Глава 15. Для чого я прийшов?

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Ви запитуєте, навіщо я сюди прийшов? Я знаю, навіщо це зробив. Ціль, заради якої я прийшов сюди, виконана – я знайшов такого гуру, якого шукав. Давши свою посвяту, він зробив мене вдячним. Я не приймав посвят від багатьох інших. Сьогодні я занурений у медитацію. Я став йогом.  Мене познайомили зі всіма: з йогами, аватарами, сіддхами та іншими. Ці йоги пробудили синів Землі. Учитель пробудив в мені сховану рішучість. Він розвіяв моє невідання. Він змусив мене відправитися у внутрішню подорож. Мій гуру спрацював подібно мосту. Він зробив мене мандрівником та змусив пізнати кінцеву ціль. Гуру відіслав мене на інший бік мосту. Сьогодні я знаю, хто я і що роблю. Мій вчитель ніколи не говорив, що я повинен отримати спасіння, слухаючи правачани (пояснення) чи беручи участь в сатсангах (зібраннях).

Він змусив мою внутрішню суть рухатися шляхом карми та перетворив мою зовнішню діяльність у поле карми. Він пробудив мою приховану силу, збагативши здатністю розрізнення та довіри своїй суті. Я ніколи не бачив, щоб мій вчитель відкривав магазин. Чи може істина бути бізнесом і чи може її спокій бути проданий в магазині?

Тоді чому ж ви всі дивуєтеся? Я знаю всіх ваших вчителів, а їхній власних вчителів, про який вони заявляють, що ті з Гімалаїв.

Я знаю Махаватару. Також знаю Сарвешваранарду, Сундарананду, Адвайтананду, і Хансу. І я також знайомий з Сомбарі, Хедіякханом, Латурією, Джагадамбалою, Гандхаю бабою, Сітарамою бабою, Моханом Дасом, Нараяною Свамі Гуруджи, Шанкарачар’єю джи та Горакхнатхом джи. Я ніколи не бачив, щоб ці великі душі продавали якісь релігійні ковдри, простинні з гімнами Гаятри, жовтий одяг, дхупу (релігію), агарваті (пахощі), ліки, коріння, листя та інше. Тоді чому ж ці люди їздять зі своїми магазинами? Мобільні магазини цих великих душ носяться по світу, і вони забули, що це не ознака душі, яка себе усвідомила. Невже ці люди забули, що це не покликання індійських йогів, санньясі чи святих?

Вони обмалюють вас, людей. Щоб побудувати свою організацію, вони висувають себе із суспільства, заснованого на кастах, політиці та релігії. Вони знищують не тільки ваше життя, але культуру цілого народу (держави). Вони також руйнують давні традиції. Вони не поширюють вічну культуру Вед чи Санатани Дхарми (одвічного закону божого). Вони штовхають країну в рабство в ім’я каст та релігій. Ці люди будуть свої ашрами та храми. Але вони не Санатана, тому що не бережуть її.

Ці люди поміщають у вашій пуджа веді (домашньому олтарі) фотографії себе і своєї дружини, змушуючи їм поклонятися. Замість імен богів і богинь чи параматми вони змушують вас повторювати їхні імена. І ви, люди, сліпо це робите. Що буде з вами, коли помрете? – Залишивши своє тіло, ви відправитеся в обитель гуру. Будете разом з ним блукати, тому що самі цього хотіли. Схоже буде і в наступному народжені. Поклоніння, читання релігійних книг, молитви та інше – це садхана чи тапас’я (духовна практика чи аскеза). Ці дії здійснюються, щоб зробити великим це життя та очистити наступне.

Невже ви прийшли в цей світ,  на це поле діяльності, щоб забути, чому народилися людиною? Авжеж ви прийшли не зарази поклоніння комусь. Ваші Веди, писання і предки не вчили вас подібному. У вас очі подивитися є? чи є розум для розуміння? Чи є відчуття, щоб зрозуміти, і ум, щоб подумати над цим? Ви щедро наділені любов’ю, блаженством, божественною вірою і благословенням, завдяки  яким з’єднати свою суть з параматмою. Фізичне тіло створене з п’яти елементів, і вони мають пряме відношення до навколишньої природи. Ви забули про це, і це причина, через яку ви не можете стати ні Богом, ні жити природно. Ви потрапили у паску не праведників.

Невідомо, після скількох життів ви отримаєте людське тіло, а тепер збираєтеся розтратити це цінне народження через примхи. Вам повинно бути соромно, що не можете використати людське тіло за призначенням. Ганьба батькам, які дали вам народження. Як же ви збилися зі шляху, впавши в сліпу віру? Чому ви втратили свою суть? Що сталося з вами та вашими вчителями? – Будь ласка, задумайтеся над цим. Ви вибрали своїм гуру вмираючу людину і віддали їй все. Як же він очистить цей світ? Хто змусить вашу карму стати великою? Після смерті ви будете блукати подібно йому, і це не буде відмічено у вашій книзі записів; таким чином ви зможете виправитися, тільки ставши людиною в наступному народжені.

Ви зловжили людським умом, розумом і почуттями. Ви обманули як самі себе, так і Бога. Будь ласка, поверніться до свідомості. Досі ще є час направитися до Бога. Залиште себе і те, як зараз думаєте. Розплющте очі та використайте подарований Господом розум. Возвеличте свій ум і замість поклоніння мосту, перейдіть на інший його бік. Не робіть на мосту гхату (набережної), але вийдіть за його межі, тому як ваша ціль чекає на іншому боці.

Ваше поле битви попереду. Не будьте дурні. Вийдіть від гіпнозу і рухайтеся вперед. Чому ви зв’язуєте себе сліпою вірою, чому хочете відправитися до пекла? Ви прийшли сюди не для того, щоб стати домашніми вихованцями та жити подібне життя. Ви прийшли сюди не для того, щоб створити гуру і служити йому. Гуру – це провідник. Гуру – це знання. Гуру виправляє помилки життя і надихає на прогрес. Гуру дарує усвідомлення своєї суті та повертає в бік Бога. Гуру веде людське життя до дверей мокши (звільнення). Гуру знищує невігластво, злість, ненависть, брехню, ілюзію та егоїзм. Гуру подібний священній річці Ганзі, Сонцю, Землі, Вогню, Повітрю і Небу – він не повинен нічого залишати собі, але роздавати іншим.

Будь ласка, подумайте чи друг вам гуру? Чи стає він Гітою і Рамаяною, щоб показати вам двері до мокши? Ви шукали, і ви визнали цього вчителя. Чому ви шукали свого вчителя? Під час пошуку що було у вашому умі та серці? Чому ви про те забули? Ви шукали дорогу, щоб відправитися до параматми. Ви шукали людину, яка б вказала шлях, який веде за межі. Як так вийшло, що такі люди тепер самі стали вашою ціллю? Як він перетворився у ваше єдиний прихисток?

Оживіть ці спогади. Залиште поклоніння всім цим вказівним стовпам. Рухайтеся вперед за напрямком до цілі свого життя. Ви пошуковець. У вас є терпіння, і ви мумукишу (безмовний). Ви є садхака (духовний практик), і ви можете це перестрибнути. Якщо ви продовжите йти вперед, то вас перетворить сила параматми. Зараз ви не садхака, чи не благословенний. Це причина, через яку хтось може змусити вас танцювати, може вплинути своїми думками. Всі частинки вашого тіла, життя і всієї істоти ще не співають і не танцюють в благословенні параматми. Його благословення незліченні. Зробіть крок вперед. Ви садхака. Спробуйте поглибитися в садхану (духовну практику). Я вказую вам, тому що я прийшов з цією ціллю. Вам потрібно поклонятися Господу у вашому людському тілі. Одна людська істота не може бути прислужником іншої. Я хочу повідати вам про вашу ціль.

Я хочу звільнити вас від сліпої віри та хибної відданості. Я хочу вказати новий напрям пошуку. Ви прийняли ставок за море. Ви потрапили в колодязь подібно жабі. Вам сказали, що колодязь і є море. Будь ласка, вибирайтеся з колодязя до моря. Знищте всі обмеження життя, усуньте всі перепони, звільніться від болю і будь те готові стати морем. Запам’ятайте, що ви шукаєте справжню правду.

Ви садхака, практик. Ви повинні шукати справжню правду. Ви повинні продовжувати шукати свою суть. Вас слід боротися за свою істоту. Щоб отримати внутрішній шлях, вам потрібно робити садхану, вправи, щоб змінити свій напрям.

Значення пошуку істини в тому, щоб розкрити чудо існування життя, але не відданості якійсь людині. Не думайте, що параматма дарувала вам очі, але позбавила можливості бачити та пробувати. Ви пізнаєте свою дружину чи чоловіка, дітей, корів, свій дім, офіс, справу, магазин та інше, але ви не бачите власного Господа, який всюдисущий. Він скрізь і у всьому. Без нього нічого зробити, нічого не побачити, навіть якщо є очі. Без нього все мертве, але ви примудряєтеся про нього забути. Хтось інший став вашим гуру, і він Бог для вас. Той, у кого ви, бувши мандрівником, запитали про шлях вперед, став вашим знанням. Хтось підлікував ваш біль і став для вас Богом. Хтось посадив вас у натовп і попросив вимовляти деякі слова мантр, і він став вашим гуру?

Бувши людиною, ви не можете бути прив’язані до стовпчика чи до будь-кого. Ви створили свого гуру заради духовного просування. Хтось став вчителем і продовжує вас висмоктувати, у всьому обмежуючи, а ви навіть не намагаєтеся від нього звільнитися. Прив’язана тварина завжди намагається звільнитися від своєї вуздечки та втекти, а ви, хоча і людина, приймаєте це. Знаєте, що означає бути людиною?

Коли б не страждало ваше тіло, страждали ви.  В такі моменти ви намагалися звільнитися від такого страждання. Тоді ви ставали людиною. Ви прийшли із параматми, вас не створював гуру, чи людина, вибрана вами на його роль. Ви відправилися на пошуки гуру, щоб звільнитися від страждань ума і тіла. Чому зупинилися посередині? Невже пошук вже завершений? Ваш вчитель – не ваша ціль, бо він не сама істина. Він вказує вам шлях. Для існування життя шукайте істину. Вам потрібно, ставши практиком, продовжити шлях.  Або досягніть цього, або відправляйтеся у внутрішню подорож. Тільки тоді ви зможете пізнати істину, і страждання зникнуть. Ви не тіло, але душа. Ви Брахман, а ваше тіло Нірвани – всередині. І потрібно пізнати цей прихований секрет. Потрібно перейти на інший бік. В житті, яке ви так смутно тратите, все ще продовжується боротьба. Прийшов час звільнитися назавжди. Я прийшов звільнити вас.

Я знаю, що ви досі шукаєте. Ваш пошук ще не завершений. Сотні тисяч людей подібних вас потрапили в пастку гурувади (вчителювання). Щоб звільнити вас від цього і відправити до параматми, необхідно пробудити сховане всередині знання про свою суть. Будда, Махавіра, Шанкарачар’я і Даянанда робили подібне. З плином часу послідовники спотворили їхнє вчення та імена, заснувавши своє власне. Час від часу приходять махатми, щоб звільнити людство від сліпої віри, щоб проповідувати вічну істину, Санатану Дхарму. Сьогодні, прикриваючись ім’ям Санатани, ці гуру підносили себе свамі, джагадгуру (ідеальними вчителями), вішвагуру (вселенськими вчителями) і подібними. Видно боротьбу між справжнім Шанкарачар’єю і несправжнім. Всі стали в чергу за владою і силою. Стаючи гуру, вони намагаються стати Богом, а стаючи санньясі, хочуть заснувати свою армію відданих солдатів. Ви всі на них молитеся. Але не це було вашим пошуком. Я знаю намір ваших пошуків. Ваш пошук заморожений. На шляху вашого пошуку вийшли фальшиві боги, гуру, які збирають милостиню, та актори. Повідаючи та коментуючи Бхагавату і Рамаяну, вони влаштовують свої ігрища (ліли). Вони складаються із ліли народження, весілля-ліли, раса-ліли (ігор духовної любові) та іншого. А в перерві між коментарями гуру також святкують дні свої народжень.

Чи ви не бачите, не відчуваєте, не розумієте, що ці люди роблять вас дурниками? Коли Шукадева розповідав Бхагавату, мудрість Парішита пробудилася за сім днів. Страх смерті пішов. Тут ви слухаєте та обговорюєте їхнє все життя, але ні ви, ні ваш кхатхакар (оповідач) так і не помудрішали та не отримали звільнення.

Саме час задати вам всім питання. Дайте відповідь і звільніть життя від рамок. Якщо ви не станете вільним сьогодні, то будете поневірятися ще багато життів. Сьогодні вже немає часу жити під чиїмось крилом, підносячи йому молитви. Старайтеся і рухайтеся вперед до цілі. Будьте садхакою, творіть садхану. Ця садхана сама покаже вам шлях вглибину. Сама по собі садхана – це велика зміна, і вона зовсім вас змінить. Це прагнення змінить себе. Садхана зробить вас реалізованою людиною і заведе далеко вперед від вчителя прямо до дверей атми та параматми.

Садхана вас переродить. Вона не принесе біль родів. Ви увійшли в темну еру. Будь ласка, виходьте назад. Лакхі та крори (соті тисяч і десятки мільйонів) людей зібралися там разом з вами.  На багато років це стало професією  відносини між учителем і учнем стали схожі на відносини короля і народу. Якщо ви хочете щось зробити, тоді станьте Шанкарачар’єю, Махавірою, Буддою чи Крішною. Всі вони принесли зміни, не прищеплюючи ніяких звичаїв. Але їхні послідовники породили традиції. Вам не можна бути рабами звичаїв, доктрин і все можливих -измів. Потрібно вибратися із тисків їхніх послідовників і звільнити себе. Ви повинні врятувати індійську культуру, витягнувши всіх людей з пітьми.

