Йогі Іша

Йогі Іша

Моє тіло – будинок в якому живе мій ум. Мій ум – будинок в якому живе моя суть. Коли я дивлюся на зоряне небо, то наша планета здається крихітною комашкою в безмежних просторах Космосу. А коли дивлюся в середину себе, то Космос, ніби маленька рибина, що пірнула в океан, щезає у Великій Пустоті.

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Всесвіт звучить кожною краплиною свого існування. Все, що навколо нас і все, що всередині нас наповнене звуком. Неможливо уникнути звуку навіть перебуваючи в звукоізоляційній кімнаті – биття серця, звук повітря при диханні та шум у вухах завжди супроводжуватимуть нас у цій прекрасній подорожі, що має назву – людське життя.

Найперше, що ми робимо, з'явившись на світ, це сповіщаємо усьому навколишньому про те, що ми вже є. Наш голос вперше звучить подібно на крик, але то так тільки на перший погляд. Насправді, це перша нота великого музичного твору, котрий виконується самим життям і його автором аж до останньої ноти. На протязі всього життя ми виконуємо цей твір, і у кожного є свій особистий оркестр. Кожен є композитором і одночасно виконавцем. Ці оркестри звучать, наповнюючи проявлений Всесвіт смислом, і кожен з цих індивідуальних оркестрів творять музику ще більшого оркестру, цей оркестр охоплює усе людство.

Кожна нота людського оркестру звучить і займає своє важливе та особливе місце. Кожен оркестрант виконує свою партію бездоганно, адже диригує всім цим найкращий кондуктор у світі – природа. Природа не виділяє нікого надаючи йому якісь особливі привілеї чи статуси й тому там, де присутня природа, там присутня любов, там переживається особливе відчуття, що наповнює душу нектаром. Однак, інколи, відтісняючи природу, за справу береться розум та ум.

Музика існує дуже давно. Навіть боги та небожителі мають справу з музикою. В історії цивілізації музика відіграла неабияку роль. В сучасному світі у суспільстві особливі стосунки з музикою. Музика стала засобом заробітку для людей залучених до комерції. Появилося безліч музичних стилів та напрямків. І все це для того, щоб здивувати слухача чи захопити його увагу, інколи приводячи до таких форм, де музикою, творчістю, а за мистецтво я вже мовчу, навіть й не пахне. І дуже часто замість оригіналу нам майстерно підкладають дешеву підробку, маскуючи та зодягаючи в одяг різних музичних стилів.

Не так просто розпізнати справжнє в інформаційному потоці, що безперервно вливається в непідготовлені уші. Це ще й усугубляється тим, що самі музичні виконавці не відають того, що роблять. Адже, коли розум взявся за роботу, то він завжди діє комплексно.

Розум створив уявлення про музику і назвав це мистецтвом та творчістю. Візьмімо для прикладу метроном. Його використання стало масовим явищем. Сам по собі цей прибор має певну цінність і в ньому є деяка потреба, але ж він не може бути основою, навколо якої будується весь музичний твір. Музика, це є щось живе і пульсуюче, а не холодне машинне цокання метроному. Навіть більше, в деяких музичних стилях добиваються рівності гри, як під метроном, а для впевненості просто грають разом з метрономом: барабанщик грає у навушниках в яких цокає метроном, а всі інші музиканти грають під барабанщика, і головне чого вони добиваються – це ніби рівності та злагодженості гри.

Про яку живу пульсацію тут можна говорити. Така музика штучна і не природна, в ній немає життя, а тільки імітація чогось. Музика – це жива пульсація, подібно до того, як пульсує наше серце. Серце ніколи не фальшивить і не пропускає долі, воно правдиво грає нашу музику життя від початку і до останньої ноти. В ритмі серця присутні, як уповільнення, так і прискорення, і ця емоційна музична агогіка створює неповторність кожної миті нашого життя. Серце не пульсує подібно метроному, йому властива агогіка – воно переживає, так само повинна переживати й музика. Коли в музиці є емоційна складова, що йде з самої глибини душі, то неритмічною музика не може бути в принципі. Гра під метроном це не музика, це, в кращому випадку, тренування у вмінні володіти музичним інструментом.

Також є ще один шедевр із багатовекторної неспокійної та невгамовної діяльності розуму – це музичні конкурси, де, подібно до спортивних змагань, обирають першого, другого, третього... Якщо в музиці одне із найголовніших завдань, це передати те, що словами сказати ми не можемо, то в чому ж тоді полягає принцип змагальності? По яким критеріям присуджують місця? Мені це нагадує той самий метроном, тільки в іншій інтерпретації.

