Глава 35 Дживатма

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Життя чудесне та неймовірне. Його не осягнути ні в розпитуваннях, ні в подвійних твердженнях. Життя – це не те питання, на яке можна дати відповідь. Життя – це потік, який безперервно наповнює того, хто здатен любити.

Життю можна довіряти – воно здатне дати все. Це життя, в якому подібно пуранічній Трівені течуть Ганга, Ямуна та Сарасваті. Десь це вільна Трівені, а десь – з’єднана. Життя – це не тільки союз органів відчуттів та королівства розуму. Четана, Шраддха, Сома, Мангала, Кусум, Сур’я – всі ви, будь ласка, подумайте над цим. Якщо хтось з вас сліпий, то йому не зрозуміти, що щось тут є світлом, тоді як насправді світло скрізь. Якщо хтось глухий, то для нього глухий світ, і він не буде слухати ні звуку, навіть якщо буде звучати все навколо.

Ви бачите, скільки різних у світі калік: і сліпі, і глухі, обділені розумом, німі і зовсім безчуттєві. Спостерігаючи все це, вам не здається, що життя – це не тільки органи відчуттів, що воно безцінне?! І щоб люди не отримували, набагато більше завжди залишається від них прихованим.

Тому постарайтеся зрозуміти суть життя. Сучасні вчені досліджують, чи можливе життя на інших планетах, але вони не намагаються пізнати причини існування цього життя. Вчені вірять в те, що життя може існувати в тисячах інших зіркових системах, де є планети, схожі на Землю. Але вони так далеко! Вчені також знають, що багато тварин, птахів, комах та інші ведуть своє життя за допомогою принципово інших, власних органів. Чому б не припустити, що таке ж можливе на інших планетах? Але все це надто далеко від звичайних людей, бо їхнє мислення та розуміння ґрунтується на тому, що говорять органи відчуттів. Їхні мрії та фантазії наповнені обмеженнями. Тому процес наукового пошуку сухий.

Не дивлячись на те, що з допомогою приборів вчені фотографують внутрішнє тіло, процеси Всесвіту та інші невидимі оку субстанції, вони досі не осягнули внутрішню науку життя.

Тому зверніть свою серйозну увагу на медитацію. Медитація веде до стану самадхі, а в ньому сходить знання та мудрість. Той, хто може осягнути містичну науку життя, здатен пізнати увесь всесвіт. Людина, яка зможе просвітити себе, здатна осяяти увесь світ! І для цього необхідно вправлятися в медитації та розуміти світ.

Перш ніж я почну говорити про пробудження Кундаліні, необхідно зрозуміти життя. Все – в нашому внутрішньому житті. Ви можете бачити, що увесь світ – це майданчик для ігор наших органів. Думання, уява, сон – все це прив’язано до них. Але наше життя не обмежене тільки пошуком розваг для органів відчуттів та дій. Воно для чогось іншого. Ми вже знаємо багато про увесь світ та мудрість. Було здійснено багато досліджень. Ми дізналися про сім тіл і про п’ять оболонок (кош).

Сімом тілам відповідають сім чакр та сім лок. Я вже говорив про проникнення в ці тіла, подорожах локами і про досліди у внутрішньому світі. Але перш ніж почати тему про пробудження Кундаліні, сім чакр та сім світів, я б хотів тут познайомити вас з великою кількістю особливостей життя.

Душа покрита астральним тілом – карана-шарірою. Астральне тіло покрите тонким – сукшма-шарірою, яке є продовженням фізичного тіла. Тобто душа продовжує себе у все тіло. Вона теж активна, бо астральне тіло - це чітта, а сіяння атми відображається в чітті. Через відносини з астральним тілом атму називають дживатмою – живою душею.

Хрідая-пуруша розміщена в брахма-рандхрі – отворі у районі голови, розмір якого з великий палець. Над ним знаходиться сахасрара-чакра. Над нею простягається простір, який називається чідакашею. Чідакаша – це місце перебування чітти, тобто астрального тіла. На нього світять промені усвідомлення атми. Коли манас і прана досягають чідакаши, вони занурюються в самадхі, бо закінчують всяку свою діяльність. Це місце перехвату всіх врітті, життєдіяльності.

В стані сушупті (глибокого сну) душа перебуває в районі серця, який називається «хрідая прадеша». Серце – головний центр життєзабезпечення тіла, з нього артерії та вени розходяться по всьому тілі. Внутрішнє життя всього тіла виходить звідси. Коли серце перестає битися, тіло не рухається. Таким чином, під час сушупті дживатма в живій формі залишається в серці.

Коли вона відпочиває в області серця, вона усвідомлює, знає все про все, бачить всі рухи органів всередині тіла, тому сердечний центр – це місце самадхі одночасно і тіл і органів відчуттів і дій.

Під час свапни (сну зі сновидіннями) місцезнаходження дживатми є шия. Все, що було побачено, почуто чи пережито під час джаграти (неспання) переходить в тонку форму і розміщується в каналі з назвою «хітта» біля горлового центру. А під час джаграти вся внутрішня матерія пізнається дживатмою за допомогою всіх зовнішніх органів серед яких головні – це очі, бо під час неспання дживатма перебуває в очах.

Душа дивиться через очі. Коли приходить стан асампраджнята самадхі дживатма перебуває в брахма-рандхрі (тім’ячку). В цей час бачиться, що так багато всього тече вгору храмом життя. В ньому зосереджене життя всього Всесвіту, кожна в ньому дія. В цю мить одночасно присутній той, хто здійснює дію, той, хто приймає і той, хто спостерігає. В тілі так багато енергетичних центрів, в ньому також разом присутні інертний та усвідомлений стан. Свідомість – це Пуруша. Інертність зайнята творінням тіла, а свідомість зливається зі своїм же світінням.

Тепер свідомість розділена на два. Одна частина чиста, ні з ким не зливається, – її називають повною свідомістю, чи безякісним Брахманом – це свідомість Всесвіту. Друга перебуває в індивідуальній формі – вона зливається з тілом – піндою шарірою. Ця свідомість, яка об’єдналася з інертною матерією, розділяється ще на дві частини: те, що перебуває в чистій формі, називають «атмою», а другу її частину – «дживатмою».

У кожної живої істоти – свій внутрішній лад. Є відмінності в тому, як працює грубе, тонке та астральне тіла. Перебуваючи збоку від внутрішніх форм дживи, можна спостерігати Брахмана у багатьох областях тіла чи у формі пінди. В підсумку Він також простягається за межі Всесвіту, але в кінцевій своїй формі Господь єдиний. У світі так багато лісів з деревами, але якщо взяти всі дерева разом, то це теж буде називатися лісом. Точно так само Брахман єдиний, але бачиться в різних формах.

Ішвара, Параматма, безякісний  Брахман, чиста свідомість, Вища Душа і так далі – ми знаємо Його в стількох формах! Але, досягаючи усвідомлення душі під час самадхі, ми відчуваємо, що всі Вони – одне і те ж. Хоча Параматма відома під багатьма іменами, у неї немає касти, вона всюдисуща, як небо. Такий Він Бог.

Таким чином сама джива не може бути Богом. Вона може бути схожа на Нього, бути такою, як він. Може насолоджуватися та використовувати безкінечну мудрість, віру, благополуччя та неприв’язані якості Брахма-локи і може звільнити себе від зв’язуючих пут людського світу.

Щоб йти цим шляхом звільнення, джива повинна прийняти обітницю: досягнути самадхі. Стан самадхі – це останнє в духовній практиці. Будучи неприв’язаною ні до якої активності, не підвладною впливу будь-яких якостей, самадхі – це пряма дія чітти. Якщо ви можете перетворити свою внутрішню подорож в подібний стан відречення та неприв’язаності, то його можна назвати «самадхі».

Садхана та йога описують це багатьма способами, але я спробую розповісти в найпростішому вигляді. Інертна матерія та свідомість – дві причини активності світу та життя. Інертність – це вакуум, без життя та руху. Але в цій пустоті генерується магнітне поле, адже вона наповнена якостями. Така природа світу, а також основа нас самих. Це означає, що наш основоположний принцип (те, завдяки чому ми можемо бути) – інертність. Свідомість ж необхідна для активності, руху та дій. Під дією свідомості інертна матерія приходить в рух – такий підсумковий результат (будь-якого моменту). Самадхі теж знаходиться під дією інертності, бо наше інертне тіло – це теж форма свідомості, викликана відображенням променів атми на дзеркалі чітти. Це як Земля та Сонце: промені Сонця впливають на будь-яку дію на Землі. Свідомість Землі завжди є відображенням свідомості Сонця. Земля стає плодючою завдяки Сонцю, бо воно джерело всіх сил, будь-якої енергії. Місяць та планети також впливають на Землю, але все це відбувається під дією сонячних променів. За свідомістю чи інертністю Землі стоїть свідомість Сонця.