Якщо відчуваєте, що можете зробити щось, тоді, будь ласка, виходьте самі та виводьте інших. Ваша суть чекає чудесного розвитку життя.

Як і ви, я колись теж дивився на світ різними поглядами. Так дивлячись, я був відокремлений від себе ж. я був розділений з істиною. Я пішов дуже далеко, але людина, яка вказала мені шлях, сама підійшла ближче. Все, що було моє, було сховано під темрявою, а я був оточений історіями релігій, каст, віросповідань, писань, ігор різних привабливих осіб. Я носив одяг різного стилю, але час відправив мене назад.

Я сучасна людина, яка жила на минулому. Думаючи, що я  син землі, я мріяв про небо. Він сидів в мені, але я шукав його в небі. Я накопичував карму, а вони переймалися довірою. Я був там, а не в практиці. Хтось казав мені, що Господь (Брахма) – це Рама із Рамаяни, а хтось розповідав про ліли Шрікрішни. Хтось читав Шива Пурану і декламував мені невідомі історії. Багато впливали на мене, обертаючи до Вішну Пурани, Деві Пурани чи до історій про лакхи та лакхи (сотні та сотні тисячах) богів та богинь. Хтось тягнув мене на шлях ненасилля Будди, доброти Махавіри, служіння Ісусу, ідеалів Мухаммеда і йоги святого Горакхнатха. Ці люди намагалися мене закабалити, але під час цього процесу я тікав вперед. Я не знайшов ні одного пасовища, придатного для моєї стоянки.

Я був таким мисливцем, який не прагнув когось підстрелити. Я хоті застрелити себе. Я намагався вбити себе, істину життя та існування. Чому я повинен куштувати страви права чан, гатхів і катхів (коментарів, поезій і оповідей)? Зрештою, я відкинув рабство.

Я хотів зустріти Раму і Крішну, але не хотів втрачати себе в їхніх лілах. Щоб бути ідеальним в житті, мені не хотілося приєднуватися ні до їхнього вчення, ні до думок. Я хотів вилучити будду і тіртханкару з моєї власної суті. Гаутама  отримав будхатву. Махавіра став Тіртханкарою, Ісус пізнав любов, Мухаммед досяг ідеалу, а Горакхнатх отримав йогу. Чому я повинен стати їхнім послідовником? Все вже є всередині мене: чому мені не пошукати там? Я залишив все і без відпочинку відправився в нескінчену подорож.

Я зупинив зовнішню подорож і відправився у внутрішню. Я вловив Раму, який насолоджується всередині мене. Я втримав анандаканду атмапурі (духовну форму кореня блаженства) Шрікрішну – того, хто залишається всередині, і хто так турбував гопі, ніби мої органи чуттів. Потім я отримав шиватву (природу Бога).

В мою нечутливість прийшла свідомість, а в безжиттєвість – проявлення сили. Я шукав Вішну, хто спочиває в морі любові та серця, і отримав його. Творець Брахма, загублений в моєму пупковому центрі, знайшовся. Я побачив велику форму Шакті Махамайї, яка спала в морі чіт майї (ілюзії свідомості).

Я бачив Будду, Ісуса, Махавіру і Мухаммеда у формі ненасилля, доброти, співчуття та ідеалу, що підносилися та опускалися у великому морі мого серця. Я був пробуджений. Люди говорили мені слідувати ідеалам, але я зробив так, щоб вони просили та поклонялися моєму тілу. Люди хотіли залишити мене в рамках, але я перейшов їх як річку Вайтарані. Де б не був зараз, я знаю це. Я ніколи не намагався стати ні Рамою, ні Крішною, ні Буддою, ні Шанкарачар’єю, ні Махавірою, ні Ісусом, ні Мухаммедом, як ніколи не намагався жити їхнім послідовником. Я також не намагався направити життя згідно з їхніми ідеалами.

Я знав, що був запитом часу (кали). Сьогодні нам також потрібні люди, хто не є чиїмось копіями. Ті попередні теж не були чиїмось копіями. Вони пробудили себе самі. Ніхто з них не казав запозиченими в інших словами. Всі були справжніми. Вони не створювали «папу-пунью» (концепцію поганого і хорошого), щоб залякати решту. Ніхто з них не претендував на Бога сам і не говорив поклонятися собі решті. Це так, тому що вони всі були на сто відсотків повні. З будь-якого боку (кутів) всі були брахмамаєю, чи анандамаєю. Вони не були фальшивими аватарами сьогоднішніх днів. Всі вони колись жили у палацах, які поміняли на лісні дороги.

Але теперішні ринки переповнені фальшивими богами. Кожен вчитель став Брахмою, Вішну і Махешварою. Їхні гуни – це обман, випрошування і продаж. Сьогодні нам потрібні ті махапуріши, але вони не прийдуть, бо свої справи тут вони давно закінчили. Великі душі можуть продовжувати свою роботу  навіть після смерті. Якби їм була б потрібна ця Земля, вони б звідси не пішли. Земля сказала їм: «До побачення». Але потреба в таких людях як і раніше залишилася. Цій планеті досить пощастило з терористами та людьми демонічної поведінки, з фальшивими аватарами, з так званими богами та вчителями. Ці люди хочуть пропагувати своє власне королівство.

Ці люди нічого не привнесли в культуру країни. Вони продають Веди та мантри й торгують медитацією. Вони зайняті бізнесом самопізнання. Щоб сховати свою гру (обман), вони втягуються в служіння суспільству. Згадайте, як багато людей за останні 50 років в Індії набирали собі послідовників і жили в як Бог чи його втілення. Але досі вони не трудилися для людства. Їхні справи вертілися всередині та навколо країни, але вони так і не стали ні Буддою, Ні Махавірою. Вони не змогли відродити Санатану Дхарму.

Бог є Бог, сіддхі є сіддхі, а махатми залишаються махатмами. Будда – це Будда, а Тіртханкара – це Тіртханкара. Вони не чиясь копія. Вони не обговорюють інших. Вам всім потрібно прокинутися. Ця земля повинна звільнитися від рук себелюбців. Не живіть в неусвідомленості. Не будьте жертвою гіпнозу, виходьте назовні та хапайте істину, яка чекає на вас. Ви почали свій шлях, щоб отримати Істину. Ви все бачите самі, але прикидаєтеся ніби не розумієте. Подивіться на мене. Я йог. Багато разів люди просили, щоб я оголосив себе аватаром Будди. Але досі я такий, який є. я подобаюся собі в такому вигляді. Навіщо мені носити маски інших? Чому мені потрібно видавати себе за інших? Ким би я не був, я господар свого розуму і тіла. Всередині я Господь. Всередині я атма Брахмана. Моя дживатма пізнавана, завдяки тілу. Те, який я насправді, пізнається у взаємовідносинах. Моя релігія – це переправити душу в Брахмана, до параматми.

Коли я живу умом, моя натура стає мирською, а у своїй внутрішній подорожі я стаю атмою. Ви такі ж як і я. чому ви боїтеся світу? Який сенс жити, якщо ви боїтеся? Рама і Крішна приходили особисто, щоб вам щось передати. Не тільки ці двоє: невідомо, скільки людей приходило для цього. Вони не давали вам щось від інших. Вони давали лише своє власне мислення. Вони не порівнювали свої діяння з іншими. Вони не заохочували поширення змін в релігіях. Але сьогодні ми продали себе людям, які поневолили країну. Вони розпалили релігійні хвилювання по всіх країні. Сучасні гуру створили різницю в думках. Це не вклад Будди, Махавіри, Кабіра, Нанака, Тулсідаса, Шанкарачар’ї та інших. Гуру Говінда Сінгх теж не казав подібного. Релігія одягнула плащ тероризму. Вислови минулих вчителів були підмінені, а людей змусили в це повірити.

Це причина, чому необхідно, щоб великі вчителі та аватари приходили на землю. Різниця між їхнім часом  днем сьогоднішнім набагато ширше. Я хочу, щоб ви та ваш подібний істині гуру, об’єдналися. Я також хочу, щоб відкрилися очі всіх фальшивих вчителів. Я кажу, що дні неправедних гуру полічені. Я хочу, щоб вони стали справжніми буддами та створили тисячі будд. Їхні робота не повинна бути бізнесом. Вони не мають торгувати Істиною. Вони не повинні робити самопізнання предметом торгівлі, і не повинні розцінювати життя.

Мені хочеться, щоб ви бачили те, що бачив я. це не так далеко, як ви думаєте. Як люди залишали мене, так само вони покинуть вас. Це сталося зі мною так: «Я стояв біля гори Кайлас. Коли я робив навколо неї парікраму (обхід), мій друг пустив мені пил в очі. Від пилу очі закрилися, і даршан (споглядання) Кайласу обірвався. Скільки це зайняло часу? Незабаром я прочистив очі, і гора Кайлас виявися переді мною. Я отримав дівся даршан (божественне ведіння) Кайласа і почав маю парікраму навколо. Своєму другу санньясі я не сказав ні слова. Я пішов вперед, а ті садху слідували за мною».

Ви думаєте, Кайлас – буде велика гора, і, щоб її совати, потрібно дуже багато піску. Але ні, маленька щіпка може закрити очі. Ваша сліпа віра і невігластво покрила вашу велич і одвічну проникливість. Очі зашторені іменем вчителя, його его і фальшивими діяннями. Ви з цих штор не вибралися. Ви в ілюзії. Ось чому вам не видно більшої правди життя.

Бачачи вас, я завжди дивуюся: ви не хочете ні розумно розуміти речі, ні бачити. Ви були так близько – як же відійшли так далеко?

Пам’ятаю випадок, який відбувся в Джайпурі, коли я приїхав туди в дім матері Сумарна Чоухана. Джайпурі – гарне рожеве місто. У нього є своя чарівність. Місцями зберігають рожеві серця і погляди відкриті для приїжджих. Звідти до мене прийшло багато людей. Серед них були освічені дівчата з хорошими манерами, які релігійно думають і регулярно практикують. Але їхні любов і віра в Господа похитнулася. Непоказні слова права чана розхитали їхню віру і довіру.

Той джентльмен був голодний на місце гуру. Досі у нього тисячі та лакхі учнів, але він нікому не давав гуру-дікшу. Він нікого не просунув. Ні в одне було він не повідомив біджа-мантру. Але він все ще був гуру. Він не робив ніякої шактіпат. Він просто звав публіку посидіти біля нього, пропонуючи вибрати одне з трьох чотирьох імен Господа. А потім говорив вшановувати його цим ім’ям. Замість того, щоб надихати учнів слухати чи читати розповіді Бхагавати чи божої слави, він вчив їх співати чаліси (сороко вірші) про себе. Якщо піти в будь-який з його ашрамів, то там ви не знайдете ні однієї фотографії бога, богині чи віграхі (божественної форми), але замість них там для поклоніння є багато його фотографій. Дівчата ашраму з трепетом беруть (бережуть) ім’я гуру подібно сільським дівицям, як в якійсь екстреній ситуації неохоче викрикують ім’я чоловіка.

Попереджаю: брати ім’я ведучого вчителя – це дурість. Я розмовляв з тими дамами про гуруїзм, про те, що таке посвята, і як вона дається. Істина всередині вас, і вона виходить. Ви ініціюєтеся на основі істини. Ваше знання всюдисуще. Ваша параматма все ще покинута, а ви направили себе на вшанування індивідуальності. Краще вам триматися якомога далі від таких гуру.

Ви отримали очі, щоб бачити, пізнавати та пробувати світ. Досі ви помилялися. Людина, яка розповідає про деяких героїв пуран, — чи може вона бути вашою ціллю? Ви не можете побачити, навіть, якщо бачите, і не можете почути, навіть, якщо чуєте. Я все бачив і чув.

Тим дівчатам мої думки не сподобалися, тому що вони були впевнені в тому, що залишити гуру чи слухати щось проти нього – великий гріх, який направить їх прямо в пекло. Через страх наруги, вони вважали більш розсудливим залишитися з тим божевільним. В них був страх потрапити до пекла, але вони зовсім забули про те, що якщо ти зробиш щось невірне, а потім дізнаєшся, що це неправильно, і не намагаєшся зупинитися, тоді ти відправишся в більше пекло, і навіть майбутнє твоїх дітей поставлене на карту.

Між вами та істиною немає відстані. Доторкніться до своєї суті та відчуйте, що ви можете її бачити (свою душу). У вас є внутрішній слух: спробуйте ним послухати. Наш внутрішній зір більший, і через нього відкривається вся правда життя. Зовнішній зір може бути зашторений, може бачити невірно. Але внутрішній – не може. Речі, які оточують нас у світі – не ваші. З них деякі можна взяти самим, а деякі – роздати іншим. Але всі вони – не ваші. Щоб брати собі та давати іншим, вам потрібно породити внутрішнє сприйняття.

Ви отримаєте плоди своєї карми. Карма дає бхогу (їжу, корисне) і бхагью (насолоду). Карма створює також прарабху (долю) та інстинкти (бажання). Вона відкриває двері до осягнення своєї суті та прокладає дорогу до благословення. Немає іншої великої справи, ніж карма. Це величніша садхана. Скільки років ви просидите і прочекаєте, щоб здобути чиєсь благословення? Тільки ваша власна тяжка праця оплатить все з надлишком.

Не слід вірити їхній переконанням. Вони збираються проспівати решту життя тому, як роблять це вже з незапам’ятних часів. Ви теж чуєте це від народження до народження. Але ні ви, ні той, хто змушує чути спів, — ніхто так і не досяг мокши. Слуханням чи співом істина недоступна.

Якщо у вас немає очей, то у сонця в небі теж немає сенсу. Якщо немає рук, то не можна ні до кого торкнутися. Чи можна чути шум моря, якщо немає вух?