Таких витівок ума є велика кількість. Всі ці штуки створюють відповідне поле, відповідний егрегор, де є свої табелі про рангів, звання, статуси. І весь цей звуковий потік, як радіаційна лавина опромінює наш мозок і наші вуха, створюючи гігантську ілюзію значущості, важливості та наповненості.

Почути музику можна тоді, коли ми станемо природними, тоді, коли будемо, як діти, коли відкинемо все, що ми знаємо. І це є дуже просто, і дуже складно одночасно. В цьому у кожного є свій особистий індивідуальний шлях, і як правило він проходить вузькою дорогою – широкі дороги завжди приводять в нікуди.

Музика звучить в кожній клітині нашого тіла. Музика здатна розказати про найсокровенніше і найпотаємніше, що у нас може бути. Музика може з'єднати нас із нашою душею.

Почути музику, це те саме, що почути Бога, доторкнутись до незвіданого і відчути єдність. Між автором музики, тим, хто її виконує і тим, хто її слухає і чує немає різниці. Насправді, ніхто не придумує музику, вона існує споконвічно, а композитор тільки, подібно до радіоприймача, зчитує її й фіксує у вигляді нот чи в якийсь інший спосіб, тому той, хто зумів почути не менший по значущості за автора і виконавця, який теж повинен творити разом. Всі троє створюють завершений цикл світобудови. Почути музику і сприйняти її – таке ж мистецтво, як почути та записати, почути та відтворити. Для цього треба стати пустотним і наповненим одночасно, як Космос.

Щоб звук резонував мають бути пустоти. Це пустоти в тілі та в голові, але це не тільки фізичні пустоти, це ще і психічні пустоти. Серце і голова мають бути пустими. Музика – це мистецтво бути пустим. Музика це не те, що вчать у різних школах, це не тільки гармонія, це не тільки мелодія, не розмір та темп. Музика, це щось інше. Вона в першу чергу – пустота в якій вона звучить. Без пустот немає музики. Музика доносить емоцію і переживання від самої душі. Музика стає довершеною лише тоді, коли відкинувши все зайве, стає інструментом Абсолюту – таким же простим і водночас величним, як вдих і видих.

Людський голос – досконалий музичний інструмент. Майстерність і володіння ним – це простота, щирість та відкритість. Правдивість голосу – це в першу чергу правдивість перед самим собою, і тоді цю правду можуть почути й інші. Такий голос здатен проникати в серця слухачів, не залежно від тематики виконуваного твору.

Дуже часто трапляється, що співакам інколи просто нічого сказати. Інколи така ситуація нівелюється вокальною технікою, але чисті вуха завжди зможуть розпізнати фальшивку у красивій обгортці. Якщо людина співає про вірну любов і навіть проявляє, так би мовити, потрібні в цьому випадку емоції, а своїм життям стверджує зовсім протилежне, то голос на тонкому рівні проявить не то, що вокаліст хоче, а те чим він насправді є.

Майстерність співу і вокалу це здатність генерувати певну енергію та емоційний стан. Є звук, що звучить всередині тіла співака і той, що коливається в просторі. Тіло ніколи не бреше, і якщо тіло не готове, то такий буде і звук. Тіло – це природа і вона завжди правдива, на відмінно від ума, який завжди лукавить, шукає вигоду та саморефлексує. Якщо спів природний, то проявляється правда і справжня емоція з самої глибини нашого існування. Коли співає ум, то це завжди бажання самоствердитися, часто навіть за рахунок інших.

Природа сприйняття людського голосу така, що ми сприймаємо голос не тільки вухами та барабанними перетинками, а й сприймаємо його тілом та через коливання голосових складок самого слухача. Отже, спів – це не тільки красиво чи так собі, це в певному сенсі навіть їжа. Недарма Христос про себе говорив: "Я є то, що Я говорю" і "Я є їжа".

Сово може врятувати, зцілити, дати надію, а може і вбити. Людина, котра поважає себе, слідкує за тим, що кладе до свого рота. Так само й з музикою. Треба мати уважність і розвивати смак, щоб не отруїтися неякісним продуктом. У випадку зі звичайною їжею можна промити шлунок і кишечник, а з тонкоматеріальною, якою є музика, можна отруїти собі ціле життя.

Почути музику – це почути самого себе, і не важливо який твір ми слухаємо, адже наше життя і є музика, і музика в нашому житті є фрагмент життя. Чути музику, це такий самий талант, як й інші. Треба мати чутливість і бути уважним, тоді неймовірний світ розкриє перед нами свої двері. Цей подарунок може отримати будь-хто, всі мають однакові можливості, тільки кожен по різному розпоряджається своїм божественним даром.

