Глава 16. Основана сила

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Любов – це обитель Господа. Щастя та служіння – також обитель Господа. Це шляхи, які можуть привести вас до істини життя. Любов стає морем, також як блаженство. Служіння – це парамартха (вища ціль). Той, хто великий і вище всього, той – Параматма. Любов, блаженство та служіння – це не насолода чи бажання. Ці дороги ведуть до Параматми. Той, хто занурений в любов чи відданість, іде далі блаженства спасіння.

Ви просто не хочете чи не намагаєтеся залишити насолоду матерією, але жалієтеся, що не досягли Крішни чи його благословень. Насолода – це не перешкода, перешкода – це енергія насолоди. Будучи в полоні насолоди та бажання, розум йде далеко від Бога, і це  причина, чому ви не отримуєте блаженство і збилися зі шляху, хоча знаходитеся біля гуру.

Істину неможливо описати, навіть якщо ти усвідомлений шукач. Насіння виросло у велике дерево, але дерево не в стані говорити про насіння. Чи може дерево піпал (бодгі), коли дивитися на себе, сказати, що виросло з такого малесенької насінини?

Темрява досі намагається потоваришувати зі світлом. Вона все ще чекає прекрасної зустрічі зі світлом. Це може трапитися з тобою. Коли з’являється світло, темрява йде. Світло знань ще не прийшло, і невігластво не зникло. Вони не можуть бути разом одночасно.

Це благословення гуру. Це прасад. Але в цьому ваша робота – це союзник. Ваше зусилля також є союзником. Без зусиль ви не отримаєте цього. Вам не потрібно копіювати поведінку послідовників Будди. Вони співали пісні на славу Будди після того, як він отримав просвітлення під баньяном.  Знання було освітлене. Ці люди забули ті сім років, коли Гаутама Будда залишив свій дім, і своїми зусиллями зробив себе і своє життя тапасві. Вони забули, що якби Будда не докладав зусиль, не медитував і не виконував садхану, то Гаутамі стати Буддою було б важко. Ті сім років зробили його Буддою.

І ви теж зробіть себе тапасві назавжди. Наповніть кожен момент любов’ю і бхакті (відданістю). Багато працюйте, і ви будете успішні завдяки силам своїх старань. Темрява життя зникне. Коли є зусилля, благословення сходить. Щоб тримати благословення Бога і гуру вам потрібно пройти через тяжкі практики. Блаженство зустрінеться з блаженством. Гуру познайомить вас з гуру.

Можливо у вас є вівека (розрізнення), вайраг'я (відречення), та інші шість якостей, але поки ви не отримаєте благословення садгуру, ваш розум не стане Буддою. Поки ваш розум не стане Буддою, ви не зможете отримати ананду, тобто пізнати блаженство. Без концентрації розуму бхакті не пробудиться. Коли немає контролю розуму, до пізнання Бога ще далеко. Ви можете тяжко тренуватися, але без благословення садгуру очищення розуму не відбудеться. Розум стурбований великими святими та садху. Розум дуже неспокійний. Щоб очистити розум, вам потрібно пройти очистку садгуру. Розум завжди покритий шаром бруду. Щоб змити його, вам потрібно пройти очищення садгуру.

Без благословення гуру серце не може бути чистим. Для медитацій і практик необхідна милість гуру. Про владу розуму є дуже багато історій. Він знищив так багато великих святих. Ріши Вішвамітра також піддався впливу свого розуму. Ріши Парашара, Кардама, Дурваса потрапили у паску порочного кола розуму.

Я дуже добре знаю розум. Він багатогранний. Якщо ви приймете його як свого друга, тоді він зможе зробити вас великим, але якщо ви розглядаєте його, як щось незначне і намагаєтеся нехтувати, тоді він може вас обманути. Тому будьте господарем свого розуму і заслужіть благословення гуру. Розум поклоняється храму тіла. Він сидить на шляху, що веде до Параматми та стереже печери всіх йогів.