Днями та ночами ви повторюєте імена параматми. Вам знову і знову розповідають історії. Додається муть оповідачів (правачаків). Ви слухали їх раніше і зараз. Але чи не здається вам, що це просто балачка (лекції)? Лекції, баджани, кіртани та катхі продовжуються, але ви не отримаєте параматми, і навіть не підходьте до неї близько. Це просто гра емоцій, щоб збудити ум і почуття. Ці ігри, такі ж, як коли ми даємо дітям іграшки.

Чи можемо ви сприймати через розмови, і чи здатні ми отримати Істину? Чи можете ви випити води та скуштувати фруктів, просто вимовляючи слова? Чи можете ви на словах відчути смак води чи моря? Ні, це можливо зрозуміти тільки, якщо ви самі спробуєте морську воду чи скуштуєте фруктів з тарілки. Ви прагнете до даршани (споглядання) параматми та Істини без виконання необхідної садхани.

Ви не можете замінити істину словами, але ви можете обманути своє сприйняття. Ви можете продовжувати говорити життя за життям, але ви живете в ілюзії. Балачка підтримує цю ілюзію. Якщо ви так вже вибрали, то нічого не досягнете.

Визнати гуру господом – це не велика річ. Це не важливіше слів. Це стало зрозумілим після приходу плутанини.

Будда проповідував свою Шуньяваду (порожнечу), аргументуючи її Санатаною (одвічним). Шанкарачар’я також завдяки своїм аргументам відробив ведичну культуру над Буддизмом. Але сьогодні від логіки, аргументів і висновків немає користі (немає результатів). Сьогодні для істини немає доказів.

Сьогодні страх шастр (озброєння та амуніція) і «шастр» (релігійних писань) великий. За чотириста років мусульмани постійним насиллям обернули наших людей у свою віру. Ауранзеб під час священних потоків звернення щодня приймав їжу тільки після вішання двох людей. Вам, індійським мусульманам та індусам, слід серйозно задуматися над тим, наскільки сильно страждали ваші предки. Сьогодні ви називаєте себе мусульманами. Але, будь ласка, подумайте про тих, то віддав за вас свої життя. Чому ви не повернетеся до своїх джерел? Чому ви не розумієте причину жертв ваших предків? Ви були індусами, як ви можете бути мусульманами? Змінивши ім’я, ганчір’я та обрізавши пеніс, чи станете ви мусульманином? Ваша країна, культура і народження – Хінду. Загляньте у свою душу. Залишивши храми та відправившись  церкви та мечеті, ви не станете великими, але навпаки – відкинете себе назад на багато народжень.

Ви не можете поміняти душу. Ви були Санатаною, такими й залишитеся. Хтось погрозами, страхами чи порадами перетяг вас на свій бік. Але в дхармі та кармі ви як і раніше Санатана. Вашого зовнішнього сприйняття і розуміння немає. Всередині себе самих ви все ще Санатана.

Я прийшов допомогти вам стати достойними зустрічі з самим собою. Вам слід познайомитися зі своєю суттю. Те, що ви зараз, — це не ви. Це ваша безпомічність примушенню. Ви навіть не намагалися пізнати себе. Ви можете вести життя компромісів, але внутрішня суть з цим не згідна. Всередині вас так багато (енергетичних) центрів. Вони з вами вже стільки років. Ці центри не можуть стати мусульманами чи християнами. Зараз вони бездіяльні та спочивають всередині вас. Вони бачили Раму, Крішну, Будду, Мухаммеда і Христа. Це земля Рами,  Крішни, Будди, Махавіри, Шанкарачар’ї та Нанака. Це земля богів і богинь, і ваша культура зв’язана з цим. Це земля Вед, Шастр, Пуран, Упанішад, і це земля – мати ріши та муні. Християнська і мусульманська культура тут стороння. Це не земля Ісуса і Мухаммеда – вона їх не народжувала. Вони були послані в країни, де жили мусульмани. Це причина, чому в корені свого серця ви не можете стати християнином, навіть якщо прийняли Християнство. Якщо вас обернули в Іслам, ви все одно не зможете бути мусульманином, просто тому що п’єте воду Ганги, Ямуни та Сарасваті. Ось чому у вашому умі залишився страз і неспокій.

Але я прийшов сюди не для того, щоб це вам передати, тому що я знаю: Санатана залишиться Санатаною: вона не може зникнути. Скільки за ці століття приходило і йшло ям (посланців смерті), ракшасів (людоїдів) і терористів. Я прийшов сказати, що у мене рівна любов і до Рами та до Крішни, і до Ісуса, і до Мухаммеда, тому що вони були великими. Я хочу, щоб розкрилися внутрішні пелюстки ваших заморожених зараз лотосів. Я прийшов пробудити ті внутрішні центри.

Не існує людей, які не відчувають три стани свідомості (бадьорість, сон зі сновидіннями та сон без сновидінь). В кожному стані у сили є особливе місце. Прана має власний вплив. Кожен рух – це передача енергії. Світло видно через лампочку. Для сіяння лампи енергія передається по провідниках. Якщо хтось переріже провідник, передача зупиниться, лампа перестане світитися, простір зануриться у темряву невігластва. Світильник стає неживим і покривається тьмою. Це сталося з вами. Передача з вашого центру йде, але провідники обрізані. Прийшов час відновити провідник, пролити світло, яке розчинить тьму невігластва. Я направлю вас на зустріч зі своїм центром. Це не ум, а розум. Будь ласка, не залежте від ума, бо він розквітає і гасне разом з життям тіла. Якщо ум буде рабом органів чуттів – це небезпечно, але якщо ум утримує божественне, тоді ви божественний. Гуру сидить в его ума, а ви після обіймів з такими фальшивими гуру занурилися  самовдоволеність.

Ви забули, що ви людина. Зараз ви намагаєтеся стати відданим псом. Ви не корова, яка готова покінчити з дорогоцінним життям через шматок хліба. Ви шукач Бога та Істини. Ви шукаєте істину і її існування. Ви не отримали Істини, тому що не намагалися перетнути міст. Очаровані привабливою красою, ви залишилися стояти на мості, забувши про свій дім і ціль, заради якої відправилися в дорогу.

Зараз ви забули, то ви такі та стали слугами. Ви також забули про свої права тому що тепер віддані та слуги для виконання наказів гуру. Хануман став слугою марьяди-пурушоттами (шанованого, кращого з людей) Рами, але кому прислуговуєте ви? Ви людська істота, і у вас є свобода дій. Зовні ви можете виглядати мирським, але всередині ви – духовна істота.

Людське вшанування – це діяння, будь-який людський вчинок – це вже діяння (карма). Тварини та птахи, і навіть боги та богині не здійснюють карму. Тоді, бувши людьми, чому ви стаєте бездіяльними? Ви затвердили когось на роль параматми, і віддалися йому? Коли це ціллю життя людини стала інша людина? Якщо він йог, муні, святий чи ріши, то можливо завдяки його молитвам (проханням), ви станете ближче до Бога – таку людину можна прийняти за вчителя. Але як учителем може стати оповідач? Ви самі можете стати собі гуру. Але людина, яка водить вас за ніс все життя, зробила вас персональним слугою, і яка ніколи не вкаже вам на шлях вдосконалення, — як вона  може бути вашим гуру. Краще хай вашим вчителем будуть ваші хороші справи. Говорячи чи слухаючи солодкі слова, параматму не побачити. Лекції – це тільки слова.

Але поклик серця досягає параматми, коли в умі та серці є любов, благо, добро і віра. Все це відбувається завдяки праці, і праця – це теж медитація. Робота – це також карма. Праця дає рух кармі. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти. Ваше тіло сконструйоване на основі тенденцій вашої карми.

Садхана Дхам (дім духовної практики): для людини це двері мокши. Їжа, напої та сон – все це дісталося від тварин і птахів. Хоча ви й людина, але забули про параматму. Так ви стали гірші за них. Ви стали здобиччю тілесних і чуттєвих задоволень. Справжнє життя – це обитель миру і божественності. Ви отримали можливість, поки знаходитеся в тілі, зробили подорож божественною і сприятливою. Силою своєї карми ви можете здобути благословення Господа і звільнитися від кайданів смерті. Ви можете залишитися в блаженстві. Сат-Чіт-Ананда (істина-знання-блаженство), яку ви шукаєте, присутня скрізь у відкритому вигляді. Чітта мовчазна – це шлях до внутрішньої суті. Це природа і мати для всіх хвилювань ума. Але ця повнота щастя не очевидна. Сат-Чіт присутній навіть у мертвій матерії, але блаженства там немає. В людській та інших формах життя Сат-Чіт існує в проявленому вигляді, а блаженство – в непроявленому. Блаженство живе всередині вас, а ви шукаєте його зовні. Блаженство недоступне в тілах жінок, в грошах, у власності, статусі чи посаді, бо це все тільки переповнення гордості, обитель его і нескінченних бажань.

Блаженство – це ваше власне розуміння, ваша думка. Блаженство приходить в кінці внутрішньої подорожі. Блаженство, яке ви шукаєте – це дім для параматми та для вас. Для цієї цілі та існує садхана, а щоб ви зрозуміли техніку виконання садхани, є дхарма і шастри. Дхарма гуру – це передати техніки садхани. А виконати садхану і досягти подібного стану після відповідних медитацій і смирення — це ваша дхарма.

Вам потрібно подумати над цим питанням і дібратися до кінця життєвого шляху. Наше тіло – це лабораторія, а життя – це шлях, але просто знати про це не достатньо. В цю лабораторію має доступ тільки йог чи тапасві (аскет). Макхан (масло) знаходиться всередині молока, його не видно зовні. Ви можете збити макхан прямо з молока, але це не буде повним (справжнім). Як не видно в молоці масла, також і з Господом: хоча він всюдисущий, його присутність не відчувається без медитації чи садхани.

Між дживою і Богом немає різниці. Вам потрібно усвідомити це, здійснивши величезне зусилля. Воно освятить вашу внутрішню божественність, а після трапиться реалізація (усвідомлення себе).

Ви джива, а ваше тіло – храм. В цьому храмі є серцевина, яка є дверима до всіх частин світу. Ті двері сховані. Я хочу пробудити той центр у кожної людини у світі, і тоді ні один не впаде (не втратить себе). Прийшов час здвинути до цієї дії (крії) всі уми світу, інакше людство загине.

Деякі екстремісти, матеріалісти, марксисти, атеїсти та лицеміри хочуть знищити світову людську расу для своєї вигоди. Життя цієї прекрасної землі, яка наділена багатьма видами, в ім’я релігії та каст стає здобиччю лицемірів. У них немає ні любові, ні співчуття, ні ненасилля, ні доброти, ні жалості, нічого просто тому, що вони потомки Равани. Вони спокійно знищують себе, а попутно і людей своєї касти, друзів, рідних і знайомих. Бачите, в якому оточені вам приходиться жити? Бачите, в якому стані зараз світ? Ось чому ви повинні пробудитися. І також повинен пробудитися той центр, завдяки якому все людство буде врятоване і залишиться щасливим.

Після отримання блаженства не втратьте себе в емоціях. Блаженство, доступне думкам, як і в матерії, також зветься блаженством. Коли думки чи матерія буде знищена, блаженство також розчиниться. На відміну від цього святі, йоги та садху насолоджуються блаженством, яке присутнє не в матерії та не в думках, але яке приходить з внутрішньої суті. Таке блаженство не має нічого спільного з матерією чи думками. Сат-Чіт-Ананда – це Бог, це досконалість, і це знаходиться всередині вас. Це вища досконалість, а мирське щастя не досконале.

Якщо ніхто не великий, тоді немає центрів, немає Бога: тоді подумайте самі, яким би був цей світ у відсутності Господа, і яке положення займали б в ньому ви? Ви – це джива, а джива – це частина «Чіт» (свідомості), але ви все ще не досконалі. До вас приходить знання, але воно не постійне. Тільки «Сат» (істина) одвічна. Чіт – це знання, яке є силою чіт ти чи силою знання. Як ви жили зовні з вівекою, тобто совістю – чи зможете ви так жити всередині свого дому? Вам не живеться у своєму тілі одному. У процесі створення, підтримки та руйнування ви повинні залишатися в однаковому стані. І тільки тоді ви можете шукати істину. Вам потрібно залишитися на своєму місці: тоді ви отримаєте блаженство.

Ви бесідуєте про Господа, а потім розходитеся. Ви думаєте і вірите, що можете отримати помітну істину, просто говорячи та слухаючи, доберетеся до блаженства. Але чи ми можемо отримати що-небудь простим слуханням, співом і розмовами. Якщо сліпий все життя буде говорити про світло, чи зможе він прозріти? Він може стати жертвою ілюзій, але до світла він не добереться.

Не живіть в таки ілюзіях. Будь ласка, загляньте в себе і побачте, що ви особистість, людська істота зі своєю власною персоналією, почуттями, умов, розумом, четаною (усвідомленням) і центром (серцем), де розпізнається істина і параматма. Цей центр – це центр первинної сили, де розуміється істина і розпізнається параматма. Цей центр – корінний центр сили вашого життя, і ви за нього відповідальні.

Якщо ви можете пов’язати істину з тим центром чи зможете його досягти, тоді двері будуть відчинені. Ті двері – двері до раю, до свободи, і вона нічим не обмежена. Це тільки ваші особисті незалежні двері без якихось меж чи рамок, вони наповнені блаженством без болю і печалі. Немає нічого, крім блаженства. Це обитель Бога. Блаженство – це обитель Бога, блаженство – це одичний спокій.

