Сини Гангу та Шантану

Автор 
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Ганга, Девавратта, Шантану Ганга, Девавратта, Шантану

Шантану — лучник, шукав він стежину,
полюючи часто на всяку тварину.

Таємні стежки ним обирались,
де буйволи й антилопи часто ховались.

На шляху в Гангу-річки, з протилежного боку
зустрівся відважний стрілець ненароком.

З співаками Небес, із напівбогами
дзвеніла земля під його ногами.

Якось красуню зустрів Шантану
і здивувався чарівному стану.

Чи-то богиня краси наближалась,
на лотосі чистому над ним левітала.

Свіжа, білозуба, мила й безпечна,
в найтонших тканинах, скрізь безперечна.

Вона засіяла світлом невинна,
як рідксного лотосу серцевина.

Дивився володар, магнітила тяга,
очима він пив її та мучила спрага.

Вона наближалась, бажанна до болю.
І пив він та спрага росла все ж поволі.

Він теж у сіяні царської влади
запалив в ній бажання щиро кохати.

Дивилась на нього з коханням, тремтінням,
так наче умів він якесь ворожіння.

Спитав повелитель, сповнений жару:
«Співачка небесна ти чи-то апсара?

Змія чи данаві — життя ворогиня?
Людське ти дитя чи небесна богиня?

Земною? Небесною сяєш красою?
Ким не була б ти, будеш зі мною.»

Почувши звучання ніжного слова,
угоду з васу дотримать готова.

І голосом ніжним, царю догоджаючи,
сказала юнка, ніби співаючи:

«Твоєю дружиною покірно я стану.
Та що б не робила я, о мій Шантану.

Хорошою буду я тобі чи дурною. -
клянись, що сперечатись не будеш зі мною.

Якщо ж образиш мене і осудиш,
то чоловіком мені більш не будеш.»

«Згоден!» - сказав він, її обдаровуючи
втіхою, ні межі, ні краю не знаючи.

Її отримавши, як долю бажану,
насолоджувався нею, любив він кохану,

Вирішив він: «Піде вона прямо чи по краю -
мовчатиму, ніколи її не спитаю.»

І був задовлений цар цариці красою,
її любов'ю, чеснотою та чистотою,

її поводженням, спокійним і рівним,
її догоджанням на ложе любовному здібним.

То Ганг була, та цариця-богиня,
що в трьох світах блаженна святиня!

Прийнявши людську подобу чудесну,
вона красу зберегла. ту небесну.

З тих пір став чоловіком Річки богорівний
Шантану, царів повелитель державний.

Вона тішила володаря спокусливим танцем,
розкішним тілом ділилась з коханцем,

і ласкою ласка її нагороджувалася, -
його тішачи, сама насолоджувалася.

Шантану, любов'ю своєю поглинений,
втіхами кращої з дружин він спокушений,

не бачив він, як місяці мчать і роки,
а мчали вони, мов гірські ті струмки.

Йшов час. Змінювалися осінь на літо.
Дружиною вісім синів було сповито.

Як тільки дитина щойно родиться,
негайно його в Гангу топить цариця.

Шантану страждав від таємного горя,
та мовчав, тримав слово в суворій покорі.

Коли народила вона восьмого сина,
чудову, рідну серцю батька дитину,

він крикнув, восьмий раз не бажаючи втрати:
«Не смій вбивати його! Хто ти й чия ти?

Відплата за це лиходійство здійсниться,
бійся, о злодійко, ти - синовбивця! »

Чоловіку сказала: «Ти серце не муч,
ти батько найкращий і син буде поруч!

Загинути не дам я останній дитині,
та назавжди тепер тебе я покину.

Я - мудрим Джахну відроджена волога,
я - Ганг, незліченних подвижників благо.

Жила я з тобою, бо так захотіли
безсмертні заради божої цілі.

Я зустріла вісім божеств, вісім васу,
підвладних прокляття гнівному гласу:

Їх Васиштха прокляв, щоб горді боги
людьми народилися, безсилі, убогі.

А стати їхнім батьком, о володар і воїн,
лиш ти на землі знайшовся достойним.

І щоб повернути їм початок безсмертя,
я матір'ю стала щиро й відверто.

Ти вісім божеств народив, Ясноликий,
тим самим ти став і на небі великим.

З тобою дізналась я радість зачаття
і васу позбавила від страшного прокляття.

Дала я знедоленим вірне те слово:
коли у подобі людській вони знову

народяться, — їх в Гангу-річці втоплю я,
безсмерття кожному з них поверну я.

Тепер я тебя покидаю навіки.
Мене чекають боги та ріки.

Дивись, богорівного бережи ти сина.
Він буде мудрець, хоробра дитина.

В обіцянках він буде подібний булату,-
дарований Гангом, син Гангадатту!»

Прочитано 135 разів
Амріта

Амріта (Олександра Куліш) – письменник, перекладач, видавець, засновник та головний редактор порталу Мистецькі грані. Учениця Махайогі Пайлота Бабаджі (Сомнатх Гірі).

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальніше в цій категорії: « Народження Шантану

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. Потрібні знання можуть прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

Є запитання? Звертайтесь

Чим зможемо – тим допоможемо!
Онлайн консультації: Тисни тут...
Тел.: +38 099 27 93 495 Тисни тут...
Пишіть: Тисни тут...

 

Маєте намір практикувати?

Це не складно! Спочатку необхідно прийняти рішення і згенерувати намір, а все інше трапиться як наслідок.
Дізнатися більше...

 

Хочете поділитися досвідом?

Або розповісти про себе! Надсилайте матеріал і після перевірки модератором він буде розміщений на наших порталах.
Дізнатися більше...