Подібним чином працює і наше тіло. Тіло називають складеним з множини чи колективним – це пінда. Світ – це також Всесвіт, тому і чітту також називають колективною. Чітту можна розуміти і як елемент землі та як земну кулю.

Вища субстанція, яка охоплює увесь світ, називається Параматмою, а субстанція, яка охоплює тільки тіло – дживатмою. Ми всі протягом багатьох інкарнацій спустилися з Всевишнього. Наша корінна природа – мати Земля, а батько – Всевишній Бог. Наука називає Його ядром – Вищою Свідомістю. Ми прийшли сюди, у свою кінцеву форму, з сушупті.

Такий підсумок можна назвати переміною, трансформацією чи розділенням. Той, хто залишає свою природу і, розпізнаючи, приймає природу чогось іншого, в результаті стає двома відразу.

Одна частина повертається до колишнього стану. Тобто коли молоко змішується з молоком, ця частина залишається незачепленою.

Друга частина – навпаки не урівноважена. Бачачи її, можна здогадатися, який стан вона породжує. Не проявлена корінна природа (джерела) – результат рівноваги трьох якостей.

Перебуваючи в самадхі, нам необхідно повернутися до початкової природи. Це означає: поступово переживаючи кожну складову матерії, відокремити її та просуватися до джерела, де ріка життя з’єднується з атрибутами – це називається «самадхі». Для цього необхідно великий ашрам тіла, досконале мистецтво природи, привести в нерухомий стан, інертність.

Для чого слід більше розуміти, що це життя подорожує довгим шляхом еволюції свідомості, переживає експансію за експансією, результат за результатом. Але шлях життя самадхі обумовлений одночасно скороченням та розширенням, і приведенням в початкову рівновагу. У стані скорочення слід просуватися до своєї суті. В стані розширення слід повертатися до самадхі. Подорож закінчиться тоді, коли ми всі повернемося додому. Тому у внутрішній подорожі спочатку потрібно пробратися від фізичного тіла до тонкого, а від тонкого – до астрального.

Тоді чітта зустрінеться з природою джерела. Махататтва, велика субстанція, звільниться від всякої діяльності і побажає світла знання. Таким чином, щоб отримати такого роду самадхі вам необхідно розуміти більше.

Кожного дня ми спостерігаємо, як на деревах та кущах з'являються бруньки, розпускаються квіти та дозрівають плоди. Кожна насінина народжується, росте, стає деревом та приносить ще насіння – і тоді тільки цей процес закінчується. Всі знають, що за всім стоїть пряма дія Сонця. Насіння дозріває завдяки вогню Землі, а він не що інше, як форма жару Сонця. Народжуються та ростуть різні лікарські трави та плодові дерева – так безпечно зберігаються всі наші життя. В кожному процесі життя траплятися єдність інертності та свідомості (матерії та духу). Всі ігри ведуться цими двома головними субстанціями. Одна з них тут на Землі відома під багатьма іменами, їй поклоняються. Крім духу та матерії немає нічого іншого. Обидва відомі як те, що не має ні кінця, ні початку. Це свідомість та інертність.

І такий же склад нашого тіла: воно матеріальне і всередині господарює дух. Але у свідомості Творця інертне тіло виглядає такою ж свідомістю. Це неможливо осягнути ніякою наукою світу. Це настільки тонко, що людська наука не в стані сюди проникнути; тому люди намагаються здогадатися про це, чи вивчити за допомогою Вед – перших слів світу. Це неможливо помацати руками, але можна відчути в самадхі.

Самадхі може досягнути тої свідомості тільки тому, що воно рухається через потік, вибудуваний інертними елементами. Існує двадцять чотири елементи матерії. Всі вони доступні і на шляху розширення і на шляху стиснення. Це партнери. Наша кінцева ціль – Параматма, яка перебуває в наших тіла як атма у проявленому та не проявленому вигляді – в залежності від того, контактує вона з матерією чи ні.

Щоб пізнати душу, потрібно спочатку пізнати всі двадцять чотири складові інертності та з їхньою допомогою ми повинні досягнути цілі. Не пізнавши їх, не зустрівшись з ними віч-на-віч, буде складно досягнути цілі. Існує вісім якостей, шістнадцять початкових результуючих і всього одна душа, яку ми також називаємо «пуруша».

Перша з восьми якостей народжується у процесі творіння, вона представляє природу джерела. Вона не є ні чиїмось викривленням, ні комбінацією інших. Вона – причина всього, а не результат, тому ніким не створена. Решта сім – це Махататтва, ахамкара і п’ять танматр. Вони одночасно і натуральне теперішнє і є викривленням теперішнього. Вони створені і будуть брати участь в подальшому творінні. Іншими словами вони настільки природні, наскільки ж штучні. Махататтва – це чітта – це результат викривлення (перетворення) першої кореневої якості. Вона ж є невіддільною властивістю ахамкари. Чітта – причина народження ахамкари. Так з джерела з'являється чітта та ахамкара.

Ось так з Махататтви народилася сама ахамкара (відчуття «я») і дала життя п’яти танматрам та одинадцятьом органам. Так вона має подвійну природу (грає дві ролі). Оскільки ахамкара була створена з Махататтви, вона є ніби викривленням Махататтви. Коли з ахамкари народжується п’ять танматр та одинадцять органів, вона сама стає якістю над ними. П’ять танматр також мають подвійну природу – це одночасно й викривлена ахамкара та відчуття (попередник, матерія) п’яти грубих елементів.

З шістнадцяти п’ять похідних є грубими елементами, решта одинадцять – це органи. Це відбувається не за час чийогось життя. Це не Пракриті, але грубий світ вибудований саме з цих п’яти елементів.

Пуруша не є ні якістю, ні похідною. Вона не є результатом переміщення чогось іншого: це з неї все створюється. Це означає, що створення починається з джерела. З Його природи народжується Махататтва, з Махататтви – ахамкара, з ахамкари – шістнадцять похідних, з яких з'являються п’ять танматр і п’ять грубих елементів. Не забувайте, що всі перераховані вісім властивостей та шістнадцять похідних знаходяться під впливом трьох якостей: саттви, раджасу та тамасу.

Ці три якості не належать якійсь матерії. Вони самі себе виражають і є своєю ж першопричиною. В результаті їхнього змішання та переміщення відбувається троякий процес творіння: створення, підтримання та руйнування. Рівність трьох згаданих якостей – це Пракриті. Творіння виходить з Пракриті. Як правило, ці три якості пригнічують одна одну. Коли переважає саттва, раджас та тамас подавлені, тоді царює блаженство та світло. Коли ж домінує раджас, пригнічуючи саттву та тамас, він породжує нещастя та різні сумні стани. Під час переважання тамасу над рештою, з'являється лінь, прив’язаність та бажання мирських насолод. Таким чином вони завжди працюють так, що одна якість покриває собою решту дві.

Саттва покриває собою раджас та тамас і поширює світло, і це світло своєю чергою благотворно впливає на раджас та тамас. Точно так раджас та тамас, покриваючи собою саттву, благотворно впливають на неї. Ці три якості, діючи один на одного, активують таким чином статичну матерію. Діюча субстанція перетворюється в субстанцію, яка випромінює світло. Подібно тому тамас впливає на раджас та навпаки. Так, будь-яка з трьох якостей завжди знаходиться в парі з іншою, і вони залишаються невідокремленими один від одного. Всі три дружні по відношенню одна до одної і кожна з них головує у своїй сфері.

Раджас дружить з саттвою, а тамас дружній до саттви та раджасу та навпаки. За своєю природою саттва наповнена світлом та випромінює світло. Раджас – це збудник, він орієнтований на дію. Тамас – це земля, яка зупиняє всяку дію. Через легкість та світність саттви будь-яка чеснота наповнена світлом.

Будучи легким за своєю природою, вогонь піднімається вгору. Коли переважає саттва, то органи швидко виконують свою роботу. Завдяки наявності саттви вогонь світить та пече. Розум та решта органів здатні впливати також завдяки переважанню саттви.

Саттва та тамас за своєю природою неактивні – в них живе інертність, і тому самі виконувати свою роботу не здатні. Ось чому і потрібен раджас: орієнтований на дію, він стимулює саттву та тамас, змушуючи їх виконувати свою роботу. Коли у вашому тілі переважає раджас, то зростає активність та збудження. А коли тілом володіє тамас, ви всі відчуваєте лінь, втому та небажання щось робити. Будучи землею, тамас зупиняє раджас; своєю чергою активний раджас дозволяє проявитися саттві.

В будь-якій матерії Землі присутні всі три елементи, тому будь-який предмет здатен дарувати радість, печаль та прив’язаність. Іншими словами, в кожній речі завжди відбуваються три типи хімічних реакцій, від чого народжуються насолода, біль та прив’язаності. Такі гуни саттви, раджасу та тамасу. Відчуття легкості, насолоди, підвищена витривалість, задоволення, творчість – все це ознаки та результати саттви.