Розум ніколи не сидить без дії. Розум – це ознака людини. Якщо цей розум відкриє шлях, тоді всі питання життя втратять сенс. Розум і серце не дозволяють розуму досягнути серця. Серцю доступне все. Але в розумові сотні тисяч питань, і досі ні на один із них немає відповіді. І в майбутньому це теж буде можливим, тому що в розуму немає здатності отримувати відповіді, адже це перевага серця.

Ваш розум, подібно розумам всіх людей, повний питань. Цей невгамовний розум заспокоїться, якщо ви станете йогом чи шукачем.

Розум не чекає, він завжди спішить. Йому не подобається терпіння і відпочинок. Він завжди зайнятий соєю роботою і любить постійний рух. Любить активності та народжувати питання за питанням, але не чекає на них відповіді. Він тільки ставить запитання. Щоб зрозуміти цей розум, вам потрібно взяти його під контроль. Щоб вловити його рух, вам потрібно бути пильним. Вам потрібно пам’ятати про велич часу. Наскільки велика наша готовність, такі ваші здібності, скільки з вами щирості та мудрості для його завоювання, і наскільки багато ви хочете усвідомити – все це критерії контролю розуму. Розум часто неспокійний і активний. У нього немає бажання чекати, це нетерплячий мандрівник. Він знає, що робить.

Це ваше ототожнення з людиною. Вам необхідно від цього звільнитися. Це світ розуму, і він сказав вам шукати. Ввесь ваш ріст і розвиток  відбувається завдяки розуму. Тільки завдяки цьому розуму зроблені всі унікальні дослідження для зручності та радості людей. Якщо зможете зрозуміти цей розум  і спрямувати його на свою користь, він допоможе вам зустрітися зі своєю суттю.

Він завжди в русі. Через своє нерозуміння багато питань минулих тисячоліть як і раніше рухається в ньому. Через нерозуміння, він виходить за межі свідомості, і, перебуваючи за полем вашої уваги, залишається незрозумілим. Якщо ви зможете зрозуміти розум, привітайте його (з радістю) і ви побачите, що він вам дасть.

Розум запитує, але він також знає, що багато його питань безцільні та не мають сенсу. Він також знає, що важливість (сенс) питання міститься в його відповіді. В розумі немає місця і можливості для відповіді. У вас вона є. Ця якість всередині вас, і її потрібно пробудити.

Вам слід бути тихим, спокійним і повністю підготовленим. Також потрібно бути смиренним і радісним, маючи в серці віру та любов. Ці якості не пов’язані з розумом. Це причина, чому розум носиться з багатством питань, які накоплені тисячоліттями. Розум досі з надією чекає бути господарем того дому, же він живе. Цей розум – вчений, шукач і дізнавач. Якщо його вітати, то на внутрішньому шляху він усуває всі перешкоди. Що є у світі розуму, крім питань? А у світі серця є тільки відповіді. Серце знає, чому запитує розум.

Серце чекає. Воно чекає змін у природі, в досвіді та інших змін. Воно чекає, як спрагла земля – дощу, хмар та зливи нектару, тому що ці явища завжди відбуваються. У серця є віра, і вона не обманює. Де є терпіння та віра, там немає обману.  Досі серце не приймало ніякого обману. Ящур всередині себе серце тримає розум та світ, тоді там буде обман.

Між діяльністю розуму і серця – велика різниця, але немає ні однієї розбіжності. Між серцем і розумом є відмінності. Розум породжує багато ідей. Інколи він стає філософом, логіком, суддею, а інколи – мрійником. Так продовжується його подорож. Ця подорож вічна і вона не чекає. Розум залежить від пильності людини. Якщо ви здатні приборкати розум, він може зробити вас вченим, політиком, йогом, філософом, практиком чи кимось іншим. Сенси, видимі у світі – це дар розуму.

Розум чекати не може, а серце – може. Його задача – чекати, і в потрібний час воно отримує всі відповіді.

Якщо ви чекаєте в пробудженому та усвідомленому стані, то ви зрозумієте, що у вас є відповіді на всі питання. Ви здатні їх зрозуміти, тому що всередині вас є божественність, яка розкривається  новому напрямку. У вас теж є внутрішній шлях, віра та нова глава, яку ви можете відкрити.

