати про те, чи може Бог чи усвідомлення своєї суті бути купленим за гроші. Без сумніву вони освічені, але всі вони введені в невігластво. Одна освічена людина може обманути інших більш освічених людей – ось що відбувається сьогодні.

Ті речі, які відбуваються тільки за благодаттю, стали використовуватися для обману у професії під назвою "вилучення з людей вигоди". Всі під владою часу, і ніщо не може продовжуватися надто довго. Вони прекрасно знають про це, але продовжують обманювати у своїй карма йозі та брехати.

Вони роблять бізнес на висловах ріши, які пізнали себе (реалізованих), і йогинів. Вони отримують вигоду, даючи гарантії тисячам і тисячам людей. Вони знають, що простим проникненням у внутрішній світ не перевершити діяння махайогів. Це не шлях панування і влади, ці дві речі зовнішні. Йдучи таких шляхом, неможливо досягнути стану Брахмана чи найвищого.

Користуючись тілом, можна увійти у внутрішній світ, але не перемогти час. Все підконтрольне часу. Вища природа так само під владою повертання колеса часу. Перехідний простір (транзитна земля), що знаходиться із зовнішнього боку первинної природи так само знаходиться під тонким впливом часу. За межами часу тільки Брахман, а все інше знаходиться всередині часу.

Навіть після пізнання внутрішньої суті, робота йогинів іще не закінчена, і вони не досягають Брахмана. До тих пір, поки вони залишаються у фізичному тілі, здійснюючи більш чи менш важливі справи, вони намагаються будь-яку свою дію довести до досконалості, і тоді в їхнє буття приходить вища досконалість союзу Махамайї та стану Брахмана. Після пересічення внутрішнього світу, рух відомий, як карма припиняє своє існування. Кажуть, що тінь тільки відчувається, але не залишається. Хоча це твердження вірне, проте поки вона є, це дія без дії. Робота без роботи, і це об’єднує Брахмана і Махамайю в єдиному потоці.

Після смерті тіла це неможливо. Тому за досягненням стану вищої матерії (парамапракриті), поки це тіло існує, необхідно виконувати роботу. При досягненні цього стану видимі раніше чотиристоронні обмеження царства вищої природи пракриті перестають бути такими. Непереривне  світло, яке все освітлювало, самоліквідується. Не залишається проявленої вищої природи. Руйнуються всі границі. Закінчуються всі відстані. В той момент йогин виявляє, що його власна земля і є землею Брахмана. Царство часу, чи царство ілюзії так само не залишається. Не залишається нічого крім Брахмана.

В такому положенні справ йог сам стає Брахманом, і Махамайя розстеляється біля його стоп. Це і є брахматва, чи Брахма-лока, і це і є зустріч з Брахманом. Але як довго люди на цій Землі будуть залишатися дурнями, проводячи час у міжусобних спорах стосовно питань каст і віри, і водночас розумніші ділки будуть їх використовувати. Ви всі повинні чітко розуміти, де і коли вас хочуть використати. Розуміти, коли хтось через жадність експлуатує ваш розум і дії. Відчувати, коли хтось робить вас рабом, втілюючи вашу брахматву (волю) у власні думки. Всім слід подумати над цим.

Вам потрібно захистити себе від священників, богів, втілень і липових самореалізованих особистостей. Не слід потрапляти на біржу їхніх думок. Інакше вони зіпсують (пограбують) ваше життя, зробивши вас своїми слугами. Після своєї смерті вони відправляться в пекло, куди заберуть  також всіх своїх учнів. Як він змушує вас захоплюватися, поклонятися йому на цій землі, так само буде продовжувати там. Обмеження та ілюзії повинні бути зруйновані. А вам краще повернутися від їхніх сектантських думок. У низу немає ніякої релігії, крім як накопичення коштів. Їхня релігія – це організації та спільноти. Вони говорять словами, запозиченими в інших, але позиціюють себе Вьясами, Шукадевами та іншими.

Всі йоги, святі та ріши світу будуть ними очорнені, а себе вони зроблять праведниками, створивши хвастливі документи, де вони спростують істину як обман. Їхня увага завжди спрямована до влади. Їх не хвилюють концепції минулого чи ваші власні здобутки. Вони експлуатують бідних, і їхній шлях веде не в бхагаватадхам (обитель Господа), але у своє власне місце. Вони не хочуть кого-небудь робити йогином і не хочуть давати справжні знання нікому, тому що бажають залишити всіх неусвідомленими. Їхня релігія – це оголосити себе гуру і богом та експлуатувати інших.