Печаль, непостійність, сумніви, прив’язаності, бажання спати, відчуття важкості та лінь – це кінцеві результати раджасу та тамасу, якості яких пов’язані з інертною субстанцією. Їхня наявність ніколи не залишається без результату.

Сенс нашого обговорення в тому, що коли ми пробудимо енергію Кундаліні та відправимося вперед за межі четвертого тіла – тоді ми зустрінемося з тілом душі. Під час такої зустрічі Махататтва, також відома як чітта і, яка є першою похідною пракриті, покаже нам шлях свободи. Це і є самадхі, тому, щоб туди дістатися, нам слід пробудити відповідну силу.

Світ розуму поширюється аж до п’ятого тіла. Можна сказати, що перші чотири тіла психічні, вони вирощені ахамкарою. Але це теж стан самадхі, бо в ньому теж присутні вівека, вічара, праджняна, асміта та ананда (усвідомлення, мислення, знання, свідчення себе та блаженство). Садхана отримує дивовижний світ повної досконалості.

Після цього відбувається жертвопринесення всім якостям чітти, і подорож до джерел продовжується. Цей рух до Брахмана, до тіла Бога: такий вигляд самадхі, в якому нічого не відбувається. Вам прийдеться переміщуватися за межами відсутності інертності та свідомості. Ось чому необідно знати послідовність процесу творіння.

Ви насолоджуєтеся благами світу, виконаними всеможливими якостями. В цьому є накопичення та віддача. Подібно тому як з молока виходить сметана, а зі сметани – масло, процеси світу також мають свої результати. Ви досліджуєте їх науково. Але для того, щоб на цьому шляху просунутися, тамас повинен залишатися на своєму місці, тобто слід привнести стан рівноваги. Тоді дослідження відкриє шлях до джерел пракриті, до не проявленого, а також до джерел інертної субстанції.

Все це можливо завдяки самадхі. Спочатку відбувається хвилювання, з яким в кінці зустрічаються всі атрибути Махататтви: ця зустріч причина тонкого світу. Коли ми входимо в стан самадхі, можливо одночасно рівновага та не врівноваження (хвилювання). Самадхі трапляється під час глибокої медитації. Для того, щоб зануритися в глибоку медитацію, спочатку розум повинен оволодіти знанням. Освіта необхідна, щоб потім зуміти зупинити розум. І ось для цього вам прийдеться стати йогом. Вам потрібно зі свого розуму та тіла зробити йога.

Увесь світ переживає сушупті (глибокий сон). Людина бачить та насолоджується світом в джаграті (неспанні). Вона спить та бачить сни у свапні. Потім людина занурюється у глибокий сон, і в якийсь момент провалюється (виявляється) в сушупті. Але тих, хто пережив цей стан свідомо, дуже мало. Сушупті трапляється дуже легко, як тільки хтось до нього наближається. Після такого відпочинку людину відразу покидає лінь, нудьга та виснаження, – вона стає свідомою, і ось в той момент вона може увійти в самадхі. Самадхі може трапитися з кожним, бо це базовий стан чітти та досить природний.

В сушупті ви зливаєтеся з Брахманом; в сушупті знаходиться форма Брахмана. Тому, всякий раз, коли хтось повертається з сушупті, він виглядає набагато щасливішим,  задоволеним та більш свідомим.

Кожен проходить через це щоденно, але ніхто не пам’ятає. Так відбувається через те, що знання та космічна свідомість залишаються сплячими. Сушупті – це глибокий сон. Невдача відбувається через наявність тамасу. Дія тамасу зупиняється раджасом, такими його речами, як печаль, біль та прив’язаність. Тому джива повертається, але вона повна радості, бо побувала в сушупті.

Можна подумати: «Якщо кожна людина щоночі зустрічається з Богом та забуває Його після пробудження, то чому вона не здатна на самадхі?» Це дійсно так, і насправді можливо: в самадхі людина зустрічається з Богом.

Йога – річ практична. Вона підходить всім, незалежно від касти, віросповідання та інших відмінностей. Йога – наука внутрішнього світу. Але це не така наука, яка змінює щось всередині, а потім дивиться, що змінилося ззовні. Ні, йога – це наука пошуку своєї внутрішньої суті. З переживанням, зануренням у внутрішні складові, отримується повне знання. Це практичний рух до джерела. Йога – це наука про те, як з грубого перейти в тонке, тобто із зовнішнього світу увійти у внутрішній.

Ворушачи своїми  чітта-врітті, ви подорожуєте на грубому плані – це зовнішнє. Йога – наука про те, як розвинути внутрішні шляхи.

В йозі є гармонія – вона приносить плоди. Йога з’єднує елементи, зводить воєдино різні субстанції, змушує зустрітися їхні якості. Через це переміни відбуваються і ззовні також, але це вже наука про творіння.

Йога – це сходинки та платформа для творчості. Проявляючи себе ззовні, йога стає наукою творіння. Відображаючи саму себе, чітта стає пракриті. Це схоже на дію Сонця: його проміння наділяє свідомістю безжиттєву Землю. Подібним же чином атма наділяє свідомістю чітту. Для плодючості Землі потрібне світло Сонця. Так і Махататтві чітті потрібна йога, яка відображає атму.

Поки якості буття не зустрінуться, формуючи йогу, – доти не можуть проявитися ніякі похідні. Це означає, що йога – це велика наука Істини, можна назвати її природною наукою. Під час розділення йога приймає форму дії. А в стані гармонії та рівноваги йога діє як наука. Йога існує у своїй власній природній манері, які б при цьому не відбувалися процеси: хімічні, фізичні чи атомні.

Сутність йоги – дія. Вона є компаньйон раджасу. Світ рухається зовні, до грубої форми, завдяки єству ахамкари, яка своєю чергою є відображенням атми та чітті. Танматра, здійснюючи йогу з ахамкарою, тамасом та елементами органів, рухається назовні, утворюючи тонкі та грубі елементи, а також творячи органи дії та сприйняття.

Чим більше елементи рухаються назовні, тим сильніше обростають раджасом та тамасом. Альтернативно, чим більше вони рухаються всередину, тим менше в них стає раджасу та тамасу, і тим більше проявляється саттва. І в тому і в іншому процесі присутня йога. Інколи як йога, інколи як очищення, а інколи як жертва.

Йога – це жертвопринесення, йога – це очищення, йога – це і є саме життя. Життя – це яджня, вона й елемент, і результат (і індивідуальність) первинної Пракриті.

Поспостерігайте за тим, як працюють ваші органи – що вони роблять.

У природи своя індивідуальність. В ній можливе все та відбувається все. Ви помічаєте тільки те, що вона природня. Тому я кажу вам, що йога – це наука природи, хоча людина думає, що его. Їжа, сон, сміх, плач, прийняття, віддача, рух, ходьба, сидіння, ріст, біг і багато іншого – все це є йога. Йога концентрації та уваги (надання значимості), йога природних відносин між тілом і світом.

Процес творіння – це йога. Любов – це йога, і вона трапляється. Насолода – це йога, і воно стається. Без йоги чоловік та дружина не зможуть дати життя дитині. Птахи, тварини і всі істоти дають потомство завдяки йозі. За всяким народженням завжди стоїть йога любові та сексу.

І все це – жертвопринесення. Така йога посадки насіння. Це не людська наука, це – явище природи. Я усвідомив все це, проникаючи у мудрість під час самадхі. Природна йога не обмежена позами та контролем дихання. Яджня – це йога, яджня – це ось це сьогоднішнє життя, в якому є місце творінню та руйнуванню, а смерть трапляється кожного моменту.

Медитація – це праця, плодом якої є природна дхарма (віра). Дхарма якостей – бути легкими та невагомими. Релігія (дхарма) води – текти, а вогню – горіти. Також дхарма йоги – це створення та руйнування.

Йога – це не чийсь винахід. Йога – це саме життя, таке, як воно є, як природне явище. Релігія життя природна. Йога – це не регалія людини, йога – це релігія природи. Хіба є взагалі в житті щось: якийсь процес чи дія, яку можна здійснити без йоги? Все життя наповнене жертовністю. Пропозиція, жертва відбувається автоматично, адже всі форми дій – це йога. Все ваше життя, починаючи зранку та закінчуючи увечері, а також з вечора і до ранку є йога.

Йога – це те, завдяки йому ми можемо бути та жити. Будучи раджасичною за природою, йога активна. Вона породжує рух. Вона спонукає нерухоме проявити свою активність всередині та ззовні. Йога – наука штовхань і струшування. Наука про розділення та змішування.

Йога – це дія (крія). В ній присутній тапас, свадхья та Ішвара пранідхана (аскеза, самозбагнення та посвята життя Всевишньому). Ріши йоги виділили в ній три складових: джняна, упасана та карма (мудрість, молитва та безкорисна дія), у кожного з них – свій напрямок.

