Харі Баба

Вівторок, 26 вересня 2017 00:00

Харі Баба посміхався. Я відчув сором, але тут Харі Баба ривком зняв з себе весь одяг і жбурнув його на підлогу. Харі Баба говорив:
– Це думки і емоції вдягаються в різноманітний одяг. Саме думки приводять до прив’язаностей. Саме думки розповідають нам про життя і смерть. Вивчення зовнішнього і внутрішнього світу – це теж звичайна думка. Все народжується від наших думок – старість і молодість, чоловік ти чи жінка, сором, любов, співчуття. В будь-якій дії головну роль відіграють думки. Ти повинен опанувати свої думки. Ти і чоловік, ти і жінка, ти і суспільство, ти і нація. Якщо ти відчуваєш сором перед обличчям нації, перед суспільством, перед жінкою, то ти мусиш змінити свій спосіб мислення. Згадай камінь, котрий зовсім недавно передавав тобі безмовне послання. Адже це теж був ти. Незважаючи на те, що камінь мовчав, він зумів вплинути на тебе своїми ідеями, тому, що це теж були твої власні думки. Це були твої власні думки, донесені до тебе за допомогою каменя. Ти сам перебуваєш в двох світах: матеріальному і духовному. В тобі є і жіноче, в тобі є і чоловіче.


Тобі прийдеться піднятися на засніжені вершини і запитатися у них, в чому полягає твоя власна істина. Тобі прийдеться стати течією річки, разом з потоком піднятися вверх і спрямуватися вниз, отримувати удари від валунів і дрібного каміння. Тобі прийдеться стати деревом, що терпеливо переносить і зливу і грозу. Ти маєш стати твариною, що втікає від переслідування. Ти маєш стати хижаком, що переслідує свою жертву. Ти маєш стати куртизанкою, що очікує свого клієнта. Ти маєш стати вірним і залежним, як собака, відчайдушним, як злодій, гордовитим, як цар. Тобі прийдеться уподібнитися до тварини, що біжить від смертельної небезпеки, і саме в такий спосіб усвідомити цінність життя. Тільки тоді з тебе щось може вийти. Адже справжній аскет п’є воду на будь-якому гхаті і спонукає до цього інших. У всіх цих ситуаціях саме твої думки будуть спонукати тебе до дії. Ти оголений, але це ніщо інше, як твої власні думки. Нехай суспільство стверджує зворотне – що ти не можеш бути оголеним. Весь світ не носить одягу. Все знаходиться виключно в твоїх думках: розвиток і руйнування, перемога і поразка, почуття і емоції. Всі знання світу є саме в цьому фактові. Ось візьми свій одяг, одягнися і подивися на цей світ. Подивись на себе, чи змінився ти. Чи змінилося то, що було в самому центрі, в самій серцевині або будь-де ще?

Цей світ – ілюзія, Майя. Матеріальний світ занурений в матерію. Людина думає тільки про матеріальне – вона сама відкриває двері до власної загибелі. Людина зо всіх сил руйнує природу, керуючись тільки міркуваннями власної зручності. Людина постійно шукає щось нове, сама собі кидає виклик. Останні досягнення науки і техніки заставляють людину повірити в свою велич. Але при цьому людина забуває про самого себе, забуває про свою справжню природу.

Людина повністю залежить від машин і техніки. Але ж людина може отримати щось тільки тоді, коли буде шукати істину в самому собі, вб’є себе колишнього для нового життя. В іншому випадку п’ять елементів знищать це смертне тіло. Якщо людина з допомогою йоги зробить своє тіло безсмертним, то душі не прийдеться багато разів міняти своє місцезнаходження, змінюючи власне тіло. Адже життя знаходиться в фізичному тілі. Із-за різних вчинків, поганих чи хороших, утворюється погана чи хороша карма. Якщо людина повністю залишить утворення кармінних частинок – самскар, то зможе звільнитися і стати незалежною. Адже це і є істина ціль кожної людини. Але в сучасному світі людина часто попадає в тенета майї, і із-за цього потік її думок постійно змінюється в залежності від світу, що оточує людину. Тому людина часто знаходиться в нерішучості. Вона сама не знає, що робити, і що буде з нею завтра. Вона будує свої життя на надіях і домислах. Людина обмежена суспільством і обставинами різного характеру, але мріє звільнитися. Однак безладний потік думок заважає їй це зробити.