Музика є музикою і має цінність лише тоді, коли в ній присутнє невидиме і неакустичне, що сприймається, як емоційне та психічне. Справжня музика завжди переживається та проживається і композитором, і виконавцем, і слухачем. Щоб почути музику треба мати серце. Щоб почути музику треба стати душею, а не умом. І коли ум капітулює – музика, як нектар безсмертя божественної Амріти, як безмежні і невичерпні Води Акшара, відкриє двері справжньої суті нас самих.

Земля – наша Мати! Україна – наша Мати! Ми всі Великі душі! Немає нічого неможливого коли є віра і праведна справа. Якою б довгою не була темрява за нею завжди приходить світанок і великі душі пробуджуючись запалять ранкові вогні прийдешнього.

Страх це морок ума і темрява життя, любов же здатна розвіяти ці примари минулого, що нависають  створюючи ілюзію реальності того, що є нереальним, того, що не існує. В темну ніч наш ум може побачити привида, що прийшов по нашу душу, але коли ранкові промені розвіюють морок ілюзії, то замість привида бачимо у вікні гілку дерева, що гойдається від вітру.

Ми всі Великі душі! Ви всі великі душі! Важливо знати про це і пам'ятати, що світанок починається в серці кожного з нас. Час прийшов, і Україна готова зустріти новий день свого життя.

24 серпня, в день, який був подарований нам Небом, Україна й українці мають нову точку відліку та можливості. В цей незвичайний і сприятливий день ми можемо з'єднати намір наших душ в молитві за Україну. Нехай це буде молитва або медитація чи просте сидіння з благим наміром про нашу Матір-Україну і всього люду українського. Спільна молитва і медитація здатна змінювати свідомості навколо. З любов'ю і вірою зустрінемо схід Сонця Дня Незалежності.

Схід Сонця 24 серпня крайньої східної точки української землі почнеться в 5 годин 20 хвилин, а крайньої західної в 6 годин 36 хвилин. В цей період з 5:20 до 6:36 Сонце буде сходити по всій нашій українській землі. В цей проміжок, коли сходить Сонце, об’єднаймося в спільній молитві за Україну!

Йогі Іша

Я є частиною світу. Все, що мене оточує є частиною мене і я є частиною всього. Без мене світ був би неповний, також без світу був би не повний і я. Я не можу відділити себе від того, хто і що знаходиться біля мене. Все і всі, хто присутній в моєму житті є частинкою того, що називається – індивідуальність. І не важливо в якій країні я живу. Будучи деінде я зітканий з однієї і тієї ж самої матерії.

Мої батьки дали мені тіло й від них я вперше почув мову, яку потім сприйматиму як рідну. На цій мові я читав книги і вчився в школі, спілкувався з друзями. Втілившись в іншій країні в мене теж була б мова, котру я сприймав би як рідну. Земля, на котрій я живу, будує і підтримує моє тіло – це теж є частинка мене. Культурне середовище, в якому я живу, також знайшло своє відображення в формуванні моєї ідентичності. Сукупність факторів, що створюють людину і впливають на неї, дають можливості і одночасно їх забирають.

Мій зв'язок зі світом дає мені можливість проявитися в цьому світі, та одночасно світ наступає на мою ідентичність – іде постійне виривання себе з обіймів того, що не є я. Це подібно до Сонця, від проміння якого можна навіть згоріти, однак без Сонця ніяк. Я приймаю всю сукупність того, з чого зібрана моя особистість. Однак я не є це все. Спустившись глибше і ближче до центру себе самого я бачу, що моя особистість тільки упаковка в якій знаходиться щось. Не можливо дати цьому якесь визначення, але явно щось є. І що б я не говорив, то все рівно воно цим ніколи не є. Є гарні і правильні слова, щоб назвати це, але воно за межами слів і визначень. Будучи в цьому центрі я бачу, як змінюються мої тіла і тіла навколо мене – але не я. Перебування в цьому центрі дає мені легкість прийняти всі можливості і обмеженості котрі пропонує світ в якому я є невід’ємною частинкою і котрий є невід’ємною частинкою мене.

Вікіпедія: Адвайта означає неподвійна. Адвайта-веданта моністична система, яка притримується думки про ідентичність атмана (індивідуального духа) та брахмана (світового духа).
Адвайта-веданта вважає, що Брахман (Бог, Верховна космічна істота) єдина справжня реальність. Найкраще Брахман можна описати як безмежну, повсюдну, всемогутню, нетілесну, безособисту, трансцедентальну дійсність, що є основою будь-якого буття. Брахман часто описують словами неті неті (не те, не те), бо його неможливо змалювати, вказавши на щось конкретне. Брахман першопричина всіх сил, всіх субстанцій, будь-якого буття. Він невизначена, ненароджена істотня правда, вічна й абсолютна. Намагання описати Брахман схоже на намагання сліпого описати колір

Йога в світі набирає все більшої і більшої популярності. Різні напрямки та школи йоги ростуть, як гриби після дощу. Все більше і більше появляється різних сертифікованих йогинів, котрі пройшли курси і отримали відповідні документи. З одного боку це добре, а з другого трохи сумно дивитися на те, як йога перетворюється на спортивні змагання і стає товаром на ринку послуг.