Ви людські істоти, і ви живете у суспільстві, і на вашу біду весь час намагаєтеся втекти від хвилювання. Ви прийшли, щоб досягнути цілісності. Ваше тіло – це тіло йога. І вам потрібно іти шляхом йоги. Для початку ви досягнете сприйняття свого буття, бхави, а потім зміните своє тіло йогина та тіло бхави. Енергії матері приймають форму бхави в тілі йогина. Якщо ви можете дістатися до цього заповітного стану, ви можете поклонятися Шиві, і в підсумку стати самим Шивою. Вам потрібно бути у своїй власній формі чітананди (знання і блаженства), і залишивши в стороні коло народжень і смертей, залишатися вічно молодим. І в такому стані ви просунетеся вперед, щоб набути вищу благодать (щастя) і величність.

Як половинка прагне стати цілим, так само автоматично зростуть і ваші спроби прослідкувати в царство бхави. Точка, де все це закінчується, називається махабхавою чи парамапракриті. Це може бути у формі поклоніння, чи у вашій власній формі, чи частиною партнера; чим би це не було, коли ви до цього прийдете, всі цілі будуть досягнуті та знищені. Після цього приходить неохопний безкінечний горизонт. Він за межами благодаті, щастя і вшанувань, за межами дій, і також за межами своєї власної вищої форми. Все сходить із цього, і все знаходиться всередині цього.

На початку проявляється підтримуюча матерія, а в кінці – світова. В паравастхі (стані позамежності) ця підтримуюча і світова субстанції об’єднуються, проявляючи суть гармонії. Звідси проявляється сила втримувати стан Брахмана.

Сам по собі йогин вільний від всього, а світова матерія – це і є Бог, чи сама Мати. Коли вони знаходяться у досконалому союзі, тоді тане розділення, яке існує між відданим і Богом, і проявляється єдина сутність, яка грає і насолоджується цим світом. Тільки після цього проявляються сили та можливість утримувати Брахмана, але ніяк не раніше.

Оповідачі історій і оратори відають своїм відданим про безкінечні діяння Господа. Все це було створено ілюзією вищої природи, парамапракриті. Все це не в стані Брахмана, тому, що Брахман знаходиться за всіма діяннями.

Шлях йоги складається із цілей, дій і служіння. І для руху шляхом махайоги всі ці три компоненти необхідні в однаковій мірі.

Опубліковано в Кундаліні

Послання

Вівторок, 17 липня 2018 19:26

Все, чим ми користуємося при житті – це наше тіло та світ.

Тіло повинно бути здоровим та чарувати. Світ має бути дуже хорошим, люблячим і повним надії. Тільки тоді проявиться насолода, мир і благість.

Розум використовує разом і тіло і світ. Розум існує завдяки життю.

Кожний елемент, матерія цього світу пройшла шлях з астрального стану у фізичний, і ця подорож все ще продовжується, тому що елементам потрібно буде повернутися з фізичного світу в астральний. Обидві ці подорожі активні, не зважаючи на те, чи вони зовнішні чи внутрішні. Саме тому світовий потік – це завжди подорож наших бажань. Світ завжди відчуває бажання. Той, хто неповний (нецілісний), завжди щось потребує. Таким чином, подорож у напрямку до розуму – це завжди подорож у напрямку бажань. Все творіння занурене в потреби (бажання) і це те, що створює цю подорож.

В таких умовах нам слід шукати вічного задоволення, тому що наша індивідуальність створюється  відповідно до того, що їй потрібно. Наша індивідуальність – це і є природа. Рух у напрямку до неї – це подорож всередину. Рух у напрямку розкриття причин особистості – це подорож всередину. Незадоволення, потік бажань, недосконале знання є рушійними причинами внутрішньої подорожі.

Рух розуму так само має два боки. Бувши активним зовні, він рухається до матерії, а коли він активний внутрішньо, то він рухається до пізнання своєї природи. Я показую вам цей внутрішній шлях заради завтрашнього дня, котрий може стати вашим. Вам всім слід ступити на цей шлях, який з нетерпінням чекаєте. Для звичайних людей завтра складається з можливостей. І сьогодні, після багатьох років, я пропоную вам проміння надії: пишу цю книгу напередодні того, що може трапитися завтра.

Необхідність цього прийшла. Багато років тому я збагнув суть буття, але до того, як це трапилось, я усвідомив себе. Вам всім теж слід спочатку усвідомити себе. Зустріч зі споконвічним відбувається після усвідомлення себе внутрішнім світлом.

"Споконвічне" означає зустріч зі всім всесвітом. Але ваше досягнення на цьому це закінчується. Після цього ваша висхідна подорож почнеться за межами всесвіту. З цієї точки починається рух енергій. Рухаючись від неї з помірним запасом сил, ви зрозумієте все про ваш минулий стан (чим ви були в минулому).