У всіх питань є своє значення. Навіть якщо відповідь на питання отримана, розум придумує наступне. Розум генерує питання, як гілки дерев – листя. Розум не задовольнити відповідями на питання, тому що він завжди жадібний.

Розум можна порівняти з пустелею. В пустелі є піски. Розум нічого не зробив, що принесло б життя щастя, відпочинок і спокій. Але, здається, наче розум створив все. Так відбувається, бо з вашою допомогою розум заволодів всіма органами відчуттів. Ви настільки сильно допомогли розуму, що він зробив вас своїми рабом. Розум почав правити вашим існуванням. Він – господар вашої особистості. Він далеко відвів вас від спокою та викрав вашу тишину.

Він створив бурю в любові та радості вашого серця і став господарем вашого ума. Інтелектуальною більшістю суспільства визнано, що розум стоїть вище всього. Якщо ви шануєте західну філософію, то виявите, що розум вище всього.

Ваше серце все слухає та розуміє. Розум зіпсував прямий контакт серця з душею, але серце не заперечує. Серце – це скарбниця спокою. Воно завжди чекає, але розум бажає стати господарем всього.

Хоч розум – слуга, він головує подібно монарху. Ви добре знаєте, що трапляється з монархами. Розум – слуга господаря-серця. Серце – господар, тому що завдяки йому божественна скарбниця знаходиться всередині вас. З серця з'являється любов, і серце – місце зародження блаженства. Медитація – дар обителі серця. Ці властивості серця настільки великі, прекрасні та значимі, що якщо людина це отримає, вона буде щасливою (блаженною). Ці якості – двері до Параматми. Все, що має значення і сенс в потоці життя – все це дари серця.

Вам потрібно привести розум на берег. Він обманював вас рік за роком. Король чекав на узбіччі дороги, а слуга став господарем. Перш за все, заберіть трон в розуму та надіньте корону на серце і ви побачите, наскільки багато блаженства отримаєте. Коли гординя розуму буде зломлена, в ту ж мить він перетвориться в бхакту, в учня. Зміни відбудуться в той момент, коли серце стане господарем, а розум – слугою. Розум – дуже хороший слуга та учень. Завжди небезпечно, коли слуга стає господарем.

Серце дуже м'яке, миролюбне і завжди залишається з вами. Серце – це двері до Параматми. Серце також двері до душі, і воно – провідник до блаженства та відносин з іншими людьми, чи то король, чи вуличний жебрак, - воно не робить відмінностей і в будь-якій ситуації буде з вами.

Серце – це міст між душею і вищою душею, Параматмою. Воно навчає любові до світу. Зі всеосяжного серця ллються мелодійні пісні. З нього проливається блаженство. Залишайтеся з серцем і залиште панування розуму. Але не робіть помилки, намагаючись завоювати розум, його не очарувати. Скоріш за все в неприємності потрапите ви. Вам потрібно зробити розум своїм помічником, а потім не звертати на нього увагу. Дайте робити йому свою роботу.  А ви робіть справи зі всією сердечністю і завжди залишайтеся в стороні від розуму. Не майте з ним зв'язків і будьте багаті у своїх відносинах, так буде знищена гордість розуму, і він зрозуміє, що ви можете вести щасливе життя без розуму.

Якщо ви спробуєте очарувати розум, він стане сильнішим. Не попереджайте розум і не робіть з нього ворога. Розуму подобається боротися, він отримує насолоду, силу та відпочинок в результаті сутички.  Більше не підживлюйте його енергією. Боротьбою поки що ніхто не приборкав розум.

Зверніть увагу, що розум живе своїм життям, а ви стаєте лише спостерігачем. Ви не розум, а просто глядач. Коли розум помітить, що ви його не вітаєте, не цікавитеся ним, тоді він відреагує: буде кричати, збентежиться та засмутиться як дитина. Поводьтеся так, наче не надаєте ніякого значення, не дивитеся, не слухаєте, не намагаєтеся дізнатися, що відбувається середині маленького та неміцного розуму.