Ти також помилявся, а я завжди намагався вказати тобі дорогу. Я приходив до тебе в кожен критичний момент твого життя, освіжав твої спогади, знищував минулу карму, освітлював твій шлях. Пояснював тобі все, що з тобою відбувається. Сьогодні ти заглибився в самого себе, тому, що безсмертні слова Горакхнатха Баби показали тобі правильний шлях. Знаходячись поряд з цією величною людиною ти зможеш задуматися про себе і про те, на якому щаблі духовного розвитку ти знаходишся. Цей великий йогин тільки інколи ось так приходить до людей. Він приходить до тих, у кого дуже хороша карма, або до тих, з ким він пов'язаний своїм минулим народженням. Це і до тебе відноситься: у тебе дуже хороша карма, і ти був пов'язаний з Бабою в своїх минулих народженнях. Баба Горакхнатх чекав тут твоєї появи і спонукав мене піти та привести тебе до нього. Людська душа оселяється в фізичному тілі, щоб відпрацювати карму. Існує вчитель, гуру, той, хто показує їй шлях, і він сам знаходить собі учнів з допомогою своїх божественних здібностей. Поки учень не досягне просвітлення, поки не звільниться від вантажу власних думок, цей зв'язок буде існувати.

Минуле і майбутнє – це бездонний океан, вони знаходяться в вічному русі. В них немає ні початку ні кінця. Теперішнє – це струмочок, котрий витікає із минулого і губиться в майбутньому. Але ти не повинен губитися разом з ним, не повинен тонути. Твоя задача – бути разом з потоком. Посеред вічного руху ти повинен залишатися незворушним, як Гімалаї, стійким, як гора Сумеру.

З книги Пайлота Баби Говорять Гімалаї

Опубліковано в Йогі Іша

Мій Гуру Пайлот Баба

Середа, 20 вересня 2017 00:00

З усіх великих істин найбільша – гуманізм, істина спрямована на вдосконалення природи людини. Саме вона швидше за все наближає нас до Всевишнього, до Параматми. Саме це і можна назвати справжньою йогою. Йога – це істина, яка допомагає людині пізнати її на власному досвіді, наблизитися до самого себе і досягти просвітлення.


***


Дія має намір, і має зовнішній прояв наміру. За допомогою наміру час допомагає проявитися індивідуальності. Висвітлюється індивідуальна свідомість, вона усвідомлює сама себе і прагне до самовираження. Це і є проявлений світ, світ живих істот, це і є сам Бог. Цей процес дає відчуття сили, наближає нас до тонкого світу. Наближає нас до безмежного. Якщо людина починає усвідомлювати, що таке матеріальний світ, що таке життя і що таке майя, велика ілюзія, то така людина стає особливою. Це і є справжня йога – це справжнє єднання між людиною і природою, дією і часом, духовністю і ілюзією, наміром і його втіленням.


***

 

Всі фізичні тіла мають центр тяжіння, навколо якого вони обертаються або просто притягуються, будучи в нерухомості. Цей центр і є Шіва, який проявляє себе то в своєму образі, то в образі Шакті, коли на час віддаляється від центру, а іноді повертається назад. Це і є Бог, Брахма, Аллах.


В безмежності існує центр. Тонке проявляє свою активність в безмежному. Існують час і дія, розум і рух. Саме в русі проявляється свідомість.