Все пізнається на практиці. Ви знаєте, що у створені світу чи тіла важливе місце займають три види матерії: груба, тонка та астральна. Зливаючись одна з одною, вони дають народження світу. Природні явища чи наукові закони працюють завдяки ним. Просте знання  про світ чи про його фізичну матерію – це не зовсім адекватні знання, інакше кажучи, яким би речам не навчила вас наука, чи які б інструменти не запропонувала, всі вони носять поверхнево прикладний характер, не будучи джняна-йогою.

За видимими речами цього світу приховуються дещо інші. Крім сучасної науки та людського знання, існує деяка інша мудрість, не володіючи якою люди, які залишаються під владою бажань, ведуть життя страждань та недовіри.

Осягнення безякісної чистої Вищої Духовної Субстанції за межами манасу, ахамкари, чітти, органів відчуттів та дій, тіла та всього світу – тої, яка складається з грубого, тонкого та астрального тіл, – тої, яка за межами аннамаї, пранамаї, маномаї, віджнянамаї та анандамаї кош – ось, що називається джняна-йогою чи йогою мудрості. У процесі осягнення джняни, оволодіваючи її принципами, приходиться виконувати крії у всіх тілах. Джняна-йога – це значить, мати повне знання про все без будь-яких сумнівів чи переживань, і щоб такою джняна-йогою оволодіти необхідна упасана-йога. Закріплятися, стояти, спиратися на якусь субстанцію, суть, матерію чи річ – це упасана-йога. Елементи чітти багатомірні. Вони утворюють дуже великі скупчення. Процес об'єднання всіх врітті чітти чи навпаки, стирання їх звідусіль і залишення однієї єдиної – це упасана-йога. Досконалість в упасані приносить всеможливі блага, радості та зручності, але упасана заради них не є йогою.

Якщо ви йдете таким шляхом, то упасану слід звести до йоги, а себе потрібно переналаштувати так, щоб кінцевою ціллю була Махататтва та атма вічара (усвідомлення суті). Це можливо в будь-якому місці, тільки потрібно ціль вибрати вірну.

Ви знаєте, що вода є скрізь. Під землею її набагато більше, але щоб до неї дібратися потрібно викопати колодязь чи пробурити скважину. Ось точно таку ж скважину потрібно пробурити всередині себе. Слід здійснити деякі зусилля, щоб відправитися у внутрішній шлях. В них вашим провідником та помічником стане чітта, і це повинна бути гостро заточена чітта.

Спочатку зробіть своєю ціллю чітту, а потім коли досягнете успіху, постарайтеся відправитися до вищої цілі – ось це і буде називатися упасана-йогою. Рух в бік самадхі називається «сампраджняна-йогою», тобто тою, що дарує сампраджнята-самадхі. В той момент ви піднімаєтеся над будь-якими ріддхами та сіддхами, а всі ваші врітті заспокоюються. Так будете перебувати у вищій, чистій та священній формі – це називається джняна-йогою. Інша назва «асампраджняна-йога» чи асампраджнята самадхі. Це пік мудрості. Ось так у храмоподібному тілі досягається перша ціль і починається подорож у внутрішній світ. В цьому тілі існують точки (центри) для посилення п’яти відчуттів. Кінчик носа пов'язаний з запахом. Середній відділ язика – з дотиком, а задній – зі звуком. Ці центри так влаштовані, що, даючи вірне відчуття (відчування) грубого, тонкого та астрального тіл, вони можуть прокласти вам дорогу до атми. А коли досягнете своєї суті, то дістатися до чистої форми Вищої Душі буде не складно.

Ці центри легко розпізнати у фізичному тілі, а воно має прямий зв'язок з тонким, на якостях якого засноване. П’ять відчуттів, про які я говорив, мають фізичну природу, а отже, наділені якостями. Вічара (мислення) має тонку природу. З центрів запаху, смаку, форми, дотику та звуку найвідчутніші два: форми та звуку, – і саме вони найбільше задіюються у процесі ознайомлення з чимось новим. Так відбувається, бо очі легко бачать форму, а вуха чують звук. Ці два органи відчуттів мають активну, безпосередню природу. Звуки та форми своїм впливом самі захоплюють людину за межі світу. Тому вони також є практичними інструментами.

Після пробудження Кундаліні ви ступаєте на найважливіший шлях. На ньому зустрічаються декілька енергетичних центрів, які називаються чакрами – вони розміщені всередині сушумни. Ці сяючі центри ще тонші, чим описані вище. Ми знаємо їх під іменами: муладхара, свадхістхана, маніпура, анахата, вішуддха, аджня та сахасрара. Сушумна починається в районі ануса і проходить всередині хребетного стовпу вгору до району головного мозку. Зі всіх наді вона найголовніша, в ній домінує саттва. Вона наповнена світлом і наймогутніша. Це місце перебування (зосередження) тонкого життя і всеможливих сил та енергій.

Активність фізичного тіла обертається навколо життя тонкого світу. Сушумна – це велика ріка (маханаді). Вона є центральною серед всіх наді грубого та тонкого тіл, в ній розміщено багато тонких енергетичних центрів,  до яких сходяться інші тонкі наді.

Існує сім чакр, які ми інакше називаємо квітками лотосу. З них найважливіші чотири: маніпура, анахата, аджня та сахасрара. Яка найкорисніша для медитації і для кого – про це я розповім пізніше.

Ви напевно бачили, як копають колодязі в землі. Якщо копати вглибину, то будуть зустрічатися різні породи землі, а серед них чудесні копалини. З глибин земної поверхні з'являються алмази та дорогоцінне каміння. Точно так само, якщо ви будете занурюватися у глибини медитації, то багато там виявите. Під час глибокої медитації усвідомлюються грубі елементи, тонкі елементи, ахамкара та сяюча чітта – всі вони нижче, чим три гуни, і переживаються у стані самадхі. Грубий світ, речовина, яка складається з грубих елементів, предстане перед вами під час стану «вітарканугата сампраджнята самадхі» (вибіркова надсвідомість з грубим усвідомленням). Тонкий світ та матерія, яка складається з тонких елементів, розгорнеться, коли ви будете знаходитися в стані «вічаранугата сампраджнята самадхі» (змістовна надсвідомість з тонким усвідомленням). В обох цих станах зберігається платформа «я є» (ахамасми). Говорять, що це через дію «ананданугата сампраджнята самадхі» (усвідомлення блаженства у надсвідомості), після якого залишається тільки «асмітанугата сампраджнята самадхі» (усвідомлення відображеного на умі початкової свідомості в надсвідомості). Ось такі унікальні скарби світу досконалості сампраджнята самадхі доступні духовному подвижнику. Але я не збираюся писати про це далі, бо це буде обговорюватися, коли ми вийдемо на шлях пробудження Кундаліні. А зараз я просто натякаю, що все це постає перед подвижником, що крокує шляхом йоги.

Коли ви бурите землю в пошуках води, то проходите через шари різної породи. В якийсь момент ви добираєтеся до шару каменів, після якого, на кінець, починається змішана з піском вода. Щоб отримати чисту воду, її можна відфільтрувати від піску, а можна пробурити глибше, і тоді ви доберетеся до чистої води без домішок. Ось точно так само вам слід йти глибше, ніж вищеописані чотири стани сампраджнята-самадхі. Тоді, відшарувавшись від поверхні чотирьох якостей, душа звільниться від дії чітти, і тільки потім відбувається те, що називають зустріччю з душею (атмавічарою).

Це область розрізнення, чи внутрішня мудрість, інакше названа рітамбхарою. Тут немає наповненого сумнівами світу. Ніякі якості тут також не діють, бо три гуни активні і впливають тільки аж до Махататтви, яку ми також називаємо чіттою, чи чіданандою. До цього стану діє тяжіння та зв’язки. На даному етапі природа та її похідні залишаються, а три гуни перебувають у рівновазі в основі пракриті. Після п’ятого тіла залишається тільки Божественна Субстанція – це восьма сходинка йоги.

Йога – не така проста наука, як про неї думають люди. Медитуючи життя за життям, виконуючи велику садхану, отримується стан самадхі. Розуміння того, як діють різні якості, і до яких це призводить результатів, доступно на першій сходинці самадхі.

Воно формується при погляді вгору з внутрішнього світу у зовнішній, і потрібно обов’язково повернутися, діючи шляхом, який є основою для грубого та тонкого. Розуміння сходить під впливом упасана-йоги. А заради упасани-йоги над всім слід рухатися шляхом дій (карма-маргою), нам слід стати карма-йогами. Для джняни-йоги слід привести в рівновагу три гуни.