Але запам’ятайте, що та сила, якою ви одухотворені, заради якої рухаєтеся, слухаєте і молитеся – тої сили там не досягти. Ви подорожуєте назовні, асоціюючись із зовнішньою особистістю. Ви зв’язані з гуру, у якого теж є свої бажання і васани (сховані тенденції). Просто подумайте: ріка вашого життя не може досягти того центру, з якого вона сама протікає (звідки бере початок ваше життя і рух). Все минуще, і це повинно загинути, і десь цьому є кінець.

Щоб вгодити гуру, ви пропонуєте квіти своєї віри. Ви вішаєте гірлянди молитов на людину, яка наділена умом і розумом, хто торгує думками. Він такий маклер, який вказує вам на шлях підношень пожертв і служіння заради досягнення параматми. Я кажу вам про ту силу, про ту діючу силу, яка досягне вашого центру. Я не просо говорю про це, але завдяки медитації я намагаюся повернути ту силу у ваш первинний центр, і я хочу, щоб ви теж так зробили (зрозуміли). Ваше серце повинна заповнитися світлом, пахучими квітами та ароматом, який розходиться навколо. Я даю вам вказівку відкрити третє око.

Ви повинні бачити надприродною силою. У кожного є таке право. Якщо є у мене, отже у вас також повинно бути. Я прийшов тому, що бачу: ви теж можете бачити. Але запам’ятайте, що не кожна насінина стає деревом. Можливість стати великим деревом з великими гілками закладена в кожній насінині, і це також їхнє право, але не все насіння стає деревом, і для однакових насінин потрібні різні умови.

Поле, на якому посаджене насіння, повинно бути хорошим, повинно удобрюватися гноєм і забезпечуватися водою. Насінню потрібно померти від розриву і бути розсіяним. Насіння, яке готове померти, розірватися і розсіятися – тільки воно зможе стати деревом в майбутньому. Ви також повинні бути готові померти, а якщо не помрете, то не зможете стати деревом. Сьогодні ви поки що не готові, тому що все, що робите – не позитивне (погане). Ви уникаєте себе. Ви не готові виконувати ніякої роботи, тому постійно чекаєте милості решти (навколишніх). Ви чекаєте кріпи (милості) гуру і параматми. Ви хочете отримати симпатію вчителя, після якої все автоматично стане вам доступним. Ви хочете їсти вже приготовану їжу, і з цієї причини знаходитеся в служінні в людини.

Ви завжди так робите. Коли прийшов Рама, ви сказали йому, що він пурушоттама, а ви звичайна джива. Ви зробили точно так само з Крішною. Ви призначили його Господом, а самі залишилися з боку звичайних людей. Будда, Махавіра, Шанкарачар’я, Нанак та інші – коли б вони не приходили – ви робили з них аватарів, а самі залишалися дрібними як і раніше.

Сьогодні повторюєте ті ж речі: ви віддаєте перевагу залишатися простою людиною перед гуру і рятуєтеся торканням його стоп. Бувши власником дому ви розглядаєте себе слабаком. Ви нехтуєте своїми здібностями. Ви – це Будда, Махавіра, Нанак, Кабір і всі, хто завгодно. Для чого ви називаєте їх тіртханкарами, сіддхами, аватарами та іншими, при цьому роблячи себе слабкими?

Дурні! Ви також діти Господа, діти Землі. Сприймайте себе тим насінням, всередині якого ховається велике дерево. Сат-Чіт-Ананда всередині вас. Ви частина Бога, дживатма. Ви не досконалі. Ви дивитеся на Шрікрішну оточеного шістнадцятьма тисячами королев. Він залишався великомудрою особистістю. Коли всі його друзі, знайомі та рідні, а також Матхура, Дварака і Вріндаван були знищені, він залишився незворушним і мудрим, як зазвичай. Його щастя полягало не в королевах чи містах. Шрікрішна черпав блаженство всередині.  Ви не у своїй формі через що не виходить ніякого блаженства.

Якщо здобудете свої власну форму і місце, ви можете залишатися у спокої під час шрусті (створення), стхіті (збереження) і пралайї (руйнації). Не втікайте, не робіть з себе звичайну людину, домогосподаря, але в будь-який момент, коли захочете насолодитися блаженством: просто прийміть притулок у своєму центрі, де відчиняються двері до параматми. Вам потрібно були досконалим, і вам потрібно здобути мир. Блаженство у досконалості, а також у спокої. В цьому світі все крихке, тому що недосконале, але у кожної речі є свій центр – ця дорога до параматми. Об’єднайте ум з тим центром, і він сам відправиться у внутрішню подорож.

Для внутрішньої подорожі вам необхідно набратися хоробрості. Вам потрібно перейти міст. Для зустрічі з параматмою вам потрібно рухатися вперед і перетворити свою людяність в божественність. Народження за народженням, рік за роком ви приходите в тілі бхогі, який насолоджується. Вам потрібно перевершити насолоду. Якщо ви не виростите над цим, як отримаєте даршан? Яке усвідомлення без зустрічі, який спокій?

Подивіться навколо! Все рухається, все активне. Все інертне, неживе і мертве. Тут є все, але в цьому немає нічого. Яка сила всередині того, що зберігає їх живими та активними? Якщо ви все розумієте, тоді зрозумійте, будь ласка, що це непряма реалізація Бога. Це його унікальна всесильна, всезнаюча і всепроникаюча сила. Він скрізь, і всередині вас теж. Ви можете туди ввійти. Якщо хочете у внутрішню подорож, тоді відправляйтеся в той центр.

Але якщо вважаєте, що Бог тільки в одному місці, то помиляєтеся – тому розвинулася ваша відданість гуру. Можливо у вас був даршан параматми у снах і храмах біля статуй. Напевно у вас був непрямий даршан Господа, тому ви намагаєтеся побачити Брахму,  Вішну і Махешвара в гуру. Але не шукайте параматми зовні чи всередині інших. Спробуйте знайти її всередині себе. Той, кому видно всередині параматму, може зустрітися і злитися з нею (з Богом).

Слова мудреців повні знань. Своїм знанням вони сприймають Господа не напряму. Людина з їхньою шакті (силою) може також опосередковано бачити Бога. Це все можливо тільки тоді, коли садханою вони залишать зовнішній світ і ввійдуть у внутрішній. Нам потрібно залишити, нам потрібно померти. Поки ви не вб’єте це тіло своєю суттю, своїм розпізнанням, ваші внутрішні двері не відчиняться.

Людина, яка не може залишити тарілку з їжею, яка стала звичкою, супарі (горіхи бетелю), час біді (сигаретки), балаканину, слухання і поклоніння на прохання гуру, — як вона отримає даршан параматми? Вам потрібно бути подібним Шукадеву: після свого народження він залишив батька, припинивши взаємовідносини батька і сина. Ріши, муні та писання – всі говорить, залишити все. Всі говорять залишити карму (жадання), кродху (гнів), моху (оману) та інше, але чи ви залишили їх хоч частково? Просто ви чекаєте, поки проллється душ милості, завдяки якому ви звільнитеся.

Ідіть вперед, перетніть міст – тоді тільки ви пізнаєте себе. Зараз ви втримуєте міст, виконуєте обов’язки вартового, який бере за це плату. Ви в служінні дружини мосту і продаєте його простинні та книги. Але ваш світ за межею мосту. З іншого кінця на вас дивляться ананда і незлічені можливості. Ці нелічені можливості не відчують божественності, поки не будуть відчинені внутрішні двері. Вам потрібно вбити своє тіло, ум – направити всередину, а діяльність органів відчуттів – зробити благою.

Я прийшов сюди сказати це, і така моя ціль. Я хочу, щоб ви зайнялися садханою. Я пробуджу ваш центр. Ваша неготовність залишиться незачепленою, поки ви не досягнете центру. Ваша божественна сила буде нерухома. Ви не зможете заявити про себе перед світом. Всі ваші вислови – тільки обман і лестощі. Ви пихаті та після приниження своєї радості, своєї суті займаєтеся вихвалянням інших.

До якого часу ви будете продовжувати низько поклонятися вшановуючи псевдовчителя? Я бачив і читав про цих гуру й аватарів. Щоб зробити вид Бога, були складені неймовірні та надумані історії.

Людина може бути великим сіддхою. Вона може бути Шанкарачар’єю, Буддою, Тіртханкарою, Ісусом чи Мухаммедом, але вона не може бути аватаром, подібним Рамі та Крішні. Людина, яка отримала народження з материнського черева, — як вона може бути пурушоттамою? А якщо вона пурушоттама (найкращий з людей), тоді чому Індія досі ділиться на касти, кольори та раси? Чому вона не направить їх? Невже робота аватару — це тільки збирати підписників, влаштовувати мандапи (навіси) для сатсангів, засновувати школи, коледжі та лікарні? Це робота може бути зроблена будь-яким багачем.

Я запитую це у так званих аватарів і їхніх слуг. Чому вони не звільнять Індію від болю пригноблення і притискання? Через викрадення Сіти Рама влаштував релігійну війну проти Равана, прийнявши допомогу від всіх істот, включаючи адівасі (аборигенів) і мавп. Але так звані аватари сьогоднішніх днів не здатні виконати навіть свою власну роботу.

Добробут країни неможливий одним лише вирощуванням хороших якостей. Для захисту Санатани Дхарми необхідна божественна міць. Як довго будуть люди залишатися дурнями, які загіпнотизовані розповідями про божественні ліли та іншими історіями.

Якщо ви аватар чи слуга великого аватара, тоді виходьте і врятуйте Індію від подальших розділень, застосуйте свою силу свого розрізнення проти антирелігійності та беззаконня. Невірне використання релігії неприйнятне. Політикам не можна експлуатувати країну. Культура Санатани повинна відродитися в Індії.

 Здивований читати та слухати, що ви даєте даршани великим і багатим людям прямо в них вдома. А в якості прасаду даєте їм золоті та срібні статуетки. Але чому це не відбувається в нашому випадку, чому так не благословляються бідняки? Бідним людям не дають ні статуетки, ні обручки, ні срібні, ні золоті, ні діамантові годинники. Рама відправився в дім Шабари. Релігія Господа, релігія істини та, що була релігією Санатани, перетворена в релігію демонстрації чудес людям, релігію їх обманювання. Кожен співає свою пісню по-своєму. Всі боги повідкривали свої магазини благословень, продовжується захоплення і реклама.

Пам’ятаю, пару років тому помер мій друг. Він був ключовою фігурою популярної місії, і в його закладі не допускався ні один гуру. Той махапуруша не зміг підготувати достойних наступників, хто зміг би зробити цей інститутом медитацій  та взаємодопомоги. Та місія сьогодні стала бізнес-центром. Зараз чи поступово він розвалюється, бо там немає гуру. Вчителями та майстрами того місяця стануть різні люди з різних країв. Досі там поклоняються люди та відбуваються ініціація в ім’я мертвого тіла. Егоїсту немає можливості стати ріши чи муні. Оратором може бути кожен, але ораторством не можна стати гуру.

Я хочу, щоб хтось вийшов перед ними, став їхнім гуру і дав посвячення, проголошуючи власне ім’я. інститут не повинен бути чиїмось слугою. Рух – це пробудження, зніми. Ми не запускаємо рух заради пошуку ідеології, а релігійний рух завжди зв’язаний з теперішнім. Пошук минулого не дасть ніякого усвідомлення, тому що минуле – це не батько усвідомлення. Тільки теперішнє його свідок.

Багато разів я запитував душу мого друга, чому він так зробив? Сьогодні він як і раніше мовчить про причини. Я чекаю змін, жертв і медитацій, які точно повинні відбутися. Я не хочу досягати цього, загортаючи інститут в клаптики символізму, інакше він продовжить робити свій бізнес. Чому вони не зроблять себе і своїх садхак багатими розрізненням (суті)?

Сьогодні ви не зупинилися у релігійного поклоніння і розповідей. Ваші вимоги високі, але ваша місія стає бізнесом. Ви щось говорите і робите. Ви стали провідником лакхів і крорів людей, але ваш ум як і раніше невдоволений. Чи отримується свобода людей носінням білого чи жовтого одягу? Декламуючи Гаятрі мантру, Гаятрі намавалі, «Ом Гуру Девая», «Рама-Рама», «Нараяная-Нараяная», «Харі Ом, Харі Ом», «Ом Намах Шивая», чи несучи їхні зображення на одязі чи публікуючи та  поширюючи їх серед людей, — чи досягається таким шляхом добробуту людей?

Збираючи маси людей і роблячи їх учасниками, трясучи перед ними своєю силою чи майстерністю, нічого не відбудеться. Ви всі повинні змінитися самі та зробити з ваших учнів садхаків. Науковим шляхом навчіть їх схованій агні-таттві (принципу вогню) чи Гаятрі і її божественності.

Ви всі знаєте, що наука і корисна, і руйнівна. Гаятрі мантра була дана Вішвамітрою, і це така ж велика наука. Якщо вона використовуються невірно, то не можна робити її джапу (повторення). Якщо цю науку Сарвешварананди використовувати невірно, результат буде дуже небезпечним.

В кожній мантрі закладена величезна сила, атомна по своїй природі. Який атом в якому стані та до якого притягнеться – це залежить від знаходження і стану тіла, ума і відчуттів; а ви застосовуєте такі мантри за своєю примхою.

В інституту прикладне призначення. І яджна кунда (жертовне вогнище) – не єдина його лабораторія.  Справжня лабораторія  знаходиться в божественних центрах за межами  перших трьох тіл. Через цю причину я прошу керівників інституту і його практиків, щоб вони використовували свою садхану, вибираючи потрібний час, розміщення і географічні умови місцевості. Це життя – лабораторія, подорож. Кожен приходить і йде. Не зі всього насіння з’являються дерева. Вам всім потрібно відійти від індивідуальності та поклоніння індивідуумам і стати шукачами істини. Поширюйте послання про пошук життя, його суті та істини.