Кожна клітина, кожна частина в природі одухотворена. Скрізь присутній Шіва, кожна річ має в собі Брахму. В кожній речі ви знайдете Аллаха, побачите, що Всевишній управляє, навіть, найдрібнішою частинкою. Кожне матеріальне проявлення одухотворене, воно має власну свідомість. В явищах матеріального світу проявлено, як духовне начало (Шива), так і енергія (Шакті). Те саме можна сказати і про людину. Кожна людина – це Шіва, Брахма, Аллах, Всевишній. Саме в людині присутній Шіва, саме через людину проявляється божественна енергія, Шакті.


***

 

Пізнання свого істинного "Я" наближає нас до розуміння істини, яка проявляється на зовнішньому плані, перетворюючись в слова і звуки. Вимовлені, або записані, слова виражають цю істину в проявленій формі. Таким чином людина може донести цю істину до інших людей. Але слова, написані або висловлені, залежать від часу і ситуації, коли вони були висловлені або написані. Ось чому істина однієї людини не може стати істиною іншої людини, якщо тільки вона не виходила з самого центру, якщо тільки вища істина не обрала ту людину, як свій власний рупор.


***


Всі живі істоти мають власне тіло. Кожне тіло займає певне положення в просторі, знаходиться в певному стані, рухається певним способом, з певною швидкістю і прагне до самопізнання. Тіло для всіх живих істот є інструментом пізнання оточуючого світу, ситуацій, отримання досвіду і самовираження. Саме за допомогою тіла можна усвідомити матерію і свідомість. За допомогою тіла ми пізнаємо різницю між темрявою і світлом.

Якщо немає фізичного тіла, то для нього нічого не існує. Немає ні його самого, ні оточуючого світу, ні Космосу, ні Бога. Якщо є тіло, то є його центр, є внутрішня сутність, є розвиток. Якщо є тіло, то також функціонують органи відчуттів. Коли ці процеси є в активності, то людина сприймає оточуючий світ, усвідомлює свій власний центр тяжіння. Саме так світ живих істот пізнає Бога.


Тіло купається в хвилях відчуттів і емоцій. Занурюється в свій внутрішній світ. Тіло функціонує: бачить, чує, читає, пише, відчуває. Цей досвід сприймається, як переживання пізнання зовнішнього світу.
Людина знаходиться в обох станах. Її думки перебувають в тонких формах, в словах, намірах і в вираженні намірів. Все, що зв’язано з людиною, будується на цій основі: його минуле, теперішнє і майбутнє.
В минулому, теперішнє і майбутнє тіло відграє дуже важливу роль. За допомогою фізичного тіла людина усвідомлює ці три стани. Якщо є тіло, то є і все, якщо тіла немає, немає нічого. Я говорю це вам виходячи з власного досвіду. Я знаю, що це таке – знаходитися поза межами власного тіла, і що таке – бути присутнім у власному тілі. Я також знайомий з такими станом, коли повністю відходиш у внутрішній світ. Якщо людина не присутня в одночасно в обох світах – зовнішньому і внутрішньому – то нічого немає. Адже людині саме тоді належить цілий світ, коли у нього є знання. Досягнути стану максимальної усвідомленості – це і є наблизитися до просвітлення. Саме того, хто досяг цього стану, можна назвати духовною людиною.


***


Саме тоді і відбудеться справжня йога, з'єднання в рамках творіння – від найтоншого до безмежного і від безмежного до найтоншого.
... Адже інструмент пошуків людини – фізичне тіло. В якій би сфері діяльності людина не трудилася без істинного з'єднання, без істинної йоги, у нього нічого не вийде – він не зможе зрозуміти ні навколишній світ, ні самого себе.

З книги Пайлота Баби Гімалаї Говорять

Опубліковано в Йогі Іша

Йогі Іша: коротка історія про себе

Вівторок, 19 вересня 2017 00:00

1. З чого все почалося

Був звичайний урок біології в новоставській загальноосвітній школі. Все відбувалося, як завжди, нічого особливого, за винятком однієї деталі: майже всі хлопці мого класу, в доволі таки незвичний спосіб, досліджували можливості свого організму – затримували дихання хто скільки зможе і заміряли це секундоміром.