Така велика кількість сертифікованих спеціалістів ні в якій мірі не може зашкодити самій йозі. Адже йога подібна до Гімалаїв, котрі не зважаючи на все, що відбувається навколо них стоять незворушно, перебуваючи в самозаглибленні. Тисячолітній досвід йогинів, що передавався від вчителя до учня, ніколи не втратить своєї актуальності і цінності. Шкода може бути тоді, коли той, хто вирішив іти шляхом йоги підпадає під чийсь вплив та іде не своїм шляхом. Шлях йоги – це шлях серця. На цьому шляху можеш бути тільки ти і ніхто інший поряд з тобою. Якщо хтось починає сильно агітувати і розхвалюватися – будьте обережними, коли ви початківець, то можете притягнутися на такого агітатора. Безумовно, людині потрібна підтримка, однак справжня підтримка іде з середини вас, і Гуру, або справжній вчитель надасть вам таку підтримку, але не так, як сертифіковані.

Є тільки одна йога – та, що лежить через ваше серце. Ідучи іншими дорогами ви нікуди не прийдете – пройшовши певний шлях ви будете змушені знову шукати дорогу. Завдання Гуру показати вам напрямок до вашого серця. Отримавши серце ви отримаєте все, ви отримаєте себе самого, ви отримаєте радість, ви отримаєте любов, що не затьмарюється різними життєвими ситуаціями. Адже ваша любов завжди з вами. Віднайшовши її в середині себе ви віднайдете її і у світі. Де ви будете, там і буде ваша любов, там і буде ваше серце, там і буде ваша йога.

З любов’ю і вдячністю до свого Гуруджи Пайлота Баби

Контакти

Неділя, 15 жовтня 2017 07:41

НІХТО І НІЩО НЕ Є ВИПАДКОВИМ!

Все, що відбувається в нашому житті є важливим. Зустрічі і контакти є проявленням пульсації Абсолюту. Господь любить з'єднувати, адже між всім, що існує, є проміжки, в цих проміжках немає тебе і мене, в цих проміжках присутня сама правда, в цих проміжках присутній Бог. 

 Чим може бути корисним Світ Йогі:

  • разом зі Світ Йогі можете зробити перший крок;
  • якщо вже практикуєте, то можете отримувати необхідне для подальшого руху вперед;
  • можете поділитися власними думками, досвідом, переживаннями чи практиками (ваш матеріал буде опублікований, також буде створений ваш авторський профіль). 

 Що може дати йога:

 В який спосіб можна сконтактувати:

  • facebook чи інші соцмережі;
  • написати листа на Email;
  • Viber, Skipe та інше;
  • зателефонувати;
  • прийти на організований захід (лекції, заняття, зустрічі, виступи);
  • або самим організувати захід;
  • будь-який цивілізований спосіб. 

 Співпраця зі Світ Йогі:

  • ви можете запросити нас;
  • ми можемо запросити вас;
  • допомога у вигляді спонсорства;
  • організація виступів, занять, лекцій і т.д.;
  • будь-яка інша хороша ідея...

Послання Пайлота Баби 18.06.2017

Субота, 14 жовтня 2017 12:01

Ом Намо Нараяная!

Якщо ви шукаєте реалізації, якщо ви засмучені і ваше життя проблема для вас, то відійдіть від усіх цих речей, щоб перейти до реалізації, ви повинні піти на інтелектуальне усвідомлення. Тоді ви повинні зрозуміти – «Хто я». Тоді ви повинні розчинити «я» в універсальному «Я». Універсальні речі повинні розчинитися в істині. Якщо ви хочете реалізувати все це (різні наміри вашого життя), будь ласка, якщо у вас є час. Пам'ятайте, час є важливий. Час не чекатиме на вас. Час не рухається для вас. Все це є рух вашого розуму. Все це робить ваш розум. Ви в тенетах розуму. Ви раб розуму. Коли ви отримаєте свободу від рабства розуму, тоді прийдете до реалізації. Тільки тоді приходьте, якщо ви голодні, якщо маєте спрагу. Якщо у вас немає голоду і спраги, то не приходьте. Не приходьте, щоб просто згаяти час. Це остання нагода для всіх вас. Кожен з вас з усього світу, хто шукає реалізації. Ми готові передати енергію. Світ змінюється, світ переміщається, світ рухається. Це зміни від однієї епохи до іншої.