Я даю вам це для вашої внутрішньої подорожі. Можливо, до цього ви ніколи не зустрічали такої відкритої та зрозумілої книги чи навіть не бачили та не перетиналися з такою людиною.

В той час, як більшість писань і гуру намагаються зробити вас своєю власністю, цією книгою я хочу вас пробудити.

Більшість людей хотіли, щоб ви здалися. Можливо, вони намагалися зробити вас своїми учнями. Так, повертаючи вашу віру і надію в себе, я хочу привести вас назад до витоків.

Я не можу сказати, що всі ці люди під виглядом релігії намагалися обдурити вас. Але я можу сказати, що істинна релігія залишилась у тьмі, тоді, як на перший план вийшла сліпа віра. Владні політики сильно попрацювали в області божественності та учительства.

Кожен тип гуру намагається тільки затвердити своє положення.

Можливо, під одягом релігії вони намагаються зробити себе об'єктом вашого поклоніння. Вони накопичують свої сили й травлять вас своїми думками.

Таким чином, сьогоднішня релігія стала бізнесом, а гуру – найкращим бізнесменом. Це подібно тому, як політики під прикриттям лідерів і думок минулого, рекламують себе, щоб захопити владу. Так само і вчителі стають втіленням богів і, щоб отримати владу, продають думки великих людей, сіддхів та будд.

Ця книга про внутрішню подорож відкриє лицемірство та ілюзії, які переважають в релігії, божественності та вчителюванні. Вона стряхне думки та ідеї всіх тих гуру, хто відкрив подібні інститути: крія-шакті, крія-йогасамадхі, реалізація, кундаліні, шакті-пат та ін.

Ця книга наддасть вам всю інформацію про гуру та про їхні ініціації (посвяти).

Яким повинен бути гуру? Скільки існує типів посвят? Хто може передати та хто в стані сприйняти шакті-пат. В цій внутрішній подорожі ви отримаєте вірну картину того, що відбувається. Ця внутрішня подорож допоможе вам пізнати себе. Тут описаний увесь шлях: від початку і до кінця.

Тут особливе місце виділено розкриттю понять про любов. Тому що любов – це дзеркало, і любов – це найперший досвід.

Ця внутрішня подорож у ваших руках. Як тільки я побачив перший промінчик того світла, я відразу виявив у ній увесь Всесвіт. Але зараз я на практиці застосовую його, щоб подорожувати Всесвітом.

В цій божественній грі я виявив всю безкінечність його творінь. В основному в цій книзі говориться про гуру і про любов. Дискусія з приводу вчителів також буде продовжена в наступній частині. А в інших двох частинах детально буде розглянуте питання про ініціації. Після цього вийдуть додатки про крія-йогу, санкальпа-йогу і про йогу самадхі. А після цього ви отримаєте детальний опис такого явища, як шакті-пат.

Медитація та усвідомлення своєї суті, яке називається також Будхатвою, будуть детально розглянуті в наступних частинах. Це зруйнує всі ваші невірні поняття і відкриє шлях до самоусвідомлення.

Ця подорож всередину покаже вам все те, чого ви так довго шукали. Вона поверне вас назад, познайомить вас з самими собою.

Звідси ви повністю зрозумієте, чому в цьому житті ви народилися як людина.

Дозвольте мені розповісти вам про одну маленьку річ, яка істинна, пережита і практична, і яку так просто зрозуміти.

До сьогодні ви ніколи не любили по справжньому, тому як у вашій любові завжди присутнє очікування. Що ви б не робили, у всьому цьому присутнє очікування. Ви не любили свою суть. Ви завжди прикрашали, оновлювали себе і готували для інших, але не для себе самого. І тому, все, що ви отримали раніше, не може бути вашим і не залишиться з вами навічно.

Ви так досі й не отримали любові, радості чи самоусвідомлення (усвідомлення своєї суті). Якби це дійсно сталося, то ви могли б залишитись в цьому стані. Тому що ваша зовнішня подорож була б завершена, і ви б стали вільні від бажань.

Ця внутрішня подорож приведе вас до зустрічі зі своєю любов'ю, вона поведе вас до радості, покаже вам самоусвідомлення, осяє всі ваші виміри. Ви всі – це будда-пуруша (пробуджена свідомість), а ваша подорож здійснюється заради будхатви (стану пробудження). Ціль вашого життя – досягти будхатви.

Будда-пуруша – це найбагатша людина.

Вона наймудріша та найбільше знає.