Така ідея не прийшла в їхні голови, як колективне просвітління, це була спланована з мого боку акція, адже я уже два роки серйозно займався легкою атлетикою в спортивній школі і практикував подібне не раз. Мій рекорд на той час був 2 хвилини і 30 секунд. Для однокласників це були космічні цифри, що в свою чергу сприяло пробудженню в них природного спортивного інтересу. Все було б добре з нашими практиками, якби не один нюанс – ми були на уроці біології. Але з уроком біології нам неабияк повезло, тут зорі для нас стали в правильну конфігурацію, бо нашим вчителем була людина з прогресивними поглядами. Григорій Григорович був дійсно вчителем. На наші витівки він відреагував з властивою для нього манерою, а мені, як ідейному лідеру, він запропонував підійти до нього після уроку, що я залюбки і зробив. Тема нашої розмови згодом стала основною в моєму житті. Ми говорили про йогу! Григорій Григорович порадив не займатися вдосконаленням свого організму в вищеописаний спосіб, тому, що це може шкідливо відбитися на роботі серця. Він порадив зайнятися йогою, і підкріпив свою пораду, давши мені фотокопії сторінок книги Шрі Йогендри про пранаяму. Чому це були фотокопії? Все дуже просто, був 1988 рік і подібні книги в той час були рідкість. Я її всю переписав, потративши два зошити. Книга була в основному присвячена дихальним технікам, що звуться – пранаяма. З пранаями почалися мої перші кроки в світ йоги.

2. Важлива подія

Наступна важлива подія, яку варто згадати, трапилася в серпні 1989 року. Тоді мені якраз виповнилося 16 років. Нічого нібито і не трапилося, однак трапилося все – ріка мого життя вийшла з берегів. Усвідомлення завжди приходить несподівано, до нього ніколи не можливо підготуватися чи спрогнозувати його. І, як нитка за голкою, так і за усвідомленням іде енергія, що починає перетворювати життя і притягувати, як магніт, все необхідне. В моєму випадку усвідомлення включило потенційну приховану пам'ять мого минулого досвіду. Я став Йогі, що відправився на пошуки Бога.

Нескінченно довгих два роки, наповнених болем і радістю, пройшлося пройти до того, коли те, що має трапитися – трапилося. Мій палаючий розум отримав винагороду у вигляді свободи. Щось в мені на мить зупинилося, несподівано і неочікувано, хоча перед цим я мав декілька днів такої внутрішньої напруги, що здавалося, ніби ось-ось і я вибухну. Найкраще, що з нами трапляється – трапляється тоді, коли розум не втручається в то, в чому він не є компетентним.

Потім ще нескінченно довгий рік був потрібен для того, щоб води ріки зустрілися з безмежними океанськими водами, щоб індивідуальне розчинилося в безкінечному, щоб те, що прийняло форму вернулося до первинного. Яким б не був довгим шлях – він неодмінно приводить нас до мети, приводить до реалізації мети в собі. Мій шлях не був легкою прогулянкою. Хоч формально я і не мав вчителя, але зв'язок зі своїм Гуру відчував завжди. Я завжди відчував підтримку і потік любові з боку тих, кого я не знав, але постійно відчував присутність, з боку тих, кого я називаю Махатмами. В той період моїм вчителем було все, що траплялося на шляху.