Життя – це йога. Життя без йоги не може бути життям. Щоб ви не робили – все це частина йоги. Але та йога, якою ми закликаємо займатися – це шлях досягнення повного щастя в житті. Якщо ви сіли заради отримання благополуччя, честі та слави, то все це доступно в сампраджнята-самадхі. Якщо у вас не вистачає любові до Бога, тоді просто залишайтеся на цій сходинці, купаючись у хвилях моря сансари (світу). Цей світ створений заради вас: йдіть та повертайтеся. Ви, звісно, можете спробувати зробити його своєю власністю, але він не зможе відправитися вслід за вами, бо світ – тільки інструмент. Це таттва одночасно інертна та наділена свідомістю, вона росте (еволюціонує) так само як і ви. Плоди дозрівають, потім їх зривають і сіють знову. Квіти цвітуть, а потім сохнуть. Ви рухаєтеся в тому ж напрямку.

Ось чому я хочу, щоб ви були йогами. У вас повинно бути тіло йога, розум йога, свідомість йога, а також душа йога. Тоді ваше життя дозріє, принесе плоди. Якщо ваше тіло не буде здорове, то воно перестане дружити з розумом. Якщо тіло буде хворіти, а розум буде базаром бажань, то життя стане проклятим: тіло стане ношею, а розум зведе з розуму.

Я застерігаю вас від цього. Не дозволяйте своєму тілу хворіти, не перевантажуйте розум, інакше станете божевільними. Також не приймайте все надто близько до серця, інакше воно зробить вас лютим, віддаливши від любові та добра. Не насолоджуйтеся життям надто, бо ваші печінка, нирки та мозок будуть приречені через перевантаження.

Ви багато працюєте, ви карма-йоги, але ви досі не зрозуміли сенсу карма-йоги. Перетворившись в роботів, ви не відчуваєте себе мандрівниками на дорозі життя; життя, подарованого вам Богом. Потрібно зрозуміти: ваш розум та тіло наділені силами, а всередині знаходиться унікальний скарб серця. Тіло – це не той інструмент, медитуючи яким потрібно заробити купу грошей, щоб стати мільйонером, добитися значимості у суспільстві чи прославитися. У світі було так багато мільйонерів: хтось вже його покинув, а хтось тільки готується це зробити. Час став рікою життя, він всім нам колись говорить: «До побачення». Але люди не зрозуміли життя, бо в них не було на це часу. У них немає часу, щоб стати йогом. Тому всі називають себе карма-йогами. Але ми всі тут карма-йоги, і всім слід постаратися зрозуміти, заради Бога усвідомити свою ціль життя – ту, що прихована всередині кожного.

Ви люди. Всередині кожної людини таїться святий, божа людина, а ви її не знаєте. Ви не можете дізнатися, хто обдарував вас своєю присутністю, хто зробив мандрівною по життю людиною. Ви не знаєте свого Творця, – того, за чиїм образом створені і чиї якості проявляєте.

Думаєте, що ви карма-йоги. Ви пізнали зовнішній світ настільки, що ці знання стали обузою. Повністю втративши себе в якостях зовнішнього світу, ви зовсім забули пізнати самого себе всередині, тому все ще називаєте себе карма-йогами.

Сьогодні машини працюють більше людей. Так що машини теж стали карма-йогами – через те, що ви створюєте сучасний комфорт життя. На своєму прикладі машини вирощують ідею капіталізму та комунізму. Але у машин немає ні споживання, ні насолоди: це звичайна карма-йога. Ваш манас – це творіння науки та мистецтва, але ви його втратили. Якщо людина працює наче машина, не можна назвати її карма-йогом. Робота заради посади, престижу, імені та слави – це не карма-йога. Якщо ви зможете виконати кожну роботу світу без якого-небудь бажання, тоді її можна називати карма-йогою. Все, від чого потрібно позбавитися – гординя. Зробивши так, ви нічого не втратите. Будь-яка робота, виконана з допомогою вашого тіла, органів, знання та благополуччя; кожне досягнення, всяка праця та її результат – все це слід присвятити Господу. Продовжуйте трудитися на своїй роботі, але робіть це без яких-небудь прив’язаностей та бажань – і тоді вона стане карма-йогою, а того, хто виконує, будуть звати карма-йогом.

Працюйте, наче машина: у неї немає ні гордині, ні прив’язаності до діяльності, ні бажань. Машина виконує тільки свою роботу без очікування якихось результатів, бо вона інертна: її активність виходить від вас. Всі результати її праці та виторг ви забираєте собі, бо ви з вашою наукою її створили. Ось точно так само плоди всіх своїх справ слід віддавати Господу, який створив вас. Станьте хорошими акторами: правильно проговорюйте діалоги зі сцени. Хороші актори змінюють себе так, як цього потребує роль, але це не зачіпає їхню справжню особистість. Будьте такими карма-йогами. Грайте свою роль, відносячись до світу як до ігрового майданчику. Не дивлячись на те, що продовжуєте виконувати свої обов’язки та інші справи світу, станьте від всього вільними, незалежними – і тільки тоді вас можна буде назвати карма-йогами. Присвятіть плоди Богу, залиште всі прив’язаності та продовжуйте трудитися.

Йог працює над очищенням внутрішнього світу шляхом залишення прив’язаності до діяльності, гордості та жаги її плодів. Він використовує своє тіло, органи, розум та ум. Якщо бажання направлене на плоди, то життя стає даремним.

В упасана-йозі слід злити воєдино всі врітті чітти та направити їх до однієї цілі. В цей час розум буде намагатися переключитися на що завгодно, бо він вміє любити тільки зовнішні об’єкти. Така любов народжується, коли в роботі присутня пристрасть. Для того, щоб розвинути неприв'язаність до об’єктів, слід виконувати роботу без ажіотажу. Карма-йога без упасана-йоги неможлива, бо як зажди необхідний елемент безпристрасності, а стан безпристрасності досягається тільки завдяки медитації. Ця якість зріє разом з глибиною дхьяни. Дхьяна – це частина упасана-йоги. Таким чином приходить розуміння, що для досконалості в карма-йозі потрібна упасана-йога, а для того, щоб виконувати упасану-йогу карма-йога вкрай необхідна.

Це відбувається наступним чином: у світі не існує матерії, яка не утворена змішуванням гун саттви, раджасу та тамасу. Тому вкрай важливо, щоб у житті були присутні три відповідні гілки йоги: джняна, карма та упасана. У формі тамасу упасана-йога надає концентрацію чітті, і коли там у формі раджасу з'являється карма-йога, то наступною у формі саттви повинна бути джняна-йога. Час від часу на перший план виходить упасана-йога, інколи – карма-йога, а інколи – джняна-йога – це залежить від відношення якостей саттви, раджасу та тамасу.

Тіло з п’яти елементів наповнене якостями. У тіла є безпосередні відносини з чіттою та праною. Тіло з п’яти елементів пов’язане зі всім світом. Душа та тіло знаходяться кожен на своєму місці. А відносини між ними вибудовує дихання. Дихання – це міст на шляху життя. Дихання – це також міст між рухом назовні та рухом всередину. Якщо дихання говорить тілу: «Прощавай», – це гарантовано означає, що життя його покинуло. Лишивши тіло одного з його органів, життя з ним не прощається. Але без дихання у життя немає шансів.

Дихання – це джерело любові, душі та тіла. Дихання – це точка їх з'єднання. Це той центр енергії, який називається Кундаліні. У неї дві форми. Якщо енергія з цього центру тече у напрямку тіла, то вона стає йогою сексуальної енергії, а якщо тече в напрямку душі, то стає Кундаліні. Подорожуючи до тіла, вона тече вниз, а прямуючи до душі – піднімається вгору. Там де вона зупиняється, життя затамовує дихання. В цьому напрямку потрібно обернути дихання.

Без потоку дихання у світі нічого не можна зробити, без застосування дихання ввійти у самадхі також неможливо. Після свого підйому Кундаліні прямує всередину з ціллю досягнути самадхі. Самадхі – це остання точка висхідного шляху. Творіння ж світу нисхідної подорожі – це секс.

У пробудженні Кундаліні найбільше значення має прана (життєва енергія). Глибоке дихання надає негайний ефект, тому була досліджена та відкрита наука пранаями. Йоги повинні старатися зо всіх сил вправлятися в диханні. Так можна навчитися його зупиняти і знову запускати. Але робити це потрібно вкрай уважно та обережно, бо пробудження Кундаліні – це наука життя. Дихання є життя. Його зупинка – смерть. Дихання – це ріка життя, перекриття якої викликає зупинку руху в чакрах. Існує дуже багато способів як за допомогою дихальних вправ підняти Кундаліні.

Те, звідки ви прийшли в це життя, сховано всередині Кундаліні. Подумайте, де зберігалася пам'ять багатьох життів? Ким ви були раніше, якого кольору шкіри, твариною, птахом чи людиною – про все вам розкаже Кундаліні після свого пробудження. Вкладіть всі сили заради глибокої дії та роботи дихання. Якщо вам хочеться дізнатися про деякі деталі інших життів, то потрібно пробудити Кундаліні.