Медитація – це рух в протилежний від розуму бік. Рухатися разом з розумом – велика надія.

Сьогодні з нами хлопчик, син Білала Сінгха. Ми називаємо його "Бум-Бум". У нього слабкі ноги. Напевно вдома він невгамовний, кожне його бажання повинно бути виконане. Йому близько семи років. Зазвичай він плаче, щоб виконати всі свої бажання. Зараз він під наглядом матерів Четани та Шраддхи, щоб служити йому, тут Тхакур і хлопчик Пінту. Зараз він багато плаче, але його ігнорують. Він встає, падає, знову встає, але на нього як і раніше не звертають уваги.

Сьогодні він повільно ходить своїми ногами. Якось ми всі ходили на даршан Вайшнодеві. Після повернення ми всі чекали попередніх зауважень (відомостей). Бум намагався ходити. Я сказав Білалу джи не звертати на хлопчика увагу, навіть коли той падає: "Якщо він дивиться на вас в очікуванні допомоги, відведіть від нього погляд. Я буду поводитися так само."

Він ходив і падав, піднімався і рухався далі. Якось він сильно впав і плачучи глянув на батька. Тато відвернувся, і зробив теж саме. Коли хлопчик побачив, що ніхто не звертає на нього увагу, він став піднявся і почав іти. Через деякий час він знову впав, і в той момент увійшла його мати. Побачивши її, він знову почав плакати. Мама посадила його на свої коліна та запитала з любов'ю: "що трапилося з моїм синочком?" Вона покликала його з любов'ю. розум такий же. Вам не потрібно звертати увагу на розум і не потрібно садили його собі на коліна. Ваша увага і зв'язок з ним – це ваша слабкість. Маленький хлопчик Бум-Бум також зрозумів: немає сенсу плакати, коли ніхто його не помічає.

Станьте для свого розуму таким же. Якщо ви будете тримати розум на відстані, він все зрозуміє, і всі питання зупиняться.

Це блаженство. Коли неспокійний розум стає врівноваженим, тоді кожен удар серця перетворюється в приємну мелодію. Серце забирає всі відстані. Пісня серця стає однаковою і для учнів, і для гуру, і коли блаженство переповнює серце, над світом запановує спокій та тиша. В такі моменти нічого не говорися і не чується, але є тільки одне проявлення. Життя звільняється від хвилювання розуму та своє блаженним.

Коли сила пробуджена увесь світ зливається з вами, і ви самі можете стати йому еталоном. Це життя, будучи центром сили, стоїть у витоків творення. Це центр світобудови, двері народження, інструмент творіння.

Про це написано вже багато, але ще більше доведеться написати. Більшість людей пишуть про це без будь-якого досвіду. Але коли ця сила пробуджується, чи наближається сама можливість пробудження, тоді з людиною трапляється багато чудесного та унікального. Коли це відбулося зі мною, я був дуже малий. Я вже розповідав про це в першій частині "Антараятри" (подорож у внутрішній світ). Тепер я пізнав все і піднявся вище рівня усвідомлення своєї суті та намагаюся пробудити все людство.

Зараз я в такому стані, де нічого не має значення, ні одне з проявів. Тут руйнуються всі обмеження. Всі усвідомлення втрачені, тому що всі подібні досвіди закінчуються з пробудженням, чи в стані сампраджнята самадхі (самадхі з усвідомленням). Тут обітниця (молитва) сусідить з доведеннями, а невпевненість – з  рішучістю. Коли все це там, воно красиве. Блаженство і чудесні усвідомлення з благословеннями виконують все довкола.

Щоб ви не чули з Бхагавати Катхі чи Рамаяни  про всі дії Ханумана, Ангади, Джамбавана та інших, про їхні ашта-сіддхі (восьми досконалостях), таких як: аніма (зменшення), махіма (збільшення), лягхіма (легкість), гаріма (важкість), пратті (надбання), пракам’я (гострота відчуттів), вашитвам (контроль), ішитвам (всесвітня сила), - всі ці плоди стану сампраджнята самадхі. Обіцянка йога – дати народження всім можливостям. З благословенням Господа подібний садхака своєю практикою отримує ці сіддхі. Вони отримують особисті відносини з Богом, як з аватаром.