Гаятрі – мантра пошуку істини. Кожне слово Гаятрі значне (вказівне). Кожен звук Гаятрі справжній (природний). Це життя, існування та істина. Гаятрі – це Адітья (Сонце). Це не власність Вішвамітри чи Сарвешварананди. Також ні Атрі, ні Бхарадваджи, ні Гаутами, ні Ачар’ї Шрірами. Також не ваш і не мій винахід, тому вона може бути використана невірно. З цієї причини вас слід позбавитися від поклоніння індивідууму і рухатися вперед. Якщо ви поклоняєтеся квітам, як же і коли проросте насіння?

Всі люди не можуть бути санньясі чи брахмачарі, тому що цього не бажає творіння. Не все насіння зацвітає, тому що цього не хоче природа. Якщо ви уважніше вивчите Індію, ви здивуєтеся дізнатися, що ні один відречений йог не оголошував ні одну релігію своїм досягненням. Якщо подивитися на століття Рамаяни та Махабхарати, то можна  виявити, що ні один ріши не намагався проповідувати свій власний  ідеалізм, і ніхто з них не вчив послідовників поклонятися собі.

Можете подивитися, як багато людей сьогодні створили свою релігійну територію. Шлях, яким раніше королі наслідували трон  свого батька, щоб правити місцевістю, — релігійні гуру справжнього зберігають ту ж релігію. Ви, віддані – їхні підлеглі, а вони ваші володарі. Через страх втратити власність ніхто, крім них в гуру не вибирається.

У мене є даршан всіх девастхан (храмів) заходу і сходу, півночі та півдня, і центру Індії. Скрізь поклоняються образу Бога.

Я відчуваю себе дуже некомфортно, моє обличчя блідне, коли увага падає на ріши-домовласників, які винайшли гуруїзм і гуру пуджи (поклоніння вчителю). Я сміявся над цим. Сікхі поклоняються священній Гуру Грантх Сахіб. Мусульмани шанують ніракару (безформне), але не фото. Християни поклоняються розп’яттю. Але ці махапуруши спонукають учнів поклонятися собі. В цих храмах вони самі стали богами.

Цій культурі п’ятсот років. Їхній гуру здатні тільки кричати слова: «Рама-Рама», «Крішна-Крішна», «Ом Намо Бхагавате Васудевайя», «Харі Ом» і «Нараяна». Вони отримали місце своїх майстрів відповідно своїй відданості. Вони отримали просування згідно зі своїми бажаннями.

Я йог, як Даттатрея, Дурваса, Вішвамітра, Патанджалі та Шанкарачар’я. Я жив з Махаватарою, Сарвешваранандою, Сундарнатхою, Хедіакханою, Деварахою Бабою, Мауні Махараджею, Джаганнатхою Дасою, Джангалою Бабою, Одією Бабою, Гандхою Бабою та багатьма іншими. І я ніколи не бачив, щоб хтось з них себе вшановував. Я бачив як вони простеляються перед багатьма образами параматми. Але коли я бачу всіх тих людей, мені стає ніяково. Ті люди розділили індійську культуру. Хоча вони стали великими, вони невільні від васан чи можливості залишити свої відносини. Їхні курчата також придатні для поклоніння. Це батьки індивідуального вшанування. Їхні рідні, сини та доньки, також наслідують  їхнє місце. У них похіть на власність. Як вони подивляться на ваш добробут? Як вони можуть бути добрими до вас, коли самі не вдоволені, коли повні злості та страху в умі? Ці люди багаті мовою, ораторством, складанням слів, аргументуванням, а також придбаною  нерухомістю, а ви їх віддані, щоб це охороняти.

Всі можливості, що зберігаються всередині вас, так там і залишаються. Ви не можете просунутися. Якщо яйце не зламати, воно так і залишиться яйцем: курчатко не зможе вибратися. Навіть, якщо захоче, яйце не зможе літати – навіть якщо захоче курка. Яйце повинно розбитися. В курчати є крила, але тільки після того, як він вилупиться і побачить, як літають інші птахи, він  зможе уявити, що колись теж полетить.

Ваша доля схожа. Ви теж боїтеся, ніби ці малі пташки. Але хіба ви не бачите,  що після постійних проб, якось ці пташенята злітають в небо. Сидячи на гілках дерев, вони набираються відваги. Мама з татом літають: вони підтримують їх поштовхом. Але якщо людина своїми очима не бачить польоти, як вона повірить, що вона зможе літати.

Ви також знаєте, що якось пошуки будуть завершені, але ви вже втратили надію досягнути цілі в цьому житті. Ви постійно сварите карму минулих життів. Ви чекали довгий час.  Ваш гуру дав вам брехливі завіряння. Він рахує ваші помилки та звинувачує ваш ум. Він готує вас, навчаючи служіння параматмі. Він назвав це очищенням самскар (нажитого) і змиванням гріхів. Це ввело ваш ум у подвійність. Куди йти? Де я? (Я зараз ніде).

Але не факт. На річці так багато мостів. Ви можете перейти на інший бік річки будь-яким мостом. Ви їздите в міста, подібні Делі, Харідвару, Рішикешу, Вріндавану та іншим. У своєму житті ви перетнули стільки мостів, але хіба ви коли-небудь приймали міст своїм домом?

Зараз ви вийшли шукати Бога, Істину. На цьому шляху ви зустрінете багато вказівників, багато разів перечитаєте Рамаяну і Гіту і зустрінете так багато святих садху. Тоді як ви думаєте прив’язати себе до неповноцінної людини? Якщо той вказівний стовп – не ваша ціль, тоді чому ви не йдете вперед, залишивши його. Рама також пішов  вперед від Васіштхи та продовжив з Вішвамітрою. Ви приходите до стоп гуру після того, як щось про нього дізналися. Вам теж потрібно стартувати подібно тим пташкам, злетівши без всякого попереднього досвіду.

В дитинстві відбувся один випадок, коли я був в  Дарджилінзі. Я багато боявся, і кожен день думав щось про смерть. В той час я щоденно катався на коні, навіть коли на повних каміння і гальки глиняних дорогах стояв туман чи сильний холод. Але в якомусь кутку мого ума був страх смерті. Дарджилінг – це королева краси. Гори Канченджангу завжди захоплюють ум. У вранішні години я направлявся до вершини Тайгер. Якось я сидів на скалі біля тигрової вершини, а вранішнє сонце сіяло своїми рудими променями. Поступово виходила брава господня. Коли я на нього дивився, в мій ум ввійшов невідомий страх. Страх смерті  та втрати всього. Це чудо, ці промені, сонце, краса світу, мої батьки – все піде. Або не буде мене, або пропаде все це.

Смерті подібний страх заволодів моїм розумом. Раптом кінь видав звук, і моя увага відволіклася. Сонце було за горами, а його руді промені поступово перетворювалися в золоті. Вони розливалися навколо, ніби протікали через отвір. Коли я обернувся на звук коня, то побачив, що там стоїть махатма.  Він посміхнувся, від чого я відчув велику радість. Він ввічливо поцікавився, чи боюся я смерті? Я кивнув головою у відповідь. Фавном він підбіг зі словами: «Ідемо, я познайомлю тебе зі смертю», - штовхнувши мене зі скали.

Піді мною була глибина в сотні футів (тридцять метрів), і я полетів донизу без єдиної думки. Було неприродне відчуття, моє тіло тряслося. Я летів вниз і вниз, мої очі бути заплющені, а тіло покрилося потом, не дивлячись на холодний вітер. Подумайте про ті моменти. Але коли я досяг землі, мої очі бути розплющені. На мені не було ніяких ран і пошкоджень, і взагалі я лежав на колінах того махатми. Я дивився вгору і вниз. Там було світло, і багато людей прибігло подивитися на мене. Ніхто не бачив, як мене штовхнув махатма, але всі бачити, як він врятував мене.

Тоді махатма зі своєю чудесною посмішкою сказав мені: «Ну як ти дивишся на цю подорож життя і смерті? Тепер ти не будеш  боятися, тому що з цього моменту ти подружився і полюбив смерть». З того випадку я практично перестав боятися смерті. Наступного разу я стрибав з парашутами повітряного крила. У воєнному небі я розтрощив ворожу базу. Сьогодні я йог, ніранджана (незаплямований), мандрівник іншого шляху. Нині мій дім – увесь Всесвіт. Я за межами життя і смерті. Йог безмежної, нескінченної любові.

І я такий же відданий, оратор, шанувальник подібно Ачарья Шанкарі. Я відданий Шиви та шанувальник Матері. Я знаю їх всіх як силу (енергію). Бувши йогом, я сидів в самадхі та подорожував по всьому світу. я бачу параматму (Бога) у вас і люблю вас. Тому я говорю всім вам перетнути міст. Там відбудеться дещо. Можливо усвідомлення себе, можливо самадхі. Дайте шанс трапитися хоч чому-небудь.

Якщо ви думаєте навчитися плавати не торкаючись води, то це дурість. Щоб навитися плавати потрібно зануритися у воду. Вам хочеться навчитися плавати, але не дозволяє страх бути втоплеником. Тренер наполягає на зануренні у воду, тому що тільки так ви навчитеся плавати.

Всі істоти, хто живе у світі, дізнаються як плавати тільки після занурення у воду. Вміння плавати може не таке досконале, приходить природно, як тільки якось вони падають у воду. До вас це теж може бути застосовано. Коли ви помітите, що це ви – той, хто відчуває блаженство, — в той момент ви ближче підберетеся до параматми. З тієї причини ви почали пошуки та досягли поточного стану.

Можливо, ви думаєте, що після прийняття гуру пошуки завершилися. Ви можете зупинитися відпочити та в той момент зрозуміти, що це не місце для усвідомлення Істини. Це не кінцева точка моїх пошуків. Я прийшов не на той міст тому як він не переведе мене на інший бік. Цей міст сам вирішив стати Богом, а ви не намагаєтеся з нього зійти.

Але отримане переживання про блаженство параматми досі вас хвилює. Це як факт, що плавання відоме всім, але якщо ви не стрибнете у воду, ваші руки та ноги не ворухнуться. Якщо ж стрибнете, то ваші руки та ноги зарухаються самі собою, і ви дізнаєтеся, що таке плавання.

Вам потрібно туди стрибнути, щоб руки та ноги запрацювали. Але в цьому шляху релігії руки та ноги непотрібні. Але потрібна відвага і віра, які дозволять іти вперед.

Вам потрібно піти. Ніхто не говорить вам залишити карму, кродху і лобху. І також не потрібно залишати свій дім. Будьте незалежним і вільним від страху. Вам потрібно залишити страх небезпеки та пекла. Також залиште страх гріха, тому що бесіди про вашу гідність придумані, щоб залишити вас тут. Можливо вам погрожують, і ви як і раніше тут тому, що боїтеся. Ви не можете піти навіть якщо захочете. Вам говорили подібне. Коли джива залишає все, її праврітті (зовнішнє, рух вперед) сидить біля ніврітті (внутрішнє, зворотний рух), тоді до ума теж приходить вічара праврітті (різниця мі реальним і нереальним). Вам знову і знову розповідають про любовні ігри гопі. Чи можете ви стати гопі? Хіба всі муні та ріши поводили себе як гопі? Чи можемо ми бути гопі? Вони говорять, що гопі не кидали своїх домівок і робили всю роботу по дому. Вони не залишали свадхарми (своєї дхарми) і не ходили в ліс відтоді, як знайшли Шрікрішну.

Але ніхто не намагається повідати про те, що гопі жили зі Шрікрішною і знали його. Коли їх з ним розділили, любов перетворилася у віраху (печаль розлуки), чи розділення. Вони жили без єдиної прив’язаності. Розлука зі Шрікрішною змінилась любов’ю до душі. Вони забули все і присвятили себе йому, самі в собі ставши Шрікрішною. Якщо це не трапилося, горі стали б бездомними. Вони знали Крішну-любов. Вони не знали про фізичного Крішну. Тому вони сказали Уддхаві повернутися.

Оратори говорять, що отримане йогами блаженство може бути  доступне домовласникам, якщо вони стануть на бхатімаргу (шлях служіння) – це повна нісенітниця. Чи так просто піди бхактімаргою? Яка була необхідність в долі Шукадеви, який знав напам’ять «Бхагавату Потхі», покидати дім після народження? Коли ж він був залишений своїм батьком Вьячаю джи, Шукадева сказав: «Ні ти мені не батько, і я тобі не син». Не все для всіх. Кожен домовласник не може бути як гопі. Шрікрішна не влаштовував ліли зі всіма хлопчиками та дівчатками землевласників. Це важливо зрозуміти, що ми не можемо бути подібними до гопі, а гопі не були подібні на нас. Це вплив (справа) часу. Ви повинні знати, що у часу своя дія, і залишатися збоку від неї досить складно. В різний час – різні ситуації, а люди – раби положення. Щоб від такого звільнитися, потрібна садхана.

Той, хто проливає сумніви на садхану, не надає важливості кармі – вони не можуть нічого у своєму житті. І так,  оратори говорять про писання шастр, коли обговорюють бхакті, джняну і йогу, але вони забувають про який проміжок часу йде мова. Вони розповідають привабливі історії, збираючи хороші слова і стилі мови.

Всім лекторам потрібно робити садхану. Життя повинно проходити через медитацію. До ума і тіла повинна бути  застосована йога і самадхі. Тільки тоді вони зможуть дізнатися про медитацію, садхану, йогу, бхакті та джняну, і чи існує різниця між ними при пошуку Істини. Індивідуальність повинна володіти бхакті, джняною і йогою, бо це необхідно. Рама і Крішна були йогами. Рама, Лакшмана і Бхарата були тапасві. Сіта була тапасвіні. Крішна був як великим йогом, так і садхакою.

