Всесвіт на долоні і відповідальність за нього

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Всесвіт на долоні і відповідальність за нього Всесвіт на долоні і відповідальність за нього

Кожен хоче бути незалежним, кожен хоче відчувати себе індивідуумом, знайти свій неповторний образ, самоствердитися. Доки існує відособлена істота, доти буде існувати це непереборне прагнення виділитися з маси: зайняти краще, вище, зручніше положення; віддалитися від і піднятися над тим, що є органічною частинкою нас самих, над тим, що нас породило, над тим, що кормить і поїть нас, без чого ми б не мали те, що треба самостверджувати – над людьми, над суспільством. Бажання виділитися не є чимось таким, що треба засуджувати, навпаки, воно є рушійною силою суспільства. Ця динамічна, потужна сила спрямована на покращення, на вдосконалення, на еволюцію. Тому ті, хто йде попереду, є взірцем для інших, і всі вони разом являють собою суспільство, яке називається нацією, расою, людством.

Суспільство є цілісний організм. І як кожен організм, суспільство, має перерозподіл функцій між окремими його частинами чи органами. В суспільстві є та її частина, що виконує функцію голови, той клас, що відповідає за здоров'я нації, за її стан, за мораль, за порядок, адже все від голови. Суспільством рухає еліта.

Від кого залежить нормальна робота цієї надважливої частини організму суспільства? Це - брахмани (моральна, духовна, інтелектуальна еліта суспільства). Брахманами є та частина суспільства, котра задає основну тональність, і це не тільки ті, що інколи хочуть назвати себе посередником між Богом і людьми. Тут я не говорю за якусь конкретну релігійну течію чи конфесію, я говорю за брахманів як про духовну аристократію, котра визначає правила гри: світогляд, ідеологію, мораль, визначає пріоритети та розставляє акценти. Все це є природна функція для брахманів. Від них ідуть імпульси в суспільство, так само, як головний мозок посилаючи сигнали здійснює управління тілом. І на превеликий жаль, за останніх 100 років існування українців наша еліта нещадно нищилася, і врешті-решт призвівши до того, що ми маємо.

Однак не можна все звалювати на інших, в певній мірі відповідальність на кожному з нас. Не треба далеко ходити, адже перевірка на "вшивість" може чекати нас всюди, починаючи від проїзду в громадському транспорті і до … ну навіть самих несподіваних ситуацій, коли і не думаємо щось запідозрити, ну от хоча б в інтимних стосунках. Так-так, саме в цій царині по-справжньому проявляється людина, а чому ж бо це так приховується, навіть інколи від самого себе. В Дхаммападі написано: "Чужі вади людина розвіює як полову, а свої приховує, як професійний шулер нещасливу карту". Отож бо, пропоную відкинути страх та подивитися на проблему, подивитися на самих себе й улюблене українське "чого ми такі бідні – бо дурні, чого ми такі дурні – бо бідні " бачити в першу чергу у собі, а не у сусідському оці.

В кожному з нас, в тій чи іншій мірі, проявляються брахманічні функції. Наприклад: батько дітей і чоловік дружини в сім'ї теж ніби виконує функції брахмана. А чи виконує? А чи тільки вимагає це від інших? Ми всі відповідальні за те, що робиться в світі. Ми не можемо ухвалювати рішення в парламенті, але ми відповідальні за якість наших думок, адже таким чином ми формуємо середовище з якого вийдуть ті, хто буде все-таки приймати важливі державні рішення. Влада – це той самий народ. І ті люди, що біля керма, теж продукт сформований суспільством; суспільство їх породило, "а тепер їжте хоч повилазьте".

Людина зрозуміла силу свого розуму, але не зрозуміла самого себе, не зрозуміла свою душу. Коли розум керує ситуацією, то людина постійно прагне щось отримати тільки для себе і при цьому не особливо переймаючись тим, які наслідки для людей і для природи буде мати її діяльність.

Але природа мудріша за нас! Вона не робить насилля над собою. Вона – вічна. Її існування є постійне перетікання однієї форми в іншу, тобто рух. Вона самодостатня і тому здатна до самовідтворення, до регенерації. Головне не заважати їй в цьому. Допомагаючи природі ми допомагаємо собі, адже ми є її частинка, без природи не буде й нас. Своїми думками, своїми вчинками кожен може стати брахманом. Щоб стати великим не потрібно штурмувати якісь вершини – просто треба змінити свої думки!

Прочитано 131 разів
Йогі Іша

Моє тіло – будинок в якому живе мій ум. Мій ум – будинок в якому живе моя суть. Коли я дивлюся на зоряне небо, то наша планета здається крихітною комашкою в безмежних просторах Космосу. А коли дивлюся в середину себе, то Космос, ніби маленька рибина, що пірнула в океан, щезає у Великій Пустоті.

Email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальніше в цій категорії: Боги, сивині та шматочок щастя »

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Все починається зараз

*

Все колись з чогось починається. Потрібні знання можуть прийти звідки завгодно і найголовніше – не пропустити ті чарівні миті, коли двері можливостей починають відкриватися.

 

Є запитання? Звертайтесь

Чим зможемо – тим допоможемо!
Онлайн консультації: Тисни тут...
Тел.: +38 099 27 93 495 Тисни тут...
Пишіть: Тисни тут...

 

Маєте намір практикувати?

Це не складно! Спочатку необхідно прийняти рішення і згенерувати намір, а все інше трапиться як наслідок.
Дізнатися більше...

 

Хочете поділитися досвідом?

Або розповісти про себе! Надсилайте матеріал і після перевірки модератором він буде розміщений на наших порталах.
Дізнатися більше...