Світ потребує розуміння того, що є істина життя, в чому є сенс життя. Що таке реалізація. Що таке інтелектуальна реалізація. Якщо ви хочете розчинитися в собі і хочете розчинитися в Універсі, тоді ласкаво запрошуємо відшукати правду. В ашрамі, ви належите тільки самому собі, і нікому іншому. Ніщо також не належить вам. Все приходитиме до вас само по собі. Тільки само по собі.

Якщо ви можете прийти з звільненим розумом, вільні від життя, тоді, будь ласка. Вчиться і рухайтеся далі самостійно. Не застрягайте в ашрамі. Рухайтеся. Рух не означає, що ви маєте почати наслідувати майстра. Не обтяжуйте себе технікою майстра, його думками, його методом навчання. Ви повинні прийти до реалізації самостійно, а не імітувати вашого майстра.

Ми втрачаємо Будд в світі. Ви повинні стати Буддою. Поки ви не розслабитеся, поки не утвердите себе, реалізація не зійде. Будда означає намагання завжди йти по той бік. Будда навчав в багатьох місцях, і у всіх цих місцях йому пропонували свої послуги і просили залишитися. Будда відмовлявся, оскільки він вірив, що його подорож ще не закінчена. Він хотів піти по той бік. Нагадаєте собі: "Я не прийшов, покинувши дім, щоб залишитись в ашрамі. Я хочу піти по той бік". Це безперервне поглиблене дослідження себе, і постійний пошук себе не дозволить вам залишатися на одному місці. Постійно стукаючи в розум і в інтелект, коли ви спроможні реалізуватися – ваш Мастер святкуватиме. Майстер говоритиме: "Коли ви реалізуєтеся, ви прийдете до мене, я хочу танцювати, ваша реалізація це мій танець. Я вільний". Тому кожен майстер в очікуванні на вашу реалізацію, в очікуванні на свій танок свободи. Таким чином, будьте активним шукачем реалізації, а не тільки вчителем, проповідником притворства. Це не приведе вас до вашої істини. Реалізуйте себе і побачите, як все для вас зміниться. Це буде самим радісним моментом для обох – вас і вашого майстра.

Мої благословення для всіх!
Махайогі Пайлот Баба

Пайлот Баба на Кумбхамелі 2010

П'ятниця, 13 жовтня 2017 06:01

Виступ на Кумбха Мелі 2010

Тільки спокійний ум може дозволити кинути себе і перейти до стану душі. А для того, щоб він був спокійним, потрібно зупинитися. Ні асани, ні пранаями, ні агні-крийя, ніякі техніки не допоможуть вам зупинитися. Бабаджі знає багатьох великих йогі, котрі багато тисяч років сидять і практикують, вони вже досягли сил не менших, ніж у Шиви, але як і раніше у них немає знання істини, тому, що вони не можуть кинути свої Крійі. Усередині вас приховані божественні енергії. Знайдіть ці енергії, використовуйте їх, і ви тоді зрозумієте, хто ви є насправді. Багато людей: і святі, і йоги приїхали. І всередині всіх вас є якесь занепокоєння.

Ми можемо піти в будь-монастирі і ашрами – всі будуть кричати про Бога, але ніхто не дивиться всередину себе. Тисячі років вони вже кричать, тисячі років стіни храмів тріскаються від молитов і мантр, але ніхто не дивиться в себе. Той, хто йде назовні і шукає Господа зовні, віддаляється від Господа на мільйони і мільйони років. А насправді все знаходиться всередині, і це дуже цінно. Робіть йогу і киньте цю йогу, творіть мантру і киньте цю мантру, робіть крію і киньте цю крійя, концентруйтеся і киньте цю концентрацію. Тоді щось трапиться. Господь чекає вас. В іншому випадку ви так і залишитеся.

Махайог Махамандалешвар Шрі Пайлот Баба

Шавасана

Неділя, 08 жовтня 2017 13:50

Ми всі людські істоти і у нас є тіло. Однак ми не тіло, ми не ум, ми не інтелект, ми не емоції. Це все є нашим, але ми не є цим всім. Наша істина природа знаходиться за всіма тілами. Наша справжня суть непідвладна змінам і стражданням, непідвладна часу і простору. Але ми маємо тіло, а це дозволяє нам подорожувати світом, це дозволяє нам переживати життя.