Тоді чому оратори так голосно говорять такі великі речі? Хто не знає, що у всіх випадках обговорення Бхагавати завжди найвище, величніше, бхактімайя, премамайя і йогамайя. Цим ораторам спочатку потрібно стати тапасві, тоді тільки вони можуть сидіти на місці Вьяси. Я на цих людей не жаліюся. Я жаліюся на те, що вони говорять чужими словами. Так з ними нічого не відбудеться. Вони говорять, що слухаючи тільки їхні слова, будь-хто зможе отримати спасіння, зможе зцілитися від хвороб. Але практично видно негатив. Якщо всі проповідники Бхагавати  самі не звільняться від печалі та страждань, як вони дарують мир вам?

Я хочу, щоб ви всі змінилися. Вибираєтеся з омани віри, омани надії, омани серця і відправляйтеся творити карму. Карма – це медитація. Карма – це поклоніння. Карма – це знання. І Карма – це йога. Карма робить життя великим, і на шляху життя карма – це основа.

Бхакті, яку ви демонструєте Господу заради задоволення мирських бажань, не враховується.  Такий тип бхакті (відданого служіння) успіху не має. Ви завжди змінюєте свою любов.  Ви кожного разу безуспішні тільки тому, що там присутні ваші корисні інтереси.

В дитинстві ви любили свою маму. Коли ви підросли, то збільшили число улюблених друзів. Після одруження ви любили свого чоловіка (дружину), а ще через деякий час, лаючи його (її), полюбили своїх дітей. Крім цього є величезна любов до грошей і добробуту, і з цих причин у вас немає ні миру, ні щастя. Якщо у вас немає віри в себе, то як же ви повірите в Бога? Щоб не трапилося, ви завжди повинні залишатися вдячними (задоволеними). Думайте, що це воля Всевишнього. Той, хто в кожній ситуації бачить благословення параматми, зберігає свій ум в спокої та задоволені, — він справжній шукач Істини.

Якщо хочете звільнитися від страху життя і смерті, тоді вам потрібно  робити цю благу працю. Вам самим потрібно піднести свою душу. Ви – це джива, і джива здіймає сама себе. Хіба є хтось більш доброзичливий до вас, чим ви самі? Якщо ви самі не будете робити добре своїй душі, тоді хто вам допоможе? Вам потрібно повірити в себе. Ви повинні розширити шлях пошуку своїми власними вчинками. Ви повинні посвятити всі свої справи Господу.

Ви людина. Спробуйте самі стати Богом, спробуйте бути Богом для навколишніх. У вашій душі є сила для виконання цього завдання. Ви повинні пробудити цю силу душі тим же методом, який використовував Джамбавантха для пробудження сплячої сили душі Ханумана. Вам потрібно пробудити енергію своєї душі.

Ви не повинні бути такими людьми, яким не хочеться робити пунью карму (чесноту), але хочеться її плодів.  Ті, хто грішить, не хочуть його плодів. Не вважайте це тіло своїм, тому що не можете зберегти його вічно. Якщо це тіло не буде з вами співпрацювати, тоді хто інший буде? Це тіло зроблене з кісток, м’яса і крові. Вам не можна сприймати його своєю власністю, але потрібно навчитися використовувати його найкращим способом.  Залиште прив’язаності до світу – вони перехідні та розмивчасті. Не думайте, що в цьому світі є щось постійне і не майте до цього ніякої прив’язаності чи ненависті. Просто продовжуйте шукати свою суть; пошук, у якого є певний досвід і спогади. Для цього ви піднялися на цю сцену. Відійдіть від цього якомога далі, і якщо потрібно, відбіжіть, тому що з вами трапиться щось хороше. Якщо ви можете відійти від цього, тоді ви зможете втекти із тіла. Ви також можете втекти від ума і відчуттів. Якщо у вас є взаємовідносини між душею та розумом, тоді є ілюзія. Втікайте від розуму і побудуйте взаємовідносини між душею і розумом. Так ви станете розрізняною людиною, і ви ніколи не втопите свою суть в мирській річці. Це розрізнення зробить вам сатсанг (зібрання істини) і подарує блаженство своєї суті, виростивши власні сили та нагородивши переживанням божественності.

Не слухайте, що говорить ум. Якщо ум буде радитися з розумом, то зробить вас нещасним. Ум так багато вас обманював. Якщо ви не будете слухати балачку ума, тоді ваше життя наповниться блаженством. А якщо ви  підете з умом, тоді не зможете навіть покинути це місце. Манас (ум) наповнений врітті (думками). Манас  і врітті створюють прив’язаності, і ум зв’язується з лобною, камою, кродхою, мохою, мокшею, мадхою та авідьєю. Ви сковані цим, і все життя стає їхньою здобиччю.

Ви також не можете втекти від цих прив’язаностей, тому як ніхто не здатен їх залишити. Васана (тонке бажання, тенденція) – це прив’язаність. Вона може буде до дівчат, може між чоловіком і дружиною, до сина, між батьком і сином, до справи, до цінностей, до друзів, знайомих і рідних, до дому і домашніх тварин, до села, до вчителя чи до послуг ашраму. Залиште всі ці прив’язаності та біжіть. Якщо ви залишаєтеся залученим в ці васани, то ваші прив’язаності залишаються і ви будете жити як джива. Ці прив’язки вас із нішками (астека, без я) зроблять сакамі (з я).

Поки ви не залишите мирське щастя, пошуки цілі завершені не будуть. Ваша бхакті та садхана йоги не буде успішна. Ви не готові залишити утіхи світу, але хочете отримати плоди бхакті, що вельми неможливо. Змініть характер вашого ума і відправляйтеся на пошуки.

Я не кажу вам залишити світ. Я говорю вам змінити погляд на бхогу дрішті (сприйняття насолод). Змініть свою вікару дрішті (сприйняття еволюції). Не дивіться на світ хтивим, шукача насолод поглядом. Поки помилковий погляд не зникне, можете вважати, що не здатні бачити.

Не надавайте важливості одному лише знанні. Це знання марне. Тільки таке знання велике, яке можна застосувати в житті. Зробіть свою поведінку великою. Візьміть у ваше життя хороші якості Бога і рухайтеся далі. Не бійтеся. Цей страх зв’язаний з гріхом залишення гуру. Не думайте про вчинки попередніх життів, тому що ваш пошук досі продовжується.

Ідіть вперед, цей міст залишить вас, а ви його. Не хвилюйтеся про те, що трапиться в майбутньому. Будьте вільні від ілюзій і пекла. Не думайте про те, що трапиться завтра: рай чи пекло.  Також забудьте про те, що трапилося вчора. Залиште минуле і майбутнє і живіть тільки  в теперішньому. Це буде з вами, трапиться з вами. Якось король Джанака попросив ріши Яджнавалкью показати справи його минулого життя. Ріши відмовляв багато разів, але король продовжував наполягати. Ріши пояснив, що якщо Джанака побачить минуле, то буде нещасним. Але король наполягав на цьому. Тоді Яджнавалкью відправив короля назад в його попередню подорож. Джанака побачив, що його жінка в цьому народжені була його матір’ю в минулому. Він відчув печаль і гріх.

Ви теж залиште ті речі та зробіть це життя щасливим. Просто подумайте, чому ваш ум в ілюзії? Чому ваш ум не в порядку, і чому він не дозволяє вам піти? Ви зрозумієте, що стали здобиччю папи-пунь, пекла і раю. Від цього у вас страх. Ваш ум засмічений роздумами про справи світу. направте його всередину і відправляйтеся до центру. На шляху до центру  об'єднайте дхьяну, дхьяту і дхьєю (медитацію, споглядача та об’єкт медитації). Ум відчуває блаженство. Ви отримаєте спалах божественної радості. Під час медитації не думайте ні про що інше. Медитуйте над життям, а не над справами.

Ваш ум поневіряється не тільки в цьому житті – він загублений з минулого народження. Під час медитації ум також тягне назад до справ світу, дає невірні факти, приносить слова, думки, ідеї, шкідливі для вашого внутрішнього шляху, і не дає вам по ньому йти. Ум знає,  що якщо зняти покривало світу і врітті, якщо людина шляху досягає кореня, все мирське царство буде зруйноване. Таким чином, необхідно відкрити двері  до параматми. Постійно повторюючи імена параматми, чи рухаючись до центру в медитації на неї, ум очищається, бо знищуються нечистоти. Зрозумійте, що без медитації ум не зустріне  душу. Якщо ви дивитеся очима і запам’ятовуєте умом, тоді можете пройти до центру, який є центром сили параматми. Без медитації ці відносини не встановлюються. Самадхі  —  це етап дозрівання медитації, який також називається дживамукті, тобто звільнення від циклу смертей і народжень. Якщо самадхі триває тривалий час, тоді йог, ріши чи садхака отримує радість звільнення при житті. Він об’єднаний з параматмою. Без медитації Бога не пізнати. Всі писання Пурани,  Веди, Упанішади та науки походять від дхьяна-йоги. Творіння – це також продукт санкальпи самадхі. Медитуюча людина дорога Богу.

Ціль джняна маргі (шляху знання) – викорінити розрізнення в знанні. Ціль бхакті маргі (шляху відданості) – пронизати та викорінити розрізнення в бхакті. Ціль в обох випадках одна, але їхній шлях і методи різні. Світ повний крійї. Між крійєю і лілою є різниця. Все, що природно, що зроблене Богом, називається лілами. Все, що робиться дживами, називається крійєю. Крійя не вільна від обмежень: в ній присутні прив’язаності, егоїзм і нахили виконавця.

Природні явища і ліли Бога вільні від рамок, тому що у природи та Бога немає егоїзму і гордості. Робота, яка робиться не як обов’язок, в якій немає гордині та діяча, — така крійя називається лілою. Створення світу – це ліла. Підтримка і руйнування світу – це також ліли. Бувши людиною, ваша робота – в основному крійя. У ваших справах є гордість діяча. Ви теж можете зробити себе спостерігачем.  Залиште діяльність і прийміть укриття ліли, майях, чи інакше розвійтеся та об’єднайте розум з пізнанням своєї суті. За межами дому зможете піти до Ганги мудрості, яка називається праджняною чи рітамбхарою (релігією). Це познайомить вас з вашим центром. Центр, куди я хочу вас відвести, — це не центр серця чи пупка. Той центр розміщений всередині голови.

Я йог. Я відкрив голову, і я знаю її кожне і всяке діяння. Я відкрив центри всіх рухів. Я входив в самадхі, всередині голови, і вивчав вплив планет і зірок на мозок. Якщо ви ввійдете в лабораторію, якою є мозок, ви здивуєтеся. Я не можу розповідати тут про всю неймовірність його мощі, тому що я прийшов сюди не вчити. Мені хочеться відвести вас в той мозковий (головний) центр. Більша частина мозку інертна і спить. Чому він спить, чому він був створений, але не працює, — це відомо творцю Брахмі, а також подібним нам йогам, хто пробудив ті частини та привів їх до роботи.

З п’яти елементів є так багато центрів, щоб виконати роботу цього життя. Центри п’яти елементів  і центри п’яти клітин – не одне і те ж. невідомо про лакхі та лакхі років, що подорожувала джива. На цьому довгому шляху джива приймала так багато тілесних форм і здійснила так багато вчинків. Все це зберігається в будь-якому з цих центрів. Я розповім про ці центри в дорозі. Ви повинні все це знати та відчути. Я хочу розповісти вам про ту чітту шакті, махамайї, кундаліні, яка може бути пробуджена для отримання повних ріддх і сіддх (багатства і досконалості), яка застосовує їх, щоб залишатися в стані самадхі, подібно благословенню, куди також насолодитися задоволенням навідується сама параматма. Самадхі, в якому перебуває Господь Вішну для підтримання творіння, а Господь Шанкара – для руйнування. Гаутама сидів в такому самадхі для отримання будхатви. Знаходячись в такому самадхі, Махавіра отримав дживатму, а Аді Шанкарачар’я став гуру.

Я сиджу в самадхі та подорожую по всьому світу. Нічого не залишається далеким після отримання самадхі. Я хочу, щоб ви всі потонули в морі самадхі. Я хочу, щоб кожному з вас був дарований шанс відчути самадхі. Це буде можливим тільки, коли ви станете тапасві. Забудьте проповіді та закони шастр і історію ліли Шрірами. Просто прочитайте, зрозумійте і залиште їх. Людина не повинна слухати, розуміти та практикувати слова оповідачів. Навіть і не мрійте, що отримаєте самадхі тільки слуханням історій. Досі ні один проповідник історій не досягнув самадхі, тому що вони зовсім не тапасві, якими були Вьяса, Шукадева, Яджнавалкья, Нарада, Парашара та інші. Люди, які були біля Шрікрішни, бачили його, грали з ним, робити з ним справи, — всі вони були тапасві, йогами, бхактами та джнянами.

За любов’ю гопі бути розділення. Розділення – це не любов. Це медитація, і це більш дієво, чим любов. Ви люди відхиляєтеся від шляху медитацій, йоги, мудрості та смирення тим, що висуваєте  перед собою славу імен. Це невірне користування вашого мислення. Парікшит почув історію всього один раз, а свою суть усвідомив за сім днів.

Це життя – результат любові та медитації. Дашаратха досяг Шрірами також завдяки медитації. Не помиліться, вважаючи, що можете досягти даршан Шрірами тільки своїми емоціями. Вони створюють невірний рух. Емоція – це не дія, це тільки почуття. Емоція – це внутрішня віра, якій можна надати руху. Емоція дарує свідомість (совість), і вона приходить вслід за логікою, роздумами та людською суттю.

Цей стан сампраджнята самадхі. Я не хочу  вводити вас в самадхі прямо зараз, але я безперечно відведу вас до цього моря, тому що для всіх це найсприятливіше місце. Зараз я візьму вас до того центру, що в голові.

Активна лише мала частина мозку. Більша частина чекає пробудження. Центр всередині мозку божественний. Його називають третім оком, і це  надприродний орган. Як тільки він відкривається, сенс життя може бути зрозумілим, а його загадка – розгадана.