Але великі йоги пішли вперед від цих центрів сили та усвідомлень.  Вони отримали дружнє товариство садгуру. Коли ви зустрінете вашого садгуру, він не буде вас неволити. Не буде розповідати про внутрішній сенс гуру-бхакті та джняни, але направить вас на джерело Ганги, Гомукх. Після пробудження сил він не залишить вас блукати серед заманливих сіддх.

Де б ви не були, там зверху є глядач, тобто стан свідка. Пробудження сили також знаходиться там.  Після вашого пробудження, ви відійдете від свого попереднього осмислення, воно буде залишатися з вами тільки до пробудження. Коли садхака приходить до стану пробудження сили, він не залишається під чиїмось контролем. Але хто йде далі цих меж, той потрапляє на безкінечне поле Параматми.

В процесі пробудження ви говорите про себе, як про душу чи частинку Параматми, але після нього все поле діяльності належить вищій душі. Сприйняття, сприймаючий і пробудження (маніфестація), - все залишається позаду. Параматма – це чисте безкінечне поле, ніщо, в якому міситься все. Та Брахматва (з'єднання життя і Брахмана), все вийшов з нього, того поля, що дає народження світу, і в кінці все з ним знову зливається.

Все це не відбудеться тільки лиш в результаті пробудження Кундаліні. Ви не намагалися це зрозуміти. Це за межами ліл Рами та Крішни, тому що вони з’єднані тільки з божественним центром відданості. Ваше мислення та любов тут найважливіші. Завдяки їм ви можете бути відданим Рамі та Крішні, і також можете відправитися в локу Рами та Крішни. Тут від вас вимагається смирення. Можливо вам прийдеться втратити все в любові та залишитися слугою. На цьому шляху немає пробудження і також немає усвідомлення. Тут повинно бути щось.

Для цієї цілі про покаяння, відданість і віру говориться багато: за допомогою віри та відданості вам потрібно змінити мислення (про когось). Коли проповідь історії почута та завершена, ви виходите зі стану глибокого сну і на якийсь час забуваєте себе, а потім повертаєтеся у свій дім. Стан, в якому ви знаходитеся, трапляється з божого благословення. Не важливо, чим ви стаєте чи не стаєте, тому що ви тільки слуга, а не коханий. У слуги немає повноважень любити.

Але коли приходить питання пробудження сили, стає явною велич цього тіла. Без тіла ви не можете стати навіть слугою. Душа нікому не служить і не просить ні в кого про блаженство.

Це тіло – дар природи, пракриті. Атма – це пуруша. Світлу не потрібне освітлення. Ці три якості (гуни) дані від пракриті. Вони дають народження п’яти тонким і п’яти фізичним субстанціям: пракриті та вікриті (вроджене та набуте). Вікриті також перетворюється в пракриті. Тому можлива лайя-пралайя (ритм і хаос). Якщо ви здані прийти сюди, то одночасно тут буде і ваш зворотний шлях.

Але зараз ви не атма, тому що ваш розум був народжений. Для своєї незалежності атма створила розум – слугу, який би слідкував та піклувався про всяку діяльність. Але цей слуга зайняв місце господаря. Атма – хазяйка всіх відчуттів, але розум вліз між, як керуючий, і зараз він виріс у велике дерево. Людина і всі його органи відчуттів загубилися в насолоді під покровом того дерева.