Я вже говорив, що область дії четвертого тіла – це  психіка чи тіло розуму. Ви вже отримали тіло, яке здатне на дії (крії). Дихання пов’язане з роботою органів. Розум скріплений з думками, бажаннями, він ними гіпнотизується. Як застосовувати своє дихання – цьому ви повинні навчитися у свого гуру, бо під час практики пранаями змінюється ваша особистість, і в кінці ви зустрінетеся з самим собою – тим, хто ви є насправді.

Дихання дуже глибоко впливає на життя людини. Дихання робить особистість сильною чи слабкою. Застосування дихання – це особлива наука пранаями. Люди, які принесли цю науку, приховали її суть, тому все, що записано – це тільки підготовка. Багато крій передають особисто, а найголовніші та найважливіші моменти вчення зберігаються у пам'яті. Самовіддана праця пробудження Кундаліні – це віддана робота Шакті (енергії), а ціль шакті – створити натяг (напругу). Якщо в якийсь момент потрібно пробудити шакті, то необхідно створити напругу – тоді пробудження Кундаліні стане його завершенням.

Без напруги енергія не генерується. Кожен центр в потоці життя потрібно провести в стані напруги. Напругу потрібно створити в кожному грубому та тонкому тілах людини. Пробудження Кундаліні – задача не з простих. Сучасні вчені зіштовхують атоми один з одним, поміщуючи їх в поле напруги. При цьому заряд надається обом частинкам – від цього атомний ефект стає таким потужним. Зараз же ми говоримо про Кундаліні, а її природа набагато глибша. Щоб її досягнути на шляху життя прийдеться зірвати тисячі покривал, під кожним з яких виявляться сховані таємниці, більшість з яких – дуже особисті.

Є речі, про які можна розповісти дуже просто, але для більшості інших речей потрібен особливий момент (свій час). Ви всі садхаки. У вас у кожного своя особистість. Необхідно знати, в якій площині, на якому кроці розвитку і в якому тілі ви зараз перебуваєте. Кожен вибрав собі відповідний шлях: хтось шукає, копаючись у знаннях, хтось за допомогою асан, а хтось через карма-йогу. Є такі, хто займається раджа-йогою, дхьяна-йогою, джняна-йогою, санкхья-йогою,  бхакті-йогою, хатха-йогою, лайя-йогою та іншим. Поступово, з плином часу вони просуваються, і сахаджа-йога стає їхньою частиною. Ці назви з'явилися, щоб хоча б якимись словами виразити те, що відбувається.

Нехай буде який-небудь шлях. В розмові про пробудження Кундаліні вам потрібно усвідомити наступне: все, що обговорювалося вище – це грубе, а основа грубого – це тонке. Тіло також має грубу природу. Думки та дихання також грубі. Але все це сусідить – тонкою формою, яка є манаса шаріра (психічне тіло). Це тонша психічна форма світу грубих елементів. Що б ви не зробили – все впливає на тонку форму, бо вона в основі грубої. Тому, якщо хочете відправитися в невидимий, тонкий світ, прийміть притулок (живіть) в цьому грубому тілі та його елементах.

Я вже говорив про п’ять таттв та їхні основи в упасана-йозі. Зараз же тут слід чітко зрозуміти, що вам належить здійснити стрибок до найтоншого. Вам потрібно йти за напрямком до невидимої душі. Для цього спочатку потрібно проникнути в чотири тіла, очистити їх, а потім відправитися до п’ятого. У вас є всі необхідні для цього інструменти: ваші тіло та розум. Міст, який їх з’єднує – це ваші дихання та життя. Вам слід повністю підготуватися до того, що ви залишите своє тіло та розум. Вам прийдеться йти від відомості до того, чого не знаєте зовсім, і від мудрості до невідання. І коли ви пізнаєте непізнане – ось тоді це можна буде назвати зустріччю (зі своєю суттю). Але зараз, на даному етапі навіть не думайте говорити що-небудь типу: «Я усвідомив свою душу. Я став просвітленим, бо прочитав писання та прослухав про ціль йоги. Тепер я здатен проповідувати, адже я став майстром джняна-йоги.»

Для початку підготуйте себе до стрибка. Якщо ви зможете його здійснити, куди ви приземлитеся і буде душа. Це буде відчуття об'єктивної реальності, відчуття Буття. Це самадхі, і воно приносить вам самоідентифікацію з тим, хто ви є, але не з тим, як ви живете. Ви вже отримали життя, але воно як і раніше не пізнане. Це ваше буття, об’єктивна реальність. Самадхі – це стрибок і зупинка в пустоті, у великій пустоті – в тій, де закінчується рух життя. В самадхі життя не тече ні всередину, ні назовні: воно зберігає рівновагу. Для того, щоб отримати цю зупинку, точку спокою, необхідний одночасний стрибок і розуму і тіла.

Потік життя пов'язаний з диханням, через яке відбувається вся його активність. Життя – це частина дихання. Поки є дихання, є усвідомлення життя. Життя – це процес, пов'язаний нитками входу та виходу, процес окислення. Життя живе, поки є частиною дихання. Під час самадхі дихання зупиняється: воно не йде ні назовні, ні всередину.

Самадхі – це таке місце світу, спокою та відпочинку життя, де ви можете усвідомити своє буття, зустрітися зі своєю суттю, ідеєю себе. У стані самадхі не відчувається потреби у вдиху чи видиху: вони відбуваються там, де душа зустрічається з тілом. У самадхі ж все зупиняється. Диханню в нього не пройти. Навіть життя не може потрапити туди. Воно знаходиться  за межами життя та смерті; інакше кажучи, в ньому немає ні життя, ні смерті. Вища Душа – не життя, вона просто саме Буття.

У кожного з нас є життя. Поки ми живемо, ми будемо подалі від нашого буття. Але ми всі почали свій шлях життя звідти, тому якраз нам як мандрівникам життя потрібне дихання.

При досягненні стану самадхі дихання зупиняється. Люди, ви не можете знати про зупинку дихання, бо це не якесь переживання: воно просто зупиняється. Дихання відбувається саме, і якщо ви здатні його зупинити, то це вже практика. Воно входить всередину та виходить назовні, являючи постійне переживання життя, якому потрібен кисень для тіла. Чим глибше ви будете занурюватися, тим більше будете отримувати пустоту. Це за межею смерті, а також життя.

Ваші процеси вдиху та видиху будуть продовжуватися доти, поки Кундаліні всередині не пробудиться – так відбувається, бо, подорожуючи життям, ви прив’язані до фізичного тіла. Кундаліні знаходиться у тілі розуму, яке є четвертим тілом, а також тонкою складовою життя.

Коли Кундаліні пробудиться, то ця фізична форма стане нерухомою та недієздатною. В тілі не буде необхідності: почалася ваша внутрішня подорож, так що тепер йому потрібно менша кількість повітря. Поступово дихання зупиняється саме собою: вам нічого не потрібно для цього робити. Енергія направилася всередину, і вона проникне в тіло душі. Тілу душі дихання не потрібне, бо буття не обтяжене процесами життя чи смерті.

Самадхі – це глибокий пошук об’єктивної реальності. Самадхі – це небо, самадхі – це море. І, пробуджуючи Кундаліні, нам слід зануритися в нього для подорожі в глибину. Хвилі, що здіймаються – це життя моря. Спочатку в моря не було хвиль – воно було тихе та спокійне – це стан і є справжня об’єктивна реальність моря, його суть, його буття. Спочатку на морі не було ніякої напруги, ніяких хвиль.

Разом з хвилями почалося життя. І те й інше відбулося в один момент. Хвилі здіймаються та обрушуються, і закінчуються після удару об берег. Ріст хвилі – це життя, а її закінчення – смерть. Таке життя. Море перебуває у своїй об’єктивній реальності, і ця рівновага може бути досягнена в самадхі. Заради пробудження Кундаліні мені слід повідати вам про те, як застосовувати дихання.

Кундаліні – це енергія життя, а також центр всіх енергій. Але це не душа. Якби вона була душею, тоді б не перебувала, згорнувшись калачиком в сушупті (глибокому сні). Кундаліні також не є тілом. Тіло – це фізична матерія, а для того, щоб приводити в рух фізичну матерію, потрібна енергія. Кундаліні – це центр всіх енергій. Енергія – це шакті, а шакті – це прана (життєва енергія). Прана – це не дихання, а самодостатня інертна субстанція, завдяки якій відбувається дихання та інша активність живого тіла.

Кундаліні – це шакті, тобто теж прана. Завдяки прані, яка рухається під час вдиху та видиху, створюється активність тіла. Кундаліні разом зі своєю безмірною силою перебуває в основі сушумни. Ми називаємо цю енергію живою, бо живемо самі. Прана – це енергія життя. В будь-якій живій матерії активно діє прана – тільки тому життя відчувається. Прана народжується з прани та зливається теж з праною.