3. Спорт і освіта

На другий день після першого тренування я ледве зліз з ліжка, а в школі по сходинках спускався вперед спиною, сильно боліли ноги і прес. Потім стало легше і я знову почимчикуав на тренування. Через тиждень втягнувся і прийняв рішення стати серйозним бігуном. Що спонукало мене на це? Адже особливими фізичними природними задатками я не виділявся, навіть навпаки – серед всіх хлопців у класі посідав почесне передостаннє місце. Якийсь поштовх з середини, що проявився, як тверде рішення стати професійним бігуном, подібно криголаму, прокладав собі шлях. І ось мій намір та працелюбність дали свої плоди – через три місяці тренувань, наприкінці навчального року, я посів друге місце в школі серед учнів моєї вікової категорії з бігу на 2 кілометри і потрапив у збірну школи. Слід зазначити, що тренувався я самостійно, а інформацію про те, як слід правильно тренуватися, черпав з книги олімпійського чемпіона Миколи Озоліна "Шлях до вершини майстерності". Так тривало дев'ять місяців. Я уже перейшов у сьомий клас, однак тренувань не залишав, і навіть вів щоденник (про це я дізнався з книги) в якому ретельно записував все, що робив на тренуваннях. За сімнадцять років тренувань таких щоденників у мене назбиралося доволі багато.

Так от, через дев’ять місяців самостійних тренувань, коли я вже був у сьомому класі, відбулася перша зустріч з моїм тренером – Сергієм Юрійовичем Чайкою (багато років згодом він прийме Гуру Дікшу і матиме ім’я – Шива Шанкар). Сергій Юрійович став мені не тільки тренером, а й справжнім товаришем по життю.

Отже, спорт. Спорт повністю взяв мене в свій полон. Я не пам'ятаю, щоб коли-небудь пропустив тренування. Менше ніж через рік, будучи вже у восьмому класі, я став чемпіоном області і виступив на чемпіонаті України. Це були дистанції 400 і 800 метрів, а на наступний рік, вже у віці 15 років, на дистанції 300 метрів з бар’єрами виконав норматив першого дорослого розряду. За все своє спортивне життя в мене було багато стартів на різних дистанціях, однак останніх сім років своєї бігової кар’єри спеціалізувався в марафонському бігові, долаючи на тренуваннях десятки, сотні та тисячі кілометрів. За 2001 рік, для прикладу, я пробіг 7 тисяч кілометрів. Марафон – це серйозне випробовування тіла і психіки, тож і тренування повинні бути відповідними. Інколи за день пробігав від 40 до 60 кілометрів, та і за тиждень виходила немала цифра, час від часу було, навіть, більше ніж 200 кілометрів (найбільше пробіг за тиждень 264 км).

Такі спортивні аскези є необхідними для того, хто хоче ввійти в число найсильніших бігунів світу. Тільки в моєму випадку спрацював інший намір і до числа такий бігунів я не потрапив. Цей намір направляв мої енергії не на зовні, а в всередину – до самопізнання і самореалізації, а спортивні тренування бігуна на довгі дистанції були хорошими йогівськими практиками, що загартовують тіло і розум, роблячи їх знаряддям духу і чудовим полігоном для шліфування сили волі. Без залучення цієї сили йогівські практики нічим не відрізняються від акробатики чи фітнесу, і будь-яка діяльність може перетворитися на йогу, якщо є правильна концентрація. Справжній йогин залишається йогином завжди, робить він практики чи ні. Йога – це однонаправлений потік свідомості і коли концентрація стає абсолютною, то відсутність практики є найвищою практикою.

Як не дивно, але перша моя освіта не пов'язана зі спортом. Я, навіть, маю диплом з відзнакою, хоча жодного дня не працював за спеціальністю. Проте диплом магістра фізичного виховання і спорту отримав написавши бакалаврську та магістерську роботи на тему йоги. Пропозиція, продовжити навчання в аспірантурі і надалі викладати йогу в вузі, не знайшла в мені відгук. Я хотів бути вільним йогином, тому робота тренером з легкої атлетики, якщо не враховувати бюрократичні моменти, була для мене найбільш сприятливою. В загальному, як тренер, я маю 20 років досвіду роботи з підлітками і дорослими спортсменами.

Спортивна сторінка мого життя, яка тривала майже тридцять років, перегорнута. Спорт був для мене чудовою можливістю отримати неоціненний практичний і теоретичний досвід. Це була серйозна аскеза. І ні один кілометр тренувань не був даремним, все залишилося в мені, як гроші в банку на депозит.