Це тіло – храм. Тут живе той, хто знає місце знаходження Параматми. Писання, подібні Пуранам, і оповідачі вже описали форму Параматми, вона вже визначена. Тепер ціль більше не є невідомою, вона визначена. Ваша задача – зробити розум відданим слугою. Ваша подорож закінчується в точці, яка називається ними "ліла прадхана" (найвеличніша гра). Запам’ятайте, що так ви не рухаєтеся до самоусвідомлення і не можете зустріти свою суть. Ви не можете отримати усвідомлення себе, бо закохані в іншого. Ваша любов не спрямована до душі, і тому ви занурюєтеся в лілу прадхану. Це не ваше тяжіння, але іншого. Але коли ми говоримо про силу, виявляється існування іншої людини, яка повністю віддалена від цього розуму та тіла. Присутнє відчуття контролю над діяльністю та рухом. У бхакті таке не доступне. Все це – часина блаженства Параматми. Без Нього і травинка не ворухнеться. Велич руху органів відчуттів (тіла) та розуму пробуджується тим скороченням і розширенням і навпаки.

Що це за центр? Що це за сила, яка є причиною всякої активності? Що це за сила, яка перетворює мертве в живе, яка наділяє свідомістю неживе тіло, а із шави робить Шиву? Це його благословення, але він не Параматма, бо він особистість. Якщо особистість – Параматма, то чому вона смертна? Чому, коли вона звільняється від свідомості тіла, це тіло стає непотрібним?

Необхідно знайти ту пракриті. Ми знаємо, що пуруша – це душа. Це частина Параматми. Нам говорять, що це форма Бога в різних тілах, але в нас немає розуміння. Хіба лише одним визнанням цього факту можна стати атмою? Хіба просто прийнявши Бога, ми отримаємо самоусвідомлення? Це дуже складні питання.

Я не розповідаю про бхакт, севак і слуг, це всього лише історії життя. Я говорю про вас. Чи вмієте ви виходити з тіла? Чи здатні ви жити, ненадовго лишивши тіло нерухомим чи мертвим? Лікарі стають в чергу, коли ваше тіло чи розум трішки страждають.

Я приймаю, що це тіло тимчасове, ілюзорне та буде знищене. Але це тіло дане мені, і через нього я знаю себе, завдяки його допомозі я можу вияснити істину. Тоді як я можу звинувачувати це тіло в непотрібності? Я прийшов на цю Бху-Локу (земний план). Я оточений багатьма людьми та світами.  Але то за цією тінню?

Це тіло – зв’язковий між рухом трьох гун і знанням.  В цьому тілі є місце, де згорнувши свою силу, ховається Махамайя. Це яма, яка схожа на колодязь чи на маленький ставок. Навколо Шиви показують змій – під ними образно мають на увазі силу Кундаліні.

Вішну зображається сидячи на ліжку Шешнага (змій Шеши). Згорнувшись, цей змій створив яму і сів позаду Шрі Вішну, за ними – образне зображення задоволеного розуму – цим нам намагалися щось сказати. З незапам’ятних часів та сила називається Джагадамбою, Амбою, Амбікою, Дургою, Калі та іншими. В різних формах ці сили знаходяться в різних частинах тіла. Про це я хочу поговорити.

Зараз я збираюся розповісти про садхвіку, відому як йог Четана Ма. Вранці, коли сходило сонце, випускаючи свої промені, квіти пахнули, розносячи свій аромат, земля збирала своїм тяжінням рух рослин і тварин, серед всього цього я побачив її. До мене наближалася Шраддха Мата, відома як Чандракала Пандея, та Четана Мата.  Протягом кількох місяців їхньою практикою було сампраджнята самадхі. По їхнім обличчям я побачив, що в той день щось трапилося. Четана Мата сказала: "Я побачила щось неймовірне. Я відчуваю, щось трапиться. Я бачила, що десь далеко у велику будівлю врізався літак, і вона горить. Я бачила цю сцену багато разів. Я бачу цю сцену, коли входжу в глибоку медитацію. У світі щось трапиться." Коли сила садхакі виходить за межі тонкого стану – вона виходить за межі Всесвіту. В цьому стані видно все. В той день прийшла новина, що екстремісти врізалися в башню торговельного центру Нью-Йорку, Четана Мата була збентежена та вражена почутим.

Але я не можу зрозуміти все. Декілька днів тому я дав клятву у храмі Джваламукхі, Хімачал Прадеш, де вдень та вночі горить глиняна лампа. Через багато років я знову повернувся сюди.