В розширені цього всесвіту важливу роль грає небесний світ. Але найбільше енергії виходить з прани. Прана – це міст, рух та життя. Якби у світі не було прани, то не було б нічого. Все рухоме та нерухоме, вся природна матерія без прани стає недієздатною. Прана визначає термін життя будь-якої живої істоти. Прана – це і шлях розвитку життя і його зупинка. У цього світу теж є свій «вік», протяжність якого визначається виключно праною.

Вітер прани є причиною народження, старіння та смерті будь-якої істоти. В залежності від поведінки та діяльності людини в ній працює прана десяти різних видів, які мають свої назви: прана, апана, самана, удана, ваяна, нага, курма, крікара, девадатта та дханамджая. Всі вони природним чином виконують свою роботу.

Вітер прани змушує тіло вдихати та видихати через ніздрі та рот. Ця прана сконцентрована у верхній ділянці тіла: від серця до носу. Вся життєдіяльність верхніх органів знаходиться під керівництвом прани-вайю.

Вітер апани виводить назовні кал з анусу, сечу з сечостатевої системи, сперму з яєчок та дитину з утроби. Він також відповідальний за роботу талії, стегон, колін та іншого. Місцезнаходження апани – від пупкового центру до основи ніг. Вся життєдіяльність нижніх органів знаходиться під впливом апани-вайю.

Вітер самани перебуває в центральній частині тіла, починаючи з пупка та закінчуючи серцем. Він також несе відповідальність за перетравлення та засвоєння, розділення їжі та води. Завдяки йому харчові продукти, води та соки перетворюються в кал, сечу, сперму та інші складові.

Початкове місцезнаходження вітру вьяни – над статевими органами. Проникаючи звідти у всі наді тіла, артерії, вени та нерви, він контролює їхню діяльність. Він відповідає за рух крові по всьому тілу.

Вітер удани розміщений в шиї та направлений до голови. Завдяки удані росте тіло. Тільки за допомогою вітру удани існують відносини між індивідуальним життям та колективним, чи, інакше кажучи, завдяки йому фізичне життя з’єднується з тонким. Під час смерті тонке тіло покидає фізичне і зі всіма своїми якостями, бажаннями, самскарами та прарабдхою проникає у черево для наступного народження – все це відбувається завдяки виключно удані. Йоги, які перебувають у стані самадхі, забирають удану-вайю з собою: з його допомогою вони виходять з фізичного тіла для подорожі іншими локами.

Крім вищеописаних, діють також й інші упавайю: нага активується під час блювоти, курма задіяна при моргані та руху очей, крікара – супутник носоглотки в чханні та кашлі, девадатта активна під час сну та позіханні, дханамджайя забезпечує харчування та догляд за тілом при житті та після смерті.

Прана знаходиться в районі серця, апана – в районі анусу, самана – в районі пупка, а удана – в шиї. Вьяна поширена по всьому тілі.

Прана-вайю рухається від серця до отвору носа. Апана-вайю працює зі всім нижнім відділом тіла. Самана-вайю представлена в області пупка: вона надсилає перетравлену їжу та сік каналами до всіх органів.

Не тільки груба, але і тонка складова потребує вітру прани. Тонкі органи відчуттів та внутрішній світ теж потребує прану: без неї вони теж не можуть діяти. Повітря, вогонь, вода та земля – всі народилися з акаші. Увесь Всесвіт, включаючи зірки, планети та Сонячну систему створений за допомогою прани. В кожному атомі світу є напруга. Їхня дія ґрунтується за енергії прани. Людина, яка здатна керувати праною за своєю волею, може контролювати роботу кожного органу свого тіла. Прана-вайю та апана-вайю – це два вітри є важливими інструментами у вправах йогів. Деякі йоги спалюють прану в апані, деякі навпаки апану в прані. Є такі, хто контролює рух одночасно і прани і апани, та виконує пранаяму парайяну. Парайяна – це кумбхака (затримка), яка зупиняє життя.

Пропонування прани апані називається «пуракою» (вдихом). Відповідно, жертва апани прані – «речакою» (видихом). Вітри прани та апани течуть кожен у своєму руслі. Але береги цих двох рік можна об'єднати. Крім них існують інші шляхи руху прани в тонкому тілі. В ньому існує сімдесят дві тисячі наді, з яких чотирнадцять мають принципове значення. З цих чотирнадцяти можна виділити три головні: я розкажу про них.

Кундаліні, що всередині кожного з вас – це несвідома енергія, яка перебуває у глибокій дрімоті. Вона пробуджується садхаками та йогами. Для побудження цієї сплячої енергії існують свої інструменти, і ці інструменти – вітри прани. Кундаліні дуже легка. Вона не пам’ятає про свою силу, так само як і син вітру Хануман: поки її не пробудить прана-вайю, вона про неї не підозрює. Таким чином, для пробудження Кундаліні потрібне чисте паливо, яке містить зовнішній кисень. Та кількість, яка знаходиться всередині вас зараз – її недостатньо. Всередині вашого топлива багато вуглекислого газу, який діє на Кундаліні як снодійне, спонукаючи її залишатися у глибокому сні, сушупті.

Вуглець – це не той елемент, що живить життя. Таким чином для пробудження цієї Махамаї необхідно все більше і більше прани. Чим більше кисню буде знаходитися всередині вашого тіла, тим відповідно менша буде дистанція між потоком життя та Кундаліні. Кундаліні та життєва енергія знаходяться на значній відстані, адже вони ніби дві ріки. У вітру прани своє особливе призначення: завдяки йому функціонує все тіло зі всіма каналами. Тому спочатку потрібно наповнити тіло повітрям прани. Для того, щоб життя відчувалося яскравим, слід робити це з хорошою швидкістю. Дозвольте вітру прани знаходитися скрізь, бо прана-вайю – це ваше життя. Це остання видима ззовні (яка сприймається зовнішніми органами відчуттів) частина людського життя. Вона має фізичний характер. Прана – це не тверде тіло, це потік, її не можна утримати (помацати). Тому, якщо ви хочете змусити Кундаліні пробудитися, спіймайте такий момент, коли багата киснем, який живить життя, прана буде легкодоступна в потрібному об’ємі.

Ріши вибирали місцями духовних практик береги річок, гори та ліси Гімалаїв. Час рано-вранці, перед сходом Сонця був відмічений як найбільш значимий для вправ йоги, бо в цей час доступна велика кількість прани в найчистішій формі.

В сучасних містах повітря настільки забруднене, що навіть важко дихати. Але якщо в подібних місцях дихати киснем у вранішній час, то це буде благо для всього тіла. На сході вранішнього Сонця земна атмосфера неймовірно змінюється, бо все прокидається від сну. В такий час отримується унікальний досвід. Цей незвичний момент відмічений як найкращий час для молитов, читання, кіртанів, бхаджанів, йоги, медитації та іншого.

Медитуйте на цю енергію, і, завдяки медитації в неї проникне кисень. Чим більшою кількістю прани ви наповнитеся, чим більше попрацюєте, чим більше виконаєте – тим сильнішим буде тиск крії, тим швидше буде пробудження Кундаліні. Все перебуває в готовності з перших днів і все знаходиться всередині, але без якої-небудь дії саме воно не підніметься. Якщо в лампу життя не підлити олію кисню, то вона не засвітиться. Без неї ніяка внутрішня частина не зможе пробудитися. Але коли лампа світить, то освітлюється увесь простір. Точно так само, коли прокидається Кундаліні, також прокидаються всі органи тіла, а внутрішня суть освітлюється.

Життя повинне палити вітер прани. Життя – це гра прани-вайю. Там, де до неї є великий доступ – там більше щастя. Скрізь, де є рух, повинна бути присутня прана, і вона повинна спалюватися: у рості дерев, у світінні Сонця, Місяця, вогню. Оскільки ви наділені життям, то використовуйте більше прани, кисню: життя стане простішим, врівноваженим та щасливішим. І тоді глибоко спляча в сушупті енергія Кундаліні стане вашим другом та складе компанію.

У ваше тіло увійшло колись нове життя, ви отримали енергію – все це тільки завдяки прані.

Спочатку я теж цього не розумів. Просто мені це дуже подобалося – проводити своє дозвілля, гуляючи горами, сидячи на берегах річок, водоймі, фонтанів, на вершинах пагорбів мого села – я робив це, коли навчався у школі, коли жив в батьківському домі, навіть під час служби в ВПС. Не можу стверджувати, що займався в ті моменти медитацією, але можу точно сказати, що вона траплялася зі мною. В той час я був далекий від молитов, йоги та медитації: мені подобалося грати у футбол, бігати, карабкатися по горах та їздити на конях – все це було частиною мого життя.