Наше тіло потребує відпочинку, наш ум потребує відпочинку. Ми кожної ночі лягаємо спати, щоб відновити сили і перезавантажити наш внутрішній комп'ютер. Однак, інколи, буває, що нам вистачає 15 хвилин для повноцінного відновлення, а інколи не вистачає цілої ночі. Чому так буває?

Ми ніколи не стомлюємося. Стомлюється тіло, стомлюється ум, але ми ніколи не стомлюємося. Коли ми ототожнюємо себе з тілом, ототожнюємо себе з умом, то ми стомлюємося, і тоді приходить сон та бере нас туди, де ми не відчуваємо тіла. А коли ми стомлюємося дуже і дуже сильно, коли душі вже набридає бути тілом, то приходить інший сон – набагато глибший. В цьому сні зв'язок з тілом вимикається остаточно – не так, як у сні.

Шавасана з санскриту – поза трупа. Ефективна шавасана, це тоді, коли той, хто її практикує, під час перебування в цій наймогутнішій йогівській позі, подібний до мертвої людини. Але ця подібність має бути не тільки ззовні, а й всередині. В шавасані необхідно відділити себе не тільки від фізичного тіла, а й від інших тонких структур нашої природи. І якщо шавасана буде досить успішною, і нам вдасться відділити себе від ума – ми досягнемо самадхі.

Ми не тіло, ми не емоції, ми не інтелект, ми не ум! В шавасані нам необхідно те, що не є ми, зробити максимально неактивним. Це тотальне розслаблення, але не смерть. В шавасані треба не заснути й не померти. Якщо нам вдасться хоча б на 5 хвилин ввійти в глибоку шавасану, то ми відновимося так глибоко, що навіть буде відчуття, ніби ми знову народилися. Але ж чому нам не вдається так глибоко відновитися під час сну?

Існує чотири стани свідомості: джаграт (активність), свапна (сон зі сновидіннями), сушупті (глибокий сон без сновидінь) і турія (стан, котрий іде далі сну без сновидінь).

Джаграт – це період активності в якому наші органи сприйняття направлені на зовнішні об’єкти. Стан свапна – це тоді, коли ми спимо, і наше сприйняття направлене не на зовні, а в середину – ми не відчуваємо тіла, але зв’язані з іншими нашими тілами. Тільки в сушупті відбувається від'єднання від наших фізичного і тонких тіл. Тому, перебування в сушупті хоча б 5 хвилин дає глибокий відпочинок і відновлення. Якщо ми підемо далі в турія, то нам вдасться відділити себе повністю від того, що не є ми істині. В турія наша шавасана буде тотальною. Турія – це перемога над смертю, адже ми не є тіло, ми не є ум, і в нас немає чому помирати. Шавасана може не тільки дати глибоке відновлення, а й може бути дверима в самадхі.

Техніка виконання
Насправді, шавасана, не має техніки, адже шавасана – це коли немає тіла, немає ума і немає ніякої техніки. Справжня шавасана починається там, де закінчується будь-яка техніка. Але все ж таки:

1. Фізичне розслаблення
Ляжте на рівну поверхню. Руки та ноги повинні лежати природно розкинутими в сторони, руки долонями доверху. Тіло повністю розслаблене. На цьому етапі необхідно зробити тіло максимально неактивним, спокійним і тихим. Є різні способи добитися цього, але всі вони мають привести до одного результату – вимикання тіла. Одні уявляють, що активність тіла подібна до ввімкнутих світильників, і вони вимикаючи їх вимикають активність тіла. Деякі уявляють, як на видихові з рук, ніг, грудей, голови виходить напруга. Ви можете придумати будь-який спосіб розслабити тіло, головне, щоб це було ваше і тоді будуть результати. Знайдіть свій особливий метод розслабити тіло. Навіть можна уявити, що ваше тіло дійсно померло. Щоб розслабитися важливо мати намір, і тіло буде реагувати на вашу санкальпу.

2. Психічне розслаблення
Коли перший етап пройдений, і тіло стане тихим та спокійним, можна піти далі. Для цього необхідно стати спостерігачем. Необхідно спостерігати за тим, як відбувається дихання: не прискорювати, не уповільнювати, а тільки спостерігати. Потрібно дати тілу дихати так, як воно хоче – не втручатися в процес. Дихання тісно зв’язане з нашими емоціями й розумом. То ж спостерігаючи за диханням ми можемо від’єднати себе від тіла і від емоцій: є дихання, є тіло, є емоції, є думки і є ми, котрі це все спостерігаємо. Якщо будуть різні видіння чи образи – ігноруйте їх, не ведіться на їх, не проганяйте й не притягуйте. Якщо ви не зважатимете, то вони, не отримавши порцію енергії у вигляді відштовхування чи притягування, підуть геть.