Коли цей центр відкритий, світ пропадає, матерія розчиняється, а параматма проявляється. Думки стають великими та ніякими, небо відкривається, а форми пропадають. В цей момент Брахма творить, смерть молиться і нектар проливається. Я говорю про той центр, що схований в мозку і спить. Він створив цей тонкий світ, а сам себе сховав у голові.

Ваш мозок – це дивовижна лабораторія. Він розділений на дві частини: ліву і праву. Якщо хочете, можете заглянути у свій мозок самі. Мозок – це копія цілого світу. В ньому приховані всі види діяльності. Всередині мозку є ум, але важко дізнатися, де (конкретно) він розміщений. Про це намагалися дізнатися багато вчених, ріши та муні світу. Ум, який всередині мозку, дуже тонкий і знаходиться глибоко всередині. Це центр життя.

Зараз ви можете говорити про мозок, який є центром вашого відчування, розуміння і сприйняття. Тут відбуваються зміни ідей, культур, емоцій, егоїзму та іншого. З якої частини мозку це  активується і поширюється? В минулі часи філософи думали, що мозок також розміщений в серці чи пупковому центрі. Але святі та ріши Індії знали все з самого початку, і вони використовували це неоціненне багатство.

Третє око Шиви обговорюється з дуже давніх часів. Божественність, знання, що сховане всередині мозку досі не пізнані, і один лише його процент відкривався світу. Цей ум – це дуже тонкий і потужний центр. Він дуже складний. Всі наявні знання і науки – це подарунки розуму. За межами декількох мозкових центрів ум єдиний як атом. Більшість мозкових центрів неактивні та недоступні, але деякі йоги зуміли до них доторкнутися. Світові вчені поки на це нездатні.

Скопіювавши функції ума, математики винайшли комп’ютер. Вони не проникали в мозок. Після великих дослідів (метушня) вони дійшли висновку, що дві верхні частини головного мозку незбагненно складні, після чого продовжили роботи в області фізики. У мозку дуже потужне випромінювання.

У кожної людини є дві частини вищого мозку. Вони відключені до органів відчуттів і до космічного світу Всесвіту величезною, величнішою мережею. В основному більш активна ліва півкуля мозку, вона наповнена логікою, мовою, міркуванням про те, чому і як. Знання будь-якої природи, тварин, їхнє пізнавання, вирахування та інше – діяльність лівої півкулі. Вона належить до школярства і навчання. Коли ліва півкуля зайнята в аналізі академічних дій, права  залишається в спокої та відпочиває.

Права півкуля любить кольори, музику, рівномірну роботу, мріяти в широкому світлі дня, розпізнає обличчя і знаки. Права півкуля керує діяльністю художників, музикантів, співаків та інших любителів мистецтва. Ефект правої півкулі був у Пікассо.

 Будда, Махавіра, Шанкарачар’я – всі вони були під дією правої півкулі. Бріхаспаті, Чандрама, Вішвамітра, Дурваса, Дроначар’я, Кріпачар’я, Парашурама та інші були під дією лівої півкулі. Ріши, хто розвивав науку і робив зміни для покращення людства, всі були під дією лівої частини мозку. Архітектори, інженери, вчені, астронавти знаходяться під впливом лівої півкулі мозку, бо любителі мистецтва, музики та гуманітарних наук – правого. Божественність, любов, усвідомлення себе ростуть тільки з мозку.

У звичайному випадку участь лівої та правої змішано. Інколи вчені стають любителями музики, філософами чи закоханими. Інколи любителі життя, мистецтва та ігор (спорту)  також починають шукати та експериментувати. Це змішаний ефект лівого і правого крил мозку. Більшість художників і любителів творчості приймають алкоголь і творять в мистецтві та культурі свої шедеври.

Будда був блаженним. Махавіра любив ненасилля. Обидва вони були  над активністю ума, але знаходилися під впливом правої півкулі мозку. Шанкарачар’я був відданим, був йогом. На його дії впливали обидві півкулі.

У вашому мозку відбувається від ста тисяч до десяти мільйонів  хімічних реакцій у хвилину, і це відчувається. Нам також відомо, що в більшості мозків вибудовується більше мільйона нових клітин чи нейронів, і цікаво відмітити, що один нейрон може притягнути інший і взаємодіяти з ним не одним способом, а різними та багато разів. Це означає, що у нейронів вмістище зв’язків і з’єднань близько 800 вузлів на 10 штук. Також цікаво те, що коли математики дізналися  про можливість комбінацій атомів у світі, це виявилося теж саме число, що і  мозку.

Найдрібніша частина світобудови – це атом, а найбільша із відомих – Всесвіт. Кількість його атомів оцінюється як 10100 вузлів. Оцінна цифра зв’язків мозку така ж.

Доктор Петро Акінін з Московського Університету в дослідження свого життя прийшов до ого, що повідомлення мозку, його місткість – це 10800 вузлів. Це фізична оцінка. У своїх дослідженнях він виявив, що вмістище мозку 10800 (тон) одиниць. Дія і здібності мозку більше цього. Робочі можливості мозку нескінченні. Рухи незалежні. Якщо скласти їхню діаграму, то вона буде довжиною 10,5 мільйонів кілометрів. Тут ховається можливість мозку створювати лакхі та лакхі мелодій, художніх і наукових робіт.

Крім того, мозок – це скарбниця дивовижної культури. Це і культура, і чудова пам'ять, надзвичайні сили та здатність керувати незвичайними фізичними явищами. Мені хочеться відвести вас до прихованих мозкових центрів. Можливо, ви думаєте, наскільки ці центри рідкі. Ось це центр сну – нам потрібно його збудити.

Під час подорожі до Тибету, я відвідував місце народження Міларепи. Зі мною були йогмата Кейко Айкава, закохана пара з Нової Зеландії, пані старший офіцер Британії, яка служила високо вповноваженим представником Пакистану. Багато разів я мандрував Тибетом. Я відвідав всі монастирі та печери й зустрічався там з шукачами та ламами. Я знайшов найстаріших лам. Не можу сказати, що обійшов увесь Тибет, але я відвідав майже всі найдревніші та легко досяжні монастирі та печери. Один з них був такий.

Там було так багато шукачів та лам. У мандрах я дістався до розміщеної на березі річки печери. Там в медитації сидів лама. Печера була наповнена тьмою навіть вдень. Інший лама, який сидів зовні, не дозволив мені увійти всередину. Тому мені прийшлося сісти там. Я зрозумів, що шукач намагався відкрити своє третє око. На його голові була закріплена дерев’яна дошка, а щоб її сховати, зверху був намотаний одяг. Я робив таку медитацію, і знаю про процес. У віддалені я запитав його, чи є під його пов’язкою око, зроблене з простого чи дорогоцінного каменю, золота чи срібла? Почувши моє запитання, він підбіг до мене, і відвів у печеру. В темряві він зняв свою пов’язку і показав мені.

Побачивши, що він біжить до мене, я був вражений, тому що обидва його ока були перев’язані – бачити ними було неможливо. Але, не дивлячись на це, він підбіг до мене і, забравши, відвів всередину. Він не міг відкрити третє око, але отримав божественний зір. Він був здатний бачити та розпізнавати обличчя з заплющеними очима.

Я поклонився та одночасно благословив його на успіх в медитації. Я проінструктував його про дрібниці, яких не вистачало у пов’язці. Також розповів йому, як досягнути стану самадхі та про способи, якими йому потрібно вправлятися. Потім ми всі відправилися  до Евересту.

Ми були шляхом і подорожніми. В цій подорожі нам хотілося зустрічати таких людей, то зберігав у собі рідкісну науку душі (самоусвідомлення)  культури. Але нам також хотілося дати що-небудь людям, які тупо використовувати свої життя. На шляху людських пошуків чи роботи ми всі є подорожніми. Ви живі і я теж. Зрима сцена життя також жива. Є дихання, є серцебиття, спостерігаються види, є сила розпізнання – це є життя. Поглинання і перетравлення їжі – ознака активного життя. Сон і пробудження, робота, втома і відпочинок, діти розумнішають, молоді дорослішають – все це подорож життя. Народження і смерть — частини життєвого шляху, а можливо це таке ж життя.

Ви трудитеся, думаєте, спите і ходите, тому що це життя. Ви народжуєте і будуєте через своє життя. Подумайте, хіба для цієї цілі ви прийшли сюди? Тварини та машини також роблять таку роботу.  Машини також проходять ці стадії дитинства, молодості та старості, ому що вони природні та механічні. Це не у ваших руках. Відкрийте будь-який завод і забезпечте його машинами. Вони також будуть проходити через стани дитинства, юності та старості. Вони будуть знищені часом. Зараз діти народжуються у пробірках. Проживати життя механічно – означає не жити. Є деякий інший сенс життя, який був вами відкинутий. Через цю причину я хочу відвести вас до центрів сили.

Вам потрібно стати як той святий лама. Спробуйте пробудити цей центр життєвої сили, я з вами. Станьте шукачем і медитуйте. Гуру прийде і зустрінеться з вами.

Життя різне. Сидячи тут, ви не зможете перейти на інший бік. Потік всередині. Він не досягає вашого центру, тому що ви його перекрили. Те місце чекає світла вже довший час. Ви надто зменшуєте той потік сили. Вам потрібно дати йому новий напрям. Лампа довгий час чекає увімкнення. Ваші центри чекають потоку тієї сили. Коли ви направите свій потік  на лампоподібні центри? Вони чекають світіння.

Пам’ятайте, що під’єднавши тільки один провід, лампочку не запалиш. Також, якщо ви пошлете силу тільки одним проводом, він не пробудиться. Пробудіть також внутрішній потік життя. Подаруйте імпульс внутрішньому. Внутрішня і зовнішня життєві сили повинні бути спрямовані в той центр. Третє око буде відкрите. Поки ви не під’єднаєте обидва проводи, лампа не загориться.

Подумайте серйозно, що ви робите. Якщо ви робите щось інше, це марно. Ви робите роботу, яку також зможе робити тварина. Невже ви прийшли сюди, щоб спробувати себе в ролі стовпа? Скільки років ви намагаєтеся шукати? Роблячи вранішні та вечірні араті та стуті, перебираючи намистинки, життя проходить повз. Чи осявав колись ваш темний ум той потік сили? Сьогодні ви на тому ж місці, де були вчора. Ваш ум вас не звільнив. Всі звинувачують ваш ум. Ви також визнаєте поразку свого ума, після чого йдете на компроміс.

Але життя садхакі: не вестися на компроміси. Ви забули, що вже дізналися і зрозуміли. Ви прийшли сюди з іншою ціллю. І це не те, що ви робите. Ви не просто людина для слухання і підтакування. Ваш шлях – медитація. Садхака не зупиняється, поки не досягне цілі. Садхака не закінчує шлях життя без завершення пошуків. Ті сяючі центри як і раніше чекають з’єднання з вами. Той провід був обрізаний вами. На місце світла опустилася темрява. Потік сили не тече в тому напрямку. Ви загубилися і блукаєте. Річка вашого життя була спрямована на служіння комусь іншому. Ви надієтеся на благословення. Ви чекаєте і вважаєте, наче хтось з’єднає ваші проводи з тим подібним лампі центром, і він засвітиться. Ваш внутрішній світ буде освітлений. Все, про що ви говорите, — це запозичене знання. Нічого свого.

Ви ненормальні! Коли так було, що ви без якоїсь роботи отримували її плоди? Цей рух до рабства, тваринного життя. Хтось зробив вас своїм слугою, дав намистинки зі своїм ім’ям і медальйони з фото, а потім взяв вашу вузду у свої руки. Ви живете заради нього, чекаєте, коли він зволить під'єднати ваші лампочки.

Після отримання шактіпату тисячі людей блукають вулицями. Після мантра-дікши (посвячення в манру) чи нама-дікши (ім'янаречення) лакхі та лакхі перебирають намистинки (чотки). Тисячі та лакхі людей прийняли щоденним звичаєм здійснювати жертви у себе вдома. Все роблять згідно з їхньою волею. Вони забули про свою власну велич, заради пробудження почали цю подорож. Вони далекі від тих вхідних дверей. Тепер вони чекають благословення. Але хіба вони будуть благословенні, і чи можуть вони купатися в дощі блаженства? Чи проллється той нектар? Я такого не бачив. Я спостерігаю за цими людьми в чеканні з багатьох їхніх народжень. Вони отримавши свого гуру в цьому житті, втратили його і тепер просто чекають.

Ум збитий з пантелику. Логіка робить його слабким. Розум інколи постає, але престиж тримає його на прив’язі. Інколи душа щось хоче,  але поперед неї стає гордість. Ріка тече між двома берегами: папи та пуньї (гріхи та чесноти), а також між двох проводів: мани та апамани (повага і неповага).

Ви не можете піднятися над тим життям і престижем. Ви люди зробили цю країну країною рабів. Ви теж бачили її руйнування.  Ви підштовхнули ваших друзів, близьких і рідних залишити культуру Вед і прийняти Мусульманство і Християнство. Як тільки вони змінили віру, ви, люди заборонили їм повернутися, тому що ви зарозумілі.  Ваш гуру дав вам імена і покрив (намазав) шаром величі. Оманливий шар під маскою релігії експлуатує цю країну, суспільство і бідняків.

Він експлуатує і вас також. Ваш час теж витрачається дарма. Щастя вашого життя залишається як стабільне, надумане та емоційне, тому що ви не багаті справами. Ви люди не бачили нікого в смиренні, але бувши здобиччю гордості, стали критиками. Ви стали звичайними (традиційними, звичними). Ви забули про свій шлях пошуку істини та суті життя.. ваш пошук призначений не для якоїсь людини, але для параматми. А ви стаєте вірними релігії чи вчителю.  Ваш гуру може бути великим святим чи мудрецем, але як його велич чи святість допоможуть вам?