4. Я стаю Йогі Іша

Між словами в реченні є проміжки. Між двома послідовними звуками також є проміжки. Між всім, що існує, є проміжки. Також між Гуру і учнем є проміжок. Учень може бути безмежно відданим своєму Гуру, і це є прекрасні стосунки. Однак, учень може ввійти в проміжок між собою і своїм Гуру. В цьому проміжку немає Гуру і немає також і учня, в цьому проміжку присутня сама правда. Чи потрібен Гуру? Так! Він потрібен для того, щоб було двоє і проміжок між ними.

Довгий шлях долає людина крокуючи життям. Різні життєві ситуації то уповільнюють, то пришвидшують рух вперед, а нерідко буває так, що людина постійно рухається, ніби, по колу. Велика вдача зустріти на своєму шляху того, хто може бути для нас Гуру. Справжній Гуру – це не просто духовний вчитель, котрий дає нам знання і настанови, це невіддільна частинка нас самих в присутності якої розкривається наша природа. Для стосунків між учнем і Гуру не існує ні мовних, ні просторових бар'єрів. Найважливіше з того, що відбувається в цих стосунках завжди відбувається без допомоги слів, адже найцінніші коштовні подарунки Гуру знаходяться не в межах компетенції ума, тому найкраще, що можна зробити в присутності Гуру – ввійти з ним в резонанс, стати сприятливим до його потоків, і все, що потрібно, буде проявлятися само собою.

Неважливо коли офіційно відбувається перша зустріч з Гуру, час в цих відносинах немає ніякого значення. Стосунки Учнь-Гуру знаходяться за межами ума, за межами часу і простору і коли приходить щось, то ти починаєш розуміти, що ти з Гуру ніколи не зустрічався, тому, що ніколи і не розлучався, бо Він і є ти сам. Є двоє і проміжок між ними, коли входиш в проміжок – двоє стають одним, а потім знову є двоє і проміжок між ними – так відбувається гра, що зветься лілла.

Свого Бабу я зустрів не в Індії, хоча він є індусом. Мій Гуру Пайлот Баба, постійно їздить по світу розповідаючи людям про йогу та допомагає їм на їхньому духовному шляху. В один із приїздів до України я прийняв Гуру Дікшу від свого Баби і отримав ім'я – Йогі Іша.

5. Все залежить тільки від нас

Моє тіло – будинок в якому живе мій ум. Мій ум – будинок в якому живе моя суть.

Коли я дивлюся на зоряне небо, то наша планета здається крихітною комашкою в безмежних просторах Космосу. А коли дивлюся в середину себе, то Космос, ніби маленька рибина, що пірнула в океан, щезає у Великій Пустоті.

Самадхі існує постійно, незважаючи на то – входить в нього хтось чи виходить.

Ніхто нікого не вчить. Кожен вчиться сам. Ми тільки можемо поділитися власним досвідом і розказати про свій шлях. Знання можуть прийти звідки завгодно, але з середини приходить здатність засвоювати знання, і чи скористаємось ми ними чи ні залежить тільки від нас.

Йога може повністю зцілити тіло, може укріпити ум і зробити життя щасливим, але щоб це трапилося – необхідно практикувати. Необхідно мати відкрите серце, необхідно мати любов, і якщо є намір, якщо є концентрація, то все є можливим… 

Опубліковано в Йогі Іша

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. Потрібні знання можуть прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

Є запитання? Звертайтесь

Чим зможемо - тим допоможемо!
Facebook Yogi Isha
Тел. +38 068 025 4248
Дізнатися більше...

 

Маєте намір практикувати?

Це не складно! Спочатку необхідно прийняти рішення і згенерувати намір, а все інше трапиться як наслідок.
Дізнатися більше...

 

Хочете поділитися досвідом?

Або розповісти про себе! Надсилайте матеріал і після перевірки модератором він буде розміщений на наших порталах.
Дізнатися більше...