На цьому етапі можна добитися дуже сильного розслаблення й отримати неоціненний досвід та практичні результати. Але щоб шавасана була досконалою і довершеною треба піти ще далі.

3. Духовне розслаблення
Все те, з чим ми зв'язані є ніби частинкою нас самих: сім'я, робота, стосунки, країна, стать, пристрасть, уподобання, захоплення, вороги, творчість (цей список можна складати дуже і дуже довго). Для того, щоб шавасана була досконалою нам потрібно відділити себе від всього того, що ми про себе уявляємо і знаємо. Також відділити себе від оточення. На період виконання шавасани ми повинні бути ніхто і ніщо. Тільки так можна звільнитися від ума. Є ми істині, а є уявлення про себе. На екрані свідомості не повинно бути ніяких уявлень про те, хто ми є. Останньою перешкодою, останнім покривалом майї, котре нам треба прибрати, є відчуття нашої особистості. Це відчуття відділяє нас від світу, це відчуття створює такі поняття, як я і ти. Коли нам, все-таки, вдасться пройти і через це – нам вдасться проникнути в четвертий стан, який називається турія. Це за межами ума, за межами двоякості. Це не піддається описанню. Це чиста і незатьмарена свідомість – Сат Чіт Ананда.

Таке духовне розслаблення досягається силою наміру, силою санкальпи. З турія ви ніколи не повернетеся з порожніми руками. Всі страхи, проблеми, конфлікти та різні ситуації в вашому житті будуть мати вирішення. Адже ум створює це все, а ми вже вище ума. Ви зрозумієте своє життя, своє існування. Ви, врешті-решт, зрозумієте, що таке щастя і зрозумієте, як правильно діяти. Зрозумієте діяльність і відсутність діяльності. Ви будете діяти з центру вашої душі.

Дія. Шавасана прибирає блоки й затиснення, вона може зцілювати. Дає глибоке відновлення. Від регулярної практики шавасани людина стає природнішою, можуть відкритися приховані здібності і таланти, покращується пам’ять та розумові здібності. Можуть зникнути навіть деякі хронічні хвороби.

Наді-шодхана пранаяма

Неділя, 08 жовтня 2017 13:47

Наді – це канали по яких рухається прана. Є 72 тисячі наді в тілі людини. Від руху прани по наді залежить фізична, психічна та інші діяльності. Неправильне протікання енергії може бути причиною важких захворювань. Шудха з санскриту – чистий. Наді-шодхана пранаяма повністю може очистити всі наді. Ця пранаяма є однією з найпотужніших і найважливіших практик йоги, вона може врівноважити і гармонізувати всі процеси в наших тілах. Наді-шодхана навіть може привести нас до найвищого.

Техніка виконання
1. Поза. Прийняти зручну позу в якій легко можна тримати вертикально і рівно спину (падмасана, сідхасана, сукхасана, або інше зручне положення тіла в якому є рівна спина).
2. Зробити видих і закрити великим пальцем правої руки праву ніздрю.
3. Вдихаємо через ліву ніздрю, права закрита пальцем.
4. Коли вдих закінчений, то закриваємо ліву ніздрю безіменним і мізинцем. Відкриваємо праву ніздрю і видихаємо через неї.
5. Видихнувши починаємо вдихати через праву ніздрю, ліва закрита.
6. Закінчивши вдихати через праву ніздрю закриваємо її тим самим пальцем, що і раніше. Відкриваємо ліву і видихаємо через неї.

Це один цикл цієї пранаями. Таких циклів, безперервно один за одним, можна робити, в залежності від завдань, багато, однак це не має бути самоціллю.

Права ніздря пов'язана з пінгалою (Сонячний канал), а ліва з ідою (канал Місяця). Чергуючи вдихи і видихи через праву та ліву ніздрі ми регулюємо потоки холодного і гарячого каналів. В такий спосіб приводимо в рівновагу не тільки іду і пінгалу, а й всі 72 тисячі наді, котрі контролюються цими двома важливими каналами. При виконанні пранаями можна уявляти як потоки прани холодної та гарячої чи Місячної та Сонячної енергії входять в ліву або праву ніздрю, опускаються вздовж хребта з відповідної для них сторони, проходять крізь Муладхра чакру (куприк), і при видихові піднімаються вгору по іншому каналу, іншій ніздрі.

При виконанні Ніді-шодхана пранаями вдихи і видихи повинні бути приблизно однаковими. Паузи після вдиху і видиху мають бути природними; це може бути навіть затримка дихання, якщо ви робите якусь бандху, або вдих без будь-яких затримок переходить в видих і навпаки – все залежить від того, що ви хочете зробити в цій пранаямі. Практикуючи ви зрозумієте: що, коли і як вам необхідно робити.