Ми разом з містером Р. П. Сінгхом і його дружиною після відвідання багатьох місць в Гімалаях, щоб виконати їхнє бажання, пішли у храм Джвали Деві (полум'яній богині). Оскільки двері храму відчинялися пізно, ми всі сиділи там. Люди по-своєму в стані бхакті, шраддхі та преми підносили квіти та емоції.

Ми з Камтой Прасадом Баматом сиділи у дворику матері. Раптово я побачив сцени мук, які творили екстремісти по всій Індії. Було також відчуття, наче все це насилля потрібно знищити. Тоді я згадав Рамаяну, де девати (божества) молили Нараяну врятувати їх від тортур Равани. Тоді Нараяна втілився як аватар Рама. Девати бачили, що Равана могутній та розумний. Розумну людину просто не знищити, і поки є Равана, насилля продовжується. Всі віддані відправилися до Мати Шаради, яка є богинею мудрості (ума). Вони молили матір Сарасваті: "Мати! Ти богиня мудрості. Равана також мудрий. Але його справи демонічної природи, він знищує релігію. Будь ласка, приборкай його, і розладь його ум. Тоді він зробить якусь помилку, яка спричинить знищення: як його, так і всіх його демонічних сил."

Мати Шарада благословила деват і Землю на полегшення мук. Равана зробив помилку, викравши Матір Сіту, Махамайю. Викрадення матері Сіти стало причиною знищення Равани.

В той день я також молився матері Шараді, Сарасваті – богині мудрості (знань). Я дав обітницю, призвавши матір Джвалу Деві у свідки.  Молитва полягала в тому, щоб знищити всіх екстремістів, не тільки в Індії, але й у всьому світі: "Матір Шарада! Будь ласка, приборкай ум екстремістів та звільни світ від їхнього насилля. Ти богиня мудрості. Ти можеш проникнути в їхній ум і можеш знищити їх усіх."

Мати Чатана розповіла мені все (що бачила), і це також трапилося. Мати Шарада зробила свою справу, і моя молитва проявилася. Починається процес, схожий на звільнення землі від Равани. Вони помилилися, спрямувавши літак у башню торгівельного центру Нью-Йорку, і це стане причиною їхнього власного знищення. Цією дією будуть знищені не тільки екстремісти одного Кашміра чи Індії, але всього Всесвіту.

Екстремізм – це експлуатація людства. Істина завжди буде переважати, і вона переможе. Я не пишу для того, щоб пообіцяти це. Але всі мусульмани, християни, буддисти та індуси повинні зрозуміти, що не можна намагатися повертати людей у свою релігію, користуючись тією перевагою, що в інших людей є труднощі в їхній релігії. Ісус, Мухаммед, Рама, Крішна, Нанак Дев, Гуру Говінда Сінгх, Будда, Махавіра та інші подібному не вчили. Якось це стане прокляттям і послугує причиною зникнення тих релігій, які обманом, вивертами, грошима та силою повертали у свої ряди людей іншої віри.

Прочитано 163 разів
Амріта

Амріта (Олександра Куліш) – письменник, перекладач, видавець, засновник та головний редактор порталу Мистецькі грані. Учениця Махайогі Пайлота Бабаджі (Сомнатх Гірі).

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. А те, що необхідне на шляху, може прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

ЛЮБОВ – ДВЕРІ У БЕЗСМЕРТЯ

Любов – це найкоротший шлях на якому немає втрат і поразок. Любов здатна на неймовірні речі, що недосяжні навіть для сильних.

 

ЧАС Є ПРИЧИНОЮ ВСІХ ЗМІН

Можна використовувати час для змін, а не змінюватись з часом. Час може як знецінити щось, так і навпаки. Якщо є намір, то час – це можливість. 

 

НЕПОХИТНИЙ НАМІР І САНКАЛЬПА

Найголовніше, те чим володіє йогин – це непохитний намір та санкальпа. Маючи санальпу йогин творить й реалізовує усі свої справи.