Вона найсильніша з усіх істот і це те, чого так шукаєте і до чого так прагнете.

Дана подорож у внутрішній світ відкриє все лицемірство і подвійні стандарти суспільства.

Зловживаючи релігією, багато оголошують себе вчителями та втіленням богів. Навчившись показувати чудеса, хтось став богом і побудував власний режим, видав свій релігійний закон і в результаті став засновником цілої організації.

Однак, по цей день будда-пуруша не доступна в цих інститутах, як і немає у них справжній вчителів.

Такі гуру, які самі не знають своїх основ, тепер є не тільки в Індії, але й у всьому світі.

Людина, яка вчора на вулицях і у квартирах Америки збирала підписи для інвалідів В’єтнаму, сьогодні став гуру.

Один з моїх учнів став відомим гуру Японії. Хтось з людей оголосив себе втіленням Будди, а хтось – Крішни. Хтось став втіленням Саї Баби, а хтось – Хайдакхана.

Деякі викликають Бога, а інші – пробуджують божества. Через одних приходить Горакхнатх, а через інших -  Калі Дурга, Сантоши Мата і Вайшно Деві. Деякі особи стверджують, що в їхні тіла сходять великі душі. Одні роблять дощ з вібхуті в той час, як інші сиплють кеш’ю, рис, гвоздику і кардамон. Одні зі свого рота дістають статуетки богів і божеств, а інші – зерна рудракши. А хтось робить квіти з повітря. Показуючи подібні чудеса, вони претендують називатися втіленням Бога. Ця книга розкриє істину, що стоїть за всіма чудесами.

Можливо хтось з вас зв'язаний з подібними інститутами, через що ви станете погано думати про цю книгу. Але я пишу її, щоб відкрити правду заново, і вам так само слід докласти зусиль, щоб відправитися у свою внутрішню подорож свідомості.

Чудеса – це все зовнішній додаток, така ж зовнішня подорож розуму.

Подорож назовні направляє вас на трудові поля мирської метушні. Такий зовнішній рух не принесе усвідомлення себе. Він може загіпнозувати розум. Він може принести спалахи радості та навіть змусити розум відчувати себе добре. Він також може вплинути на розум, але завжди залишається грою бажань.

Мені б хотілося перенаправити ваш розум на рух всередину, і нехай такий рух стане духовною основою розуму.

Зовнішня подорож розуму – для насолоди, а внутрішня – це йога. У зовнішньому – є поділ, а у внутрішньому його немає.

У зовнішньому – прикладна істина існує у визначеній формі, тоді, як у внутрішньому доступне самоусвідомлення.

Реалізація, будхатва і пізнання себе – подорожі душі, які називаються внутрішніми. Єдина ціль людського життя – це пізнати себе, ідентифікувати себе зі справжнім самим собою, з тою суттю, що знаходиться в нас споконвічно. Тоді кого ж (крім себе) ви все ще чекаєте, щоб він прийшов і пробудив вас? Ця книга про внутрішню подорож призначена пробуджувати.

Нехай Господь дарує успіх всім тим людям, що допомогли цій книзі потрапити у ваші руки. Я також вдячний деяким гімалайським святим і сіддхам, котрі надихнули та переконали мене написати цю книгу.

Це вони побажали, щоб я написав цю книгу.

Моя вдячність також призначена всім дорогим мені людям, моїм близьким, моїм компаньйонам по цьому і минулим життям. Вони були зі мною вчора, і вони залишаються зі мною сьогодні й прямо зараз. І, якщо ви прийдете у своїй внутрішній подорожі, я також буду з вами.

Чекаю вас.

Пайлот Баба.

Той момент, коли розум говорить: "Нумо підімо назад", – дуже важливий.

Коли розум відчуває, що існує небезпека, – тоді прийшов час повернутися.

Вкладіть всі ваші сили – прийшов час зробити це – і вийдіть за межі.

Опубліковано в Кундаліні

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. А те, що необхідне на шляху, може прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

ЛЮБОВ – ДВЕРІ У БЕЗСМЕРТЯ

Любов – це найкоротший шлях на якому немає втрат і поразок. Любов здатна на неймовірні речі, що недосяжні навіть для сильних.

 

ЧАС Є ПРИЧИНОЮ ВСІХ ЗМІН

Можна використовувати час для змін, а не змінюватись з часом. Час може як знецінити щось, так і навпаки. Якщо є намір, то час – це можливість. 

 

НЕПОХИТНИЙ НАМІР І САНКАЛЬПА

Найголовніше, те чим володіє йогин – це непохитний намір та санкальпа. Маючи санальпу йогин творить й реалізовує усі свої справи.