Наді-шодхана може повністю на всіх рівнях очистити наші тіла та відкрити сушумну.

Сурья Намаскар

Неділя, 08 жовтня 2017 13:42

Сурья-намаскар – вітання або поклоніння Сонцю. Ця йогівська вправа виникла в наслідок спостереження за поведінкою тварин. Вона нагадує котів після пробудження, як вони потягуються після сну. Сурья-намаскар виконується синхронно з вдихами і видихами. Також є важливим при виконанні цієї вправи уявляти рух прани в нашому тілі: з вдихом вона входить в нас, а з видохом розподіляється по тілу. Усі рухи мають виконуватися до відчуття легенького болю ніби при потягуванні. Цей біль є наша сила і здоров'я. Швидкість виконання, кількість та інші деталі вправи є індивідуальними та виявляються в процесі практикування. Рекомендується виконувати 12 разів по 6 разів на кожну ногу. Це є 12 імен Сонця, джерела всього життя на Землі.

Техніка виконання
1. Стати прямо, руки перед собою долонями одна до одної, як при молитві, погляд направлений вперед, ніби дивимось на Сонце. Видих. Фото 1
2. Роблячи вдих потягуємося і нахиляємося назад, руки піднімаємо вверх і за голову. Руки в ліктях і коліна не згинаємо, долоні не роз’єднуємо. Фото 2
3. Видихаємо і нахиляємося вперед дістаючи руками до ступнів. Коліна намагаємося не згинати. Голова і плечі опущені вниз. Фото 3
4. Відставляємо праву ногу глибоко назад, вдихаємо. Руки торкаються коврика з обох сторін лівої ступні. Ліва нога зігнута в коліні, гомілка перпендикулярна землі. Погляд направлений вперед. Фото 4
5. Видихаємо і приставляємо ліву ногу назад до правої. Голова, тулуб і ноги знаходяться на одній лінії майже паралельно землі спираючись на прямі руки, долоні на коврику. Фото 5 І зразу ж опускаючись на коліна і прогинаючись в спині подаємо таз назад-вниз до п’яток. Долоні залишаються на коврику. Фото 6
6. Рухаємо корпус вперед майже торкаючись коврика. Утворюємо асану в якій торкаємося коврика вісьмома точками (дві ступні, два коліна, дві руки, груди і підборіддя). Вдихаючи рухаємося далі утворюючи позу змії. Фото 7
7. Далі, піднімаємо таз вгору, одночасно вдихаємо. Долоні і ступні не відриваємо від коврика. Тіло утворює ніби трикутник, вершина якого є сідниці, а ноги та тулуб з випрямленими в ліктях руками утворюють дві грані цього трикутника. В спині прогинаємося. Фото 8
8. З позиції трикутника подаємо тулуб вперед і приставляємо праву ногу до рук на одній з ними лінії, так само, як в пункті 4 тільки інша нога. Вдихаємо. Фото 9
9. Приставляємо ліву ногу до правої, вдихаємо. Руки не відриваємо від коврика, тулуб нахилений вперед, все як в пункті 3. Фото 10
10. Роблячи вдих піднімаємо тулуб і руки вверх і потім прогинаємося назад як в пункті 2. Фото 11
11. Видихаємо і одночасно вертаємося в початкове положення Фото 12
12. Це один цикл Сурья-намаскар. Наступний цикл можна починати з лівої ноги і далі все те саме тільки інша нога.

Дія. Регулярно практикуючи Сурью-намаскар ми підтримуємо тіло в чудовій формі. В цій практиці проробляються всі основні суглоби і хребет. Розвивається гнучкість. Тіло збагачується киснем і праною. Якщо у вас не має часу практикувати інші асани, то Сурья-намаскар вам їх замінить. Про цю чудову практику можна говорити багато, однак найкраще мати власний досвід її виконання.

Протипоказання: отит, гіпертонія, пошкодження хребта.

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. Потрібні знання можуть прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

Є запитання? Звертайтесь

Чим зможемо – тим допоможемо!
Онлайн консультації: Тисни тут...
Тел.: +38 099 27 93 495 Тисни тут...
Пишіть: Тисни тут...

 

Маєте намір практикувати?

Це не складно! Спочатку необхідно прийняти рішення і згенерувати намір, а все інше трапиться як наслідок.
Дізнатися більше...

 

Хочете поділитися досвідом?

Або розповісти про себе! Надсилайте матеріал і після перевірки модератором він буде розміщений на наших порталах.
Дізнатися більше...