Коли я прийняв санньясу, я отримав Гімалаї. От тоді й вийшло зрозуміти про енергію життя. Я став частиною Гімалаїв. Місцями моєї садхани були унікальні печери та природні водойми. Багато хто живе там без їжі, харчуючись завдяки прані. Я бачив їх та відчував унікальність їхнього життя. Коли людина живе в долині Гімалайських гір, вона стає незвичайною.

Її життя стає простішим. Всі неприродні потреби життя автоматично закінчуються. Бажання змінюють свій напрямок: все відбувається саме – не потрібно нічого робити спеціально. У місті тіло стає важким, але в печерах і на берегах гімалайських рік воно легке ніби свіже повітря. Коли я проходив через села Гімалаїв, за мною намагатися піти люди, але в них не виходило: відстань, яку я проходив за день, вони покривали за три.

Зрозумівши з часом, що і як, я можу тепер сказати, що благословення Кундаліні перебувало зі мною з самого дитинства. З дитинства вона обдаровувала мене своєю радістю. Тільки тепер я розумію, що саме ця сила давала мені величезну радість життя та впливала на формування моєї особистості. В колі своїх друзів я з дитинства користувався популярністю, і неважливо, відбувалося це на ігровому майданчику, чи на полі бою. Скрізь мені було даровано щастя, високий статус, засоби та ріки любові. Матір Кундаліні велика, і життя без неї не має сенсу.

Обов’язково пробудіть цю енергію – адже тоді пробудяться всі надприродні органи, і сила манасу буде за межами Всесвіту. Ви напевно віддані сучасній науці, вражені її дослідженнями, але людина сьогоднішнього дня повинна на хвилинку зупинитися та задуматися.

В давнину наші ріши та муні знали набагато більше сучасних вчених, просто їхня мова та модель вираження думок була інша. В той час то була містична мова, і сьогодні вчені теж відносяться до нього, як до містичного. Наука досліджує, як зрозуміти мову пуран. Та мова проявилася як образ божественної мудрості. Зустрічі з девами, деватами та аватарами в писаннях мають образний характер.

Потрібно навчитися розуміти мову пуран. То не просто історії – то особистий досвід ріши та муні. З незапам’ятних часів вони приховують в собі величезні знання і зараз вчені намагаються їх зрозуміти (розшифрувати).

Наука душі знає мову йоги. Йоги знають науку тіла, і повністю володіють наукою манасу. Наділені силою розуму люди, знищують всі перешкоди на своєму шляху, бо ніщо не може встояти перед силою психіки.

Я сам особисто користуюся нею. Отримавши доступ до екстрасенсорних органів, я зрозумів, як працюють ментальні вібрації. Сучасна наука говорить, що Земля обертається навколо Сонця, і один оборот триває триста шістдесят п’ять днів: стало зрозуміло, що таке день та ніч. Зараз вченим доступно багато інструментів. Але хіба були подібні інструменти в ті далекі дні? Однак, вчені давності теж знали  арифметику – попередницю науки. І вони своєю мовою також знали все про влаштування Всесвіту. І вони знали про внутрішнє тіло та володіли всіма неспростовними доказами (доведеними дослідами).

З найдавніших часів ріши говорили, що у Сур’ї є сім різнокольорових коней. Сучасні вчені говорять теж саме: коли сонячний промінь проходить через призму, він розділяється на сім кольорів. Яка різниця між цими твердженнями? Різниця тільки в мові та розумінні. Та мова психічного тіла, вона старша за пуранічну еру. Вона може проникати на великі глибини. Але як це пояснити простому обивателю? Які інструменти чи засоби у них були, щоб піднятися над світом та намалювати його картку.

Ця таємниця зберігається всередині людського тіла. Ментальні хвилі людини можуть проникати у Всесвіт. Ментальна сила – це величезна енергія. З її допомогою людина знає все про фізичне та тонке тіла, а також про науку створення Всесвіту. В розумі таїться дивовижна сила проникнення у внутрішню сторону. Всередині нас сховано рідкісний скарб: потрібно знайти його та використовувати. Все це – чудеса четвертого тіла людини. Просто уявіть. Припустимо, людина знає все про своє внутрішнє влаштування – наскільки тоді просто буде відшукати цей скарб?

Людина – це унікальне творіння (знахідка) Вищої Душі. Я повністю підтримую це твердження, то сам стараюся пізнати кожне дихання життя. Відокремлюючи одне від іншого, я побачив всі сім тіл. Я використав (вивчив) розум у всіх його станах. Я відкривав різні виміри цього розуму, і я бачив у своїх подорожах увесь Всесвіт.

Я відокремлено досліджував саттвічну, раджастичну та тамастичну свідомості. Об’єднавши манас з елементами простору, я літав Всесвітом. Я також окремо проробляв досліди з повітрям, вогнем, водою та землею.

Та головний інструмент всіх описаних досліджень – ось це тіло. Унікальність людського тіла потрібно пізнати обов’язково, і тільки тоді проявиться містерія життя. Поки внутрішні складові життя невідкриті, доти життя буде знаходитися в постійній дилемі, а людина – в страху ілюзії.

Страх - це бар'єр для духовного просування. Через страх багато садхаків так і не змогли здійснити стрибок і не дісталися до глибокого самадхі. Він також є причиною, чому ми не отримуємо ключ до чарівного життя. Але страх – це всього лише емоція. Коли діє страх, все тіло трясеться і намагається стиснути емоційне тіло.

Тіло бхави можна перетворити в любов. Під час страху ефірне тіло людини стискається, тоді як під час любові – розширюється. В любові є властивість поширюватися, в ній живе відчуття спасіння. Але страх – це шлях стиснення. Коли народжується страх, тоді стиснення діє на фізичне тіло: людина стає боязкою і здається, що все її тіло стало менше. Але це не так насправді: фізичне тіло не змінюється, зменшується тільки емоційне.

Але поступово воно починає діяти на фізичне, бо між фізичним, тонким та астральним тілами існує дуже тісний зв'язок. Якби його не було, то доступ до радості в житті був би закритим.

Таким чином ці три тіла повинні добре один з одним поєднуватися. Щоб це зрозуміти, нам слід бути свідомими. Поки людина не піклується про стан своїх трьох тіл, вона залишається звичайною несвідомою людиною. І в цьому головна причина, чому люди не здатні налагодити відносини між фізичним та іншими тілами.

Ви всі з допомогою своїх відчуттів і на повній усвідомленості повинні перебувати на пильній варті всіх своїх тіл. Не робіть нічого бездумно і без розуміння того, що відбувається. В наші дні життя перетворилося в буденність у всьому: в їжі, питі, сні, рості, русі, подорожі та іншому. Життя стало рутинне, це свого роду гіпноз, можна сказати, що це нестяма розуму подібно стану несвідомості чи сну.

Якщо ви не будете уважно ставитися до свого першого тіла, то усвідомлення другого тіла не буде теж. Якщо існує недбальство до ось цього фізичного тіла, то теж буде нехтування ефірного та астрального тіл, бо вони тонші. Якщо у вас немає усвідомлення стосовно видимого тіла, тоді як вона з'явиться щодо того, яке невидиме? Без спостереження та усвідомлення неможливо встановити між ними гармонійні відносини. Всяке розрізнення та гармонія створюється тільки пильністю та усвідомленням.

Під час сну вся створена рівновага руйнується. У несвідомості охолоджуються всі відносини. Ось тому вам всім з самого ранку потрібно приводити себе в гармонійний стан.

 

Йог живе або у першому тілі, або у п’ятому.

Він просто перестрибує з першого у п’яте.

Ніякого значення другому, третьому та четвертому тілам.

Досягнення п’ятого – це вихід за межі.

Можна з першого тіла дістатися до четвертого.

Але, щоб досягнути п’ятого, потрібно померти та йти.

І це та точка, де необхідна допомога гуру чи духовного наставника.

Прочитано 256 разів
Амріта

Амріта (Олександра Куліш) – письменник, перекладач, видавець, засновник та головний редактор порталу Мистецькі грані. Учениця Махайогі Пайлота Бабаджі (Сомнатх Гірі).

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальніше в цій категорії: « Глава 34. Пошук Істини

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. А те, що необхідне на шляху, може прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

ЛЮБОВ – ДВЕРІ У БЕЗСМЕРТЯ

Любов – це найкоротший шлях на якому немає втрат і поразок. Любов здатна на неймовірні речі, що недосяжні навіть для сильних.

 

ЧАС Є ПРИЧИНОЮ ВСІХ ЗМІН

Можна використовувати час для змін, а не змінюватись з часом. Час може як знецінити щось, так і навпаки. Якщо є намір, то час – це можливість. 

 

НЕПОХИТНИЙ НАМІР І САНКАЛЬПА

Найголовніше, те чим володіє йогин – це непохитний намір та санкальпа. Маючи санальпу йогин творить й реалізовує усі свої справи.