Це якість світу, яку можна вам передати. Ви теж не його наступник. Мій дорогий садхака! Забудьте всі причини (значення). Ліла є ліла. Ви не станете частиною чи її глядачем, навіть вбиваючи свій час. Самі пробудіть в собі той центр життя. Це буде можливим тільки, коли ви зробите свій ум йогом, а тіло – тапасві, і тоді ви  з’єднаєте свою замість зі світильниками. Тільки тоді вони засяють.

Я знаю так багато сімейних гуру. Тепер члени однієї сім’ї не можуть виділити час, щоб знайти справжнього гуру. Зараз їхній дім став рабом тої парампари гуру (спадкоємності вчителів), і він зберігає престиж. Навіть якщо Господь прийде до тих дверей просити милостиню, його теж змусять оспівувати хвалу тому гуру. Якщо з чашею для милостині прийдуть садху, вони повернуться з усмішкою. Ви не серед них? Ваше дорогоцінне життя йде в очікуванні благословення. Ваше тіло і тіло вашого вчителя минуться, а ви зі своєю сім’ю так і залишитися рабами традиції гуру парампари.

Я прийшов відкрити вам очі та звільнити від рабства ума. Прокиньтеся і рухайтеся до своєї суті, яка чекає. Не створюйте греблі вчителів серед потоку свого життя. На шляху, між вами та вашою початковою ціллю не ставте якихось інших. Крім власної самості для вас там не буде ніяких інших цілей.

Я можу бути вашим гуру чи важливим вказівником на дорогу вашої подорожі. Але я не ваша ціль. Я сам починав як шукач. Мій гуру направив мене до цілі. Мій вчитель не називав себе Богом, ому що знав, що він також є шукачем Господа. Коли гуру не залишає своєї цілі, як він може змусити вас залишити свою. Він буде з вами до мосту, але перейти на інший бік потрібно вам. Після переходу мосту ви одні. З вами не лишиться нікого, а ви будете цілком самотні. Не буде нічийого благословення чи благовоління. Це ваша подорож, а не того вашого розуму, якому потрібен шактіпат, пікша, мантра чи благословення. Це ваша власна подорож, а не енергії (сили). Всі ці шляхи ведуть тільки до мосту. Поки ви не залишитеся одні, ваша подорож не закінчиться.

Це не поле експериментів чи поле дії сонячний променів. Це саме Сонце. Якщо ви досягнете тієї точки, ви зможете легко приходити і йти. Коли ви повернетеся, ви знайдете свого гуру, який танцює в радості, тому що він теж це отримає. Ваша затримка на мосту для нього також була тяжкою. Він прийшов тільки для того, щоб полегшити шлях вашого повернення і відходу.

Зараз ви повинні зрозуміти один факт. Якщо ви паломничали в Ганготрі, Кедарнатх чи Бадрінатх тридцять років тому, яка це була тяжка подорож. В наші дні дорога до цих святих місць сала дуже простою. На шляху було побудовано так багато мостів. Ви не намагаєтеся залишитися на тих мостах. Так багато вказівників на дорогах, але ви не приймаєте їх за свою ціль. Вони ваші провідники. Щоб полегшити ваш шлях, знову і знову вони будуть приходити у ваше життя. Будь ласка, відправляйтеся у свою власну подорож, і йдіть, тільки йдіть.

Вони говорять вам, що ви подорожній. Ви почали свою подорож, а отже – вам і йти. Ваш внутрішній центр відомий, і він сяє своїм світлом. Але через ваше власне невігластво цей ведучий до параматми центр пішов далеко від вас.

Ваші обидві півкулі та врітті (думки) активні. Цей посібник дія на вас. Не те щоб у вас не було очей чи розуму, але ріка життя не досягає ваших очей і розуму і не торкається тієї свідомості. Не дивлячись на те, що у вас є очі, ви сліпі, і, не дивлячись на розум, ви дурні. Поки ви не повернетеся до своїх відчуттів, люди будуть вас дурити, а ви не зможете їх перевірити, навіть володіючи очима. Подумайте над тим, кого ви приймаєте за Істину, кого визнаєте своїм гуру, Богом, де ви були до цього народження, чи був там цей світ, і чи був у вашому минулому житті якийсь інший вчитель?

Чому ви не думаєте, що гуру, якого ви порівнюєте з Брахмою, Вішну і Махешварою, кому молитеся як параматмі, кого тримаєте як останню ціль, — що він не може бути вашою ціллю? На своєму шляху ви застрягли на першій сходинці. Ви вибрали драбину, щоб піднятися на вершину, але зупинилися на самій драбині. Між дахом і драбиною не така велика відстань. Але ви зупинили подорож. Ви не бачите даху, ви бачите лише драбину.

Через неправильне керівництво вам на очі потрапив бруд. Ваші очі нездатні побачити перед собою драбину. Навіть якщо бачите, ум вводить вас в оману. Просто подумайте, куди ви хочете піти? Ви хочете жити на першій сходинці драбини, чи хочете зустрітися з параматмою? Відстань не надто велика. Ви потрапите на дах тільки, якщо залишите драбину. Цей маленький відрізок – найдовший відрізок в житті. Ваша драбина розтягне цю дистанцію на багато життів. Ця дистанція створена вами та вашим гуру. Власне вшанування (марнославство) найнебезпечніше. Це відстань між природою і параматмою. Цей проміжний простір між матерією і Богом. Простір від не усвідомлення до усвідомлення. Ви хочете піднятися на дах, але зупинилися на драбині. Ви визнали матерію Брахманом. Брахман, який всередині вас, збився зі шляху. Ви прийняли природу за параматму, хоча параматма як і раніше чекає вас.

Усвідомте дистанцію між матерією і параматмою, а також між параматмою і природою. Усвідомте різницю між смертю і нектаром, і між сном і усвідомленням. Досі ви не виховали свій ум таким красивим, що можете параматму змусити чекати. Зараз ваш ум поклоняється людині. Можливо у своєму житті ви не намагалися зрозуміти любов, чи любов сама не заглядала у ваше життя. Якби любов відвідала ваш дім, ви б зрозуміли, що таке бхакті, тому що бхакті – це любов.

Але ваша бакті – це вчення про людину, і там немає параматми. В такій бхакті немає Рами чи Крішни. У вашій бхакті є оспівування Рами та Крішни.хочу розповісти вам один випадок. Прямо перед моїми очима стільки всього відбувалося, що якщо я опишу це, то ця книга буде об’ємистою. У мене немає на це часу. Я залишив місце гімалайських ліл, і тепер мені виділено обмежений час.

Я прийшов звільнити вас від втраченого шляху. Я хочу звільнити вас від гордовитих гуру, які змушують інших поклонятися. Вони розповідають про усвідомлення атми, параматми та про ліли Господа, але спонукають всіх поклонятися тільки собі. Якось я зупинився в готелі Делі Пашчім Віхар. До мене прийшли декілька людей з Раджоурі Гардена. Вони були садхаками, закоханими в Бога і бхактами. Але в їхній бхакті була різниця. Вони відвідували тантричні місця, пірси (кладовища) і мазари (святині). Дівчина з тої сім’ї володіла деякою силою. Вона була довбе освічена і мудра. Раз на неї поглянувши, я зрозумів, що її внутрішня сила вийшла назовні більше, чим потрібно. Той центр, до якого повинно було під'єднатися, підключений не був. У дівчини була сила зцілювати хвороби та печалі інший простим дотиком, але та сила була використана невірно. Я торкнувся центру тієї пані та приспав її. Вона заснула так глибоко, ніби не спала кілька років. Я сказав її чоловікові забрати її назад і не будити, поки вона сама не прокинеться. Після пробудження з її здоров’ям і умом буде все добре. Щоб він не боявся, навіть якщо вона прокинеться через два-три дні.

Таке теж трапляється. Та дівчина спала три дні та три ночі, а коли розплющила очі, то відчувала себе нормально. Члени сім’ї були щасливими, але пірсови та тантричні гуру не зраділи. Ті люди використовували зцілювальну силу дівчини для блага інших і так робили свій бізнес. Вони намагалися тривожити ту дівчину, але не змогли, тому що вона була пов’язана з великою і хорошою сім’ю.

Якось до мене привели дівчину і попросили її вилікувати. Дівчина була німою, вона втратила силу говорити. Вона не могла бачити, навіть не дивлячись на наявність очей. Ніхто не вірив в її лікування, навіть лікарі. Хоча вона не була в порядку, всі говорили, що в неї все добре. Після отримання нагород з англійської мови вона стала студенткою університету. У сім’ї вона була самою славною  дівчинкою, але якось вона захворіла. Її сміх, ігри, читання обірвалися, і вона повністю замовчала. По причині її поганого здоров’я викликали лікаря. Лікар сказав, що вона повністю здорова, і з нею нічого не сталося. Зараз вона не може навіть бачити.

Дівчину посадили біля мене. Я сказав всім вийти. Декілька годин я змушував її сидіти біля мене. Я говорив з нею про дні, які вона провела у коледжі, коли вона раптово розплакалася. Вона багато плакала, я її не зупиняв. Я знав, що так вона заспокоїться та отримає задоволення.

Коли я підняв тему її любові, вона затряслася. Залишивши сором, вона кинулася мені на шию, забувши про своє місце і положення. Вона трясла мою голову, обличчя і торкалася очей. Коли вона помацала мої очі, сказала: «Баба! Наскільки я розумію, ви для мене все. Я розповів вам все.

Я декого кохала. Не знаю, коли і як це трапилося. Раптово я захотіла його, а він – мене. До цього я була повністю заглиблена у своє навчання, залишили все решту в стороні. Я була сором’язливою, слухняною дівчинкою, але його кохання стерло всі мої обмеження. Це не могло більше продовжуватися. Я була дочкою багатої сім’ї та була жадана багатьма хлопцями. Мій брат бізнесмен, і мій коханий розповів про все йому. Мій брат відвів мене з моїх коханцем у приватний будинок.  Там він наказав побити моє кохання, мене також побили. Заради свого престижу він побудував між нами стіну. Він категорично мені заявив, що якщо коли-небудь я спробую побачитися з тим хлопцем, то він його вб’є. я не могла нічого сказати.

Ця країна досі не поважає любові. Любові поклоняються, але між закоханими будується стіна. Ліли Радхи та Крішни шануються людьми як ігри Господа, але якщо їхня дочка чи сестра закохається в когось, вони уб’ють таке кохання.

Баба, ви придумайте щось! Що я можу зробити? Я дівчина, і мені потрібно бачити мого батька, матір, брата і займати в домі місце. Але вони не думають про майбутнє дівчини. Хіба можна зв’язати параматму без любові? Зараз я думаю, що мені потрібно прив’язати параматму своєї любові та порвати з прив’язаностями світу.

Коли тієї ночі я піднялася з ліжка, я не могла говорити, навіть якщо хотіла. Поступово я сала нулем. Мій ум повністю знітився. Мої очі не хотіли нічого бачити. Думала, що я знову побачу цей егоїстичний світ, який наклав заборони на мене, а тоді навіщо мені бачити інших його мешканців? Зараз я сліпа, хоча у мене є очі.

Я знаю, що любов дуже сильна. Вона змушує безформне приймати форму. Безпристрасного Бога наділяє бажаннями. Здається, сьогодні моя віра і терпіння принесли плоди. Я молилася зустріти вас особисто. Вашою милістю я бачу все, що відбулося, правильним: дайте мені зараз санньясу. Будь ласка, зробіть для мене що-небудь.» Я порадив їй залишитися повністю мовчазною як і раніше.

Я послав за її братом, матір’ю і тою дівчиною. Після бесіди з ними я влаштував її весілля з тим хлопцем, якого вона кохала. Життєва сила тієї дівчини відправилася на той бік, де знаходиться блаженство і щастя.

Я хочу сказати вам людям, що якщо ви не повернетеся до того центру, яки є дверима параматми, оді ви продовжите втрачати шляхи. Поки ваше мислення не незалежне, а рабське, ви залишитеся нещасні. Ви боготворите людину. Ця людина не може вас створити. Без незалежності не можна отримати істину.

Ви не можете дістатися до центру, схованого всередині вас через іншу людину. Той центр – двері параматми.Тільки через них ви можете йти вперед милістю подібного Істині гуру. Зараз ви збиті з пантелику такою людиною, яка вказує вам зі своєї точки зору. Зараз ви живете за допомогою людського тіла і повторюєте його імена. Релігія – це його професія, а розмови – його мистецтво. Він не бачив параматми та не усвідомлював її. Тоді як він буде вашим провідником? Поки ви не повернетеся до своїх джерел, як же ви усвідомите свою суть? Тепер повертайтеся, до свого початку, там буде реалізація.

Прочитано 199 разів
Амріта

Амріта (Олександра Куліш) – письменник, перекладач, видавець, засновник та головний редактор порталу Мистецькі грані. Учениця Махайогі Пайлота Бабаджі (Сомнатх Гірі).

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальніше в цій категорії: « Глава 13-14 Глава 16. Основана сила »

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. А те, що необхідне на шляху, може прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

ЛЮБОВ – ДВЕРІ У БЕЗСМЕРТЯ

Любов – це найкоротший шлях на якому немає втрат і поразок. Любов здатна на неймовірні речі, що недосяжні навіть для сильних.

 

ЧАС Є ПРИЧИНОЮ ВСІХ ЗМІН

Можна використовувати час для змін, а не змінюватись з часом. Час може як знецінити щось, так і навпаки. Якщо є намір, то час – це можливість. 

 

НЕПОХИТНИЙ НАМІР І САНКАЛЬПА

Найголовніше, те чим володіє йогин – це непохитний намір та санкальпа. Маючи санальпу йогин творить й реалізовує усі свої справи.